Управління зовнішньоекономічною діяльністю ПАТ ПБК "Радомишль"

Відділ експорту відповідає за ефективну організацію здійснення експортних операцій, ведення переговорів з фірмами й укладати контракти на одержання замовлення на виготовлення товару.

Відділ імпорту відповідає за ефективну організацію здійснення імпортних операцій, ведення переговорів з фірмами й укладати контракти на безперебійне постачання сировини для здійснення своєї діяльності.

До завдань відділів експорту і імпорту також належать

- перевіряє замовлення;

- оформлення офіційної документації з експортних та імпортних операцій, митне оформлення товарів;

- контроль за оформленням фінансових документів, обліком та аналізом.

Сектор закупівель відповідає за формування оптимального запасу сировини та матеріалів, аналіз і узгодження дій закупівель з виробничим відділом.

Сектор збуту вивчення зовнішніх ринків збуту, перспектив їх розвитку, формування нових ринків збуту, вивчення ринків виробників аналогічної продукції, динаміку попиту, смаки і бажання споживачів, відвідуючи виставки, ярмарки, аналіз і прогноз факторів конкурентних переваг підприємства, розроблення заходів щодо удосконалення системи збуту продукції, участь у виставках, ярмарках, фестивалях, міжнародній діяльності підприємства, аналіз скарг, відгуків про продукцію підприємства, що надходять від партнерів, клієнтів та споживачів, тощо.

Сектор маркетингу вивчає кон'юнктуру світових ринків, бере участь у визначенні цін на експортну продукцію, в розробці та здійсненні рекламних заходів, аналізі конкурентів, можливостей руху товару і т. ін.

Менеджери, які працюють у відділі ЗЕЗ, контролюють всі операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. По суті, це економісти, які відповідаєють за оптимізацію закупівель або продажів, еспорту-імпорту продукції. Менеджери зовнішньо-економічних зв'язків: вивчають діючі на світовому ринку технічні вимоги до товару; аналізують технічний рівень і якість продукції, її конкурентоспроможність, беруть участь у розробці пропозицій щодо оновлення виробництва, випуску нової продукції; забезпечувати технічне обслуговування експортної продукції та ін.

Розглянувши структуру управління, функції, які повинен виконувати відділ збуту та постачання та посадові обов'язки працівників ПАТ “ПБК “Радомишль” ми пропонуємо оцінити рівень виконання функцій, що виконуються цим відділом за елементами комплексу маркетингу і заповнити таблицю 2.10.

З таблиці 2.10 ми можемо побачити, що не всі функції, що передбачені для виконання відділом зовнішньоекономічних зв'язків виконуються і це впливає на стан ПАТ “ПБК “Радомишль” на ринку та на його прибутковість.

Таблиця 2.10. Рівень виконання функцій відділом зовнішньоекономічних зв'язків за елементами комплексу маркетингу ПАТ “ПБК “Радомишль” у 2012 році

Функції	Завдання	Ступінь виконання*
ТОВАР	1.1. Аналіз та прогноз структури зовнішнього ринку по сегментах 1.2. Аналіз та прогноз якості подібних товарів зарубіжних конкурентів 1.3. Аналіз та прогноз організаційного і технічного рівнів власного виробництва та зарубіжних конкурентів 1.4. Прогноз конкурентоспроможності майбутніх продуктів на зовнішніх ринках 1.5. Кінцевий вибір цільових ринків на конкретний рік 1.6. Ведення переговорів з фірмами й укладання контрактів на одержання замовлення на експорт продукції і імпорт сировини 1.7. Аналіз скарг, відгуків щодо продукції, що надходять від партнерів, клієнтів та споживачів міжнародних ринків збуту	+/- +/- +/- - +/- + -
ЦІНА	2.1. Прогноз цінової границі для експорт продукції і імпорт сировини 2.2. Аналіз та співставлення цін на конкурентну продукцію 2.3. Встановлення початкової ціни продукції, корегування ціни та встановлення найбільш сприятливої ціни, що сприяє підвищенню прибутковості фірми	+ +/- +
ЗБУТ	3.1. Погодження можливості виробництва з можливостями реалізації товарів і послуг, обґрунтовуючи характер всієї роботи, необхідної для одержання прибутку в результаті продажу максимальної кількості продукції 3.2. Розробка заходів щодо удосконалення систем збуту продукції 3.3. Праця над збільшенням обсягу продажів і розширенням ринку збуту конкретних асортиментних груп	+/- - -
ПРОСУ- ВАННЯ	4.1. Визначення цілей реклами на зовнішньому ринку 4.2. Визначення методів та засобів реклами на зовнішньому ринку 4.3. Співпраця з міжнародними рекламними агентствами 4.4. Організація просування товару на ринок 4.5. Складання детальної програми рекламних і інших заходів щодо стимулювання ринків збуту, визначення і розподіл рекламного бюджету 4.6. Вивчення й аналіз результатів проведених рекламних і інших заходів щодо стимулювання збуту на зовнішньому ринку	+/- - +/- - + +/- +/-

Примітки до таблиці 2.10. “-” - завдання, що не виконуються, “+” - завдання, що виконуються, “+/-” - завдання, що частково виконуються

Ми побачимо, що найкраще виконуються завдання комплексу маркетингу щодо ціни, хоча і у виконанні цих функцій не завжди спостерігається планомірність та повне виконання поставлених завдань. Ми бачимо завдання які взагалі не виконуються працівниками даного відділу щодо такої складової комплексу маркетингу як товар. Однак мінуси, які висвітлені в таблиці виправдовуються тим, що на ПАТ “ПБК “Радомишль” має відділ маркетингу, який в повному обсязі проводить ефективно дані завдання в тому числі оцінюючі і прогнозуючи їх тенденції і в умовах зовнішньоекономічної діяльності.

