3.4 Економічні важелі

Економічне регулювання зайнятості - це підтримання нормального з погляду ринкової економіки співвідношення між попитом та пропозицією робочої сили. Економічні методи регулювання - це система прийомів і способів прямого і непрямого впливу та його спрямування на суспільно-господарський розвиток з дотриманням вимог економічних законів за певних товарно-грошових відносин і з використанням інших економічних важелів задля створення умов, що забезпечують досягнення високих економічних результатів [25, с.72-73]. За допомогою економічних методів створюються економічні умови, що стимулюють прагнення досягати у праці високих результатів (рис. 4).

Рис. 4. Економічні методи регулювання зайнятості населення

Визначальними напрямками прямого економічного впливу держави на розвиток ринку праці є такі: формування оптимальних нормативів пільгового оподаткування підприємствам; застосування пільгових кредитів для підприємств, що влаштовують на роботу жінок, молодь, інвалідів та інших осіб, які підпадають під 5-відсоткову квоту; оптимізація заробітної плати робітника з урахуванням ціни мінімального споживчого кошика; оптимізація нормативу допомоги через безробіття на рівні фізіологічного мінімуму споживання на безробітного та членів його сім'ї, які перебувають на його утриманні; дотації підприємствам, що створюють центри підготовки та перепідготовки кадрів на потребу ринку.

Висновки

Отже, ринок праці - особлива, соціально спрямована система ринкових відносин щодо купівлі-продажу робочої сили з метою її поєднання у виробництві з речовинними факторами виробництва.

Проведений аналіз дав зрозуміти, що ринок праці є ключовим елементом забезпечення сталого рівноважного розвитку економіки країни. Його стан тісно пов'язаний з обсягами національного виробництва і цінами.

В даний час попит на працю головним чином визначається: державною політикою стосовно низькорентабельних і збиткових підприємств; розмірами державних, приватних і іноземних інвестицій; активністю і позицією профспілок; масштабами тіньової економіки.

Було зроблено висновок, що на пропозицію праці можуть діяти такі фактори, як падіння рівня життя в результаті інфляції (за інших рівних умов пропозиція праці росте); поява альтернативних джерел доходу у визначеної частини населення (за інших рівних умов пропозиція праці скорочується); природні темпи приросту трудових ресурсів; міграція населення; демографічна і соціальна політика держави.

Падіння рівня життя в Україні приводить до обмеження споживчого попиту, що стримує пропозицію товарів і послуг. А от, співвідношення попиту та пропозиції товарів і послуг у країнах з розвинутою ринковою економікою характеризується, принаймні, трьома обставинами:

1. Обсяги пропозиції товарів і послуг на ринку.

2. Рівень оплати праці, визначається вартістю робочої сили і забезпечує купівельну спроможність на дуже високому рівні задоволення потреб.

3. Антимонопольні міри, ефективно забезпечують наявність твердої конкуренції між продавцями (виробниками) за покупця (замовника).

Дія цих трьох факторів визначає таке співвідношення попиту та пропозиції, при якому ціни на основні споживчі товари і послуги загальнодоступні. Зроблено висновок, що в Україні в даний час не діє жоден із названих факторів.

Проведений нами аналіз попиту і пропозиції ринку робочої сили показав, що ринок праці в Україні має складну структуру.

Отож, формування ринку праці в Україні, його прогнозування, є невід'ємною частиною становлення ринкового механізму. Основними напрямками його регулювання повинні стати: боротьба проти подальшого спаду виробництва; недопущення масового безробіття; уживання заходів по підвищенню рівня життя населення й ін..

Що ж стосується державного регулювання ринку праці,то механізми державного регулювання зайнятості складаються з відповідних методів, які, в свою чергу, використовують певні інструменти впливу. Задля більш чіткого розмежування механізмів державного регулювання доцільно виділити правовий, організаційний та економічний механізми. Таке відокремлення може полегшити вивчення основних складових цих механізмів з метою їх подальшого вдосконалення. Однак є недивним те, що на практиці всі механізми тісно переплетені та взаємозв'язані і їх розмежування носить дещо штучний характер.

