Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту

Національний технічний університет

"Харківський політехнічний інститут"

Кафедра " Економічного аналізу та обліку "

Контрольна робота з дисципліни

"Теорія економічного аналізу"

Студентки гр. ЕКЗ-49

Юрченко В.А.

Харків 2013

ЗМІСТ

• 1. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ
• 2. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ - ЗАГАЛЬНИЙ ТА ЗА ЧИННИКАМИ
• ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

В умовах ринкової економіки запорукою досягнення фінансового успіху підприємства є випуск високоякісної продукції. Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють здатність продукції задовольняти потреби відповідно до її призначення.

Забезпечення і підтримка необхідного рівня якості в процесі виготовлення і споживання продукції неможливі без управління якістю. Важливим елементом цієї системи є аналіз якості продукції.

Якість продукції залежить від ряду факторів, передусім від організаційно-технічного рівня виробництва, кваліфікації робітників, сировини.

Джерелами аналізу є: акти, повідомлення про брак, звіти відділу технічного контролю якості, звіти майстерень по гарантійному ремонту виробі в, рекламації споживачів.

Схему аналітичного дослідження якості продукції можна представити у вигляді наступних етапів:

І етап - Оцінка рівня якості за допомогою системи показників.

Показники, які використовуються для оцінки якості, поділяють на одиничні, узагальнюючі і комплексні.

Одиничні - характеризують одну властивість продукції певного виду і призначення. Сюди належать показники:

· корисність (технічний ефект - параметри функціонального призначення - жирність молока, вміст заліза в руді, електропровідність, вантажопідйомність і т.п);

· надійність (довговічність, безвідмовність і т.п.);

· технологічність (матеріаломісткість, трудомісткість і т.п.);

· ергономічність (гігієнічні, антропометричні і ін.);

· естетичність (інформаційна виразність, раціональність форми, оригінальність, відповідність середовищу і стилю, дизайн і ін.);

· екологічність (вміст шкідливих речовин, що викидають технічні об'єкти при їх експлуатації, технічному обслуговуванні і ремонті);

· безпечність (час спрацювання захисних пристроїв і т.п.).

Узагальнюючі показники характеризують якість всієї продукції незалежно від її виду і призначення. До них належать :

· сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості );

· марочність (харчова, промисловість будматеріалів);

· призначення одного з одиничних показників якості як єдиного провідного ( калорійність харчових продуктів, теплотворність палива, тощо);

· середньо зважена ціна продукції ;

· частка сертифікованої продукції ;

· наявність і обсяги браку ;

· наявність рекламацій, їх кількість та вартість ;

· сума штрафів, сплачених за поставку неякісної продукції .

Коефіцієнт сортності - це відношення вартості всієї продукції до вартості тієї ж продукції за умови, що вся вона випускається за ціною вищого сорту.

, де

g_і - кількість продукції кожного сорту;

pі - оптова ціна продукції кожного сорту;

p_о - оптова ціна продукції вищого сорту.

Середньозважена ціна, як показник, якості продукції розраховується так:

Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Для оцінки якості продукції потрібно вивчити витрати та втрати від браку, їх рівень у витратах підприємства, виявити частку забракованої продукції ( внутрішнього і зовнішнього браку, остаточного і виправного ) в обсязі виготовленої продукції, оцінити дотримання рівня браку, який обумовлений технологічним процесом.

Об'єктом вивчення повинні стати цехи, дільниці, окремі види виробництв, технологічні операції, окремі види продукції .

Витрати на брак включають собівартість остаточного браку і витрати на його виправлення.

Втрати від браку розраховуються як різниця витрат на брак і сум, що відносяться на зменшення витрат на брак (вартість браку по ціні можливого використання, сума стягнень з осіб винуватців браку).

