Комерційна діяльність підприємства ТОВ "Укренергогарант"

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

Вступ

Загальна частина

Сутність, мета та завдання управління комерційною діяльністю

Структура управління та основні функції комерційних служб підприємства

Організація управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства

Управління збутом та комунікаційна політика підприємства

Управління комерційним персоналом

Аналітична частина

Висновки та пропозиції



Вступ

В даний час економіка в Україні припускає, що фірми і організації вимушені постійно еволюціонувати, щоб не залишитися за бортом прогресу і бізнесу. Насичення абсолютно всіх ринків товарами такою мірою, що компаніям доводиться буквально битися за покупців, приводить до розуміння виняткової ролі вдосконалення організації комерційної діяльності, підприємств роздрібної торгівлі. Продукція або послуга, вироблена фірмою, повинна бути оптимальним чином продана: тобто, з урахуванням всіх переваг і побажань клієнтів, і з отриманням найбільшої вигоди. Тому головне завдання будь-якого підприємця - ідеальним чином сумістити бажання клієнтів і власні можливості. У цьому випадку у нього буде можливість довести покупцю незаперечні переваги свого товару, або послуги. Саме тому система збуту є центральною в організації комерційної діяльності на підприємстві. І це не позбавлено обгрунтування - саме в процесі збуту готової продукції з'ясовується, наскільки точними і вдалими були всі використані концепції і стратегії по просуванню товару на ринок. І якщо все виявилося так, як і було задумано, то покупець обов'язково помітить товар і прибуток - кінцева мета будь-якої підприємницької діяльності - не змусить себе чекати. В іншому випадку, ні про які високі доходи і говорити не доводиться. У бізнесі ціна помилки буває вельми висока.

Кожен товар неодмінно вимагає просування на ринку, це означає необхідність якісної і оригінальної реклами, різних акцій, сприяють просуванню товару. Крім цього, підприємству дуже бажано мати якомога більш широку мережу роздрібних продажів або мережу посередницьких організацій, якщо вона, звичайно, не займається дуже великим і дорогим виробництвом. Така мережа повинна мати високий рівень сервісу, тому що сьогоднішній покупець звик до якісного обслуговування і широкого списку додаткових послуг. І тільки виконавши всі ці вимоги, фірма може розраховувати на те, що їй вдасться зайняти місце в серці покупця.

Не варто забувати при цьому про ефективність ринкової поведінки і розвитку фірми. Найважливіше в пізнанні й задоволенні потреб покупця - це вивчати його думку про товари фірми, конкуруючі товари, проблеми і перспективи життя й роботи споживачів. Тільки володіючи цим знанням можна найбільш повною мірою задовольнити запити споживачів. І якраз саме цим повинна займатися фірма в рамках системи збуту - там, де вона найближче стикається з покупцем. Збут продукції для підприємства важливий з ряду причин: обсяг збуту визначає інші показники підприємства (величину доходів, прибуток, рівень рентабельності). Крім того, від збуту залежать виробництво і матеріально-технічне забезпечення. Таким чином, в процесі збуту остаточно визначається результат роботи підприємства, спрямований на розширення обсягів діяльності та отримання максимального прибутку.

Комерційна діяльність підприємства - фінішний комплекс у всій діяльності фірми по створенню, виробництву і доведенню товару до споживача. Власне, саме тут споживач або визнає, або не визнає всі зусилля фірми корисними і потрібними для себе і, відповідно, купує або не купує її продукцію і послуги .

ТОВ «Укренергогарант» - є самостійним господарюючим суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснюється на засадах повного госпрозрахунку, самоокупності та самофінансування.

Товариство здійснює оптову, дрібнооптову, роздрібну, комісійну, консигнаційну торгівлю промисловими товарами, продукцією виробничо-технічного призначення на території України.

Основний профіль діяльності ТОВ «Укренергогарант» - задоволення попиту на кабельно-провідникову продукцію з боку українських споживачів.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що організація управління комерційною діяльністю підприємства є одним з найбільш важливих елементів системи взаємодії фірми і споживача як суб'єктів економічних відносин. Комерційна діяльність будь-якої фірми на ринку досконалої конкуренції є якоюсь подобою механізму «годинника». Як механізм в годиннику, так і комерційна діяльність підприємства без належного «калібрування» працювати ефективно не буде - годинник буде то відставати, то бігти вперед, а прибуток підприємства буде то зростати, то падати.

Об'єктом дослідження роботи є ТОВ «Укренергогарант ».

Предметом даної курсової роботи є процеси розвитку комерційної діяльності на прикладі ТОВ «Укренергогарант».

