Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

зі статистики

на тему: “Статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва та факторів, що обумовлюють її зміну” на прикладі ДП ”Побєда”

ЗМІСТ

Вступ

1. Природно-економічна характерстка господарства

1.1 Природно-кліматична характеристика

1.2 Економічна характеристика

2. Статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва

2.1 Рівень собівартості продукції рослинництва

2.2 Динаміка собівартості озимої пшениці

2.3 Структура собівартості 1ц озимої пшениці

2.4 Індексний аналіз досліджуваного явища

2.5 Кореляційний аналіз собівартості озимої пшениці

3. Прогнозування собівартості в господарстві

Висновки та пропозиції

Використана література

ВСТУП

Дана тема - собівартість продукції рослинництва - дуже актуальна на даний момент для України. Необхідно почати, перш за все, з того, що вцілому за останні роки виробництво сільськогосподарської продукції знизилось як тваринництва, так і рослинництва. Це трапилось, тому що господарства були «предоставлені самі собі», що ще нині і діє.

Коли згадуєш собівартість продукції рослинництва, особливо зерна, то ніяк не обменеш 2004 рік, такий мало врожайний і з дуже великими цінами на зерно. В цьому ж році і скоротилось поголів'я худоби в господарствах, а в деяких і зовсім не стало.

Зупинимося на визначенні собівартості. Як вже відомо, для виробництва сільськогосподарської продукції потрібні затрати живої і уречевленої в основних та оборотних засобах праці. Загальні затрати праці на виробництво продукції становлять витрати виробництва. Вони включають вартість витрачених засобів виробництва (насіння, кормів, добрив, палива) і амортизацію основних засобів, новостворену вартість необхідною працею (заробітна плата) і новостворену вартість додатковою працею (чистий доход).

Вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість необхіднею працею становлять собівартість продукції. Отже, собівартість як економічна категорія виражає витрати у грошовому виразі на використані засоби виробництва і заробітну плату з відрахуванням на соціальне забезпечення з розрахунку на одиницю продукції.

Проаналізуємо собівартість зерна. По-перше, дуже дороге пальне. В умовах переходу до ринкових відносин під час збору врожаю на Україні штучно підвищуються ціни. А після неприбуткового року навряд чи знайдуться кошти на своєчасну закупку пального. По-друге, у собівартість входить також амортизація основних фондів, яка була великою чи взагалі техніка взята в оренду. Так як техніка не нова, то для неї характерна поломка, а потім і ремонт. Йде час. Паливо своєчасно не закупили - збирати нічим, а тут ще і стара техніка. Отримуємо несвоєчасне збирання врожаю. А коли запізнюються зі збиранням, то більша частина врожаю, як вже відомо, опиняється на землі, звідки зерно не збереш. Також, були не тільки економічні фактори, а також і кліматичні, які вплинули на врожайність і звичайно на собівартість. Про це можна розповідати багато, але це не є головним в розкритті даної теми.

Отже, головна мета даної курсової роботи - простежити тенденції зміни собівартості продукції рослинництва в ДП “Побєда” на основі її статистичного аналізу.

Але для досягнення поставленої мети необхідно звернути увагу і на коло вищезгаданих питань, тобто на структуру і рівень собівартості та що на це впливає. Тому першорядним завданням є складання базованої на реальних отриманих та вивчених даних природно-економічної характеристики господарства, що надалі і розкривається в першому розділі даної роботи.

Враховуючи те, що статистичний аналіз з точки зору теорії не можливий без освітлення структури та динаміки досліджуваного явища, а також зміни його рівня. Серед головних завдань можна виділити наступні: вивчення зміни рівня собівартості продукції рослинництва, простежити динаміку собівартості основної культури господарства, в нашому випадку це озима пшениця, виявити, яка зі статей витрат більш впливає на зміну структури собівартості даної культури. Освітивши рівень собівартості, доцільно провести її індексний аналіз. Для повного статистичного аналізу собівартості необхідно скористатися методом кореляції, тобто відобразити взаємозв'язок між врожайністю і собівартістю.

Щоб узагальнити суму отриманих результатів вищевказаних завдань, треба на базі їх розрахунків зробити прогнозування собівартості окремих культур на заданий період в умовах даного господарства.

1. ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

статистичний собівартість рослинництво продукція

1.1 Природно-кліматична характеристика

Державне підприємство “Побєда” розташовано в місті Білопілля Сумської області. Землі господарства розташовані навколо міста Білопілля. Від обласного центру - міста Суми розташоване у 45 кілометрах. Найближча залізнична станція Білопілля (Сумської області) віддалена від центру на 10 км.

За своїми розмірами підприємство “Побєда” є одним із найбільших господарств району. За господарством закріплено 3734 га землі, з якої 2725 га ріллі.

Грунтові води залягають на глубині 15-30 метрів від поверхні і не впливають на водний режим грунтів.

Грунтовий покрив землекористування господарства представлено двома основними типами грунтів: черноземами і характеризується високою природною родючістю, що особливо проявляється при зрошенні.

Господарство знаходиться на рівнинній території.

1.2 Економічна характеристика господарства

Для того, щоб охарактеризувати економічний стан господарства розглянемо такі таблиці як: динаміка складу та структури земельного фонду, динаміка складу і структури товарної продукції , динаміка трудових ресурсів та їх використання, показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання, економічна ефективність сільськогосподарського виробництва.

Розглянемо динаміку складу та структури земельного фонду, але для цього необхідно розкрити такі поняття як: земельний фонд, землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, сільськогосподарькі угіддя.

Земельний фонд - це всі землі України, які, в свою чергу, поділяються на землі сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення. До земель несільськогосподарського призначення входять ділянки, які в даний момент не можуть бути використані для виробництва сільськогосподарської продукції (шляхи і перегони, полезахисні лісові смуги, землі під господарськими угіддями і дворами та інше). Землі сільськогосподарського призначення - це землі надані для виробництва сільгосппродукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

Сільськогосподарські угіддя - це ділянки землі, які постійно використовуються для сільськогосподарських цілей. Вони включають в себе такі землі як: рілля, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження.

Рілля - це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур.

Сінокоси - це землі, які спеціально використовуються для одержання сіна, сінажу, зеленої трави, трав'ної муки та інших кормів.

