Характеристика Автономної Республіки Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

28

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут економіки і менеджменту

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра економіки

Курсова робота

з дисципліни: «Регіональна економіка»

на тему: «Характеристика Автономної Республіки Крим»

Виконав: студент 110 гр. ФЕП

Сачук О.С.

Перевірила: Борисюк І.О.

Київ 2010

Зміст

Вступ

1. Загальноекономічна характеристика області

1.1 Місце і роль області в розвитку економіки країни. Адміністративно-територіальний склад області

1.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу області

1.3 Динаміка чисельності, склад і структура населення регіону

1.4 Галузева і територіальна структура господарства області

1.5 Основні показники соціально-економічного розвитку області

2. Баланс галузевого виробництва

2.1 Виробництво промислової продукції

2.2 Продукція сільськогосподарського виробництва

2.3 Інвестиційна та будівельна діяльність

2.4 Роздрібний товарооборот підприємств

3. Продуктивність та ефективність економічного потенціалу області

3.1 Зайнятість населення області. Заробітна плата та стан її виплати

3.2 Характеристика основного і оборотного капіталу області

3.3 Валова продукція регіону

4. Зовнішньоекономічна діяльність області

5. Механізм реалізації регіональної економічної політики

5.1 Склад і структура місцевих бюджетів

5.2 Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону

5.3 Міжрегіональне і прикордонне співробітництво

5.4 Характеристика спеціальних (вільних) економічних зон регіону

6. Проблеми та перспективи розвитку області

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Крим - це особливий культурно-історичний регіон України. Кримська земля береже пам`ятки всіх історичних епох, тому її прийнято називати музеєм під відкритим небом, золотим дном для археології. Історичне минуле Криму свідчить, що уже з давнини він був центром становлення і розвитку різних племен, народів і культур. На кримській землі взаємодіяли цивілізації античної Греції і Риму, стародавньої Русі та Візантії, Хазарії і Балканських країн. Історичний шлях, пройдений Кримом у XX ст., був теж досить складним і своєрідним.

Кримська автономна соціалістична республіка утворена 18 жовтня 1921 р. в кордонах Кримського півострова в складі РСФРР. У червні 1945 р. перетворена у Кримську область, яка 19 лютого 1954 р. постановою Президії ВР РСФРР ввійшла до складу України. 12 лютого 1991 р. Кримська область отримала автономію і з 1995 р. називається Автономна Республіка Крим. З того часу проходив важливий процес уточнення її статусу в складі незалежної України, розмежування повноважень між автономією та Центром. 5 травня 1992 р. прийнята Конституція Республіки Крим. Після суттєвої редакції основного закону автономії, оскільки ряд положень протирічили законодавству України, був прийнятий нині діючий основний закон АРК Верховною Радою України 21 жовтня 1998 р.

Автономна Республіка Крим є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

На думку, багатьох різних спеціалістів та вчених, Автономна Республіка Крим (далі - АРК) відноситься до Кримського економічного району.

Автономна Республіка Крим займає 27,0 тис. км² території Кримського півострова, розташованого на півдні України, або 4,5% загальної території України. На півночі півострів приєднується до материка вузьким (7-23 км) Перекопським перешийком і межує з Херсонською областю, на заході та півдні омивається Чорним морем, з північного-сходу - водами Азовського моря та його затоки Сиваша. Адміністративний центр - м. Сімферополь.

Профіль народного господарства Криму визначається його географічними особливостями: протяжністю берегової лінії, ландшафтною різноманітністю, відносно теплим кліматом, що переходить на крайньому півдні в субтропічний. На ці особливості накладаються господарські навички і традиції місцевого населення, що в сукупності формує основу господарського комплексу Криму. Різноманітність природних умов, значний обсяг природно-ресурсного потенціалу, багатство культурної спадщини, історичні традиції господарського освоєння та соціально-культурні пріоритети протягом багатьох років визначали рекреаційну спеціалізацію економіки Криму. На півострові сконцентровано 29,6% всіх рекреаційних ресурсів держави, 10% - готельного фонду, 40% - оздоровниць.

Специфіка економіко-географічного положення, сприятливі кліматичні умови, наявність кваліфікованих трудових ресурсів - усе це вплинуло на формування територіально-господарського комплексу з розвинутою промисловістю, багатогалузевим транспортом, рекреаційним і агропромисловим комплексами. Економіка району базується на машинобудуванні (насамперед, на суднобудуванні й судноремонті, сільгоспмашинобудуванні, приладобудуванні), хімічній промисловості, харчовій, легкій, сільському господарстві, виноградарстві, курортному господарстві, морському транспорті.

Для розуміння стану розвитку та проблем галузей народного господарства Автономної Республіки Крим розглянемо ряд питань, які розкривають дану тему.

1. Загальноекономічна характеристика області

Територія: 26,1 тис. кв. км

Протяжність:

із півночі на південь - 180 км

із заходу на схід - 360 км

Чисельність наявного населення на 01.01.10 р. 1965,3 тис. осіб в т.ч. республіканський центр м. Сімферополь - 336,6 тис. осіб

Кількість районів: 14

Кількість міст республіканського підпорядкування: 11

Уся економіка Криму обумовлена специфічними природними умовами півострова. Одне з основних місць в економіці Криму належить підприємствам, що випускають товари народного споживання. Вони спеціалізуються на виробництві швейних, шкіряно-взуттєвих і трикотажних виробів, поставляють на ринок парфюмерно-косметичну, галантерейну продукцію і меблі. Значний внесок кримських металургів, машинобудівників і хіміків у виробництво споживчих товарів. У Керчі на металургійному комбінаті освоєний випуск сталевого емальованого посуду, машинобудівниками Сімферополя і Севастополя - засобів зв'язку, хіміками Красноперекопська і Сак - барвників для тканин, перманганату калію і відбілювачів, в Сімферополі - миючих засобів.

У Севастополі також знаходяться найбільші судноремонтно-суднобудівні підприємства. Профілюючим напрямком спеціалізації кримської економіки виступають трудомістке машинобудування і металообробка. Крим відомий як постачальник устаткування для харчової промисловості, телевізійної і радіоапаратури, пневматичних пристроїв, електрозварювального та сільськогосподарського обладнання, танкерів, плавучих кранів і суден на підводних крилах.