Метою роботи є розробка напрямків вдосконалення організації управління комерційною діяльністю підприємства. Для цього необхідно вирішити такі завдання:

1) розглянути сутність і завдання управління комерційною діяльністю;

2) розглянути структуру управління та основні функції комерційних служб;

3) дослідити організацію управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства;

4)проаналізувати управління збутом та комунікаційну політику підприємства;

5) оцінити управління комерційним персоналом.



Загальна частина

Сутність, мета та завдання управління комерційною діяльністю

Управління комерційною діяльністю базується на принципах і методах управління. Основні принципи побудови управління комерційною діяльністю торгового підприємства (рис.1).

Рис.1 Основні принципи побудови управління комерційною діяльністю торгового підприємства.

Забезпечення узгодженості між підрозділами ( службами ). Кожному підрозділу ( службі ) торгового підприємства властиві певна призначеного і виконувані функції, тобто вони мають в тій чи іншій мірі автономністю. Разом з тим їх дії повинні бути скоординовані і узгоджені в часі, що обумовлює єдність системи управління торговим підприємством.

Забезпечення взаємодії між комерційною діяльністю і цілями торгового підприємства . Комерційна діяльність формується і змінюється відповідно до інтересів і потреб виробництва. Отже, функції управління комерцією реалізуються з урахуванням цілей торгового підприємства.

Забезпечення ієрархічності структури управління. Характерною ознакою управління є ієрархічний ранг. Організація управління комерційною діяльністю повинна бути орієнтована на вертикальні і горизонтальні зв'язки .

Забезпечення комплексного підходу в управлінні. З позиції комплексності беруться до уваги всі фактори, що впливають на управлінські рішення комерційної діяльності. Передбачається також зв'язок комерційних процесів торгового підприємства з суб'єктами зовнішнього середовища.

Забезпечення адаптивності структури управління. Внутрішнє та зовнішнє середовище схильна до постійних змін. Особливо це проявляється в період зародження споживчого ринку. Тому гнучкість і пристосовність структури управління комерційною діяльністю до змін і умов навколишнього середовища мають істотне значення.

Забезпечення виконавчої інформацією. Вироблення і прийняття управлінських рішень грунтуються на виконавчої інформації. Вона включає отримання вихідної інформації, обробку, аналіз і видачу результатів керуючого впливу. Це завдання виконується за допомогою сучасних технічних засобів, що дозволяють автоматизувати процес інформаційного забезпечення.

Управління комерційною діяльністю не можна відокремити від системи управління торговим підприємством, яке виконує ще й функції, пов'язані з технологічної, економічної та фінансової діяльністю. Отже, при побудові структури управління комерційною діяльністю необхідно враховувати взаємодію і підпорядкованість всіх складових елементів, що утворюють цілісну систему управління торговим підприємством .

Методи управління - це способи впливу на управління комерційними процесами та діяльністю. Вони поділяються на адміністративні, організаційні, економічні і правові.

Адміністративні методи визначаються сферою діяльності і конкретними умовами торгового підприємства. Необхідно враховувати і альтернативні варіанти управління, вибір і реалізація яких визначається передбаченням цільових результатів підприємства. Слід зазначити, що ієрархічна побудова системи управління і зміст управлінських функцій багато в чому залежать від займаних позицій керівництвом торговельного підприємства . Тут можливі різні компромісні рішення.

Організаційні методи засновані на організаційному, організаційно - розпорядчому, організаційно-методичному та нормативному забезпеченні. Вони містять регламентують вимоги організаційного та методичного характеру, розпорядчі, інструктивні та нормативні матеріали, що є передумовами формування управлінських рішень . У міру розвитку ринкових відносин роль організаційних методів, що регулюють вплив на управління комерційною діяльністю, буде зростати.

Економічні методи в своєму визначенні спираються на взятий курс і економічну стратегію торгового підприємства, його потенційні ресурси, економічний стан ринку. Сукупність економічних елементів - це вихідні позиції в управлінні комерційною діяльністю підприємства. Вплив економічних методів зумовлюється навколишнього економічним середовищем.

Правові методи орієнтовані на використання правового механізму, який базується на прийнятих правових і законодавчих актах, відповідних нормативах і положеннях. Правові методи полягають в юридичному регулюванні комерційних процесів з урахуванням цільових завдань торгового підприємства.

Названі методи управління не виключають один одного і реалізуються у взаємодії. Їх поєднання залежить від конкретних умов функціонування торгового підприємства і ринкового середовища.

ТОВ «Укренергогарант» спирається на організаційні методи управління, бо орієнтується на якісному зростанні управлінських рішень.