Пасовища - це ділянки землі, покриті травою і призначені для випасу тварин.

Багаторічні насадження - ділянки землі, зайняті суцільними культурними посадками плодово-ягідних, технічних та інших насаджень, від яких продукція надходить на протязі багатьох років.

Таблиця 1 Динаміка складу і структури земельного фонду

Угіддя	2004 р.	2008 р.
	Площа, га	Структура,%	Площа, га	Структура,%
Загальна земельна площа	2850	100	3734	100
Всього сільськогосподарських угідь,	2850	100	3734	100,0
із них рілля	2490	87,3	2922	78,3
Сінокоси	206	7,2	476	12,7
Пасовища	141	5,0	271	7,3
Багаторічні насадження	13	0,5	65	1,7

Аналізуючи дані (табл. 1), а саме динаміку складу і структури земельного фонду ДП”Побєда” бачимо , що кількість с\г угідь в 2008 році збільшилась в порівнянні з 2004 роком. Відповідно збільшилась і площа сінокосів, ріллі, пасовищ та багаторічних насаджень.

Розглянемо зміну сладу та структури товарної продукції та проаналізуємо, в якому році господарство працювало краще.

Товарна продукція - це частина валової продукції, яка іде на продаж. До її складу входить продукція, реалізована по всіх каналах ринку - державі, по приватних, акціонерних, переробних та інших підпиємствах та організаціях, видана робітникам у формі натуральної оплати праці.

Таблиця 2 Динаміка складу і структури товарної продукції

Види продукції і галузі	2004 р.	2008 р.
	Виручка від реалізації (тис.грн)	Структура, %	Виручка від реалізації (тис.грн)	Струк-тура,%
1	2	3	4	5
Рослинництво всього	2399	61,62	4199	53,68
в т.ч.зерно	1765	44,75	3049	42,23
Картопля	30	0,77	-	-
Овочі	2	0,05	-	-
Інша продукція	625	16,05	896	11,45
Тваринництва всього	1401	35,99	3619	23,53
ВРХ на м'ясо	407	10,45	828	10,59
Молоко	957	25,00	2688	34,36
Свинарство	21	0,54	96	0,08
Інша продукція	11	0,28	4	0,05
Роботи і послуги на сторону	82	2,11	-	-
Всього по підприємству	3893	100	7822	100

Аналізуючи дану таблицю можна зробити висновки, що виробництво продукції в господарстві більш стабілізується у 2008 році в порівнянні з 2004 роком. Виручка від реалізації збільшилась за рахунок зерна, тому що у 2008 році був високий врожай, а також від реалізації молока, кількість якого в цьому році помітно зросла завдяки тому, що у 2008 році вцілому по країні було скорочення поголів'я тварин, що дало підставу для підвищення цін на молоко.

Розглянемо динаміку трудових ресурсів та показники їх використання, а також охарактеризуємо як зміна трудових ресурсів вплинула на ці показники і як вони розаховуються.

Трудові ресурси господарства - це наявна чисельність працездатних членів господарства, які згідно із статутом повинні працювати в господарстві.

Відпрацьовано людоднів на 1 середньорічного робітника, в даній таблиці, розраховується як відношення затрат праці до середньорічної чисельності робітників помноженої на 7.

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу - це відношення фактичного використання фонду робочого часу, що знаходиться діленням затрат праці вцілому по господарству на середньорічну чисельність робітників, до планового фонду робочого часу(2030).

Показник навантаження на одного працездатного сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота - це відношення сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота до кількості працездатних.

Таблиця 3 Динаміка трудових ресурсів та їх використання

Показники	2004 р.	2008 р.
Середньорічна чисельність робітників,чол.	233	228
Затрати праці, тис.люд.год	464	470
Відпрацьовано люд-днів на 1 середньорічного працівника	284	294
Коєфіцієнт використання річного фонду робочого часу	0,98	1,01
Навантаження на одного працездатного:
- сільськогосподарських угідь	12,2	16,4
- ріллі	10,7	12,0
- умовних голів скота	6	4

Аналізуючи динаміку трудових ресурсів видно, що зменшилась середньорічна чисельність робітників. Це все обумовлено тим, що працездатні робітники виділилися в фермерські господарства. Але це не визвало негативних рис для таких показників як навантаження на одного працездатного: сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота. Вони навпаки збільшилися. Коефіцієнт використання річного робочого часу, а також і показник кількості відпрацьованих люд-днів на 1 середньорічного працівника особливо у 2004 році невеликий у порівнянні із 2008 роком.

Для того, щоб пізнати показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання, ознайомимся з такими поняттями як: основні і оборотні фонди та їх показниками, а також розглянемо наступну таблицю.

Основні і оборотні фонди - це є грошове вираження основних і оборотних засобів.

Фондовіддача - це відношення валової продукції в співставних цінах до середньорічної вартості основних фондів, а фондомісткість навпаки.

Фондоозброєність - це відношення середньорічної вартості основних фондів до середньорічної чисельності робітників.

Коефіцієнт оборотності - це відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості оборотних фондів.

Тривалість 1 оборота розраховується як відношення середньорічної вартості оборотних фондів помноженої на 365 до виручки від реалізації.

Таблиця 4 Показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання

Показники	2004 р.	2008 р.
1	2	3
Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн	10115	11045
в т.ч. виробничих сільськогосподарського призначення	1029	1048
Площа сільськогосподарських угідь, га	2850	3734
Середньорічна чисельність працівників, чол.	233	228
Валова продукція в співставних цінах, тис.грн	3800	7818
В т.ч. рослинництво, тис.грн	2399	4199
Тваринництво, тис.грн	1401	3619
Фондовіддача	0,38	0,71
Фондомісткість	2,7	1,4
Фондоозброєність, грн\люд	43	48
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн	3890	3816
Виручка від реалізації, тис.грн	4805	11418
Коефіцієнт оборотності	1,24	2,99
Тривалість 1 оборота, днів	295	122

При аналізі табл. 4 можна сказати, що валова продукція в співставних цінах вцілому зросла, валова продукція рослинництва також збільшилась.Фондовіддача дуже значна, а тому підприємство є прибутковим, що показано нижче (табл. 5). А фондомісткість, в свою чергу, є також значною, тому що багато авансовано фондів на одиницю продукції. Коефіцієнт оборотності показує скільки оборотів здійснюють оборотні засоби за період і повинен бути як можна більшим, але в даному господарстві він навіть дорівнює більше одиниці, що позитивно сказується на роботі цього господарства. Тривалість одного оборота у 2008 році зменшилася у порівнянні з 2004 роком, що теж має позитивний вплив у роботі підприємства.

