Виробнича програма підприємства (на прикладі ЗАТ "Красень")

На першому етапі підприємству необхідно проаналізувати номенклатуру виготовленої продукції за номенклатурними групами. Групування відбувається за принципом об'єднання товарів, які є взаємозамінними в тому відношенні, що виключення з виробничої програми одного з них не впливатиме на потенціал підприємства, або цей вплив буде компенсуватися за рахунок збільшення випуску інших виробів такої ж групи.

На другому етапі формується таблиця стратегічних груп виробів, в якій за кожною групою наводиться такі дані: назва; характеристика рівня попиту за категоріями споживачів; оцінка рівня стійкості за групами споживачів (у балах); оцінка обсягу попиту при різних рівнях цін за групами споживачів, при різних рівнях витрат на просування продукції на ринок і стимулювання попиту; перелік видів сировини і матеріалів, що необхідні для виробництва і оцінки стійкості поставки; показники собівартості; оцінка складності освоєння нової продукції [1, с. 82].

Третій етап включає постановку варіантів стратегічних рішень. Варіантами насамперед можуть бути:

- збереження виробництва реальних номенклатурних груп;

- розширення переліку номенклатурних груп, що випускаються;

- звуження переліку груп;

- включення або виключення груп з виробничої програми.

Четвертий етап полягає у виборі конкретного варіанту номенклатурної (товарної) стратегії. При цьому повинні враховуватись такі чинники: стійкість попиту на певний вид продукції; еластичність попиту за обсягом пропозиції і ціною; можливість постійного забезпечення сировиною, матері-алами і електроенергією; еластичність поставок за ціною оплати сировини, матеріалів та енергії; еластичність ціни ресурсів, що постачають підприєм-ству до обсягу потреби в них; гострота конкурентної боротьби на ринку цього товару; фінансовий стан підприємства.

П'ятий етап полягає в розробці плану заходів з реалізації вибраного варіанту товарної стратегії. Цей план включає дві частини - внутрішні заходи щодо підготовки виробництва та освоєння нової продукції і зовнішні заходи щодо підготовки ринку і постачальників [1, с. 84-85].

У товарно-ринковій стратегії істотну роль відіграє ринкова стратегія, яка визначає основні принципи і якісні орієнтири поведінки підприємства на ринку товарів. Ця стратегія має базуватись на аналізі характеристик складу споживачів і аналізі стану конкурентної боротьби на товарному ринку.

Ринкова стратегія включає в себе стратегію вибору структури ринку товарів; стратегію ринкової експансії; стратегію ринкової конкуренції.

Стратегія вибору структури ринку збуту продукції підприємства зводиться до трьох варіантів, кожен з яких залежить від способу сегментації ринку покупців продукції цього підприємства. А саме: моносегментний ринок, на якому реалізується не менш 90 % продукції; домінантно-сегментний ринок, на якому реалізується від 70 % до 90 % продукції; полісегментний ринок збуту, на якому реалізується не менш 70 % продукції.

Стратегія ринкової експансії визначає динаміку поведінки організації на товарному ринку. Варіанти: розширення охопленого сегмента товарного ринку; скорочення; збереження.

Стратегія ринкової конкуренції охоплює три варіанти: концентрацію зусиль стосовно залучення споживача; концентрацію зусиль щодо рекламування продукції; концентрацію зусиль у ставленні до конкурентів.

Поряд з наведеними вище стратегіями конкуренції існує й інша сукупність стратегій, що концентрує увагу на позиції організації в конкурентному середовищі. До неї належать такі види стратегій:

Стратегія лідерства. Вона полягає в тому, що йде намагання посісти провідне місце на ринку, розвинути нові технології і запропонувати нові продукти. Зазвичай, таких фірм небагато, вони широко відомі і володіють високим фінансовим, технологічним, інтелектуальним і ресурсним потенціалом.

