Аналіз діяльності ТОВ НТЦ "Лан"

-43370

 

 

 

 

 

 

 

Виручка

 

44226

73710

93366

98280

309582

393120

255528

Собівартість

 

34335

36585

38085

38460

147465

187257,1

140442,9

Валовий прибуток

 

9891

37125

55281

59820

162117

205862,9

115085,1

Адміністративні витрати

 

14353,5

14353,5

14353,5

14353,5

57414

71767,5

46648,88

Витрати на збуту

 

1217

1217

1217

1217

4868

3650

4500

Інші операційні витрати

 

3240

5400

6840

7200

22680

28828,8

20180,16

Фін. Рез. До оподаткування

 

-8919,5

16154,5

32870,5

37049,5

77155

101616,6

43756,11

Податок на прибуток

 

-2229,88

4038,625

8217,625

9262,375

19288,75

25404,14

10939,03

Чистий прибуток

 

-6689,63

12115,875

24652,88

27787,13

57866,25

76212,42

32817,08

Амортизація

 

875

875

875

875

3500

3500

3500

Всього грошовий потік

-43370

-5814,63

12990,875

25527,88

28662,13

61366,25

79712,42

36317,08

Кдисконтування

1

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,64

0,512

Дисконтований грошовий потік

-43370

-4651,7

10392,7

20422,3

22929,7

49093

51015,95

18594,35

NPV

 

 

 

 

 

 

 

75333,29

При розрахунку чистої теперішньої вартості проекту прийнято коефіцієнт дисконтування на рівні 25%, щоб забезпечити власникам не тільки без ризиковий відсоток прибутку, а й передбачити премію за ризик.

В результаті розрахунку визначено, що на кінець 3-го року NPV=75333,29 грн. Також було визначено, що строк окупності проекту дорівнює 10,5 місяців.

Таблиця 3.10

Прогнозний баланс на початок роботи підприємства

АКТИВ	Код рядка	На початок року
1	2	3
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10
первісна вартість	11
знос	12
Незавершене будівництво	20
Основні засоби: залишкова вартість	30	20000,0
первісна вартість	31	20000,0
знос	32
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40
інші фінансові інвестиції	45
Довгострокова дебіторська заборгованість	50
Відстрочені податкові активи	60
Інші необоротні активи	70
Усього за розділом І	80	20000,0
ІІ. Оборотні активи
Запаси: виробничі запаси	100	7500,0
Поточні біологічні активи	110
незавершене виробництво	120
готова продукція	130
товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160
первісна вартість	161
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом	170
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті	230	10500,0
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260	18000,0
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	5370,0
Баланс	280	43370,0
ПАСИВ	код рядка	на початок року
1	2	3
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	43370,0
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	43370,0
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430	0,0
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом ІІІ	480	0,0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570
з оплати праці	580
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610
Усього за розділом IV	620	0,0
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	43370,0

Таблиця 3.11

Прогнозний звіт про фінансові результати

Найменування показника	Код рядка	За звітний період
1	2	3
Доход (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)	10	309582
Податок на додану вартість	15	51597
Акцизний збір	20
	25
Інші вирахування з доходу	30
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	257985
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	147465
Валовий: прибуток	50	110520
збиток	55
Інші операційні доходи	60
Адміністративні витрати	70	57414
Витрати на збут	80	4868
Інші операційні витрати	90	22680
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100	25558
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток	170	25558
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	6389,5
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток	190	19168,5
збиток	195	0
Надзвичайні: доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий: прибуток	220	19168,5
збиток	225	0

Оцінка ризиків

При створенні проекту будь-якого бізнесу необхідно приділити значну увагу аналізу ризиків, що можуть виникнути в процесі діяльності та завадити досягненню поставлених цілей. Щоб уникнути несподіваного настання несприятливих ситуацій, необхідно чітко уявляти всі можливі ризики діяльності виробництва олії.

Зважаючи на специфіку діяльності сервісу, можна визначити реєстр основних ризиків.

