Приватизація – основа роздержавлення

Під час роздержавлення об'єктів в цілому переважали способи викупу об'єкта приватизації (41,59%) та продаж на аукціоні (21,43%). Роздержавлення шляхом оренди з викупом здійснило 15,4% усіх об'єктів, що роздержавлені, продажу акцій - 10,51 відсотка (додаток Л).

Об'єкти великої приватизації (групи Б,В,Г) в основному роздержавлені способом продажу акцій ВАТ - 658 об'єктів.

В області в першу чергу процес реформування власності почався з підприємств галузей, які найбільше впливають на розвиток споживчого ринку, а саме: об'єкти торгівлі та громадського харчування (2495 об'єктів), житлово-комунального та побутового обслуговування (2194), промисловості (459 об'єктів), будівництва (262 об'єкти), сільського господарства (165 об'єктів) та інші (354 об'єкти).

Хоча питома вага підприємств агропромислового комплексу в загільній кількості приватизованих об'єктів складає біля 7%, в області вже приватизовано до 90% агропідприємств державної форми власності. Головною проблемою цієї галузі є збереження певного обсягу державних підприємств АПК, приватизацію яких заборонено відповідно до рішень Верховної Ради.

В цілому по області при реформуванні власності об'єктів державної форми власності головним чином застосовувався продаж акцій відкритих акціонерних товариств (87,9%), а об'єктів, що належали до комунальної власності - викуп товариством покупців (48,1%).

Важливим механізмом приватизації стало акціонування та корпоратизація. У промисловості найбільша частка об'єктів реформувала власність шляхом продажу акцій відкритих акціонерних товариств (66% від загальної кількості роздержавлених об'єктів у цій галузі економіки). Більшість об'єктів чорної металургії (85,2% від загальної кількості об'єктів, роздержавлених у цій галузі промисловості), машинобудування і металообробки (74,8%), харчової промисловості (73,2%), промисловості будівельних матеріалів (68,3%) роздержавлена шляхом створення відкритих акціонерних товариств.

Реформовані підприємства за роки приватизації у структурі товарного виробництва переважали державний сектор за обсягами продукції (робіт, послуг) у 1,8 рази.

Значна кількість об'єктів заготівлі (96,6%), транспорту (70,7%), матеріально-технічного постачання (69,5%), будівництва (69,2%) змінила форму власності також через продаж акцій відкритих акціонерних товариств.

З 1993 по 2003 роки приватизовано 126 об'єктів незавершеного будівництва. Здійснювалося це в основному шляхом продажу їх на аукціоні (77,8%). Роздержавлення об'єктів незавершеного будівництва дозволяє створити нові робочі місця у різних сферах виробництва, сприяє вирішенню проблем забезпечення житлом, поліпшується екологічна ситуація та значно покращується зовнішній вигляд міст та сіл Дніпропетровської області. Крім того, приватизація об'єктів незавершеного будівництва сприяє забезпеченню надходження коштів до Державного бюджету України. При цьому слід зазначити, що з урахуванням специфіки регіону понад 1000 “довгобудів” було приватизовано у складі цілісних майнових комплексів.

Щодо об'єктів групи Ж, то їх приватизацію в області розпочато з 1998 року. Раніше об'єкти соціально-культурної сфери приватизувалися як об'єкти групи А. З урахуванням специфіки об'єктів, а також необхідністю збереження рівня обслуговування населення, завдання по групі Ж визначаються в обмежених обсягах.

Процесом приватизації більш всього охоплені об'єкти таких видів економічної діяльності, як оптова й роздрібна торгівля, включаючи торгівлю транспортними засобами та послуги з їх ремонту (2173 об'єкти), операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам (1626), колективні, громадські та особисті послуги (660), промисловість (362), готелі та ресторани (310), будівництво (261 об'єкт).

Після приватизації, колективної форми власності набули 4918 об'єкти (78,6% від загальної кількості реформованих), об'єктами приватної власності стали 1341 об'єкти (21,4%), до власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав перейшов 1 об'єкт.

У структурі обсягів промислової продукції, виробленої підприємствами, які змінили форму власності, продукція підприємств обробної промисловості становила майже три чверті (72,6%), добувної - майже чверть (24,4%), підприємств з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води - 3 відсотка.