Управління комерційною діяльністю ставить своїм безпосереднім завданням внести певну впорядкованість в комерційні та торгові процеси , організувати спільні дії працівників, що беруть участь у цих процесах, досягти узгодженості та координації дій .

Основні принципи побудови управління комерційною діяльністю торгового підприємства:

1) Забезпечення узгодженості між підрозділами (службами). Кожному підрозділу (службі) торгового підприємства властиві певна призначеного і виконувані функції, тобто вони мають в тій чи іншій мірі автономністю. Разом з тим їх дії повинні бути скоординовані і узгоджені в часі, що обумовлює єдність системи управління торговим підприємством.

2) Забезпечення взаємодії між комерційною діяльністю і цілями торгового підприємства. Комерційна діяльність формується і змінюється відповідно з інтересами і потребами підприємства. Отже, функції управління комерцією реалізуються з урахуванням цілей торгового підприємства.

3) Забезпечення ієрархічності структури управління. Характерною ознакою управління є ієрархічний ранг. Організація управління комерційною діяльністю повинна бути орієнтована на вертикальні і горизонтальні зв'язки.

4) Забезпечення комплексного підходу в управлінні. З позиції комплексності беруться до уваги всі фактори, що впливають на управлінські рішення комерційної діяльності. Передбачається також зв'язок комерційних процесів торгового підприємства з суб'єктами зовнішнього середовища.

5) Забезпечення адаптивності структури управління. Внутрішнє та зовнішнє середовище схильне до постійних змін. Особливо це проявляється в період зародження споживчого ринку. Тому гнучкість і пристосовність структури управління комерційною діяльністю до змін і умов навколишнього середовища мають істотне значення.

6) Забезпечення виконавчої інформації. Вироблення і прийняття управлінських рішень грунтуються на виконавчої інформації. Вона включає отримання вихідної інформації, обробку, аналіз і видачу результатів керуючого впливу. Це завдання виконується за допомогою сучасних технічних засобів, що дозволяють автоматизувати процес інформаційного забезпечення.

Управління комерційною діяльністю не можна відокремити від системи управління торговим підприємством, яке виконує ще й функції, пов'язані з технологічної, економічної та фінансової діяльністю. Отже, при побудові структури управління комерційною діяльністю необхідно враховувати взаємодію і підпорядкованість всіх складових елементів, що утворюють цілісну систему управління торговим підприємством.

У ТОВ «Укренергогарант» використовується принцип забезпечення адаптивності структури управління підприємством, так як кількість співробітників невелика, але при цьому досягається надійність, стабільність і збереження цілей підприємства.

Структура управління та основні функції комерційних служб підприємства

Системний підхід до управління комерційною службою полягає в побудові такої структури управління, яка дозволить досягти цілей діяльності підприємства. Діяльність організації торгівлі багато в чому залежить від того, як організована робота її комерційної служби, тобто тих підрозділів, які відповідають за закупівлі товарів та їх реалізацію.

Структура комерційної служби зумовлена ??тим, які функції виконує торгова організація, наскільки широкий асортимент закуповуваних і реалізованих нею товарів, скільки у неї постачальників, покупців і т. д.

У великих торгових організаціях комерційну службу, як правило, очолює заступник керівника (генерального директора) з комерційних питань (комерційний директор). У його підпорядкуванні знаходяться різні підрозділи, що займаються закупівлею і реалізацією товарів, дослідженням ситуації на ринку, рекламою і т. п.

В організаціях з більш складною структурою до складу комерційної служби входять транспортний відділ, відділ логістики та інші підрозділи. На невеликих оптових підприємствах різні відділи комерційної служби можуть бути об'єднані між собою або ж відсутні зовсім.

В організаціях роздрібної торгівлі, до складу яких входить велика кількість магазинів, комерційна служба, як правило, має таку ж структуру, що і в оптовій торгівлі. У невеликих магазинах, що не входять в торговельні мережі, комерційною роботою займаються або сам директор магазину, або його заступник.

Кожен з відділів комерційної служби є самостійним структурним підрозділом організації і виконує певні функції, пов'язані з вирішенням поставлених перед ними завдань.

Відділ маркетингу та реклами реалізує такі основні завдання:

а) забезпечення організації торгівлі необхідною маркетинговою інформацією;

б) проведення комплексу маркетингових досліджень, пов'язаних з попитом споживачів, пропозицією товарів постачальниками і т. п.;

в) аналіз і оцінка ситуації на ринку;

г) формування товарної, цінової і рекламної політики організації;

д) розробка стратегії продажів товарів;

е) організація рекламної діяльності та заходів з просування товарів.