Стратегічна ціль ПАТ «ПБК «Радомишль» - займати провідні позиції пивного і сокового сегменту українського ринку, а також скласти гідну конкуренцію провідним виробникам європейських і світових брендів.

Найважливішим напрямком розвитку ПАТ «ПБК «Радомишль» у 2008 році була розробка і впровадження системи менеджменту якості, і відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000. Фірма TUV Rheinland ІnterCert Kft м. Брюссель 30 травня 2009 року, видавши сертифікат відповідності, підтвердила, що система менеджменту якості ПАТ «ПБК «Радомишль» відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000. ПАТ „ПБК „Радомишль" є перший і єдиний комбінат пивоварного та сокового сегменту ринку, який отримав сертифікат відповідності вимогам стандарту ISO 22000:2005 „Система менеджменту безпеки харчових продуктів".

Для ведення ефективної експортно-імпортної діяльності на підприємствах необхідно ефективно перш за все організувати її облік, що забезпечить отримання необхідної достовірної інформації про продаж в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані з реалізацією товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

З метою забезпечення ефективного процесу управління зовнішньоекономічною діяльністю економісти та управлінці постійно контролюють різні ділянки експортно-імпортної діяльності в межах, передбачених договором.

1. Контроль імпортно-експортних операцій. Необхідно перевірити правильність визначення бази оподаткування ПДВ, законність та своєчасність відображення права платника податку на податковий кредит, правильність відображення в обліку операцій з податковим векселем. Необхідно перевірити правильність визначення первісної вартості ТМЦ, одержаних по імпорту; ведення обліку матеріалів за етапами їх руху; чи відоме місцезнаходження кожної партії матеріалів на будь-якому етапі руху; чи ведеться аналіз причин затримки матеріалів в портах, на складах та в інших пунктах; чи оприбутковуються на підставі отриманих повідомлень матеріалів в місцях знаходження (на вхідних прикордонних станціях країни); чи є випадки списання матеріалів в порядку втрат під час: а) пересування, б) зберігання; чи порівнюються рахунки (інвойси) іноземних постачальників та контракти на постачання матеріалів з прибутковими накладними (актами) підприємства; чи складаються імпортні контракти з використанням правил Інкотермс; чи подає завідувач складом звіти про надходження імпортних матеріалів до бухгалтерії та до відділу постачання та збуту.

2. Контроль розрахунків з іноземними постачальниками та покупцями. Перевіркою слід встановити чи виникла заборгованість, відображена в обліку, на законних підставах; чи всі операції мають документальне підтвердження; правильність визначення балансової вартості перерахованої (одержаної) валюти та її відповідності сумам заборгованості, що обліковуються на балансі підприємства; необхідність та своєчасність проведення перерахунку суми заборгованості в іноземній валюті; з'ясувати своєчасність погашення заборгованості перед постачальником та покупцем (відповідно до договору та чинного законодавства), чи співпадають обороти та сальдо по рахунках, що цікавлять аудитора, в синтетичному та аналітичному обліку; чи підтверджені залишки по рахунках проведеною інвентаризацією; тощо.

Як показав аналіз, для виконання виробничої діяльності ПАТ “ПБК “Радомишль” несе виробничі витрати. Однак, окрім витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом, підприємство здійснює і невиробничі витрати. Вони виникають в ході експортно-імпортної діяльності і включають витрати на підготовку, укладання і реалізацію експортно-імпортних угод.

Дійсно, для того, щоб здійснити угоду, підприємству необхідно:

- вибрати потенційних партнерів, зібрати відомості про них (інформаційна складова витрат);

- переконати їх в доцільності укладання угоди (сюди входить весь комплекс маркетингових і рекламних зусиль);

- провести переговори, укласти договір (витрати на укладання угоди);

- забезпечити гарантії виконання угоди.

Відповідно до вищеназваного відділ ЗЕЗ на ПАТ “ПБК “Радомишль” відповідає за укладання договорів, проведення переговорів, вибір постачальників і найвигідніших умов укладання контрактів, що потребує значних витрат, оскільки необхідно мати справу з іноземними постачальниками та споживачами, які є надзвичайно вибагливими.

Окрім цього підприємство зазнає значних витрат при здійсненні експортно-імпортних операцій (митне оформлення сировини та матеріалів і готової продукції). До таких витрат відповідно до митного законодавства та правил митного оформлення вантажів належать:

- митний збір та митний ПДВ;

- мито, величина якого встановлюється індивідуально до кожного виду товару, що перетинає митний кордон;

- вартість проведення санітарних, карантинних та інших експертиз, товару, отримання сертифікатів відповідності тощо;

- вартість перебування вантажу під митним контролем на митному терміналі;

- вартість митного оформлення вантажу (в першу чергу витрати, що зазнає підприємство під час перебування митного інспектора на підприємстві під час завантаження або розвантаження вантажу) тощо.

Таким чином, аналіз показав, що сумарне значення витрат, що здійснює підприємство при митному оформленні вантажу становить 30-40% від вартості самого вантажу. Це досить відчутні суми, тому управління повинно бути направлене на зниження даного елементу витрат саме в місці його виникнення (відділ ЗЕЗ). Однак, якщо на величину перших чотирьох статей “експортно-імпортних” витрат відділ ЗЕЗ практично не може впливати, то останні дві статті витрат піддаються прямому впливу і залежать від професіоналізму та швидкості оформлення митної документації.