Аналіз рекламацій споживачів дозволяє узагальнити претензії, встановити загальну кількість і питому вагу продукції по якій отримано рекламації в загальному обсязі реалізованої продукції, виявити динаміку, оцінити втрати у зв'язку із зниженням якості (витрати на ліквідацію дефектів по виробах прийнятих на гарантійний ремонт, оплата штрафів за поставку неякісної продукції і т.п.), вивчити частоту і повторюваність дефектів, намітити заходи по скороченню браку.

Комплексний показник дає порівняльну характеристику товару за всією сукупністю параметрів стосовно вимог ринку чи властивостей товару - еталону. Сюди належить показник - конкурентоспроможність продукції.

В основі оцінки конкурентоспроможності продукції лежить ефективність її споживання, яка вираховується як відношення сумарного корисного ефекту (Р) до повних витрат на придбання і використання товару (С-ціни споживання, що включає ціну виробу, витрати на транспортування, установку, експлуатацію, ремонт, технічне обслуговування і ін.). Значить умова конкурентоздатності має вигляд :

Для оцінки конкурентоспроможності товару виробнику необхідно визначити внутрішню структуру Р і С, розрахувати величини кожного їх елемента і вибравши певну стратегію, впливати на них максимізуючи конкурентоспроможність

Корисний ефект описується набором якісних і кількісних параметрів, які називають споживчими.

Для технічних і регламентованих параметрів кількісна оцінка не викликає труднощів, адже кожен з них має певну величину, виражену в тих чи інших одиницях (наприклад, потужність, розмір, точність і ін.). Складність викликають естетичні параметри, що не мають фізичних одиниць виміру.

Оцінку таких параметрів здійснюють експерти за допомогою органолептичних методів побудованих на суб'єктивному сприйнятті людиною тої чи іншої властивості обєкта і відображення результату в цифровій бальній оцінці.

Методику аналізу конкурентоздатності можна узагальнити в наступних етапах:

1 етап. Визначення набору споживчих параметрів і їх оцінка

2 етап. Вибір бази порівняння. Це може бути якийсь неіснуючий еталонний виріб, або ж виріб, що отримав на ринку найбільше число споживчих симпатій.

3 етап. Розрахунок параметричних індексів по споживчих параметрах.

Співвідношення параметрів виробу з еталоном дозволяє отримати параметричні індекси (j_i)

, де

Р_і1 - значення і-го споживчого параметру товару;

Р_і0 - значення і -го споживчого параметру товару-зразку.

4 етап. Ранжування споживчих параметрів на основі застосування коефіцієнтів вагомості (ваг), що лежать в інтервалі [0-1].

5 етап. Розрахунок зведеного параметричного індексу по споживчих параметрах, який характеризує величину корисного ефекту.

, де

І_р - зведений параметричний індекс;

а_і - вага і-го параметру, виявлена групою експертів;

j_i - параметричний індекс і -го параметру.

6 етап. Визначення набору економічних параметрів і ваг кожного економічного параметру.

7 етап. Розрахунок параметричних індексів по економічних параметрах і зведеного параметричного індексу по економічних параметрах.

, де

i_j - значення параметричного індексу і -го економічного параметру;

с_j1 - значення j -го економічного параметру товару;

c_j0 - значення j -го економічного параметру товару-зразку;

m - число економічних параметрів;

І_с - зведений параметричний індекс по економічних параметрах.

8 етап. Розрахунок загального показника конкурентоздатності.

9 етап. Оцінка прийнятності рівня конкурентоздатності і розробка заходів по його підвищенню.

ІІ етап - Оцінка виконання плану за якістю та вивчення динаміки показників якості.

На цьому етапі шляхом зіставлення фактичних показників якості (коефіцієнт сортності, середньозважена ціна, середньо зважений бал продукції і т. д. ) з плановими, з фактичними за попередній рік, ряд років визначають рівень виконання плану та динаміку якості продукції. Якщо спостерігається зниження якості і така тенденція є стійкою, необхідно вивчити причини, які стримують ріст якості. Основними причинами можуть бути: низька якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, кваліфікації робітників ,технічна несправність або низький рівень устаткування і т. д.