Розглянемо ще одну таблицю, яка характерна для економічної характеристики господарства - економічна ефективність сільськогосподарського виробництва. Вона визначається такими показниками як прибуток від реалізації продукції, а також рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця між виручкою від реалізованої продукції та собівартістю цієї продукції. Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва - це відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості. Аналогічно ці показники розраховуються для продукції рослинництва і тваринництва.

Таблиця 5 Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва

Показники	2004 р.	2008 р.	Відхилення (+,-)
1	2	3	4
Виручка від реалізації продукції всього, тис.грн	4805	11418	6613
Собівартість реалізованої продукції всього, тис.грн	3783	7800	4017
Прибуток від реалізації, тис.грн	1022	3618	2596
Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва, %	27	46	19
Виручка від реалізації продукції рослинництва,тис.грн	2399	4199	1800
Собівартість реалізованої продукції рослинництва,тис.грн	2045	3899	1854
Прибуток від реалізації продукції рослинництва, тис.грн	354	300	-54
Рівень рентабельності,%	17	8	-9
Виручка від реалізації продукції тваринництва,тис.грн	1401	3619	2218
1	2	3	4
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	1920	3598	1678
Прибуток від реалізації продукції тваринництва, тис.грн	-519	21	540
Рівень рентабельності, %	-	1	1

Аналізуючи дану таблицю, видно, що протягом 2004 і 2008 років господарство працювало прибутково, тому що прибуток позитивний вцілому по сільськогосподарському виробництву, а також і по продукції рослинництва і тваринництва, але рівень рентабельності невисокий. По рівню рентабельності сільськогосподарського виробництва він найвищий.

Вцілому ж господарство має збільшення по уіддям і по трудовим ресурсам. Також ефективність використання фондів і виручка від реалізації продукції зростають, коефіцієнт оборотності та тривалість одного оборота збільшується. Все це позитивно впливає на розвиток державного підприємства “Побєда” та ще раз підтверджує, що в даній ринковій ситуації нашої країни господарствам важко розвиватися без державної підтримки. Хоч підприємство і показало прибутки у 2008 році, але це все було обумовлено як кліматичними, так і економічними умовами. Але ж інші підприємства даного району, навіть в цих умовах, показали зовсім незначні прибутки чи їх взагалі не було. Це каже про те, що дане підприємство має гарну організацію виробництва та після 2004 року, який був зовсім неврожайним, “трималося ще на ногах”.

2. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Для розглядання даного розділу розкриємо таке поняття як собівартість.

Собівартість - це вартісна оцінка, використаних в процесі виробництва продукції ресурсів, тобто матеріальні затрати, оплата праці та інші затрати. Собівартість виражає велечину поточних витрат, які мають некапітальний характер та забезпечують процес простого відтворення. Відрізняють собівартість виробничу та реалізованоі продукції. В даному і наступному розділах будемо розглядати виробничу собівартість.

2.1 Рівень собівартості продукції рослинництва

Щоб почати статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва, необхідно охарактеризувати рівень собівартості даної продукції протягом п'яти років.

Таблиця 6 Рівень собівартості 1ц продукції рослинництва

Сільськогосподарські культури	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. до 2004, %	2008 р. до 2007,%
1	2	3	4	5	6	7	8
Зернові - всього і бобові	30,25	26,35	29,84	20,93	20,25	66,9	96,8
в т.ч. озимі зернові	31,18	27,75	30,04	21,14	18,04	57,9	85,3
Озима пшениця	27,05	23,51	25,48	12,62	17,64	65,2	139,8
Озимий ячмінь	49,34	28,14	36,55	-	-	-	-
Озиме жито	-	-	31,57	94,57	28,71	-	30,4
Ярі зернові	12,30	11,89	18,86	23,11	22,42	182,3	97,0
Ячмінь	-	-	-	24,15	22,53	-	93,3
Овес	56,39	35,02	27,49	23,77	23,59	41,8	99,2
Зернобобові	19,10	24,68	30,40	31,78	17,30	90,6	54,4
Кукурудза на зерно	20,74	37,29	30,10	16,65	22,1	106,6	132.7
Технічні культури - всього	12,34	16,64	22,97	30,98	15,32	124,1	49,5
Овоче-баштанні культури -всього	4,27	1,33	6,80	2,00	9,75	228,3	487,5
В т.ч. овочі	4,27	1,33	6,80	2,00	9,75	228,3	487,5
Кормові культури - всього	1,31	3,55	7,08	3,29	3,29	193,1	100
В т.ч. кормові коренеплоди	3,50	5,00	-	2,07	64,29	1836,9	3105,8
Кукурудза на силос і зелений корм	365,3	329,4	240,8	155,9	184,9	50,6	118,6
Собівартість 1 грн валової продукції	0,83	1,49	2,02	1,69	0,79	95,2	46,7

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що вцілому собівартість продукції рослинництва у 2008 році була значно меншою по відношенню до 2004 року, але у 2007 році по відношенню до 2008 року вона значно більше. Це все в першу чергу залежить від витрат на вирощування та врожайності даних культур: чим менше витрат та більша врожайність, тим менше собівартість. Також це підтверджується і при собівартості 1 грн валової продукції. Якщо подивиться на цей показник, то у 2008 році він найменший, навіть, ніж у 2004 році. Коли цей показник менше одиниці, то це гарно впливає на розвиток господарства, тому у 2008 році підприємство отримало значний прибуток, що вже було показано в першому розділі.

2.2 Динаміка собівартості озимої пшениці

В даному розділі розглянемо показники рядів динаміки, згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої, а також аналітичне вирівнювання по прямій і по параболі другого порядку.

Усі природні та суспільні явища знаходяться в постійному розвитку. Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан і зміну у часі, - рядами динаміки.

Елементами ряду динаміки є моменти, або періоди, часу (день, місяць, рік і т.д.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, які характеризують розмір явища.

