Аналіз використання робочої сили та робочого часу на сільськогосподарському виробництві та розробка заходів щодо підвищення ефективності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Трудові ресурси - сукупність здатних до праці людей, становлять основний елемент продуктивних сил суспільства, характеризуються потенційною масою живої праці, що в даний період є в наявності у держави, визначають сучасний стан та перспективний розвиток економіки держави. Відрізняють соціальну та економічну сутність трудових ресурсів.

Соціальну сутність трудових ресурсів становлять люди, зайняті в конкретних виробничих умовах. Економічна сутність визначається робочим часом, необхідним для суспільно корисної праці.

Для оцінки стану трудових ресурсів певного регіону використовують кількісні та якісні показники демографічного, економічного та соціального змісту. Демографічні показники характеризують стан трудових ресурсів в залежності від відтворення населення, враховують такі характеристики як стать, вік, розселення, шлюбність, міграція та ін.

Економічні показники відображають залежність стану трудових ресурсів від розвитку виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, стан конкурентоздатної продукції тощо і відображають загальну кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, формування, розподіл та використання працездатного населення у різних галузях виробничої діяльності, на підприємствах різних форм власності.

Соціальні показники характеризують трудові ресурси з позицій впливу на їх формування соціального стану суспільства, за рівнем освіти, професійної підготовки, плинності, пов'язаної із забезпеченням соціальних потреб.

В даній курсовій роботі предметом дослідження є трудових ресурсів. Об'єктом дослідження виступають підприємства Вінницького району.

Для аналізу факторів, які впливають на трудові ресурси будуть використанні наступні методи:



Метод аналітичного групування.

Метод аналітичного групування.

Метод факторного групування.

Метод кореляційного аналізу.

Динамічний метод.

Метод індексного аналізу.

Прогнозування трудових ресурсів.

Метою мого дослідження є виявлення взаємозв'язку між результативною та факторними ознаками, тобто між трудозабезпеченість на 100 га (чоловік) та наступними ознаками: фондоозброєність (тис, гри.), фондозабезпеченість на 100 га (тис. грн.), вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника (тис. грн.). Завданням курсової роботи є визначення оптимальних умов для господарської діяльності підприємств та розвиток трудозабезпеченості.



РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Вироблення державної демографічної політики з метою впливу на процеси відтворення населення та забезпечення його зайнятості потребує вивчення трудових ресурсів.

Трудові ресурси - це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд з матеріальними. Особливість людських ресурсів полягає в тому, що вони одночасно є і ресурсами для розвитку економіки, і людьми, споживачами матеріальних благ і послуг. Проте залежно від соціальних, психологічних якостей людей, статі, віку, освіти, здоров'я, сімейного стану їхні матеріальні і моральні потреби неоднакові.

Поняття «трудові ресурси» є ринковою категорією, має широку інформативність і дає змогу використовувати його як ефективний інструмент державного регулювання ринку праці.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

Вихідною базою для визначення кількісних характеристик трудових ресурсів слугує чисельність населення.

Щоб зрозуміти сутність поняття «трудові ресурси», треба знати, що все населення залежно від віку поділяється на:

осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);

осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки - від 16 до 54 років, чоловіки - від 16 до 59 років включно);

осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки - з 55, чоловіки - з 60 років).

Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці - це інваліди 1-ї і 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці - це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

До трудових ресурсів належать:

населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими і шкідливими умовами праці);

працюючі особи пенсійного віку;

працюючі особи віком до 16 років. [8, c. 56]

Система управління трудовими ресурсами має багатоступеневу структуру:

з великою кількістю напрямків діяльності. Вона включає три взаємозв'язаних підсистеми, кожна з яких має свої чітко виражені завдання.

Підсистема формування трудового потенціалу:

1. Управління процесом відтворення населення: регулювання демографічних процесів; покращання умов життя жінки та дитини; піклування про здоров'я людини.

2. Управління процесами підготовки робочої сили: загальноосвітня школа; професійна орієнтація; підготовка, перепідготовка кадрів для народного господарства, підвищення їх кваліфікації.

3. Управління відтворенням робочої сили: оплата праці; суспільні фонди споживання; розвиток соціальної інфраструктури; використання вільного часу.

Підсистема управління зайнятістю населення: управління процесами утворення вільних робочих місць в матеріальній і нематеріальній сферах;

управління розподілом робочої сили через центри зайнятості, бюро працевлаштування; управління перерозподілом робочої сили в територіальному і міжгалузевому аспектах.

Підсистема управління процесом використання трудових ресурсів:

1. Управління технічним процесом: впровадження нових технологій, скорочення важкої праці; атестація робочих місць.

2. Управління організацією праці: нормування праці;використанняробочого часу; дисципліна праці; умови праці; охорона та безпека праці.

3. Управління економікою праці: планування продуктивності та кількості працюючих; планування темпів зростання оплати праці та продуктивності;

організація оплати праці.

На рівні підприємства система управління трудовими ресурсами складається з трьох підсистем, що істотно розрізняються за суттю:

1. Формування трудових ресурсів: планування; набір; добір; визначення розміру заробітної плати і пільг.

2. Розвиток трудових ресурсів: професійна орієнтація та адаптація; 18 підготовка кадрів; оцінка трудової діяльності; підготовка керівних кадрів; управління просуванням по службі.