Реформовані підприємства у структурі товарного виробництва переважали державний сектор за обсягами продукції (робіт, послуг) у 1,8 рази.

Роздержавленими підприємствами, які складають 13,3% від усіх, що звітують по області, використано 7864,1 тис.тонн палива в умовному вимірі, що становило 42,1% від загального обсягу споживання палива по області.

Як і в минулі роки, основним джерелом інвестицій в основний капітал підприємств, які змінили форму власності, залишаються власні кошти - 99,1% від усіх освоєних капітальних вкладень.

У звітному періоді значну частку (39,9% від усіх капітальних вкладень по області) освоєно реформованими підприємствами в обробній промисловості. Водночас, питома вага інвестицій в основний капітал таких підприємств у розвиток окремих виробництв була ще вищою. Так, на підприємствах з виробництва машин та устаткування вона становила 88,5%, транспортного устаткування - 81,6%, з виробництва гумових та пластмасових виробів - 72,9 відсотка.

Більше половини (60,3%) від усіх вкладень освоєно роздержавленими підприємствами з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води.

Капітальні вкладення реформованих підприємств значно переважали обсяги, освоєні підприємствами державної та комунальної форм власності, в таких видах економічної діяльності, як харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (у 230,4 рази); оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами (у 223,3 рази); виробництво машин та устаткування (у 194,1 рази).

Таким чином, в головному завдання державної політики в сфері реформування відносин власності в регіоні виконано. Створено вагомий дієвий блок недержавної власності, який вже зараз визначає стан справ в економіці регіону.

Постійно здійснюється контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації загальнодержавної та комунальної власності.

Офіційно завдання державним органам приватизації по здійсненню контролю за виконанням покупцями державного майна умов договорів купівлі-продажу було поставлене законодавством України по питанням приватизації в 1997 році. Важливість цієї ділянки роботи обумовлена тим, що у державній програмі приватизації на 2000 - 2002 роки питання контролю за виконанням договірних умов присвячено окремий розділ.

При укладанні договорів купівлі-продажу регіональне відділення розробляє умови по кожному об`єкту приватизації, так як досвід роботи показав, що типові договори на теперішній час не відповідають сучасним вимогам існуючої законодавчої бази.

На сьогодні у регіональному відділенні діє автоматизована система моніторингу реалізації умов договорів купівлі-продажу пакетів акцій - інформаційно-пошукова система “Етап” (інвестиційні зобов'язання).

Перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу здійснюються безпосередньо з виїздом на підприємства, в присутності представника юридичної особи - покупця.

При перевірці виконання умов договорів купівлі-продажу особлива увага приділялася питанню ефективності умов продажу державного майна, яке розглядається в контексті аналізу впливу приватизації підприємств на зміну їх економічного та господарського стану, підвищенню обсягів робіт по відновленню і модернізації технології виробництва.

За результатами перевірок зроблено такі висновки:

збереглася тенденція до поступового поліпшення стану виконання умов договорів купівлі-продажу;

зменшилась кількість договорів, у яких зафіксовано порушення покупцями термінів реалізації взятих зобов'язань або неналежне їх виконання;

зменшилась кількість порушень умов договорів щодо збереження кількості робочих місць;

збільшилась кількість позачергових перевірок, проведених за окремими дорученнями вищих органів державної влади, та обсягів роботи по інформуванню цих органів , щодо стану реалізації умов договорів купівлі-продажу і вжитих органами приватизації заходів, що свідчить про підвищення уваги до цього напрямку діяльності.

У разі коли умови договорів купівлі-продажу виконані, договори знімаються з контролю по підсумках року.

У зв'язку з об'єктивною необхідністю, викликаною ринковими умовами господарювання, органами приватизації - шляхом внесення змін та доповнень уточнено умови 37 договорів.

Проведена робота по створенню бази даних укладених договорів купівлі-продажу по об'єктах незавершеного будівництва.

Основними умовами договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва, які не виконуються, є:

врегулювання питання користування земельною ділянкою;

здійснення переоформлення права власності забудовника;

дотримання строків добудови об'єктів незавершеного будівництва.

будівництво окремих об'єктів за початковим призначенням або зі зміною профілю не проводилось і не проводиться.