Промисловість

У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування та металообробка, паливна промисловість. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 291 промислове підприємство, функціонує 1002 малих промислових підприємства. Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів економічної діяльності, причому частка видобувної промисловості - 7,6% загального обсягу виробництва, обробної - 76,0%, виробництва та розподілу електроенергії, тепла, газу та води - 15,8%. Головне місце належить таким видам економічної діяльності обробної промисловості, як харчова промисловість (32,1%), хімічна (20,6%) та машинобудування з металургією (17,3%), на які приходиться 70% загального обсягу виробництва. Підприємства харчової промисловості виробляють м'ясні продукти, ковбасні вироби, масло тваринне, молочні продукти, сири, олію, консерви, кондитерські вироби, крупи та борошно, лікеро-горілчані вироби, хліб та хлібобулочні вироби, мінеральні води і прохолодні напої, тютюнові вироби та інше.

Легка промисловість Автономної Республіки Крим представлена 15 підприємствами, що випускають бавовняні тканини, панчішно-шкарпеткові, шкіргалантерейні, трикотажні, швейні вироби, шкіряне взуття, фурнітуру. Питома вага хімічної галузі складає 20,6% від загального обсягу промислового виробництва республіки. У Криму розташовані найбільші хімічні підприємства, які виступають монополістами в Україні й у країнах СНД та виробляють унікальну конкурентоздатну на європейському та світовому ринках продукцію. Ключовими підприємствами галузі (93,7%) та північно-кримського регіону є ДАК "Титан" та ВАТ "Кримський содовий завод". Перспективами для хімічної промисловості є впровадження енергозберігаючих та екологічних технологій, збільшення обсягу виробництва соди кальцинованої, синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, полімерних труб для газопроводів підземної прокладки, організація виробництва продуктів на основі йоду. Особлива увага приділяється використанню вторинних ресурсів, оскільки на території Автономної Республіки Крим (місто Красноперекопськ) розташовано ВАТ "Полівтор" - єдине підприємство на півдні України, яке володіє технологією з переробки відходів полімерів, що дозволяє організувати систему збору та утилізації вторинних полімерних матеріалів.

Перспективним напрямком у розвитку скляної промисловості залишається забезпечення потреб кримської харчової промисловості склотарою, відновлення виробництва художнього скла та сувенірів зі скла. Планується комплексна робота з переходу виробників міцних алкогольних напоїв на використання продукції кримської скляної промисловості. Машинобудівна галузь представлена 12 науковими установами та 67 підприємствами.

Сільське господарство

Сільське господарство Криму історично зорієнтоване на розвиток землеробства. Галузями його спеціалізації є виноградарство, садівництво, обробіток тютюну, ефіроолійних культур, зернове господарство. У тваринництві республіки виділяються молочно-м'ясне скотарство із значним розвитком племінної справи і така специфічна галузь, як птахівництво. На світовому ринку добре відома продукція кримського виноробства - марочні десертні вина та шампанське. Заслуженим авторитетом користуються ефірні масла Криму. Кліматичні умови та ресурси Кримського півострова визначають індустріально-аграрний розвиток регіону. Сільськогосподарську діяльність здійснюють 370 сільськогосподарських підприємств, у тому числі 335 - недержавні, з них 121 - сільськогосподарські виробничі кооперативи, 107 - товариства з обмеженою відповідальністю, 50 - приватні підприємства, 27 - відкриті акціонерні товариства, 16 - закриті акціонерні товариства, 14 - інші недержавні підприємства. В агропромисловому комплексі Автономної Республіки Крим в результаті реформування 220 колективних сільськогосподарських підприємств створено 611 нових агроформувань.

Автомобільні шляхи

Вантажні та пасажирські автомобільні перевезення автопідприємствами республіки здійснюються в міському, приміському, міжміському та міжнародному напрямку. Автобусне сполучення організоване в усіх містах та районах Криму. Воно охоплює 800 населених пунктів або 93% від загальної кількості. Довжина автомобільних шляхів республіки складає 6260,5 км, (усі з твердим покриттям)у тому числі (на 01.01.08):

автошляхи загальнодержавного значення - 1183,5 км;

автошляхи місцевого значення - 5077,0 км;

автошляхи районного значення - 4257,8 км.

Крім того, на балансі підприємств АР Крим знаходяться автошляхи довжиною 6247,2 км. Показник щільності автодоріг загального користування в автономії дорівнює 240 км на 1000 кв. км території. Міста, районні центри та центральні садиби сільськогосподарських підприємств, а також 993 сільських населених пункти зв'язані з автошляхами загального користування під'їздами з твердим типом покриття.

Зовнішньоекономічна діяльність

У Криму створені умови для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цьому автономія досягла певного нарощування обсягів експорту, зниження обсягів імпорту та обсягів товарообмінних (бартерних) операцій. Протягом багатьох років автономія за обсягами зовнішньоторговельних операцій має позитивне сальдо.

Із 1999 року в Криму спостерігається тенденція збільшення обсягів зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг.

Сьогодні Крим входить до десятки регіонів України, де найбільш активно залучаються іноземні інвестиції. Частка прямих іноземних інвестицій республіки в загальному обсязі по Україні складає 3,8%. У товарній структурі експорту за останні роки переважали барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, чорні метали, мідь та вироби з неї, електричні машини, механічні машини та устаткування. У товарній структурі імпорту товарів основна частина - це машини та устаткування, засоби наземного транспорту, плавучі засоби, пластмаси та вироби з них, вироби з чорних металів, прилади та апарати.

Крим залишається (у межах держави) вагомим експортером продукції хімічної промисловості - барвників, продуктів неорганічної хімії, а також постачальником риби та рибопродуктів, електричних машин.

Найбільш значними експортерами на сьогодні залишаються:

ВАТ «Кримський содовий завод»

ДАК «Титан»

ВАТ «Бром»

ВАТ "Фірма «СЕЛМА»

Фірма «Союз-ВІКТАН» ЛТД

ВАО «Масандра».

Експорт товарів здійснювали понад 270 підприємств Криму, по імпорту одержали товари понад 410 підприємств. Найбільші обсяги експортних постачань здійснюються в Російську Федерацію, США, Туреччину, Австрію. Значне місце в зовнішньоторговельному обороті республіки займає експорт послуг. Основними підприємствами-експортерами послуг, як і раніше, залишаються Керченський, Ялтинський та Феодосійський морські порти, установи курортно-туристичної сфери. Слід відзначити, що транспортні послуги значно перевищують експорт послуг індустрії туризму і відпочинку.

