Порівняльна характеристика форм оплати праці
Ознайомлення із порядком нарахування основної та додаткової заробітної плати, а також заохочувальних і компенсаційних виплат. Характеристика особливостей відрядної та почасової форм оплати праці. Вивчення правил нарахування заробітної плати в Україні.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.03.2012 |
| Размер файла | 284,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У контракті можуть також визначатися умови підвищення або зниження обумовленого сторонами розміру оплати праці, встановлення доплат і надбавок, премій, винагород за підсумками роботи за рік чи інший період, участі у прибутках підприємства, організації (якщо це передбачено чинним законодавством та їхніми статутами) чи громадянина-підприємця.
У контракті можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та компенсації, не встановлені чинним законодавством, за рахунок коштів роботодавця.
Контракт укладається у письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають (наймають) на роботу за контрактом. Він оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної зі сторін контракту. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту.
Контракт набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеної у письмовій формі. Він є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.
3. Аналіз оплати праці в Україні
У І півріччі п.р зберігалися високі темпи зростання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, які істотно перевищували темпи зростання ВВП (107,9%), що в значній мірі було обумовлено активною соціальною політикою держави, легалізацією доходів від трудової діяльності, а також зменшенням обсягів неповної зайнятості.
Середньомісячна номінальна заробітна плата у I півріччі 2007р. становила 1225 грн. та перевищила на 26,7% відповідний показник у попередньому році та в 2,2 раза розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, що діяв у цьому періоді п.р. (561 грн.).
Державна політика у сфері оплати праці у даний час орієнтується на низькооплачувані верстви населення і реалізується передусім шляхом підвищення законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати. Впродовж І півріччя 2007р. мінімальний рівень оплати праці у законодавчому порядку підвищився з 400 грн. у січні п.р. до 420 грн. у червні. Це дозволило наблизити розмір мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатної особи. У І півріччі 2007р. таке співвідношення досягло 74,9%, проти 70,6% у відповідному періоді попереднього року.
Високі темпи приросту заробітної плати зафіксовано у виробничій сфері діяльності, зокрема, на підприємствах сільського господарства, мисливства та лісового господарства (32,2%), будівництва (31,8%) та з виробництва електричного, електронного та оптичного устатковання (29,7%), на відміну від видів економічної діяльності, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів: охорона здоров'я та надання соціальної допомоги (22,6%), освіта (20,7%) та державне управління (17,9%).
Диференціація розміру заробітної плати у I півріччі п.р., як і раніше, визначалася видом економічної діяльності. Найбільш оплачуваними в країні у січні-червні були працівники авіаційного транспорту та фінансових установ, у яких розмір заробітної плати був у 2 рази вищим за середній по економіці. Серед промислових видів діяльності на підприємствах з добування паливно-енергетичних корисних копалин, металургійного виробництва та виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення рівень оплати праці у 1,5-1,6 раза перевищив середній по країні. Разом з тим рівень оплати праці працюючих у закладах освіти та охорони здоров'я залишається на третину нижчим за середній показник по економіці. В цілому кожен четвертий працівник цієї сфери отримує заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи. Також при збереженні постійно високих темпів приросту значно нижчою залишається заробітна плата працівників сільського господарства, рибальства та рибництва, а також виробництва текстилю, одягу, хутра, шкіри та виробів зі шкіри. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищує 64%. Динаміка рівня номінальної заробітної плати за видами економічної діяльності наведена у таблиці 3.1.
Надмірна диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності підприємств є головним чинником регіональної диференціації. Найвищу заробітну плату у І півріччі 2007р. традиційно отримували працівники підприємств м.Києва (2058 грн.) та регіонів, де сконцентровані підприємства гірничо-металургійного комплексу: Донецької (1405 грн.), Дніпропетровської (1373 грн.), Запорізької областей (1270 грн.). Найнижчі показники були у західних та поліських регіонах: Тернопільській (843 грн.), Волинській (902 грн.), Чернігівській (908 грн.), Вінницькій (915 грн.) та Хмельницькій (936 грн.) областях.
Останніми роками спостерігається позитивна тенденція скорочення низькооплачуваних і зростання частки середньо- та високооплачуваних працівників. Якщо у червні минулого року нарахування понад 1000 грн. мали 39,2% працівників, то у червні поточного року майже половина (48,1%).