Таблиця 3.12

Реєстр потенційних ризиків діяльності

Тип ризику	Очікувані негативні наслідки
Несвоєчасна підготовка персоналу	Збільшення строку виходу на проектний режим
Нестійкість попиту	Падіння попиту з ростом цін
Зниження цін конкурентами	Зниження цін на послуги
Збільшення частки ринку в конкурентів	Падіння продажів, зниження цін
Неплатоспроможність споживачів	Падіння продажів
Збільшення цін на сировину, матеріали, послуги	Зниження прибутків
Нестача обігових коштів	Збільшення суми кредитів
Кваліфікація кадрів	Зниження ритмічності, збільшення числа рекламацій, браку
Новизна технології	Збільшення витрат
Недостатня надійність технології	Збільшення аварійності, збоїв, простоїв

Аналіз чутливості реагування показано в таблиці 3.15 - 3.16

Таблиця 3.15

Зміна обсягу надання послуг

Відхилення від базового рівня, %	Зміна обсягу послуг	Зміна NPV	Коефіцієнт змін
10	1054053	89233,79	1,18452
0	958230	75333,29
-10	862407	54496,1	0,7234

Таблиця 3.16

Зміна витрат на оплату праці

Відхилення від базового рівня, %	Зміна витрат на оплату праці	Зміна NPV	Коефіцієнт змін
10	626630,4	54563,9	0,7243
0	569664	75333,29
-10	512697,6	92476,14	1,22756

Таблиця 3.17

Сценарний аналіз ризиків

Фактори	Пессимистичний сценарій (% змін)	Оптимістичний сценарій (% змін)	Найбільш вірогідний	Базовий варіант
Оплата праці	+ 10%	- 10%
Кіл-ть	- 10%	+ 10%	+10%
NPV	-28%	+27%	+18,45%	89233,79

Найбільш ймовірний варіант передбачає зростання обсягів. Проект навіть при зміні цін на оплату праці та обсягів наданих послуг має позитивний NPV, що свідчить про незначний вплив ризиків на ефективність проекту.

Проведений аналіз ризиків показує, що навіть у песимістичному сценарії розвитку проект виходить прибутковим. Строк окупності проекту з урахуванням ризиків становить 1,1 року.

Розділ 4

Складання річних виробничих програм для структурних підрозділів підприємства

В Миколаївській області в останні роки здійснено реструктуризацію неефективних сільськогосподарських підприємств, створені нові форми господарювання ринкового типу, сформовано певний приватний сектор. Відбулися значні зрушення у відносинах власності і господарювання, суттєво змінився склад сільськогосподарських товаровиробників.

Однією з основних причин низької ефективності виробництва в сучасних умовах є суттєве послаблення планово-економічної роботи в сільськогосподарських підприємствах. Повільно здійснюється перехід до маркетингової концепції розвитку, неусвідомлена провідна роль планування та економічного аналізу в управлінні підприємствами. Аналіз розподілу аграрних підприємств Миколаївської області, за наявністю планово-економічних або фінансово-планових служб свідчить, що більшість (59,9%) господарств має планово-економічну службу. Проте конкретна частина формувань з такою службою на підприємствах різних форм господарювання є неоднаковою - від 74,7% в акціонерних товариствах і 64,2% - у виробничих кооперативах до 28,6% у селянських (фермерських) господарствах. Досить різною є і наявність фінансово-планових служб в аграрних підприємствах різних форм господарювання. За повної відсутності економістів найгірший стан - в селянських (фермерських) господарствах, а найкращий - в акціонерних товариствах.

Зниження рівня якості планово-економічної роботи значною мірою відбувається за рахунок послаблення уваги до неї. Більшість аграрних підприємств не йдуть далі складання виробничої програми, не планують витрати і собівартість продукції, не складають фінансовий план, не розробляють плани підрозділів.

Керівники і спеціалісти підприємств різних форм власності мають відповідати вимогам розвитку ринкової економіки. Між тим, як показали проведені нами дослідження по аграрному підприємству ТОВ «Лан», в них переважають спеціалісти віком старше 40 років, що не володіють знаннями з менеджменту і маркетингу, підприємництва і агробізнесу, комп'ютерних технологій. Все це зумовлює необхідність їх перепідготовки.

Проведене нами опитування керівників, результати якого наведені в табл.4.1, виявило, що більшість з них недооцінює необхідність належної планової роботи.

