Управління якістю й конкурентоспроможністю продукції підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить - 69 сторінок, 20 таблиць, список літератури з 10 джерел, додатків 1.

Об'єктом даного дослідження є процес удосконалення управління якістю й конкурентоспроможністю продукції вітчизняних товаровиробників.

Предметом дослідження є аналіз теоретичних підходів до оцінки якості та конкурентоспроможності продукції підприємства та практична оцінка фактичного стану і перспектив підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на підприємстві ПП "ВКФ С-КОРТ".

Актуальність дослідження конкурентоспроможності та якості продукції полягає в тому, що це основна складова загальної конкурентоспроможності підприємства в ринковій економіці і тільки вихід на ринок з конкурентоздатним товаром дає можливість підприємству вижити в умовах ринку. Мета роботи є розробка і реалізація заходів, направлених на підвищення конкурентоспроможності та якості продукції ПП "ВКФ "С-КОРТ" в умовах ЗЕД, що є розробником і виробником телекомунікаційних систем та приладів і має значний досвід у проектуванні та введенні в експлуатацію телекомунікаційних, інформаційних систем.

У цілому конкурентоздатність підприємства це відносна характеристика, що виражає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності. Конкурентоздатність підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції.

Ключові слова: ЯКІСТЬ, РІВЕНЬ ЯКОСТІ, НАДІЙНІСТЬ, ДОВГОВІЧНІСТЬ, РЕМОНТОПРИДАТНІСТЬ, ДИЗАЙН, ЦІНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ.



ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Економічна сутність якості та конкурентоспроможності продукції

1.2 Методика проведення аналізу якості та конкурентоспроможності продукції

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз якості продукції підприємства

2.3 Аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства

РОЗДІЛ 3. ЗАХОДИ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Оцінка наявних резервів підвищення якості продукції підприємства

3.2 Оцінка наявних резервів підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства

3.3 Запропоновані заходи щодо поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи пов'язана з тим, що перехід в сучасних умовах до ринкових відношень потребує використання на практиці головних питань і категорій ринку. В зв'язку з розширенням підприємств у виборі партнерів, асортиментної та збутової політики великого значення набуває поняття "якість", ще більшого "конкурентоспроможність продукції". Конкурентоспроможність та якість - сконцентрований вираз всієї сукупності можливостей будь-якого виробника створювати, випускати і збувати товари та послуги.

Обґрунтування поняття та методики оцінки конкурентоспроможності розкривається у працях зарубіжних дослідників: Ж. Ламбена, Л. Мартіна, М. Портера, Д. Роудерса, Р. Фатхутдінова. Різні аспекти забезпечення конкурентоспроможності відповідних об'єктів є предметом дослідження і вітчизняних фахівців, зокрема Л.В. Балабанової, С.С. Гаркавенка, В.Д. Немцова, П.Т. Саблука та інших.

Мета роботи полягає в аналізі оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" (м. Запоріжжя) в сучасних ринкових умовах та розробці пропозицій по підвищенню рівня конкурентоспроможності продукції підприємства на ринку телекомунікаційного обладнання.

Предметом дослідження є аналіз теоретичних підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства, практичне оцінювання фактичного рівня і перспектив підвищення конкурентоспроможності ПП "ВКФ "С-КОРТ" на ринку телекомунікаційного обладнання в Запорізькій області.

Об'єкт дослідження - виробниче підприємство ПП ІКФ С-КОРТ".

Актуальність та мета курсової роботи визначили наступні завдання:

У 1 розділі курсової роботи:

- проаналізувати основні теоретичні аспекти сутності економічної категорії "конкурентоспроможність" та відокремити основні параметри, які застосовуються в оцінках конкурентоспроможності продукції підприємства та підприємства в цілому;

- виділити основні методи та етапи оцінки конкурентоспроможності продукції, які будуть застосовані в практичних розрахунках курсової роботи.

У 2 розділі курсової роботи:

- проаналізувати сферу бізнесу ПП "ВКФ "С-КОРТ" та основні показники його діяльності;

- здійснити аналіз цінових та нецінових параметрів конкурентоспроможності продукції ПП "ВКФ "С-КОРТ";

- розробити розрахункову модель та провести практичне оцінювання рівня порівняльної конкурентоспроможності продукції ПП "ВКФ "С-КОРТ" на ринку телекомунікаційного обладнання в Запорізькій області.

У 3 розділі курсової роботи:

- проаналізувати рівень конкуренції та перспективи розвитку ринку телекомунікаційного обладнання Дніпропетровської області;

- запропонувати та обґрунтувати пропозиції по підвищенню конкурентоспроможності продукції ПП "ВКФ "С-КОРТ" (підвищення якості продукції, зниження собівартості продукції, освоєння нового сегменту ринку).

Інформаційна база розрахункових досліджень - звітні документи ПП ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 роки, статистичні та нормативні документи в області діяльності підприємства.

конкурентоспроможність якість собівартість ціновий



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Економічна сутність якості та конкурентоспроможності продукції підприємства

Конкурентоспроможність є синтезом багатьох економічних категорій. Застосовано загальний підхід щодо дослідження конкурентоспроможності різних об'єктів з єдиних системних і методичних позицій та уявлень про її сутність.

Сьогодні конкурентоспроможність на товарних ринках стає проблемою державної безпеки. Враховуючи, що критерієм адаптації підприємства до ринкових умов господарювання є рівень конкурентоспроможності, необхідно досліджувати взаємозв'язок між конкурентоспроможністю країни в цілому, підприємств, конкретних товарів. На сучасному етапі у вітчизняних підприємств існують такі проблеми у сфері визначення своєї конкурентоспроможності: низький рівень інформаційного забезпечення, відсутність чітких цілей та завдань оцінювання, інтуїтивний характер проведення оцінки, відсутність єдиної методологічної бази.

Конкурентоспроможність є синтезом багатьох економічних категорій. Як зазначається в науковій літературі, у широкому розумінні конкурентоспроможність - це зумовлена економічними, соціальними політичними чинниками позиція країни або товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках. За умов відкритої економіки вона може визначатися і як здатність підприємства протистояти міжнародній конкуренції на власному ринку і ринках інших країн. Проблема підвищення конкурентоспроможності стосується практично всіх сторін суспільного життя. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції, за місце на ринку змушує підприємства постійно шукати нові резерви, вимагає вдосконалення технологій з метою створення більш якісних товарів.