2.4 Аналіз економічної ефективності ЗЕД підприємства

Формування експортного потенціалу залежить у певній мірі від правильно вибраної маркетингової стратегії проникнення на ринок; розвитку ринку; сегментації ринку, розробки нового продукту або модифікації уже існуючого для завоювання нових ринків, а також вмілих дій керівництва підприємства при реалізації стратегії на самому ринку товарів і послуг. На жаль тільки ПАТ “Пивобезалкогольний комбінат “Радомишль” сьогодні вийшов на високий рівень, щодо якості свого пива і має можливості представляти свою продукцію за кордоном. Для більш повного уявлення кількості продукції, яку пивзавод експортував протягом 2010-2012 років свого господарювання, пропонуємо розглянути таблицю 2.11.

Таблиця 2.11. Обсяги реалізації продукції ПАТ “Пивобезалкогольний комбінат “Радомишль” на експорт у 2010-2012 роках (тис.дал.)

Асортимент	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	тис.дал.	%	тис.дал.	%	тис.дал	%	+/-	%	п/с
Pshenychne “Etalon”	60,0	100,0	110,3	90,5	167,1	81,9	107,1	>в 1,8 рази	-9,1
“Crystall Weisse” (фільтроване)	0,0	0,0	6,7	5,5	21,4	10,5	5,5	100,0	10,5
“Dunkel Weisse” (темне пшеничне пиво)	0,0	0,0	5,0	4,0	15,5	7,6	15,5	100,0	7,6
Всього	60,0	100,0	121,9	100,0	204,0	100,0	144,0	>в 2,4 рази	0,0

З вище наведеної таблиці можна зробити висновки, що експорт продукції ПАТ “Пивобезалкогольний комбінат “Радомишль” значно збільшився, як взагалі, так і за асортиментними групами зокрема. Це пояснюється тим, що пшеничне “Еталон” у 2004 році стало переможцем у своєму класі таких престижних міжнародних конкурсів, отримало двi золотi медалi обох найпрестижнiших конкурсiв пива - Зoлоту Медаль Всесвiтнього Кубка Пива 2004 (World Beer Cup) у м. Сан-Дiєго, Калiфорнiя, США, в категорiї Баварське нефiльтроване пшеничне пиво та Золоту Медаль у класi пшеничного пива на Brewing Industiy International Awards - 2004, “Оскар пивної індустрії” у Лондонi, Велика Британiя). Це дало поштовх до збільшенню експортного потенціалу як даного пива так і інших сортів пива, таких як “Крістл” та “Данкел”. ПАТ “ПБК “Радомишль” має привабливе місцеположення, на перетині міжнародних транспортних маршрутів охоплюючи північно-центральну Україну забезпечуючи привабливі експортні можливості до Росії, Білорусії і країн Європейського Союзу. Таке стратегічне місцеположення дозволяє підприємству ефективно проникнути на найбільший локальний ринок України - мегаполіс, місто Київ, який знаходиться на 82 км. від м. Радомишля.

Пиво «Пшеничне Еталон» та «Пшеничне Еталон Kristall» адаптовані для реалізації на західних ринках та продаються у мережах супермаркетів Німеччини, Великої Британії, а також Російської Федерації.

ПАТ “Пивобезалкогольний комбінат “Радомишль” співпрацює з англійськими (Tesco), датськими (Danfos), шведськими (Emba), німецькими (Getrankeland) підприємствами з приводу поставки готової продукції. Саме оригінальне не фільтроване пшеничне пиво типа вайсбір Пшеничне “Еталон” зайняло перші місця в своїх групах, чим здивувало світову громадськість, обігнавши традиційних лідерів - німців. Саме це і дало поштовх для активного і успішного експортного потенціалу підприємства. У 2011 році підприємство випустило новий вид під цією ж торговою маркою “Крістал” та “Данкел” яке також успішно експортується. Крім того до кінця 2012 року планується розширення асортиментного виду пшеничного пива. У 2013 році планується підписання договору з словацькою фірмою Xemkostav на довготривалий період. Керівництво пивзаводу активно шукають порозуміння із потенційними клієнтами за кордоном. Крім того привабливе місцеположення компанії на перетині міжнародних транспортних маршрутів охоплюючи північно-центральну Україну забезпечуючи привабливі експортні можливості до Росії, Білорусії і країн Європейського Союзу. Таке стратегічне місцеположення дозволяє компанії ефективно проникнути на найбільший локальний ринок України - мегаполіс, місто Київ, який знаходиться на 82 км. від Радомишля.

Окресливши основні обов'язки та завдання головного суб'єкта управління ЗЕД на підприємств, перейдемо безпосередні до аналізу ЗЕД. Нині ПАТ ПБК “Радомишль” утримує 5% пивного ринку України, в порівнянні з 2012 роком цей показник зріз на 2%. Але, на жаль, в останній рік дещо скоротились обсяги реалізації продукції на зовнішні ринки, про що свідчить табл. 2.12.

Таблиця 2.12. Показники обсягів реалізації продукції ПАТ ПБК “Радомишль”, %

№ з/п	Рівень збуту	2010 р.	2011 р.	2012 р.
1.	Експорт	47,87	36,18	27,18
2.	Регіони України	52,13	63,82	72,82
Всього	100	100	100

Як видно з таблиці 2.2, що досить вагома частка 27,18% у 2012 році товарної продукції експортується ПАТ ПБК “Радомишль”. Розподіл продукції експортованої та реалізованої на внутрішньому ринку наведено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Розподіл продукції ПАТ ПБК “Радомишль” експортованої та реалізованої на внутрішньому ринку у 2012 р., %

Проведемо аналіз обсягів та структури експорту продукції ПАТ ПБК “Радомишль” за групами країн підприємств-покупців за 2010-2012 роки (табл. 2.13).

