Аналіз рівня собівартості і його вплив на обсяги виробництва

2.4 Факторний аналіз собівартості підприємства

Для проведення факторного аналізу витрат на виробництво чи реалізацію продукції використовують такі прийоми елімінування: метод абсолютних різниць; метод ланцюгових підстановок; метод відносних різниць; метод дольової участі; метод експертних оцінок; інтегральний метод; логарифмічний метод та інші.

Взагалі елімінування - це процес визначення і оцінки ступеню впливу часткових факторів на зміну результуючого показника.

Для аналізу собівартості ВАТ «Рівнеазот» я вибрала метод ланцюгових підстановок, оскільки він використовується для усіх моделей факторних систем, у тому числі для кратних та змішаних, які я використовую в даному дослідженні.

Спершу сформулюємо двофакторну модель аналізу витрат на реалізацію продукції, яка має наступний вигляд:

, (2.1)

де, ПВ_{реаліз.} - питомі витрати на реалізацію продукції;

СВ_{реаліз.} - собівартість реалізованої продукції;

О_{реаліз.} - обсяг реалізованої продукції на підприємстві.

У наведеній залежності питомі витрати на реалізацію продукції виступають результуючим фактором, а собівартість та обсяг реалізованої продукції - як часткові фактори.

Проведемо аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот», порівнюючи звітний рік з базовим, методом ланцюгових підстановок. Результати розрахунків зведемо в табличну форму (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Факторний аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот», в порівнянні 2010 р. з 2008 р.

Проведемо перевірку правильності розрахунків - розмір впливу двох часткових факторів повинен дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:

0,57 + (-0,55) = 0,739 - 0,72 0,02 = 0,019.

Отже, факторний аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот» за 2008 та 2010 роки проведений правильно.

Тепер проаналізуємо питомі витрати на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот», порівнюючи звітний рік з минулим, методом ланцюгових підстановок. Результати розрахунків зведемо в табличну форму (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Факторний аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот», в порівнянні 2010 р. з 2009 р.

Виконаємо перевірку правильності розрахунків - розмір впливу двох часткових факторів повинен дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:

0,36 + (-0,37) = 0,739 - 0,752;

0,01 = 0,013.

Отже, факторний аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот» за 2009 та 2010 роки проведений правильно.

Провівши факторний аналіз, можна розрахувати резерви зменшення витрат на реалізацію продукції:

1) при порівнянні 2010 року з 2008 резервом зменшення витрат буде:

Резерв1 = (0,57 + 0,55) * 1116071 = 1249999,5 тис. грн.

2) при порівнянні 2010 року з 2009 резервом зменшення витрат буде:

Резерв2 = (0,36 + 0,37) * 1116071 = 814731,8 тис. грн.

Провівши факторний аналіз питомих витрат реалізованої продукції ВАТ «Рівнеазот», порівнюючи дані 2008 та 2010 рр. (Таблиця 2.7), можна зробити висновок, що резервом зниження витрат у звітному році є 1249999,5 тис. грн. Даний резерв виник за рахунок збільшення собівартості реалізованої продукції та з причини зростання обсягів реалізації продукції меншими темпами ніж збільшується її собівартість.

Аналізуючи Таблицю 2.8, в якій було проведено факторний аналіз питомих витрат реалізованої продукції, за 2009 та 2010 роки, я з'ясувала, що резервом зниження витрат у 2010 році є 814731,8 тис. грн. Цей резерв виник через збільшення собівартості реалізованої продукції та зростання обсягу реалізації продукції меншими темпами ніж збільшується її собівартість.

Сформулюємо шестифакторну модель аналізу питомих витрат на виробництво продукції, яку будемо використовувати при факторному аналізі. Вона матиме наступний вигляд:

ПВ = ( МВ + ВОП + ВСЗ + А + ІВ ) / Q (2.2)

де, ПВ - питомі витрати на виробництво продукції;

МВ - матеріальні витрати на виробництво продукції;

ВОП - витрати на оплату праці працівників підприємства;

ВСЗ - відрахування на соціальні заходи;

А - амортизаційні відрахування;

ІВ - інші витрати;

Q - обсяг виробництва продукції на підприємстві.

