Характеристика Автономної Республіки Крим

З фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в жовтні 2010р. на допомогу по безробіттю було використано 5896,1 тис. грн. Середньооблікова чисельність безробітних, які отримували його протягом зазначеного місяця, становила 7,5 тис. осіб, або 68,7% від загальної чисельності мали статус безробітного на 1 жовтня 2010р. Розмір допомоги по безробіттю склав у середньому 783 грн., Що на 13,7% менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (907 грн.).

У січні-вересні 2010р. розмір середньомісячної номінальної заробітної плати одного штатного працівника (по підприємствам та їх відокремленим підрозділам з чисельністю найманих працівників 10 і більше осіб) склав 1939 грн. і в порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшився на 20,3%.

До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці належать транспорт, фінансова діяльність і видобуток паливно-енергетичних корисних копалин, де заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,4-2,3 рази. Найбільш низький рівень заробітної плати спостерігається на підприємствах рибальства, текстильного виробництва, з виробництва шкіри і виробів зі шкіри, з виробництва продуктів нафтоперероблення, з оброблення деревини, де він не перевищив 52% середнього по економіці республіки.

Індекс реальної заробітної плати в січні-вересні 2010р. в порівнянні з аналогічним періодом 2009р. склав 108,8%, а у вересні відносно серпня 2010р. - 98,1%. Загальна сума невиплаченої заробітної плати на 1 жовтня 2010р. склала 66,3 млн. грн., що на 11,0% менше, ніж на 1 січня 2010р. Із загального обсягу боргу 46,1% припадає на економічно активні підприємства. Обсяг боргу дорівнював 7,4% фонду оплати праці, нарахованого у вересні ц.р. З початку року найбільші темпи зростання заборгованості мали місце на підприємствах, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, торгівлі і ремонту автомобілів, рибальства. Своєчасно не одержали заробітну плату 6,2 тис. працівників економічно активних підприємств, що складає 1,5% від загальної чисельності працівників, зайнятих в економіці. При цьому кожному з них не виплачено в середньому 4900 грн., Що в 2,3 рази перевищує середню заробітну плату у вересні ц.р.

Сума боргу з виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності протягом вересня зменшилася на 9,0% і на початок жовтня ц.р. склала 366,4 тис. грн. За січень-вересень 2010р. населенням Автономної Республіки Крим сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 782,2 млн. грн., що більше в порівнянні з відповідним періодом 2009р. на 18%. Рівень оплати за дев'ять місяців 2010р. (102%) вище, ніж за січень-вересень 2009р. (96%).

Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг на 1 жовтня 2010р. склала 289,1 млн. грн. Термін заборгованості за всі послуги рівнозначний нарахуваннях за 3,4 місяця. У 20 регіонах автономії відзначено зменшення заборгованості з початку 2010р., Найбільше - в Нижньогірському районі, при цьому, у Красноперекопському районі заборгованість за надані житлово-комунальні послуги відсутня. Боржниками з терміном 3 і більше місяців були: з централізованого опалення і гарячого водопостачання - 43% власників особових рахунків, утримання будинків, споруд та прибудинкових територій - 25%, вивезення побутових відходів - 24%, централізованого водопостачання та водовідведення - 23% та газопостачання - 18%.

Крім того, станом на 1 жовтня 2010р. заборгованість населення за електроенергію склала 481,6 млн. грн. Боржниками з терміном 3 і більше місяців були 3% власників особових рахунків. За січень-вересень 2010р. 13,3 тис. сімей призначено субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії, що склало 37,5% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями. Загальна сума призначених субсидій склала 694 тис. грн. Перераховано організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, включаючи погашення заборгованості попередніх періодів, 5662 тис. грн. Заборгованість відділів субсидій перед організаціями, що надають житлово-комунальні послуги, на кінець вересня склала 794 тис. грн.

Крім того, в січні-вересні 2010р. 6,2 тис. сімей були призначені субсидії для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива готівкою на загальну суму 1701 тис. грн. Заборгованість бюджетів перед населенням по виплаті субсидій цього виду на кінець вересня склала 1014 тис. грн.

3.2 Характеристика основного і оборотного капіталу області

За січень-вересень 2010 р. в економіку Автономної Республіки Крим надійшло 3508 млн. грн. капітальних інвестицій. Більшу частину з них склали капітальні інвестиції в матеріальні активи - 3476 млн. грн., Капітальні інвестиції в нематеріальні активи використані в сумі 32 млн. грн. Інвестиції в основний капітал освоєно в сумі 2866 млн. грн., Їх обсяг збільшився в порівнянні з 9 місяцями 2009р. на 13,6%. Велика частина освоєних капітальних вкладень припадає на підприємства та організації у містах Сімферополі та Ялті - відповідно 18% і 12% від загального обсягу по республіці. Приріст інвестицій в основний капітал досягнуто у 19 регіонах автономії.

На розвиток підприємств транспорту та зв'язку за січень-вересень 2010р. було вкладено 665 млн. грн., промислового виробництва - 472 млн. грн., сільськогосподарських підприємств - 290 млн. грн. У житлове будівництво було направлено 1048 млн. грн., Або в 2,5 рази більше в порівнянні з січнем-вереснем 2009р. У будівництво індивідуальних житлових будинків населенням було вкладено 777 млн. грн. (74,2% капіталовкладень у житлове будівництво). У сферу охорони здоров'я та надання соціальної допомоги інвестовано 165 млн. грн., Освіти - 44 млн. грн., Розвитку культури та спорту, відпочинку та розваг - 23 млн. грн.