Зіставленням фактичних витрат на брак і втрат від браку (де вони плануються ), з фактичними за минулий рік, ряд років в абсолютній сумі і в процентах до витрат на виробництво продукції і окремих її видів виявляють виконання плану по якості і динаміку якості продукції, встановлюють причини браку і розробляють заходи по його скороченні.

ІІІ етап - Вивчення впливу якості на зміну показників ефективності господарювання.

Високий рівень якості сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню прибутку не тільки за рахунок обсягу продажу, але і за рахунок більш високих цін. У процесі аналізу розраховується вплив зміни якості на наступні показники діяльності підприємства: випуск товарної продукції (ТП_я), виручку від реалізації (В_я) і прибуток (П_я). Розрахунок здійснюється наступним чином:

ТП_я = (Р₁ - Р₀ ) х g₁ ;

В_я = ( Р₁ - Р₀ ) х РП ₁ ;

П_я = [( Р₁ - Р₀ ) х РП₁ ] - [(С ₁ - Со) х РП₁ ] ,

де Р₁ , Р₀ - ціна продукції до і після підвищення якості;

С₀ , С₁ - відповідно собівартість продукції до і після підвищення якості;

g₁ - кількість виробленої продукції підвищеної якості;

РП₁ - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.

Якщо підприємство випускає продукцію по сортах і відбулися зміни сортового складу, то, насамперед, необхідно розрахувати середньозважену собівартість одиниці продукції та середньозважену ціну одиниці продукції, а потім, за наведеними вище алгоритмами, визначити вплив якості на випуск продукції, виручку і прибуток від її реалізації.

Вплив браку на обсяг продукції вираховують шляхом множення питомої ваги втрат від браку у виробничій собівартості на фактичний обсяг продукції.

ІV етап - Оцінка витрат на забезпечення якості.

Існує цілий ряд визначень і трактувань терміну "витрати на забезпечення якості". Одне визначення пов'язане з втратами зумовленими недосягненням 100% рівня якості продукції. Інше визначення охоплює тільки втрати , що є різницею між рівнем витрат , які необхідні для досягнення відмінних характеристик якості і поточними фактичними витратами. За оцінками спеціалістів витрати на забезпечення якості становлять 15-20% від обсягу продажу і включають такі статті як витрати на виправлення браку, вартість відходів виробництва, повторне обслуговування, проведення перевірок якості, тестів, забезпечення гарантій і т. д.

Витрати на забезпечення якості, як правило, класифікують таким чином:

1. Витрати на тестування - витрати на перевірку якості матеріалів, тестування і виконання інших завдань, які повинні забезпечити придатність продукції чи процесу.

2. Витрати на попередження браку: сума всіх витрат, пов'язаних з попередженням браку, наприклад, витрати на виявлення причин дефектів, проведення заходів по усуненню цих причин, на підвищення кваліфікації персоналу, перепроектування продукції чи системи, на придбання нового обладнання чи модернізацію діючого.

3. Витрати , зумовлені внутрішніми причинами: витрати, які виникають всередині підприємства через надмірні виробничі відходи, простої, на виправлення браку, на ремонт.

4. Витрати , зумовлені зовнішніми причинами. Сюди відносять витрати на виконання гарантійних зобов'язань, врегулювання скарг, втрата репутації і ремонт продукції.

Цілком логічно, що найбільшу важливість повинні мати заходи по попередженню браку. Досвід показує, що кожна гривня, витрачена на такі заходи, здатна зекономити 10 гривень.

V етап - Пошук можливостей підвищення якості продукції.

Підвищення якості продукції повинно стати для кожного підприємства безперервним процесом, який пов'язаний з постійним вдосконаленням як продукції, так і технологічного процесу . Методи , які використовуються для підвищення якості, коливаються в діапазоні від чітко структуризованих, складних програм, в яких застосовуються елементи статистичного контролю, до простих рекомендацій, які витікають з детального аналізу чи застосування "мозкового штурму". Зосередимо увагу на інструментах статистичного контролю, який включає:

а) контроль прийомки;

б) статистичний контроль процесу;

в) аналіз можливостей виробничого процесу.