Оскільки не існує загальноприйнятого визначення конкурентоспроможності, не сформовано загальний підхід щодо дослідження конкурентоспроможності різних об'єктів, то є нагальна необхідність проаналізувати поняття, "конкурентоспроможність" з єдиних системних і методичних позицій і уявлень про її сутність, конкретизуючи і доповнюючи зміст цього поняття для кожного з можливих об'єктів дослідження. Аналіз досліджень і публікацій дозволяє сформулювати трактування категорії "конкурентоспроможність", пропоновані відомими авторами (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Визначення поняття , "конкурентоспроможність"

Визначення	Джерело
Конкурентоспроможність - здатність забезпечити кращу позицію в порівнянні з конкуруючим підприємством	Б. Карлофф
Конкурентоспроможність - це здатність конкретного предмету витримати конкуренцію (потенційну і/або реальну)	Е.А. Горбашко
Конкурентоспроможність - властивість об'єкт, що характеризує ступінь реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби в порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на конкретному ринку	Р.А. Фатхутдінов
Конкурентоспроможність - це сукупність переваг і здатності суб'єкта в порівнянні з йому подібними в боротьбі за досягнення мети, характерної для них, в умовах дії законів певного навколишнього середовища (системи)	А.Г. Дементьєва
Конкурентоспроможність - синтез якості й можливості успішної реалізації продукції на конкурентному вітчизняному або міжнародному ринку у певний момент часу за рахунок досягнення конкурентних переваг	Т.В. Гринько
Конкурентність (конкурентоспроможність) - відносна здатність не тільки підприємства, але й сектора, народного господарства, у порівнянні з іншими суб'єктами економічних відносин до: виробництва сучасних, технологічно інтенсивних товарів, вирішення нових технічних проблем, досягнення доходів (постійно зростаючих) при високому рівні зайнятості та відносно високому рівні заробітної плати	Б. Шлюсарчик
Конкурентоспроможність - виступає результатом створення підтримки протягом тривалого періоду часу та сукупної оцінки конкурентних переваг	Н.А. Дробітько

Загальний підхід до трактування поняття, "конкурентоспроможність" дає можливість визначити його як здатність досягти найкращих результатів у конкретній сфері діяльності в процесі суперництва. Найважливіше значення у цьому визначенні має аспект ринкового суперництва, бо саме він утворює засади поняття "конкурентоспроможність".

В економічній сфері суперництво набуває форми економічного змагання суб'єктів господарювання. У роботі для даної сфери оцінки й аналізу конкурентоспроможності вона трактується як володіння властивостями, що формують переваги для суб'єкта економічного змагання. Розвивається концепція конкурентоспроможності, згідно з якою для такого суб'єкта господарювання як галузь промислового виробництва, головний предмет економічного суперництва полягає в боротьбі за споживача та ресурси. Основна відмітна риса такого підходу полягає в тому, що вона розглядається з позицій володіння властивостями, які створюють переваги в конкурентній боротьбі за споживача та корисні ресурси. Конкурентоспроможність можна визначити як здатність суб'єкта активно завойовувати та утримуватися в сегменті як внутрішнього, так і зовнішнього ринку в конкретно визначений час. Слід також відзначити, що конкурентоспроможність не обмежується "ефективним веденням господарської діяльності", а є більш розширеним поняттям і не замкнутим межами внутрішньої діяльності. Також слід відзначити, що поняття "конкурентоспроможність" поширюється не тільки на продукцію, але й на підприємства, галузі, країни.

Аналізуючи наведені трактування конкурентоспроможності, можна визначити такі точки зору в підходах до формування останньої як категорії: існування власного мотиву до діяльності, очікування позитивних результатів; наявність конкурентних переваг; можливість і здатність протистояти суперникам. Однак, слід відзначити, що жодне з трактувань не акцентує уваги на раціональності використання ресурсів та не наголошує на можливості пошуку додаткових резервів за для підвищення рівня конкурентоспроможності в майбутньому. Для повного розуміння процесів конкуренції, формування глибокої уяви щодо формування конкурентоспроможності необхідно визначити основні чинники, які на неї впливають. Під чинниками слід розуміти внутрішні та зовнішні сили, інструменти, які обумовлюють об'єктивний та суб'єктивний вплив на формування конкурентного середовища. Чинники визначають і описують характеристики елементів, їх стан, що дозволяє найбільш об'єктивно і правильно формувати підхід до організаційного забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємства. Слід зазначити, що визначені вище елементи повинні розглядатися в єдності та взаємозв'язку, а також можуть бути описані конкретними характеристиками. Саме це дозволить оцінити рівень і стан елемента.

Після аналізу чинників конкурентоспроможності підприємства виявлено, що за економічним характером їх можна розділити на чинники мікро- і макросередовища (Додаток А). При цьому слід зазначити, що не всі чинники мають прямий вплив на конкурентоспроможність підприємства і формують кінцевий результат, тому було визначено саме ті, що є пріоритетними.

Слід також відзначити, що механізм формування конкурентоспроможності підприємства виступає складовою його системи управління. Формування механізму конкурентоспроможності, систематизація методів та показників визначення конкурентоспроможності підприємства дає можливість опанувати ринкову ситуацію та її зміни, визначити пріоритети конкурентів, провести аналіз можливостей розширення ринку збуту та виступає в практичній діяльності підприємства основою для розробки заходів щодо забезпечення його конкурентоспроможності. Найочевиднішою причиною, яка виступає перешкодою для успішного функціонування й досягнення конкурентоздатності, є "висока інерційність" існуючих моделей управління, що виявляється в ігноруванні змін зовнішнього оточення. Крім того, існують такі негативні особливості системи управління підприємствами, як відсутність довгострокової стратегії; неузгодженість внутрішніх управлінських структур; невідповідність усіх підсистем, стилю і методів управління напрямам діяльності.

Підвищення конкурентоспроможності національного виробництва сьогодні можливе за умов забезпечення однакових можливостей конкуренції з іноземними виробниками в першу чергу на внутрішньому ринку, що в подальшому має формувати достатній рівень конкурентоспроможності країни в цілому. Сучасні визначення національної конкурентоспроможності, прийняті рядом офіційних організацій або пропоновані окремими вченими, за суттю, відповідають загальному визначенню конкурентоспроможності як здатності компаній, галузей, регіонів забезпечувати порівняно високий рівень доходів та заробітної плати, залишаючись при цьому відкритими для міжнародної конкуренції.

Більшість західних економістів визначають конкурентоспроможність країн, як можливість розробляти та виготовляти товари й послуги або вищої якості, або ж за цінами, значно нижчими порівняно з цінами конкурентів. У широкому аспекті конкурентоспроможність національної економіки сприймається як здатність країни забезпечувати збалансованість своїх зовнішніх пропорцій та уникати тих обмежень, що зумовлюються зовнішньоекономічною сферою, само відтворювати поліпшення своїх світогосподарських зв'язків.

Дж. Сакс вважає, що конкурентоспроможність національної економіки визначається наявністю в країні здорового ринку, чинників виробництва та інших характеристик, які формують потенціал для досягнення стабільного економічного зростання. Здорова економіка має бути підкріплена зростанням ділової активності, керована законом та стабільними цінами. На необхідності забезпечення високого рівня конкурентоспроможності національної економіки як засобу підвищення добробуту суспільства наголошував М. Портер - один із провідних дослідників проблем конкурентоспроможності у світі. Він зазначав, що конкурентоспроможність не є самоціллю, яка забезпечує економічний розквіт країни. "Головна мета держави, - писав він, - забезпечити власним громадянам досить високий та зростаючий рівень життя. Спроможність держави зробити це залежить не від якогось аморфного терміна "конкурентоспроможність", а від того, наскільки продуктивно використовуються національні ресурси - праця та капітал" [1, с.35].