3. Підвищення якості трудової діяльності: мотивація праці; удосконалення організації праці і її оплати. [3,с. 129]

Розрізняють такі форми зайнятості: повну, неповну, часткову, первинну та вторинну зайнятість.

Повна зайнятість - це діяльність протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.

Неповна зайнятість характеризує зайнятість конкретної особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективністю. Неповна зайнятість може бути явною або прихованою.

Явна неповна зайнятість зумовлена соціальними причинами, зокрема необхідністю здобути освіту, професію, підвищити кваліфікацію тощо. Неповну зайнятість можна виміряти безпосередньо, використовуючи дані про заробіток, відпрацьований час, або ж за допомогою спеціальних відбіркових обстежень.

Прихована неповна зайнятість відбиває порушення рівноваги між робочою силою та іншими виробничими факторами. Вона пов'язана, зокрема, зі зменшенням обсягів виробництва, реконструкцією підприємства і виявляється в низьких доходах населення, неповному використанні професійної компетенції або в низькій продуктивності праці. В Україні прихована неповна зайнятість поки що не регламентована законом. Водночас прихована неповна зайнятість у нашій країні набула загрозливих розмірів.

Часткова зайнятість - це добровільна неповна зайнятість.

Первинна зайнятість характеризує зайнятість за основним місцем роботи.

Якщо крім основної роботи чи навчання ще є додаткова зайнятість, вона називається вторинною зайнятістю.

Види зайнятості характеризують розподіл активної частини трудових ресурсів за сферами використання праці, професіями, спеціальностями тощо. Під час їх визначення враховують:

характер діяльності;

соціальна належність;

галузева належність;

територіальна належність;

рівень урбанізації;

професійно-кваліфікаційний рівень;

статева належність;

віковий рівень;

вид власності.

Окрім цих видів зайнятості, існують ще так звані нетрадиційні, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятість, зайнятість неповний робочий день.

Сьогодні в Україні ці види зайнятості охоплюють велику частку населення.

Зайнятість неповний робочий час - це робота неповну робочу зміну у зв'язку з неможливістю забезпечити працівника роботою на повну норму робочого часу, або за бажанням працівника відповідно до його соціальних потреб, а також у зв'язку з модернізацією або реконструкцією виробництва.

Тимчасова зайнятість - це робота за тимчасовими контрактами. До категорії тимчасових належать працівники, які наймаються за контрактами на певний строк.

Сезонна зайнятість - це зайнятість, яка пов'язана з сезонною специфікою виробництва. Робота надається на певний період на умовах повного робочого часу й оформляється відповідним контрактом.

В умовах перехідної економіки в Україні досить поширена не регламентована форма зайнятості, яка функціонує і як первинна, і як вторинна зайнятість громадян.

Нерегламентована зайнятість - це діяльність працездатного населення працездатного віку, яка виключена зі сфери соціально-трудових норм та відносин і не враховується державною статистикою.

Розширення нерегламентованої зайнятості супроводжується подальшим знецінюванням робочої сили, зниженням мотивації до праці, насамперед у державному секторі, зростанням інфляції та цін. Доходи від такої діяльності не оподатковуються, тому держава зазнає певних збитків. Водночас через вищі заробітки та зовнішню привабливість нерегламентованої діяльності у людей формується ставлення до неї як до престижної.

В Україні спостерігається скорочення працюючих та зростання обсягів прихованого і відкритого безробіття. За 1997 р. чисельність населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, скоротилася майже на 3% порівняно з 1996 р. Протягом 1997 р. з різних причин залишили постійні робочі місця 20,6% робітників і службовців. Дві третини звільнених були прийняті в різні сектори економіки, а одна третина знайшла самостійне заняття або поповнила лави безробітних. Висока мобільність кадрів спостерігається переважно у виробничих галузях. [7, с. 158-159]



РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ НАЯВНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

2.1 Аналіз факторів, які впливають на використання робочої сили та робочого часу методом аналітичного групування

Розподіл сукупності суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою називається групуванням. Групування дає змогу виділити в складі сукупності однорідні частини, визначити структуру однотипних сукупностей, виявити взаємозв'язки й закономірності між окремими ознаками суспільних явищ.

При вивченні залежностей методом аналітичних групувань застосовуються результативні і факторні групування. Результативним називається групування, в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.

Факторним називається групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі достатньо велика, то інші умови в середньому по групі вирівнюватимуться і зміна результативного показника визначатиметься зміною факторної ознаки.

В курсовій роботі я застосую два види групувань - факторне і результативне, тобто відповідно до ознаки, що аналізується.

Як результативну ознаку для групувань виберемо трудозабезпеченість на 100 га, як факторні - слідуючі ознаки: фондоозброєність, фондозабезпеченість на 100 га, вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника.

Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.



Результативна ознака:

Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік) = середньорічна чисельність робітників(чоловік) /площа с.-г. угідь (га)* 100

Факторні ознаки:

1. Фондоозброєність (тис, гри.) - середньорічна вартість основних фондів (тис. гри.) /середньорічна чисельність працівників в рослинництві (тваринництві) (чоловік)

2. Фондозабезпеченість на 100 га (тис. грн.) = середньорічна вартість основних засобів (тис. грн.) / площа с.-г. угідь (га) * 100

3. Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника (тис. грн.) = вартість валової продукції (тис. грн.) / середньорічна чисельність робітників (чоловік) [12, с. 32-33]

Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.