Під час аналізу динаміки суспільно-економічних явищ визначають такі показники як: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. Рівень, який порівнюють, називається поточним, а рівень, з яким порівнюють, - базисним.

Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і попереднім, або початковим рівнями ряду динаміки. Цей показник показує, на скільки одиниць підвищився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу.

Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде базисним.

Темп зростання - це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або початкового, рівня.

Темп зростання може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім, і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим.

Темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до попереднього або початкового рівня. Цей показник можна також визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100.

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період.

Таблиця 7 Динаміка собівартості 1ц озимої пшениці в ДП“Побєда”

Роки	Собівартість, грн	Абсолютний приріст, грн	Темп зростання, %	Темп приросту, %	Абсолютне зна-чення 1% приросту
		Ланцюговий	Базисний	Ланцюговий	Базисний	Ланцюговий	Базисний
2004	27,05	-	-	-	100	-	-	-
2005	23,51	-3,54	-3,53	86,91	86,91	-13,09	-13,09	0,27
2006	25,48	1,97	-1,57	108,38	94,20	8,38	-5,80	0,24
2007	12,62	-12,86	-14,43	49,53	46,65	-50,47	-53,35	0,25
2008	17,64	5,02	-9,41	139,78	65,21	39,78	-34,71	0,13

Дані таблиці показують, що у 2007 році собівартість найменша. Абсолютний приріст собівартості найбільший у 2007 році як ланцюговий, так і базисний. Це каже про те, що в цьому році було вкладено дуже багато затрат на вирощування 1 ц озимої пшениці. Але якщо подивиться на темп зростання та приросту собівартості, тобто на темп зростання та приросту витрат, то видно, що він найбільший у 2008 році, так як собівартість у 2008 році збільшилась на 139,78% і 39,78% відповідно - це при ланцюговому темпові зростання, але при базисному темпі зростання він найбільший у 2004 році, тому що собівартість у 2004 році збільшилась на 100,00%. Абсолютне значення 1% приросту зменшилось з 0,27 грн у 2004 році до 0,13 грн у 2008 році.

Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають абстрагуванням від випадкових змін досліджуваних ознак. Для цього статистика використовує один із способів такий як спосіб ковзної середньої. Суть згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої полягає в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.

Визначаючи ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал часу і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню і т. д.

Таблиця 8 Тенденція зміни динаміки собівартості 1ц озимої пшениці в ДП“Побєда” методом трьохрічної ковзної

Роки	Собівартість, грн	Період	Сума трьохрічної ковзної	Сума середньої трьохрічної ковзної
2004	27,05	-	-	-
2005	23,51	2004 - 2006	76,04	25,35
2006	25,48	2005 - 2007	81,69	20,54
2007	12,62	2006 - 2008	55,74	18,58
2008	17,64	-	-	-

Спосіб середньої ковзної ковзної згладжує коливання рівнів, але не дає рядів, які б замінювали всі вихідні фактичні рівні вирівняними.

Найбільш досконалим способом виявлення закономірностей є аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів. Вирівнювання способом найменших квадратів можна здійснити по прямій і по параболі другого порядку, яка виражає функціональну залежність рівнів ряду динаміки від часу.

Для вирівнювання по прямій необхідна пряма лінія, рівняння якої має такий вигляд :

?t = a₀+а₁t,

де ?t - вирівняні рівні ряду динаміки,

а₀ - вирівняний рівень собівартості,

а₁ - середній щорічний приріст (або зниження) собівартості,

t - порядковий номер року.

Невідомі параметри а і а знаходять способом найменших квадратів, розв'язуючи систему нормальних рівнянь

?y = na₀+ a₁?t;

?yt = a₀?t +a₁?t,

де y - фактичні рівні ряду динаміки ( в нашому прикладі фактична собівартість),

n - кількість років у періоді, що вивчається.

Методику вирівнювання ряду динаміки розглянемо за даними про собівартість озимої пшениці. Потрібні дані для розв'язання системи рівнянь знаходяться нижче (табл. 9).

Таблиця 9 Вихідні дані для вирівнювання ряду динаміки собівартості озимої пшениці по прямій і по параболі другого порядку

Роки	Фактична собівартість, грн	Номер року	Розрахункові величини	Вирівняне значення по прямій	Вирівняне значення по параболі
	y	T	t2	t3	t4	Yt	yt2	?t	?t'
2004	27,05	-2	4	-8	16	-54,10	108,20	27,20	17,44
2005	23,51	-1	1	-1	1	-23,51	23,51	24,23	29,11
2006	25,48	0	0	0	0	0	0	21,26	31,02
2007	12,62	1	1	8	1	12,62	12,62	18,29	23,17
2008	17,64	2	4	1	16	35,28	70,56	15,32	5,56
?	106,30	0	10	0	34	-29,71	144,33	106,30	106,3

Переносимо підсумкові дані з табл. 9 в систему рівнянь:

106,30 = 5a₀,

-29,71 = 10а₁.

Звідси а₀= 21,26, а₁= -2,971.

Отже, рівняння прямої лінії, яке характеризує динаміку собівартості озимої пшениці, матиме такий вигляд:

?t = 21,26 - 2,971t.

Це означає, що в 2003 році, тобто в році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна собівартість 1ц озимої пшениці становила 21,26 грн, а середня собівартість щорічно зменшується на 2,971 грн.

Підставляючи в отримане рівняння по черзі значення t, дістанемо вирівняний (теоретичний) динамічний ряд собівартості озимої пшениці:

?t₂₀₀₄= 21,26 - 2,971(-2) = 27,20,

?t₂₀₀₅=21,26 - 2,971(-1) = 24,23,

?t₂₀₀₆=21,26 - 2,971*0 = 21,26,

?t₂₀₀₇=21,26 - 2,971*1 = 18,29,

?t₂₀₀₈=21,26 - 2,971*2 = 15,32.

Вирівняні значення рівнів ряду динаміки наведено (табл. 9) .

Для вирівнювання рядів динаміки по параболі другого порядку необхідно рівняння:

?t' = a₀+a₁t+a₂t²,

де ?t - вирівняні рівні ряду динаміки,

а₀ - вирівняний рівень собівартості,

а₁ - середній щорічний приріст ( або зниження) рівня,

а₂ - середнє прискорення або сповільнення зростання ( зниження) рівня досліджуваного явища,

t - порядковий номер дат.

