Метод економічного аналізу

Питання про завдання економічного аналізу широко висвітлене у всіх підручниках і навчальних посібниках з економічного аналізу, однак задачі наведені загальні, не конкретні, які необхідно здійснювати при аналізі результатів діяльності підприємства.

Основна мета економічного аналізу, як відомо, - це пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства. Для її досягнення економічний аналіз, який здійснюється на підприємстві, вирішує задачі, які можуть бути й етапами аналізу, а саме:

2. Фактори і резерви виробництва

В економічному аналізі одне з центральних місць посідають такі терміни, як „фактори” і „резерви”.

Під терміном „фактор” розуміють причину, яка впливає на певний результат. Класифікація факторів має велике значення в процесі аналізу господарської діяльності. Вона дозволяє більш детально розібратися в причинах зміни явищ, що досліджується, точніше оцінити місце і роль кожного фактора в формуванні величин результативних показників (табл.. 1.2).

Таблиця 1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ

Відомо, що фактори, які діють на процес виробництва, можуть бути позитивними та негативними. Дія негативних факторів свідчить, що на підприємстві є невикористані можливості, різного роду втрати та перевитрати ресурсів, їх неефективне використання тощо. Тому основною метою економічного аналізу є виявлення цих невикористаних можливостей подальшого поліпшення показника, що аналізується. Невикористані можливості в економічному аналізі називаються резервами підвищення економічної ефективності виробництва, тому науково обґрунтована класифікація таких резервів має важливе значення для визначення конкретних шляхів мобілізації виявлених резервів і запровадження їх у практику роботи підприємств. Систематизована класифікація резервів має такий вигляд (табл.. 1.3). Наведена класифікація факторів і резервів виробництва не є остаточною.

Таблиця 1.3. Класифікація резервів підвищення ефективності виробництва

3. Види економічного аналізу та основні напрями його здійснення

Питання про види і напрями економічного аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту та задач. До того ж у літературі з економічного аналізу наводяться різні думки авторів щодо питання, особливо відносно до видів економічного аналізу. Так, виділяють переважно напрями аналізу, які називаються видами аналізу (табл.. 1.4).

Таблиця 1.4. Класифікація видів економічного аналізу

Відома, що ринкова економіка характеризується різноманітними економічними ситуаціями: виробничими, комерційними, фінансовою діяльністю. Це потребує більш чіткого виділення видів економічного аналізу, які врахували б зміни, що відбулися з зв'язку з переходом економіки України на ринкові відносини.

Нині економічний аналіз підрозділяється на три види:

Управлінський аналіз;

Фінансово-економічний;

Функціонально-вартісний.

Дійсно на сучасному етапі ринкових відносин кожному керівникові підприємства необхідна інформація для планування, контролю та прийняття оптимальних управлінських рішень, розробки стратегії і тактики освоєння ринку, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології й організації виробництва. Таку інформацію надає управлінський аналіз, який здійснюється всіма службами підприємства на основі даних бухгалтерського обліку, а також внутрішньої звітності. Як правило, результати даного аналізу є комерційною таємницею.

Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси підприємства, і кожна гривня, вкладена в підприємство, має давати максимальний прибуток. Для того щоб забезпечити це, на підприємстві необхідно здійснювати аналіз фінансового стану, проводити обгрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської та торгівельної діяльності кожного підприємства.

Тому в умовах ринкової економіки широко застосовується фінансово-економічний аналіз, що здійснюється фінансовими підрозділами підприємства та фінансово-кредитними організаціями. Цей аналіз здійснюється на основі даних фінансових служб підприємства, а також за показниками фінансової звітності, розробленої на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Наступним (третім) видом економічного аналізу є функціонально-вартісний аналіз (ФВА), який набуває широкого застосування в діяльності підприємства. Мета впровадження цього аналізу бізнесменами та керівниками підприємств - попередити зайві витрати на виробництво продукції шляхом удосконалення технології виробництва та конструкції виробів, використання більш дешевої сировини і матеріалів. Сутність ФВА коротко можна визначити так. Кожний вид продукції виробляється на підприємстві для того, щоб задовольняти потреби покупців, виконувати визначені функції (наприклад, ручка має писати, клей - клеїти і т.д.). Кожна з функцій продукції (товару) має свою вартість, оскільки для їх створення необхідні витрати зречевленої праці. Ці функції можуть бути основними, другорядними і взагалі зайвими.