Відділ закупівель забезпечує:

а) пошук постачальників товарів;

б) укладання договорів з постачальниками і контроль їх виконання;

в) розвиток відносин з постачальниками, розширення прямих і тривалих господарських зв'язків з ними ;

г) управління доставкою товарів;

д) постійна робота з постачальниками - виробниками, спрямована на вдосконалення асортименту товарів, що випускаються , підвищення їх якості.

Відділ продажів здійснює такі функції:

а) розробка та реалізація збутової політики організації;

б) пошук оптових покупців;

в) укладання договорів з оптовими покупцями і контроль над їх виконанням;

г) організація оптового продажу товарів різними методами (з особистою відбіркою товарів представником покупця в залах товарних зразків, через пересувні склади, комівояжерів, торгових агентів і т. п.);

д) розробка заходів з доставки товарів відповідно до укладених договорів (визначення обсягів поставок, частоти завезення товарів, складання маршрутів і графіків завезення товарів);

е) оформлення товарно-супровідної документації та товарно-транспортної документації;

є) управління товарними запасами;

ж) організація роботи складського господарства.

На складах організації торгівлі виконуються наступні операції:

а) приймання товарів, що надійшли за кількістю і якістю;

б) організація зберігання товарів;

в) комплектування товарів за заявками оптових покупців;

г) загрузка укомплектованих товарів на транспорт і відправка покупцям.

У своїй роботі підрозділи комерційної служби взаємодіють між собою, а також з іншими відділами організації (планово-економічними, юридичними, бухгалтерією та ін.)

Завдяки координації дій підрозділів комерційної служби забезпечується вирішення основних завдань, що стоять перед організацією торгівлі, а саме - закупівля товарів обгрунтованого асортименту в необхідній кількості і безперебійне постачання ними покупців.

Комерційну службу ТОВ «Укренергогарант» складають відділ закупок і відділ реалізації.

Організація закупок матеріальних ресурсів централізована, так як співробітники відділу підпорядковуються безпосередньо керівництву відділу.

Керівник відділу відповідає за ефективність процесу закупок, намічає основні джерела матеріального забезпечення, координує діяльність підлеглих йому співробітників, пов'язує плани закупок з діяльністю інших функціональних підрозділів, підбирає кадри.

Оперативно-постачальницьку роботу на підприємстві виконують працівники відділу: експедитор, товарознавець-комірник, комерційний агент по закупівлях.

Експедитор і комерційний агент займаються пошуком постачальників; спільно з комерційним директором укладають з ними договори, оформляють документацію на придбання матеріальних ресурсів, замовляють транспорт для перевезення (якщо необхідно). Супроводжують вантажі в дорозі і забезпечують їх збереження. Товарознавець-комірник визначає вимоги до продукції, необхідної для виробництва, а також перевіряє відповідність їх якості стандартам, договірним зобов'язанням і іншим документам.

Він бере участь у контролі виконання договірних зобов'язань; бере участь у розробці та впровадженні стандартів підприємства по МТЗ, контроль якості продукції, організації транспортування і зберігання продукції. Бере участь у проведенні інвентаризації матеріальних ресурсів.

Відповідно до положення про відділ реалізації ТОВ «Укренергогарант», затвердженим виконуючим обов'язки генерального директора Смирновим П. В. відділ реалізації продукції є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується виконавчому директору.



Організація управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства

Головною метою організації матеріально-технічного постачання є задоволення потреб виробництва відповідними матеріальними ресурсами з максимальною економічною ефективністю. Для досягнення цієї мети потрібно вирішити наступні завдання:

а) Дотримуватися контракту про умови і часу поставки;

б) Забезпечити надходження сировини за потребами ;

в) Контролювати якість і обсяг поставки у відповідності з контрактом;

г) Здійснювати вибір надійного постачальника;

д) Купувати сировину високої я кістки за порівняно низькими цінами.

Матеріально-технічне постачання підприємства - це процес постачання на склади підприємства або відразу на робочі місця необхідних, відповідно до планів виробництва, матеріально-технічних ресурсів.

В практиці роботи підприємств розрізняють в основному дві форми постачання: транзитну і складську.

Транзитна форма постачання - це форма постачання сировиною і матеріалами, яка застосовується тоді, коли підприємство отримує їх безпосередньо від виробників цих ресурсів. Така форма найбільш економічна (без посередників) і застосовується завжди, коли потрібну кількість сировини і матеріалів на даний відрізок часу дорівнює транзитній нормі поставок. Ця форма найбільш доречна при масовому споживанні матеріалів, вона обумовлює найбільш низькі витрати виробництва.