Невідомі параметри а , а , а знаходять розв'язанням системи рівнянь:

?y = na₀+a₁?t +a₂?t,

?yt = a₀?t +a₁?t²+a₂?t³,

?yt = a₀?t²+a₁?t³+a₂?t⁴,

де y - фактичні рівні ряду динаміки,

n - кількість дат.

Переносимо дані (табл. 9) у систему рівнянь з трьома невідомими параметрами:

106,3 = 5а₀+10а₂ ,

-29,71 = 10а₁,

144,33 = 10а₀+34а₂ .

Звідси а₁= -2,971, а невідомі параметри а₀ і а₂ знаходимо з наступної системи рівнянь:

106, 3 = 5а₀+10а₂,

144,33 = 10а₀+34а₂.

Розв'язавши дану систему, отримуємо значення параметру а₂= -4,88, а значення параметру а знаходимо підставляючи значення а в перше рівняння даної системи, тоді а₀= 31,02.

Це означає, що в 2003р., який передує досліджуваному періоду, вирівняна собівартість озимої пшениці становила 31,02 грн, середнє абсолютне зниження рівня собівартості складає - 2,97, середнє прискорення зниження рівня собівартості озимої пшениці складає - 4,88.

Підставляючи в рівняння ?t = 31,02 - 2,97t - 4,88t² по черзі значення для відповідного року, дістанемо вирівняні (теоретичні) значення рівнів собівартості озимої пшениці:

?t'₂₀₀₄ =31,02 - 2,97(-2) - 4,88*4 = 17,44,

?t'₂₀₀₅ =31,02 - 2,97(-1) - 4,88*1 = 29,11,

?t'₂₀₀₆ =31,02 -2,97*0 - 4,88*0 = 31,02,

?t'₂₀₀₇= 31,02 - 2,97*1 - 4,88*1 = 23,17,

?t'₂₀₀₈= 31,02 - 2,97*2 - 4,88*4 = 5,56.

Вирівнянні значення рівнів ряду динаміки наведено в табл. 9.

Розрахунки по параболі показали, що абсолютний приріст собівартості озимої пшениці значно відрізняються один від одного. Існує тенденція як стрімкого зростання показника у 2004-2006 роках, так і стрімкого спаду у 2007 і 2008 р.р.

Для того, щоб прослідити тенденції зміни собівартості озимої пшениці більш наочно розглянемо на рисунку 1, який зображено нижче.



Рисунок 1

Зміна собівартості озимої пшениці в цілому, по прямій і по параболі

Для узагальнюючої характеристики динаміки собівартості розраховується:

Середній абсолютний приріст - показує, на скільки одиниць в середньому щорічно підвищувались (зменшувались) рівні ряду динаміки:

,

де Y - середній абсолютний приріст;

Y_л - ланцюгові абсолютні прирости;

m - кількість ланцюгових абсолютних приростів;

Y_n - останній рівень ряду динаміки;

Y₀ - базисний рівень ряду динаміки;

n - кількість рівнів ряду динаміки.

Середній темп приросту (у відсотках) - показує, скільки в середньому відсотків складає кожний поточний рівень від попереднього. Для розрахунку використовується формула середньої геометричної; в підкореневому виразі темпи росту доцільно представляти в коефіцієнтах:

,

де - середній темп приросту;

m - кількість ланцюгових темпів приросту;

T_p1…m- темпи росту ланцюгові ( у коефіцієнтах);

Y_n - останній рівень ряду динаміки;

Y₀ - базисний рівень ряду динаміки.

Середній темп приросту - показує, на скільки відсотків в середньому збільшувався (зменшувався) кожний поточний рівень ряду порівняно з попереднім:

де - середній темп приросту;

- середній темп росту (у відсотках).

Середнє абсолютне значення 1% приросту - показує середню інтенсивність збільшення (якщо середній абсолютний прирост додатній) або зменшення (якщо середній абсолютний приріст від'ємний) рівнів ряду динаміки:

де - середнє абсолютне значення 1% приросту;

- середній абсолютний приріст;

- середній темп приросту.

Підставивши дані по собівартості озимої пшениці у вищенаведені формули, отримуємо, що: середній абсолютний приріст дорівнює -2,35 (це каже про те, що собівартість в середньому щорічно зменшувалась на 3,03грн);середній темп росту - 87% ( це вказує на те, що в середньому 87% складає кожний поточний рівень від попереднього); середній темп приросту дорівнює -13% (це показує, що в середньому на 13% зменшувався кожний поточний рівень собівартості порівняно з попереднім); середнє абсолютне значення 1% приросту - 0,18 ( 0,18 - це середня інтенсивність збільшення собівартості).

2.3 Структура собівартості 1ц озимої пшениці

Для того, щоб детальніше знати від чого залежить собівартості озимої пшениці, розглянемо його структуру собівартості, яку характеризують економічні елементи витрат та (або) статті витрат, що включаються в загальні витрати . Тому для цього розглянемо наступні таблиці. Але для їх розглядання слід уяснити такі показники: темп приросту витрат, що вже визначали в рядах динаміки тільки для собівартості взагалі, і вплив статей витрат на зміну собівартості, яка визначається як добуток темпу витрат по статті та вцілому і питомої ваги статей витрат в структурі собівартості 1ц за базисний рік поділений на 100, тобто визначається за такою формулою:

Z_ст = ;

де Z_ст - рівень впливу статті витрат на зміну собівартості 1ц продукції, %

Т_пр - темп приросту витрат по статті в цілому, %

К₀ - питома вага статті витрат в структурі собівартості 1ц за базисний рік, %

Таблиця 10 Структура собівартості 1ц озимої пшениці

Статті витрат	Витрати на 1ц	Темп приросту витрат , %	Вплив статей витрат на зміну собівартості, %
	2004	2008
	Грн..	%	Грн..	%
	Z0	K0	Z1	K1	Tпр	Zст
Оплата праці	1062,3	51,11	906,4	31,74	86,76	6,2
Насіння	245,8	11,83	345,2	12,09	58,92	4,98
Добрива	227,6	10,95	591,9	20,73	75,54	10,94
Накладні витрати	51,0	2,45	213,7	7,48	89,84	15,49
Інші	491,7	23,66	798,1	27,03	80,61	33,53
Всього	2078,4	100	2855,3	100	42,5	42,5

З наведених даних бачимо, що найбільшу питому вагу у 2008 і 2004 роках займає оплата праці. Найбільший темп приросту витрат по оплаті праці, тому що необхідно було багато працівників для збору врожаю, так як він був високий. Найменшу питому вагу, не враховуючи накладні рахунки, мають добрива, тому господарство не мало коштів на їх придбання. На збільшення собівартості особливо впливає оплата праці, а на її зменшення - накладні рахунки та інші витрати.