Для визначення кількості груп використаємо таку формулу:

n =3,322lg N;

Кількість підприємств , що використовуються в роботі - 30.

Отже, кількість груп: n = 6

Довжину інтервалу визначаємо за формулою:

Ранжирований ряд для показника трудозабезпеченість на 100 га має вигляд представлений графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 2.1).

Таблиця 2.1 - Ранжирований ряд підприємств за трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)

№ пор	Шрифт підприємства	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	№ пор	Шрифт підприємства	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)
1	27	0,26	16	20	0,16
2	1	0,24	17	26	0,15
3	17	0,22	18	28	0,15
4	2	0,21	19	11	0,14
5	6	0,21	20	19	0,14
6	29	0,21	21	21	0,14
7	15	0,20	22	24	0,14
8	23	0,20	23	5	0,13
9	4	0,19	24	14	0,12
10	13	0,19	25	25	0,12
11	30	0,19	26	12	0,11
12	22	0,18	27	7	0,10
1	8	0,17	28	16	0,10
14	10	0,17	29	9	0,08
15	3	0,16	30	18	0,08

Рис. 2.1 - Розподіл підприємств за трудозабезпеченість на 100 га

Відповідно до встановленої величини інтервалу складемо інтервальний ряд розподілу підприємств району за трудозабезпеченість на 100 га (табл.2.2, рис. 2.3).

Таблиця 2.2 - Інтервальний ряд розподілу підприємств за трудозабезпеченість на 100 га

Номери групи	Межі груп за трудозабезпеченістю на 100 га (чоловік)	Кількість підприємств
1	0,08-0,11	18,9,16,7,12
2	0,11-0,14	25,14,5,24,21
3	014-0,17	19,11,28,3,26,20,10
4	0,17-0,2	8,22,30,13,4,23
5	0,2-0,23	15,29,6,2,17
6	0,23-0,26	27,1

Виходячи з правила, що в групі повинно бути не менше 3 підприємств, укрупнимо 5 групу, об'єднавши 6 і 5 групи. В результаті отримаємо перегрупований ряд розподілу підприємств за урожайністю кормових культур (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Номери групи	Межі груп за трудозабезпеченістю на 100 га (чоловік)	Кількість підприємств
1	0,08-0,11	18,9,16,7,12
2	0,11-0,14	25,14,5,24,21
3	014-0,17	19,11,28,3,26,20,10
4	0,17-0,2	8,22,30,13,4,23
5	0,2-0,26	15,29,6,2,17,1,27

Перегрупований інтервальний ряд розподілу підприємств трудозабезпеченість на 100 га

Після побудови інтервального ряду зобразимо його графічно у вигляді гістограми, в якій на осі абсцис відкладемо розмір інтервалів за трудозабезпеченість на 100 га , а на ординаті - кількість підприємств у групі (рис. 2.2).



Рис. 2.2 - Інтервальний ряд розподілу підприємств за трудозабезпеченість на 100 га

На основі отриманих даних побудуємо таблицю зведеного результативного групування за такими показниками: трудозабезпеченість на 100 га, фондоозброєність , фондозабезпеченість на 100 га , вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4 - Зведені дані результативного групування трудозабезпеченість на 100 га

Показники	Групи підприємств Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Всього
	I від 0,08 до 0,11	II від 0,11 до 0,14	III від 0,14 до 0,17	IV від 0,17 до 0,2	V від 0,2 до 0,26
Шрифт підприємства	18,9,16,7,12	25,14,5,24,21	19,11,28,26,20,10,3	8,22,30,13,4,23	15,29,6,2,17,1,27	30
Площа с.-угідь,га	10128,7	7549,3	9500	7640,3	9015,1	43833
Вартість валової продукції у співставах цінах,тис. грн	7941	7294	10721	10215	11302	47473
Середньорічна чисельність працівників, чол.	944	972	1481	1423	2014	6834
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн	5328,7	5038,3	7346	7040,3	7795,1	32548
Витрати на оплату праці, тис. грн.	1302	1506	1786	1872	1527	7993

На основі зведених даних результативного групування знайдемо залежність трудозабезпеченість на 100 га від впливу окремих факторів (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 - Залежність трудозабезпеченість на 100 га від впливу окремих факторів

Показники	Групи підприємств трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	В середньому
	I від 0,08 до 0,11	II від 0,11 до 0,14	III від 0,14 до 0,17	IV від 0,17 до 0,2	V від 0,2 до 0,26
Кількість підприємств	5	5	7	6	7
Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	0,38	0,54	0,93	0,95	1,33	3,07
Фондоозброєність (тис.грн.)	25,45	21,45	32,01	25,76	25,52	109,78
Фондозабезпеченість на 100 га (тис. грн.)	237,44	280,56	483,75	482,96	544,21	1593,55
Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника (тис. грн.)	38,28	31,06	46,80	38,37	37,00	161,90

Отже, в цілому можна зробити висновок, що на трудозабезпеченість на 100 га найбільш впливає середньорічна чисельність працівників, чол. З таблиці 2.4 можна зробити висновок, що зі збільшенням середньорічна чисельність працівників, чол. покращиться показник трудозабезпеченість на 100 га.

2.2 Кореляційний аналіз рівня використання робочого часу

Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу зв'язків між явищами. Застосування його є одним з обов'язкових елементів статистичного аналізу показників.

Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність). [15, с. 212-214]

Кореляційний зв'язок на відміну від функціонального виявляється не в кожному окремому випадку, а в середньому, в цілому для багатьох випадків.

За напрямом зв'язок між корелюючими величинам може бути прямим і зворотним. При прямому зв'язку факторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв'язок називають зворотним.

За формою розрізняють прямолінійний і криволінійний кореляційний зв'язок. Прямолінійний кореляційний зв'язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. При криволінійному кореляційному зв'язку рівним змінам середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки. Аналітично криволінійний зв'язок визначають за рівнянням кривої лінії. [13, с. 320-325]

В економічних дослідженнях часто доводиться мати справу з прямолінійною формулою зв'язку, яка визначається рівнянням прямої.

,

де - ординати шуканої прямої;

а і b - параметри прямої.

Параметри рівняння прямої лінії визначаються способом найменших квадратів. Суть його полягає у складанні і розв'язанні системи двох рівнянь з двома невідомими.



де n - кількість членів у кожному з двох рядів, що порівнюються.

Розв'язавши цю систему, дістаємо:

Для того щоб встановити ступінь кореляційної залежності міх ознаками, користуються показниками щільності зв'язку: коефіцієнтом кореляції, кореляційним відношенням.]

При лінійній кореляційній залежності щільність зв'язку визначають за формулою коефіцієнта кореляції:

де - лінійний коефіцієнт кореляції;

- коефіцієнт регресії в рівнянні зв'язку;

- середнє квадратичне відхилення ознак х і у.

Лінійний коефіцієнт кореляції можна визначати також за іншими формулами:

або



Підставивши в рівняння знайдені параметри і фактичні значення, дістанемо теоретичні значення результативної ознаки.

= = 7337.677

b== =-62247.7

Підставляємо в рівняння:

;

Коефіцієнт кореляції:

;

;

;

;

Коефіцієнт детермінації:



Таблиця 2.6 - Вихідні та розрахункові дані для обчислення кореляційного рівняння зв'язку та визначення коефіцієнта кореляції

Шрифти підприємства	Вихідні дані	Розрахункові дані
	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника (тис. грн.)
	У	Х	ХІ	УІ	ХУ	?
1	0,24	2,96	8,78	0,06	0,72	9,95
2	0,21	6,90	47,62	0,04	1,45	14,68
3	0,16	3,92	15,36	0,03	0,65	11,10
4	0,19	7,65	58,52	0,04	1,45	15,58
5	0,13	10,18	103,63	0,02	1,37	18,62
6	0,21	6,98	48,72	0,04	1,45	14,78
7	0,10	14,24	202,87	0,01	1,46	23,49
8	0,17	8,79	77,30	0,03	1,45	16,95
9	0,08	5,00	24,95	0,01	0,39	12,39
10	0,17	7,26	52,76	0,03	1,26	15,12
11	0,14	10,10	102,01	0,02	1,45	18,52
12	0,11	5,99	35,89	0,01	0,68	13,59
13	0,19	7,50	56,25	0,04	1,45	15,40
14	0,12	5,60	31,37	0,01	0,67	13,12
15	0,20	7,21	52,03	0,04	1,45	15,06
16	0,10	6,29	39,62	0,01	0,62	13,95
17	0,22	6,49	42,09	0,05	1,42	14,19
18	0,08	11,55	133,34	0,01	0,96	20,26
19	0,14	8,08	65,28	0,02	1,13	16,10
20	0,16	8,89	78,97	0,03	1,45	17,06
21	0,14	10,09	101,75	0,02	1,43	18,50
22	0,18	7,44	55,41	0,03	1,34	15,33
23	0,20	5,86	34,40	0,04	1,20	13,44
24	0,14	7,04	49,54	0,02	0,99	14,85
25	0,12	6,22	38,72	0,01	0,74	13,87
26	0,15	7,01	49,14	0,02	1,02	14,81
27	0,26	5,55	30,76	0,07	1,45	13,06
28	0,15	7,76	60,26	0,02	1,20	15,71
29	0,21	5,66	32,05	0,04	1,19	13,19
30	0,19	6,00	36,05	0,03	1,11	13,60
Всього	4,89	220,23	1765,448	0,86	34,60	456,27

Відобразимо кореляційне поле графічно (рис 2.3).

Рис. 2.3 - Кореляційне поле

Проаналізувавши графік ми бачимо, що вимальовується майже прямолінійна залежність між виробництвом валової продукції і трудозабезпечіністю .

Розрахунковий коефіцієнт кореляції свідчить про те, що між показниками в даному випадку між трудозабезпеченістю і виробітком валової продукції на 1 середньорічного працівника існує сильний зв'язок.

Чим ближче значення до 1 тим зв'язок між ознаками тісніший.

Коефіцієнт детермінації показує що на 113% результативна ознака У змінюється і залежить від впливу факторної ознаки Х.



2.3 Продуктивність праці робітників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві та її індексний аналіз

У статистистичній практиці часто виникає потреба у визначенні не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різнорідних явищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають, як змінилися обсяг виробництва валової продукції, ціни реалізації, продуктивності праці порівняно з минулими роками, планом або іншими підприємствами і т.д. Для цього застосовують індекси (від лат. “index” - показники). [4, с. 15-23]

У широкому розумінні індекс - це символ або число, яким позначається окремий елемент масиву (класифікація). Індексом у статистиці називається відносний показник що характеризує зміну рівня соціально-економічного явища в часі порівняно з планом або в просторі.

Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну. [12, с. 150-154]

За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного аналізу факторів використовують лише ті індекси, які економічно взаємопов'язані .

Щоб докладно висвітлити характер розвитку соціально - економічних явищ і проаналізувати його, статистика використовує систему індексів. В даному проекті ми застосовували індекси якісних показників, які відображають зміни ознак , властивостей одиниць сукупності.

За ступенем охоплення елементів сукупності індекси поділяють на індивідуальні та загальні.

Індивідуальні індекси показують зміну одного елемента або всієї однорідної сукупності. [2, с. 65-71]

Якщо індивідуальний індекс позначити через і, продукцію звітного періоду в натуральному вигляді - через q1, а базисного - через q0, то індивідуальний індекс фізичного обсягу продукції матиме вигляд:

,

де - фізичний об'єм продукції звітного року;

- фізичний об'єм продукції базисного року.

Загальний індекс фізичного об'єму продукції визначають за формулою:

,

де - фізичний об'єм продукції звітного року;

Для побудови загального індексу необхідно визначити такі співмірники (ваги), за допомогою яких несумірні елементи можна довести до сумірного вигляду. Основною формою загального індексу є агрегатний.

Зведений індекс кількості проданої продукції, або як його ще називають індекс фізичного обсягу товарообороту, має вигляд:

робочий сила сільськогосподарський виробництво

Загальні індекси цін, собівартості, продуктивності праці одного виду продукції, але віднесеного до різних об'єктів, можна обчислити двома способами - як індекси фіксованого (постійного) і змінного окладу.



Індекси, в яких змінюється одна величина, називають індексами фіксованого окладу, їх визначають як звичайні агрегатні індекси:

Індекси змінного складу є відношенням середніх рівнів явища що досліджується.

На величину індексів змінного складу впливають зміни не тільки рівня явища, а й структури сукупності.

Існує система взаємопов'язаних індексів аналізу динаміки середнього рівня.

Використовуючи індексний метод, проаналізуєм оплату праці (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7 - Індексний аналіз оплати праці

Галузі виробництва	Витрати на оплату праці, тис. грн.	Середньорічна чисельність працівників, чол.	Середня заробітна плата,грн.	Розрахункові дані
Рослиництво	112,2	65,09	201	153	553	414	13083	22 560	9 958,77	36 020,81	46467,36	26947,26
Тваринництво	57,5	27,6	87	44	654	594	2 401	5 002,	1 214,40	18 050,40	34155	16394,4
Разом:	169,7	92,69	288	197	1207	1008	15 484	27 562	11 173,17	54 071,21	80 622,36	43 341,66

Приріст оплати праці визначають як різницю між середня заробітна плата,грн. у звітному і базисному періодах:

- 37280,7(ц)

у тому числі за рахунок зміни витрати на оплату праці, тис. грн.:

-26551,15 (ц)

зміни середньорічна чисельність працівників, чол.

-10729,55(ц)

Фіксований індекс валового збору витрат обчислюють за такою формулою:

=0,80=80%

Отже, середньорічна чисельність працівників, чол. в середньому зменшилась на 20%.

Індекс змінного складу, тобто індекс валового збору витрат за рахунок витрати на оплату праці, тис. грн..



Отже, оплата праці зменшилась на 2%.

Індекс структурних зрушень

=0,80*0,98=0,78

Отже, середня оплата праці зменшилась на 22% причому така зміна відбулась за рахунок впливу факторів у звітному періоді.

2.4 Динаміка показників використання робочої сили

Аналіз рядів динаміки має за мету вивчення зміни явища за часом і встановлення його напрямку, характеру цієї зміни і вияв закономірності розвитку. Для оцінювання властивостей динаміки у статистиці застосовуються взаємопов'язані показники, або аналітичні показники.

У процесі аналізу динаміки суспільних явищ визначають абсолютний приріст, темпи зростання, приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. За базу порівняння беруть попередній, або початковий рівень динаміки.

Абсолютній приріст показує на скільки одиниць підвищився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним, тобто за той чи інший період часу.

де П - абсолютний приріст за t-у одиниць часу;

уi - порівнюваний рівень;

yi-t - базисний рівень.

Якщо за базу порівняння взяти попередній рівень, матимемо таку формулу ланцюгових абсолютних приростів:

де yі-1 - рівень попереднього періоду відносно порівнюваного.

Темп зростання показує, у скільки разів збільшився порівнюваний рівень відносно базисного.

Якщо за базу порівняння взяти попередній рівень, дістаємо ланцюгові темпи зростання.

Між ланцюговими і базисними темпами зростання, вираженими у вигляді коефіцієнтів, є певний взаємозв'язок. Добуток послідовних ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання за відповідний період і, навпаки, поділивши наступний базисний темп зростання на попередній, матимемо відповідний ланцюговий темп зростання. [17, с. 212-214]

Темп приросту становить відношення абсолютного приросту до базисного рівня



Темп приросту можна визначити також відніманням від темпів зростання величини 100 або 1.

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту до темпу приросту за той самий період.

де А - абсолютна величина 1% приросту.