Конкурентоспроможність національної економіки виявляє здатність економічної системи забезпечувати соціально-економічну оптимальність за будь-якого впливу внутрішніх та зовнішніх чинників. Слід підкреслити такі особливості конкурентоспроможності національної економіки:

– конкурентоспроможність національної економіки є атрибутом господарської системи, що базується на світовому поділі праці та міжнародному товарному обміні;

– конкурентоспроможність національної економіки розвивається у внутрішньому середовищі країни в результаті конкурентного змагання. Вона є результатом прогресу виробничих сил та науково-технічного прогресу;

– відповідальність за стан конкурентоспроможності національної економіки несе держава, якій належить провідна роль у визначенні важелів економічної політики, дотриманні зобов'язань перед світовими організаціями та країнами-партнерами.

Враховуючи, що критерієм адаптації підприємства до ринкових умов господарювання є рівень конкурентоспроможності, можна відстежити взаємозв'язок між конкурентоспроможністю країни в цілому, підприємств, товарів, а вже потім визначати ті фактори, які впливають на кожен з них.

Так, про конкурентоспроможність національної економіки свідчить наявність конкурентоспроможних галузей, яка, в свою чергу, реалізується тільки через виробничо-господарську діяльність підприємств, що в ній працюють. Тоді як, конкурентоспроможність продукції є лише окремою частиною в комплексі цілей підприємства поряд з його можливостями і ринковою активністю.

1.2 Методика проведення аналізу якості та конкурентоспроможності продукції підприємства

Розвиток сучасних ринкових відносин призводить до підвищення вимог споживачів до продукції, яку вони споживають. Основним завданням підприємства, що нерозривно пов'язане з ефективністю виробництва, забезпеченням випуску необхідної кількості виробів і високою якістю, є досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку. Сильні та слабкі сторони діяльності підприємства, визначені у процесі оцінювання конкурентоспроможності, дають змогу виявити та мобілізувати приховані можливості для отримання вигідних позицій на ринку. Однак, визначення можливостей підприємства у конкурентній боротьбі та досягнення високих результатів стає все складнішим. Це пов'язано з необхідністю постійного пристосування до умов, що постійно змінюються. Крім того, важливою проблемою стає кількісна оцінка рівня конкурентоспроможності товару і управління нею, так як це досить трудомісткий, інтегрований процес, що складається із взаємопов'язаних складових і від якого залежить конкурентоспроможність всього підприємства.

Дослідженням даної проблеми займалося багато вчених таких, як Ф. Котлер, М. Портер, Р. Фатхудінов, В. Блонська, М.Саєнко, М. Юдін, А. Загородній, С. Клименко та багато інших. В їхніх наукових працях розкрито різні методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції. Проте в сучасній економічній літературі немає єдиної загальної методики оцінювання конкурентоспроможності продукції. Саме тому дослідження є актуальним, адже від правильно підібраного методу залежить точність оцінки та подальші дії підприємства.

В ринковій економіці підприємства орієнтуються на задоволення потреб ринку, на вимоги споживачів та виробництво тільки тієї продукції, що користується попитом і може принести необхідний для подальшого розвитку прибуток. Тобто умови та принципи функціонування підприємств, а також результати діяльності залежать від конкурентоспроможності їх продукції на ринку.

Аналіз наукових джерел свідчить, що конкурентоспроможність є багатоаспектним поняттям, проте, у загальному розумінні конкурентоспроможність продукції можна визначити як сукупність якісних і цінових характеристик продукції, виготовленої за схемою оптимальних витрат для забезпечення потреб споживачів, що відповідає вимогам конкурентного ринку у порівнянні з аналогічною продукцією, представленою на ньому [2, с. 6].

З запропонованого визначення випливає, що з метою точної оцінки та комплексного дослідження означеної категорії доцільно розрізняти параметри та показники конкурентоспроможності.

Параметри конкурентоспроможності - це найчастіше кількісні характеристики властивостей товару, що враховують галузеві особливості оцінки його конкурентоспроможності. Виділяють такі групи параметрів конкурентоспроможності: технічні, економічні, нормативні [3, с. 120].

Показники конкурентоспроможності - це сукупність критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності товару, що базуються на параметрах конкурентоспроможності [4, с. 101].

Показник конкурентоспроможності продукції - одна з найважливіших складових, що комплексно оцінює характеристики продукції та може слугувати основою для виходу підприємства з даною продукцією на нові ринки. Правильна оцінка даного показника дозволяє знизити ризики, що виникають при діяльності підприємства у новому ринковому середовищі, у той же час невідповідність розрахованого показника реальним характеристикам продукту може призвести до зниження ефективності діяльності підприємства. Тому варто звернути увагу на те, щоб показник конкурентоспроможності продукції враховував якомога більше факторів та об'єктивно визначав їх вплив на конкурентоспроможність [5, с. 40].

Точно та об'єктивно визначити показник конкурентоспроможності продукції можна за рахунок її оцінки. Оцінка конкурентоспроможності продукції - це визначення її рівня, що дає відносну характеристику можливості продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в теперішній період, відносно продукції конкурентів.

В основу здійснення оцінки показника конкурентоспроможності продукції закладаються конкретні методи. Вибір конкретної методики визначення конкурентоспроможності залежить від специфіки продукту, терміновості отримання результатів оцінки, обсягів доступної інформації, ресурсних обмежень, аудиторії, на яку вони розраховані, тощо. На сьогоднішній день найпоширенішою є їх наступна класифікація:

1) в залежності від номенклатури критеріїв: прямі та непрямі;

2) в залежності від мети та стадії оцінки: методи, які застосовуються на стадії виготовлення продукції та які застосовуються на стадії реалізації продукції;

3) в залежності від форми подання даних: розрахункові, матричні, графічні, комбіновані;

4) в залежності від порівняння властивостей виробу: кваліметричний;

5) в залежності від порівняння зі зразком для визначення відносного рівня якості: диференційований, комплексний, змішаний.

В той же час, їх аналіз дає підстави стверджувати, що вони лише певною мірою розкривають і характеризують конкурентоспроможності продукції - не повністю відображають вплив усіх чинників на конкурентоспроможність продукції.

Інформацію про товар складають три основні групи показників: якість власне товару, якість фірмових послуг, що надаються разом з товаром, економічні характеристики товару. Окрім цього, товар знаходиться в певному економічному середовищі, яке є ще одним чинником впливу на інтегральний показник конкурентоспроможності [5, с. 42]. Саме тому, в умовах посилення процесу глобалізації, коли виникає все більша низка чинників, здатних впливати на загальний рівень конкурентоздатності, постає питання про формування інтегрального показника конкурентоспроможності та пошуку найбільш адекватних вимогам методів її оцінки.