Таблиця 4.1

Результати анкетування керівників ТОВ «Лан»

Запитання	Розподіл відповідей за їх варіантами, %
	так	ні	в окремих випадках
Чи обрана підприємством стратегія діяльності?	28	51	21
Чи застосовується планування в управлінні підприємством?	21	63	16
Чи вважаєте Ви за необхідне:	62	11	27
а) планово-економічну роботу взагалі
б) здійснювати прогнозування доходності товарної продукції	72	28	-
в) мати інформацію про ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції	57	18	25
г) мати власну збутову мережу	79	9	12
Які види планів Ви визнаєте за необхідні:
а) оперативні плани	27	-	-
б) річні	59	-	-
в) довгострокові	14	-	-
Чи застосовуєте Ви бізнес-планування?	36	51	13
Чи коректуєте Ви свої плани з урахуванням умов року?	6	79	15

З функціональних планів вони на перше місце (по важливості) ставлять фінансові плани, які нерідко обмежуються простим калькулюванням витрат та доходів.

На другому місці знаходиться план виробництва, доцільність якого визначена 38% опитаних, на третьому - план матеріальних ресурсів (18%) і на останньому - план маркетингу. Що стосується набору планів, то значна частина аграрних підприємств, на жаль, обмежується складанням лише річних (59%) та оперативних (27%) планів. Довгострокове ж планування застосовується лише в 14% господарств, однак воно частіше за все пов'язано зі складанням бізнес-планів для отримання кредитів банку.

Основними плановими документами, що складаються нині аграрними підприємствами, є традиційні річні плани із застосуванням застарілих методів планування. Поступовий (протягом 2010-2013 років) перехід на складання річних бізнес-планів майже не дав позитивних змін. І це не випадково, бо він практично є тим же самим (за виключенням лише деяких моментів) річним планом економічного і соціального розвитку сільськогосподарського підприємства, який відображає програму виробничо-фінансової діяльності.

Пропозиції по покращенню планування на підприємстві

Для забезпечення належної ефективності планування керівники господарств і працівники його планово-економічних служб покликані подбати про розробку бізнес-планів і оперативних планів та формувати необхідну для цього власну нормативну базу. Основою визначення планових показників можуть виступати нормативні, а не фактично досягнуті їх рівні.

Аграрному сектору АПК необхідні кваліфіковані спеціалісти, які мають глибокі знання в ринковій економіці, техніці і технології аграрного виробництва, володіють основами підприємництва, сучасними методами планування з використанням комп'ютерної техніки, вміють виявляти потреби та можливості свого підприємства і розробляти найбільш раціональну стратегію його подальшого розвитку. Певним гальмом у підвищенні рівня планування є відсутність у більшості господарств належного набору комп'ютерної техніки. Враховуючи це, великі підприємства повинні придбати сучасну оргтехніку, для невеликих же (наприклад, фермерських) господарств (що відчувають нестачу відповідних сум коштів) є сенс у залученні сторонніх послуг.

В сільськогосподарському виробництві необхідно створити належну інформаційну систему, бо існуючий рівень її є досить низьким. Потрібні сучасні банки даних, відповідні комп'ютерні інформаційні системи. Для надання господарствам допомоги в прийнятті господарських та управлінських рішень, освітніх та інформаційних послуг при районних управліннях сільського господарства доцільно створити інформаційно-консультативні центри. До складу кожного з них доцільно включити трьох працівників: головного консультанта, консультанта-організатора, консультанта з інформаційного забезпечення. Вказані центри в своєму розпорядженні повинні мати необхідну комп'ютерну техніку і засоби електронного зв'язку, відповідне технічне устаткування та комплекс програм.

Слід переглянути і підходи до формування планово-економічних служб аграрних підприємств, що покликані вирішувати не тільки поточні, а і перспективні проблеми. Їх склад повинен встановлюватись з урахуванням особливостей господарства (ступеня його забезпеченості економістами, рівня їх освіти, фінансового стану тощо). За нашими дослідженнями, планово-економічна служба ТОВ «Лан» повинна включати 4-х висококваліфікованих спеціалістів: головного економіста, економіста по рослинництву, економіста по тваринництву і маркетолога (останній надає консультативні, інші сервісні послуги економічного характеру працівникам підрозділів господарства, координує плани підприємства і систему його звітності, визначає найбільш вигідні канали продажу продукції).