3.3 Валова продукція регіону

Зростання валової продукції в Криму склав 105,6%. Автономна Республіка Крим за 2 місяці 2008 року за темпами зростання валової продукції агропромислового комплексу посіла 4 місце по Україні. Про це Кримському агентству новин повідомили в міністерстві аграрної політики АР Крим.

У Червоногвардійському районі валова продукція за січень-лютий 2008р. склала 117,2 млн. грн., в Сімферопольському - 117,0, в Сакському - 111,9, в Першотравневому - 111,7, у Нижньогірському - 110,6, в Ленінському - 110,20, у Красноперекопському - 108,9, у Білогірському - 107,4, в Кіровському - 105,5, в Радянському - 105,3, у Чорноморському - 104,80, у Джанкойському - 102,1, у Роздольненському - 100,0, у Бахчисарайському - 98.

4. Зовнішньоекономічна діяльність області

В Криму створені умови для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цим умовам автономія досягла певного нарощування обсягів експорту, зниження обсягів імпорту та обсягів товарообмінних /бартерних/ операцій. Протягом багатьох років автономія за обсягами зовнішньоторговельних операцій має позитивне сальдо. Сьогодні Крим входить до десятки регіонів України, де найбільш активно залучаються іноземні інвестиції.

У товарній структурі експорту за останні роки переважали барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, чорні метали, мідь та вироби з неї, електричні машини, механічні машини та устаткування. У товарній структурі імпорту товарів основна частина приходиться на машини та устаткування, засоби наземного транспорту, плавучі засоби, пластмаси та вироби з них, вироби з чорних металів, прилади та апарати. За останні роки переважали барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, чорні метали, мідь та вироби з неї, електричні машини, механічні машини та устаткування. У товарній структурі імпорту товарів основна частина приходиться на машини та устаткування, засоби наземного транспорту, плавучі засоби, пластмаси та вироби з них, вироби з чорних металів, прилади та апарати.

Крим залишається, у межах держави, вагомим експортером продукції хімічної промисловості - барвників, продуктів неорганічної хімії, а також постачальником риби та рибопродуктів, електричних машин. Найбільш значними експортерами на сьогодні залишаються ВАТ “Кримський содовий завод”, ДАК “Титан”, ВАТ “Бром”, ВАТ "Фірма "СЕЛМА", фірма "Союз-ВІКТАН" ЛТД, ВАО "Масандра".

Структура експорту та імпорту

Обсяги експорту товарів в Автономній Республіці Крим у січні-серпні 2009 року склали 269,2 млн. дол. США, імпорту - 121,5 млн. дол. США. У порівнянні з аналогічним періодом 2008 року обсяги експорту знизилися на 31,8%, імпорту - на 59%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 147,7 млн. дол.

Зовнішньоторговельні відносини Автономна Республіка Крим підтримувала з більшістю країн світу. Найбільші обсяги експортних постачань у звітному періоді припадали на Російську Федерацію - 86,4 млн. дол. США, Туреччини - 19,5 млн. дол. США, Білорусь - 17,0 млн. дол. США, Нідерланди - 15,6 млн. дол. США, Італію - 10,7 млн. дол. США, Панаму - 8,9 млн. дол. США, Індію - 7, 6 млн. дол. США, Канаду - 6,9 млн. дол. США, Лівійська Арабська Джамахарія - 6,4 млн. дол. США.

У січні - серпні 2009 року, в порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшився експорт до Панами (у 92,5 рази), Канади (в 3 рази млн. дол. США), Лівійської Арабської Джамахірії (у 4,3 рази), Франції - (на 50%), Індію (у 2,1 рази). Разом з тим зменшився експорт до Російської Федерації на 35,6%, Італії (на 58,8% млн. дол. США), Туреччини (на 24,9%), Білорусі (на 32,9%), Німеччини (на 47, 1%), Нідерландів (на 39,1%).

Найбільші імпортних надходжень здійснювалися з Туреччини - 21,7 млн. дол. США, Російської Федерації - 17,7 млн. дол. США, Сполучених Штатів Америки - 11,6 млн. дол. США, Німеччини - 9,6 млн. дол. США, Італії - 9,3 млн. дол. США, Казахстану - 5,0 млн. дол. США, Китаю та Грузії - по 4,6 млн. дол. США, Польща - 4,4 млн. дол. США, Фінляндія - 4,8 млн. дол. США.

У порівнянні з січнем - серпнем 2008 року збільшився імпорт з Панами (23,5 рази), Кіпру (у 9,6 разів), Канади (на 21,8%). Але, разом з тим, менше товарів отримано з Італії (на 62,9%), Туреччини (на 45,2%), Китаю (на 77,4%), Російської Федерації (на 50,8%), Німеччини (на 58,6%), Грузії (на 31,8%), Франції (на 46,7%).

5. Механізм реалізації регіональної економічної політики

5.1 Склад і структура місцевих бюджетів

НА СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АР КРИМ ЗАТВЕРДЖЕНО БЮДЖЕТ РЕСПУБЛІКИ НА 2009 РІК

4 лютого 2009 на засіданні Верховної Ради АР Крим затверджено бюджет Автономної Республіки Крим на 2009 рік.