Відповідно до вимог чинного законодавства, на обліку регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області перебуває 67 договорів купівлі-продажу пакетів акцій акціонерних товариств, в тому числі 55 - з інвестиційними зобов'язаннями.

Їх умовами передбачено внесення до підприємств протягом 1995-2002 років інвестицій на загальну суму 38,8 млн. грн. та 32,9 млн. дол. США. Фактично станом на 01.01.2003 інвестиції надійшли на загальну суму 45,3 млн. грн. та 22,9 млн. дол. США.

Таблиця 3. Надходження інвестицій за період з 1995 по 2002 роки

Внесення інвестицій сприяло поліпшенню економічного стану деяких підприємств.

Так, наприклад, в ВАТ “Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів” за 1999 - 2002 роки внесено 8210,0 тис.грн. інвестицій, з яких згідно умов договору використано 2867,0 тис.грн. на придбання необхідного сучасного обладнання, 1000 тис.грн. - на погашення заборгованості по заробітній платі та перед бюджетом, 4343,0 тис. грн. - сплачено за активну енергію та природний газ. Освоєно та впроваджено у виробництво нові види продукції, які відповідають профілю діяльності.

Триває претензійно-позовна робота по договорах купівлі-продажу пакетів акцій, по об`єктах малої приватизації та об`єктах незавершеного будівництва. Зокрема розірвано та повернуто в державну власність пакети акцій по 3 договорах купівлі-продажу: ВАТ “Арматурно-механічний завод”, який вже перепроданий на фондовій біржі за грошові кошти, ВАТ “Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів” та ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерна”.

За порушення виконання умов, виявлених у 2002 року, по 35 договорах купівлі-продажу пакетів акцій, малої приватизації та об'єктів незавершеного будівництва були підготовлені та направлені позовні заяви, щодо їх розірвання та повернення об`єктів незавершеного будівництва до державної власності.

Необхідно зазначити, що досягненню подібних результатів значною мірою сприяли постійні увага та ефективна допомога з боку керівництва та центрального апарату ФДМУ, плідна співпраця з облдержадміністрацією, іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратурою, правоохоронними, податковими та контрольно-ревізійними органами, регіональними засобами масової інформації, комерційними структурами, які приймали участь в процесі реформування відносин власності. Особлива увага приділялась відносинам з керівниками та колективами приватизуємих підприємств, профспілками.

Зараз регіональне відділення є потужною організацією, яка забезпечує реалізацію в Придніпров'ї головних завдань політики Президента України Л.Д.Кучми в сфері реформування державної власності. Накопичений досвід дозволяє вирішувати питання, які стоять перед органами приватизації сьогодні і на майбутнє.

3. Проблемні питання реформування відносин власності та шляхи їх вирішення

Навіть після 12 років процесів приватизації і на сьогодні є проблемні питання, які потребують вивчення та вирішення.

Збільшенню темпів підготовки об'єктів до приватизації заважає те, що переважна більшість об'єктів, які подаються на приватизацію, потребують реєстрації закріплених за ними об'єктів нерухомості в бюро технічної інвентаризації, виготовлення інвентарних справ, оформлення актів користування займаними ними земельними ділянками тощо. В умовах недостатнього фінансування робіт, пов'язаних з підготовкою об'єктів приватизації до продажу, їх обсяг не може суттєво збільшитися.

Типовими є випадки, коли керівники підприємств, на балансах яких перебувають об'єкти, що пропонуються до приватизації, незважаючи на рішення органів, уповноважених управляти майном таких об'єктів, відмовляють органам приватизації в наданні необхідної технічної документації, в проведенні інвентаризації майна, яке приватизується, вживають інших заходів, які призводять до зриву підготовки об'єкта до продажу. Звернення органів приватизації за сприянням до органів, до сфери управління яких належать такі підприємства, частіше за все не дають позитивного результату.