Стратегія "напівзахисту". Організація слідує за лідером і викорис-товує його як таран, що пробиває ринкові бар'єри. Ця стратегія потребує значних витрат на адаптацію і швидке реагування на номенклатурну динаміку лідера.

Стратегія аутсайдера. При дотриманні цієї стратегії організація працює на "хвостах" життєвого циклу товарів. Не намагаючись вирватися вперед, вона переймає відпрацьовані технології, випускає з невисокими зат-ратами низькорентабельну апробовану продукцію і реалізовує її на освоєних ринках. Нерідко організація (законно чи незаконно) використовують торгові марки більш відомих фірм [9, с. 42].

Таким чином, на нашу думку, ЗАТ «Красень» потребує комплексної стратегії розвитку, важливою складовою якої є товарно-ринкова стратегія. Цей вид стратегії регулює усі питання щодо обсягів виробництва та реалізації продукції підприємства. Безперечно, наявність програми розвитку діяльності є для підприємства перевагою, проте розроблення стратегії потребує кваліфікованого підходу, детального аналізу усіх характеристик підприємства і ринку, дотримання усіх правил формування і реалізації стратегії. Неправильно сформована стратегія не вирішить усіх проблем і завдань підприємства, призведе лише до безрезультатних витрат усіх видів ресурсів на її реалізацію.

виробничий програма маркетинг

Висновки

Сучасний ринок призвів, з одного боку, до ускладнення і зростання нестабільності середовища діяльності кожного підприємства незалежно від його форми власності та організаційно-економічної структури, а з іншого, до перебудови системи управління, у тому числі на рівні підприємства, на засадах відмови від обов'язкового довгострокового і середньострокового (п'ятирічного) планування, спрощення процедури складання і структури річних планів та надання пріоритету ринковому саморегулюванню. Однак, діючи в умовах нестабільного середовища ринкової економіки, підприємства можуть досягти успіху в бізнесі тільки тоді, коли їм вдається передбачати зміни і відповідно вживати запобіжні адаптивні заходи щодо них.

Виробництво - це процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства. Зміст виробництва визначає трудова діяльність, що припускає наступні три моменти: доцільну роботу, або саму працю; предмет праці, тобто все те, на що направлена раціональна діяльність людини; засоби (знаряддя) праці (машини, устаткування, інструменти, за допомогою яких чоловік перетворить предмети праці, пристосовувавши їх для задоволення своїх потреб).

Виробничі підрозділи підприємства - цехи, ділянки, обслуговуючі господарства і служби (прямо або побічно що беруть участь у виробничому процесі), зв'язки між ними, узяті в сукупності, - складають його виробничу структуру. Вона зумовлює рівень продуктивності праці, витрат виробництва, ефективність експлуатації природних багатств і техніки при даних техніко-економічних і економіко-географічних умовах матеріального виробництва.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва - це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів. Виробнича програма є надзвичайно важливим розділом плану роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.

Порядок розроблення виробничої програми значною мірою залежить від призначення їх продукції та економічного статусу. Передусім тут має значення технологічний зв'язок між підрозділами, ступінь завершеності в них циклу виготовлення продукції, спрямування її на подальшу обробку, внутрішньо коопераційні потреби на ринок, за межі підприємства.

Взагалі всі чинники підвищення ефективності функціонування підприємств зводяться до управління витратами і ресурсами; розвитку і удосконалення виробництва та іншої діяльності; удосконалення системи управління підприємством та всіма видами його діяльності.

ЗАТ «Красень» є підприємством легкої промисловості та займається пошивом одягу будь-якого асортименту, веденням наукової та науково-технiчної дiяльностi з метою створення та впровадження нових технологiй, створенням торговельної мережi для реалiзацiї продукції та ін. Основний асортимент виробів - це блуза; сукня; спідниця; брюки; комбінезони; жилетки; плаття та ін. Середньомісячний обсяг продукції, що випускається складає 250 - 340 тис. шт. в залежності від асортименту.