Всі розраховані показники ряду динаміки занесемо в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8 - Показники ряду динаміки використання робочої сили

Роки	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Абсолютний приріст	Коефіцієнт росту	Темп росту, %	Темп приросту, %	Абсолютне значення 1 % приросту
		Базисний	Щорічний	Базисний	Щорічний	Базисний	Щорічний	Базисний	Щорічний
2000	0,24	-	-	1,000	1,000	1,000	1,000	-	-	-
2001	0,21	-0,032	-0,032	0,867	0,867	86,748	86,748	-13,25	-13,25	0,002
2002	0,16	-0,077	-0,045	0,682	0,786	68,207	78,627	-31,79	-21,37	0,002
2003	0,19	-0,052	0,025	0,785	1,151	78,498	115,08	-21,50	15,08	0,002
2004	0,13	-0,107	-0,055	0,556	0,708	55,611	70,844	-44,38	-29,15	0,002
2005	0,21	-0,034	0,073	0,860	1,546	85,978	154,60	-14,02	54,605	0,001
2006	0,10	-0,139	-0,106	0,761	0,492	76,117	49,233	-23,88	-50,76	0,002
2007	0,17	-0,077	0,063	0,683	1,613	68,293	161,33	-31,70	61,336	0,001
2008	0,08	-0,165	-0,088	0,319	0,468	31,930	46,754	-68,07	-53,24	0,002
2009	0,17	-0,068	0,096	0,718	2,247	71,758	224,73	-28,24	124,73	0,001
2010	0,14	-0,098	-0,030	0,594	0,827	59,356	82,716	-40,64	-17,284	0,002
2011	0,11	-0,129	-0,031	0,466	0,786	46,645	78,585	-53,35	-21,415	0,001
2012	0,19	-0,052	0,077	0,786	1,684	78,562	168,428	-21,43	68,428	0,001

Відобразимо динамічний ряд графічно (рисунок 2.4.):

Рис. 2.4 - Фактичний рівень ряду динаміки

Для узагальнення характеристики вихідних рівнів та розрахункових величин ряду динаміки слід визначити середні показники:

Середній рівень інтервального ряду з рівним інтервалом розраховують за формулою:

, ==0,16

Де n - загальне число рівнів ряду динаміки;

Середній абсолютний приріст розраховується за формулою середньої арифметичної простої:

,

Середній коефіцієнт обчислюється за формулою:

, 41,6



Для визначення основної тенденції розвитку в рядах динаміки є кілька способів їх обробки.

Укрупнення періодів - найпростіший спосіб обробки рядів динаміки. Суть його полягає в тому, що дані динамічного ряду об'єднують у групи за періодами (триріччя, п'ятиріччя, десятиріччя) тощо.

Прийом укрупнення періодів та згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої.

Таблиця 2.9 - Аналіз ряду динаміки методом періодів та ковзної середньої

Роки	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Період	Сума по трьох роках	Середне по трьох роках	Період	Сума по трьох роках	Середні ковзні
2000	0,24	2000-2002	0,616599	0,205533	-	-	-
2001	0,21				2000-2002	0,62	0,21
2002	0,16				2001-2003	0,56	0,19
2003	0,19	2003-2005	0,53227	0,177423	2002-2004	0,49	0,16
2004	0,13				2003-2005	0,53	0,18
2005	0,21				2004-2006	0,44	0,15
2006	0,10	2006-2008	0,344758	0,114919	2005-2007	0,48	0,16
2007	0,17				2006-2008	0,34	0,11
2008	0,08				2007-2009	0,42	0,14
2009	0,17	2009-2011	0,429902	0,143301	2008-2010	0,39	0,13
2010	0,14				2009-2011	0,43	0,14
2011	0,11				-	-	-



Рис. 2.5 - Вирівнювання ряду динаміки методом укрупнення періодів

Проведемо вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту та по середньому коефіцієнту росту. Для початку розрахуємо значення абсолютного приросту.

Знайдемо середній коефіцієнт зростання

К==

Вирівнювання ряду динаміки за середнім абсолютним приростом. На основі середнього абсолютного приросту можна провести вирівнювання ряду динаміки за формулою:

,

де - вирівняні рівні;

- початковий рівень розподілу;

- середній абсолютний приріст;

t - порядковий номер року.



Таблиця 2.10 - Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання за середнім абсолютним приростом

Роки	Порядковий номер	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Вирівнювання за середнім абсолютним приростом	Відхилення фактичного рівння від розрахункового
	t
2000	0	0,24	0,24	0,00
2001	1	0,21	0,20	0,01
2002	2	0,16	0,15	0,01
2003	3	0,19	0,18	0,01
2004	4	0,13	0,12	0,01
2005	5	0,21	0,20	0,01
2006	6	0,10	0,09	0,01
2007	7	0,17	0,15	0,01
2008	8	0,08	0,07	0,01
2009	9	0,17	0,16	0,01
2010	10	0,14	0,13	0,01
2011	11	0,11	0,11	0,00

Рис. 2.6 - Вирівнювання динамічного ряду за середнім абсолютним приростом

Вирівнювання ряду динаміки за середнім коефіцієнтом зростання обчислюється за формулою:



Занесемо дані в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7 - Аналіз ряду динаміки методом вирівнювання за середнім коефіцієнтом росту

Роки	Порядковий номер року	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Вирівнування за середнім коефіцієнтом зростання	Відхолення фавктичного рівня від розрахункового0
	t	Yi	Y~t=Y0*(K~)t	Yi-Y~t
2000	0	0,24	0,24	0,00
2001	1	0,21	0,20	0,01
2002	2	0,16	0,16	0,01
2003	3	0,19	0,18	0,01
2004	4	0,13	0,13	0,01
2005	5	0,21	0,20	0,01
2006	6	0,10	0,10	0,01
2007	7	0,17	0,16	0,01
2008	8	0,08	0,07	0,00
2009	9	0,17	0,16	0,01
2010	10	0,14	0,13	0,01
2011	11	0,11	0,11	0,00

Рис. 2.7 - Вирівнювання ряду динаміки за середнім коефіцієнтом зростання



Вирівнювання динамічного ряду за способом найменших квадратів:

Спосіб найменших квадратів - знаходження такої математичної лінії, ординати точок якої були б найближчі до фактичних значень ряду динаміки.