Основні перешкоди під час проведення приватизації об'єктів державної власності групи А:

велика кількість об'єктів, це нежитлові приміщення вбудовані в житлові будинки, на приміщення відсутня технічна документація, а виготовлення технічної документації затримує строки приватизації, з введенням в дію з 01.003р. “Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, ще більше ускладнило роботу з підготовки об'єктів до приватизації. Виготовлення технічної документації сягає 2-3 місяці при умові своєчасної оплати, що негативно впливає на терміни приватизації передбачені законодавством;

законодавчо неврегульований процес матеріальної відповідальності учасників аукціону за навмисний зрив аукціону та покупців, що відмовляються від підписання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

для приватизації пропонуються підприємства з великою заборгованістю перед бюджетами всіх рівнів;

накладання податкової застави та виконавчого провадження на більш ліквідні об'єкти, в тому числі на об'єкти, щодо яких прийняте рішення про приватизацію.

При проведенні приватизації об'єктів соціальної сфери (група Ж) виникають такі проблеми: в зв'язку з тим, що об'єкти соціальної сфери, як правило продаються зі збереженням профілю діяльності, важко знайти ефективного власника. оскільки соціальна сфера (дитсадки, клуби, будинки культури та інші), як правило збиткові.

На приватизацію дитячих садків негативно впливають вимоги Закону України “Про дошкільну освіту” стосовно використанні будівель та майна ліквідованих дитячих садків, які перебувають в державній власності, виключно для роботи з дітьми. Така умова негативно позначилася на попиті потенційних покупців.

Негативно впливають на приватизацію об'єктів санаторно-курортного призначення обмеження встановлені ст. 26 Закону України “Про курорти”:

в процесі приватизації об'єктів соціальної сфери виявляється, що балансоутримувач не ввів своєчасно в експлуатацію об'єкт приватизації, із-за чого відсутній акт вводу в експлуатацію та рішення виконкому про виділення земельної ділянки під об'єкт, що потребує додаткових рішень від регіонального відділення по виготовленню технічної та правоустановчої документації;

визначення терміну подання заяв покупцем для участі в торгах конкурентними способами не менш 50 днів. Такий термін не дає можливості використати витяг з реєстру прав власності на об'єкт соціальної сфери (строк його дії 3 місяця), а також у разі повторного продажу значно збільшується період продажу об'єкта (строк проведення двох торгів 130-150 діб);

низька ліквідність об'єктів (об'єкти перебувають в поганому технічному стані, їх будівельні параметри не віповідають вимогам сьогодення);

невідповідність профілю об'єктів вимогам теперішнього часу;

неспроможність балансоутримувачів забезпечити належне збереження об'єктів.

При проведенні приватизації об'єктів незавершеного будівництва виникає дефіцит ефективного власника. Ця проблема виникає із-за того, що:

всі об'єкти потребують значних капітальних вкладень на їх добудову;

об'єкти незавершеного будівництва, які планувались використовуватись багато років тому, не завжди, а навіть в більшості не відповідають вимогам сучасності по економічним та технічним параметрам

значна кількість об'єктів не була законсервована відповідним чином, що сприяло їх руйнації та втраті технічних та фізичних якостей;

значна кількість об'єктів незавершеного будівництва мають низький рівень готовності, що не завжди відповідає сумі затрат віднесених балансоутримувачами на їх будівництво. В багатьох випадках на підприємствах не збереглась проектна та кошторисна документація, що також впливає на привабливість об'єктів;

законодавчо не врегульовано використання експертної оцінки при визначенні вартості об'єкта незавершеного будівництва щоб дало змогу визначати ринкову вартість об'єкта з урахуванням його стану на дату оцінки.

Для вирішення вищезазначених питань необхідно здійснити низку заходів:

необхідно в законодавчому порядку визначити засоби впливу на керівників підприємств, які відмовляються від оформлення технічної документації або вирішити питання щодо фінансування органами приватизації підготовки зазначеної вище документації;

для підвищення привабливості об'єктів незавершеного будівництва, по яким прийняте рішення щодо їх продажу на аукціоні за методом зниження ціни лоту, та залучення потенційних покупців до приватизації, вважаємо за доцільне повністю зняти обмеження на зниження ціни лоту відносно стартової ціни, визначеного п.1. Порядку проведення аукціону за методом зниження ціни лоту, затвердженого наказом ФДМУ від 15.08.2000 №1695;

передбачити визначення вартості об'єктів незавершеного будівництва шляхом проведення оцінки для всіх видів продажу;