Серед основних, які намагаються певним чином більш системно аналізувати і оцінювати фактори впливу на конкурентоспроможність, тобто і визначати її рівень слід виділити наступні: методика оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу, за обсягом продажу, диференціальний, комплексний та змішаний методи.

Методика оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу розраховується за формулою 1.1 [6, с. 117]:

(1.1),

де: Рt - рейтинг t-го товару;

Qі - відносний показник якості товару; n - кількість одиничних показників якості, взятий для оцінки.

Переваги цієї методики полягають у: простоті розрахунку; наявності оперативної інформації про якість продукту, що дає змогу швидко реагувати на зміни у ринковому середовищі. Серед недоліків методики є те, що вона не охоплює характеристики продукції повною мірою, тобто основний акцент під час розрахунку показника рівня конкурентоспроможності зроблено на якісні показники товару, абстрагуючись від впливу економічних показників та показників якості послуг, а тому вона не може бути використана для середнього та довготермінового планування [7, с. 117].

Розрахунок показника конкурентоспроможності проводиться за формулою 1.2.

(1.2),

де K_ij - конкурентоспроможність i_го товару на j_му ринку; a_i - питома вага і_го товару в обсязі продажу, за період який аналізують (даний показник розраховується за формулою (1.3)); b_i -- показник значимості ринку, на якому представлений товар підприємства. Для зовнішніх ринків промислово _ розвинутих країн значимість ринку рекомендують приймати рівною 1, для зовнішніх ринків інших країн -- 0,7, для внутрішнього ринку -- 0,5.

(1.3),

де: Vi - обсяг продажу i_го товару за період, що аналізують, грошова одиниця; V - загальний обсяг продажу підприємства за той самий період, грошова одиниця.

Дана методика дозволяє достовірно оцінити інформацію про динаміку продажу на ринках, проте цей показник суперечить поняттю "конкурентоспроможність", оскільки не враховує якісні показники продукції підприємства [5, с.41].

Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності базується на використані і співставленні одиничних параметрів аналізованої продукції та бази порівняння. Якщо за базу оцінки береться потреба, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності здійснюється за формулою 1.4 [7, с. 261].:

(1.4),

де q_і - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і -му параметру; P_i - величина і -го параметра для продукції, що аналізується; P_io - величина і -го параметра, за якого потреба задовольняється повністю.

Проте, диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності аналізованої продукції або наявності у неї недоліків, порівняно з товаром - аналогом, проте не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра. Як правило, за значеннями одиничних показників неможливо однозначно оцінити рівень конкурентоспроможності продукції, тому широке поширення знайшли комплексні та змішані методи оцінки [6, с. 261].

Комплексний метод оцінювання конкурентоспроможності заснований на використанні комплексних (групових, інтегральних, узагальнених) показників або порівнянні питомих корисних ефектів продукції, яка аналізується. Конкурентоспроможність продукції розраховується за формулою 1.5:

(1.5),

де: Rij - рівень конкурентоспроможності продукції досліджуваного суб'єкта ринку та інших конкурентів; A₁, A₂, …, A_ij - одиничні показники оцінки конкурентоспроможності продукції досліджуваного суб'єкта ринку та інших конкурентів. Цей метод використовують для оцінки конкурентоспроможності продукції за величиною комплексного чи інтегрального показника на основі поєднання показника конкурентоспроможності товарів і показників ефективності організаційно-економічного управління підприємством [3, с. 121].

Змішаний метод оцінки конкурентоспроможності поєднує в собі диференціальний і комплексний методи, а саме: при проведенні оцінювання використовується частина параметрів, розрахованих диференціальним методом, та частина параметрів, розрахованих комплексним методом. Даний метод визначення конкурентоспроможності товару не є досконалим, оскільки він не враховує важливість споживчих властивостей товару для покупця [3, с. 121].

Аналіз кожної з методик дає підстави стверджувати, що методи оцінки конкурентоспроможності товарів на основі їх рейтингу та оцінки конкурентоспроможності товарів за обсягом продажів не враховують фірмове обслуговування та розраховані на ринок з однорідною продукцією.

Для розвиненого ринку найбільш придатним є комплексний та змішаний методи, так як вони передбачають визначення інтегрального показника рівня конкурентоспроможності з урахуванням ціни споживання або визначення комплексного показника конкурентоспроможності.

Розглянуті вище методи передбачають, що покращення складових товару підвищить його конкурентоспроможність на ринку. Проте, таке твердження не завжди є вірним. Адже при цьому не враховуються смаки споживачів, наприклад, якщо збільшити кількість фруктози в яблуці, це може сподобатись не всім. Комусь до вподоби солодкі, а комусь кислі. Звідси випливає, що покращення деяких характеристик товару в порівнянні з еталонним не завжди приносить конкурентні переваги. Тому, при проведенні оцінки конкурентоспроможності товару, перш за все, потрібно враховувати думку споживачів. На жаль, у працях присвячених вивченню проблеми конкуренції, мова йдеться про споживачів, лише як про один з боків ринкового механізму, без дослідження споживацької поведінки. Вивчення ринку показує, що споживачі по-різному реагують на один і той же товар з одними і тими ж властивостями, цю тенденцію необхідно враховувати в теоретичних розробках проблеми конкурентоспроможності.

Таким чином, можна стверджувати, що розглянуті методики не є ідеальними та потребують подальшої модифікації з урахуванням поєднання таких критеріїв як: якість, важливість властивостей товару для споживачів, врахування глобалізаційних та інтеграційних процесів у світовій економіці, імідж підприємства, особливості регіональних ринків продукції, вплив сервісної економіки на інтегральний показник конкурентоспроможності.

Перш за все, необхідно вносити корективи та покращувати не тільки методики, а й сам алгоритм проведення оцінки конкурентоспроможності. Доцільно внести такий критерій як споживацька поведінка, що дозволить отримувати більш точний результат. Даний алгоритм представлений на рис.1.1

Рис. 1.1 Алгоритм проведення оцінки конкурентоспроможності товару

З рис.1.1 видно, що наведений алгоритм передбачає цілий ряд процедур. Одним з найголовніших етапів, від якого залежить точність оцінки, є формування переліку параметрів. Цей процес є досить багатоваріантним, тому доцільно в подальшому розробити механізм захисту від неточностей при виборі параметрів оцінювання.

Проведене дослідження дало змогу розглянути найпоширеніші методи оцінки конкурентоспроможності продукції та дійти висновку, що різні методики враховують лише частину тих критеріїв від яких залежить конкурентоспроможність продукції. В сучасних ринкових умовах найдоцільнішим є застосування комплексного та змішаного методів, проте вони потребують подальшої модифікації і врахування таких критеріїв як: інтеграція, інтелектуальний потенціал підприємства, регіональні відмінності ринку. Крім того, корективи потрібно вносити до самого алгоритму оцінки конкурентоспроможності, адже він не враховує фактора споживацької поведінки. Потрібно розробляти механізм захисту від неточностей при виборі параметрів оцінки.