Таблиця 3.1 - Середньомісячна номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності за січень-червень 2007р.
|
|
У середньому на одного штатного працівника |
|||
|
грн. |
у % довідповідного періоду попереднього року |
Довідково:січень-червень 2006р. |
||
|
Усього |
1225 |
126,7 |
967 |
|
|
Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги |
638 |
132,0 |
483 |
|
|
Лісове господарство та пов'язані з ним послуги |
1034 |
129,1 |
801 |
|
|
Рибальство, рибництво |
648 |
116,6 |
555 |
|
|
Промисловість |
1440 |
127,4 |
1130 |
|
|
Будівництво |
1320 |
131,8 |
1001 |
|
|
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
1059 |
125,7 |
843 |
|
|
Діяльність готелів та ресторанів |
868 |
127,4 |
681 |
|
|
Діяльність транспорту та зв'язку |
1564 |
122,7 |
1275 |
|
|
діяльність наземного транспорту |
1457 |
125,1 |
1165 |
|
|
діяльність водного транспорту |
1277 |
126,0 |
1014 |
|
|
діяльність авіаційного транспорту |
2467 |
128,4 |
1922 |
|
|
додаткові транспортні послуги та допоміжні операції |
1767 |
121,1 |
1459 |
|
|
діяльність пошти та зв'язку |
1392 |
120,1 |
1159 |
|
|
Фінансова діяльність |
2489 |
133,2 |
1869 |
|
|
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям |
1417 |
131,2 |
1080 |
|
|
з них дослідження і розробки |
1496 |
126,1 |
1186 |
|
|
Державне управління |
1672 |
117,9 |
1418 |
|
|
Освіта |
932 |
120,7 |
772 |
|
|
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
754 |
122,6 |
615 |
|
|
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту |
966 |
124,9 |
774 |
|
|
з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг |
975 |
123,6 |
789 |
Розподіл працівників за розмірами заробітної плати свідчить про наявність значної міжгалузевої диференціації та відсутність залежності розміру зарплати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників як у сфері послуг, так і виробництва. Наприклад, в установах освіти, де працівники мають високий кваліфікаційний та професійний рівень, забезпечений вищою освітою, у червні 2007р. у 44,0% працюючих нарахована заробітна плата була понад 1000 грн., в установах охорони здоров'я та соціальної допомоги цей показник склав 27,3%. Разом з тим, серед зайнятих у сфері фінансової діяльності зазначена категорія становила майже три чверті (72,1%).
Ще більш високий ступінь диференціації спостерігається у виробничих видах діяльності. Так, на підприємствах по виробництву коксу та продуктів нафтоперероблення, а також у добувній промисловості понад три чверті працівників - 87,4% та 76,8% відповідно, отримали заробітну плату більше 1000 грн., а кожен третій у цих видах діяльності отримав заробітну плату, яка перевищувала 2000 грн. Разом з тим на підприємствах текстильної промисловості та пошиття одягу, виробництва шкіри та шкіряного взуття категорія працівників, заробітна плата яких була більше 1000 грн. не перевищувала 25% працюючих.
Таким чином в економіці країни рівень заробітної плати практично визначається належністю до певної сфери економічної діяльності, а не формується під впливом загальновизнаних світовою практикою чинників, якими є кількість, якість та результати праці. І як наслідок вартість робочої сили у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг, залишається низькою.
Порівняно з I півріччям 2006р. суттєвих змін у структурі фонду оплати праці не зафіксовано: 63,3% складав фонд основної заробітної плати (оплата за тарифними ставками та посадовими окладами), ще майже третину (31,5%) - фонд додаткової заробітної плати. Основними складовими останнього були доплати та надбавки до тарифних ставок і посадових окладів та премії за виробничі результати (72,1% від фонду додаткової заробітної плати). Питома вага інших заохочувальних та компенсаційних виплат (матеріальна допомога, соціальні пільги тощо) залишилась незначною і склала 5,3% фонду оплати праці.
Реальна заробітна плата
Одним із важливих індикаторів стану рівня життя населення є показник реальної заробітної плати. За 6 місяців 2007р., порівняно з відповідним періодом минулого року темп приросту цього показника склав 12,0%.
Серед регіонів темпи приросту реальної заробітної плати у січні-червні п.р. порівняно з відповідним періодом минулого року коливалися в межах від 6,2% у Дніпропетровській області до 15,5% в Івано-Франківській, що обумовлено регіональною диференціацією зростання розмірів заробітної плати та споживчих цін.