Складська форма - це форма постачання, застосовується тоді, коли потрібні ресурси менше транзитної норми і підприємство отримує їх необхідні обсяги з баз і складів організацій оптово-роздрібної торгівлі.

Управління матеріально-технічним постачанням - це важлива і відповідальна ділянка управлінської роботи. Від оптимальності резерву матеріальних ресурсів залежать всі кінцеві результати діяльності підприємства. Ефективне управління резервами матеріальних ресурсів дозволяє прискорити оборотність капіталу і підвищити його прибутковість, зменшити поточні витрати на їх зберігання, визволити з поточного господарського обороту частину капіталу, інвестуючи його в інші активи.

Можна виділити наступні основні цілі системи управління матеріально-технічним постачанням і відповідні їм завдання:

а) Громадські мети - створення робочих місць , безпечних і якісних умов праці;

б) Цілі, пов'язані з результатами роботи організації :

- своєчасність поставки матеріально-технічних ресурсів;

- забезпечення оптимального розміру і структури матеріально-виробничих запасів;

- своєчасність отримання супровідної документації;

- оптимізація витрат підрозділу підприємства, який здійснює постачальницьку діяльність;

в) Цілі, пов'язані з характеристиками продукції - забезпечення оптимального співвідношення ціни та якості поставлених матеріально-технічних ресурсів.

У сучасних системах управління матеріально-технічним постачанням документообіг повністю або частково автоматизується з використанням комп'ютерів і сучасних засобів зв'язку. Управління матеріально-технічним постачанням здійснюється в рамках автоматизованих систем управління, перевезеннями вантажів спеціалізованими транспортними засобами і постачанням будівельних матеріалів.

На ТОВ «Укренергогарант», так як це невелике підприємство, де обсяги діяльності з матеріально-технічного постачання невеликі, застосовуються такі постачальницько-збутові відділи:

Рис. 2 Структура управління відділом матеріально-технічного постачання і збуту

Матеріально-технічним постачанням у ТОВ «Укренергогарант» займається відділ матеріально-технічного постачання. Відділ матеріально-технічного постачання здійснює закупку продукції відповідно до СТП 136 «Закупки». Процедура закупок включає:

а) планування закупівель;

б) визначення вимог до продукції, що закуповується;

в) оцінку і вибір постачальників;

г) узгодження та укладення договорів (контрактів) на закупівлю;

д) закупівлю і доставку продукції;

е) перевірку закупленої продукції (вхідний контроль).

Проведений аналіз свідчить про те, що ТОВ "Укренергогарант" дотримується політики перевиконання планових показників, тобто керівництво підприємства підстраховується на випадок нестачі матеріальних ресурсів і воліє створення певного запасу запчастин.



Управління збутом та комунікаційна політика підприємства

В умовах ринкової системи господарювання під збутом слід розуміти комплекс процедур просування готової продукції на ринок (формування попиту, отримання та обробка замовлень, комплектація та підготовка продукції до відправлення покупцям, відвантаження продукції на транспортний засіб і транспортування до місця продажу або призначення) та організацію розрахунків за неї (встановлення умов і здійснення процедур розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію).

Управління збутом продукції представляє собою побудову ефективних каналів розподілу, організацію раціональної системи руху товарів, системи комунікацій та ефективного управління персоналом. Для цього необхідно постійно оцінювати і аналізувати поточну ситуацію в цій області, виявляти перспективні напрямки розвитку , визначати недоліки і слабкі місця в збутової системі підприємства. При цьому, на мою думку, неможливо обійтися без такого поняття, як збутовий потенціал підприємства (ЗПП), який дозволить зменшити дисбаланс між теоретичними напрацюваннями в області збуту та їх практичним застосуванням. Збутовий потенціал - це наявні ринкові, інтелектуальні, комунікаційні, управлінські та організаційно-технічні ресурси, які можна використовувати для вирішення завдань в області збуту.

У процесі маркетингової діяльності проблема збуту вирішується вже на стадії розробки політики фірми. Здійснюється вибір найбільш ефективної системи, каналів і методів збуту стосовно конкретно визначених ринків. Це означає, що виробництво продукції з самого початку орієнтується на конкретні форми і методи збуту, найбільш сприятливі умови. Тому розробка збутової політики має на меті визначення оптимальних напрямків і засобів, необхідних для забезпечення найбільшої ефективності процесу реалізації товару, що передбачає обгрунтований вибір організаційних форм і методів збутової діяльності, орієнтованих на досягнення намічуваних кінцевих результатів.