Контроль прийомки передбачає тестування довільної вибірки продукції з партії продукції і обґрунтування рішення: чи варто прийняти всю партію, ґрунтуючись на якості даної довільної вибірки. Такий контроль досить часто застосовується при закупках чи отриманні продукції від постачальників. Він повинен здійснюватися у відповідності з певним планом вибірки, який включає визначення кількості одиниць у вибірці і розрахунок допустимого числа бракованих одиниць у вибірці. На величину цих показників впливають наступні фактори: прийнятний рівень якості, ризик виробника, допустимий рівень дефектів в партії, ризик споживача , вибір і обґрунтування яких і є завданням аналізу.

Статистичний контроль процесу полягає в тестуванні довільної вибірки із загального виходу продукції технологічного процесу з тим, щоб підтвердити, що вироби випускаються у відповідності з технічними нормами в межах завчасно встановлених допусків. Якщо характеристики продукції, яка пройшла тестування, виходять за межі допуску, то це є сигналом для коректування виробничого процесу. Контроль процесу передбачає складання карт, які ґрунтуються на статистичних даних з встановленням верхніх і нижніх меж. Ці контрольні межі відмічаються на карті, а потім відмічаються частки браку кожної протестованої вибірки. Вважають, що виробничий процес протікає правильно, якщо вибірки , які здійснюють протягом дня , не виходять за верхню і нижню контрольні межі. При складанні контрольних карт необхідно враховувати такі фактори, як розмір вибірки, кількість вибірок, частота вибірок і контрольні межі.

Аналіз можливостей виробничого процесу передбачає визначення спеціального індексу, який показує, наскільки точно розсіювання технічних характеристик випущеної продукції відповідає допускам, які передбачені науково-технічною документацією.

Важливим інструментом підвищення якості є використання циклу - "планування виконання - перевірка - реакція." Даний цикл показує послідовність і суть процесу постійного підвищення якості. На фазі "планування" визначають зони, які слід покращати (іноді їх називають темами) і формулюють конкретні завдання. Ця фаза передбачає застосування аналізу і генерацію ідей стосовно вирішення намічених завдань . На фазі " виконання " намічені заходи втілюються в процес. Спеціалісти, як правило, рекомендують складати для початку короткостроковий план і в подальшому документувати всі його зміни. На цьому етапі можуть використовуватися контрольні картки. На фазі "перевірка" проводиться оцінка даних, отриманих від реалізації плану. Мета цієї фази - переконатися в тому, що фактичні результати співпадають з першочергово складеним планом. На завершальній фазі, "реакція", результати підвищення формуються у нову стандартну процедуру і відтворюються у всіх аналогічних процесах, в масштабах підприємства. В таблиці 1 показано схему розглянутого вище циклу.

Таблиця 1

Загальний план покращання якості

Етап загального плану безперервного покращення	Склад робіт	Функція	Інструмент
Планування	1. Виберіть тему	* Визначить проблему, яка потребує вдосконалення. Обґрунтуйте, чому вибрана саме дана проблема	* Стандартизація * Підвищення кваліфікації. * Негайні заходи і запобігання недолікам
	2. Оцініть поточну ситуацію	* Зберіть інформацію. * Визначить основні характеристики проблеми. * Звузьте проблемну зону * Визначить пріоритети: в першу чергу вирішуються складні проблеми	* Контрольний графік * Гістограма. * Аналіз (Раrеto)
	3. Проведіть аналіз	* Складіть список всіх можливих причин складних проблем. * Дослідіть взаємозв'язок між причинами і проблемами. * Виберіть деякі причини і висуньте припущення стосовно можливих взаємозв'язків між ними. * Зберіть інформацію і дослідіть причинно-наслідковий зв'язок.	* Контрольний графік * Діаграма розсіювання * Основна структура
	4. Намітьте контрольні заходи	* Розробіть заходи для усунення причин проблеми.	* Внутрішня технологія * Досвід
Виконання		* Розробіть заходи (експериментальним способом)
Перевірка	5. Підтвердить ефективність застосування контр. заходів	* Зберіть інформацію про ефективність контр. заходів * Проведіть порівняння "до і після контр. заходів"
	6 Стандартизуйте контр. заходи	* Змініть існуючі стандарти
Реакція	7. Визначіть проблеми, які залишилися і дайте оцінку всій процедурі