Голова Ради міністрів АР Крим Віктор Плакіда зазначив: «Робота, яка передувала розгляду проекту бюджету Автономної Республіки Крим на 2009 рік і голосуванню, продемонструвала ефективну співпрацю і взаєморозуміння Верховної Ради Криму і Ради міністрів республіки. У ході обговорення проекту прозвучали конструктивні пропозиції депутатів щодо поліпшення ряду програм. Голосування в 86 голосів показало, що позиція депутатського корпусу щодо підтримки бюджету єдина ».

Голова Ради міністрів АР Крим Віктор Плакіда відзначив, що бюджет сформований оптимально з урахуванням фінансування захищених статей. При перевиконання доходної частини бюджету за підсумками першого півріччя буде відновлено фінансування тих програм, які найбільш необхідні для Криму, з урахуванням всіх потреб кримчан.

Віктор Плакіда подякував депутатам Верховної Ради АР Крим, Голови Верховної Ради АР Крим Анатолія Гриценка за підтримку проекту бюджету Криму на 2009 рік, а також членів Ради міністрів АР Крим за виконану роботу.

Міністр фінансів АР Крим Павло Токарєв заявив, що в процесі виконання бюджету 2008 року обсяг загального фонду було збільшено за рахунок перевиконання плану з податків на 55,8 млн. грн. «Відповідно, якщо в цьому році вдасться подолати негативні загальносвітові та загальноукраїнські тенденції в економіці, ми будемо мати можливість збільшити обсяг республіканського бюджету» - відзначив міністр.

Доходна частина бюджету затверджена у сумі 2 млрд. 463.7 млн. грн., В т.ч. доходів загального фонду - 2 млрд. 109,5 млн. грн., доходів спеціального фонду - 354,2 млн. грн., з них 39,0 млн. грн. - Бюджет розвитку.

Податкові надходження загального фонду заплановані в сумі 627.4 млн. грн., Що на 13 млн. грн. більше, ніж їх надійшло у 2008 році. Надходження трансфертів до загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим з Державного бюджету України заплановано в сумі 1 млрд. 482 млн. грн. відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Обсяг видатків республіканського бюджету визначений у розмірі 2 млрд. 494,8 млн. грн, у тому числі 2 млрд. 140,3 млн. грн. - Загальний фонд, 354,4 млн. грн. - Спеціальний фонд. Обсяг видатків загального фонду збільшено порівняно з остаточно затвердженими показниками 2008 року на 48,8 млн. грн

При цьому, з метою максимально можливого задоволення бюджетних запитів головних розпорядників коштів при затвердженні бюджету розподіляються вільні залишки коштів, не використані в 2008 році в розмірі 32 млн. 938,9 тис. грн.

Найбільший обсяг коштів спрямовується на утримання галузей соціально-культурної сфери.

Обсяг видатків на освіту по бюджету Автономної Республіки Крим на 2009 рік становить 434,6 млн. грн. На галузь «Охорона здоров'я» в проекті бюджету Автономної Республіки Крим на 2009 рік передбачено 405,3 млн. грн. Обсяг видатків по галузі «Культура і мистецтво» у бюджеті Автономної Республіки Крим на 2009 рік визначено в сумі 71,4 млн. Витрати на галузь «Фізкультура і спорт» на 2009 рік перелічені в сумі 16,3 млн. грн. Витрати на галузь «Молодіжні програми» на 2009 рік враховано у сумі 8 млн. 375,5 тис. грн., Що в 2,1 рази вище розрахункових показників Міністерства фінансів України.

Значні витрати передбачаються на пільги та субсидії населенню за рахунок цільових субвенцій Державного бюджету України. Їх загальний обсяг становить 962,3 млн. грн, у тому числі 94,4 млн. грн. за спеціальним фондом. Найбільший обсяг коштів 730,9 млн. грн. передбачено по субвенції на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям - інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям. Також збережені всі субвенції бюджетам міст і районів щодо соціального захисту, що виділяються за рахунок коштів республіканського бюджету. Їх загальний обсяг становить 11,5 млн. грн., Найбільший обсяг коштів передбачений по субвенції на надання пільг інвалідам загального захворювання - 8 млн. грн.

Як і в попередні роки, з метою підвищення життєвого рівня та поліпшення соціальних умов сільського населення в 2009 році, передбачається субвенція загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим бюджетам районів на оплату витрат по подачі питної води сільському населенню в обсязі 2 млн. грн.

На заходи щодо здійснення фінансової підтримки промислових підприємств через механізм здешевлення кредитів передбачається 1,5 млн. грн. Крім того, заплановано 3 млн. грн. на заходи, пов'язані з регулюванням тарифів на перевезення громадян на електротранспорті (дотація) (КГПП «Кримтролейбус»). На підтримку малого підприємництва через механізм здешевлення кредитів виділяється 1,5 млн. грн.

Обсяг капітальних вкладень на 2009 рік заплановано за рахунок власних доходів бюджету АРК (приватизації, продажу земельних ділянок, повернення позик минулих років) у розмірі 39,2 млн. грн., У тому числі 2,5 млн. грн. у вигляді субвенції бюджетів міст і районів на передачу в комунальну власність житлового фонду та соціальних об'єктів, приватизованих підприємств.

5.2 Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону

Державна програма соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року

Метою Програми є створення умов для збалансованого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку Автономної Республіки Крим на основі раціонального використання природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних ресурсів, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення населення, збереження біологічного різноманіття та культурної спадщини.