Стандартними завданнями управління збутом є планування, організація, контроль, найм, навчання та мотивація персоналу. Мета управління збутом - досягнення запланованих результатів шляхом мотивації працівників відділу збуту до виконання своїх обов'язків найкращим чином.

На досліджуваному підприємстві "Укренергогарант" збут у структурі представлений, всього лише, відділом постачання і збуту, а також складом готової продукції. У відділі збуту працюють чотири людини: начальник відділу збуту, провідний інженер по збуту, два інженера по збуту другої категорії. У їх обов'язки входить: укладення договорів поставки, відстеження їх виконання, ведення ділової документації, що відноситься до договірної діяльності підприємства, а також укладення договорів на транспортування товару з перевізниками та споживачами.

При збуті продукції використовується однорівневий канал розподілу, у його склад входять виробник, представник роздрібної торгівлі, споживач. Такий метод збуту не вважається дорогим, посередник отримує відсоток від реалізації, він не набуває права власності на товар.

ТОВ «Укренергогарант» може надавати додаткові послуги з перевезення виробленої продукції, якщо це передбачено договором, підприємство пропонує дві схеми транспортування: самовивіз та доставка за реквізитами, вказаними споживачем.

Таким чином, управління збутом ТОВ «Укренергогарант» це, в першу чергу, укладення договорів поставки, тобто до безпосередньо реалізації товару і іноді включає його транспортування. Для того щоб реалізувати продукт необхідно привернути увагу потенційних споживачів, викликати їх інтерес до продукту, бажання купити даний продукт, а також стимулювати споживачів до покупки.

У сучасних умовах велику увага підприємства приділяють процесу інформування широкого кола потенційних споживачів про свої товари, торговій марці, формуванню позитивного іміджу своєї продукції і самої фірми. Ці завдання вирішуються в рамках комунікаційної політики підприємства.

Комунікаційна політика - це процес створення у існуючих і потенційних покупців, майбутніх споживачів продукції необхідних фірмі уявлень про пропоновані нею товари, про саму фірму, а також впливу на цільові аудиторії громадськості. Вона спрямована на вирішення трьох завдань: спонукання, інформування та мотивування покупців, цільової аудиторії, суспільства в цілому.

До комунікації в маркетингу відносять рекламу, персональний продаж, пропаганду і стимулювання збуту. Комунікативна політика фірми повинна постійно вдосконалюватися з урахуванням інформаційного навантаження покупців або клієнтів, рівня розвиненості систем внутрішнього і зовнішнього взаємодії фірми з суб'єктами маркетингового середовища, а також з урахуванням зростаючого різноманіття інструментів та засобів комунікацій. Це стає необхідною умовою і чинником стійкості, конкурентоспроможності та успіху фірми на ринку.

Комунікаційна політика ТОВ «Укренергогарант» зараз знаходиться в стабільному стані. До середини 2012 взаємозв'язок між компанією і потенційними і реальними споживачами полягав в хаотичних рекламних акціях, створенні і роботі сайту (досить посередньої якості) та надання знижок з ціни для працівників. Далі пішов різкий стрибок комунікаційної активності, а потім знову спад. На даний момент на підприємстві використовуються такі елементи системи комунікацій:

1) реклама:

- рекламно-каталожні видання (листівки, плакати, вивіски);

- радіоролик на радіо «D-fm»;

- реклама в інтернеті (сайт підприємства в Internet за останній рік став привабливішим, ніж був раніше, постійно проводиться його оновлення);

2) стимулювання продажів:

- працівникам підприємства надається знижка в розмірі 15%;

- знижки на окрему продукцію.

Витрати на проведення комплексу комунікативних заходів показані

в наступних діаграмах (рис. 3):

Рис. 3 Діаграми витрат на здійснення комплексу комунікаційної політики ТОВ «Укренергогарант» за 2012-2013 р.

За представленими даними можна простежити динаміку надавання значимості всіх елементів комунікативної системи: стимулювання збуту переважає над рекламою; видимий ефект реклами в комунікаційній політиці підприємства залишається незмінно низьким, отже, і кошти, що виділяються на її реалізацію, знижуються.

Найголовніше, чого домоглося підприємство за останні кілька років, - це створення саме політики комунікацій, а не порожній викид грошей на вітер при здійсненні хаотичних заходів, як це було раніше. Але все ж відділу зовнішньоекономічних зв'язків підприємства стоїть ще дуже багато зробити для збільшення продажів своєї продукції.



Управління комерційним персоналом

комерційне управління збут комунікаційна

Управління людьми має важливе значення для всіх організацій - великих і малих, комерційних і некомерційних, промислових і діючих у сфері послуг.