У наведеній залежності питомі витрати на виробництво продукції виступають результуючим фактором, а матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування, інші витрати та обсяг виробництва продукції - як часткові фактори.

Проведемо аналіз питомих витрат на виробництво продукції ВАТ «Рівнеазот», порівнюючи звітний рік з базовим, методом ланцюгових підстановок. Результати розрахунків зводимо в табличну форму (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 Факторний аналіз питомих витрат на виробництво продукції ВАТ «Рівнеазот» (за 2008 та 2010 роки)

Проведемо перевірку правильності розрахунків - розмір впливу двох часткових факторів повинен дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:

0,189 + 0,01 + 0,006 - 0,012 + 0,02 + 0,005 = 0,479 - 0,261;

0,218 = 0,218

Отже, факторний аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот» за 2008 та 2010 роки проведений правильно.

Тепер проведемо аналіз питомих витрат на виробництво продукції ВАТ «Рівнеазот», порівнюючи звітний рік з минулим, методом ланцюгових підстановок. Для спрощення обчислень, зводимо дані та показники в табличну форму (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 Факторний аналіз питомих витрат на виробництво продукції ВАТ «Рівнеазот» (за 2009 та 2010 роки)

Проведемо перевірку правильності розрахунків - розмір впливу двох часткових факторів повинен дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:

0,165 + 0,014 + 0,004 - 0,011 + 0,019 - 0,156 = 0,439 - 0,421;

0,018 = 0,018.

Отже, факторний аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот» за 2009 та 2010 роки проведений правильно.

Провівши факторний аналіз, можна розрахувати резерви зменшення витрат на виробництво:

1) при порівнянні 2010 року з 2008 резервом зменшення витрат буде:

Резерв 1 = (0,189 + 0,01 + 0,006 +0,02 + 0,005) * 1818276 = 418203,48 тис. грн.

2) при порівнянні 2010 року з 2009 резервом зменшення витрат буде:

Резерв2 = (0,148 + 0,014 + 0,004 + 0,019 +0,156) * 1818276 = 620032,116 тис. грн.

Отже, аналізуючи дані таблиці 2.9, можна зробити висновок, що резервом зниження витрат на виробництво продукції є 418203,48 тис. грн. Цей резерв виник за рахунок збільшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, інших витрат та обсягу виробництва продукції.

А проаналізувавши таблицю 2.10, можна зробити висновок, що резервами зниження витрат на виробництво продукції є 620032,116 тис. грн., Ці резерви виникли за рахунок збільшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи та інших витрат, а також за рахунок низьких темпів зростання обсягу виробництва продукції на ВАТ «Рівнеазот».

Оскільки, аміачна селітра є одним з основних видів продукції підприємства, то покажемо розподіл витрат на її виробництво за допомогою факторного аналізу (Таблиця 2.11). Для початку сформулюємо семифакторну модель аналізу собівартості аміачної селітри, яку будемо використовувати при факторному аналізі. А саме:

ПС = С + Е + ЗП + Нар.ЗП + А + ЗВ + ВЗ + ІВ , де (2.3.) ПС - повна собівартість

С - сировина та матеріали

Е - енергетика на технологію

ЗП - заробітна плата основного виробничого персоналу

Нар.ЗП - нарахування на заробітну плату ОВП

А - амортизація

ЗВ - загальновиробничі витрати

ВЗ - витрати на збут та адмін. Витрати

ІВ - інші витрати

Проведемо факторний аналіз витрат на виробництво аміачної селітри, використовуючи статті калькуляції собівартості аміачної селітри за 2008 р. та 2010 р. Порівняння 2010 року з 2009 р. проводити не доцільно, так як в 2009 році ВАТ «Рівнеазот» переживав вимушений простій, що знайшло своє відображення у показниках 2009 р.