Зовнішню торгівлю послугами здійснювали 267 підприємств Криму з партнерами зі 132 країн світу. Основним торговим партнером, як і раніше, залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться близько 40% усього зовнішньоторговельного обороту послуг Автономної Республіки Крим.

1.1 Місце і роль області в розвитку економіки країни. Адміністративно-територіальний склад області

Адміністративно-територіальний склад області

Республіка включає 14 адміністративних районів, 11 міст республіканського підпорядкування, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів.

Адміністративний центр - місто Сімферополь.

Адміністративно-територіальний устрій АР Крим

Рис. 1

Райони Території міськрад

1 Бахчисарайський район - 15 Алуштинська міськрада

2 Білогірський район - 16 Армянська міськрада

3 Джанкойський район - 17 Джанкойська міськрада

4 Кіровський район - 18 Євпаторійська міськрада

5 Красногвардійський район - 19 Керченська міськрада

6 Красноперекопський район - 20 Красноперекопська міськрада

7 Ленінський район - 21 Сакська міськрада

8 Нижньогірський район - 22 Сімферопольська міськрада

9 Первомайський район - 23 Судакська міськрада

10 Роздольненський район - 24 Феодосійська міськрада

11 Сакський район - 25 Ялтинська міськрада

12 Сімферопольський район - 26 Севастопольська міськрада

13 Совєтський район

14 Чорноморський район

1.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу області

Земельні ресурси і землекористування

Земельний фонд Автономної Республіки Крим (без м. Севастополь), згідно з даними державного земельного обліку, за станом на 01.01.2008 р. становить 2608,1 тис. га. Переважна частина земель перебуває в інтенсивному сільськогосподарському обігу. Площа сільськогосподарських угідь становить 1800,0 тис. га (69% від загального фонду), в тому числі ріллі - 1262,7 тис. га.

Основним земельним ресурсом є його прибережна зона - біля 100 тис. га рекреаційних і курортно-оздоровчих земель поблизу Чорного моря. Загальна площа елітних земель, на яких розміщені підприємства й установи курортно-оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного і природоохоронного призначення, не перевищує 9,5 тис. га, з яких одна третина припадає на Південнобережжя.

Площа земельного фонду у розрахунку на 1 мешканця республіки становить 1,24 га, у тому числі сільськогосподарських угідь - 0,85 га, з них ріллі - 0,6 га. По Україні в цілому ці показники становлять відповідно 1,21 га, 0,84 га й 0,66 га.

Загальна кількість землекористувачів і власників землі (юридичних і фізичних осіб) становить 815,1 тис.

У землях запасу й землях, не наданих у власність і користування в межах населених пунктів, перебуває 692,6 тис. га земель (або 27% від загальної площі земель автономії), у тому числі 319,7 тис. га сільгоспугідь (18% від площі сільгоспугідь автономії).

Мінерально-сировинні ресурси

В Автономній Республіці Крим розміщується близько 100 об'єктів гірничодобувної промисловості, що забезпечують потреби чорної металургії, промисловості будівельних матеріалів, хімічної, харчової і деяких інших галузей економіки. Видобуток мінеральної сировини ведеться виключно відкритим способом, що пов'язано зі значним вилученням сільськогосподарських угідь.

В останні роки на шельфі Чорного та Азовського морів набуває розвитку видобуток нафти і газу. У цілому промислові запаси нафти становлять близько 3%, а природного газу - 1% загальнодержавних.

Видобуток вапняків для чорної металургії, а також потреб содової промисловості і будівельного виробництва забезпечено запасами і має додаткові ресурсні перспективи.

Унікальними гідромінеральними сольовими родовищами є Сиваське та Сасик-Сиваське, які експлуатуються і забезпечують видобуток близько половини (48%) української кухонної солі і майже весь об'єм магнієвої солі.

У гірській зоні Криму розміщено родовища лужних мономінеральних бентонітів. Продукція використовується виноробними заводами і лікувально-санаторними центрами Криму.

Значним ресурсним потенціалом володіє кримська промисловість будівельних матеріалів. Тут зосереджена одна третина запасів пиляного каменю. Розробка пиляного каменю обмежується відводом земель для його видобутку, проте застосування прогресивних технологій, у тому числі і впровадження підземного видобутку, обумовлюють можливість розширення видобутку пиляних стінових та облицювальних матеріалів. На рівнинній частині Криму та Керченському півострові є великі запаси понтійських, сарматських і меотичних пиляних вапняків, що використовуються для одержання карбонатної сировини для цукрової і цементної промисловості, будівельного щебеню та піску. Проте значна частина цих запасів розміщена під орними землями, що обмежує їх освоєння відкритим способом.

На території Криму міститься велика кількість родовищ облицювального каменю. Серед них кольорові і сірі мармуризовані вапняки, діабази, габро-діабази, діорити й органогенні мшанкові вапняки. Розробляється 15 родовищ природного каменю для виробництва будівельного і шляхового щебеню, низка родовищ керамічної сировини і керамзитових глин. Здебільшого вони розміщені на територіях ландшафтних й архітектурних пам'ятників, рекреаційних зон і тому гірничі роботи тут потребують жорсткої регламентації і обмеження.

Високоякісною карбонатною сировиною надійно забезпечений Бахчисарайський цементний комбінат, всі запаси містяться під малоцінними землями, виявляється обмеженість лише ресурсів глинистих порід.

Водні ресурси

Водогосподарський комплекс розглядається як одна з найважливіших ланок господарської діяльності країни і являє собою складне системно-структурне утворення, що об'єднує водні ресурси, суб'єкти водокористування, органи управління і контролю, характеризується певною функціональною, галузевою і територіальною структурою. Водні ресурси складаються в основному із місцевого річкового стоку, який формується за рахунок опадів і сніготанення та представлений дуже низькими об'ємами. Враховуючи вкрай низьку водозабезпеченість місцевими водними ресурсами, джерелом забезпечення водою галузей економіки (в першу чергу сільського господарства) є Північно-Кримський канал.