В даний час застосовуються на практиці три групи методів управління: адміністративні (організаційні або організаційно-розпорядчі); економічні та соціально-психологічні. Ці групи методів управління найчастіше розглядаються як доповнення один одного. Результати економічного управління найчастіше відображаються або фіксуються в нормативних (адміністративних) документах.

Адміністративні методи мотивації праці активно використовуються в тих організаціях, де використовується авторитарний стиль керівництва. Такі методи, необхідні, так як організаційні схеми сприяють більш чіткої та ефективної організації праці на будь-якому підприємстві, а нормування праці дозволяє розробити науково-обгрунтовану систему оплати праці та соціального захисту працівників.

За допомогою економічних методів управління здійснюється матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників. Вони засновані на використанні економічного механізму управління. Економічні методи - це елементи економічного механізму, за допомогою яких забезпечується прогресивний розвиток організації.

Соціально-психологічні методи пов'язані з соціальними відносинами в колективі, з моральним і психологічним впливом на працівників. З їх допомогою регулюються ціннісні орієнтації людей через мотивацію, норми поведінки, створення соціально-психологічного клімату, моральне стимулювання і визначається соціальна політика в організації.

Система управління комерційним персоналом організації включає наступні підсистеми:

а) аналізу робочих процесів і їх планування;

б) планування використання людських ресурсів;

в) набору, відбору та орієнтації працівників;

г) оцінки виконання, практичного навчання та підвищення кваліфікації, просування;

д) компенсацій та допомог;

е) безпеки та здоров'я;

є) трудових відносин;

ж) дисципліни, контролю, оцінки дій персоналу;

з) розкладу (графіка) роботи;

и) якості життя (умов праці).

Для ефективного управління організацією і, зокрема, персоналом підприємства в науковому та практичному плані вироблені три групи методів: адміністративні, економічні, соціально-психологічні. Крім цього, в кожній організації застосовуються конкретні приватні методи, властиві специфіці і традицій даного підприємства.

Управління персоналом переслідує такі цілі:

а ) допомогу фірмі в досягненні загальних цілей;

б) ефективне використання можливостей працівників;

в) забезпечення фірми висококваліфікованими і зацікавленими службовцями;

г) прагнення до найбільш повного задоволення службовців своєю роботою, до їх найбільш повного самовираження;

д) розвиток і підтримка на високому рівні якості життя, що робить бажаною роботу в цій фірмі;

е) зв'язок з усіма службовцями;

є) допомогу в збереженні гарного морального клімату;

ж) управління рухом до взаємної вигоди груп підприємств.

Досвід ТОВ "Укренергогарант" в управлінні персоналом показав, що самоконтроль є одним з найефективніших форм контролю, бо він залучає в систему управління персоналом такі риси фахівців, які неможливо виявити і використовувати за допомогою інших методів. Ніхто краще самого працівника не знає свої здібності та можливості. Слід лише допомогти працівникові виявити ці здібності.

Менеджери управлінь ведуть постійну роботу з кадровим складом. Річні звіти показують рух фахівців по вертикалі, причини звільнення працівників, а також яким чином підвищується освіту та професійний рівень.

Головне завдання політики управління персоналом полягає в створенні такої системи управління кадрами, при якій ТОВ "Укренергогарант" мало б стабільний статус "кращого працедавця" на ринку праці.



Аналітична частина

Надати аналіз ринку та діяльності підприємства (в умовах кризи) за останні 2-3 роки, окреслити перспективи його розвитку в Одеському регіоні.

Об'єктом дослідження є ТОВ "Укренергогарант", яке було створене в 2012 році. Його місце знаходження: Україна, м. Одеса, вул. Аеропортівська, буд. 4.

Статутний капітал підприємства складає 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Підприємство діє згідно з законодавчими актами України та статуту.

Основним предметом діяльності підприємства є кабельно-провідникова продукція. Варто проаналізувати розвиток галузі, у якій функціонує підприємство, як по Україні, так і по Одеській області зокрема.

Таблиця 1. Обсяги реалізованої продукції за 2012-2013 роки

Рік	Одиниця виміру	Дохід від реалізації продукції	Разом чисті доходи
2012	тис. грн.	2285.1	1649.1
2013	тис. грн.	6675.7	5546.1
2014	тис. грн.	2240.5	1520.1

Як показують проведені дослідження у період 2012-2013 років рівень доходу від реалізації продукції зростав. Винятком став 2014 рік. Причиною цього могла стати економічна криза в країні, яка вплинула і на розвиток промисловості в цілому. Як бачимо, до кризи, потреба у продукції, яку пропонує ТОВ «Укренергогарант» зростала.