Тому на стадії виготовлення продукції за допомогою ФВА детально вивчається продукція, виявляються зайві витрати, проводиться усунення зайвих функцій товару і таким чином досягається зниження витрат на виробництво продукції. Основною вимогою при цьому є те, щоб продукція в результаті ФВА не втратила свого товарного вигляду. Наприклад, АО “Україна” виробляє пальта. Основна мета діяльності фірми - випускати сучасні моделі одягу, які користуються попитом на ринку, з найменшими витратами. І цього підприємство дійсно досягає за допомогою проведення ФВА на стадії моделювання та конструювання продукції. Інженер-економіст вивчає функції виробу, його вартість та вносить пропозиції щодо зниження витрат на виробництво продукції, до того ж урешті решт пальто не втратить свого товарного вигляду. Дані пропозиції можуть стосуватися заміни дорогої тканини на більш дешеву, застосування оптимальної ширини тканини, більш економного розкрою, усунення деталей, які не несуть ніякого змістового навантаження (по суті зайві) і т.д. При цьому продукція виконуватиме свою основну функцію, а підприємство матиме реальні можливості щодо зниження витрат на виробництво та збільшення прибутку.

Таким чином, ФВА являє собою ефективний спосіб виявленя резервів зменшення витрат, який полягає в пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій товару при одночасному усуненні зайвих. Його основними джерелами є конструкторсько-технологічна та нормативна документація, дані позаоблікової інформації. Розглянуті основні напрями формування трьох видів аналізу: Управлінський та фінансово-економічний види мають різні напрями, які зумовлюються метою та задачами аналізу.

Для систематизації напрямів аналізу слід виділити передусім ті з них, які однаково притаманні й управлінському, і фінансово-економічному аналізу. Ними будуть такі:

1) аналіз за часом проведення і характером прийняття управлінських рішень:

а) попередній (прогнозний) здійснюється до проведення господарських операцій і застосовується для обгрунтування управлінських рішень щодо планових завдань, прогнозування, оцінки очікуваного виконання розрахункових та планових показників, усунення небажаних результатів господарювання;

б) оперативний (ситуаційний) виконується відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації впродовж короткого періоду часу (зміна, доба, декада). Він набуває особливого значення в умовах ринкової економіки, коли виробничі та ринкові ситуації надзвичайно динамічні і потребують постійної відповідної реакції з боку керівництва підприємства;

в) ретроспективний (наступний) аналіз проводиться після здійснення господарських операцій, як правило, за даними звітності за місяць, квартал, рік і т.д. Його дані використовуються для виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства;

г) перспективний (прогнозний) аналіз дає можливість на основі ретроспективного аналізу вивчити тенденції та закономірності розвитку підприємства, виявити невикористані можливості, обгрунтувати економічні показники на перспективу.

Підприємство досягає значної ефективності виробництва, в першу чергу збільшення прибутку, якщо на ньому впроваджені всі вказані види аналізу, які тісно пов'язані між собою;

2) за періодичністю проведення економічний аналіз може здійснюватися:

а) за зміну, добу (щоденний);

б) за декаду (подекадний);

в) за місяць, квартал (щомісячний, щоквартальний);

г) за рік (щорічний);

3) за змістом програми аналіз може бути:

а) комплексний - вивчається вся діяльність підприємства;

б) тематичний - вивчаються окремі сфери діяльності підприємства, які найбільш актуальні на даний момент, наприклад, аналіз використання матеріальних ресурсів, використання фонду оплати праці, рентабельність капіталу;

4) за методами вивчення об'єктів аналіз поділяється на:

а) порівняльний - проводиться порівняння звітних даних з даними плану (аналізується виконання планових показників), минулого звітного періоду (вивчається динаміка показників) з даними передових підприємств, а також з даними конкурентів. Виділяють такі види порівняльного аналізу:

горизонтальний - за його допомогою розраховуються абсолютні та відносні відхилення статей (або груп статей) порівняно з початком звітного періоду, з минулим періодом;

вертикальний аналіз - використовується для вивчення структури коштів та їх джерел шляхом обчислення питомої ваги ( у відсотках або коефіцієнтах) окремих статей в узагальнених показниках, наприклад частки основних і оборотних коштів у загальній сумі коштів підприємства;

трендовий аналіз - базується на розрахунку відносних відхилень показників за ряд років від рівня базового року, для якого всі показники приймаються за 100%;

б) факторний аналіз - здійснюється з метою виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;

в) діагностичний аналіз - застосовується для з'ясування причин порушення нормального перебігу виробничого процесу, бездіяльності, які потребують додаткових коштів і часу. Наприклад, коли темпи зростання товарної продукції випереджають темпи росту обсягу продаж, це свідчить про те, що на підприємстві збільшуються залишки нереалізованої продукції. При цьому необхідно визначити причини даного явища і розробити заходи по зменшенню залишків;