Таблиця 2.11 Факторний аналіз витрат на виробництво аміачної селітри ВАТ «Рівнеазот» (за 2008 та 2010 роки)

Проведемо перевірку правильності розрахунків - розмір впливу двох часткових факторів повинен дорівнювати абсолютній різниці між звітним і базовим значенням результуючого показника:

239488,8 + 16622 + 351 +115 + 658 - 23155 + 13678 - 3 = 247754,8

247754,8 = 247754,8

Отже, факторний аналіз витрат на виробництво аміачної селітри ВАТ «Рівнеазот» за 2008 та 2010 роки проведений правильно.

Резервом збільшення повної собівартості виробництва аміачної селітри на підприємстві виступає 23158 тис.грн. Це було можливим за рахунок збільшення загальновиробничих витрат та інших витрат. Таким чином, зменшити витрати на виробництво селітри можна за рахунок зменшення загальновиробничих витрат та інших витрат.

3. Резерви зниження собівартості продукції

При аналізі собівартості продукції, що випускається, виявленні резервів і економічного ефекту від її зниження використовується розрахунок по економічних чинниках. Економічні чинники відображають основні напрями роботи колективів підприємств по зниженню собівартості: підвищення продуктивності праці, упровадження передової техніки і технології, краще використовування устаткування, здешевлення заготівки і краще використовування предметів праці, скорочення адміністративно-управлінських і інших накладних витрат, скорочення браку і ліквідація непродуктивних витрат і втрат.

Економія, що обумовлює фактичне зниження собівартості, розраховується по наступному складу чинників:

1. Підвищення технічного рівня виробництва. Це упровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використовування і застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.

По даній групі аналізується вплив на собівартість науково-технічних досягнень і передового досвіду. По кожному заходу розраховується економічний ефект, який виражається в зниженні витрат на виробництво. Економія від здійснення заходів визначається порівнянням величини витрат на одиницю продукції до і після упровадження заходів і множенням одержаної різниці на об'єм виробництва в планованому році.

Зниження собівартості може відбутися при створенні автоматизованих систем управління, використовуванні ЕОМ, вдосконаленні і модернізації існуючої техніки і технології. Зменшуються витрати і в результаті комплексного використовування сировини, застосування економічних замінників, повного використовування відходів у виробництві. Великий резерв таїть в собі і вдосконалення продукції, зниження її матеріаломісткості і трудомісткості, зниження ваги машин і устаткування, зменшення габаритних розмірів і ін.

2. Вдосконалення організації виробництва і праці. Зниження собівартості може відбутися в результаті зміни в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використовування основних фондів; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших чинників, що підвищують рівень організації виробництва.

При одночасному вдосконаленні техніка і організації виробництва необхідно встановити економію по кожному чиннику окремо і включити у відповідні групи. Якщо таке розділення зробити важко, то економія може бути розрахована виходячи з цільового характеру заходів або по групах чинників.

Зниження поточних витрат відбувається в результаті вдосконалення обслуговування основного виробництва (наприклад, розвитку потокового виробництва, підвищення коефіцієнта змінності, впорядкування підсобно-технологічних робіт, поліпшення інструментального господарства, вдосконалення організації контролю за якістю робіт і продукції). Значне зменшення витрат живої праці може відбутися при збільшенні норм і зон обслуговування, скороченні втрат робочого часу, зменшенні числа робітників, що не виконують норм вироблення. Цю економію можна підрахувати, якщо помножити кількість робітників, що вивільняються, на середню заробітну платню в попередньому році (з нарахуваннями на соціальне страхування і з урахуванням витрат на спецодяг, живлення і т.п.). Додаткова економія виникає при вдосконаленні структури управління підприємства в цілому. Вона виражається в скороченні витрат на управління і в економії заробітної платні і нарахувань на неї у зв'язку з вивільненням управлінського персоналу.