Загалом по підприємству відбулося збільшення вартості майна, що оцінюється позитивно, так як може свідчити про розширення діяльності та виробничих можливостей підприємства. Зростання відбулось за рахунок збільшення величини оборотних активів на 1639.1 грн, при чому величина інших оборотних активів зросла у 2 рази, порівняно з попереднім роком і становить 652.7 грн.

Для наглядності зображаю структуру активів підприємства у вигляді діаграм.

Рис. 2.1 Структура активів підприємства у 2012 році

Рис. 2.2 Структура активів підприємства у 2013 році

Як видно із рисунків 2.1 та 2.2 частка оборотних активів у 2013 році зросла, що є позитивною тенденцією.

Динаміка активів ТОВ "Укренергогарант" за 2012-2013 роки

Рис.2.3 Динаміка активів ТОВ «Укренергогарант» за 2012-2013 роки

Темп росту оборотних активів перевищує темпу росту необоротних активів що є позитивним явищем у діяльності підприємства. Це може свідчити про збільшення обсягів виробництва та швидкості виробничого процесу у звітному періоді.

Баланс підприємства не є абсолютно ліквідним з точки зору високоліквідних коштів для погашення найбільш термінових зобов'язань, але є достатньо ліквідним з точки зору всіх інших груп активів для погашення всіх інших груп зобов'язань.

Підприємство покращує свій фінансовий стан, щоб бути більш платоспроможним і мати можливість погашати всі першочергові платежі.

По всім аналізам видно, що підприємство з моменту свого створення почало активний розвиток на ринку Украйни і Одеської області вчасності. В 2014 році, у зв'язку з кризовою ситуацією в Україні на підприємстві ТОВ «Укренергогарант» різко знизились рівні продажу товарів, що відобразилось на рівні доходів. Результати фінансової діяльності перебувають на критичному рівні і значно нижче граничного нормативного значення.

Успіх діяльності підприємства на даному етапі багато в чому залежить від правильної оцінки стану підприємства і своєчасних дій, спрямованих на посилення рекламної діяльності та привабленні нових покупців, розширенні надаваємих послуг. Багато підприємств в кризової ситуації терплять збитки, підприємству важливо не втратити цей момент і рекламними акціями, можливо знижками привабити нових споживачів.



Висновки та пропозиції

Підсумком моєї роботи є наступні висновки:

1) Вже другий десяток в Україні йде перехід до ринку, який супроводжується появою нових можливостей та обмежень, знищенню старих і народженням нових видів діяльності. Серед яких народження і розвиток комерційної діяльності.

2) Комерційна діяльність на всіх без винятку підприємствах є необхідною умовою здорових ринкових відносин . У наш час в комерції зайнято величезне число організацій та осіб. Якість її ведення відображає здатність підприємства бути конкурентоспроможним.

3) В умовах Українського ринку, коли відбувається дефіцит оборотних коштів у слідстві інфляції грошей, погіршення реалізації готової продукції, періодичних криз в країні, комерційна діяльність перетворилася на головну складову успіху фірми.

4) Нестабільний стан економіки, яка поки тримається тільки на чорному золоті і другому сировинному експорті, створило деякі невідповідності . Одним з таких прикладів є ринок кабельно-провідникової продукції в нашому місті, коли статистично на кожне підприємство припадає менше двадцяти потенційних клієнтів.

У ході вивчення комерційної діяльності та управління ТОВ «Укренергогарант » я зробила наступні висновки:

1) Ніша ринку кабельно-провідникової продукції нашого міста переповнена. У наслідку цього, між підприємствами йде жорстока конкуренція.

2) ТОВ «Укренергогарант» є не самою маленькою організацією у своїй сфері ринку. Але через погано розвинуту рекламну роботу і малий комплекс послуг, моє не велику конкурентоспроможність.

3) Підприємство має можливості миттєвої перебудови сфери діяльності, що так само позитивно для вітчизняної економіки, що має часті циклічні кризи.

І мої пропозиції:

1) У слідстві великої конкуренції на ринку, для забезпечення конкурентоспроможності дане підприємство має провести зміну своєї управлінської структури.

2) Головним фактором будь-якої організації є людина. Тому фірма повинна чітко і раціонально розподіляти функції кожного співробітника організації. Використовуючи формулу «всім за можливостями ». В даному випадку, керівництву необхідно розробити посадові інструкції, в яких слід ясно визначити межі обов'язків кожному співробітнику.

3) Підприємству «Укренергогарант» потрібно завзято й результативно працювати над розширенням надаваних послуг, та покращенням рекламної роботи.

Размещено на Allbest.ru