Динаміку реальної заробітної плати характеризують дані, наведені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Динаміка реальної заробітної плати
|
|
Індекс реальної заробітної плати до відповідного періоду попереднього року, % |
||
|
2006р. |
2007р. |
||
|
Січень |
122,8 |
113,6 |
|
|
Січень-лютий |
122,6 |
113,2 |
|
|
Січень-березень |
123,6 |
112,3 |
|
|
Січень-квітень |
123,9 |
111,9 |
|
|
Січень-травень |
123,4 |
112,1 |
|
|
Січень-червень |
122,9 |
112,0 |
Стан виплати заробітної плати
Важливим чинником щодо забезпечення соціальних гарантій працівників є фактор своєчасності виплати заробітної плати. Аналіз динаміки загальної суми боргу з виплати заробітної плати працівникам за останні роки свідчить про постійне її скорочення, проте існує тенденція коливання показника упродовж року: збільшення у першому півріччі і скорочення на кінець року. Так, протягом І півріччя 2007р. загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати збільшилась на 4,3%, або на 34,3 млн.грн. Це значно нижчі показники приросту, ніж були зафіксовані у цьому періоді торік: 14,6%, або 140,7 млн.грн.
Обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 липня п.р. дорівнював 840,7 млн.грн., або 5,3% фонду оплати праці, нарахованого за червень п.р. (проти 8,8% рік тому). Має місце значне коливання цього співвідношення за видами економічної діяльності: від 31,2% у рибальстві, рибництві до 0,1% у державному управлінні та освіті. У регіональному розрізі найвищий рівень такого показника зафіксовано у Кіровоградській (14,6%), Луганській (10,8%) та Донецькій (10,1%) областях, а найнижчий (0,4%) - у м.Києві.
Основна частка заборгованої заробітної плати на початок липня не виплачена підприємствами промисловості (54,2%) і сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг (17,3%), при цьому з кожних 100 невиплачених гривень 24 заборгували своїм працівникам підприємства Донецької області, 10 - Луганської.
Збільшення загальної суми заборгованості з виплати заробітної плати у січні-червні п.р. зумовлено, здебільшого, зростанням боргів працівникам економічно активних підприємств (на 14,1%, або на 44,6 млн.грн.), (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3 - Структура заборгованості з виплати заробітної плати у І півріччі 2007 року
|
на 1 січня, рн..грн. |
на 1 липня |
|||
|
рн..грн. |
у % до підсумку |
|||
|
Усього по підприємствах |
806,4 |
840,7 |
100,0 |
|
|
у тому числі: |
||||
|
економічно активні |
315,4 |
360,0 |
42,8 |
|
|
банкрути |
394,7 |
380,3 |
45,2 |
|
|
економічно неактивні |
96,3 |
100,4 |
12,0 |
На 1 липня 2007р. заборгованість на економічно активних підприємствах становила 360,0 млн.грн., з неї 61,0% (219,7 млн.грн.) - це борг за роботи, виконані у січні-травні п.р. На відповідну дату попереднього року заборгованість із виплати поточної заробітної плати становила 62,9% загальної суми боргу економічно активних підприємств, або 372,0 млн.грн.
Серед видів економічної діяльності найбільш суттєвий приріст суми невиплаченої заробітної плати протягом січня-червня п.р. зафіксовано у промисловості - на 54,6 млн.грн., або на 38,3%, в основному за рахунок підприємств, зайнятих добуванням вугілля, лігніту і торфу (на 26,7 млн.грн., або на 97,1%) та виробництвом транспортних засобів та рн.ування (на 20,4 млн.грн., або у 2,6 раза).
На підприємствах сільського господарства, мисливства та пов'язаних з ними послуг заборгованість з виплати заробітної плати зменшилася на 13,7 млн.грн., або 31,0%.
У регіональному аспекті зростання суми боргу на економічно активних підприємствах спостерігалося у 16 регіонах країни, найвищими темпами - у Закарпатській (у 3,0 р.), Херсонській і Харківський (у 1,9 р.), Сумській (в 1,8 р.) областях та м.Севастополі (у 1,7 р.). Зменшення боргу у решті регіонів складало від 12,0% в Одеській області до 70,7% у Тернопільській.