Програма обігу з твердими побутовими відходами в АРК на 2009-2011 роки

З метою вирішення екологічних проблем автономії, а також з метою виконання постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №103 від 04.03.2008 Міністерством економіки Автономної Республіки Крим завершено роботу з розробки проекту Програми обігу з відходами в Автономній Республіці Крим на 2009-2011 роки.

Реалізація заходів проекту Програми буде здійснюватися переважно за рахунок коштів інвесторів, що дозволить створити сучасну систему обігу з твердими побутовими відходами з дотриманням усіх екологічних, санітарних норм, а також нову індустрію рентабельних сміттяпереробних підприємств.

Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій

Метою загальнодержавної комплексної програми розвитку високих наукоємних технологій є забезпечення сприятливих умов для створення і розвитку наукоємних технологій і на цій основі широкомасштабна модернізація національної економіки.

Основними завданнями Програми є реалізація проектів з розроблення наукоємних технологій та впровадження таких технологій на підприємствах базових галузей промисловості за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності, визначеними Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" (433-15).

Основними засадами виконання визначених у Програмі завдань є:

- збільшення асигнувань і концентрація фінансових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів для проведення прикладних наукових досліджень і здійснення науково-технічних розробок, спрямованих на створення і розвиток високотехнологічних виробництв;

- створення принципово нових видів продукції та технологій;

- створення сприятливих умов для розроблення і впровадження наукоємних технологій.

5.3 Міжрегіональне і прикордонне співробітництво

Автономна Республіка Крим підтримувала зовнішньоторговельні відносини з партнерами з 124 країн світу.

До країн СНД було експортовано 38% усіх товарів, до країн ЄС - 25% (у січні-вересні 2009р. - Відповідно 44% і 20%). З країн СНД імпортовано 26% усіх товарів, з країн ЄС - 39% (у січні-вересні 2009р. - Відповідно 25% і 35%). Російська Федерація, як і раніше залишається основним торговим партнером АР Крим (частка експорту товарів у цю країну склала 26%, імпорту - 17%).

У Норвегію, Нідерланди, Білорусь, Індію, Туреччину здійснена третину обсягу всіх експортних поставок. Серед торгових партнерів з країн СНД у січні-вересні 2010р. експортні поставки збільшено до Російської Федерації, Казахстан та Білорусь, серед країн ЄС - до Кіпру, Нідерланди, Німеччину, серед інших країн - до Норвегії, Індію, Бразилію, Сполучені Штати Америки, В'єтнам. При цьому, зменшилися обсяги експорту до Вірменії, Іспанію, Бельгію, Італію, Панаму, Канаду, Ізраїль.

У товарній структурі експорту найбільшу питому вагу займають барвники і пігменти, плавучі засоби, продукти неорганічної хімії, механічні машини та устаткування, зернові культури, електричні машини і устаткування. За січень-вересень 2010р. в порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшився вивіз плавучих засобів, барвників і пігментів, механічних машин і устаткування, добрив, електричних машин і устаткування.

Надходження з Німеччини, Китаю, Туреччини, Італії, Казахстану, Сирійської Арабської Республіки склали більше половини обсягу імпорту товарів. У порівнянні з січнем-вереснем 2009р. збільшилися імпортні поставки з Російської Федерації, Казахстану, Німеччини, Італії, Польщі, Китаю, Сирійської Арабської Республіки та Індії. Разом з тим, зменшився імпорт з Туреччини, США, Кіпру.

У січні-вересні поточного року збільшився ввіз імпортних механічних, електричних машин і устаткування, нафтопродуктів, фармацевтичної продукції, будівельних матеріалів, руди, шлаків і золи, плодів, горіхів та цитрусових. Основу товарної структури імпорту склали механічні машини та устаткування, будівельні матеріали, електричні машини та устаткування, нафтопродукти, полімерні матеріали та пластмаси, алкогольні та безалкогольні напої. Найбільші обсяги експортних поставок товарів здійснювали підприємства міст Армянська, Керчі, Красноперекопська, Сімферополя, Феодосії і Сімферопольського району.

З-за кордону найбільші обсяги товарів одержали підприємства міст Сімферополя, Красноперекопська, Армянська, Керчі, Феодосії і Сімферопольського району. За січень-вересень 2010р. обсяг експорту послуг АР Крим склав 223 млн. дол., імпорту - 28 млн. дол. У порівнянні з аналогічним періодом 2009р. обсяги експорту послуг збільшилися на 36%, імпорту - в 2,5 рази. Зовнішньоторговельні операції послугами проводилися з партнерами з 142 країн світу.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі експорту послуг автономії займають послуги транспортного та рекреаційного комплексів, а також послуги у переробній промисловості. Основними країнами-партнерами в експорті та імпорті послуг є: Російська Федерація, Панама, Кіпр, Туреччина, Сполучене Королівство, Віргінські Острови, Британські. У січні-вересні 2010р. найбільші обсяги послуг надані іноземними партнерами у сфері державного управління, транспорту, в операціях з нерухомістю, а також у переробній промисловості.

Найбільш активну участь в експортно-імпортних операціях у сфері послуг здійснювали підприємства міст Керчі, Сімферополя, Красноперекопська і Сімферопольського району. За січень-вересень 2010р. в економіку АР Крим іноземними інвесторами вкладено 90,5 млн. дол. США, що на 3,5% більше надходжень за відповідний період 2009р. Загальний обсяг прямих інвестицій, що надійшли від іноземних інвесторів, на 1 жовтня 2010р. склав 784,7 млн. дол., або 401 дол. в розрахунку на 1 жителя.