г) маржинальний аналіз (аналіз беззбитковості) - це метод оцінки та обгрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі вивчення співвідношення між трьома основними показниками: обсягом продаж (реалізації), собівартістю і прибутком, прогнозуванням величини кожного з цих показників при заданих значеннях інших;

д) економіко-статистичний аналіз - застосовується для вивчення різних масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону; проводиться статистичними органами;

є) маркетинговий аналіз - здійснюється службою маркетингу підприємства і застосовується для вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції, попиту й пропозиції, комерційного ризику формування цінової політики та ін.;

ж) економіко-матемичний аналіз - застосовується для визначення оптимального варіанта розв'язання економічних задач, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого та ефективнішого використання ресурсів. Широке застосування цього напряму економічного аналізу спостерігається у розкрійних виробництвах підприємств;

5) за користувачами аналітичної інформації аналіз може бути:

а) внутрішній - здійснюється на підприємстві для потреб управління виробничою, комерційною та фінансовою діяльністю;

б) зовнішній - здійснюється на основі статистичної та фінансової звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами;

6) за об'єктами, що аналізуються, економічний аналіз є:

а) внутрішньоцеховий;

в) внутрішньозаводський ;

г) міжзаводський, міжфабричний

д) галузевий, міжгалузевий, регіональний, міжрегіональний.

Економічний аналіз може проводитись вручну або з використанням даних вихідної комп'ютерної інформаці.

4. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками.

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої, як науки обумовлювалося об'єктивними вимогами й умовами, властивими появі будь-якої нової галузі наукових знань. Перше з них - практична потреба. Професійна маркетингова діяльність, ринкові відносини при їхній повній комерціалізації, вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають кінцеві фінансові результати, усе це вимоги, що обумовлюють необхідність наступних, поточних і перспективних аналітичних розробок.

Друга умова пов'язана з розвитком самої науки в цілому і її окремих галузях. В міру розвитку науки відбувалася і диференціяція її галузей. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціяції суспільних наук. Колись окремі форми економічного були притаманні переважно обліковим наукам: бухгалтерському обліку, статистиці. Але в міру поглиблення економічної роботи на підприємствах виникла необхідність у виділенні аналізу як відособленої системи знань, оскільки.ю облікові дисципліни вже не здатні були відповідати на усі вимоги практики.

Сформувавши в самостійну науку економічний аналіз, комплексно, системно використовує дані, а в ряді випадків способи і прийоми дослідження, властиві статистиці, плануванню, бухгалтерському обліку, математиці й іншим безпосередньо зв'язаним з ним наукам.

Але дотепер немає чітко виражених границь між економічним аналізом і цими спеціальними дисциплінами. Найбільш тісні зв'язки існують між бухгалтерським обліком і економічним аналізом.

Бухгалтерський облік був і є основним “постачальником” економічної інформації на підприємстві. Бухгалтерський облік відбиває господарські операції в первинній документації, записі їх у регістрах синтетичного й аналітичного обліку у бухгалтерській звітності. Складання балансу допомагає проаналізувати стан господарський засобів і джерел їхнього утворення, з'ясувати, чи всі резерви використані підприємством для збільшення прибутку, з'ясувати, які недоліки гальмували господарську діяльність у минулому звітному періоді.

Впровадження комерційного розрахунку і строге дотримання державної дисципліни в області оподаткування помітно підвищує значення “аналітичної діяльності” головних бухгалтерів акціонерних об'єднань, пайових суспільств з обмеженою і необмеженою відповідальністю, і державних часток підприємств.

Тіснота зв'язку економічного аналізу і статистики виражається, по-перше, у тім, що статистичний облік і звітність служать для аналізу, так як і бухгалтерський облік, необхідною інформ аційною базою; по-друге, у тім, що статистична наука, що проблемно розробляє методи ургуповування, індексів, кореляції, регресії й ін., істотно поповнює арсенал аналітичних способів і прийомів.

Верхня границя аналізу господарської діяльності підприємств, об'єднань проходить там, де завершується ведення бухгалтерського обліку, там де закінчується бухгалтерський баланс.

Отже, можна сказати, що мікроаналіз - це справа бухгалтерів-аналітиків, економістів-аналітиків, а макроаналіз - економістів статистиків. Однак, у першому і в другому випадках економічний аналіз виступає як самостійна наука.