2.4 Індексний аналіз досліджуваного явища

Перш ніж почати розгляд індексного аналізу необхідно уяснити що таке індекс. Індексом у статистиці називається відносний показник, що характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим того самого явища, прийнятого за базу порівняння.

За допомогою індексів вивчають рівні різних економічних явищ у часі й просторі, визначають узагальнюючу величину планових завдань і оцінюють рівень виконання плану по групі різнорідних продуктів, галузі або підприємству в цілому, розкладають складну економічну сукупність на складові частини для визначення зміни загального рівня явища за рахунок окремих факторів, виявляють вплив структурних зрушень на результативні показники.

При обчисленні індексів розрізняють базисний і звітний періоди. Базисним називається період, з рівнем якого здійснюють порівняння, а звітним - період, рівні якого порівнюються. Відповідно розрізняють базисний і звітний показники.

Індекси показують, у скільки разів ( на скільки процентів ) рівень звітного періоду нижчий за рівень базисного періоду. Якщо індекс більший за одиницю або вищий за 100%, то це свідчить про те, що рівень у звітному періоді підвищився, а якщо індекс менший за одиницю або нижчий за 100%, то це свідчить про зменшення рівня у звітному періоді порівняно з базисним періодом. За допомогою індексів можна охарактеризувати зміну різноманітних показників, таких як: зміна врожайності, заробітної платні, собівартості, об'єму випущеної продукції і т. ін.

Для того, щоб докладно висвітлити характер розвитку суспільно-економічних явищ і проаналізувати його, статистика використовує систему індексів.

Залежно від бази порівняння індекси поділяють на динамічні, виконання плану і територіальні. Динамічні індекси характеризують відносні зміни складних суспільних явищ у часі. Планові індекси використовують для визначення відносної величини планового завдання і узагальнюючої характеристики рівня виконання плану. Територіальні індекси показують співвідношення явищ у просторі.

Залежно від об'єкта дослідження розрізняють індекси об'ємних і якісних показників. Індекси об'ємних показників характеризують зміни об'єму явища, наприклад фізичного обсягу продукції, розміру і структури посівних площ, поголів'я тварин тощо. Індекси якісних показників показують зміни ознак, властивостей одиниць сукупностей. До цієї групи належать індекси цін, продуктивності праці, собівартості продукції і т. ін.

За ступенем охоплення елементів досліджуваного явища поділяють на індивідуальні, групові і загальні. Індивідуальні індекси виражають співвідношення величин якого-небудь окремого явища складної сукупності. Ці індекси є звичайними відносними величинами - коефіцієнтами зростання (зниження). Групові індекси зміни частини (групи) елементів складної сукупності. Загальні (зведені) індекси характеризують зміни складного економічного явища, що включає окремі елементи, які не можна підсумувати.

Також розрізняють індекси фіксованого та змінного складу. Індекси змінного складу відображують вплив на динаміку середніх рівнів зміни усередненої ознаки і структури явища. Індекси фіксованого складу показують зміну середнього показника тільки за рахунок зміни усередненої ознаки в окремих одиницях сукупності.

За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Аналізуючи собівартість сільськогосподарської продукції, порівнюють фактичний рівень собівартості з плановим, вивчають її динаміку, а також встановлюють вплив окремих факторів на собівартість продукції. В нашому випадку - це вплив розміру валового збору (кількісна ознака) та собівартість 1ц даного валового збору (якісна ознака) на валові витрати. Для цього обчислюють індивідуальні і загальні індекси.

Індивідуальний індекс собівартості продукції визначають за формулою:

I=

- для озимої пшениці:

I=17,64/27,05=0,652 чи 65,2%;

Загальний індекс виробничих витрат обчислюють за такою формулою:

I_qz == чи 51,8%

Оскільки обсяг виробничих витрат залежить від кількості виробленої продукції і собівартості одиниці продукції, то загальний індекс можна розкласти на такі індекси:

обсягу продукції, тобто індекс зміни виробничих витрат за рахунок валового збору:

I_q== чи 88,03%

- собівартості продукції, тобто індекс фіксованого складу, який показує зміну валових витрат за рахунок собівартості культур:

I_z== чи 58,9%

Приріст (зниження) виробничих витрат визначають як різницю між витратами у звітному і базисному періодах:

I_qz= тис.грн)

у тому числі за рахунок зміни обсягу виробленої продукції:

I_q= 1225-1391,5=-166,5(тис.грн)

зміни собівартості одиниці продукції:

I_z= 721,6-1225=-503,4(тис.грн)

Обчислені індивідуальні індекси показують, що фактична собівартість 1ц озимої пшениці порівняно з базисною зменшилась на 42,5%. Вцілому по всій продукції фактичні витрати виробництва порівняно з базисним зменшились на 48,2% або на 669,9 тис.грн. При цьому за рахунок зростання обсягу валового збору на 12% виробничі витрати зросли на 166,5 тис.грн, а за рахунок зниження собівартості продукції на 41,1% досягнуто економії коштів 503,4 тис.грн

Динаміка обсягу валових витрат у фактичній собівартості зумовлена взаємною зміною кількості валового збору продукції і собівартості на неї. Тому індекс фізичного обсягу валового збору і індекс собівартості є вимірниками впливу цих факторів у загальній динаміці обсягу валових витрат. Математично цю систему взаємопов'язаних індексів можна записати так:

I_qz= I_q *I_z

І називається ця система балансовою ув'язкою.

Отже, індекс обсягу валових витрат дорівнює добутку індексу фізичного обсягу валового збору на індекс собівартості.

I_qz=0,8803*0,589=0,518

Загальний індекс валових витрат дорівнює балансовій ув'язці, що підтверджує правильність розрахунку загального індексу валових витрат.