З таблиці 2.13 видно, що обсяг експорту ПАТ ПБК “Радомишль” збільшився у 2012 році порівняно з 2010 як у цілому, так і по кожній окремій групі країн. Найбільше зростання експортних операцій відбулося з підприємствами Польші, оскільки темп зростання цих операцій у 2012 році становить 9,38% порівняно з 2010 роком.

Таблиця 2.13. Обсяг та структура експорту продукції ПАТ ПБК “Радомишль” за основними групами країн підприємств-покупців

Країни підприємств-покупців	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	+,-	%	п.с.
Німеччина	840,0	28,19	730,0	24,17	901,0	28,82	61,0	7,26	0,63
Росія	1230,0	41,28	1360,0	45,03	1250,0	39,99	20,0	1,63	-1,29
Великобританія	750,0	25,17	780,0	25,83	800,0	25,59	50,0	6,67	0,42
Швеція	160,0	5,36	150,0	4,97	175,0	5,60	15,0	9,38	0,24
Разом	2980,0	100,0	3020,0	100,0	3126,0	100,0	146,0	4,90	х

Одночасно відбулися зміни і в структурі експорту продукції ПАТ ПБК “Радомишль” у 2012 році порівняно з 2010 роком. У структурі експорту у 2012 році значну питому частку поставок товарів займають поставки споживачам Росії (39,99% в 2012 році), хоча вона й зменшилась на 1,29 пункти від значення цього показника в 2010 році (41,28%). За іншими групами країн спостерігається збільшення питомої ваги експорту в загальній його структурі на фоні відносного скорочення експорту (з 41,28% до 39,99%) у Росію.

ПАТ ПБК “Радомишль” тісно співпрацює з торгівельно-комерційні фірми Росії - 57%, Німеччини - до 20%, Швеції - 10% та Великобританії - до 13%. Розглянемо розподіл часток країн, у які експортується продукція ПАТ ПБК “Радомишль” на рисунку 2.3.



Рис. 2.3. Розглянемо розподіл часток країн, у які експортується продукція ПАТ ПБК “Радомишль” за 2012 р., %

На ПАТ ПБК “Радомишль” більше за половину загального обсягу зовнішньоекономічних угод здійснюється при сприянні торгових посередників. Використання торгових фірм дає певні переваги:

1. Фірма-експортер у такому разі не вкладає значних коштів у організацію збутової мережі на території країни-імпортера.

2. Вони звільняють експортера від багатьох турбот, пов'язаних із реалізацією товару пристосовуючись до вимог ринку.

3. Суттєвим є використання капіталу торгово-посередницьких фірм на основі коротко- та довгострокового кредитування.

4. Накінець, ринки деяких товарів повністю монополізовані торговими посередниками і не доступні для прямих контактів зі споживачами.

В таблиці 2.14 представлено дані про реалізацію продукції ПАТ ПБК “Радомишль” при використанні послуг посередників.

Таблиця 2.14. Показники експорту продукції ПАТ ПБК “Радомишль” через посередників

Показники	Од. виміру	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. у % до 2010 р.
Загальний обсяг експорту	тис. дол. США	1316,4	1765,2	2481,5	88,5
в т.ч. через посередників (%):	%	45	47	48	3
посередники з дальнього зарубіжжя	тис. дол. США	90,0	109,5	162,0	80,0
посередники з СНД, крім Росії	тис. дол. США.	142,8	193,3	271,6	90,2
посередники з Росії	тис. дол. США	359,6	526,8	757,6	в 1,1 р.б.

Як видно із даних таблиці 2.14, в 2012 році підприємство збільшило обсяги експортної реалізації продукції серед посередників. Так, на далекому зарубіжжі через посередників було реалізовано продукції на 162 тис. дол., що на 80% більше, ніж у 2010 році. Через посередників в країнах СНД було реалізовано продукції на суму 271,6 тис. дол., що на 90,2% більше ніж у 2010 році, а за допомогою російських посередників було реалізовано продукції на загальну вартість 757,6 тис.дол., тобто майже в 1,1 рази більше, ніж у 2010 році.

Обсяг та структура зовнішньоторговельного балансу ПАТ ПБК “Радомишль” представлено у таблиці 2.15.

Таблиця 2.15. Обсяг та структура зовнішньоторговельного балансу ПАТ ПБК “Радомишль”

Показник	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р.
				+/-	%
Виручка від експорту товарів	10933,7	15602,5	19755,6	8821,9	80,7
Виручка від імпорту товарів	1190,5	1802,6	2600,4	1409,9	118,4
Зовнішньоторгівельний баланс	9743,2	13799,9	17155,2	7412	76,1

Так, за даними таблиці, за період 2010-2012 рр. як обсяги експорту, так і обсяги імпорту на ПАТ ПБК “Радомишль” мали тенденцію до зростання. В 2012 році виручка від експорту товарів ПАТ ПБК “Радомишль” становила 19755,6 тис. грн., що на 8821,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році. В 2012 році виручка від імпорту товарів ПАТ ПБК “Радомишль” становила 2600,0 тис. грн.. що на 1409,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році.

Загальний обсяг експорту визначимо, виділивши його у структурі реалізованої продукції підприємства за 2010-2012 рр. В таблиці 2.16 розглянемо показники зовнішньої торгівлі ПАТ ПБК “Радомишль” за період 2010 - 2012 рр.

Таблиця 2.16. Показники зовнішньої торгівлі ПАТ ПБК “Радомишль”

Назва показника	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р., +/-
Обсяг експорту, тис. дол. США	1316,4	1765,2	2481,5	1165,1
Темпи росту експорту, %	-	134,1	140,6	0,0
Обсяг імпорту, тис. дол. США	156,96	137,76	194,20	37,24
Темпи росту імпорту, %	-	87,8	140,9	0,0
Сальдо зовнішньої торгівлі, тис. дол. США	1159,44	1627,44	2287,3	1127,86
Темпи росту торгівлі, %	-	140,4	140,5	0,0

За даними таблиці 2.16 можна зробити висновок, що в 2011 році темпи росту експорту становили 34,1%, а вже в 2012 році, вони зросли до 40,6%, що на 6,5% більше від попереднього року. Темпи росту імпорту ПАТ ПБК “Радомишль” при цьому у 2011 році становили 12,2%, тоді як в 2012 році вони зросли до 40,9% на рік. Темп росту зовнішньої торгівлі також дещо зріс.