При поліпшенні використовування основних фондів зниження собівартості відбувається в результаті підвищення надійності і довговічності устаткування; вдосконалення системи планово-запобіжного ремонту; централізації і упровадження індустріальних методів ремонту, зміст і експлуатації основних фондів. Економія обчислюється як твір абсолютного скорочення витрат (окрім амортизації) на одиницю устаткування (або інших основних фондів) на середньоарифметичну діючу кількість устаткування (або інших основних фондів).

Вдосконалення матеріально-технічного постачання і використовування матеріальних ресурсів знаходить віддзеркалення в зменшенні норм витрати сировини і матеріалів, зниженні їх собівартості за рахунок зменшення заготовчо-складських витрат. Транспортні витрати скорочуються в результаті зменшення витрат на доставку сировини і матеріалів від постачальника до складів підприємства, від заводських складів до місць споживання; зменшення витрат на транспортування готової продукції.

Певні резерви зниження собівартості закладені в усуненні або скороченні витрат, які не є необхідними при нормальній організації виробничого процесу (наднормативна витрата сировини, матеріалів, палива, енергії, доплати робітникам за відступ від нормальних умов праці і наднормові роботи, платежі по регресивних позовах і т.п.). Виявлення цих зайвих витрат вимагає особливих методів і уваги колективу підприємства. Їх можна виявити проведенням спеціальних обстежень і одноразового обліку, при аналізі даних нормативного обліку витрат на виробництві, ретельному аналізі планових і фактичних витрат на виробництво.

3. Зміна об'єму і структури продукції, які можуть привести до відносного зменшення умовно-постійних витрат (окрім амортизації), відносного зменшення амортизаційних відрахувань, зміни номенклатури і асортименту продукції, підвищення її якості. Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості продукції, що випускається. Із збільшенням об'єму виробництва їх кількість на одиницю продукції зменшується, що приводить до зниження її собівартості.

4. Поліпшення використовування природних ресурсів. Тут враховується: зміна складу і якості сировини; зміна продуктивності родовищ, об'ємів підготовчих робіт при здобичі, способів здобичі природної сировини; зміна інших природних умов. Ці чинники відображають вплив природних (природних) умов на величину змінних витрат. Аналіз їх впливу на зниження собівартості продукції проводиться на основі галузевих методик добувних галузей промисловості.

5. Галузеві і інші чинники. До них відносяться: введення і освоєння нових цехів, виробничих одиниць і виробництв, підготовка і освоєння виробництва в діючих об'єднаннях і на підприємствах; інші чинники. Необхідно проаналізувати резерви зниження собівартості в результаті ліквідації застарілих і введення нових цехів і виробництв на вищій технічній основі, з кращими економічними показниками. Значні резерви закладені в зниженні витрат на підготовку і освоєння нових видів продукції і нових технологічних процесів, в зменшенні витрат пускового періоду по цехах, що знов вводяться в дію, і об'єктах.

Низький рівень витрат дає змогу підприємству отримати певні конкурентні переваги на ринку збуту, вільно провадити свою цінову політику та за інших рівних умов досягати більш високих розмірів прибутку. Однак слід мати на увазі, що зниження рівня витрат є важливим завданням, але не основною метою управління витратами підприємства. Процес тільки зниження витрат може супроводжуватися зниженням якості виготовленої продукції та сервісного обслуговування покупців, відмовою від виробництва та реалізації видів продукції, які користуються попитом, але потребують здійснення значних витрат.

В другому розділі курсової роботи я виконувала факторний аналіз питомих витрат ВАТ «Рівнеазот». Для цього я застосувала метод ланцюгових підстановок, і виявила резерви зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Резерви зниження собівартості на виготовлення продукції виникають через збільшення розміру матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні витрати та інших витрат. Ці резерви, також, виникають через скорочення обсягів виробництва продукції або ж, якщо ці обсяги зростають меншими темпами ніж зростає розмір витрат.

А резерви зниження витрат на реалізацію продукції виникають через збільшення собівартості реалізованих товарів або за рахунок зменшення обсягів реалізації. Також дані резерви можуть виникнути з причини збільшення обсягів реалізації продукції меншими темпами ніж зростають витрати на реалізацію.