Покращення усіх цих чинників, а також врахування глобалізаційних процесів в економіці, допоможе підприємствам здійснювати оцінку на більш високому рівні та помножувати свої прибутки.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "С-КОРТ" було засновано 15.10.1998 року. Основними предметами діяльності підприємства є: ведення зовнішньоекономічної діяльності; виконання наукових, науково-технічних, науково-кошторисної та конструкторської документації; виробництво будівельних матеріалів, розробка та виробництво телекомунікаційних систем та приладів. Виконання будівельних робіт на об'єктах підприємства, а також за договорами для інших фізичних та юридичних осіб; вирощення, заготівля, закупка сільськогосподарської продукції та сировини, а також продовольчих товарів та їх реалізації; роздрібна і комісійна торгівля продовольчими і непродовольчими товарами.

Має свій поточний розрахунковий рахунок, що знаходиться у ЗРУ КБ "ПРИВАТБАНК". Підприємство зареєстроване як платник податку на додану вартість. Взяте на податковий облік ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

В своїй діяльності ПП "ВКФ "С-КОРТ" керується законами України, Постановами ВРУ, Указами КМУ, постановами, розпорядженнями і наказами міністерств і відомств України, а також статутом, наказами, розпорядженнями та іншими нормативними актами і діючим положенням про ПП "ВКФ "С-КОРТ".

Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, має права юридичної особи, володіє відокремленим майном, від свого імені набуває майнові та немайнові права і несе обов'язки, здійснює виробничу, комерційну, посередницьку та іншу господарську діяльність.

Станом на 31.12.2013р. статутний капітал підприємства становить 200000 тис. грн. Статутний капітал підприємства, був створений за рахунок вкладу його власника Нікішиной Оксани Миколаівни і складає 100% (Протокол №1-10.101998 від 10.10.1998р.).

Згідно із статутом підприємство має право здійснювати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні, проектні роботи; торгівельну діяльність, зовнішньоекономічну діяльність, іншу комерційну діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

На даний час підприємство займається будівництвом, реконструкцією, капітальним та поточним ремонтом шляхів, заготівлею і переробкою металобрухту, торгівельною діяльністю.

Підприємство має державну ліцензію на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві.

Адміністративно-управлінський апарат підприємства складається з: директора та головного бухгалтера, крім того на кожному підрозділі є матеріально-відповідальна особа, що несе відповідальність за його діяльність.

Під керівництвом головного бухгалтера знаходяться бухгалтер і касир. Для раціонального використання робочого часу обов'язки між працівниками бухгалтерії розподілені так:

касир займається веденням операцій по касі, а також робить обробку звітів матеріально-відповідальних осіб, що подаються кожної неділі;

бухгалтер веде податковий облік на підприємстві загалом;

головний бухгалтер займається складанням звітності, а також певною мірою виконує обов'язки замісника директора.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до журнально-ордерної форми обліку, при якій накопичення і систематизація документів за господарськими операціями здійснюється в журналах - ордерах.

Якщо розглядати результати діяльності підприємства, то вони свідчать про досить ефективну його роботу.

Нерозподілений прибуток станом на 31.12.2013р. складає 1576372,0 тис. грн. Фінансовий результат ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2013 рік - прибуток 592073,0 тис. грн.

Відображені поточні зобов'язання на 31.12.2013 р. та складають:

З бюджетом 4232,0 тис. грн.

Зі страхування 0 тис. грн.

З оплати праці 1015,2 тис. грн.

На підприємстві показники платоспроможності і ліквідності за 2013 рік досягли наступного рівня (Таблиця 2.1)

Наведені показники свідчать, що у підприємства досить висока фінансова стійкість та незалежність. При значенні коефіцієнта фінансової автономії (Кфа) 0,73 можна зробити висновок, що залежність підприємства від позикового капіталу складає лише 0,27 (або 27 %), що знаходиться на оптимальному рівні. Коефіцієнт фінансової залежності (Кфз) свідчить, що на підприємстві власні кошти переважають позичені в 1,37.І хоча ці коефіцієнти за звітний період не змінилися, але досягнутий рівень свідчить, що доля

Таблиця 2.1 Показники платоспроможності і ліквідності ПП "ВКФ "С-КОРТ"

№ з/п	Показники	Алгоритми Рядки форми "Балансу"	Абсолютне значення показника 2013рік
1	Коефіцієнт фінансової незалежності		0,73
2	Коефіцієнт фінансової залежності		1,37
3	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу		0,27
4	Коефіцієнт готівкової (грошової) ліквідності		0,12
5	Коефіцієнт критичної ліквідності		2,71
6	Коефіцієнт поточної ліквідності		2,21
7	Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0,12
8	Коефіцієнт загальної заборгованості		0
9	Коефіцієнт загального покриття		2,21

власника у загальній вартості майна складає 73 відсотки і підприємство завжди може погасити свої боргові зобов'язання.

Згідно розрахованих коефіцієнтів (Таблиця 2.2) чистий оборотний капітал за звітний період зменшився на 60,6 тис. грн. і на дату балансу має від'ємне значення та складає - 33,00 тис. грн. Забезпечення власними коштами зменшилось та становить -0,03 за рахунок суттєвого збільшення поточних зобов'язань.

Таблиця 2.2. Показники фінансового стану ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2012-2013рік

№ з/п	Показники	Формула розрахунку показника	Розрахункове значення на початок року	Розрахункове значення на кінець року	Орієнтоване позитивне значення показника
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	К1=(р 220 ф1 + р 230 ф1 + р240 ф1) / р 620 ф1	0,06	0,12	0,25 - 0,5
2	Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)	К2 = р 260 ф1 / р 620 ф1	1,99	2,2	1,0 - 2,0
3	Коефіцієнт фінансової стійкості (або незалежності, або автономії)	К3 = р 380 ф1 / р 280 ф1	0,68	0,72	0,25 - 0,5
4	Коефіцієнт структури капіталу	К4 = сум ( р 480 ф1; р 620 ф1) / р 380 ф1	0,45	0,37	0,5 - 1,0

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець 2013 року склав 0,12. Коефіцієнт загальної ліквідності становить 2,2 та знаходиться практично в межах нормативного значення, що свідчить про можливість підприємства погашати всі поточні борги, при застосуванні всіх оборотних коштів. Згідно коефіцієнту фінансової стійкості підприємство має 75,00% власного капіталу в загальний сумі валюти балансу. Коефіцієнт структури капіталу становить 0,37 знаходиться в межах норми.

Середня тривалість обороту кредиторської та дебіторської заборгованості складає відповідно 63145 і 936043 днів. Показники знаходиться за межами норми. На кінець 2013 року підприємство отримало прибуток 2842073,0 тис. грн. Рентабельність активів на кінець 2013 року (+29,41)%. Рентабельність власного капіталу збільшилась на (+36,1%).