Таким чином, ПАТ “ПБК “Радомишль” - це сучасне підприємство з передовою високою культурою виробництва, технологією, міжнародним визнанням та ефективною організацію зовнішньоекономічної діяльності.

2.5 Шляхи підвищення рівня управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Ефективне державне управління зовнішньоекономічною діяльністю передбачає розвиток відповідних його функцій. Серед них провідне місце належить стимулюючій функції державного управління експортно-імпортною діяльністю та залученням прямих іноземних інвестицій. Поглиблення розкриття суті стимулювання зовнішньоекономічної діяльності через удосконалення державного управління цим процесом вимагає необхідності визначення його напрямів.

В умовах фінансово-економічної кризи на зовнішньоекономічних ринках спостерігається негативний вплив у формі виникнення додаткових фінансових ризиків, які пов'язані, по-перше, зі значним коливанням валютних курсів, а по-друге, з можливим погіршенням фінансового стану зарубіжних партнерів. Така ситуація ставить перед менеджерами ЗЕД вітчизняних підприємств задачі ефективного реагування на ці виклики зовнішнього середовища. Найбільш дієвим заходом реагування в даній ситуації може стати оптимізація організаційних структур управління ЗЕД, в яких мають бути виділені окремі сектори: валютно-фінансового забезпечення та ризик-менеджменту ЗЕД.

При цьому завданнями сектору валютно-фінансового забезпечення ЗЕД має стати розробка заходів з використання сучасних форм та методів фінансування ЗЕД підприємства. Слід зауважити, що в умовах дефіциту вільних обігових коштів для вітчизняних підприємств все більшого значення надобуває кредитування зовнішньоекономічної діяльності. Тому особливо важливим завданням сектору валютно-фінансового забезпечення має стати розробка механізмів кредитування зовнішньоекономічної діяльності підприємства сучасними методами.

Так, для фінансування своїх зовнішньо-торгівельних операцій експортери та імпортери можуть, у першу чергу, скористатися звичайними кредитними послугами обслуговуючого їх банку, а саме, контокорентними кредитами. Але специфічні умови зовнішньої торгівлі спричинили виникнення особливих кредитних форм або особливих форм забезпечення. Основними методами фінансово-кредитного забезпечення ЗЕД за умови використання комерційних кредитів є використання вексельного кредиту і кредиту за відкритим рахунком. Основними методами фінансово-кредитного забезпечення ЗЕД за умови використання банківського кредитування є факторинг та форфейтинг.

Разом з тим, навіть за умови застосування сучасних методів фінансування ЗЕД, підприємства зустрічаються зі значними ризиками, зумовленими як загальними особливостями зовнішньоекономічної діяльності, так і додатковим негативним впливом фінансово-економічної кризи. Тому актуальним завданням протидії цим ризикам є впровадження в організаційні структури управління ЗЕД сектору ризик-менеджменту, який би вирішував завдання оцінки ризиків та їх нейтралізації. Значною мірою цей сектор повинен співпрацювати з сектором валютно-фінансового забезпечення, оскільки сучасні методи фінансування часто направлені на уникнення валютного ризику (від зміни курсів валют) та ризику погіршення фінансового стану контрагента.

В результаті можна зробити висновок, що кризові стани в міжнародній економіці призводять до зростання ризиків ЗЕД, особливо валютного ризику та ризику погіршення фінансового стану контрагента. Дієвими заходами протидії цій ситуації на організаційному рівні має стати створення окремих секторів у структурі відділів ЗЕД: сектору валютно-фінансового забезпечення та сектору ризик-менеджменту.

У сучасних умовах економічного розвитку в Україні проведенню маркетингових досліджень заважає ряд проблем, обумовлених специфікою розвитку ринкових відносин та динамікою зовнішнього оточення. В даний час підприємства можуть самостійно виходити на зовнішній ринок і здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України. Організація маркетингових досліджень необхідна в першу чергу для підприємств, які ведуть або передбачають вести ділові операції з зарубіжними фірмами і орієнтуються на вихід своєї продукції на зовнішній ринок.

Більшість менеджерів усвідомлює необхідність маркетингових досліджень для виходу на зовнішній ринок. Так, аналіз причини невдач на іноземних ринках часто показує, що підприємство не має уявлення про смаки і преференції споживачів, відмінності зовнішнього середовища, а також недостатньо знайоме з внутрішніми і зовнішніми джерелами інформації і їх використанням. Усе це є наслідком проведення маркетингових досліджень у недостатньому обсязі, тому що керівники підприємств вважають, що витрати на проведення досліджень зовнішнього ринку надмірно високі порівняно з передбачуваними вигодами, отже, не варті інвестицій.

Завдання менеджерів підприємства показати, що вихід на зовнішній ринок без маркетингового дослідження піддає ризику його основний капітал і його ЗЕД у цілому. Необхідно знати особливості проведення таких досліджень, уміти обрати оптимальний варіант із доступними витратами.