У Криму близько 100 джерел мінеральних вод. З розвіданих ділянок використовуються близько 2% від загального об'єму експлуатованих запасів мінеральних вод. На території Криму оцінено 12 родовищ лікувальних грязей, з яких використовуються для курортно-санаторного лікування тільки 3 (Чокракське, Сакське, Узунларське). До основних джерел водозабезпечення може бути віднесена частина місцевого річкового стоку, яка зрегульована в ставках і водосховищах, а також використання морської води. Гідроресурсний потенціал Криму використовується головним чином для розвитку рекреаційної діяльності місцевого значення. Частина гідроресурсів в екскурсійній практиці використовується як об'єкти показу, тобто має високий ступінь відвідування (наприклад водоспад Джур-Джур, Учан-Су, оз. Караголь). До екзотичних об'єктів відносять підземні річки й озера. Об'єктом показу є одне з найбільш потужних підземних джерел Панеа на екскурсійному маршруті у Великий Каньйон.

Лісові ресурси

Досить багата флора і різноманітна рослинність Криму. У лісах за площею домінують твердолистяні (79%) і хвойні (17%) породи - дуб, сосна, бук. Вікова структура лісів дуже нерівномірна: на молоді і середньовікові насадження припадає 32%, підлітки - 16%, а на стиглі і перестиглі - 52%. Ліси разом з чагарниками займають у гірському Криму більше як 50% території, або 13% площі півострова. На площі близько 7 тис. км2 гірського Криму росте більше ніж 3500 видів рослин. У Криму є багато прекрасних лісових масивів, що могли б стати чудовими місцями відпочинку і туризму. До таких масивів відносяться ліси на території Бахчисарайського, Куйбишевського, Ялтинського, Долоського, Гурзуфського, Алуштинського, Судакського, Старо-Кримського, Білогірського і Зуйського лісництва, а також невеличкі лісові масиви в передгірських районах, на яйлах Кримських гір у широких полонинах, що виходять до моря.

Рекреаційні ресурси

Автономна Республіка Крим відрізняється багатством рекреаційних ресурсів. Більша частина регіону розміщена в межах низовинної Причорноморської рівнини, на півдні Кримського півострова знаходяться Кримські гори, що займають 5% території. Важливою характеристикою рельєфу є його мальовничість, привабливість, різноманітність і навіть оригінальність форм, що є цінністю цього рекреаційного ресурсу. Поширені карстові форми рельєфу (тут відомо понад 70 карстових порожнин).

Клімат континентальний, на південному березі - середземноморський. Середня температура повітря в липні 22-23є, а в окремі спекотні дні підвищується до 40є. У літні місяці Крим за кількістю сонячного тепла не поступається кращим курортам Франції. Кримські гори відрізняються своєрідними кліматичними умовами, що залежать від висоти над рівнем моря і напряму схилів та характеризуються вертикальною зональністю. Особливістю кліматичного регіону є значна кількість ясних сонячних днів (до 290). Найбільша їх кількість припадає на липень, найменша - на грудень. Тривалість періоду сонячного сяйва становить 2200-2500 годин на рік. Ступінь річної сонячної радіації сягає у м Євпаторія - 2384, Сімферополь - 2318, Форос - 2300, Ялта - 2223, Алушта - 2259, Гурзуф - 2173, Судак - 2550, Феодосія - 2272, м. Керч - 2112 год./рік. Середня тривалість комфортного літнього відпочинку на Чорному морі становить 130-145 днів. Цінним видом рекреаційних ресурсів є морське узбережжя. Протяжність чорноморських берегів з пляжами різної ширини та складом ґрунтів становить 761 км. Морські далі, просторі пляжі і величезні паркові й лісопаркові масиви на схилах гір гармонійно поєднуються з архітектурою здравниць і міст. Кримські гори з їхніми неповторними каньйонами, ущелинами, обривами скель і перевалами, незайманими лісами, яйлами і швидкими гірськими ріками з водоспадами - вся ця краса - джерело сильних і здорових емоцій, які у свою чергу активно сприяють зміцненню нервової системи і загальному оздоровленню. Саме тому ландшафтні ресурси є одним із найважливіших видів природних рекреаційних ресурсів Криму. Особливе місце займають природно-заповідні території та об'єкти. Це національні природні парки, дендропарки, цінні природні об'єкти, пам'ятники природи місцевого значення та садово-паркової культури. На території Автономної Республіки Крим розміщено 42 природоохоронних об'єкта загальнодержавного значення, у т.ч. 6 природних заповідників, 9 парків садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та 21 - місцевого.

1.3 Динаміка чисельності, склад і структура населення регіону

Кількість населення станом на 1 січня 2009 р. склала 2347,4 тис. осіб або 5,1% від населення України, у тому числі 1594,7 тис. осіб - міське населення і 752,7 тис. осіб - сільське. Щільність населення - 75 осіб/км², у Севастополі - 422 осіб/км².

Міське населення складає 67,9% і воно розміщується у 18 містах, у тому числі в 12 державного, республіканського та обласного підпорядкування та 57 містечках. Сільське населення складає 32,1% і воно розміщується у 980 сільських населених пунктах. Найбільші міста регіону з населенням понад 100 тис.: Сімферополь - 337 тис., Севастополь - 340 тис., Керч - 148 тис., Євпаторія - 107 тис.

Важливою особливістю АРК є поліетнічність населення півострова. Зараз його населяють представники більше, ніж вісімдесяти національностей.

Водночас, це єдина територія держави, де українці утворюють меншість - 24,0%. Найбільшою етнічною групою у Криму є росіяни, яких нараховується біля двох третин від усіх мешканців району (60,4%). На інші національності (кримські татари, вірмени, греки, болгари, євреї, білоруси, кримчаки, караїми тощо) припадає 15,6%. У статевій структурі людності жінки кількісно переважають осіб чоловічої статі. Так, на 1000 жінок у 2008 р. припадало 843 чоловіка, в Севастополі 837 чоловіка, у той час у межах України ця величина була більшою і сягала 856. Відбувається природний спад населення, кількість померлих перевищує кількість народжених. За даними Держкомстату у 2008 р. народилося 27523 осіб, померло 36576 осіб, природний приріст становив мінус 9053. Основними причинами смертності населення є хвороби системи кровообігу, новоутворення, зовнішні причини.

У 2008 р. сальдо міжрегіональної міграції становило 935 осіб (прибулих - 10472, вибулих - 9537), в Севастополі - 1707 (прибулих - 4550, вибулих - 2843). Сальдо міждержавної міграції становило 2535 осіб (прибулих - 4239, вибулих - 1704), в Севастополі - 682 осіб (прибулих - 1054, вибулих - 372).