Для більш детальнішого зв'язку між собівартостю і валовим збором, проведемо кореляційний аналіз собівартості даної культури з її урожайністю.

2.5 Кореляційний аналіз озимої пшениці

Кореляційний аналіз - це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.

За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв'язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).

Функціональним називається зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки, що характеризує певне явище, відповідає одна або кілька значень результативної ознаки (функції).

При дослідженні взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв'язки, які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв'язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька значень результативної ознаки.

За напрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим і зворотним. При прямому зв'язку факторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв'язок називають зворотним.

За формою розрізняють прямолінійний і криволінійний кореляційний зв'язок. Прямолінійні кореляційні зв'язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. При криволінійному кореляційному зв'язку рівним змінам середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки.

Статистично кореляційний аналіз складається з таких послідовних стадій: 1) встановлення і відбір найбільш істотних ознак для аналізу, 2) визначення напряму і форми зв'язку результативного і факторних показників та вибір типу математичного рівняння для аналізу зв'язків, 3) розрахунку характеристик кореляційної залежності, 4) статистичної оцінки вибіркових показників зв'язку.

Для даної роботи небхідно встановити залежність між врожайністю озимої пшениці та їх собівартістю протягом 5 років, тобто як врожайність впливає на собівартість.

Для цього обираємо аналіз прямолінійної залежності, яке визначається за допомогою такого рівняння:

y = а₀+а₁x,

де у - теоретичні значення результативної ознаки ( собівартості),

а₀ - початок відліку,

а₁ - коефіцієнт регресії(показує, на скільки одиниць змінюється результативна ознака при зміні факторної ознаки на одиницю)

х - значення факторної ознаки (врожайність).

Невідомі параметри а0 і а1 знаходять із системи рівнянь:

?y = na₀+a₁?x,

?yx = a₀?x+a₁?x,

де n- кількість спостережень.

Розв'язавши дану систему рівнянь, за допомогою даних табл.11, що розташована нижче, отримуємо таке рівняння кореляційного зв'язку між собівартістю озимої пшениці і врожайністю:

у = 38,8 + 0,07х.

Економічний зміст цього рівняння такий: коефіцієнт регресії показує, що із збільшенням врожайності на 1 ц/га собівартість озимої пшениці зростає в середньому на 0,07 грн.

Завданням кореляційного аналізу є визначення щільності зв'язку між корелюючими величинами. Кількісним показником щільності прямолінійного зв'язку є лінійний коефіцієнт парної кореляції, який обчислюють за формулою:

r =

де r - лінійний коєфіцієнт кореляції; G_x - середнє квадратичне відхилення факторної ознаки (врожайності); G_y - середнє квадратичне відхилення результативної ознаки (собівартості).

Таблиця 11 Вихідні та розрахункові дані для обчислення параметрів рівня зв'зку між врожайністю і собівартістю озимої пшениці

Номера року	Факторна ознака	Результативна ознака	Розрахункові величини	Теоритичні значення результативної ознаки
	Х	У	х2	у2	х*у	у=а0+а1х
1	27,05	38,87	731,70	1510,88	1051,43	40,59
2	23,51	35,13	552,72	1234,12	825,91	40,45
3	25,48	32,05	649,23	1027,20	816,63	40,46
4	12,62	48,42	159,26	2344,50	611,06	39,68
5	17,64	46,74	311,17	2184,63	824,49	40,03
Разом	106,30	201,21	2404,08	8301,33	4129,52	201,21
Середнє значення	21,26	40,24	480,82	1660,27	825,90	40,24

R	-0,8612
а0	38,754
а1	0,07
Gy	6,40
Gx	5,37

Використовуючі дані (табл.11) і підставивши їх у вищенаведену формулу, обчислемо коефіцієнт кореляційної залежності собівартості озимої пшениці і врожайності, який дорівнює -0,86.

Таким чином, можна зробити висновок: коефіцієнт кореляції показує, що між врожайністю і собівартістю озимої пшениці за досліджені 5 років щільність зв'язку взагалі убуваюча.

Для оцінки значимості лінійного коефіцієнта кореляції використовується t-критерій (критерій Ст'юдента):

t_факт=

де t_факт - фактичне зачення критерію Ст'юдента;

r - лінійний коефіцієнт кореляції;

n - кількість спостережень.

Теоритичне значення t-критерію визначається за відповідними таблицями з урахуванням прийнятого рівня ймовірності та числа ступенів вільності n-2.

Якщо t_фактt_теор, то величина коефіцієнта кореляції вважається несуттєвою. Якщо t_факт t_теор , то це свідчить про вірогідність (суттєвість) коефіцієнта кореляції.

Підставивши дані по озимій пшениці у формулу, отримуємо фактичне значення критерію Ст'юдента, який дорівнює 2,9190, а теоритичне значення (з довідника) дорівнює 3,1825. Якщо порівняти фактичне значення Ст'юдента з теоретичним, то видно, що фактичне значення менше ніж теоретичне, тому це свідчить про те, що величина коефіцієнта кореляції несуттєва.

Для визнання, яка частина загальної варіації результативнлї ознаки обумовлюється зміною факторної ознаки, розраховується коефіцієнт детермінації:

D = r *100%.

Підставивши дані у формулу для собівартості озимої пшениці, маємо коефіцієнт детермінації, який дорівнює 86,12%. Він показує, що зміна собівартості озимої пшениці на 86,12% залежить від зміни врожайності і тільки на 13,88% від впливу інших факторів.

3. ПРОГНОЗУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ

Прогнозування роблять як по рядам динаміки (по прямій і по параболі другого порядку), так і по кореляції.

Спочатку розглянемо прогнозування по рядам динаміки. Основою прогнозування по рядам динаміки є передбачення, що закономірність, яка діє в середині аналізуємого ряду динаміки, який виступає в якості бази прогнозування, зберігається надалі.

Точність прогнозування залежить від обгрунтування припущення про збереження направленості та ступені впливу тих факторів, які формували явища в попередньому періоді. Для того, щоб зробити прогноз, необхідно дослідити квадрат відхилення фактичного від вирівненого значень по прямій та параболі другого порядку.

Прогнозування собівартості проводимо також по озимій пшениці і.

Для цього використовують дані (табл 12, 13), що наведені нижче.