з метою прискорення процесу приватизації об'єктів соціальної сфери (група Ж) та забезпечення використання документів, які мають обмежений строк дії, вважаємо за доцільне змінити термін публікації інформації про проведення торгів в інформаційних бюлетнях та місцевій пресі з 50 на 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу (п.3.5 Положення про порядок приватизації об'єктів групи Ж, затвердженого наказом ФДМУ від 14.08.2000 №1693);

внести зміни до Закону України “Про дошкільну освіту” в частині можливості перепрофілювання колишніх дитячих закладів;

внести зміни до Закону України “Про курорти” щодо можливості акціонування та корпоратизації державних санаторно-курортних закладів;

своєчасно відокремлювати об'єкти соціальної сфери, інших об'єктів невиробничого призначення від підприємств, на балансах яких вони перебувають, що зніме можливість їх внесення у податкову заставу з метою погашення податкового боргу таких підприємств. Наявність такого боргу суттєво залежить від необхідності сплати земельного податку за користування земельними ділянками, займаними об'єктами соціальної сфери та об'єктами невиробничого призначення, та від необхідності відволікати обігові кошти підприємств на їх утримання.

При проведенні конкурсів з продажу пакетів акцій ВАТ важливою перепоною є реалізація майна ВАТ поза межами приватизації. Відкриті акціонерні товариства, які пройшли через такі процедури, втрачають свою привабливість для покупців та інвесторів. Ця проблема вимагає законодавчого рішення, щодо заборони продажу будь-якого майна ВАТ виконавчими службами і податковими органами до завершення приватизації або визнання ВАТ банкрутом. Необхідно внести зміни в Закон України “Про виконавчу службу” відносно продажу майна ВАТ, що знаходиться в виконавчому провадженні, тобто заборонити продаж майна ВАТ, яке знаходиться в процесі приватизації.

При проведенні продажу пакетів акцій ВАТ за конкурсом виникає питання: чи може регіональне відділення укласти договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ за конкурсом стратегічно важливих підприємств, коли розмір такого пакета акцій перевищує 50 відсотків статутного фонду ВАТ, без отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктом господарювання, відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України від 19.02002 № 33-р, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, згідно відомостей, наданих потенційним покупцем цього пакета, не перевищує суму, еквівалентну 12 млн. євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року.

В зв'язку з обмеженістю терміну процедури санації відкритих акціонерних товариств виникають труднощі з прискоренням продажу консолідованих пакетів акцій, які виставлені на торги на фондових біржах і не користуються попитом. Зволікання з реалізацією консолідованого пакету акцій відкритих акціонерних товариств ставить під загрозу виконання заходу плану санації, без чого відновлення платоспроможності ВАТ не можливе, а потім і повне припинення діяльності підприємства. При процедурі санації необхідно обмежити терміни продажу пакетів акцій ВАТ, які виставлені на торги на фондових біржах і не користуються попитом.

При додатковій безоплатній передачі акцій ВАТ, створених в процесі приватизації радгоспів, що приватизувались за погодженням з Кабінетом Міністрів України та інших державних сільськогосподарських підприємств, у відповідності до ст.113 Державної програми приватизації на 2000-2002 рр., залишились такі проблемні питання:

чи мають право на додаткове безоплатне отримання акцій особи, що мали право на безоплатну частку акцій на момент приватизації підприємства і створення ВАТ та не використали її в повному обсязі, але на теперішній час вже не працюють на підприємстві ?

чи мають право на одержання цих акцій особи, що стали членами трудового колективу після створення ВАТ?

чи передбачається проведення якої-небудь роботи по розкріпленню державних пакетів акцій у розмірі 25%, до прийняття нової Державної програми приватизації?

Регіональним відділенням не закінчена приватизація 11 відкритих акціонерних товариств, на нереалізовані пакети акцій яких розповсюджується дія ст.57 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки. Загальна номінальна вартість цих пакетів акцій становить біля 17000,00 тис. грн., очікується надходження коштів від продажу біля 2000 тис. грн.