Дослідження ринку - це систематичний збір, запис, аналіз та інтерпретація даних про продаж товарів чи послуг, а також організацію маркетингу. Деякі менеджери вважать, що методи і техніка проведення міжнародних маркетингових досліджень такі самі, як і дослідження внутрішнього ринку, а розбіжності тільки в зовнішньому середовищі. Однак саме зовнішнє середовище і визначає, які методи, техніку і види досліджень застосовувати на іноземному ринку. Хоча цілі маркетингових досліджень можуть бути схожими, проведення дослідження для зовнішнього ринку істотно відрізняється від того, що проводиться для внутрішнього. Виділяють чотири основні причини, що викликають ці розбіжності:

– нові умови зовнішнього середовища;

– ширше поле дослідження;

– збільшення кількості залучених чинників;

– високий рівень конкуренції.

Перешкоди можуть виникнути з найнесподіваніших причин, пов'язаних із будь-якою складовою зовнішнього середовища. Тому для підприємства важливо вивчити всі чинники, а отже, потрібне активне збирання і аналіз інформації про зовнішнє середовище. Необхідно вивчати економічне середовище, рівень технічного і технологічного розвитку, політичну систему, правові основи, культуру іншої країни. Вихід на міжнародний ринок часто означає вихід більше ніж на один ринок. У результаті кількість змінних чинників зовнішнього середовища зростає в геометричній прогресії. Крім того, варто враховувати і розуміти взаємодію між ними.

На зовнішньому ринку підприємство зіткнеться з більшим числом конкурентів, ніж на внутрішньому ринку, не тільки в розрізі товарів (послуг) - конкурентів, але і підприємств (місцевих, іноземних). Підприємство має усвідомити гостроту конкурентної боротьби на цьому ринку, свою конкурентну стратегію.

Сьогодні не можна не враховувати, що на світовому ринку поступальні процеси пошуку нових машин і технологій, досконаліших товарів не зупиняються ні на мить. Об'єктивно українські заводи відстали від цього стрімкого руху, і вихід з існуючого становища єдиний - підвищувати рівень своїх конкурентних можливостей. За умов сучасної конкурентної боротьби за ринки збуту при всій її масштабності, динамізмі і гостроті потрібні і більш жорсткі критерії оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.

Для формування сучасного потенціалу підприємства потрібно по-перше, отримати згоду від провідних міжнародних фірм не лише придбавати у підприємства продукцію, а й активно співробітничати з ними на взаємовигідних партнерських умовах. Наявність таких можливостей, їх розвиток “по горизонталі” та якісні характеристики “по вертикалі” створюють новий рівень конкурентоспроможності конкурентоспроможності підприємства, який у стратегічному плані і забезпечує необхідні, реальні та важливі передумови для стабільної роботи на рівні світових стандартів.

На зовнішньому ринку підприємство зіткнеться з більшим числом конкурентів, ніж на внутрішньому ринку, не тільки в розрізі товарів (послуг) - конкурентів, але і підприємств (місцевих, іноземних). Підприємство має усвідомити гостроту конкурентної боротьби на цьому ринку, свою конкурентну стратегію.

В якості основних джерел інформації про кон'юнктуру зарубіжного ринку, тенденціях і проблемах його розвитку, ПАТ “ПБК “Радомишль” повинно використовувати статистичні видання міжнародних організацій, галузеві журнали в розрізі окремих країн; фірмові довідники, які містять інформацію про різні фірми, які працюють в даній галузі. Для даного підприємства, яке експортує продукцію, важливими повинні бути всі направлення дослідження маркетингу.

Дослідження міжнародних ринків може проводитись підприємством власними силами, або силами спеціалізованої маркетингової компанії. Є сенс проводити дослідження власними силами, коли:

– дослідження охоплює продукцію виробничого призначення і потребує обмеженої кількості інтерв'ю;

– підприємство має достатній досвід на цьому ринку чи вважає за доцільне набути такого досвіду;

– можуть виникнути комунікаційні труднощі між підприємством та маркетинговою компанією, якщо мова йде, наприклад, про високотехнологічні товари;

– підприємство має свій кваліфікований апарат дослідників, які досконало знають мову і мають досвід роботи за кордоном;

– в закордонній країні немає відповідної маркетингової компанії.

Скористатись послугами маркетингової компанії є сенс, коли:

– дослідження охоплює велику кількість споживачів;

– дослідження має специфічний характер, наприклад вивчення споживацьких мотивів;

– підприємство не має досвіду в дослідженні місцевого ринку;

– є труднощі в обміні інформацією, проблема мовного бар'єра, незнання культури, традицій;

– підприємство має дефіцит ресурсів для вивчення ринку;

– потреба в незалежній та об'єктивній оцінці ринку.

На рисунку 2.4 ми узагальнили основні підходи, які на нашу думку має проводити ПАТ “ПБК “Радомишль” для ефективної виходу підприємства на зовнішній ринок.



Рис. 2.4. Шляхи удосконалення зовнішньоекономічної діяльності ПАТ “ПБК “Радомишль”

Здійснення ефективного впровадження запропонованих заходів повинно сприяти розвитку зовнішньоекономічної діяльності, в той же час слід враховувати певні недоліки організації ЗЕД на підприємстві. Як показав аналіз в діяльності підприємства є явні недоліки (п.2.2. даної роботи). Задля підвищення ефективності механізму зовнішньоекономічної діяльності, пропонується наступне:

1. Запровадити системне здійснення маркетингових досліджень зовнішнього ринка.

Зовнішньоекономічна діяльність є стратегічним напрямком розвитку підприємства, тому в такій ситуації важливе значення має діяльність маркетингової служби на підприємстві, яка має сприяти розширенню ринків збуту продукції. На наш погляд, на сьогодні основним напрямком роботи відділу маркетингу має бути прямий вихід на нові ринки країн СНД та інші, які виступають для підприємства одними з перспективних споживачів, оскільки в них на фоні зростаючої потреби у с/г продукції ресурси значно менші. Слід також розробити тактику й стратегію розвитку експорту до Європейських держав й Малої Азії.