З вище наведених даних, можна зробити висновок про те, що підприємство рентабельне.

Показники фінансово-господарську діяльність підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр. представлені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Показники фінансово-господарську діяльність підприємства ПП ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр.

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Зміни стосовно 2013 року, тис. грн.	Зміни стосовно 2013 року, %
				2011 р.	2012р.	2011 р.	2012 р.
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Капітал (станом на кінец періоду), тис. грн.
Власний капітал:	16253,9	18076,3	18359,3	2105,4	283,0	112,95	101,57
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)	1758,1	1415,8	448,8	-1309,3	-967,0	25,53	31,7
Залучений капітал	766,8	212,5	106,3	-660,5	-106,2	13,86	50,02
2. Ресурси
Середньорічна вартість основних засобів тис. грн.	13320,9	13323,0	13110,2	-210,7	-212,8	98,42	98,4
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	2752,3	3319,6	2697,2	-55,1	-622,4	98,0	81,25
- зокрема: запасів	371,7	405,2	286,8	-84,9	-118,4	77,16	70,78
Середньорічна кількість працівників, чол.	23,0	25,0	25,0	2,0	0,0	108,7	100,0
Фонд оплати праці, тис. грн.	17,1	21,5	30,0	12,9	8,5	175,44	139,53
3. Економічні показники
Виручка від реалізації, тис. грн.	6636,7	7049,5	7638,1	1001,4	588,6	115,09	108,35
Обсяг випуску продукції, тис. грн.	6636,7	7049,5	7638,1	1001,4	588,6	115,09	108,35
Виробнича собівартість продукції, тис. грн.	4000,9	4771,1	5247,9	1247	476,8	131,17	109,99
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	4000,9	4771,1	5247,9	1247,0	476,8	131,17	109,99
Витрати, від операційної діяльності тис. грн.	9,7	0,8	412,2	402,5	411,4	4249,48	51525,0
- від інвестиційної діяльності
- від фінансової діяльності	-	7,8	522,2	522,2	514,4	100,0	6694,87
Витрати з виручки	60,0	68,0	81,0	21,0	13,0	135,0	119,12
Прибуток (збиток), тис. грн.:
- валовий прибуток (збиток)	1529,7	1103,4	1117,2	-412,5	13,8	73,03	101,25
- від здійснених операцій	1047,7	331,3	119,2	-928,5	-212,1	11,38	35,98
- від звичної діяльності до оподаткування	1215,9	415,5	401,6	-1617,5	-817,1	-33,03	-96,65
- від звичної діяльності	911,9	311,6	401,6	-1313,5	-713,2	-44,04	-128,88
- чистий прибуток (збиток)	911,9	311,6	401,6	-1313,5	-713,2	-44,04	-128,88
Продуктивність праці, грн.	288,6	282,0	305,5	16,9	23,5	105,86	108,33
Середньомісячна вести, грн.	745,0	860,0	1200,0	455,0	340,0	161,07	139,53
Фондовіддача	40,2	41,5	43,6	3,4	2,1	108,46	105,06
Рентабельність, %
- продажу	4,39	15,3	-	-4,39	-15,3	100,0	100,0
- основних засобів	14,6	42,8	-	-14,6	-42,8	100,0	100,0
- оборотних активів	3,0	10,7	-	-3	-10,7	100,0	100,0
- виробничих ресурсів	0,4	1,3	-	-0,4	-1,3	100,0	100,0
- трудових ресурсів	0,025	0,08	-	-0,025	-0,08	100,0	100,0
- господарських ресурсів	0,4	1,3	-	-0,4	-1,3	100,0	100,0
- витрат	4,4	15,3	-	-4,4	-15,3	100,0	100,0
- активів	3,0	10,7	-	-3	-10,7	100,0	100,0
- власного капіталу	17,8	58,0	-	-17,8	-58	100,0	100,0
Обертаємість оборотних активів	18,4	19,7	15,7	-2,7	-4,0	85,33	79,7
- кількість оборотів	1,8	1,9	1,5	-0,3	-0,4	83,33	78,95
Фінансові коефіцієнти
- автономності	1,1	0,9	1,3	0,2	0,4	118,18	144,44
- маневрування	2,4	2,5	1,8	-0,6	-0,7	75,0	72,0
- фінансової залежності	7,8	8,9	8,5	0,7	-0,4	108,97	95,5
- абсолютної ліквідності	0,21	0,18	0,15	-0,06	-0,03	71,43	83,33
- термінової ліквідності	8,7	8,5	8,4	-0,3	-0,1	96,55	98,82
- загальної ліквідності	0,52	0,56	0,48	-0,04	-0,08	92,31	85,71
- трансформації капіталу	1,5	1,8	2,4	0,9	0,6	160,0	133,33
Тривалість операційного циклу, дні	32,0	34,0	31,0	-1,0	-3,0	96,85	91,18
Тривалість фінансового циклу, дні	40,0	43,0	39,0	-1,0	-4,0	97,5	90,7
Період окупності капіталу	158,0	159,0	142,0	-16,0	-17,0	89,87	89,31
Показник ймовірності банкрутства	1,69	1,87	2,6	0,91	0,73	153,85	139,04

З таблиці 2.3 видно зміни основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ". Як показав аналіз фінансового становища ПП "ВКФ С-КОРТ", діяльність можна охарактеризувати позитивно. Аналізуючи діяльність підприємства за 2011-2013 роки, встановлено, що певний стан підприємства фінансово стійкий, але не завжди рентабельний. Підприємство збільшило свої активи, знизило витрати виробництва, унаслідок чого зменшилася виробнича собівартість, що привело до зменшення чистого прибутку у 2013 році.

На кінець 2013 року власний капітал підприємства у порівнянні з 2011 роком зріс на 2105,4 тис. грн., а з 2012 роком - на 283,0 тис. грн. за рахунок збільшення статутного капіталу.

Нерозподілений прибуток на кінець 2013 року у порівнянні з 2011 роком знизився на 1309,3 тис. грн., а з 2012 роком знизився на 967,0 тис. грн. Це пов'язано зі зниженням обсягу виробництва та реалізації продукції підприємства.

Залучений капітал підприємства на кінець 2013 року у порівнянніи з показником 2011 року знизився на 660,5 тис. грн., а в порівнянні з 2012 роком на 106,2 тис. грн. Це сталося в зв'язку з погашенням заборгованості за кредитами перед банківськими установами.

Середньорічна вартість основних засобів у порівнянні з 2011 роком знизилася на 210,7 тис. грн., а з 2012 роком, на 212,8 тис. грн. Це пов'язано з списанням основних засобів підприємства внаслідок їх зносу.

На кінець 2013 року виручка від реалізації продукції, товарів та послуг у порівнянні з 2011 роком збільшилася на 1001,4 тис. грн., а ще через рік, на 588,6 тис. грн. Це пов'язано зі збільшенням обсягу виробництва та реалізації продукції.