1.4 Галузева і територіальна структура господарства області

У 2008 році на економіку Автономної Республіки Крим робили вплив складні неоднозначні процеси, що відбуваються в світовій економіці. Можна виділити два періоди соціально-економічного розвитку, які корінним чином відрізняються по своїх характеристиках і економічних наслідках:

1) до вересня ситуація характеризувалася позитивними тенденціями, які формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон'юнктури і давали можливість досягти значного приросту доходів у всіх секторах економіки,

2) в кінці третього кварталу почалося зменшення обсягів виробництва в експортоорієнтованих і пов'язаних з ними галузях, спостерігався відплив капіталу з республіки, дестабілізувався валютний ринок, почалася криза в банківській сфері.

Вплив світової фінансової кризи відобразився і на економіці Автономної Республіки Крим, про що свідчать наступні тенденції розвитку автономії в кінці третього і в четвертому кварталі 2008 р.:

- уповільнення темпів зростання промислового виробництва, що супроводжується накопиченням запасів нереалізованих товарів,

- зниження попиту на продукцію металургійної, машинобудівної, будівельної і інших галузей у всьому ланцюзі міжгалузевих зв'язків, зокрема торгівлі і транспорту,

- втрати доходів населення,

- відплив капіталу, зростання недовіри до банківської системи,

- скорочення кредитування, що негативно позначилося на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля),

- ускладнення ситуації в соціальній сфері унаслідок скорочення виробництва, яке привело до зростання заборгованості по виплаті заробітної плати і безробіття.

Проте в цілому підсумки соціально-економічного розвитку за 2008 р. залишилися позитивними. Аналізуючи динаміку останніх трьох років (2006-2008 років), необхідно відзначити, що в економіці Автономної Республіки Крим зберігаються позитивні тенденції основних макроекономічних показників (Додаток 1).

Узагальнюваючим показником, що характеризує розвиток економіки в цілому, є валова додана вартість.

Підсумки соціально-економічного розвитку АРК за 2008 р. дозволяли прогнозувати приріст обсягу валової доданої вартості в 2008 р. на рівні 2,6%. У структурі валової доданої вартості в АРК частка послуг складає більше половини - 65,9%, що на 9,5% вище, ніж в середньому по Україні (56,4%), на виробничу сферу припадає 34,1% (промисловість - 18,4%, сільське господарство - 8,7%, будівництво - 6,5%, рибне господарство - 0,5%) (Додаток 2).

1.5 Основні показники соціально-економічного розвитку області

Основною метою розвитку регіону у наступному році визначено динамічний, збалансоване зростання у всіх сферах економіки і направлення його результатів на поліпшення якості життя населення. Передбачається зростання рівня життя населення Криму порівняно з 2007 роком, зокрема, середньомісячної номінальної заробітної плати на 23,4%, реальної - на 9,3%, створення 35,1 тисячі нових робочих місць, зниження рівня безробіття за методологією Міжнародної організації праці (МОП) до 6,5%.

Завдяки активізації підприємницької діяльності буде досягнуто збільшення обсягів продукції промисловості АРК на 4,8%, валової продукції сільського господарства - на 2,5%, кількості малих підприємств - на 2,6%, питомої ваги малих підприємств в обсягах реалізації продукції до 13,8%, надходжень до бюджету від діяльності малого підприємництва - на 5%.

Для узгодженого вирішення питань галузевого розвитку автономії Мінекономіки, Мінбудом, Мінагрополітики, Мінтрансзв'язку, Держкомземом проведені спільно з Радою міністрів АРК засідання колегій. За підсумками їх прийняті конкретні рішення щодо здійснення спільних заходів щодо поліпшення та прискорення розвитку відповідних галузей економіки та соціальної сфери півострова. Перші керівники майже всіх центральних органів виконавчої влади побували або перебувають з робочими поїздками в автономії для особистого ознайомлення з наявними проблемами Криму.

2. Баланс галузевого виробництва

2.1 Виробництво промислової продукції

В Криму сформувалося п`ять багатогалузевих промислових вузлів: Сімферопольський - машинобудування, харчова, легка, промисловість будівельних матеріалів, Севастопольський - суднобудування, приладобудування, рибна, виноробна, промисловість будівельних матеріалів, Керченський - гірничо-металургійна, рибна, суднобудування, промисловість будівельних матеріалів, Красноперекопський - виробництво основної хімії та Джанкойський - машинобудування і харчова промисловість.

На території АРК виділяють вісім спеціалізованих господарських підрайонів: Центральний промислово-аграрний - промисловий центр м. Сімферополь, Південно-Західний промислово-аграрний - територія підпорядкована Севастопольській міській раді, Південнобережний підрайон - рекреаційний, промислово-аграрний. Промислові центри - м. Ялта і Алушта, Південно-Східний промислово-аграрний, рекреаційний - промисловий центр м. Феодосія, Західний рекреаційний, аграрно-промисловий - промисловий центр м. Євпаторія, Північно-Західний промислово-аграрний - промисловий центр м. Красноперекопськ, Північний аграрно-промисловий - північна і центральна частина північного Криму, промисловий центр - Джанкой, Східний промислово-аграрний підрайон - промисловий центр м. Керч.

Промисловість є основним сектором у виробничій сфері Автономної Республіки Крим.

Так, в період 2006 - 2008 років обсяги виробництва промислової продукції стабільно ростуть (Додаток 3), у тому числі і в 2008 р. приріст виробництва склав 3,1%. При цьому слід зазначити, що світова фінансова криза зробила вплив на результати роботи галузі. З початку прояву кризових явищ дещо сповільнилися темпи зростання обсягів промислового виробництва (з 108,3% за 9 місяців 2008 р. до 103,1% за підсумками 2008 р.) Приріст промислового виробництва в 2008 р. був досягнутий за рахунок збільшення випуску продукції переробної промисловості (+4,1%) і на підприємствах, зайнятих виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води (+4,9%).

У переробній промисловості збільшення випуску продукції обумовлене зростанням обсягів виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (+6,7%), продукції машинобудування (+5,8%), іншої неметалевої мінеральної продукції (+2,6%).

Зниження показників добувної промисловості (-7,5%) обумовлене зменшенням здобичі паливно-енергетичних корисних (-3,4%) копалини із-за зниження здобичі нафти, газу і газового конденсату унаслідок виснаження продуктивних горизонтів родовищ, а також зниження здобичі неенергетичних корисних копалини (-18,8%).