Цікавим інструментом підвищення якості, який заслуговує на увагу, є розробка систем забезпечення якості, орієнтованих на споживача. Вони ґрунтуються на розуміння якості з точки зору споживача і систематичній роботі на основі такого розуміння для подальшого розвитку. Розуміння якості з точки зору споживача означає:

- розуміння у всіх можливих випадках проблем і цілей споживача і сприяння їх вирішенню та досягненню;

- знання, як споживач нагромаджує свій досвід і приймає рішення, чи варто йому продовжувати справу з певною компанією.

Діяльність на основі розуміння якості споживачем охоплює не тільки усунення виявлених проблем, але вона включає ще й:

- погляд на діяльність працівників очима споживачів;

- розробку орієнтованих на клієнта систем забезпечення якості, які охоплюють всі затратні елементи;

- підвищення ефективності не тільки в межах однієї господарської одиниці, але і показників ефективності партнерів, постачальників, каналів обслуговування, які також впливають на досвід споживача.

Споживачі розглядають якість не з точки зору відповідності продукції технічним вимогам чи її придатності для використання. Вони , як правило, мають певну думку стосовно якості і цілей, які хочуть досягнути, користуючись продукцією чи послугою. Вибравши той чи інший товар, кожен покупець починає протягом певного часу послідовно нагромаджувати досвід. Цей досвід приводить до формування конкретних емоційних станів, таких , як задоволення, захоплення, злість, смуток і т.д., які і впливають на його майбутній вибір. Увага до вражень, цілей, досвіду і емоційного стану споживачів допоможе товаровиробникам сформувати взаємовигідні зв'язки. Такі зв'язки і повинні стати основою програм покращання якості.

Ми перерахували лише деякі інструменти підвищення якості продукції, якими не вичерпується весь спектр заходів, спрямованих на підвищення якості.

Вивчення і вибір інструментарію досягнення високих показників якості для кожного підприємства є важливим і цілком індивідуальним аспектом управління якістю і одночасно завданням операційного аналізу, яке потребує спеціального вивчення.

2. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ - ЗАГАЛЬНИЙ ТА ЗА ЧИННИКАМИ

Підприємства, які виробляють невелику номенклатуру основних виробів, планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. Аналіз виконання плану зі зниження собівартості одиниці продукції кожного виду починається з оцінки загальних показників. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють із плановою і фактичною за попередній період, визначають рівень виконання та відхилення від плану, причини цих відхилень, тенденції у змінах собівартості.

Фактичну собівартість одиниці виробу за статтями витрат порівнюють із плановою і нормативною, а для порівнянних виробів -- також і з собівартістю минулого періоду. Визначається, як змінилась собівартість виробу проти минулорічної, як виконано план за собівартістю, як змінились витрати за окремими статтями собівартості.

Порівняння витрат за статтями дає змогу виявити збільшення чи економію витрат. Зокрема, аналізуючи перевитрату за статтею "Сировина та матеріали", виявляють, за рахунок якої сировини, матеріалів вона сталася. Загальна сума цієї статті перевитрат залежить від норм витрат матеріалів на одиницю продукції (фактор "норма") і заготівельної вартості цих матеріалів (фактор "ціна"). Перевищення планових норм витрат матеріалів (фактор "норма") визначається станом техніки й організації виробництва, тобто залежить від підприємства. Зміна цін на матеріали (фактор "ціна") часто не залежить від підприємства, крім організації матеріально-технічного постачання.