Оскільки вказаною статтею подальший продаж акцій не заборонений, механізм зменшення статутних фондів та анулювання таких акцій законодавчо не визначений, вважаємо за доцільне прийняти рішення про достроковий подальший відкритий продаж нереалізованих пакетів акцій, за умови якщо акціонери, які придбали акції відповідних ВАТ на пільгових умовах, відмовились від запропонованих пакетів за ціною на рівні половини номінальної вартості акцій. На нашу думку у разі вирішення питання про подальший продаж зазначені пакети акцій будуть користуватись попитом у потенційних покупців.

З метою завершення процесу приватизації зазначених підприємств та надходження коштів до Державного бюджету України, до прийняття нової державної програми приватизації необхідно прийняти рішення з даного питання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2000 №1346 затверджений перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Відповідно до ст.59 діючої Державної програми приватизації на 2000-2002 рік продаж контрольного пакету акцій підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави здійснюється за конкурсом. Для ВАТ, створених до набрання чинності цією Програмою, пакети акцій яких у розмірі 25 або 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція закріплені у державній власності Фонд самостійно визначає способи продажу та розмір пакета акцій, що пропонується до продажу, виходячи з кон'юнктури ринку та кількості непроданих акцій. Положення про проведення конкурсу затверджено спільним наказом Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.09.2000 №1908/11/271. Відповідно до п.10.2 цього положення у разі повторного продажу пакета акцій на конкурсі його початкова ціна може бути зменшена не більш як на 30 відсотків від початкової ціни за попереднім конкурсом, який не відбувся.

Але виникають випадки коли і після зниження ціни на повторному конкурсі пакет акцій не користується попитом у потенційних покупців. Подальше його розміщення можливо лише на конкурсних засадах. В зв'язку з чим підприємство не може отримати потенційного інвестора а держава коштів на поповнення Державного бюджету. Цю проблему можливо було б вирішити у разі зміни способу продажу цих пакетів акцій.

Виходячи з вищевикладеного можливо запропонувати такі альтернативи у вирішенні цієї проблеми (таблиця 4).

Таблиця 4. Пропозиції щодо внесення змін способу продажу пакетів акцій

Вирішення питання щодо зміни способу продажу пакетів акцій ВАТ, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави можливо лише після перегляду вищевказаного переліку підприємств або вирішення питання щодо механізму виведення цих підприємств з переліку стратегічно важливих..

Продаж пакетів акцій ВАТ, які вже були запропоновані до продажу на Фондовій біржі і не користувались попитом протягом певного часу, реалізуються через мережу спеціалізованих аукціонів. До продажу пропонуються пакети акцій ВАТ з обмеженням їх розміру, тобто по 10 відсотків від статутного фонду. Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 29.04.03 №724 єдиним пакетом, незалежно від його розміру, дозволено продаж лише акцій ВАТ агропромислового комплексу тимчасово залишених (закріплених за державою).

Для більш швидкої реалізації пакетів акцій де державна частка становить менш ніж 25% можливо теж передбачити реалізацію їх єдиним (консолідованим) пакетом, незалежно від його розміру. Продаж пакетів акцій таких підприємств єдиним пакетом дозволить цим підприємствам отримати ефективного власника у найкоротші терміни і буде сприяти поповненню Державного бюджету України. Цю проблему можливо було б вирішити у разі зміни способу продажу цих пакетів акцій.

Виходячи з вищевикладеного можливо запропонувати такі альтернативи у вирішенні цієї проблеми (таблиця 5):

Таблиця 5. Пропозиції щодо змін продажу пакетів акцій

Вирішення питання проблеми продажу пакетів акцій ВАТ де державна частка становить менше 25% через мережу спеціалізованих аукціонів єдиним пакетом, можливо у разі прийняття відповідного наказу Фондом державного майна України.

При проведенні претензійно-позовної роботи, виконанні рішень та наказів судів стосовно повернення об`єктів приватизації до державної власності у регіонального відділення виникають проблемні питання:

згідно п.35 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито” зазначено, що органи приватизації ( далі - ОП) звільняються від сплати державного мита при подачі позовних заяв. Але в багатьох судових справах за участю ОП, вони виступають відповідачами. В разі винесення рішення не на користь ОП, останні змушені звертатись за захистом майнових прав до апеляційних та касаційних інстанцій. Дніпропетровський арбітражний господарський суд та особливо Вищий господарський суд України повертають дані скарги у зв'язку з несплатою державного мита, хоча ч.8 листа Вищого арбітражного суду України від 15.10.93 №01-8/1076 арбітражним судом було зазначено, що у зв'язку з тим, що державні органи приватизації можуть виступати в арбітражному процесі як позивачі або відповідачі у спорах різних категорій, - названі органи звільняються від сплати державного мита в усіх справах, пов'язаних із здійсненням ними функцій, передбачених законодавством про приватизацію майна та про оренду державного майна. Нажаль, судові органи не беруть до уваги даний лист;