Рис. 2

Основну частину в структурі займає продукція переробної промисловості - 86,5%, на добувну промисловість доводиться 6,1%, частка підприємств, що займаються виробництвом і розподілом електроенергії, газу, води, складає 7,4%. У переробній групі промисловості найбільшу питому вагу (42,1%) займає виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, 21,6% доводиться на хімічну і нафтохімічну промисловість, 13,4% - на машинобудування, 6,4% - на виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції і 2,1% - на металургійне виробництво і виробництво готових металевих виробів. Провідними галузями машинобудівельного комплексу є суднобудування і судноремонт (Керченський суднобудівний завод “Затока”, Севастопольський морський завод, Феодосійське ВО), сільськогосподарське машинобудування (Сімферополь, Джанкой), електротехнічна промисловість (Сімферопольський електромашинобудівний завод, ВАТ “МУСОН” м. Севастополь, Севастопольський приладобудівельний завод “Парус”, Феодосійський оптичний завод, Феодосійський приладобудівельний завод), радіоелектроніка (ВО “Фотон” у Сімферополі), приладобудування (Сімферополь, Севастополь), виробництво машин і обладнання (ВАТ “Альбатрос” м. Керч, завод “Метекс” м. Сімферополь, ВАТ “Кримпродмаш” м. Сімферополь, ВАТ “Машинобудівельний завод “Прогрес” м. Сімферополь, ВАТ “Дослідний механічний завод” м. Євпаторія).

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), лише частково використовуючи привізну. Найбільшими підприємствами є Сімферопольський завод пластмас, Сакський хімічний завод, Кримський содовий і Кримський двоокису титану заводи, Перекопський бромний завод, Севастопольський завод “Хімпром”, Південносиваський магнезитовий завод (магнезійний порошок для чорної металургії України). Промисловість будівельних матеріалів в основному забезпечує місцеві потреби. Найбільшим підприємством є Балаклійський цементно-шиферний комбінат. У Керчі знаходиться завод скловиробів. Мармуристий вапняк і мармур видобувають у Кадиківському і Чоргунському родовищах, а карбонатно-цементну сировину поблизу Бахчисарая.

Гірничодобувна промисловість репрезентована Комиш-Бурунським гірничо-збагачувальним комбінатом, звідки залізна руда транспортується на заводи Маріуполя. У Балаклаві видобувають флюсові вапняки. Електроенергія виробляється на теплових електростанціях Керчі, Сімферополя, Севастополя.

Основною галуззю в паливній промисловості є газова промисловість (видобуток природного газу зосереджує 90,3% обсягу продукції паливної промисловості). Чорна металургія об`єднає 10 підприємств. Основна підгалузь - вторинна обробка чорних металів. У деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості зосереджено 91 підприємство і 161 виробництво. Особливо виділяється меблева промисловість - близько 45% виробництва галузі. Головними галузями легкої промисловості є взуттєва і швейна промисловість (ВАТ “Сімферопольська шкіргалантерейна фабрика”, орендне взуттєве підприємство “ДАНІЕЛЬ” м. Сімферополь, Севастопольська фабрика спортивних трикотажних виробів, ВАТ “Керченська бавовнопрядильна фабрика”, ВАТ “ЛАВАНДА” м. Феодосія, швейна фабрика “Чорноморочка” смт. Чорноморське, АТЗТ Швейна фабрика ім. Н. Онілової м. Севастополь, ВАТ “Євпаторійська швейна фабрика”, ВТП “Зоря” м. Джанкой).

Розвиненою та специфічною в Україні є харчова промисловість регіону. Одна з основних її галузей - це рибне господарство, що включає рибальство, рибництво й обробку рибних ресурсів. Рибальство експлуатує унікальні рибні запаси Чорного моря та внутрішніх водойм, здійснює вилов риби, добування морепродуктів. Рибництво займається розведенням у прісноводних та солоно-водних водоймах: біля м. Алушти функціонує форелевий рибозавод, Каркінітський риборозподільник та Сиваський рибоводний пункт. Основу підгалузі океанічного рибного промислу України складають ДП “Атлантика” у м. Севастополі та виробниче об`єднання “Керчрибпром”, база якого знаходиться у м. Керч. Вилов риби та добування інших водних живих ресурсів у 2000 р. склав 270030 т, у 2007 р. - 143939 т, у 2008 р. - 159758 т, що вище за рівень 2007 р. на 11,0% та склав 71,3% від українського показника (по Україні у 2008 р. - 224149 т). До морських рибних портів на півострові належать Керченський та Севастопольський.

Провідними галузями харчової промисловості в економіці регіону, що використовують різноманітні ресурси півострова, є виноробна, плодоовочеконсервна, тютюнова, м`ясна, маслосироробна і молочна, комбікормова.

Виноробна галузь включає первинну обробку винограду на переробних заводах та подальший розлив, зберігання вина в пляшках і бочках для наступної реалізації (ординарні вина), тривалого зберігання (марочні та колекційні вина), виготовлення виноматеріалів для шампанського і коньяків. Заводи розміщені у Севастополі, Євпаторії, Сімферополі, Масандрі, Гурзуфі, Алушті, Сонячній Долині, Судаку, Новому Світі, Бахчисараї та інших містах і селах. Вина Криму - мускати, портвейни, столові сорти, шампанське Нового Світу та коньяки одержали багато нагород на міжнародних конкурсах, користуються попитом в Україні та за її межами. Лікеро-горілчана промисловість представлена заводом “Союз “Віктан” у м. Сімферополі.

Плодовоовочеконсервна промисловість перероблює сировину садів і виноградників, яка не споживається у свіжому вигляді. Заводи її, як правило, розташовані біля плантацій фруктів та ягід, що швидко псуються, в так званій зоні консервного заводу, куди можна доставити сировину за дві-три години, а також у Керчі, Севастополі, Бахчисараї, Джанкої, Ніжньогірському. Соки та пюре для дітей виробляє Сімферопольський консервний завод дитячого харчування.

Тютюнова промисловість півострова займається ферментацією тютюну та виробництвом сигарет у Феодосії.

М`ясна, маслосироробна і молочна промисловості розміщуються рівномірно на території регіону у великих містах та селах: Керчі, Феодосії, Алушті, Ялті, Севастополі, Сімферополі, Євпаторії, Красноперекопську, Роздольному, Первомайському, Красногвардійському й інших. Темпи виробництва за минуле десятиліття значно знизились через економічну кризу, але в останні роки помітні зміни на краще: підприємства почали самостійно заготовляти молоко і м`ясні туші з домашніх господарств населення за власні кошти та власним транспортом, що нині вигідно, оскільки знищуються втрати сировини, прискорюється її доставка і переробка.