Найбільші обсяги надійшли іноземних інвестицій спрямовані на розвиток підприємств і організацій міст Сімферополя - 304,1 млн. дол., Ялти - 185,6 млн. дол., Красноперекопська - 60,4 млн. дол., Армянська - 46,5 млн. дол., Алушти - 45,7 млн. дол., Сімферопольського району - 20,9 млн. дол., Судака - 20,8 млн. дол., Євпаторії - 20,6 млн. дол., Керчі - 19,4 млн. Дол. За січень-вересень 2010 р. найбільший приріст іноземних інвестицій спостерігався на підприємствах, що займаються будівельною діяльністю - на 26,9 млн. дол.; діяльністю транспорту і зв'язку - на 10,9 млн. дол.; виробництвом і розподілом електроенергії, газу та води - на 13,5 млн. дол.; охороною здоров'я та наданням соціальної допомоги - на 8,1 млн. дол., наданням комунальних та індивідуальних послуг; діяльністю в сфері культури та спорту - на 7,8 млн. дол. За січень-вересень 2010р. приріст іноземних інвестицій, отриманих від інвесторів Російської Федерації, склав 39,8 млн. дол., Кіпру - 9,0 млн. дол., Віргінських Островів, Британських - 8,8 млн. дол., Франції - 8,4 млн. дол., Панами - 5,2 млн. дол., Люксембургу - 4,4 млн. дол. За цей же період обсяг прямих інвестицій від інвесторів Сполученого Королівства зменшився на 16,6 млн. дол., Данії - на 0,7 млн. дол., Латвії - на 0,3 млн. дол.

Обсяг прямих інвестицій з АР Крим в економіку країн світу на 1 жовтня становив 2288,8 тис. дол., Найбільші обсяги спрямовано в Польщу (2062,7 тис. дол.).

5.4 Характеристика спеціальних (вільних) економічних зон регіону

З метою залучення інвестицій в економіку Автономної Республіки Крим з грудня 2000 року діє Закон України №2189-III "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим". Цей Закон визначає порядок запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та порядок створення, функціонування і ліквідації спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим.

Закон створив нові економічні умови, що роблять інвестиційний клімат у Криму найбільш привабливим за всю історію існування автономії. Метою запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на ТПР та створення спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим є залучення інвестицій у сферу виробництва, охорони здоров'я, відпочинку та туризму, сільське господарство для збереження існуючих і створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, збереження та ефективне використання природних ресурсів.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності запроваджується на територіях пріоритетного розвитку строком на 30 років у визначених пріоритетних видах економічної діяльності, перелік яких визначається для кожної території пріоритетного розвитку Радою міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

До територій пріоритетного розвитку належать: "Велика Ялта", "Алушта", "Судак", "Феодосія", "Сиваш" (в адміністративно-територіальних межах міст Красноперекопська, Армянська та Красноперекопського району), "Керч", "Східний Крим" (в адміністративно-територіальних межах Ленінського району).

Спеціальна економічна зона "Порт Крим" (далі - СЕЗ "Порт Крим") створена на строк 30 років на території міста Керчі Автономної Республіки Крим загальною площею 27 гектарів.

СЕЗ "Порт Крим" не включається до територій пріоритетного розвитку.

Суб'єктами СЕЗ "Порт Крим" є суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які розташовані на території СЕЗ "Порт Крим" і реалізують на цій території інвестиційні проекти вартістю, еквівалентною не менше 100 тисяч доларів США. За реєстрацію суб'єктів СЕЗ "Порт Крим" справляється плата, розмір якої встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Міністерством фінансів України. На території СЕЗ "Порт Крим" забороняється ігорний бізнес, у тому числі створення казино, інших ігорних домів.

До суб'єктів підприємницької діяльності під час реалізації ними інвестиційних проектів надаються передбачені цим Законом пільги щодо сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, збору до Державного інноваційного фонду та плати за землю.

6. Проблеми та перспективи розвитку області

Екологічну ситуацію в Криму, як і в Україні загалом, можна оцінити як кризову. Вона постійно погіршується через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Викиди хімічної та газової промисловості, автотранспорту формують основну частину забруднення в Криму. Найбільш забрудненим районом вважається північно-західна частина Чорного моря. Саме тут в море впадає Північно-Кримський канал, вода якого вміщує отрутохімікати із зрошувальних полів. Внаслідок забруднення Чорного моря із 26 видів промислових риб залишилося 6.

При зрошувальній меліорації у Південному степу і Криму відбувається вторинне засолення родючих земель, їх підтоплення і заболочування при надмірних поливах. Великі забруднення повітря діоксидами азоту і оксидами вуглецю пов`язані з роботою ТЕЦ, розташованих у великих містах.

Хімічні виробництва, що використовують ропу Сиваша для виготовлення мінеральних добрив, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, теж забруднюють навколишнє середовище. На забруднення атмосферного повітря впливають викиди шкідливих речовин, які в 2007 р. склали 168,8 тис. т, що на 11,7% більше, ніж в 2005 р. та на 18,0% більше, ніж в 2000 р., хоча викиди із стаціонарних джерел забруднення у 2008 р. зменшилися і складали 31,1 тис. т.