Список використаної літератури

1. Лібанова Е. М. Ринок праці / Е. М. Лібанова. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - С. 500.

2. Чатченко Т. В. Зайнятість в маркодинаміці транзитивної економіки: зміст, особливості та фактори: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01 «Економічна теорія» / Т. В. Чатченко. - Харків, 2004. - 36 c.

3. Довжук Б. С. Перспективи діяльності державної служби зайнятості / Б. С. Довжук // Ринок праці та зайнятість населення. - 2010. - №1. - С. 120.

4. Дорогунцов С. І. Розміщення продуктивних сил України / С. І. Дорогунцов, Ю. І. Пітюренко, Я. Б. Олійник та ін. - К. : КНЕУ, 2000. - С. 400.

5. Бараник З. П. Регіональний аналіз функціонування ринку праці / З. П. Бараник // Наук. вісник ВДУ ім. Л.Українки: Зб. наук. праць. - Луцьк: ВДУ ім. Л. Українки. - 2004. - № 5. - С. 76-81.

6. Трубич С. Ю. Трудовий потенціал і зайнятість населення України в умовах ринкової трансформації економіки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.01.01 «Економічна теорія» / С. Ю. Трубич. - Львів, 2000. - 40 c.

7. Волкова О. В. Ринок праці [Електронний ресурс]: Навч. пос. / О. В. Волкова. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - С. 614 - Режим доступу : http://pidruchniki.com.ua/19991130/ekonomika/rinok_pratsi_-_volkova_ov .

8. Прасол В. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини / В. М. Прасол. - Х. : ХНАМГ, 2007. - 264 c.

9. Пирожков С. І. Демографічний розвиток України: сучасне та майбутнє С. І. Пирожков // Вісник НАН України. - 2006. - №1. - С. 102.

10. Задоя А. О. Мікроекономіка / А. О. Задоя. - К. : Т-во “Знання”, КОО. - 2000. - С. 176.

11. Ємельяненко Л. М. Удосконалення управління національним ринком праці в умовах трансформації економічної системи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.09.01 «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / Л. М. Ємельяненко. - Київ, 1999. - С. 20.

12. Кратт О. А., Будякова О. Ю. Гносеологія поняття «ринок праці» / О. А. Кратт, О. Ю. Будякова // Економіка промисловості. - 2007. - №3. - С. 65.

13. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. - К. : КНЕУ, 2004. - С. 300.

14. Міненко В. Л. Формування концепції зайнятості населення в умовах глобалізації економіки / В.Л. Міненко // Теорія та практика державного управління. - Вип. 1 (28). - С. 110.

15. Рудницька, Р.М. Механізми державного управління: сутність i зміст / Р.М. Рудницька, О.Г. Сидорчук, О.М. Стельмах / За наук. ред. д.е.н., проф. М.Д. Лесечка, к.е.н., доц. А.О. Чемериса. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - 28 с.

16. Єсінова, Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / Н.І. Єсінова. - К.: Кондор, 2004. - 432 с.

17. Мордвінов, О.Г. Управління аграрним прородокористуванням в умовах рин- кової рансформації: монографія. / О.Г. Мордвінов. - К.: УАДУ, 2000. - 344 с.

18. Базидевич, В.Д. Макроекономіка: опорний конспект лекцій / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 224 с.

19. Стеченко, Д.М. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Д.М. Сте- ченко. - К.: МАУП, 2000. - 176 с.

20. Міненко, В.Л. Державне регулювання ринку праці та зайнятості населення: теоретичний аспект / В.Л. Міненко // Актуальні проблеми державного управління. - 2009. - № 2 (36). - С. 5-9.

21. Лошенюк, В.Є. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / В.Є. Лошенюк. - Чернівці: Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації, 2003. - 74 с.

Размещено на Allbest.ur