Перехід до ринкової економіки обумовив появу нової для нас галузі наукових знань і практичної діяльності, з якими колись ми не зустрічалися. Це - аудит. У спеціальній літературі останнього років видання поняття аудита визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. У деяких джерелах, що викладають іноземний досвід, під аудитом розуміється комплексний економічний аналіз.

В економічному аналізі знаходять широке застосування сучасні засоби обробки інформації, економіко-математичні й соціологічні методи, знання в галузі техніки й технології виробництва.

ТЕМА 2. МЕТОД ТА МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

План.

1. Метод економічного аналізу, його особливості, методика.

2. Основні способи обробки економічної інформації.

1. Метод економічного аналізу, його особливості, методика

Метод - це спосіб дослідження свого предмета. В економічному аналізі застосовуються такі самі загальнонаукові методи, що і в будь-якій економічній науці, які базуються на загальному діалектичному методі.

Матеріалістична діалектика виходить з того, що всі явища і процеси необхідно розглядати в постійному русі, зміні, розвитку. Вивчення та вимір причинних залежностей в аналізі здійснюється шляхом загальних методів індукції та дедукції. Відомо, що індукція - це дослідження процесу чи явища від часткового до загалшьного, від вивчення окремих фактів явища, що аналізується, до узагальненого, від вивчення окремих фактів явища, що аналізується, до узагальнених, від причин - до результатів. Дедукція є такий спосіб, коли дослідження здійснюється від загальних факторів до часткових, від результатів до причин. В економічному аналізі ці два методи використовуються одночасно.

Використання діалектичного методу в економічному аналізі означає, що кожний процес, економічне явище необхідно розглядати як систему, як сукупність багатьох пов'язаних між собою елементів. Тому необхідність системного підходу до вивчення об'єктів аналізу є характерною рисою економічного аналізу.

Поряд з індукцією та дедукцією в економічному аналізі використовуються й інші загальні для будь-якої економічної науки методи -- аналіз та синтез.

Метод аналізу -- це деталізація на окремі елементи явищ та процесів, які вивчаються. Вона залежить від міри аналізу і проводиться така, яка потрібна для вивчення найбільш суттєвого та головного в об'єкті, що аналізується.

Після вивчення окремих сторін економіки підприємства, їх взаємозалежності та підпорядкованості необхідно узагальнити результати дослідження.

Узагальнення (синтез) є досить відповідальним моментом в аналізі. При узагальненні (використанні методу синтезу) з багатьох факторів, які діють на об'єкт, що аналізується, необхідно відокремити головні, вирішальні, від яких залежать результати діяльності.

Розгляд питань щодо методів, які застосовуються в будь-якій економічній науці, допоможе студентам зрозуміти сутність економічного аналізу, а також той факт, що діалектичні методи найбільш широко знаходять застосування якраз при вивченні предмета економічного аналізу. Різні визначення методу економічного аналізу наводяться у табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Визначення методу економічного аналізу

Різні точки зору на сутність методу економічного аналізу перегукуються з визначенням його, наведеним у підручнику «Зкономический анализ деятельности предприятий» під редакцією Н. В. Дембінського (Минск, Вьышзйшая шк. -- 1981. -- С. 28): Метод економічного аналізу є системне, комплексне вивчення стану і розвитку економіки господарства з метою одержання інформації», необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, об'єктивної оцінки досягнутих економічних результатів, виявлення та мобілізації резервів, підвищення ефективності та якості роботи.

Заслуговує на увагу також визначення методу економічного аналізу, наведене в навчальному посібнику під редакцією М. Г. Чумаченко «Економічний аналіз».

Після ознайомлення з більшістю варіантів визначення методу економічного аналізу студенти повинні висловлювати та обґрунтовувати свою думку щодо даного питання. Це дозволить їм більш глибоко та всебічно ознайомитись із сутністю економічного аналізу.

Методика будь-якої економічної науки -- це сукупність способів, правил, найбільш цілеспрямованого виконання якоїсь роботи.

Методика економічного аналізу -- це сукупність аналітичних способів і правил дослідження економіки підприємства, які підпорядковані меті аналізу.

Методика аналізу може бути:

1) загальна -- система досліджень, яка застосовується при одночасному вивченні різних об'єктів економічного аналізу;

2) часткова -- конкретизує загальну методику щодо конкретного об'єкта дослідження, типу виробництва, галузі економіки.

Будь-яка методика (загальна і часткова) являє собою методологічні поради стосовно виконання аналітичного дослідження. Найважливішими елементами методики економічного аналізу є технічні прийоми (елементи методу економічного аналізу), які становлять інструментарій аналізу.