Аналізуючи питомі витрати на виробництво продукції ВАТ «Рівнеазот» у 2010 році порівняно з 2008 р., я визначила, що загальним резервом зниження витрат являється 418203,48 тис. грн. Скоротити розмір цих витрат можна за рахунок скорочення матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, інших витрат та збільшення обсягів виробництва продукції на підприємстві. А коли я порівнювала 2010 рік з 2009 р., то виявила, що загальним резервом зниження витрат на виробництво продукції являється 620032,116 тис. грн. Для того, щоб зменшити величину цих витрат потрібно також знижувати матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, інші витрати та збільшити обсяги виробництва продукції.

Також я розрахувала факторний аналіз питомих витрат на реалізацію продукції ВАТ «Рівнеазот» в порівнянні 2010 р. з 2008 роком. Тому проаналізуємо його основні моменти: загальним резервом зменшення витрат на реалізацію є 1249999,5 тис. грн. Зменшити дані витрати ми зможемо за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції, а також через збільшення обсягів реалізації товарів більшими темпами ніж зростає їх собівартість. А загальним резервом зниження витрат реалізації в 2010 році порівняно з 2009 є 814731,8 тис. грн. Зменшити дані витрати можна також, як і в попередньому варіанті, шляхом зниження собівартості реалізованої продукції, а також через збільшення обсягів реалізації товарів більшими темпами ніж зростає їх собівартість.

Висновок

В даній курсовій роботі я досліджувала аналіз рівня собівартості, а також, вплив цього показника на його господарську та продуктивну діяльність підприємства. Для більш детального розгляду та розуміння суті питання, дану тему було розглянуто на прикладі вiдкритого акцiонерного товариства «Рівнеазот».

В першому розділі курсової роботи я розглянула поняття собівартості продукції, іі основні види, а також детально описала методику проведення аналізу собівартості продукції.

Другий розділ рокриває загальну характеристику підприємства та основні техніко-економічні показники його діяльності. ВАТ «Рівнеазот» є єдиним виробником азотних добрив, аміаку, адипінової кислоти в Західному регіоні України. Також я провела детальний аналіз витрат підприємства, та акцентувала увагу на аміачній селітрі, як на профілюючому продукті заводу. На прикладі селітри я провела структурно-динамічний аналіз витрат підприємства. Далі було розглянуто питомі витрати, як на виготовлену, так і на реалізовану продукцію і здійснено факторний аналіз витрат за економічними елементами. Та для більшої наочності я ще проаналізувала селітру і її склад витрат.

Третій розділ присвячено розкриттю всіх можливих шляхів зниження собівартості на підприємстві. Основні з яких це: підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, зміна об'єму і структури продукції, поліпшення використання природних ресурсів, галузеві та інші чинники.

Отже, виконуючи дану курсову роботу, я зрозуміла на скільки важливою є проведення аналізу собівартості на підприємстві. Актуальність проблеми посилюється тим, що оперативний вибір дій у сфері формування собівартості потребує повсякденного відстеження і зіставлення витрат не лише за окремими продуктами, ринками, клієнтами, але і за всіма бізнес-процесами підприємства, операціями і замовленнями.

Список використаної літератури

1. Шваб Л.І. / Економіка п-ва: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. 3-тє вид. - Київ: Каравела, 2006. - 584с. (ст. 419 - 438)

2. Економіка п-ва: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 648 с. (ст. 204 - 225)

3. Економіка п-ва: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: КНЕУ, 2001. - 528 с. (ст. 403 - 432)

4. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка п-ва: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

(ст. 373 - 391)

5.Мельник Л.Г., Карінцева О.І. / Економіка п-ва: Конспект лекцій: Навчальний підручник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 412 с. (ст. 174 - 201)

6. Економіка п-ва: Навчальний посібник / За ред. А.В. Шегди. - Київ: Знання, 2005. - 431 с. (ст. 335 - 356)

Размещено на Allbest.ru