Згідно заключного контракту ЗАТ «Красень» з німецькою компанією "ЕКОМ”, протягом 2011 р. виготовлено 318,5 тис.од. жіночих жакетів різного асортименту та модифікації на загальну суму 5860,4 тис.грн. на умовах давальницької сировини.

На практиці для ЗАТ «Красень» важливо знайти дійові напрямки підвищення ефективності функціонування підприємства, серед яких використання маркетингу як засобу формування раціональної виробничі програми, оперативного реагування на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції. Також ЗАТ «Красень» потребує власної комплексної стратегії, яка забезпечуватиме йому всебічний розвиток.

Список використаних джерел

1. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы / М.М. Алексеева. - М. : Финансы и статистика, 2000. - 248 с.

2. Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ. - М.: Экономика, 1994. - 214 с.

3. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование / М. И. Бухалков. - М. : ИНФРА-М, 2003. - 400 с.

4. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навч. пос. / В.О. Василенко - К.: ЦУЛ, 2003. - 396 с.

5. Грибов В.Д. Экономика предприятия : учеб. пособие. Практикум / В.Д. Грибов, В.П. Грузинов. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 336 с.

6. Дитгер Х., Хунгенберг Х. ПиК. Стоимостно-ориентированные концепции контролинга : пер. с нем. / Под ред. Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича и др. - М. : Финансы и статистика, 2005. - 928 с.

7. Виробництво основних видів промислової продукції за 2001-2011 роки / Державний комітет статистики України

8. Ермилова Е.Е. Моделирование и художественное оформление одежды / Е. Е. Ермилова, Д. Ю. Ермилова. - М. : Высшая школа, 2000. - 184 с.

9. Ковтун О.І. Стратегія підприємства: Навч. пос. / О.І. Ковтун. - Львів: Новий світ - 2000, 2007. - 388 с.

10. Кучуков Р. Проблемы конкурентоспособного развития / Р. Кучуков. - М.: Экономист. - 2007, № 8 - С. 25-38.

11. Мізюк Б.М. Стратегічне управління підприємством: Підручник / Б.М. Мізюк. - Львів: Освіта, 2009.

12. Мних Е.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві / Е.В. Мних. - Львів: Наука, 2008. - 412 с.

13. Нянько В.М. Сутність, значення та місце маркетингових досліджень у системі маркетингу машинобудівних підприємств // Сталий розвиток економіки. Науково-виробничий журнал. / В.М. Нянько. - 2010. - № 1. - С.135-149.

14. Ольховая М.В. Совершенствование планирования производст-венной программы промышленных предприятий в современных условиях хозяйствования : автореф. дис. ... канд. эконом. наук : 08.00.05 / Марина Валерьевна Ольховая. - М., 2006. - 20 с.

15. Очеретько Л.М. Формування механізму управління конкуренто-здатністю підприємств / Лариса Михайлівна Очеретько: Автореф. дис. канд. економ. наук. - Національний університет харчових технологій, Київ, 2004. - 22 с.

16. Панкратов Ф.Г. Серегина Т.К. Комерційна діяльність: Підручник для вузів. / Ф.Г. Панкратов. - М.: Маркетинг. - 2006.

17. Поліщук Н. В. Роль економічного аналізу у підвищенні ефектив-ності діяльності підприємства / Н.В. Поліщук, С.В. Сковородько // Пята Всеукраїнська науково-практична інтер-нет-конференція «Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку».

18. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия : четвертое издание, переработанное и дополненное / Г.В. Савицкая. - Минск : Новое знание, 2008. - 688 с.

19. Сергеев В.И. Оперативное финансовое планирование на предприятии / В.И. Сергеев. - М. : Финансы и статистика, 2002. - 288 с.

20. Шершньова З. Формування комплексної стратегії організації// Економіка України. / З. Шершньова. - К.: 2006, № 3 (532). - С. 13-27.

Размещено на Allbest.ru