у зв'язку із немалою кількістю договорів купівлі-продажу з порушенням термінів сплати за об'єкт приватизації та відмовою покупців від добровільної сплати штрафних санкцій, регіональне відділення вимушене проводити претензійно-позовну роботу, брати участь у судових справах, що потребує тривалого часу. У зв'язку з численними судовими справами та в результаті їх тривалого розгляду, при поверненні приватизованого майна до державної власності, даному майну задається значна шкода, тому необхідно врахувати інтереси держави з цього питання;

випадки, коли покупці мають прострочення оплати за обґєкт приватизації близько 1-3 днів. У деяких випадках покупці згодні сплатити суму неустойки за затримку сплати за обґєкт приватизації, але не бажають розірвати договір купівлі-продажу, однак згідно п.4 ст.29 Закону України “Про приватизацію державного майна” та Постанови КМУ від 21.08.1997р. №910 “Про порядок сплати і розмір неустойки за повну, або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації” неможливо стягнути тільки одну неустойку не розриваючи договір купівлі-продажу, так як стягнення неустойки тягне за собою анулювання рішення про викуп об'єкта, або результати конкурсу, аукціону;

встановлення власників (фізичних осіб) - покупців акцій. Так як згідно договорів купівлі - продажу пакетів акцій стороною від покупця виступали товариства покупців членів трудових колективів , але у реєстрі власників акцій акціонерного товариства, пакет акцій реєструється не на товариство покупців членів трудового колективу , а на фізичних осіб. У регіонального відділення виникають проблеми у відношенні встановлення реквізитів вищевказаних фізичних осіб, так як регіональному відділенню невідомі ні прізвища, ім'я та по батькові покупців, ні їх адреси мешкання, ні якої другої інформації, яка б допомогла повернути такі пакети акцій до державної власності, тому що самі товариства покупців членів трудових колективів на теперішній час вже не існують, а кількість акціонерів власників акцій складає більш ніж декілька тисяч громадян України. Відповідно до розд.5, ст.27, п.2 Закону України “Про приватизацію державного майна” емітент або реєстратор повинен надавати органу приватизації інформацію про власників акцій, як правило на практиці цю інформацію не надають.

Для вирішення зазначених питань пропонуємо:

з ціллю забезпечення збереження бюджетних коштів під час оформлення апеляційних та касаційних скарг пропонуємо внести зміни до п.35 ст.4 Декрету КМУ “Про державне мито”, добавивши після слів “позовних заяв”, ще й апеляційних та касаційних скарг, що допоможе зберегти державні кошти;

внести зміни до п.6 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, передбачивши, що акт приймання-передачі приватизованого об'єкта підписується та надається покупцю після виконання ним обумовленого законом (договором) терміну сплати за об'єкт приватизації, а також до п.4.ст.27 Закону України “Про приватизацію державного майна” і п.1 ст.23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” про те, що право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі, як то передбачено цивільним кодексом України. Визначити подальшу процедуру продажу приватизованого майна в разі його повернення до державної власності;

переглянути п.4 ст.29 закону України “Про приватизацію державного майна" та внести деякі зміни щодо залежності стягнення неустойки та розірвання договору, так як покупці в основному добросовісні та виконують подальші зобов'язання, покладені на них договором купівлі-продажу. А у разі розірвання договору купівлі-продажу за результатами таких порушень, як несвоєчасна сплата за об'єкт приватизації на декілька днів, договір з покупцями може бути розірвано, та регіональне відділення буде вимушено знов проводити дії щодо повторного продажу об'єкта приватизації з витратами, передбаченими цими діями;

необхідно передбачити міру відповідальності до незалежних реєстраторів, які ведуть реєстр акціонерів обтяжених відповідними зобов`язаннями, при укладанні договорів купівлі-продажу.