Розмір впливу фактора "норма" визначається як добуток абсолютного відхилення норм витрат і планової ціни одиниці даних матеріальних цінностей, а величина впливу фактора "ціна" -- як добуток абсолютного відхилення в ціні одиниці матеріальних цінностей і фактичної витрати матеріалу кожного виду. Визначивши розмір впливу норм і цін на відхилення фактичних витрат на матеріали від планових, необхідно проаналізувати обставини, які спричинили зміни кожної групи факторів. У резерв зниження собівартості продукції записуємо перевитрати за кількістю (нормою) і ціною (зі знаком плюс).

Причини відхилення від норм виявляють за повідомленнями про зміну норм, зведеннями про відхилення від норм, про брак тощо.

Виявлену економію оцінюють позитивно, якщо її досягнуто не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих норм, завищених планових витрат.

Під час аналізу заробітної плати основних робітників виявляються витрати кожного цеху, де виготовляли ці вироби. Для аналізу використовують бухгалтерські документи про доплату робітникам за відхилення від технологічних процесів і від звичайних умов праці. Аналіз сум доплат показує, за якими операціями було допущено перевитрату, і дає можливість зробити висновки про способи ліквідації втрат.

У процесі аналізу перевіряють прогресивність та обґрунтованість витрат часу і розцінок, виявляють динаміку й напрямки цих змін, їх відхилення від нормативних, причини виникнення.

Перевірку ведуть, використовуючи листки на доплату, наряди на відрядну оплату з діагональною рискою, інші відповідні зведення та відомості.

За даними бухгалтерського обліку вивчають причини виникнення втрат від браку і визначають винуватців випуску бракованих деталей.

Накладні витрати, записані в калькуляціях, аналізують щодо всієї товарної продукції тому, що вони списуються на собівартість окремих виробів за певними ознаками (заробітною платою основних робітників, амортизацією) і загальна їхня величина є умовно-постійною. Перевіряється лише обґрунтованість бази розподілу накладних витрат на собівартість різних виробів і правильність самого розподілу.

Для оцінки виконання плану зниження собівартості одиниці продукції фактичну собівартість виробу порівнюють з плановою і минулорічною; визначають відхилення абсолютне й у відсотках; обов'язково роблять письмові висновки.

Оцінку виконання плану зниження собівартості продукції кількох виробів проводять з урахуванням диференціації собівартості і рентабельності. Для цього всю продукцію розподіляють за такими групами: нерентабельна (збиткова), низькорентабельна, середньорентабельна, високорентабельна. Потім для кожної групи виробів визначають структуру собівартості продукції і відсоток виконання плану зниження собівартості. З урахуванням різної питомої ваги окремих груп роблять висновки про резерви зниження собівартості нерентабельних і малорентабельних виробів. Ці висновки обов'язково використовують, плануючи випуск продукції на майбутній період.

якість конкурентоздатність витрата собівартість

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача 1.

Визначити вплив зміни посівної площі та урожайності на валовий збір продукції рослинництва на основі даних приведених в Додатку 1, за номер варіанту прийняти номер за журналом. Розрахунок провести методом складних індексів. Зробити висновки.

Таблиця 1 - Приклад оформлення

Назва рослин	Посівна площа	Урожайність	Валовий збір
	план	звіт	план	звіт	план	звіт
Картопля	204	230	70	57	14280	13110
Морква	86	75	29	76	2494	5700
Кормові культури	92	80	76	84	6992	6720
ВСЬОГО	382	385	XXX	XXX	23766	25530

І_ПП = (230*70+75*29+80*76) / (204*70+86*29+92*76) = 1,025

І_У = (230*57+75*76+80*84) / (230*70+75*29+80*76) = 1,048

І_ВЗ = 1,025*1,048 = 1,0742

Висновок : планували засіяти 382 га , але засіяли за фактом 385 га. Валовий збір продукції рослинництва склав за планом - 23766 , а за фактом - 25530. Індекс валового збору склав - 1,0742 ~ 107% , тобто на 7% більше від запланованого.