На початок липня 2007р. вчасно не отримали заробітну плату 206,4 тис. осіб, що становить 1,8% від загальної кількості штатних працівників, зайнятих в економіці. Серед них майже чверть працівників (24,2%) мала заборгованість терміном більше трьох місяців, тоді як рік тому таких працівників рн. п'ята частина (20,8%). Кожному із зазначених працівників не виплачено в середньому 1365 грн., що на 11,4% більше середньомісячної заробітної плати за січень-червень п.р.
Заборгованість із виплати заробітної плати з бюджетів усіх рівнів з початку п.р. зменшилась майже удвічі і на 1 липня становила 0,2 млн. рн.., або 0,1% обсягу боргу економічно активних підприємств. Більше половини (55,9%) зазначеної суми складали борги за рахунок коштів державного бюджету.
Упродовж січня-червня п.р. заборгованість працівникам із виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності збільшилася майже на третину і на 1 липня склала 9,6 млн.грн. За цей же період обсяг заборгованості потерпілим на виробництві за рахунок власних коштів підприємств зменшився на 9,9% і на початок липня становив 14,0 млн.грн.
Сума заробітної плати, не виплаченої працівникам підприємств-банкрутів порівняно з 1 січня п.р. зменшилася на 3,7% і на 1 липня становила 380,3 млн.грн.
У регіональній структурі найбільша частка боргу підприємств-банкрутів припадає на Донецьку (33,4%) та Луганську (10,0%) області. Більше половини суми заборгованості підприємств-банкрутів (61,1%) утворена у промисловості, ще 21,1% - у сільському господарстві та мисливстві.
У Черкаській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Донецькій та Запорізькій областях зазначеними підприємствами не виплачено на початок липня п.р. близько двох третин загальної суми боргу (від 68,2% до 60,3%). У Дніпропетровській, Івано-Франківській, Сумській, Чернівецькій областях частка боргу таких підприємств склала більше половини (від 50,0% до 55,9%).
Якщо в цілому по країні на підприємства, які призупинили виробничо-господарську діяльність (економічно неактивні) припадає восьма частина суми боргу, то ситуація у регіонах має значні відмінності. Найбільше заборгували своїм працівникам економічно неактивні підприємства Тернопільської, Волинської та Київської областей (відповідно 65,0%, 40,0% та 39,6% від загальної суми боргу в регіоні). У м.Києві на таких підприємствах утворено близько третини загальної суми невиплаченої заробітної плати, у Полтавській області - понад чверть.
За видами економічної діяльності найбільша частка боргу економічно неактивних підприємств утворена у сільському господарстві (34,6%) і промисловості (26,2%).
Висновки
Після проведеного дослідження по темі роботи можна сказати, що її основну мету є досягнуто. З даної роботи зробимо наступні висновки:
Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.
Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.
Необхідно визнати, що законодавство не містить чітко визначених вимог щодо того, при виконанні якої роботи яка форма оплати праці має застосовуватися. Підприємство в даному питанні має повну волю вибору.
В порівнянні з погодинною формою оплати праці, відрядна форма має набагато більше можливостей для контролю вірогідності, обґрунтованості і законності її нарахування.
Не секрет, що на сьогодні чимало підприємств продовжують здійснювати виплати працівникам за їхню працю в "конвертах", офіційно відображаючи в обліку тільки частину фактично нарахованої і виплаченої працівнику заробітної плати. Причини, з яких працівники погоджуються на такі умови оплати, і чому роботодавці йдуть на порушення законодавства, зрозумілі, і на них ми зупинятися не будемо. Розглянемо, як роботодавці намагаються сховати реальні суми виплат, і якими методами користуються перевірячі для "відновлення істини".
На підприємствах, окрім відрядної оплати, застосовується почасова оплата, тобто оплата за працю певної тривалості (годину, день, місяць). В умовах переходу до ринку на деяких підприємствах може з'явитися тенденція до заміни відрядної оплати на почасову. У цьому разі необхідно дотримуватися певних вимог до організації почасової оплати, з тим щоб її застосування не спричинило зниження ефективності роботи, що не бажано в умовах конкуренції на ринку праці.
Застосування почасової оплати праці потребує:
* точного обліку і контролю за фактично відпрацьований час;
* правильного присвоєння робітникам тарифних розрядів відповідно до їхньої кваліфікації і з урахуванням кваліфікаційного рівня виконуваних робіт;
* розроблення й правильного застосування обгрунтованих норм виробітку, (часу) нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності.