2. Основні способи обробки економічної інформації

Напрями класифікації способів обробки економічної інформації (елементів економічного аналізу).

В спеціальній літературі з економічного аналізу наводяться різні класифікації елементів методу (технічних прийомів), за допомогою яких здійснюється економічний аналіз. Однак далеко не всі вони знаходять конкретне застосування при вивченні господарської діяльності підприємства. А деякі з них, наприклад, методи математичного програмування, матричні методи та моделі, а також інші економіко-математичні методи є предметом вивчення спеціальних економічних наук. Тому, вивчаючи методику економічного аналізу, необхідно передусім звернути увагу на традиційні методи (способи) обробки економічної інформації.

Вивчаючи технічні прийоми економічного аналізу студент повинен знати, коли, в якій виробничій ситуації і як застосовувати той чи інший технічний прийом (елемент методу). Тому в даному огляді теоретичних питань з методу та методики економічного аналізу буде звернуто увагу лише на традиційні методи. До цих методів можна віднести:

І. Порівняння -- це метод, за допомогою якого явище, що аналізується, порівнюється з іншим одноякісним явищем з метою виявлення загальних рис або відмінностей між ними. Він використовується як у житті окремих людей, так і в економіці.

Порівняння може дати позитивні наслідки тільки тоді, коли явища, що порівнюються, можна зіставити.

Для того щоб показники, які аналізуються, були порівнювальними, слід провести ряд допоміжних розрахунків (інколи останні називають методом перерахунку показників):

- нейтралізувати вплив цінових чинників (перерахувати показники обсягу в однакову оцінку);

- нейтралізувати різницю обсягів виробництва;

- проводити порівняння за однакові звітні періоди;

- перерахувати показники, що порівнюються за однією методикою;

- виключити інші відмінності в умовах роботи підприємств, що порівнюються.

Найбільш типовими є ситуації, коли застосовуються такі порівняння:

Порівняння фактичних і планових розрахункових показників для оцінки ступеня виконання плану.

Зіставлення фактичних показників з нормативними з метою контролю за витратами та впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Порівняння фактичних показників з показниками минулих років для визначення тенденцій (динаміки) розвитку економічних процесів.

Зіставлення показників підприємства, яке аналізується, з досягненнями науки та передового досвіду праці інших підприємств для пошуку резервів підвищення власного виробництва.

Порівняння показників підприємства, яке аналізується, із середніми показниками по галузі з метою визначення стану підприємства на ринку серед інших підприємств тієї ж галузі.

Зіставлення паралельних ідентичних рядів для вивчення взаємозв'язку показників, що аналізуються. Наприклад, аналізуючи обсяги товарної та реалізованої продукції, необхідно обґрунтувати взаємозв'язок між показниками або взаємозв'язок між цими показниками обсягу валової продукції, основних виробничих фондів та фондовіддачі.

Порівняння різних варіантів управлінських рішень з метою вибору найбільш оптимального.

Зіставлення результатів діяльності до та після зміни будь-якого фактора -- застосовується для розрахунку впливу факторів та підрахунку резервів.

В спеціальній літературі з економічного аналізу цей метод економічного аналізу називають порівняльним аналізом і поділяють його на:

горизонтальний -- використовується для розрахунку абсолютних та відносних відхилень фактичного рівня від базового;

вертикальний -- вивчає структуру економічних явищ і процесів шляхом обчислення питомої ваги окремих частин в загальному цілому (наприклад, питома вага необоротних і оборотних активів у загальній сумі активів підприємства), відношення частин цілого між собою (наприклад, власного і позиченого капіталу, основного й оборотного капіталу), а також вплив факторів на рівень результативних показників шляхом порівняння їх величини до і після зміни фактора;

трендовий -- застосовується у випадках, коли вивчаються відносні темпи зростання та приросту показників за декілька років до рівня базового року, тобто при дослідженні рядів динаміки.

Як уже підкреслювалося, для застосування методу порівняння необхідно, щоб показники, які аналізуються, були порівняльними. Для цього необхідно провести ряд допоміжних розрахунків, про які згадувалося вище. Сутність способів приведення показників до порівняльного виду можна розглянути за підручником Г. В. Савицької «Анализ хозяйственной деятельности предприятия» (с. 60--66) та за підручником під редакцією Н.В. Дембінського «Экономический анализ деятельности предприятия» (с. 36--37).

II. Використання абсолютних, відносних, середніх величин в економічному аналізі

В економічному аналізі використовуються:

абсолютні величини -- характеризують кількісні розміри явища, яке аналізується, в одиницях міри, ваги, об'єму, площі, вартості;