Відділ маркетингу повинен активно вести пошук потенційних покупців, а не зосереджувати свою діяльність на отриманні та виконанні замовлень від постійних партнерів. На нашу думку, головні менеджери підприємства повинні зробити стратегічною метою - збільшення обсягів збуту за рахунок нових партнерів й розширення асортименту продукції, що має експортуватися. Даний крок дозволить збільшить обсяги виробництва, зменшити збитки підприємства за допомогою ефекту масштабу.

2. Налагодження більш ефективної системи збуту. Коли підприємство, як юридична особа, здійснює самостійну економічну діяльність, проблема пошуку нових ринків збуту набуває неабиякої актуальності. Адже вже той факт, що підприємство працює лише на половину своїх потужностей за умови достатньої ефективності експортних операцій, свідчить про необхідність збільшення обсягів виробництва тієї продукції яка користується попитом на зовнішньому ринку.

Здійснення ж останнього передбачає вже зазначений пошук ринків збуту та формування стратегії виходу на них.

3. Одним з напрямків вдосконалення механізму зовнішньоекономічної діяльності підприємства має бути процес ціноутворення. Ціна - тонкий ринковий інструмент, і з ним слід поводитися обережно. Не виважені рішення можуть істотно порушити фінансові результати підприємства і позначитись на довгострокових стратегіях обережно. Враховуючи цінову стратегію підприємства, для ефективізації процесу ціноутворення ми пропонуємо застосовувати метод орієнтації на ціни конкурентів.

Нами пропонується створити на підприємстві в рамках функціонування єдиної інформаційної системи маркетингову інформаційну систему (ІСМ) - систему постійного відслідковування, зберігання і обробки маркетингових даних, необхідних для управління процесом збуту готової продукції. Створення ІСМ на підприємстві дозволить кардинально змінити ситуацію за рахунок таких чинників:

- необхідність реагувати на зміни зовнішнього середовища;

- забезпечення можливості скорочення часу на пошук партнерів, клієнтів, здійснення угод, розробку нових видів продукції тощо;

- зниження трансформаційних витрат за рахунок оптимального вибору структури асортименту продукції та послуг, зниження кількості посередників та витрат на збут;

- раціоналізація структури управління, скорочення і об'єднання низки функцій, солідаризація відповідальності;

- використання сучасних інформаційних технологій та світової мережі Internet, завдяки якій є доступною оперативна, статистична та аналітична інформація різних підприємств, в тому числі і конкурентів.

Обравши соціально-економічну спрямованість маркетингової діяльності в умовах розвитку ЗЕД ПАТ “ПБК “Радомишль” визначило головним своїм завданням встановлення потреб ринку і забезпечення бажаної задоволеності більш ефективними, ніж у конкурентів, засобами, з одночасною підтримкою благополуччя споживачів і суспільства в цілому.

Висновки та пропозиції

управління економічний фінансовий

Дослідивши в роботі механізм управління зовнішньо-економічної діяльності в умовах ПАТ “ПБК “Радомишль” можна зробити наступні висновки:

Зовнішньоекономічну діяльність підприємств ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій. Це і зрозуміло, адже на такі операції припадає майже 80% усіх здійснюваних у зовнішньоекономічній діяльності операцій.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності є невід'ємною частиною, структурним елементом системи загального менеджменту підприємства. Він включає сукупність принципів, методів та форм управління виробництвом, реалізацією продукції, послуг, зорієнтованих на максимізацію прибутку, здійснення довгострокових економічних інтересів підприємства. Експортні операції - це діяльність, яка пов'язана з продажем і вивезенням за кордон товарів для передачі їх у власність іноземного контрагента. Імпортні операції - це діяльність, що пов'язана із закупівлею і ввезенням іноземних товарів для наступної реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни.

Розрахунок економічної ефективності проводиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. використання збалансованої системи показників оцінки у сфері управління ЗЕД підприємства дозволяє удосконалити систему прийняття стратегічних та тактичних рішень, оптимізувати використання обмежених внутрішніх резервів розвитку підприємства щодо подальшого розвитку конкурентних переваг як у короткострокових так і у довгостроковій перспективі;

ПАТ ПБК “Радомишль” - це сучасне підприємство з виготовлення і реалізацієї пива, екстракту хмелю та солоду пивоварного. Підприємство здійснює ефективно свою господарську діяльність, є прибутковим, продукція рентабельна та конкурентноздатна, оснащене сучасним обладнанням. Вищим органом управління підприємства є загальні збори власників, які, однак, не здійснюють повсякденного управління товариством. Головою правління ПАТ ”ПБК “Радомишль” є Кімлик Володимир Володимирович. Під його керівництвом Радомишльський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім - ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування робочого колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання.

З оцінки фінансово-господарської діяльності ПАТ “ПБК “Радомишль” встановлено, що підприємство останні три роки втратило свою фінансову стійкість і не може вчасно повертати свої борги, що означає, що воно втратило свою платоспроможність і ліквідність.

Організацію зовнішньоекономічної діяльності у ПАТ “ПБК “Радомишль” здійснює відділ зовнішньоекономічних зв'язків, який очолює начальник відділу. Так відділ складається із секторів і спеціалістів. Головним завданням відділу є участь в розробці стратегії ЗЕД підприємства, сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його соціально-економічного розвитку, забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними партнерами, організація експортно-імпортних операцій, забезпечення їх ефективності тощо.