Планово-економічна служба покликана здійснювати детальний аналіз роботи підприємства, забезпечувати його керівника оперативною інформацією, періодично складати розгорнуті аналітичні звіти, прогнозувати показники фінансового стану підприємства, проводити економічну експертизу управлінських рішень.

Для досягнення належної ефективності роботи планово-економічних служб їх фахівцям слід забезпечувати відповідний рівень заробітку. В основу визначення розміру останнього доцільно покласти ступінь складності виконуваних функцій, професійні і ділові якості кожного з них, здатність знаходити найбільш правильний для підприємства вихід із складних фінансово-комерційних та інших ситуацій, виробництва і реалізації продукції, підвищення її конкурентоспроможності, зростання прибутковості. Загальний рівень оплати їх праці повинен знаходитись у тісному зв'язку з кінцевими результатами діяльності підприємства.

На увагу заслуговує досвід країн світу, де для визначення обґрунтованої системи стимулювання спеціалістів створюються відокремлені групи, які розробляють механізм винагородження (рівень окладів, бонуси, соцстрахування тощо).

Невеликі господарства, які не мають можливості утримувати спеціаліста по плануванню можуть (хоча б на період часу складання планів) залучати фахівця зі сторони на неповну ставку.

Важливою складовою роботи планово-економічної служби підприємства є обґрунтоване визначення планової собівартості вироблюваної продукції (наданих послуг) та їх прибутковості, рівні яких мають бути пов'язаними з майбутніми прогнозними цінами на виробничі ресурси і робочу силу (фактичні ж їх розміри за минулі роки є мало придатними). Для прогнозування собівартості та доходності одиниці продукції необхідно мати три групи показників ринкової кон'юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків: динаміку продаж; ціни на сільськогосподарську продукцію та продовольство; ціни на ресурси, використовувані для виробництва продукції. Причому, ці показники необхідно подавати у трьох варіантах - мінімальному, середньому та максимальному значеннях. Ці ж варіанти слід застосовувати і при плануванні урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці. Порядок проведення розрахунків планових рівнів собівартості та доходності рослинницької та тваринницької продукції наведений в дисертації.

При плануванні витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції (послуг), виручки, прибутку та здійсненні їх контролю є сенс користуватись запропонованою науковцями ІАЕ УААН методикою їх обчислення на системній основі під назвою витратно-ціновий аналіз, початковою складовою якої є фунціонально-технологічна структуризація витрат.

Вихідним плановим документом, що визначає діяльність окремого внутрішньогосподарського рослинницького підрозділу, є технологічна карта. З метою надання допомоги господарствам в цьому питанні нами розроблена модель складання технологічної карти (з використанням ЕОМ) по вирощуванню озимої пшениці, яка дозволяє значно краще організувати весь виробничий процес, підібрати найбільш прийнятні для проведення кожної окремої роботи агрегати, зменшити затрати праці, матеріалів і грошових коштів на їх виконання. Для того, щоб економісти господарств змогли самостійно скористатися нею, їх робоче місце повинне містити базу даних, яка включає всю необхідну вхідну, проміжну і вихідну інформацію.

Важлива задача планово-економічної служби на внутрішньогосподарському рівні - складання бюджетів роботи підрозділів. В рослинництві доцільно розробляти три види бюджетів: продуктовий індивідуальний; продуктовий зведений; заключний (підсумковий), календарний.

Що стосується річного бізнес-плану діяльності аграрного підприємства в цілому, то він повинен розроблятись у відповідності з діючими нині „Методичними рекомендаціями по складанню бізнес-плану розвитку сільського господарства”. При цьому, на наш погляд, зі складу річного бізнес-плану господарств, які не отримують кредити банків, необхідно виключити таблиці 9.8, 9.9, 9.10, 10.3, 10.4, 10.5.