Сильно забруднює повітря автотранспорт, викиди якого складають 71,1% загального об`єму викидів в атмосферу. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту в 2007 р. становили 120,1 тис. т, що на 15,8 тис. т більше, ніж в 2006 р. та на 13,2 тис. т більше, ніж в 2000 р. На території Автономної Республіки Крим існує ряд проблем нераціонального використання природних ресурсів, збереження унікальної флори і фауни та поліпшення екологічної ситуації. Зокрема, є потреба у здійсненні заходів з очищення прибережних територій та акваторії морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни, та створення умов для безпечного освоєння прибережних територій, особливо у містах Керчі та Євпаторії.

Загрозливого характеру набули зсувні та абразійні процеси, що впливають на стан берегової лінії. Тільки 11% Чорноморського узбережжя Криму захищені берегоукріплювальними спорудами. Унаслідок зсувів щороку втрачається понад 150 га цінної в рекреаційно-курортному відношенні берегової смуги. Під постійною загрозою перебувають численні санаторні комплекси, житлові будинки, інженерно-транспортні комунікації та споруди. Не розв'язується проблема нераціонального та неефективного використання земель рекреаційного призначення і природних лікувальних ресурсів регіону. Мають місце порушення земельного законодавства та зловживання у сфері земельних відносин. Потребує вирішення питання щодо розроблення схеми планування курортно-оздоровчих і рекреаційних територій узбережжя Чорного та Азовського морів.

На сьогодні не врегульовані питання щодо землекористування підприємствами, установами та організаціями, не визначені умови використання майна та земельних ділянок, які будуть приватизовані або передані у комунальну власність, з метою реалізації нових інвестиційних проектів у курортно-рекреаційній і туристичній сфері відповідно до затверджених планів розвитку окремих територій. Проте значним стримуючим фактором у забезпеченні збалансованого розвитку АРК як курортної зони загальнодержавного та міжнародного значення є недостатня розвиненість інженерної та транспортної інфраструктури півострова, неефективне використання енергетичних ресурсів та відсутність цілісної інноваційної інфраструктури, орієнтованої на застосування енергозберігаючих проектів і технологій.

Крім того, залишається невирішеним питання щодо забезпечення належного електро- та газопостачання населення. Вироблення електроенергії на ТЕЦ, розміщених на території Автономної Республіки Крим, забезпечує менш як 15% загального споживання електроенергії по республіці. Постачання електроенергії в АРК здійснюється магістральними високовольтними лініями електропередачі напругою 220/330 кВ через Перекопський перешийок і півострів Чонгар, 85% яких експлуатуються понад 30 років. Знос повітряних ліній напругою 0,4-35-110 кВ один з найвищих в Україні - 30% (середній по країні - 17%).

Рівень газифікації населених пунктів в Республіці становить 46,6% при середньому по Україні - 57,9%, у тому числі у містах - 57,4% (Україна - 73,8%), сільській місцевості - 24,6% (Україна - 27%).

Значною проблемою для регіону є незадовільний технічний стан об'єктів тепло- та водопостачання і водовідведення, полігонів твердих побутових відходів; низький рівень забезпеченості жителів централізованим водопостачанням, особливо в курортний сезон. Стан більшості автомобільних доріг є незадовільним, що негативно впливає на безпеку руху та розвиток курортів і пов'язаної з ними інфраструктури. Одним із проблемних питань, що негативно впливає на соціально-економічний розвиток Автономної Республіки Крим, є критичний фізичний знос парку трамвайних вагонів і тролейбусів, який становить майже 97%. Потребують проведення капітального ремонту та реконструкції переважна більшість об'єктів навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, культури, а також історико-культурної спадщини. Практично не розвинутий зелений та етнографічний туризм. Історичні та архітектурні пам'ятки, які донедавна були надбанням Автономної Республіки Крим та приваблювали щороку десятки тисяч туристів, у тому числі іноземних, сьогодні перебувають у занепаді. Велика кількість кримських оздоровниць змінила спеціалізацію, що призвело до втрати певних груп споживачів, неефективного використання існуючих природних лікувальних ресурсів.

Перспективи розвитку Автономної Республіки Крим

Соціально-економічна ситуація в республіці на початок 2009 року, як і в цілому в Україні, залишається складною, що обумовлено впливом фінансово-економічної кризи. У реальному секторі економіки з'явилися проблеми з реалізацією промислової продукції, знизилися темпи зростання її виробництва. Зниження обсягів промислового виробництва привело до зменшення перевезень вантажів. Ужерсточення умов постачання товарів в торгівельну мережу (передоплата, самовивоз, відсутність відстрочення платежів і ін.), зростання цін на імпортні товари і зниження покупної спроможності населення привели до зниження об'ємів продажів в роздрібній торгівлі.

З метою створення умов для збалансованого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку Автономної Республіки Крим на основі раціонального використання природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних ресурсів, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення населення, збереження біологічного різноманіття та культурної спадщини розроблена державна програма соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на період до 2017 року. Цією програмою визначені такі довгострокові пріоритети:

- розвиток інженерної та транспортної інфраструктури, у тому числі електроенергетики, теплоенергетики; водозабезпечення та газифікація населених пунктів, забезпечення енергоефективності та енергозбереження, розвиток автодорожньої інфраструктури, залізничного, морського, авіаційного та електротранспорту і зв'язку, забудова та інженерний захист територій;

- реформування земельних відносин;

- розвиток туристичної та курортної галузі;

- розвиток соціальної сфери, зокрема освіти, охорони здоров'я, культури та охорони культурної спадщини, захист навколишнього природного середовища та техногенна безпека, поліпшення становища сімей, дітей, молоді, утвердження гендерної рівності.