Так як сума квадратичного відхилення по параболі менша, ніж по прямій для прогнозування використовують рівняння по параболі. Для визначення можливого рівня економічного явища в рівняння підставляється t відповідно тому майбутньому періоду, для якого будується прогноз.

Прогнозування динаміки собівартості озимої пшениці у 2009 році t=3.

Так як рівняння параболи більш точне, то:

?t'= 31,02 - 2,97t - 4,88t,

?t'₂₀₀₄=31,02 - 2,97*3 - 4,88*9 = -21,81.

Як видно, прогнозована собівартість по параболі має від'ємне значення, тоді робимо прогнозування по прямій:

?t = 21,26 - 2,97t,

?t₂₀₀₉= 21,26 - 2,97*3 = 12,35.

Звідси, собівартість озимої пшениці у 2009 році буде складати 12,35грн за 1ц.

Таблиця 12 Розрахунок квадратів відхилень по даним собівартості озимої пшениці по прямій лінії та параболі другого порядку

Роки	Фактична собівартість, грн.	Порядковий номер року	Вирівняна собівартість за рівнянням прямої, грн	Вирівняна собівартість за рівнянням параболи другого порядку, грн	Квадрат відхилення собівартості за рівнянням прямої	Квадрат відхилення собівартості за рівнянням параболи другого порядку
	T	T	?t	?t	(y - ?t)	(y - ?t' )
2004	27,05	-2	27,20	17,44	0,02	92,35
2005	23,51	-1	24,23	29,11	0,52	31,36
2006	25,48	0	21,26	31,02	17,81	30,69
2007	12,62	1	18,29	23,17	32,15	111,30
2008	17,64	2	15,32	5,56	5,38	145,93
?	106,30	0	106,30	106,30	55,88	411,63

Отримана дискретна оцінка доповнюється границями інтервалу

?tf_L*Q?t,

де f_L - коефіцієнт довіри по критерію Ст'юдента

Q?t - середньорічне відхилення, яке обчислюється за наступною формулою:

Q?t = ,

де n -кількість рівнів ряду;

m - кількість параметрів рівняння.

Середньорічне відхилення собівартості озимої пшениці, підставивши дані в дану формулу, буде дорівнювати:

Qt ==11,71

Майже завжди і в нашому випадку L=0,05, тоді f_L=2,7764.

Тоді підставляємо f та середньорічне відхилення і визначаємо границі собівартості:

12,35 3,1825*11,71

12,3537,27, тобто 49,62.

Порівнюючи фактичне значення собівартості з її границями, тобто 49,62:12,35=4,02.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Виходячі з економічної характеристики господарства, можна зробити висновок, що вцілому за 2008 рік економічні показники, які впливають на рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва мають тенденцію до зростання, тому що воно мало прибуток у цьому році, за рахунок розвитку галузі рослинництва. У 2008 році збільшилась площа земельних угідь, а також зменшилась чисельність робітників, але це зменшення призвело до підвищення деяких показників, таких як: навантаження на одного працездатного сільськогосподарських угідь та ріллі. Також такі коефіцієнти як: коефіцієнт оборотності, тривалість 1 оборота могли бути і меншими. Фондовіддача є також незначною, а фондомісткість навпаки завелика. Коефіцієнт використання річного робочого також міг би бути більший.

Другий розділ, який присвячений статистичному аналізу озимої пшениці, дає змогу визначити, що при динаміці собівартості спостерігається збільшення її до 2006 року, а потім її зменшення. Це спостерігається і в фактичних даних, і в абсолютному прирості, і в темпі зростання, і темпі приросту, а також і в вирівнюванні по параболі другого порядку.

Зі структури собівартості видно, що питому вагу в ній складає оплата праці. Розглядаючи у першому підрозділі рівень собівартості по всім культурам, що наявні в господарстві, можна сказати, що собівартість у 2008 році, майже всіх культур, значно менша ніж у 2007році, а у порівнянні з 2004 роком більша.

При індексному аналізі виявили, що виробничі витрати вцілому зменшились як за рахунок зменшення загального валового збору, так і за рахунок зменшення собівартості 1ц продукції.

При кореляційному аналізі виявили те, що між собівартістю озимої пшениці і її врожайності зв'язок убуваючий. А при розрахунку коефіцієнту детермінації виявилось, що собівартість озимої пшениці залежить на 86,12% від її врожайності. Прогнозування собівартості на 2009 рік по параболі в нашому випадку було недоцільно, тому що собівартість була від'ємною, тому прогнозували по прямій. Для озимої пшениці запрогнозована собівартість складає 12,35грн за 1ц, що коливається в границях до 49,62грн, тобто собівартість може бути збільшена і зменшена на 25%.

Виходячи із структури собівартості видно, що питома вага окремих статей витрат сягає і 1/5 всіх витрат, тому що не має коштів для того, щоб знизити ці витрати. Для того, щоб знизити ці витрати, підвищити врожайність необхідна підтримка держави для стимулювання сільськогосподарського виробництва.

Не дивлячись на те, що господарство має гарну організацію виробництва, треба все ж таки проводити аналіз структури собівартості провідних культур, які приносять прибуток, їх кореляційний аналіз, а також прогнозування цих культур, що в майбутньому буде закладанням гарного керування.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Альбом наглядных пособий по сельскохозяйственной статистике с основами социально-экономической статистики. М.: Финансы и статистистика, 1991

2. Бурейко Л.М., Загнітко Л.А. Статистика. Методичні рекомендації для виконання курсової роботи Кам'янець-Подільський, 1999

3. Гаркавий В.К. Статистика. Навчальний посібник. Київ: Вища школа, 1994

Гуткевич С.О. Статистика сільського господарства. Курс лекцій - Мелітополь, 1999

Иванов Ю.Н. Экономическая статистика, учебник Москва, Инфра-М, 2001

Кільдішев Г.С. та ін. Загальна теорія статистики. Підручник. М.: Статистика,1985

Кулініч О.І. Теорія статистики, навчальне видання. К-д центрально- украінське виробництво, 1995

Опря А.Т. Статистика. К. Урожай, 1997

Сиденко Ф.В., Стопов Г.Ю., Матвеева В.М. Статистика. Учебник. Москва: Дело и сервис, 2001.

Размещено на Allbest.ru