Бізнес-плани повинні розроблятись не тільки по підприємству в цілому, а й по його підрозділах. При їх складанні, на наш погляд, доцільно було б застосовувати розроблений науковцями ВНІЕУСХ (м.Москва) „Бізнес-плані госпрозрахункового підрозділу”, який включає 9 розділів (тоді як використовувані нині господарствами виробничі програми складаються: в рослинницьких формуваннях - з 5, а в тваринницьких - з 3 розділів), що сприятиме більш повному охопленню основних показників діяльності внутрішньогосподарських формувань.

У більшості країн світу допомогу господарствам (за їх замовленням) у розробці прогнозів та річних планів надають різноманітні аналітичні центри. Такі центри можна було б створити і в регіоні.

Координуючою ланкою в системі планування та прогнозування повинна стати держава. Потрібні типові проектні документи (які господарствами адаптуються до місцевих умов) та відповідні регіональні системи, цільова перепідготовка спеціалістів, відповідне консультативне обслуговування підприємств.

Використання комп'ютерних технологій в процесі планування повинно базуватися на пакетах прикладних програм - як типових (Microsoft Word - для обробки текстової інформації, Microsoft Excel - для обробки табличної інформації), так і багатьох інших.

З метою визначення стратегії аграрної діяльності СТОВ „Інгульське” Баштанського району нами було вирішено три наступні економіко-математичні задачі:

Економічні відносини між структурними підрозділами в нових умовах господарювання мусять будуватися на основі взаємної зацікавленості і відповідальності сторін за кінцеві результати виробництва. Невід'ємною умовою досягнення цього є застосування комерційного розрахунку, без якого нині неможливо налагодити ефективне господарювання. Найбільш прийнятною при цьому є модель, за якою первинні колективи наділяються юридичними правами, мають власні розрахункові рахунки в банку, здійснюють діяльність на основі своїх внутрішніх уставів, а їх відносини між собою будуються у відповідності з договорами, а також підприємством.

Основними задачами внутрішньогосподарського механізму діяльності підприємства є наступні: підвищення оперативно-господарської самостійності підрозділів підприємства та їх відповідальності за результати діяльності; ефективна координація суспільної виробничо-господарської діяльності всіх підрозділів підприємства; посилення матеріальної зацікавленості підрозділів і робітників підприємства в кінцевих результатах праці; створення належного механізму майнових і земельних відносин між робітниками підприємства і його власниками.

Запропонована система комерційного розрахунку має дозволити вийти з кризового стану і помітно підвищити ефективність свого функціонування.

В ринкових умовах є сенс формувати в складі підприємства так звані центри прибутку - внутрішньогосподарські підрозділи, які відповідають не тільки за собівартість продукції, а і за розмір прибутку від її реалізації.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про селянське (фермерське) господарство)”» // Урядовий кур'єр. -- 1993. -- 29 липня. -- № 103--104.

2. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» // Урядовий кур'єр. -- 1997. -- 14 серпня. -- № 148--149.

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”» // Урядовий кур'єр. -- 1997. -- 12 червня. -- № 105--106.

4. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств. -- К.: ІЗМН, 2006. --510 с.

5. Андрійчук В. Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 355 с.

6. Зінченко О. І., Салатенко В.Н. Рослинництво. - К.: Аграрна освіта, 2001. -- 591 с.

7. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 282 с.

8. Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві. -- К.: КНЕУ, 2000. -- 370 с.

9. Саблук П. Т. Аграрна економіка і політика в Україні: підсумки минулого і погляд в майбутнє. -- К.: ІАЕ УААН, 2001. -- Т. 1. 430 с.; -- Т. 2. 481 с.; Т. 3. 485 с.

10. Сільськогосподарська кооперація: суть та проблеми розвитку в Україні. За ред. М. Й. Маліка. -- К.: ІАЕ УААН, 1999. -- 163 с.

11. Федоров М. М. Економічні проблеми земельних відносин. -- К.: ІАЕ УА-АН, 1998. -- 293 с.

12. Формування та функціонування ринку агропромислової продукції. -- К.: ІАЕ УААН, 2000. -- 556 с.

13. Хорунжий М. Й. Організація агропромислового комплексу. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 340 с.

14. Юрчишин В. В. Аграрні перетворення в Україні: небезальтернативний погляд на проблему. -- К.: ІАЕ УААН, 2004. -- 65 с.

Размещено на Allbest.ru