Для прояву тенденції ряду можна використати рівняння прямо

,

Де , - невідомі параметри рівняння,

t - порядковий номер року

Спочатку необхідно скласти систему з двох нормальних рівнянь:

Але для розрахунку ці рівняння можна спростити, оскільки :

;

Знаходять коефіцієнт , .[1, с. 87-93]



Таблиця 2.8 - Фактичний і розрахунковий рівень динамічного ряду способом найменших квадратів

Роки	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Відхилення від року, який займає центральне положення	Розрахункові величини для визначення параметрів рівняння	Приріст розрахований по рівнянні прямої	Відхилення фактичного приросту від розрахованого по рівнянню прямої
	Y	T		YT
2000	0,24	-5	25	-1,21	0,23	0,02	0,00026
2001	0,21	-4	16	-0,84	0,18	0,03	0,00070
2002	0,16	-3	9	-0,49	0,18	-0,02	0,00036
2003	0,19	-2	4	-0,38	0,19	0,00	0,00000
2004	0,13	-1	1	-0,13	0,19	-0,06	0,00308
2005	0,21	0	0	0,00	0,18	0,03	0,00072
2006	0,10	1	1	0,10	0,17	-0,07	0,00487
2007	0,17	2	4	0,33	0,18	-0,01	0,00013
2008	0,08	3	9	0,23	0,18	-0,10	0,01018
2009	0,17	4	16	0,69	0,18	-0,01	0,00003
2010	0,14	5	25	0,72	0,18	-0,04	0,00128

Рис. 2.8 - Вирівнювання динамічного ряду методом найменших квадратів

Аналіз рядів динаміки має за мету вивчення зміни явища за часом і встановлення його напрямку, характеру цієї зміни і вияв закономірності розвитку. Для оцінювання властивостей динаміки у даній роботі використовувались взаємопов'язані показники, або аналітичні показники.

У процесі аналізу динаміки трудозабезпечененості я використовував абсолютний приріст, темпи зростання, приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. За базу порівняння берав попередній, або початковий рівень динаміки.

В цілому дослідження показало що динаміка трудозабезпеченості має

тенденцію до зростання.



РОЗДІЛ 3. ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТРУДОЗАБЕЗПЕЧЕНОЧТІ

Прогнозування - процес наукового виявлення можливих шляхів і результатів майбутнього розвитку соціально-економічних явищ, оцінка показників, що характеризують ці явища для більш або менш віддаленого майбутнього.

Приблизне визначення відсутніх рівнів у середині одно якісного періоду, коли відомі рівні,що лежать по обидві сторони невідомого, називають інтерполяцією ряду динаміки. Приблизне визначення невідомих рівнів що лежать за межами одно якісного періоду, називають екстраполяцією ряду динаміки.

Інтерполяцію та екстраполяцію можна здійснювати різними способами. Найпростішим є використання середніх характеристик досліджуваного ряду динаміки: середнього абсолютного приросту і середнього коефіцієнта зростання(при стабільних темпах зростання). Однак визначення відсутніх рівнів ряду динаміки найчастіше пов'язують з аналітичним вирівнюванням рядів способом найменших квадратів, який дає найточніші результати.

Дослідження динаміки суспільних явищ і виявлення основної тенденції їхнього розвитку в минулому створюють основу для визначення їхніх майбутніх розмірів.

Екстраполяція відіграє важливу роль у плануванні. Вона дає змогу прогнозувати соціально-економічні явища. Прогнозування є важливим етапом планової роботи. [19, с. 234-242]

Застосування експоляції для прогнозування базується на припущенні, що характер динаміки, тобто певна тенденція зміни досліджуваного явища, яка мала місце для певного періоду часу в минулому, збережеться на обмеженому відрізку в майбутньому. Така експоляція справедлива, якщо система розкривається еволюційно в досить стабільних умовах. Чим крупніша система, тим більш ймовірно збереження параметрів її зміни, звісно на невеликий строк.

Користуючись цим методом слід пам'ятати, що можливості використання отриманих кривих для прогнозування надто обмежені, тому що зміна величини ознаки не є власне функцією часу. Крім того, закономірності і тенденції теперішнього часу не можна механічно переносити на майбутнє.

У зв'язку з цим прогнозуванню має передувати ретельний аналіз комплексу взаємопов'язаних факторів, які в майбутньому будуть визначати тенденцію розвитку досліджуваного соціально-економічного явища.

При вирівнюванні по середньому абсолютному приросту розрахункові рівні обчислюються за формулою:

,

де - вирівняні рівні;

- початковий рівень розподілу;

- середній абсолютний приріст;

Аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів:

,

де , - невідомі параметри рівняння,

t - порядковий номер року.