Собівартість реалізації також збільшилася 2012 року на 1247,0 тис. грн., за рік, в 2013 року на 476,8 тис. грн. Причинами цьому може бути підвищення цін сировини, матеріалів, а також за рахунок збільшення виробництво продукції.

Чисельність співробітників зросла незначно, всього на 2 людини у 2012 році.

Витрати від операційної діяльності підприємства на кінець 2013року у порівнянні з показником 2011 року збільшились на 402,5 тис. грн., а в порівнянні з показником у 2012 році на 411,4 тис. грн. Це пов'язано з збільшенням вартості необхідних ресурсів.

Витрати від фінансової діяльності підприємства збільшилися у порівнянні з 2012 роком на 514,4 тис. грн..У 2011 року ці витрати були відсутні. Причиною підвищення витрат від фінансової діяльності послужило збільшення виплачених дивідендів власнику підприємства.

Валовий прибуток знизився у порівнянні з 2011 роком на 412,5 тис. грн., а ще через рік, у порівнянні з 2012 роком збільшився на 13,8 тис. грн. Це відбулося за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції.

Прибуток від здійснених операцій знизився у 2011 року на 928,5 тис. грн., а ще через рік, у 2012 року на 212,1 тис. грн. Це пов'язано із збільшенням собівартості продукції підприємства.

Прибуток від звичної діяльності на кінець 2013 року у порівнянні з показником за 2011 рік знизився на 1617,5 тис. грн., а у порівнянні з показником за 2012 рік також знизився на 817,1 тис. грн.

Показник чистого прибутку на кінець 2013 року становить 401,6 тис. грн.., що у порівняні з показником 2011 року становить зниження на 1313,5 тис. грн.., а у порівнянні з показником 2012 року також свідчить про зменшення на 713,2 тис. грн.., що негативним аспектом підприємствам. Слід зазначити, що втрати підприємство отримало в цілому протягом року. Однак в окремих кварталах 2013 року у підприємства був прибуток і підприємством було сплачено податок на прибуток підприємства.

Продуктивність праці співробітників в 2013 році збільшилась на 16,9 грн., у порівнянні з показником 2011 року. Також збільшення відбулось і в порівнянні з показником 2012 року на 23,5 грн. Це відбулося за рахунок збільшення обсягу виробництва.

Фондовіддача збільшувалася протягом двох років. Так у порівнянні з 2011 роком фондовіддача збільшилась на 3,4. А показник 2012 року вказує на збільшення на 2,1. Це пов'язано з зниженням зносу основних засобів підприємства.

У 2011 році підприємство одержало прибуток у розмірі 911,9 тис. грн. У 2012 році підприємство одержало прибуток у розмірі 311,6 тис. грн. У 2013 році підприємство одержало збиток у розмірі 401,6 тис. грн. У зв'язку з цим, показники рентабельності розраховувалися лише у 2011 і 2012 роках.

Економічний аналіз фінансово-господарської діяльність підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" починається з оцінки фінансового становища за даними балансу.

Порівняльний аналіз активів балансу підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр. представлено таблиці 2.4.



Таблиця 2.4. Порівняльний аналіз активів балансу підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр., (тис. грн.)

Показники	Аналізуємий період	Зміни
	2011 р.	2012 р.	2013 р.	(2012-2011) рр. (+/-)	(2012/2011) рр. %	(2013-2012) рр. (+/-)	(2013/2012) рр. %
1	2	3	4	5	6	7	8
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво	956,3	3638,7	9333,8	+2682,4	280,5	+5695,1	156,5
Залишкова вартість нематеріальних активів	0,8	2,2	7,9	+1,4	175	+4,3	259,1
Залишкова вартість основних засобів	13320,9	13323,0	13110,2	+2,1	0,015	-212,8	1,6
Інші фінансові інвестиції
Разом у розділі І	14278,0	16996,9	22491,0	+2718,9	19	+5494,1	32,3
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	371,7	405,2	286,8	+33,5	9	-118,4	29,2
Грошові кошти в національній валюті	653,3	1886,6	841,9	+1233,3	188,8	-1044,7	55,4
Розрахунки з дебіторами	1718,1	978,7	1539,6	-739,4	43	+560,9	57,3
Інші оборотні активи	9,2	49,1	28,9	+39,9	433,7	-20,2	41,1
Разом у розділі ІІ	2752,3	3319,6	2697,2	+567,3	20,6	-622,4	18,7
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	1,3	3,3	4,4	+2	153,8	+1,1	33,3
Баланс	17031,6	20319,8	25192,6	+3288,2	19,3	+4872,8	24

Провівши порівняльний аналіз активів балансу підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" у період 2011-2012 рр., можна зробити такі висновки. За аналізований період загальна вартість майна підприємства ПП "ВКФ С-КОРТ" має загальну тенденції до підвищення, тобто вартість майна підприємства збільшилася за станом на 31.12.2011 р. на 3288,2 тис. грн. (19,3%), а по стану на 31.12.2012 р. збільшилася на 4872,8 тис. грн. (23,4%). Причому оборотні активи більше зменшувалися, а необоротні більше збільшилися. Зокрема, сталося збільшення основних засобів підприємства, зниження коштів та інших оборотних активів. Спостерігається зменшення виробничих запасів на 118,4 тис. грн. (29,2%). Оборотні активи знизилися внаслідок витрати виробничих запасів і надходження коштів. Необоротні активи збільшилися внаслідок придбання основних засобів і нематеріальних активів. З вище сказаного видно, наскільки від співвідношення власного капіталу та запозиченого капіталу, великою мірою залежить фінансове становище підприємства. Тобто при рівномірному співвідношенні власного капіталу та запозиченого капіталу, стан підприємства фінансово стабільний, а у випадку перевищення залученого капіталу над власним - підприємство фінансового хитливе.

Порівняльний аналіз пасивів балансу підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр. виконаний у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Порівняльний аналіз пасивів балансу підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр. (тис. грн.)