Зауважимо, що на сучасних підприємствах праця робітників з почасовою оплатою має нормуватися й оцінюватися на основі показників, які враховують результати їхньої праці.
Список використаної літератури
1. КЗпП - Кодекс законів про працю в редакції Закону України від 15.12.93 р. № 3694- XII.
2. Закон про оплату праці - Закон України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
3. Закон про бюджет - Закон України "Про державний бюджет України на 2005 р." від 23.12.2004 р. № 2285-IV.
4. Закон про бюджет - Закон України "Про державний бюджет України на 2006 р." від 23.12.2004 р. № 2285-IV.
5. Закон про бюджет - Закон України "Про державний бюджет України на 2007 р." від 23.12.2004 р. № 2285-IV.
6. Методичні рекомендації № 186 - "Методичні рекомендації щодо оплати праці працівників малих підприємств", схвалені Наказом Міністерства праці і соціальної політики 13.08.2004 р. № 186.
7. ПКМУ № 1298 - ПКМУ "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів по оплаті праці працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери" від 30.08.2002 р. № 1298.
8. МСБО 19 - Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку "Виплати працівникам".
9. Наказ № 253 - Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 09.10.95 р. № 253.
10. Інструкція № 5 - Наказ держкомстатистики України "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" від 13.01.2004 р. № 5.
11. Методичні рекомендації № 4 - "Методичні рекомендації щодо визначення робочих місць", схвалені Протоколом Міністерства праці України від 21.06.95 р. № 4.
12. Допомога ФСС і види оплати праці // Школа бухгалтера. - 2006. № 4
13. Участь у прибутку підприємства // Школа бухгалтера. - 2006. № 4
14. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 559 с.
15. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 300 с.
16. Казмерчук-Палащина Н.Г. Організаційно-економічні аспекти мотивації праці в системі менеджменту торговельного підприємства: Дис...канд.екон.наук / 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг. - К., 2000. - 175 с.
17. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. - 303 с.
18. Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Збірник наукових праць / Ред. кол.: А.А. Мазаракі, А.Д. Бутко, С.І. Бай. - К.: КНТЕУ, 2004. - 280 с.
19. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: Атіка, 2004. - 480 с.
20. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: А.С.К., 2004. - 400 с.
21. Вітлінський В.В., Великоіваненко Г.І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - 480 с.
22. Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: ЦУЛ, 2004. - 196 с.
23. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: ЦНЛ, 2006. - 487 с.
24. Грещак М.Г., Колот В.М., Наливайко А.П., Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.:КНЕУ, 2005. - 526 с.
25. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності: Економіко-правовий аспект: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. - 431 с.
26. Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков В.С., Панков В.А. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: ЦНЛ, 2005. - 398 с.
27. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навч. посібник. - 3-є вид. - К.: Ельга; Ніка-Центр, 2004. - 211 с.
28. Лігоненко Л.О., Клоченок Л.В. Економіка торговельного підприємства: методика вирішення планово-економічних творчих задач: Навч. посібник для студентів вузів, які навчаються за напрямом "Економіка і підприємництво", "Менеджмент". - К.: КНТЕУ, 2005. - 295 с.
29. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2004. - 580 с.
30. Нестеренко Ж.К., Череп А.В. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: ЦНЛ, 2005. - 122 с.
31. Рудницький В.С., Лазаришина І.Д., Бачинський В.І., Поліщук В.Л. Організація первинного обліку та економічного аналізу на прикладі підприємств торгівлі: Навч. посібник для студентів вищих навч.закладів.-К.: Професіонал, 2004. - 480 с.
32. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2004. - 654 с.
33. Сагалакова Н.О. Економічна діагностика діяльності торговельного підприємства: Дис... канд. екон. наук / 08.07.05 - економіка торгівлі та послуг; Наук. кер. Г.О.Нікітіна. - Полтава, 2006. - 198 с.
34. Семенов Г.А., Панкова М.О., Семенов А.Г. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. - К.: ЦНЛ, 2005. - 324 с.
35. Уманців Ю., Швед Ю. Офшорне підприємництво у сучасній економіці: Монографія. - К.: Атіка, 2004. - 144 с.
36. Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О., Клоченок Л.В., Губар С.І. Опорний конспект лекцій зі спецкурсу "Економіка торговельного підприємства", Ч.2. -К.: КНТЕУ, 2004. - 130 с.
37. Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О., Клоченок Л.В., Губар С.І. Опорний конспект лекцій зі спецкурсу "Економіка торговельного підприємства", Ч.2. -К.: КНТЕУ, 2005. - 130 с.
38. Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О., Клоченок Л.В., Губар С.І. Опорний конспект лекцій зі спецкурсу "Економіка торговельного підприємства", Ч.3. - К.: КНТЕУ, 2004. - 182 с.
39. Філатова Г.О. Організаційно-економічний механізм визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств: Дис... канд. екон. наук / 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами; Наук. кер. Т.І. Чаюн. - К., 2004. - 263 с.
40. Цигилик І.І., Бибик Я.Р., Ємбрик М.Я., Паращич В.Ф. Економіка підприємства (в питаннях і відповідях): Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2004. - 166с.
41. Цигилик І.І., Кропельницька С.О., Мозіль О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2004. - 123 с.
42. Чаюн І.О., Богославець Г.М., Довгаль Н.С., Стасюк Л.Л. Економіка підприємства: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навч. закладів / За ред. Н.М. Ушакової. - К.: КНТЕУ, 2005. - 568 с.
43. Чепурда Л.М., Бєляєва С.С., Плахотнікова М.В., Ус Г.О. Економіка та організація діяльності об'єднань підприємств: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів / За ред. Л.М. Чепурди. - К.: Професіонал, 2005. - 270 с.
44. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: Каравела, 2004. - 564 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть оплати праці і напрямки її статистичного вивчення. Годинний та місячний фонди оплати праці. Норматив заробітної плати на карбованець продукції. Аналіз виконання плану по фонду заробітної плати. Темпи зростання рівня оплати і продуктивності праці.
курсовая работа [421,1 K], добавлен 26.09.2009Функції та складові заробітної плати як соціально-економічної категорії. Визначення розміру мінімальної заробітної плати. Принципи організації оплати праці, характеристика її елементів: нормування праці, тарифна система, форми і системи заробітної плати.
реферат [28,8 K], добавлен 14.04.2010Види оплати праці - ціни трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі. Узагальнення сучасних форм і систем заробітної плати, добавок й надбавок до заробітної плати, а також організації преміювання працівників на прикладі ВАТ "Безбородьківська АФКФ".
курсовая работа [152,2 K], добавлен 17.02.2011Економічна суть оплати праці, її економічне значення, форми та системи заробітної плати, заохочувальні виплати та надбавки. Формування фонду оплати праці та види відрахувань із плати на підприємстві. Методи підвищення заробітної плати співробітникам.
курсовая работа [68,8 K], добавлен 24.11.2010Поняття форм і систем оплати праці, шляхи вдосконалення їх використання на підприємстві. Реформи оплати праці на сучасному етапі. Суть відрядно-преміальної системи оплати праці. Дослідження методики обчислення фондів основної і додаткової оплати праці.
курсовая работа [89,3 K], добавлен 14.03.2009Сучасний стан оплати праці в економіці України. Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Аналіз використання робочого часу, трудомісткості продукції. Нарахування заробітної плати робітникам підприємства. Планування трудових показників.
курсовая работа [63,0 K], добавлен 06.04.2011Сутність заробітної плати та її функції. Нормативно-правова база системи оплати праці. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Бердичівська фабрика одягу". Діагностика ефективності застосування діючих форм та систем оплати праці на підприємстві.
курсовая работа [173,9 K], добавлен 07.11.2013Економічна сутність оплати праці. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Організація оплати праці працівників ПАТ "АК "Київводоканал". Шляхи вдосконалення форм та систем оплати праці за мотиваційними та стимулюючими механізмами.
курсовая работа [831,0 K], добавлен 25.02.2013Суть заробітної плати і її формування. Основні принципи організації заробітної плати на підприємствах. Аналіз системи оплати праці на металургійному підприємстві ВАТ "МКК ім. Ілліча". Форми і розміри винагород, система преміювання працівників.
дипломная работа [234,8 K], добавлен 14.06.2010Зміст, сутність, функції та теорії заробітної плати. Види форм і систем оплати праці. Прибуток від операційної діяльності підприємства. Формування фонду оплати праці організації. Аналіз використання основних фондів та собівартості реалізованих товарів.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.01.2013