Підставимо у наведені вище формули невідомі значення.



Таблиця 3.1 - Прогнозування трудозабезпеченості на 2012-2014 роки

Роки	Порядковий номер року	Трудозабезпеченість на 100 га (чоловік)	Середній абсолютний приріст	Вирівнювання способом найменших квадратів
2000	1	0,24	0,24	0,23
2001	2	0,21	0,20	0,18
2002	3	0,16	0,15	0,18
2003	4	0,19	0,18	0,19
2004	5	0,13	0,12	0,19
2005	6	0,21	0,20	0,18
2006	7	0,10	0,09	0,17
2007	8	0,17	0,15	0,18
2008	9	0,08	0,07	0,18
2009	10	0,17	0,16	0,18
2010	11	0,14	0,13	0,18
2011	12	0,11	0,11	0,11
Прогноз
2012	13	-	0,10	0,11
2013	14	-	0,09	0,115
2014	15		0,08	0,10

Графічне зображення прогнозу:

Рис. 3.1 - Фактичні та прогнозовані рівні динаміки трудозабезпеченості за середнім абсолютним приростом та прямою



Виконавши прогнозування методами вирівнювання за середнім абсолютним приростом та аналітичним вирівнюванням способом найменших квадратів, можна сказати що на 2012-2014 роки трудозабезпеченість на 100 га має тенденцію до спадання.



ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

На основі проведених в курсовому проекті розрахунків можна зробити такі висновки:

В цілому на трудозабезпеченість найбільше впливає середньорічна чисельність працівників, чол.. З таблиці 2.4 можна зробити висновок, що зі збільшенням середньорічна чисельність працівників, чол. покращиться показник трудозабезпеченість на 100 га.

Кореляційний аналіз показує, що вимальовується майже прямолінійна залежність між виробництвом валової продукції і трудозабезпечіністю .

Розрахунковий коефіцієнт кореляції свідчить про те, що між показниками в даному випадку між трудозабезпеченістю і виробітком валової продукції на 1 середньорічного працівника існує сильний зв'язок.

Чим ближче значення до 1 тим зв'язок між ознаками тісніший.

Коефіцієнт детермінації показує що на 113% результативна ознака У змінюється і залежить від впливу факторної ознаки Х.

Аналіз рядів динаміки має за мету вивчення зміни явища за часом і встановлення його напрямку, характеру цієї зміни і вияв закономірності розвитку. Для оцінювання властивостей динаміки у даній роботі використовувались взаємопов'язані показники, або аналітичні показники.

У процесі аналізу динаміки трудозабезпеченості я використовував абсолютний приріст, темпи зростання, приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. За базу порівняння брав попередній, або початковий рівень динаміки.

В цілому дослідження показало що динаміка трудозабезпеченості має тенденцію до зростання.

Індексний аналіз також показав тенденцію до зростання трудозабезпеченості та оплати праці.

Виконавши прогнозування методами вирівнювання за середнім абсолютним приростом та аналітичним вирівнюванням способом найменших квадратів, можна сказати що на 2012-2014 роки трудозабезпеченості має тенденцію до спадання.

Проаналізувавши всі вище названі розрахунки можна відмітити слідуючи пропозиції:

Найважливішим у комплексі заходів підвищення ефективності є використання трудозабезпеченості і зростання середньорічної чисельності працівників.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс лекцій. Навч. посіб. для студ. вуз./ В.Л. Бек. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 288 с.

2. Беткита К.Ф. Економічна статистика: Курс лекцій: Навчальний посібник/ К.Ф. Беркита. - Київ: Професіонал, 2004. - 208 с.

3. Буряк П.Ю. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навч. посібник. - К.: «ЦУЛ», 2011. - 440 с.

4. Гончарук А.Г. Основи статистики: Навчальний посібник/ А.Г. Гончарук; Одеський національний політехнічний університет. - Київ: ЦУЛ, 2004. - 125 с.

5. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник для вузів. - К.: Кондор, 2004. - 430 с.

6. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. І перероблене. / В. Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

7. Економіка підприємства: Підручник/ за заг. ред. С.Ф. Покропивного. _ Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

8. Завіновська Г. Т. З-13 Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 300 с.

9. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. - К., 2002. -367 с.

10. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. - К., Кондор. - 2010. - 296 с.

11. Сідун В.А. Економіка підприємства: Навч. посібник.- К.: «ЦУЛ», 2003, -436 с.

12. Статистика. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів обліково-фінансового факультету денної та заочної форми навчання. - Вінниця, ВНАУ, 2012 - 35 с.

13. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.; За наук. Ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 467 с.

14. Тимош І.М. Економіка праці: Навч. Посібник. - Тернопіль: Астон,2001 -347 с.

15. Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П. Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. - К.: Либідь, 2001. - 320 с.

16. Фінансово-економічний аналіз: Підручник/ за ред. П.Ю. Буряка. - К.: «Професіонал», 2004. - 528 с.

17. Чекотовський Е. В. Основи статистики сільського господарства: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 432 с.

18. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: «Каравела», 2004. - 568 с.

19. Штангрет А.М. Статистика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ А.М. Штангрет, О.І. Копилюк; Міністерство освіти і науки України. - Київ: ЦУЛ, 2005. - 232 с.

Размещено на Allbest.ru