Програмою передбачається виконання основних завдань:

- створення сучасної системи енергетичного забезпечення шляхом будівництва та реконструкції ліній електропередачі напругою 0,4-110 кВ, розвитку генеруючих потужностей;

- газифікація населених пунктів та розвиток газодобувної галузі;

- забезпечення розвитку пасажирського транспорту загального користування, будівництва та реконструкції автомобільних доріг, удосконалення транспортної інфраструктури, проведення ремонту залізничних колій і вокзалів, розвитку морського та авіаційного транспорту;

- забезпечення збалансованого розвитку централізованого питного водопостачання та водовідведення, задоволення потреб споживачів у питній воді належної якості;

- забезпечення реалізації державної політики енергоефективності та енергозбереження шляхом здійснення заходів із запровадження енергозберігаючих проектів та енергоефективних технологій і обладнання;

- завершення розроблення схеми планування територій адміністративних районів Автономної Республіки Крим та схеми планування курортно-оздоровчих і рекреаційних територій узбережжя Чорного та Азовського морів з чітким визначенням меж земель оздоровчого та рекреаційного призначення природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, житлової забудови, розміщення промислово-комунальних об'єктів, історичних ареалів населених місць і зон охорони пам'яток;

- забезпечення ефективної протидії небезпечним геологічним процесам, зокрема зсувам і обвалам на схилах морського узбережжя, шляхом проведення берегоукріплювальних та протизсувних робіт;

- проведення інвентаризації земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного та іншого призначення, створення цифрових моделей кадастрових планів територій, прилеглих до узбережжя морів, із зазначенням на них результатів інвентаризації;

- збереження та поліпшення родючості земель сільськогосподарського призначення шляхом встановлення системи крапельного зрошення та проведення робіт з вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів;

- здійснення заходів з пошуку та очищення прибережних територій та акваторій морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни;

- забезпечення розвитку курортно-рекреаційної та туристичної галузі шляхом ефективного використання виробничих і природних лікувальних ресурсів у рекреаційній сфері, чіткого визначення статусу курортних територій державного та місцевого значення, визначення медичного профілю (спеціалізації) курортів, а також підвищення ефективності функціонування курортних закладів незалежно від форми власності;

- збереження та забезпечення розвитку мережі природно-заповідного фонду;

- збереження та реставрація, проведення паспортизації пам'яток культурної спадщини державного та місцевого значення;

- забезпечення реалізації права на навчання рідною мовою та створення належних умов навчально-виховного процесу шляхом будівництва загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів;

- забезпечення розвитку культурної сфери регіону, збереження та зміцнення існуючої матеріально-технічної бази закладів культури, надання державної підтримки розвитку української мови та сприяння діяльності національно-культурних товариств, проведення робіт з реставрації, музеєфікації та ремонту об'єктів культурної спадщини [3, c. 2-3].

У всіх регіонах Автономної Республіки Крим затверджені антикризові заходи.

У містах і районах автономії створені робочі групи по моніторингу впливу фінансової кризи на соціально-економічний розвиток і підготовці пропозицій по реагуванню на можливі негативні тенденції. У сфері регіонального розвитку основні зусилля направлені на забезпечення стабільної економічної ситуації в містах і районах Автономної Республіки Крим, реалізацію і впровадження нових механізмів стимулювання розвитку регіонів, сприяючих зменшенню міжрегіональних диспропорцій і недопущенню зниження соціальних стандартів життя населення у всіх регіонах.

Висновки

Проведений в роботі аналіз й дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

Для забезпечення збалансованого соціально-економічного, екологічного, культурного розвитку Автономної Республіки Крим, необхідно переорієнтувати економіку автономії на інноваційну модель розвитку та реалізацію інвестиційних проектів з одночасним забезпеченням їх фінансування на засадах державно-приватного партнерства, державної підтримки та стимулювання залучення інвестицій в розвиток курортно-рекреаційної і туристичної сфери, інфраструктури, промислового та сільськогосподарського комплексів, надання державної підтримки на умовах співфінансування з місцевих бюджетів.

Для значного підвищення рівня інвестиційної привабливості регіону необхідно забезпечення умов щодо створення розвинутої інженерної та транспортної інфраструктури, збільшення пропускної спроможності магістральних ліній, збільшення потужності теплоелектростанцій, газифікації населених пунктів, збільшення пропускної спроможності, підвищення рівня технічної категорії автомобільних доріг, створення та розвиток цілісної інноваційної інфраструктури, спрямованої на наближення показника енергоємності валового внутрішнього продукту до рівня розвинутих країн світу, цілодобову подачу питної води споживачам не менше ніж у 90% населених пунктів, охоплення централізованим водовідведенням до 96% - у великих містах і до 50% - у сільській місцевості, приведення в експлуатаційний стан берегоукріплювальних споруд, інженерного захисту узбережжя від негативної дії зсувних та абразійних процесів, поліпшення стану меліорованих земель, підвищення урожайності зернових, збільшення обсягу виробництва, кормових культур, що дасть змогу забезпечити тваринництво кормами з метою підвищення забезпеченості населення республіки та відпочиваючих продуктами переробки рослинництва та тваринництва, упорядкування забудови прибережних територій, збереження та раціональне використання унікальних природних та інших ресурсів морського берега Криму, пам'яток історії і культури, чіткого визначення статусу курортних територій державного і місцевого значення, визначення додаткових площ земель, що мають природні лікувальні властивості, з метою їх подальшого оздоровчого використання.