Задача 2.

Проаналізувати вплив на об'єм випуску продукції зміни матеріаловіддачи та матеріальних затрат. За об'єм витрат сировини за минулий рік прийняти номер залікової книжки помножений на 2, або 200 (якщо номер залікової книжки 12345, то витрати сировини становлять: 12345*2 = 24690 тис. грн. У разі, якщо номер залікової книжки має вигляд - 264/2005, то розрахунок витрат має наступний вигляд: 264*20=52800), Для визначення витрат сировини в звітному році необхідно збільшити минулорічний показник на 23000. За значення матеріаловіддачи минулого року прийняти останні дві цифри номеру залікової книжки +10 (якщо останні дві цифри номеру залікової книжки мають вигляд: 08 та аналогічні, то витрати сировини становлять: 0+8+10=18 грн.). А за матеріаловіддачу звітного року - перші дві цифри залікової книжки +10. Розрахунки провести методом ланцюгових підстановок. Зробити висновки.

	Таблиця 2 - Приклад оформлення
Показники	Позначення	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+,-)
				абсолютне	відносне, %
1	2	3	4	5=4-3	6=5/3*100
Витрати сировини, тис. грн	a	58426	81426	23000	39,37
Матеріаловіддача	b	23	39	16	69,57
Товарна продукція, тис. грн.	y	1343798	3175614	1831816	136,32

Знаходимо відсутні показники - абсолютне та відносне відхилення фактичних значень від планових показників.

Витрати сировини за минулий рік (a₀) = 29213 х 2 = 58426 тис. грн.

Витрати сировини за звітний рік (а₁) = 58426 + 23000 = 81426 тис. грн.

Матеріаловіддача за минулий рік (b₀) = 13 + 10 = 23 одн.

Матеріаловіддача за звітний рік (b₁) = 29 + 10 = 39 одн.

Товарна продукція за минулий рік (у₀) = 58426 х 23 = 1343798 тис. грн.

Товарна продукція в звітному році (у₁) = 81426 х 39 = 3175614 тис. грн..

у = аb;

;

;

;

;

; ;

y₀ = 58426 х 23 =1343798 тис. грн.

у_а = 81426 х 23 = 1872798 тис. грн.

y₁ = 81426 х 39 = 3175614 тис. грн.

у_b =3175614 тис. грн.

Д y_a = 1872798 - 1343798 = 529000 тис. грн.

Д y_b = 3175614 - 1872798 = 1302816 тис. грн.

Дy = 529000 + 1302816 = 1831816 тис. грн.

Висновок: Об'єм випуску товарної продукції виріс на 1831816 тис. грн. На цей приріст вплинули два фактори : зростання витрат сировини на 23000 тис. грн зумовило приріст об'єму товарної продукції на 529000 тис. грн., а приріст матеріаловіддачи на 16 одиниць дал підвищення об'єму товарної продукції на 1302816 тис. грн.

Задача 3.

Розрахуйте та проаналізуйте вплив факторів на зміну суми витрат на оплату відсотків за кредитом методом абсолютних різниць. Дані для розрахунків наведені у Таблиці 3 та Додатку 2, за номер варіанту прийняти номер за журналом. Розрахунки зведіть до таблиці. Зробить висновки.

Таблиця 3 - Приклад оформлення та дані для розрахунку

Показники	Позначення	Минулий період	Звітний період	Відхилення (+,-)
				абсолютне	відносне, %
1	2	3	4	5=4-3	6=5/3*100
Середньоденний товарообіг, млн. грн.	a	13,8	19,5	5,7	41,3
Обіговість товарів, дні	b	14,3	12,6	-1,7	-11,89
Дольова участь кредитів банка в оплаті товарів, коефіцієнт	c	0,6	0,8	0,2	33,33
Ставка за користування кредитом, %	d	11	4	-7	-63,64
Сума витрат за оплату процентів по кредиту, млн. грн.	y	13,02	7,86	-5,16	-39.63

;

; - вплив фактора " а "

; - вплив фактора " b "

; - вплив фактора " с " і т.д.;

;

.