Показники	Аналізуємий період	Зміни
	2011 р.	2012 р.	2013 р.	(2012-2011) рр. (+/-)	(2012/2011) рр. %	(2013-2012) рр. (+/-)	(2013/2012) рр. %
1	2	3	4	5	6	7	8
I. Власний капітал
Статутний капітал	15510,0	15510,0	15510,0	-	-	-	-
Додатково вкладений капітал	-	-	1250,0	-	-	+1250,0	100
Інший додатковий капітал	1062,8	1062,8	1062,8	-	-	-	-
Резервний капітал	-	87,9	87,9	+87,9	100	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1758,1	1415,8	448,8	-342,3	19,5	-967,0	68,3
Неоплачений капітал	2077,0	-	-	-2077,0	100	-	-
Разом у розділі I	16253,9	18076,3	18359,3	+1822,4	11,2	+283,0	1,6
II. Забезпечення майбутніх витрат і платежів
Разом у розділі II	-	-	-	-	-	-	-
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	-	2024,5	2024,5	+2024,5	100	-	-
Разом у розділі III	-	2024,5	2024,5	+2024,5	100	-	-
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банку	-	-	-	-	-	-	-
Кредиторська заборгованість	36,3	26,5	20,0	-9,8	26,9	-6,5	24,5
Поточні зобов'язання	730,5	49,0	86,3	-681,5	93,3	+37,3	76,1
Разом у розділі IV	766,8	212,5	106,3	-554,3	72,3	-106,2	49,9
V. Доходи майбутніх періодів	10,9	6,5	7,9	-4,4	40,4	+1,4	21,5
Баланс	17031,6	20319,8	25192,6	+3288,2	19,3	+4872,8	23,4

Як очевидно з таблиці 2.5 прибуток підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ": на 31.12.2012 р. становить 1415,8 тис. грн., що на 342,3 тис. грн. (19,5%) менш за показник 2011 року, а на 31.12.2013 р. прибуток підприємства зменшився на 967,0 тис. грн. (68,3%) проти 31.12.2012 р. Це сталося у зв'язку з тим, що у 2013 року у деяких кварталах підприємство одержало збиток, у цілому протягом року також вийшов збиток. Спостерігається спочатку зменшення, і потім збільшення поточних зобов'язань загалом на 31.12.2013 р. на 37,3 тис. грн. (76,1%). Зниження на 31.12.2012 р. становило 681,5 тис. грн. (93,3%). Дане зниження є досить велике. Зниження поточних зобов'язань пов'язані з погашенням кредиторську заборгованість.

Порівняльний аналіз активів балансу підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр. наводиться в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Порівняльний аналіз активів балансу підприємства ПП "ВКФ "С-КОРТ" за 2011-2013 рр. (тис. грн.)

Показники	Аналізуємий період	Зміни
	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2011/2012 рр., %	2012/2013 рр., %
	тис. грн.	% від виробленого	тис. грн.	% від виробленого	тис. грн.	% від виробленого
1	2	3	4	5	6	7	8	9
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво	956,3	6,695	3638,7	21,59	9333,8	41,67	+14,895	+20,08
Залишкова вартість нематеріальних активів	0,8	0,005	2,2	0,01	7,9	0,03	+0,005	+0,02
Залишкова вартість основних засобів	13320,9	93,3	13323,0	78,4	13110,2	58,3	-14,9	-20,1
Інші фінансові інвестиції	-	-	-	-	-	-	-	-
Разом у розділі I	14278,0	100	16996,9	100	22491,0	100	-	-
II. Оборотні активи
Виробничі запаси	371,7	13,5	405,2	12,2	286,8	10,6	-1,3	-1,6
Незавершене виробництво	-	-	-	-	-	-	-	-
Готова продукція	-	-	-	-	-	-	-	-
Товари	-	-	-	-	-	-	-	-
Грошові кошти в національній валюті	653,3	23,7	1886,6	56,8	841,9	31,2	+33,1	-25,6
Розрахунки з дебіторами	1718,1	62,4	978,7	29,5	1539,6	57,1	-32,9	+27,6
Інші оборотні активи	9,2	0,4	49,1	1,5	28,9	1,1	+1,1	-0,4
Разом у розділі II	2752,3	100	3319,6	100	2697,2	-	-	-
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	1,3	100	3,3	100	4,4	100	-	-
Баланс	17031,6	100	20319,8

Подобные документы

• Аналіз конкурентоспроможності продукції ПАТ "ЗТР"

  Сутність конкурентоспроможності продукції, фактори забезпечення, етапи оцінки. Організаційно-економічна характеристика ПАТ "ЗТР". Аналіз фінансово-економічних показників діяльності фірми. Розробка резервів зростання конкурентоспроможності продукції.
  
  дипломная работа [191,1 K], добавлен 16.12.2013
  

• Управління конкурентоспроможністю продукції підприємства КП СПС "Арсенал"

  Сутність та ознаки конкурентоспроможності. Фактори впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства. Характеристика діяльності підприємства. Вплив конкурентоспроможності на якість продукції. Дослідження результатів діяльності та фінансового стану.
  
  дипломная работа [293,3 K], добавлен 14.09.2016
  

• Удосконалене управління якістю продукції на підприємстві

  Поняття якості продукції, оцінка її рівнів. Універсальна схема та категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві. Стандартизація та сертифікація продукції. Шляхи підвищення якості продукції на підприємстві.
  
  курсовая работа [104,8 K], добавлен 06.05.2010
  

• Міжнародна конкурентоспроможність підприємства та шляхи її підвищення

  Поняття та оцінка конкурентоспроможності продукції. Основні напрями підвищення міжнародної конкурентоспроможності продукції підприємства. Розрахунок основних техніко-економічних показників роботи організації, планування річної виробничої програми.
  
  курсовая работа [52,9 K], добавлен 19.01.2015
  

• Управління якістю продукції

  Економічна сутність якості продукції, методи забезпечення та особливості її оцінки. Проблеми вдосконалення контролю за якістю продукції в Україні. Фінансовий стан ПАТ "Черкасикровля", управління рівнем якості продукції, пропозиції щодо його покращення.
  
  дипломная работа [546,9 K], добавлен 06.03.2013
  

• Планування собівартості продукції в умовах підприємництва

  Поняття собівартості та її структура. Характеристика підприємства ТОВ "Срібне плесо". Аналіз впливу собівартості окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності. Техніко-економічні чинники та резерви зниження собівартості продукції підприємства.
  
  курсовая работа [70,5 K], добавлен 21.02.2013
  

• Розробка програми зменшення собівартості продукції ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9"

  Процеси формування собівартості виробництва та реалізації хлібобулочної продукції підприємства ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9". Розробка заходів, спрямованих на зниження собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства.
  
  дипломная работа [3,7 M], добавлен 07.07.2010
  

• Аналіз виробництва і собівартості продукції свинарства, резерви збільшення обсягів виробництва і зниження собівартості

  Аналіз динаміки собівартості продукції свинарства. Рівень, динаміка витрат на 1 грн. валової продукції. Аналіз собівартості продукції свинарства за статтями витрат. Резерви, шляхи зниження собівартості продукції свинарства. Оцінка потенціалу підприємства.
  
  курсовая работа [68,8 K], добавлен 08.12.2008
  

• Аналіз собівартості продукції

  Теоретичні основи визначення собівартості продукції підприємства: поняття, структура, шляхи формування, методика аналізу витрат на виробництво. Аналіз основних техніко-економічних показників на ВАТ "ЦГЗК". Шляхи зменшення резервів собівартості продукції.
  
  дипломная работа [589,7 K], добавлен 08.06.2011
  

• Механізм зниження собівартості експортної продукції

  Механізм формування собівартості експортної продукції та процеси її зниження. Аналіз виробничо-господарської, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "СВЗ". Удосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції підприємства.
  
  дипломная работа [863,9 K], добавлен 26.06.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам