Особливості функціонування промислового комплексу України в 1991–2005 роках

Загальна собівартість нового обсягу продукції:

С = С_п + ? С_зм (4.3)

де С_п - частка умовно-постійних витрат у собівартості, що визначається коефіцієнтом умовно-постійних витрат (К_пост);

С_зм - частка змінних витрат;

? - коефіцієнт зміни обсягів реалізації.

Результати розрахунків показали, що за зростання обсягів виробництва збільшується рентабельність.

Збільшення рентабельності залежить від вихідної прибутковості і структури витрат на підприємстві: чим менша вихідна рентабельність і більша частка умовно-постійних витрат в собівартості, тим більший приріст кінцевої рентабельності.

Так, за К_пост= 0,15 (підприємство "А") збільшення обсягів виробництва в 1,1-1,15 разів призводить до зростання рентабельності в 1,09-1,35 разів, а за К_пост = 0,5 (підприємства "В" і "Д") - в 1,25-2,01 разів.

Зростання обсягів виробництва за незмінного коефіцієнта нарахувань на заробітну плату призводить також до збільшення суми податкових надходжень від господарської діяльності підприємств. Причому ступінь цього зростання також залежить від частки умовно-постійних витрат в собівартості. Так, наприклад, при К_с = 0,37 для підприємства "А" (К_пост= 0,15) зростання обсягів виробництва на 1 % призводить до збільшення суми податків на 1,56-1,94 %, а для підприємства "Д" (К_пост= 0,5) - на 2,13-2,58%.

Стосовно податкового навантаження, то при збільшенні обсягів виробництва воно зменшується. Проте це зменшення є дуже несуттєвим. Так, на 1 % збільшення обсягів виробництва припадає 0,08-0,22 % зменшення коефіцієнта податкового навантаження К_н для підприємства "А" та 0,003-0,006 % відповідно для підприємства "Д".

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про необхідність пошуку шляхів зменшення податкового навантаження промислового виробництва, які б створювали більш сприятливі умови для його зростання і тим самим створення надійного потенціалу розвитку підприємства як економічної системи, особливо в сучасних умовах.

Розглянемо варіант, за якого певна частина додаткового прибутку від розширення виробництва спрямовується на прискорену амортизацію. Податкові надходження в цьому випадку будуть також зростати при збільшенні обсягів виробництва, хоча не так інтенсивно. При спрямуванні 25 та 50 % додаткового прибутку на прискорену амортизацію сума податків буде зростати на 1,24-1,58% та 0,92-1,22 % для підприємства "А", або на 1,66-2,03 % та 1,19-1,47 % для підприємства "Д" відповідно на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва.

Проте податкове навантаження суб'єктів господарювання буде зменшуватись більш суттєво в основному за рахунок грошового потоку, спрямованого на амортизацію і розвиток виробництва. Так, для підприємства "А" спрямування 25 та 50 % додаткового прибутку на прискорену амортизацію зменшить податкове навантаження на 0,54-0,73 % та 0,97-1,2 % на кожен відсоток збільшення обсягів виробництва. Для підприємства "Д" це зменшення становитиме відповідно 0,61-0,69 % та 1,18-1,32 %.

Як видно з рисунка 4.7, більший рівень вихідної прибутковості дозволяє підприємствам створювати не тільки більші фонди економічного розвитку, але й збільшувати податкові надходження.

При збільшенні обсягів виробництва продукції частка в доданій вартості ФРВ збільшується, а податкова частка - зменшується.

Таким чином, проведені дослідження дозволяють сформулювати наступні пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму господарювання на сучасному етапі виходу економіки України з кризи:

1) оскільки сума нарахувань на оплату праці збільшується приблизно пропорційно зростанню виробництва, то в умовах практичної незмінної чисельності пенсіонерів є можливість постійно знижувати коефіцієнт нарахувань на заробітну плату - в середньому на 2,4-3,3 абсолютних відсотки на кожні 10 % приросту виробництва;

2) при формуванні податкового кодексу діючу ставку податку на прибуток (25 %) слід залишити без змін, а стимулювання економічного розвитку забезпечувати відповідною амортизаційною політикою;

3) амортизаційна і податкова політики повинні обов'язково узгоджуватися з політикою заробітної плати, оскільки для окремих суб'єктів господарювання більшим часткам в доданій вартості податків і фонду оплати праці відповідає менша частка фонду економічного розвитку.

Рис. 4.7 - Залежність суми податкових надходжень від підприємства "А" та коефіцієнта податкового навантаження К" від зростання обсягів иробництва при К_с = 0,37 та спрямуванні 50 % прибутку на прискорену амортизацію (ФОП)

5. Динамічний аналіз продуктивності промислового комплексу як багатогалузевої виробничої системи

Продуктивність - це співвідношення кількості продукції системи і кількості витрат: матеріальних, на оплату праці, інвестицій в заснований капітал, на випуск відповідної продукції. Оцінка продуктивності економічної системи (промисловості, галузі, підприємства) здійснюється у вартісному виразі. Однак при цьому слід враховувати наступні особливості сучасного перехідного етапу економічного розвитку.

За останні роки відбулися значні зміни основних економічних параметрів - цін (виробничих, споживчих, інвестицій в основний капітал); видів податків, їх бази, податкових ставок та пільг; рівня оплати праці, кількості та розмірів підприємств, тощо. Це призвело до значних та різноманітних міжгалузевих структурних змін. В цілому по промисловості змінилися структури виробництва, фонду оплати праці, інвестиційних ресурсів, співвідношення продуктивності підприємств та зайнятих, рівень використання виробничих потужностей, чисельності зайнятих тощо.

Результати вартісної оцінки структурних змін значною мірою залежать від оціночного показника та бази цін. Тому в якості оціночного показника нами використані як товарна (реалізована) так і чиста продукція (додана вартість). За базу цін брали поточні а також незмінні ціни 1990 та 2000 рр. Індекси цін розраховували ланцюговим методом на базі індексів до попереднього року (грудень до грудня). Обсяги випуску продукції на одне (велике, мале) підприємство Q розрахували як відношення галузевого випуску до кількості підприємств відповідного типу. Для оцінки процесів деконцентрації в галузях визначали також розміри підприємств за кількістю зайнятих на них працівників N_ч промислово-виробничого персоналу (ПВП). Продуктивність праці (П) обчислювали обсягами продукції, виробленої одним працівником ПВП.

Всі промислові галузі були розділені на дві групи у відповідності до економічної, цінової та податкової політики, здійснюваної в аналізованому періоді (1990-2000 pp.). В першу групу віднесені електроенергетика, паливна, хімічна, нафтохімічна галузі та чорна металургія, в другу - легка, харчова, деревообробна та целюлозно-паперова галузі і промисловість будівельних матеріалів. Машинобудування та металообробку прийнято як базу для порівняння: всі показники, досягнуті в цій галузі, прийняті за одиницю.

Для кожної i-тої галузі розраховували приведені до машинобудування та металообробки (м) для кожного i-го року індекси цін

J_ц= ;

розмірів підприємств



Q_ц= ;

чисельності працюючих

N_ц= ;

продуктивності праці

П_ц= .

Для оцінки динаміки міжгалузевого співвідношення вказаних вище індексів введені показники перевищення відповідного індексу i-тої галузі над фактичним його рівнем в машинобудуванні в i-му році за відношенням до базового року, яку визначали відповідно як:

?J_ц= ; ?Q_ц= ; ?N_ц= ; ?П_ц= .

Цінові показники (індекси) визначали як в поточних, так і в незмінних (порівнянних) цінах.

Індекси основних видів цін за 1991-2000 pp. подані в таблиці 5.1. З неї видно, що найбільше зростання цін було характерним для галузей першої групи. Ціни на продукцію машинобудівної галузі були меншими, ніж в електроенергетиці, паливній, хімічній та нафтохімічній промисловості, скажімо, в 1994 р. (2000 р.) відповідно в 3,41; 5,47; 2,65 та 3,26 (2,18; 3,69; 1,84 та 1,78) разів. Наведені цифри вказують на відчутне зменшення цінової розбіжності на продукцію різних галузей після 1994 р. Найнижчий ріст цін був характерний для продукції харчової та легкої промисловості, що відповідало в основному загальній динаміці споживчих цін (J_a._cn), які були в 1994-2000 pp. в середньому вдвічі меншими від загальнопромислових цін. В цілому споживчі ціни в 1991-1994 pp. були вищими від цін на продукцію машинобудівної галузі в 1,56-1,06 рази, а в 1996-2000 pp. становили не більше 84-89 % від їх рівня. Індекси цін на інвестиційні ресурси (J_ц.інв.) відставали від машинобудівних в 1991-1994 pp. в 1,59-2,4 рази, а в 1996-2000 pp. - в 1,1-1,23 рази. На кінець періоду (2000 р.) індекс цін на інвестиційні ресурси майже зрівнявся з рівнем цього показника, характерного для споживчих цін.

В роботі індекси цін на матеріальні ресурси в і-тій галузі розраховували за формулою: де: У_м, У_а, Упч, У₃, Упод - частки в ціні реалізації (без ПДВ) відповідно матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань, чистого прибутку, оплати праці, податків: J_a._noa = (J._сп ⁺ J_інв) / 2 - індекси цін на ресурси, пов'язані з використанням податку на прибуток та нарахувань на заробітну плату.

Розрахунки показали, що У_Мi коливалися навколо індексів середньо-галузевих цін. Ступінь цього коливання визначався структурою операційних витрат та рівнем рентабельності в галузях.

Оскільки зростання (лібералізація) цін супроводжувалося різким падінням виробництва продукції в умовах соціально-популістської політики, в 1993-1995 pp. виникли умови для отримання значних звітних прибутків за реальних збитків.

Як було показано вище, основними джерелами покриття величезних реальних збитків були збереження громадян в Ощадбанку, певні фінансові резерви минулих років, невиплачена заробітна плата, недоамортизація основних фондів.



Таблиця 5.1 - Наведені індекси галузевих (J_U|) споживчих ( J _С1І), а також цін на інвестиційні ресурси (J_n:_шв)

Галузі	Jц	?Jц=
	1991	1994	1996	2000
Вся промисловість, в т.ч.	1,04	2,43	1,60	1,63	1,63
електроенергетика	1,08		2,25	2,18	2,18
паливна	0,64	5,47	2,80	3,69	3,69
чорна металургія	1,2	3,26	1,67	1,78	1,78
хімічна та нафтохімічна	1,16	2,65	1,69	1,84	1,84
машинобудування та металообробка	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
лісова, деревообробна та целюлозно-паперова	1,24	1,42	1,14	1,02	1,02
будівельних матеріалів	1,08	1,76	1,26	1,19	1,19
легка	1,48	1,04	0,69	0,70	0,7
харчова	1,04	1,38	0,87	0,85	0,85
Індекси споживчих цін J СП	1,56	1,06	0,84	0,89	0,89
Індекс цін інвестицій в основний капітал Jц.інв	0,63	0,42	0,91	0,81	0,81

Динаміка чисельності зайнятих в галузях промисловості представлена в таблиці 5.2. Як видно з таблиці, середньорічна кількість працівників ПВП в цілому по промисловості за 1990-2000 pp. зменшилася в 2,66 рази. Найбільше зменшення працюючих було характерним для машинобудівного комплексу, деревообробної, целюлозно-паперової та легкої промисловості (в 2,7-3,4 рази). В чорній металургії кількість зайнятих майже не змінилася, а в електроенергетиці навіть зросла на 1,58 рази. В результаті частки зайнятих по відношенню до всієї промисловості, наприклад, в електроенергетиці та чорній металургії зросли в 2-3,3 рази, а в машинобудівному комплексі та легкій промисловості - зменшилися в 1,25-1,65 рази.

Таблиця 5.2 - Середньорічна кількість ПВП*, тис. чоловік (чисельник), та її розподіл за галузями, у відсотках (знаменник)

Галузі	1990 р.	1995 р.	1998 р.	2000 р.
Вся промисловість, в т.ч.	7100 100	5035 100	4142 100	3445 100
	137	193	203	217
електроенергетика	1,93	3,83	4,9	6,29
	656	596	473	424
паливна промисловість	9,24	11,84	11,42	12,31
	447	413	424	428
чорна металургія	6,3	8,2	10,24	12,42
хімічна та нафтохімічна	325	255	215	189
	4,58	5,05	5,19	5,49
машинобудування та	3058 43,07	1876 37,26	1411 34,07	1074 31,18
металообробка
деревообробна та	297	216	160	109
целюлозно-паперова	4,18	4,29	3,86	3,16
промисловість буді-	395	289	219	153
вельних матеріалів	5,56	5,74	5,29	4,44
	756	352	267	225
легка	10,65	6,99	6,45	6,5
	683	582	532	440
харчова	9,62	11,56	12,84	12,77

Внаслідок процесів реструктуризації кількість великих промислових підприємств в основному збільшилася (таблиця 5.3) за 1991-2000 pp. в більшості галузей в 1,2-1,85 рази. Винятком є паливна галузь, в якій чисельність підприємств майже не змінилася. Кількість же малих підприємств збільшилася в електроенергетиці, паливній та харчовій промисловості в 37-40 разів, в чорній металургії, машинобудуванні, деревообробній, хімічній та нафтохімічній промисловості - в 5,5-8,2 разів, в промисловості будівельних матеріалів та в легкій - в 2,8-3 рази.

Таблиця 5.3 - Кількість великих (N) та малих (n) підприємств в галузях промисловості

Галузі	1991 p	1992 р.	1995 р	1997 р.	1999 р.	2000 р.
Вся промисловість, в т.ч.	7935 4326	9114 10309	8900 14335	9989 19126	10607 27103	10507 34497
електроенергетика	138 2	148 5	163 16	146 29	167 80	170
паливна	353 4	355 13	326 28	352 77	365 149	344
чорна металургія	150 30	140 109	152 128	167 154	193 247	195
хімічна та нафтохімічна	204 281	217 993	247 871	328 1114	358 1548	387
машинобудування та металообробка	1868 1237	1992 3973	2031 5513	2351 6563	2930 8412	2840
деревообробна та целюлозно-паперова	488 409	605 1312	642 1493	829 2224	631 3625	657
будівельних матеріалів	853 654	971 1578	1007 898	1055 1153	1034 1844	1025
легка	1300 695	1301 2357	745 1923	858 1839	902 2095	868
харчова	1582 130	2232 471	2519 1112	2779 2986	2922 4768	2921

... - немає даних; *- кількість великих підприємств наведені за 1990 р.

Слід відмітити більш прискорене збільшення чисельності малих підприємств в промисловості (в 7,97 разів за 1991-2000 pp.) порівняно з усім народногосподарським комплексом (в 4,63 рази за той же період часу). В результаті, якщо в 1991 році малих промислових підприємств було 9,2 % від їх загальної чисельності в народному господарстві, то в 2000 р. - уже 15,8%. Продукція малих промислових підприємств в 2000 році досягла 26,9 % від вартості випуску малих підприємств, функціонуючих в цілому в народному господарстві. Про позитивну динаміку малого промислового підприємництва свідчить те, що частка продукції малих підприємств (МП) у загальнопромисловому виробництві збільшилася з 0,8 % в 1990 р. до 3,3% в 2000 р. або в 4,13 рази. Враховуючи, що загальні обсяги виробництва за вказаний період зменшилися до 57,5 %, то абсолютні обсяги продукції МП зросли лише в 2,4 рази.

Найбільш інтенсивний приріст частки виробництва МП спостерігався в харчовій промисловості, машинобудуванні (з 0,7-0,9 % до 6-8%), в деревообробній, целюлозно-паперовій (з 1,5 до 15,0%) та в легкій промисловості (з 0,9 до 13,8 %). Розміри малих підприємств, розраховані за обсягами виробництва продукції в поточних цінах порівняно з машинобудівними підприємствами, були більшими в 1995-1999 pp. в електроенергетиці в 4-4,7 рази, в паливній промисловості - в 6,0-9,4 рази, в чорній металургії - в 2,4-5,7 рази, а в деревообробній, целюлозно-паперовій та легкій - меншими в 1,2-1,9 рази (див. табл. 5.4). Під впливом як цінового так і інших факторів розміри великих підприємств, визначені за обсягами випуску продукції в поточних цінах за відношенням до їх розмірів у машинобудівному комплексі (?Q_/nOT), збільшилися з 1990 по 2000 рр. в чорній металургії в 7,2 разів, в електроенергетиці - в 11,6 разів, в паливній промисловості -в 6,72 рази, в хімічній, нафтохімічній, деревообробній та харчовій - в 1,72-2,0 рази, у виробництві будівельних матеріалів - в 2,46 рази. Лише для легкої промисловості показник ?Q_/nOT становив всього 84 %.

Таблиця 5.4 - Приведені до машинобудування обсяги виробництва на одне підприємство (в поточних цінах)

Галузі	Велике підприємство	Мале підприємство
	?Qi	?Qi, (2000 р. до 1990 р.)	?Qi	?Qi, (2000р. до 1990 р.)
	1990	1995	2000		1990	1995	2000
Вся промисловість, в т.ч.	0,77	1,47	2,11	2,74	0,83	0,97	1,41	1,70
електроенергетика	1,42	9,27	16,44	11,58	*	4,67	4,0	*
паливна	0,98	5,41	6,59	6,72	*	9,37	6,0	*
чорна металургія	4,5	19,21	32,17	7,15	1,64	5,67	2,35	1,43
хімічна та нафтохімічна	1,77	3,95	3,31	1,87	1,82	1,65	1,59	0,87
машинобудування та металообробка	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
деревообробна та целюлозно-паперова	0,37	0,43	0,69	1,86	0,48	0,58	0,53	1,10
будівельних матеріалів	0,24	0,50	0,59	2,46	0,56	1,01	0,65	1,16
легка	0,51	0,47	0,43	0,84	0,63	0,53	0,88	1,40
харчова	0,72	0,79	1,26	1,75	1,28	0,89	1,47	1,15



в 1990 р. статистика не фіксувала малих підприємств в електроенергетиці та паливній промисловості

Як видно з таблиці 5.5, за 10 p., (1990-2000 pp.) обсяги виробництва на одне підприємство (без урахування малих) в порівняльних цінах 1990 р. зменшилися в цілому по промисловості в 2,39 рази, в тому числі у виробництві будівельних матеріалів в 5,5 рази, в машинобудуванні та металообробці, харчовій промисловості - в 3,8-3,9 рази, в хімічній та нафтохімічній - в 4,9 рази, в електроенергетиці, чорній металургії, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості - в 1,90-2,2 рази. В результаті змінилися міжгалузеві співвідношення розмірів (великих) підприємств за критерієм обсягів виробництва продукції.

Таблиця 5.5 - Приведені до машинобудування обсяги виробництва на одне підприємство в порівняльних цінах 1990 p.*

Галузі	Q,	?Qi (2000 р. до 1990 р.)
	1990 р.	1995 р.	1999 р.	2000 р.
Вся промисловість в т.ч.	0,77	0,81	1,34	1,26	1,64
електроенергетика	1,42	1,91	3,75	2,96	2,08
паливна	0,98	1,08	1,90	1,61	1,64
чорна металургія	4,5	4,14	6,7	8,2	1,82
хімічна та нафтохімічна	1,77	1,37	1,75	1,42	0,80
машинобудування та металообробка	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
лісова, деревообробна та целюлозно-паперова	0,37	0,33	0,78	0,74	2,0
будівельних матеріалів	0,24	0,17	0,21	0,17	0,71
легка	0,51	0,61	0,93	1,0	1,96
харчова	0,72	0,48	0,74	0,75	1,04

*за базу взяті показники за 1990р., а далі - розрахунки по індексу обсягів виробництва

Ці співвідношення в значній мірі фіксують залежність від бази порівняних цін. Так, наприклад, в результаті сумісного впливу цінового та організаційних факторів розмір великого підприємства в чорній металургії був більший ніж у машинобудуванні в 1990-1995 pp., у незмінних цінах 1990-2000 pp. в 3,2-4,5 (13-17,8) рази, а в 1996-2000 рр. - більший відповідно в 6,7-8,2 (31-32) рази. Розміри великих підприємств в 2000 р. були більшими ніж у машинобудуванні та металообробці відповідно в порівняльних цінах 1990 р. та 2000 р. в електроенергетиці - в 2,96 і 16,4 рази, в паливній промисловості - в 1,61 і 6,59 рази, в хімії та нафтохімії - в 1,42 і 3,3 рази. В деревообробній та целюлозно-паперовій, легкій, харчовій промисловості та в виробництві будівельних матеріалів у цінах 1990 р. (2000 р.) розміри підприємств становили 74-111 % (43-126 %) від розмірів машинобудівних підприємств. Аналогічні міжгалузеві співвідношення розміру промислових підприємств характерні і за використання поточних цін.

Обсяги виробництва продукції на одне мале підприємство в 1999 р. коливалися від 150-250 тис. грн. в машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості, до 400-1020 тис. грн. - в галузях важкої промисловості. В багатьох галузях, крім харчової та легкої, в 2000 р. порівняно з 1990 р. спостерігалося зменшення розмірів малих підприємств.

Розрахунки показали, що за останнє десятиріччя чисельність працюючих на одному підприємстві зменшилося в цілому по промисловості з 985 до 328 чоловік або в 2,73 рази, в тому числі в машинобудуванні та металообробці - в 4,55 рази, хімії та нафтохімії, деревообробці та в виробництві будівельних матеріалів в 3,4-3,97 рази, в легкій та харчових галузях - в 2,5-2,9 рази, в той час як в чорній металургії та паливній галузі - всього в 1,53-1,59 рази. В електроенергетиці відбулося навіть збільшення чисельності працівників на одне підприємство з 907 до 1276 чоловік або в 1,41 рази. В результаті змінилися міжгалузеві співвідношення розмірів підприємств за критерієм чисельності зайнятості. Майже в усіх галузях з 1990 по 2000 pp. розмір підприємства за відношенням до середнього підприємства в машинобудуванні збільшився. Так, якщо в 1990р. на одному підприємстві в чорній металургії працювало в 1,94 рази більше робітників, то в 2000 р. - в 5,8 рази більше. В електроенергетиці відносний розмір підприємства збільшився в 6,38 рази, в паливній галузі - в 2,9 рази, в легкій та харчовій галузях - в 1,6-1,82 рази.

Таблиця 5.6 - Приведена кількість працівників ПВП на одне підприємство*

Галузі	Nчі	?Nчi (2000 р.
	1990 р.	1995 р.	1999 р.	2000 р.	до 1990 р.)
Вся промисловість, в т.ч.	0,52	0,61	0,84	0,87	1,67
електроенергетика	0,53	1,28	2,90	3,38	6,38
паливна	1,14	1,98	2,75	3,26	2,90
чорна металургія	1,95	2,94	4,87	5,80	2,97
хімічна та нафтохімічна	0,99	1,12	1,23	1,29	1,32
машинобудування та металообробка	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00
деревообробна та целюлозно-паперова	0,38	0,36	0,56	0,44	1,30
будівельних матеріалів	0,30	0,35	0,45	0,41	1,37
легка	0,38	0,51	0,84	0,69	1,82
харчова	0,25	0,25	0,40	0,40	1,6

*без малих підприємств

Держкомстат України [196] подає динаміку продуктивності праці за галузями промисловості в порівняних цінах (з базою 1990 р.) методом ланцюгових індексів. Згідно цієї динаміки, в 2000 р. в машинобудуванні та металообробці, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості продуктивність праці порівняно з 1990 р. зросла в 1,13-1,15 рази, в легкій промисловості майже досягла цього рівня, в хімічній та нафтохімічній галузях склала 78,8 %, в чорній металургії, паливній та харчовій промисловості - знизилася до 62-63,7 %, а в електроенергетиці - до 47,2 % порівняно з 1990 р.

На базі цієї динаміки в роботі розрахована продуктивність праці в окремих галузях промисловості (П_;), приведена до її рівня в машинобудуванні та металообробці (П_м). Результати розрахунків продуктивності праці в і-тій галузі промисловості, приведеної до її рівня в машинобудівному комплексі П, по товарній продукції в порівняних цінах 1990 p., наведені в таблиці 4.16, стовпчики 1. Як видно з таблиці, в 1990 р. продуктивність праці в електроенергетиці, чорній металургії та харчовій промисловості була вищою в 2,4-2,7 рази, а в хімічній, нафтохімічній та легкій промисловості - вищою в 1,4-1,8 рази, ніж у машинобудівному комплексі. В паливній, деревообробній, целюлозно-паперовій галузях та виробництві будівельних матеріалів продуктивність праці не перевищувала 84-97 % від її рівня в машинобудуванні.

Розрахунки на базі цифр (в колонках (1) таблиці 5.7) показали, що в 2000 р. порівняно з 1990 р. показник індексу перевищення продуктивності праці в і-тій галузі промисловості над фактичним її рівнем в машинобудуванні в t-му році за відношенням до базового 1990 р. (?Пі) зменшився в електроенергетиці і промисловості будівельних матеріалів у 2,1-2,7 рази, в паливній, хімічній та нафтохімічній галузях і чорній металургії - в 1,7-1,8 рази, в харчовій промисловості - в 1,42 рази. Майже без змін залишилося співвідношення продуктивності праці в машинобудуванні та легкій промисловості.

Вказані дані свідчать про те, що коли розглядати фізичні обсяги виробництва (на базі 1990 р.), то з огляду на продуктивність праці машинобудування та металообробна галузь показали набагато кращі результати, ніж будь-яка інша, крім легкої та деревообробної.

Впливають на результати вищенаведеного аналізу переважно організаційно-інституціональні фактори (кількість, розміри підприємств, форма власності та організаційно-правові форми діяльності тощо)- Ціновий же фактор в основному залишився поза увагою.

Однак, в результаті кардинальних змін в економічній та ціновій політиці і викликаних ними значних структурних зрушень реальними перевагами перехідного періоду, в умовах досить нестабільної політичної ситуації, скористалися зовсім не машинобудування або, скажімо, легка промисловість, а головним чином так звані базові галузі (галузі першої групи).

Адже реальні грошові потоки формувалися і розподілялися між підприємствами та їх групами (кластерами, галузями) на базі фактично діючих цін, податкових, амортизаційних пільг тощо.

Тому в роботі розглянуто вплив на міжгалузеві співвідношення продуктивності праці різної бази цін не тільки порівняних, але й поточних (див. таблиця 5.7, колонки 2,3).

Як видно, за рахунок значного зростання цін переважно в галузях першої групи продуктивність праці в цих галузях, обчислена в поточних цінах, була вищою ніж в машинобудуванні в 1990 р. (2000 р.) в електроенергетиці і чорній металургії - в 2,35-2,45 (4,84-5,5) рази, в хімічній, нафтохімічній та харчовій галузях - в 1,82-2,73 (2,54-2,2) рази, в паливній промисловості - в 0,88 (2,01) рази.

Приведена продуктивність праці в деревообробній, целюлозно-паперовій промисловості та виробництві будівельних матеріалів збільшилася з 0,87-0,97 в 1990 р. до 1,4-1,54 рази в 2000 р., а в легкій промисловості - зменшилася з 1,42 в 1990 р. до 0,62 в 2000 р. Це викликано індексом перевищення рівня продуктивності праці (?П_і) над відповідним показником в машинобудуванні та металообробці, в електроенергетиці, паливній промисловості та чорній металургії в межах 2,1-2,3; в хімічній та нафтохімічній, деревообробній та целюлозно-паперовій промисловості, виробництві будівельних матеріалів - в межах 1,4-1,67.

Стосовно легкої та харчової промисловості, то в них показник ?П_і становив всього 0,44-0,81.



Таблиця 5.7 - Приведена продуктивність праці одного працівника ПВП*

Галузі	Пі	?Пі ,(2000 р. до 1990 р.)
	1990 р.	1995 р.	2000 р.
	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Вся промисловість, в т.ч.	1,30	1,30	1,02	1,33	2,40	1,72	1,46	2,43	1,94	1,12	1,90	1,90
електроенергетика	2,35	2,35	2,40	1,50	7,22	3,14	0,87	4,84	1,08	0,37	2,06	0,45
паливна	0,88	0,88	0,90	0,55	2,74	2,52	0,49	2,01	2,01	0,56	2,84	2,23
чорна металургія	2,45	2,45	1,70	1,42	6,55	3,63	1,40	5,50	3,48	0,57	2,24	2,05
хімічна та нафтохімічна	1,82	1,82	1,40	1,23	3,53	2,42	1,09	2,54	1,82	0,60	1,40	1,30
машинобудування та металообробка	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00
деревообробна та целюлозно-паперова	0,97	0,97	0,92	0,92	1,18	1,00	0,98	1,54	1,20	1,01	1,59	1,30
будівельних матеріалів	0,84	0,84	0,85	0,55	1,61	1,32	0,41	1,40	1,03	0,48	1,67	1,21
легка	1,42	1,42	0,86	1,15	0,89	0,77	1,59	0,62	0,70	0,12	0,44	0,81
харчова	2,73	2,73	1,16	1,91	3,15	2,38	1,91	2,20	1,70	0,70	0,81	1,47

* 1, 2 - по товарній продукції відповідно в цінах 1990 р., та в поточних цінах; 3 - 0 по доданій вартості в поточних цінах.

Враховуючи різну частку доданої вартості в ціні реалізації, в роботі розглянуті також міжгалузеві співвідношення продуктивності праці, обчисленої ж обсяги доданої вартості, виробленої одним працівником ПВП.

Як видно з таблиці 5.7 (колонки 2,3), приведена продуктивність праці, розрахована на базі валової доданої вартості і на базі ціни реалізованої продукції, по більшості галузей промисловості відрізняється мало. Виняток становлять чорна металургія, для якої перевищення приведеної продуктивності праці для 2000 р. за першим критерієм 3,48, а за другим - 5,5; хімічна, нафтохімічна і харчова промисловість (1,7-1,82 і 2,2-2,54).

Приведена продуктивність праці для умов США впродовж періоду більше трьох десятиріч становила: для чорної металургії - по товарній продукції 1,64-1,74, по чистій продукції - 1,1-1,2; для текстильної та швейної промисловості: по товарній продукції 0,75-0,78, по чистій продукції - 0,3-0,5; для харчової промисловості: по товарній продукції 2,04-2,37, по чистій продукції - 1,04-1,12.

Чисто кон'юнктурні цінові переваги створені, скажімо, для вітчизняної чорної металургії, не забезпечили підвищення її технічного рівня. Аналогічна ситуація характерна і для інших промислових галузей першої групи. Крім цінових переваг система ціноутворення дозволила збільшити в цих галузях матеріаломісткість (див. таблиця 5.8). Слід додати також значні амортизаційні та податкові пільги, передбачені законодавцями для цих галузей промисловості. Так, як показали розрахунки [7], підприємства металургійної, гірничодобувної, хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики на 1 грн. чистого прибутку отримують в 4,3-7,8 рази більше пільг на поліпшення основних виробничих фондів і в 1,63-2,47 рази більше інвестиційних ресурсів у порівнянні з галузями машинобудування, харчової та легкої промисловості.

Таблиця 5.8 - Міжгалузева структура виробництва промислової продукції (1), доданої вартості (2), матеріальних витрат (3), інвестицій в основний капітал (4) та фонду оплати праці ПВП (5) в поточних цінах

Галузі	1990 р.	1995 р.	2000 р.
	1	2	3	4	5	1	2	3	4	5	1	2	3	4	5
Вся промисловість, в т.ч.	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100	100
електроенергетика	3,20	4,12	2,60	8,34	2,20	11,6	6,85	13,6	15,8	6,09	12,2	12,9	11,8	14,9	9,78
паливна	5,70	7,56	4,50	22,3	13,5	13,2	16,9	11,2	29,3	19,9	10,1	12,7	8,70	28,7	16,7
чорна металургія	11,0	9,65	11,8	8,94	7,04	21,9	16,9	24,4	16,9	12,8	27,4	21,3	30,7	19,0	19,1
хімічна та нафтохімічна	6,00	6,06	5,96	5,00	4,35	7,50	7,17	7,67	11,4	5,05	5,80	5,20	6,10	3,40	5,45
машинобудування та металообробка	30,7	39,1	25,2	29,3	42,9	16,0	22,2	12,7	5,73	27,7	13,2	16,5	11,3	8,10	22,0
лісова, деревообробна та целюлозно-паперова	2,90	3,52	2,50	1,95	3,50	2,20	2,60	1,99	1,21	2,87	2,30	2,22	2,23	1,37	2,06
будівельних матеріалів	3,40	4,37	2,77	4,79	5,14	3,90	4,45	3,61	1,86	5,40	2,60	2,41	2,75	1,78	3,22
легка	10,8	8,31	12,4	2,10	8,42	2,70	3,26	2,41	1,19	3,85	1,60	2,21	1,35	1,45	3,43
харчова	18,6	10,0	24,1	9,71	8,10	15,0	15,7	14,6	11,9	12,1	17,4	14,5	19,0	13,4	11,9

Рис. 5.1 - Динаміка відносного розміру підприємства (1,2) та продуктивності праці (3,4) в чорній металургії (1,3) та харчовій промисловості (2, 4) на базі цін 1990 р.

Як показали дослідження, збільшення розмірів підприємств не обов'язково забезпечувало відповідне підвищення продуктивності праці, що ілюструється графіками рисунка 5.1. Так, для 2000 р. розмір підприємства, який в чорній металургії в 8,2 рази перевищував розмір середнього машинобудівного підприємства, забезпечував продуктивність праці тільки в 1,9 рази вищої, ніж в машинобудуванні. В той же час в харчовій промисловості приведений розмір підприємства становив 0,75, а приведена продуктивність праці - 1,8. Основні сформовані за 1991-2000 pp. внутрішньопромислові структури: доданої вартості, матеріальних витрат, інвестицій, промислово-виробничого персоналу та його фонду оплати праці подані в табл. 5.5. Як видно з таблиці, в 1990р. в машинобудівному комплексі було створено 39,2% валової доданої вартості, а в чорній металургії - всього 9,7% або в 4,04 рази менше, матеріальні витрати в чорній металургії були меншими тільки в 2,12 рази, обсяг інвестицій - в 3,27 рази, чисельність працюючих та фонд оплати праці - менший відповідно в 6,84 і 6,1 рази. В 2000 р. в чорній металургії порівняно з машинобудуванням та металообробкою було створено доданої вартості менше в 1,1 рази, а матеріальні витрати були більшими в 2,72 рази, обсяги інвестицій в основний капітал - в 2,35 рази. При цьому фонд оплати праці ПВП в чорній металургії склав 87 % від його рівня в машинобудуванні та металообробці. Як бачимо, практичне здійснення обраної економічної політики призвело до погіршення багатьох показників промислової структури, а саме - рівня використання матеріальних, трудових та інвестиційних ресурсів. Зроблений висновок додатково проілюструємо даними про динаміку ефективності використання матеріальних (?_m) та інвестиційних (?_інв) ресурсів у промисловості України (див. таблиця 5.9). Як видно з таблиці, майже в усіх галузях промисловості показник ?m_і який визначали як відношення доданої вартості створеній в і-тій галузі (ДВ_і) до матеріальних витрат в тій же галузі (М_і), знизився з 0,54-1,02 грн./грн. в 1990 р. до 0,38-0,82 грн./грн. в 2000 р. Винятком виявилися підприємства легкої та харчової промисловості, де показник ?_ті збільшився відповідно з 0,46 до 0,92 та з 0,28 до 0,43 грн/грн.

Таблиця 5.9 - Продуктивність використання матеріальних та інвестиційних ресурсів, грн./грн. (чисельник) та приведена до машинобудування (знаменник)*

Галузі	1990 р.	1995 р.	2000 р.
	?m	?інв	?m	?інв	?m	?інв
Вся промисловість в т.ч.	0,65 0,64	6,25 0,75	0,52 0,57	5,70 0,26	0,56 0,68	5,51 0,49
електроенергетична	0,95 0,9	3,35 0,4	0,26 0,3	2,45 0,1	0,61 0,7	4,74 0,4
паливна	1,02 1,01	2,09 0,25	0,79 0,86	3,27 0,15	0,82 1,00	2,43 0,21
чорна металургія	0,538 0,53	6,743 0,81	0,361 0,39	5,67 0,26	0,382 0,47	5,81 0,51
хімічна та нафтохімічна	0,67 0,66	6,75 0,81	0,49 0,53	3,54 0,16	0,48 0,59	8,47 0,75
машинобудування та металообробка	1,01 1,00	8,34 1,00	0,92 1,00	22,00 1,00	0,82 1,00	11,33 1,00
лісова, деревообробна та целюлозно-паперова	0,67 0,66	11,28 1,35	0,68 0,74	12,20 0,55	0,54 0,66	8,95 0,79
будівельних матеріалів	1,00 0,99	5,70 0,68	0,64 0,70	13,50 0,61	0,49 0,60	7,44 0,66
легка	0,46 0,46	10,88 1,30	0,71 0,77	15,44 0,70	0,92 1,12	8,45 0,75
харчова	0,28 0,28	6,48 0,78	0,56 0,61	7,48 0,34	0,43 0,52	5,95 0,53

*Розрахунки виконані на базі поточних цін



Ефективність використання інвестиційних ресурсів ?_інв обчислювана як відношення доданої вартості (ДВ_і) до інвестицій в основний капітал (J_i), в середньому по промисловості знизилася з 6,25 грн/грн. в 1990 р. до 5,51 грн./грн. в 2000 р. Слід відзначити, що впродовж всього розглянутого періоду лідерами з ефективності використання як матеріальних так і інвестиційних ресурсів залишалися машинобудування та металообробка і легка промисловість.



Висновок

Маючи в розпорядженні інформацію про продуктивність окремих галузей, можна цілеспрямовано формувати таку структуру промисловості, яка забезпечувала б оптимальне їх використання.

Таким чином, запропонований в роботі підхід дозволяє здійснювати порівняльну оцінку продуктивності складових частин промислового комплексу як багатогалузевої виробничої системи в умовах динамічних змін багатьох чинників та на її базі формувати умови прогресивних структурних зрушень в економіці.



Література

1. Самуэльсон Пол А,. Нордхаус Вильям Д. Экономика. - М., 1997. - 799 с.

2. Крутман П., Обстерфельд М. Международная экономика. - М., 1997.

3. Економіка України. Підсумки перетворень та перспективи зростання. Інститут економічних прогнозів НАНУ / За ред. акад. НАНУ B. М. Гейця. - К., 2000.

4. Національна економіка в сучасному глобальному середовищі / Ю. Пахомов та ін. - К., 1997.

5. Геєць В.М. Концепція економічної безпеки України. - К., 1999.

6. Перехідна економіка: Підручник / За ред. В.М. Гейця. - К.: Вища школа, 2003.-591 с.

7. Хомяков В.І. Менеджмент підприємства: Навч. посіб.: перероб. і допов. - К.: Кондор, 2005.

8. Наступні 1000 днів: заходи економічної політики для України. Німецька консультативна група з проблем економіки при Уряді України. -К., 1999.

9. Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє. - К: Основа, 1999.

10. Економічні й політичні аспекти, глобалізації та регіоналізації: 36. допов. і виступів на наук. конф. Спілка економістів України / Відп. ред. М. Герасимчук. - К., 2000.

11. Павловський М. Макроекономіка перехідного періоду. Український контекст. - К., 1999.

12. Делягин М. Мировой кризис. Общая теория глобализации. -М., 2003.

13. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Формування прогресивної структури промисловості на період виходу економіки України з кризи // Матеріали XI Міжнародної науково-практичної конференції. - Т. 2. -Чернівці, 2000.

14. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спада к росту в странах с переходной экономикой // Вопросы экономики. - 2001. - № 10.

15. Вяткіна Т.Г. Формування раціональних організаційних структур господарювання зернопереробних підприємств Черкаської області // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика сучасної економіки". - Черкаси: ЧДТУ, 2003. -

C. 48.

16. Хомяков В.І. Стратегія поліпшення структури промисловості // 36. наук. пр. ЧІТІ. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧІТІ. - 2001. -№1.

17. Стиглиц Дж. Куда ведут экономические реформы // Вопросы экономики. - 2000. - № 7.

18. Питер Ф. Друкер. Задачи менеджмента в XXI веке. - М.-К.: Вильяме, 2001.

19. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Податковий ефект, пов'язаний з амортизацією основних фондів підприємств та їх поліпшенням // Економіка промисловості: 36. наук. пр. - Черкаси: ЧІТІ, 1998.

20. Гринберг Р. Результаты экономических реформ в постсоциалистических странах // Проблемы теории и практики управления. -2003.-№3.

21. Ющенко В., Лисицысий В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. - К.: Скарб, 1998.

22. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч.-метод, посібник. - К.: Основа, 1998.

23. Чарлз В.Л. Гіл. Міжнародний бізнес. - К.: Основа, 2001. - 85 с

24. Economic Report of the President. Transmitted to the congress. February, 2005. - Washington, 2005. - 448 c.

25. Рогов Ю.С. Россия в системе глобальной экономики на пороге XXI в. // Проблемы теории и практики управления. - 2000. - № 1.

26. Сщенко П. Економіка перехідного періоду. Теоретико-мето-дологічні і методичні підходи // Економіка України. - 2001. - № 5.

27. Точилін В. та ін. Кон'юнктура ринків та розвиток базових галузей економіки // Економіст. - 2001. - № 7-8. - С. 22-25.

28. Гальчинський А. Зростання на 18 % втримати неможливо // Галицькі контракти. - 2001. - 16 липня.

29. Новицкий В. Новая промышленная доктрина - билет в будущее // Зеркало недели. - 2001. - 27 января.

30. Дробноход Н. Сталий економічно безпечний розвиток: український контекст // Дзеркало тижня. - 2001. - 2 червня.

31. Кацнеминбойген А. Размышления о судьбе России // ЭКО. -1999.-№4.-С. 156-169.

32. Бжезінський 3. Велика шахівниця. Америка і її провідна роль та геостратегічні імперативи // Всесвіт. - 1999. - № 2.

33. Семь нот менеджмента / В. Краснова и др. - М.: ДедалАрт, 2002. - С. 652.

34. Власюк В. Современная роль и перспективы Украины на глобальном рынке стали // Зеркало недели. - 2001. - 27 октября.

35. Ханин Г.И. Проданная революция, или несчастная судьба демократии в России (о книге П. Рэддуэя и Д. Глинского "Трагедия российских реформ. Рыночный большевизм против демократии") // ЭКО. - 2002. - № 3. - С. 165-187.

36. Варшавский А.Е. Учет экономических оценок при решении проблем глобальной стабильности // Экон. и мат. методы. - 2002. - № 1. Том 38.-С. 3-15.

37. Ханин Г.И. Почему Россия не Америка? // ЭКО. - 2001. - № 5. -С. 174-186.

38. Соломон К. Культурная экспансия и экономическая глобализация // Мир. екон. и междунар. отношения. - 2000. - № 1. - С. 105-115.

39. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Дослідження динаміки формування грошових потоків підприємств (галузей) // Матеріали науково-практичної конференції "Теорія і практика перебудови економіки". -Черкаси, 2000.

40. Ґуревич А. Переходные экономики в зеркале ЕБРР // Зеркало недели. - 2000. - 26 февраля.

41. Куликов Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности. - М.: Экономика, 2000.

42.Хомяков В.І., Ткаченко А.П., Ткаченко Є.А. Управління природоохоронною діяльністю в регіоні: організаційні та економічні інструменти. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - 175 с.

43. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Методика оцінки впливу амортизаційної політики на окупність інвестицій в основні фонди // Економіка України. - 1999. - № 2. - С. 28-36.

44. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Аналіз варіантів оподаткування прибутку (доходу) підприємств // Економіка промисловості: 36. наук, пр. - Черкаси: ЧІТІ, 1998. - С. 80-88.

45. Гринев Б.В., Гусев В.А. Инноватика. - Харьков: "Институт монокристалов", 2004. - 452 с.

46. Хомяков В.І. Динамічний аналіз продуктивності багатогалузевої виробничої системи // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 1. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 5.

47. Хомяков В.І., Ткаченко Е.А. Екологічні аспекти економічного розвитку // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 2. -Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 32.

48. Хомяков В.І., Невесенко В.Д. Оцінка промислового комплексу Черкащини // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 10. -Черкаси: ЧДТУ, 2003.

49. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Визначення пріоритетних напрямків розвитку промислового комплексу // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 10. - Черкаси: ЧДТУ, 2003.

50. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г., Познякова LB. Стратегія управління потенціалом промислового комплексу // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 12. - Черкаси: ЧДТУ, 2004.

51. Хомяков В.І., Бєлінська В.М. Податки на доход чи прибуток: якими вони повинні бути? // Вісник ЧІТІ. Збірник наукових праць. Ч. 3. - Гуманітарні науки. Економічні науки. Вища школа: проблеми, досвід, нові освітні технології. - Черкаси: ЧІТІ, 1997.

52. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г. Оцінка конкурентних переваг промислового комплексу // Економіка: проблеми теорії та практики: 36. наук, пр.: В 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - Вип. 195. Т. 2. - С. 480-^88.

53. Вяткіна Т.Г. Формування раціональних організаційних структур господарювання зернопереробних підприємств Черкаської області // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика сучасної економіки". - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - С. 48.

54. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г., Бакум І.В. Стратегія розвитку економіки перехідного періоду // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика сучасної економіки". -Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 24.

55. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г. Джерела фінансування ефективної економіки // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика сучасної економіки". - Черкаси: ЧДТУ, 2004.-С. 11.

56. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г. Формування стратегії інвестиційного розвитку промислового комплексу Черкаської області // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 3. - С. 199.

57. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г., Познякова І.В. Стратегія управління потенціалом промислового комплексу // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 12. - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 3.

58. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г. Управління енергоємністю промислового комплексу (досвід США) // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 13. - Черкаси: ЧДТУ, 2005.

59. Бакум І.В. Поновлення розірваних ланцюгів вартості в легкій промисловості // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика сучасної економіки". - Черкаси: ЧДТУ, 2003 - 60 с.

60. Хомяков В.І., Познякова І.В. Стратегія розвитку в умовах перехідної економіки // Регіональна бізнес-економіка та управління. Вінницький інститут регіональної економіки та управління. - 2004. - № 2.

61. Хомяков В.І., Познякова І.В. Стратегія розвитку економіки // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 3.

62. Статистичний щорічник України 2003 рік / За ред. О.Г. Осау-ленко. - К: Консультант, 2004.

63. Климентьев Г.А. Интенсификация производства и измерение производительности труда // ЭКО. - 1986. - № 6.

64. Яковец Ю. // Экономическая газета. - 1986. - № 5.

65. Буніч П. Оптовые цены и механизм поощрения коллективов // Экономические науки. - 1985. - № 7.

66. Коптюг В. Экология - от обеспокоенности к действенной политике // Коммунист. - 1988. - № 7.

67. Петраков Н. Укрепление денежного обращения и стратегия ускорения // Вопросы экономики. - 1987. - № 8.

68. Селюнин В., Ханин Г. Лукавая цифра // Новый мир. - 1987. - № 2.

69. Трапезников В. Управление и научно-технический прогресе // Правда. - 1982. - 7 мая.

70. Богачев В. Монополия в советской экономике // Экономические науки. - 1990. - № 9.

71. Каценеминбойген А. Размышления о судьбе России // ЭКО. -1999.-№4.-С. 156-169.

72. Паршев А. Я взываю к инстинкту самосохранения // ЭКО. -2001.- №6.

73. Хомяков В.І., Вяткіна Т.Г. Формування конкурентної структури промислового комплексу // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції "Теорія і практика сучасної економіки". -Черкаси: ЧДТУ, 2005. - С. 11-14.

74. Гайдар Е. Российская экономика в 2003 г. - М., 2005.

75. Economic Report of the President, 2005 // www.ssc.wisc.edu.

76. Иноземцев В. Цели и структура корпорации как основы её конкурентоспособности // Свободная мысль. - 2001. - №3.

77. Народное хозяйство в СССР в 1987 г. // Статистический ежегодник Госкомстат СССР. - М., 1988.

78. СССР в цифрах в 1990 г. - М.: Госкомстат СССР, 1991.

79. Пьеро Бассета (Италия) // Проблемы теории и практики управления. - 1990.-№ 4.

80. Яковлев А. Монополизм в экономике СССР и факторы, его обуславливающие // Вестник статистики. - 1991. -№ 1.

81. Баранов А. Интенсификация: экономический и социальный аспекты.-М.: Экономика 1983.

82. Попов Г. Развитие отраслевого управления промышленностью // Коммунист. - 1982. - № 18.

83. Абалкин Л. Взаимодействие производительных сил и производственных отношений // Вопросы экономики. - 1985. - № 6.

84. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ, статья Б.В. Сазонова. - М.: Прогресс, 1990.-296 с.

85. Котц Д. Крушение государственного социализма в СССР: уроки для будущего социализма // Проблемы теории и практики управления. - 1995. - № 6. - С. 40-44.

86. Черняк В. Модель економіки: вибір України // Економіка України. - 1995.-№ 9.-С. 53-55.

87. Геєць В.М. Ринкова трансформація в Україні: здобутки, труднощі, уроки. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть. - К, 2002.

88. Как работает американская экономика // www.infousa.ru/ /society/economy.

89. Короткая история экономики США // www.infousa.ru/society/ economy.

90. Khomyakov W.I., Belinska V.M., Ryabokon N.P. The structural aspects of the economic development // Problemy ekonomicznej efekty-wnosci gospodarowania w procesach transformacji polskiej gospodarki. Czess II. - Katowice, 2002. - P. 83-93.

91. Иноземцев В. Цели и структура корпорации как основы ее конкурентоспособности // Свободная мысль. - 2001. - № 3.

92. Хомяков B.I. Проблемні аспекта економічного розвитку // 36. наук. пр. ЧДТУ. Серія: Економічні науки. Вип. 9. - Черкаси: ЧДТУ, 2003.

93. Ефективність державного управління. Практикум / За ред. I. Розпутенко // Українська Академія державного управління при Президенті України. Вип. 1. Ефективність європейського вибору. -К., 2002.

94. Лангер Н. Сельское хозяйство США.

95. Хомяков В.І., Бакум І.В. Управління потенціалом підприємства. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - 323 с.

96. www. infousa.ru/society/economy/.

97. Попов Г.Х. Будет ли в Росии второе тысячелетие? - М., 2002.

98. Макконнелл К.Р., Брю СЛ. Экономикс. Принципы, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. - М.: Республика, 1993. - Т. 1.

99. Гайдар Е. Российская экономика в 2004 г. - М., 2005.

100. ЯсинЕ.М. Модернизация российской экономики: что в новостях дня // Экономический журнал Высшей школы экономики. - 2001. -№2, Т. 2.- С. 158-178.

101. БляхманЛ.С. Структурные реформы в России // Проблемы современной экономики. - 2003. - № 3(7).

102. Григорьев В.Д. К оценке проблем экономического роста в России // Проблемы современной экономики. - 2004. - № 1(9).

103. Маршалл А. Голдман. Россия как экономическая сверхдержава: иллюзия или возможность // Проблемы теории и практики управления. - 2003. - № 1.

104. Гильбо Е. Потенциал роста России в контексте развития нефтегазовой сферы // Економічний часопис. - 2003. - № 11-12. - XXI.

105. Вишневский А.Г. Великая малонаселенная держава // Институт народнохозяйственного прогнозирования РАН. - 2003. - 3 марта.

106. Аганбегян А. В перспективе Россия должна войти в клуб развитых стран // Поблемы теории и практики управления. - 2003. -№4.

107. Бляхман СМ. Псевдорыночная экономика в условиях глобализации // Проблемы современной экономики. - 2003. - № 1.

108. Аганбегян А.Г. Социально-экономическое развитие России

//ЭКО.-2004.-№1.

109. Петраков Н. Актуальные проблемы стратегического развития российской экономики // Проблемы теории и практики управления. -2003.-№ 1.

110. Волович В. О сущности и стратегии российской экономической реформы // Евразийский научно-аналитический журнал. -2003.-№3(17).

111. Esterly. The Elusive Quest for Grows. Cambridge-London, 2000.

112. Новожилов В.В. Проблеми виміру витрат і результатів при оптимальному плануванні. - М., 1972.

113. Вєдін Н.В. До питання про генезис інформаційної економіки // Проблеми сучасної економіки. - 2003. - № 1.

114. Ходждсон Дж. Социально-экономичесике последствия прогресса знаний и нарастание сложности // Вопросы экономики. - 2001. -№8.-С. 38.

115. Шаститко А. Предметно-методологические особенности новой институциональной экономической теории // Вопросы экономики. -2003.-№ 1.

116. Ляско К. Доверие и трансакционный расход // Вопросы экономики.-2003.-№ 1.

117. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. - М., 2000; Попов Г.Х. Будет ли в Росии второе тысячелетие? - М., 2002; Делягин М. Мировой кризис. Общая теория глобализации. - М., 2003.

118. Дежина Н, Леонов И. Экономико-правовое обеспечение ком-мерционализации интеллектуальной собственности // Вопросы экономики. - 2003. -№10.

119. Илларионов А., Пивоварова И. Размеры государства и экономический рост // Вопросы экономики. - 2002. - № 9.

120. Чи Синь. Новый этап экономической трансформации в Китае // Проблемы современной экономики. - 2003. - № 2(6).

121. Бельчук А. Вновь об оценке реформ в Китае // МЭМО. -2005.-№4.-С. 86-93.

122. Линь Ецинь. Проблемы и стратегия развития китайского экспорта // Проблемы современной экономики. - 2004. - № 1(9).

123. Чжан Синь, Чи Синь. Особенности "излишней" экономики в Китае // Проблемы современной экономики. - 2003. - № 1(5).

124. Жостин Иифу Лиин. Роль государства в Китае при переходе к рыночной экономике // Проблемы современной экономики. - 2004. - № 4(12).

125. Олейник А. "Бизнес по понятиям": об институциональной модели российского капитализма // Вопросы экономики. - 2001. - № 5. -С. 4-25.