Комбікормова промисловість виготовляє корми із зернових культур (пшениця, кукурудза), зернових відходів та продуктів переробки морських ресурсів (особливо рибного борошна) на підприємствах Джанкоя та Керчі.

Динаміка виробництва найважливіших видів промислової продукції (Додаток 1).

2.2 Продукція сільськогосподарського виробництва

Великий прорив за останні роки зроблений в сільському господарстві.

У 2007 р. автономія по цьому показнику зайняла перше місце серед регіонів України. Темп приросту валової продукції сільського господарства за 2006-2008 роки зріс з 2,9% до 20,8% (Додаток 6). У 2008 р. (вперше за останні 10 років) кримськими сільгосптоваровиробниками зібраний найвищий урожай зернових культур - 1,7 млн. т, що забезпечило приріст виробництва рослинницької продукції на 40%. В порівнянні з 2007 р. урожай зернових культур зріс на 41,1%, середня врожайність склала 28,3 ц/га (+5,7 ц/га по відношенню до 2007 р.).

Крім того, в 2008 р. всіма категоріями господарств республіки забезпечено зростання виробництва основних видів продукції:

соняшнику - на 12 тис. т (зібрано 28,6 тис. т),

овочів - на 78,3 тис. т (286,1 тис. т),

картоплі - на 165,1 тис. т (349,8 тис. т).

За підсумками роботи сими місяців 2009 р. ріст валової продукції агропромислового комплексу порівняно з відповідним періодом 2008 р. склав 105,5%, зокрема по рослинництву 108,4%, по тваринництву 102,9%.

З метою недопущення зростання цін на сільськогосподарську продукцію в містах і районних центрах автономії щотижнево проводяться розширені розпродажі сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. Всього у I півріччі 2009 р. проведено 674 ярмарки-розпродажі, які сприяли ліквідації посередницької ланки між виробником і споживачем, реалізації сільськогосподарської продукції по цінах на 10 - 15% нижче ринкових, зниженню роздрібних цін на продукти харчування для населення і гостей півострова. За підсумками I півріччя 2009 р. середні роздрібні ціни на 13 з 19 соціально значущих продуктів харчування в Автономній Республіці Крим нижче, ніж в середньому по Україні.

Вперше за останні півтора роки подолана тенденція скорочення поголів'я великої рогатої худоби. Так станом на 1 липня 2009 р. порівняно з 1 липня 2008 р. поголів'я великої рогатої худоби зросло на 0,1% і склало 214,6 тис. гол. Також зросло поголів'я вівці - на 11% (склало 380,7 тис. гол.), птиці - на 2,1% (склало 12,2 млн. гол.), свиней - на 0,8% (склало 167,2 тис. гол.).

Але нажаль, в окремих районах автономії спостерігається тенденція зниження чисельності поголів'я великої рогатої худоби, зокрема корів молочного напряму продуктивності, що негативно впливає на виробництво молочної продукції. Так станом на 1 серпня 2009 р. у всіх категоріях господарств зменшилося до рівня минулого року поголів'я великої рогатої худоби в Червоногвардійському районі - на 21,4%, Сімферопольському - на 5,1%, Роздольненському - на 1,9%. З 14 районів АРК зменшили чисельність поголів'я корів 5 районів: Бахчисарайській - на 10,3%, Роздольненській - на 7,7%, Сімферопольський - на 7,5%, Радянський - на 2,3%, Джанкойській - на 2,2%. Сімферопольський район скоротив поголів'я вівці на 5,3%. Зменшили поголів'я свиней в Роздольненському районі на 11,3%, Бахчисарайському - на 11,1%, Нижньогірському - на 7,9%, Червоногвардійському - на 5,9%, Сакському - на 4,3%, Белогорському - на 1,4%. Скоротили поголів'я птиці сільгосптоваровиробники Роздольненського району на 5,9%, Бахчисарайського - на 3,5%, Першотравневого - на 1,7%, Ленінського - на 0,2%

Скорочення поголів'я всіх видів худоби і птиці негативно позначилося на виробництві продукції тваринництва.

Впродовж 2006-2008 років стабільно росло виробництво м'яса. Якщо в 2006 р. обсяги виробництва м'яса (у живій вазі) складали 165,4 тис. т, то в 2007 р. досягли 186,9 тис. т. За підсумками 20 08 р. вироблено 191,9 тис. т м'яса, що вище за рівень 2007 року на 2,7%. За підсумками I півріччя 2009 р. збільшилося виробництво м`яса в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. на 0,5% і склало 97,3 тис. т. У 2007 р. вперше вдалося подолати тенденцію скорочення виробництва молока, яка спостерігалася впродовж 2004-2006 років. В цілому за 2007 р. вироблено 359,6 тис. т (+23,1 тис. т). Зростання виробництва молока збереглося і в 2008 р. - вироблено 363,4 тис. т, що на 1,1% вище за показник 2007 р. За підсумками I півріччя 2009 р. збільшилося виробництво молока в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. на 3,0% і склало 169,7 тис. т.

Росло також і виробництво яєць. Так, за період 2006-2007 років обсяги виробництва зросли на 7% (608,7 млн. штук в 2006 р., 652,0 млн. штук в 2007 р.). Зростання виробництва яєць відбувалося і в 2008 р. - вироблено 699,0 млн. штук, що на 7,2% більше, ніж в 2007 р. Аналіз динаміки виробництва основних видів сільськогосподарської продукції свідчить про поступове зростання (Додаток 2).

