Історія розвитку макроекономічної науки

Протилежний підхід до оцінки регулюючих можливостей ринку пропонує марксистська ідея. К.Маркс розробив дві моделі господарського кругообороту - моделі простого та розширеного відтворення. Він дійшов висновку, що в умовах постійного нагромадження капіталу норма прибутку має тенденцію до зниження. Ця обставина, на думку Маркса, позбавляє капіталістів бажання перетворювати неспожиту частину додаткової вартості в інвестиції. Внаслідок цього процес господарського кругообороту гальмується, скорочується виробництво, виникає криза, відбувається зубожіння людей, що зрештою руйнує капіталістичну ринкову систему.

Макроекономічні ідеї Маркса не дістали визнання за межами країн соціалізму. М. стала розвиватися згідно з класичною теорією. Але світова економічна криза в 1929-1933 роках не підтвердила також основного постулату класичної теорії - здатності ринкової економіки до швидкого самовидужання, що викликало недовіру до неї. Виникла необхідність в новій макроекономічній теорії. Її засновником став англійський економіст Джон Мейнард Кейнс, а його теорія дістала назву кейнсіанської. Кейнс вперше висунув ідею про те, що ринкова рівновага - це ще не благо для економіки. Він довів, що в ринковій економіці може бути “рівновага за неповної зайнятості” і що для її усунення необхідне втручання держави. До основних важелів такого втручання Кейнс відносив фінансову і грошову політику, а об'єктом впливу вважав сукупний попит.

Свої погляди на проблеми регулювання ринкової економіки Кейнс виклав у книзі “Загальна теорії зайнятості, процентна і грошей” (1936 р.), де показав, що держава, впливаючи на окремі макроекономічні показники, зокрема на такі як загальний доход, споживання, інвестиції, заощадження та ін., може ефективно здійснювати регулювання економіки. Ця теорія стала домінуючою протягом кількох десятиліть.

В цей час значний внесок в розвиток макроекономіки зробили англ. вчений Кларк, амер. економіст українського походження С.Кузнец, амер. економіст російського походження В.Леонтьєв та ін.

Проте в період нової світової економічної кризи 70-х років ХХ ст. виявилось, що державне втручання в економіку не завжди дає очікуваний результат і що вплив держави на сукупний попит у період економічного спаду не забезпечує збільшення виробництва, а лише породжує інфляцію.

На цьому тлі почала інтенсивно розвиватися “неокласична” теорія (70-і роки ХХ ст.). її виникнення, з одного боку, було реакцією на марксизм з його критикою капіталізму, з іншого - спробою вписати в неокласичну теорію ряд нових положень, висновків, що підтверджували б саморегулюючу здатність ринку. Неокласична теорія має багато напрямків (теорія добробуту, вперше ввела поняття “суспільні блага”, “зовнішні ефекти”, “монополії”).

Неокласична теорія включає ряд теорій, які суперечать кейнсіанській теорії (монетариська теорія, теорія раціональних очікувань, теорія економіки пропозиції та ін.).

Отже, сучасна М. не має єдиної домінуючої теорії. Вона спирається на ряд теорій, котрі взаємодоповнюють одна одну і дають практикам можливість вибору, тобто самим визначити ефективність кожної теорії залежно від своїх суб'єктивних уявлень, а також з урахуванням індивідуальних умов, цілей і пріоритетів економічної політики певної країни.

список використаної Літератури

Базилевич В. Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка.: Опорний конспект лекцій К., 1997.

Будаговська С., Кілієвич О. та ін. “Мікроекономіка і макроекономіка”. К.: “Основи”. 1998 с. 219-220.

Бурус М.., Виплош И. Макроэкономика С- пб, 1998.-544с.

Гальперин В.М., Гребенников П.И., Леусский А.И., Тарасевич Л.С. Макроэкономика: учебник /Общ. Ред. Л.С. Тарасевича СПб.: Экономическая школа, 1994.-400с.

Геблер Й. Макроекономіка: Навч. Посібник /За ред. P.M. Березюка А.Ф. Мельник : Пер. з нім. -К., 1993

Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка/ Пер. з англ. В. Мусіенко та В. Овсієнко. К. Основи, 1996.-814с.

Духов В.Е.., Решетило В.П. Макроекономіка. - Харьків.: 1998.- 236с.

Комісарук М.П. “Макроекономіка: курс лекцій”. Коломия - 1999 с. 8-13.

Макконел, Брю. “Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. - М.: Республика, 1992.

Микро-, Макроэкономика. Практикум./ Под. общ. ред. Ю.А. Огибина.-СПб.: "Литера плюс ", 1994.- 432 с

Мэнкыо Н.Г. Макроэкономика. Пер. с англ. М. : Изд-во МГУ, 1994.- 736с.

Павловський М. “Макроекономіка перехідного періоду”. К.: “Техніка”. 1999.

Савченко А. та ін. “Макроекономіка”. К.: “Либідь”. 1999 с. 10-23

Сакс Дж. Д., Ларрен Ф. Б.. Макроэкономика. Глобальный подход: Пер.с англ.- М. : Дело, 1996.-848с.

Семюельсон Пол.А, Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка/ Пер. з англ.- К.: "Основи", !995.-544с.

Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика К.: Таксон, 1996.-240с.

Рабштина В.М., Ярошенко С. П. Макроекономіка . Навчальний посібник. Суми.: Козацький вал, 1998. --311с.

Размещено на Allbest.ru