Реалізація заходів щодо подальшого розвитку Автономної Республіки Крим повинна здійснюватися, передусім, за рахунок коштів інвесторів, які залучатимуся для реалізації конкретних інвестиційних проектів, а також коштів державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, міжнародних фінансових організацій, інших джерел. Пріоритетним є формування фінансових джерел на основі державно-приватного партнерства.

Список використаних джерел

1. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.

2. Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

3. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 р. №1246-5/09 “ Про затвердження програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2009 рік”.

4. Постанова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 28 липня 2009 р. №397 “ Про підсумки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим за I півріччя 2009 року”.

5. Розміщення продуктивних сил: Підручник/ В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенов та ін.: За ред.. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф. Семенова. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. - 546 с.

6. Статистичний щорічник України за 2007 рік. / За ред. О.Г. Осауленка, Київ., Видавництво “Консультант”, 2008. - 571 с.

7. Україна у цифрах у 2008 році. Статистичний збірник. / За ред.. О.Г. Осауленка. Киіїв., Державне підприємство “Інформаційно-аналітичне агентство”, 2009. - 259 с.

8. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка регіонів (областей) України. Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 644 с

9.http://www.ark.gov.ua/blog/tag/mezhdunarodnaya-integraciya-i-sotrudnichestvo/

10. http://www.invest-crimea.gov.ua/

Додаток 1

Показники	Одиниці вимірювання	2006р.	2007р.	2008р.	2009р. (прогнозні дані)	2009р. до 2008р., %
1	2	3	4	5	6	7
Виробництво електроенергії	млн. кВт/ч	518,2	630,1	634,3	414,7	65,4
Газ природний	млн. м3	1277,0	1260,0	1211,4	1185,0	97,8
Сода кальцинована	тис. т	680,0	734,0	764,0	764,0	100,0
Двоокис титану	тис. т	86,9	94,6	90,3	90,3	100,0
Електроінструменти	тис. шт.	494,0	501,0	455,9	460,0	100,9
Зварювальні апарати	тис. шт.	28,5	32,8	26,8	26,8	100,0
Борошно	тис. т	130,1	153,3	165,0	169,9	103,0
М`ясо і субпродукти (I категорії)	тис. т	76,7	84,2	78,0	80,2	102,8
Ковбасні вироби	тис. т	5,27	7,67	11,2	11,5	102,7
Молоко оброблене рідке	тис. т	9,0	10,96	11,6	11,8	101,7
Масло вершкове	тис. т	1,96	2,15	1,8	1,81	100,5
Сир свіжий неферментований і сир кисломолочний	тис. т	1,76	1,9	2,1	2,14	101,9
Сири жирні	т	1371,4	1139,3	1160,0	1210,0	104,3
Продукти кисломолочні	тис. т	11,8	13,6	12,8	13,2	103,1
Олія	тис. т	2,18	1,2	1,2	1,3	108,3
Хлібобулочні вироби	тис. т	73,7	71,4	71,6	71,6	100,0
Кондитерські вироби	тис. т	1,34	2,5	2,5	2,57	102,8
Макаронні вироби	тис. т	12,2	12,0	12,8	13,0	101,6
Консерви - всього	тис. т	8,0	11,1	9,7	9,9	102,1
у т. ч.:
соки фруктові і овочеві нектари	тис. т	6,7	9,38	7,2	7,4	102,8
овочі консервовані натуральні	т	290,0	48,1	104,0	108,0	103,8
джеми, желе фруктові	т	484,0	1007,2	1594,0	1656,0	103,9
соки, пюре (дитяче харчування)	т	568,0	640,0	681,0	688,0	101,0
Рибні консерви, пресерви	тис. т	23,2	26,7	26,7	27,1	101,5
Вино виноградне	тис. дал	5090,8	6332,0	6688,0	6888,0	103,0
Горілка, інші міцні алкогольні напої	тис. дал	5570,6	4415,6	5415,0	5523,0	102,0
Коньяк	тис. дал	764,8	1064,0	1287,0	1351,0	105,0

Додаток 2

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції

Показники	Одиниці вимірювання	2006р.	2007р.	2008р.	2009р. (прогнозні дані)	2009р. до 2008р.,%
1	2	3	4	5	6	7
Зернові культури	тис. т	1216,6	1225,0	1729,0	1860,0	107,6
Олійні культури, всього	тис. т	76,1	63,3	90,0	91,0	101,1
у т. ч. соняшник	тис. т	36,7	16,5	28,6	42,0	146,8
Картопля	тис. т	177,6	184,7	346,4	353,4	102,0
Овочі	тис. т	157,7	207,8	283,2	288,9	102,0
Плоди, ягоди	тис. т	32,4	46,5	90,0	91,8	102,0
Виноград	тис. т	45,7	89,1	92,9	100,0	107,6
Реалізація худоби і птиці:
у живій вазі	тис. т	165,4	186,9	191,9	195,0	101,6
у забійній вазі	тис. т	120,4	135,9	138,9	142,0	102,2
Молоко	тис. т	336,5	359,6	363,4	368,1	101,3
Яйце	млн. шт.	608,7	652,0	699,0	710,9	101,7

Додаток 3

Размещено на Allbest.ru