Стратегічна ціль ПАТ «ПБК «Радомишль» - займати провідні позиції пивного і сокового сегменту українського ринку, а також скласти гідну конкуренцію провідним виробникам європейських і світових брендів. Експорт продукції ПАТ “Пивобезалкогольний комбінат “Радомишль” значно збільшився, як взагалі, так і за асортиментними групами зокрема. двi золотi медалi обох найпрестижнiших конкурсiв пива - Зoлоту Медаль Всесвiтнього Кубка Пива 2004 (World Beer Cup) у м. Сан-Дiєго, Калiфорнiя, США, в категорiї Баварське нефiльтроване пшеничне пиво та Золоту Медаль у класi пшеничного пива на Brewing Industiy International Awards - 2004, “Оскар пивної індустрії” у Лондонi, Велика Британiя). Це дало поштовх до збільшенню експортного потенціалу як даного пива так і інших сортів пива, таких як “Крістл” та “Данкел”. Пиво «Пшеничне Еталон» та «Пшеничне Еталон Kristall» адаптовані для реалізації на західних ринках та продаються у мережах супермаркетів Німеччини, Великої Британії, а також Російської Федерації.

Підприємство збільшило обсяги експортної реалізації продукції серед посередників. Обсяги експорту і обсяги імпорту на ПАТ ПБК “Радомишль” мали тенденцію до зростання. В 2012 році виручка від експорту товарів ПАТ ПБК “Радомишль” становила 19755,6 тис. грн., що на 8821,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році. В 2012 році виручка від імпорту товарів ПАТ ПБК “Радомишль” становила 2600,0 тис. грн.. що на 1409,9 тис. грн. більше, ніж в 2010 році.

Для удосконалення маркетингової діяльності орієнтованої на зовнішній ринок ПАТ “ПБК “Радомишль” необхідно:

– розробляти бізнес-план щодо розширення географії ринку збуту продукції по Україні і за кордоном;

– модифікувати та розробляти нові види продукції, враховуючи потреби споживачів даного сегменту ринку;

– стимулювати своїх посередників, оптових покупців, дилерів, використовуючи методи стимулювання збуту виробів;

– надсилати торгівельним та посередницьким фірмам країн зарубіжжя прайс-листи з пропозиціями про співпрацю;

– проводити бартерні операції з іноземними постачальниками сировини, тощо. Тим самим розшириться коло потенційних покупців готової продукції підприємства;

– розробляти та проводити акції у підтримку нових видів продукції з метою заохочення споживачів віддати перевагу саме продукції ПАТ “ПБК “Радомишль”.

Список використаних джерел

1. Анализ внешнеэкономической деятельности предприятия. / А.Н. Муравьев, А.Ф. Мухин, Ю.А. Григорьев и др. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 144 с.

2. Армстронг Г. Маркетинг. Загальний курс: пер. з англ.: [підручник] / Гарі Армстронг, Ф. Котлер; Ун-т Північної Кароліни, Північно-Західний ун-т. - 5-те вид. - М., СПб.: Діалектика, 2007. - 608 с.

3. Басюк Т.П. Фінансові аспекти зовнішньоекономічних операцій // Економіка. Фінанси. Право. - 2007. - № 6. - C. 20-25.

4. Бачевський Б.Є. Потенціал і розвиток підприємства: [навчальний посібник] / Б.Є. Бачевський. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 396 с.

5. Березін О.В. Економіка підприємства. Рекомендовано МОН: [навч. посіб.] / О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. - К.: Знання, 2009. - 390 с.

6. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”] / Ф.Ф. Бутинець. - Житомир: ПП “Рута”, 2003. - 680 с.

7. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз експортно-імпортної діяльності: підручник. - Житомир: ПП “Рута”, 2008. - 544с.

8. Василенко В.А. Стратегічне управління: [навч. посібник] / В.А. Василенко, Т.І. Ткаченко. - К.: ЦУЛ, 2003. - 396 с.

9. Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності: [навч. посібник] - Львів: Афіша, 2004. - 140 с.

10. Вічевич А. М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності / А.М. Вічевич, О. В. Максимець. - Львів: Афіша, 2009. - 140 с.

11. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для вузов / Под ред. Л. Е. Стровского. - 2-е изд. - М.: ЮНИТИ, 2009. - 823 с.

12. Воронова Є.М. Міжнародні економічні відносини: конспект лекцій. - К., 2008. - 196 с.

13. Гаевская О.Б. Управление международным сотрудничеством. - К., 2009. - 237 с.

14. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2007. - 328 с.

15. Гордієнко П.Л. Стратегічний аналіз: [навч. посібник] / П.Л. Гордієнко. - К.: Алерта, 2006. - 404 с.

16. Гребельник О.П. Основи експортно-імпортної діяльності: Підручник. - Київ.: Центр навчальної літератури, 2009. - 384с.

17. Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи експортно-імпортної діяльності: Навч. посіб. - К.: Деміур, 2009. - 296с.

18. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: [навчальний поcібник] / І.І. Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 296 с.

19. Дахно І.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: [навч. посібник] / І.І. Дахно, Н.В. Альбіщенко, А.О. Жебровський, О.О. Кириленко, С.В. Коваленко, І.І. Ніколаєва, Д.Є.Нілов, Д.О. Правоторов, І.Г. Яценко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с.

20. Дегтярева О.И., Полякова Т.Н., Саркисов С.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. пособие. - 2-е изд. - М.: Дело, 2007. - 320 с.

21. Дем'янченко А.Г. Оцінка ефективності організаційної структури експортної діяльності підприємства // Механізм регулювання економіки. - 2009. - № 1. - С. 130-137.

22. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. - посібник - К.: Знання, 2008. - 463с.

23. Довгань Л.Є. Стратегічне управління. Навчальний посібник рекомендовано МОН України: [навч. посібник] / Л.Є. Довгань. - К.: ЦУЛ, 2009. - 440 с.

Размещено на Allbest.ru