2.3 Інвестиційна та будівельна діяльність

У 2006-2007 роках активізувалася зовнішньоекономічна діяльність АРК: обсяг експорту товарів збільшився з 400,1 млн. дол. США в 2006 р. до 463,0 млн. дол. США в 2007 р., обсяг імпорту - відповідно з 228,3 млн. дол. США до 266,9 млн. дол. США. Обсяг експорту товарів в АРК за 2008 р. склали 586,5 млн. дол. США, імпорту - 431,1 млн. дол. США. В порівнянні з відповідним періодом 2007 р. експорт збільшився на 26,7%, імпорт - в 1,6 разів. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 155,4 млн. дол. США (Додаток 8). Загальний обсяг інвестицій на 1 січня 2009 р. склав 637,6 млн. дол. США. Протягом I півріччя 2009 р. організовані і проведені ряд міжнародних інвестиційних і бізнес-форумів (бірж контактів), зокрема з ведучими австрійськими підприємствами, німецькими підприємцями під егідою Федерального міністерства економіки і технологій Німеччини, представниками бізнес кругів Литовської Республіки, торгово-інвестиційною місією американських компаній під егідою Комерційної Служби Посольства США в Україні. За I півріччя 2009 р. в економіку Автономної Республіки Крим поступило 58,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень - травень 2009 р. склало 94,4 млн. дол. США (у січні - травні 2008 року - 79,6 млн. дол. США) У 2007-2008 роках в АРК значно активізувалася інвестиційна діяльність підприємств і організацій, що забезпечило стабільне зростання обсягів інвестицій в основний капітал (2007 р. - 149,6%, 2008 р. - 123,5%). У 2008 р. обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок всіх джерел фінансування склав 8,6 млрд. грн.

Основним джерелом інвестицій залишаються кошти підприємств і організацій, за рахунок яких у 2008 р. освоєно 4,9 млрд. грн., або 56,7% від загальної суми коштів. Понад 21% всіх інвестицій в основний капітал у 2008 р. направлено в житлове будівництво. За рахунок коштів Державного бюджету України в 2008 р. освоєно 469,9 млн. грн., або 5,4% від загального обсягу інвестицій в основний капітал. За рахунок всіх джерел фінансування в 2008 р. побудовано і реконструйовано 360,2 км мереж газифікації, 34,9 км мереж водопостачання, 12,5 км каналізаційних мереж, 10,3 км мереж теплопостачання, введено 19 котельних потужністю 12,9 Гкал/ч. Закінчена реконструкція дитячого саду "Волошка" на 100 місць в м. Сімферополі, здійснена реконструкція понад 3,5 тис. м² крівлі шкіл (у м. Армянське, Червоногвардійському і Нижньогірському районах), проведено капітальний ремонт 4 амбулаторій: у Радянському районі (смт. Пруди, смт. Роздольне, смт. Червоногвардійське з населенням більше 5 тис. чоловік) і Першотравневому районі (смт. Войково - населення більше 4 тис. чоловік), придбано 25 одиниць медичного устаткування, встановлено 465 лічильників теплоенергії, холодної і гарячої води. Проведено капітальний ремонт 29 км доріг, поточний ремонт - 158,4 км доріг.

Будівельний комплекс

Кризові явища в економіці значною мірою відобразились на будівельній галузі.

Охолоджування іпотечного кредитування і недолік оборотних коштів в крупних будівельних компаніях привели до дестабілізації і зниження обсягів підрядних робіт в 2008 р. на 21,6%. Обсяги підрядних робіт в будівництві за I півріччя 2009 р. скоротилися на 47,5% і склали 764 млн. грн. Не досягнутий минулий рівень будівельного виробництва в 23 регіонах республіки. Із загальної кількості будівельних підприємств в I півріччі 2009 р. працювало 80,5% (у I кварталі 2009 р. - 71,7%).

У 2009 р. значно скоротилося бюджетне фінансування будівельної галузі, зокрема з Державного бюджету України - не передбачені кошти на забезпечення житлом військовослужбовців і прирівняних до них категорій громадян, на комунальні дороги, на газифікацію і енергозбереження, на реалізацію Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Зменшилися обсяги введення в експлуатацію житла. Так, у 2008 р. в АРК введено в експлуатацію житла 415,7 тис. м² загальної площі, що на 106,3 тис. м² менше, ніж в 2007 р., в Севастополі - 83,0 тис. м², що на 17,0 тис. м² менше, ніж в 2007 р. Введення в експлуатацію житла у сільській місцевості скоротилося в 2008 р. на 23,0% і склало 77,0 тис. м² загальної площі.

2.4 Роздрібний товарооборот підприємств

Роздрібний товарооборот за січень 2009 року

Згідно даних оперативної державної статистичної звітності роздрібний товарооборот, до якого включено товарооборот підприємств - юридичних осіб роздрібної торгівлі та ресторанного господарства в порівнянні з січнем 2008 року знизився на 9,5%.

Роздрібний товарооборот, включаючи ресторанне господарство (тис. грн.)

Січень 2009 року

Роздрібний товарооборот - всього 495172,1

Роздрібний товарооборот у% до:

а) відповідного місяця 2008р.:

- у фактичних цінах 108,1

- у порівнянних цінах 90,5

б) попереднього місяця:

- у фактичних цінах 73,7

- у порівнянних цінах 68,5

Роздрібний товарооборот у розрахунку на одну особу в середньому за місяць, грн. 251,7.

3. Продуктивність та ефективність економічного потенціалу області

3.1 Зайнятість населення області. Заробітна плата та стан її виплати

соціальний економічний крим бюджет

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на 1 листопада 2010р. склало 13,8 тис. осіб. За допомогою у працевлаштуванні до цієї установи протягом жовтня звернулось 5,8 тис. незайнятих громадян (у жовтні 2009 р. - 5,3 тис. осіб). Кількість зареєстрованих безробітних на 1 листопада 2010р. склало 12,7 тис. чоловік. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по республіці за жовтень збільшився на 0,2 процентного пункту і на 1 листопада 2010р. склав 1,1% населення працездатного віку.

З кожних 10 зареєстрованих безробітних четверо раніше займали робочі місця, стільки ж - посади службовців, решта - громадяни без професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, організаціями та установами в службу зайнятості, в жовтні зменшилася на 14,0% і на кінець місяця становила 3,5 тис. (у жовтні 2009р. - 3,1 тис.).

Навантаження незайнятого населення, що складає на обліку в державній службі зайнятості, збільшилася з 29 осіб на десять вільних робочих місць (вакантних посад) на кінець вересня 2010р. до 39 чоловік на кінець жовтня. За категоріями робочих місць цей показник найвищий в осіб, які не мають професії - 82 особи та працівників сільського господарства - 69 осіб. За сприяння державної служби зайнятості у жовтні 2010р. було працевлаштовано 2362 особи проти 2291 людини у вересні (у жовтні 2009р. - 1573 людини). Серед працевлаштованих незайнятих громадян жінки становлять 57,8%, а молодь у віці до 35 років - 47,9%. Рівень працевлаштування в порівнянні з вереснем 2010р. знизився на 1,3 процентного пункту і склав 13,4%.