Y₀= 13,8 х 14,3 х 0,6 х 0,11 = 13,02 млн.грн.

y₁= 19,5 х 12,6 х 0,8 х 0,04 = 786,24 млн.грн.

Дy_a = Дab₀c₀d₀ = 5,7 х 14,3 х 0,6 х 0,11 = 5,38;

Дy_b = Дba₁c₀d₀ = -1,7 х 19,5 х 0,6 х 0,11 = -2,19 ;

Дy_c = Дca₁b₁d₀ = 0,2 х 19,5 х 12,6 х 0,11 = 5,41;

Дy_d = Дda₁b₁c₁ = -7 х 19,5 х 12,6 х 0,8 = -1375,92;

Дy = Дy_a + Дy_b + Дy_c + Дy_d = -1367,32;

Висновок: На зниження суми витрат на оплату відсотків по кредиту на суму 5,16 млн. грн. вплинули такі фактори: підвищення середньоденного товарообігу на 5,7 млн. грн. збільшело суму витрат на оплату процентів по кредиту на 5,38 млн. грн., зниження обіговості товарів на 1,7 зменшило витрати на 2,19 млн. грн., при збільшенні на 0,2 дольової участі кредитів банка в оплаті товарів - витрати збільшуються на 5,41 млн. грн., при зниженні ставки за користування кредитом на 7 % сума витрат за оплату процентів по кредиту зменшилась на 1375,92 млн. грн..

Задача 4.

Визначити вплив факторів на зміну об'єму випуску продукції. Розрахунок провести за умови, що загальна чисельність робітників за минулий рік -- це сума усіх цифр номера залікової книжки, а об'єм випуску наведено в Таблиці 5. Загальна чисельність робітників у звітному періоді збільшилась на 15%. Розрахунок проведіть інтегральним та індексним методами.

Розрахунки зведіть в таблицю. Зробить висновки.

Таблиця 4 -- Приклад оформлення та дані для розрахунку

Показники	Позначення	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+,-)
				абсолютне	відносне, %
1	2	3	4	5=4-3	6=5/3*100
Загальна чисельність робітників	a	17	20	3	17,6
Середньорічний виробіток продукції на одного працюючого	b	4716	4457	-259	-5,49
Об'єм випуску продукції, тис. грн.	y	80175	89130	8955	11,17

Рішення задачі інтегральним методом:

;

;

Дy(a) = 4716 *3 +3 * (-259) / 2 = 13759,5 ;

Дy(b) = 17* (-259) +3*(-259) / 2 = - 4791,5 ;

Рішення задачі індексним методом:



Висновок: На збільшення в 8955 тис. грн. об'єму випуску продукції впливають такі фактори: при зростання загальної чисельності робітників на 3 - об'єм випуску продукції збільшується на 13759,5 тис. грн., але при цьому зменшився середньорічний виробіток продукції на одного працюючого на 259 одиниць, що призвело до зменшення об'єму випуску продукції на 4791,5 тис. грн. . Індекс об'єм випуску продукції склав - 1,1 ~ 110% ,тобто на 10% більше від запланованого (минулого) .

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Економічний аналіз. Навчальний посібник / В.М. Серединська, О.М.Загородна, Р.В.Федорович. - Тернопіль: Видавництво Астон, 2010.

2. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 556 с.

3. Примеры решения основных типов задач

4. http://www.market-journal.com/ekoanaliz/60.html

5. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціаліьності 7.050106 "Облік і аудит". / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 680 с.

6. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. -- Вид. 2-ге, перероб. і доп. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 556 с.

Размещено на Allbest.ru