Діагностика відновлення основних фондів підприємства

де ЧР₁ - середньооблікова чисельність робітників звітного року;

ЧР₀ - середньооблікова чисельність робітників попереднього року;

Д₀ - середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за попередній рік;

ПП_ден.0 - середньоденна продуктивність праці одного робітника за попередній рік.

ДQ_ЧР2010 = (548 - 520)*209*4,96 = 29025,92

ДQ_ЧР2011= (647 - 548)*204*5,05 = 101989,8

- визначення впливу зміни середньої кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_д = ЧР₁*(Д₁-Д₀)*ПП_ден.0

де ЧР₁ - середньооблікова чисельність робітників звітного року;

Д₁ - середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за звітний рік;

Д₀ - середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за попередній рік;

ПП_ден.0 - середньоденна продуктивність праці одного робітника попереднього року.

ДQ_д2010 = 548*(204-209)*4,96 = -13590,4

ДQ_д2011 = 647* (201-204)*5,05 = -9802,05

- визначення впливу зміни середньоденної продуктивності праці одного робітник на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ППден = ЧР₁*Д₁*(ПП_ден.1-ПП_ден.0)

де ЧР₁ - середньооблікова чисельність робітників звітного року;

Д₁ - середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за звітний рік;

ПП_ден.1 - середньоденна продуктивність праці одного робітника звітного року;

ПП_ден.0 - середньоденна продуктивність праці одного робітника попереднього року.

ДQ_{ППден2010} = 548*204* (5,05 - 4,96) = 10061,28

ДQ_{ППден2011} = 647*201*(5,92 - 5,05) = 113140,89

2. Перевірка розрахунків:

± ДQ = ± ДQ_ЧР ± ДQ_Д ± ДQ_ППден.

±ДQ = Q₁ _ Q₀

де Q₀ - обсяг випуску продукції попереднього року;

Q₁ - обсяг випуску продукції звітного року.

± ДQ₂₀₁₀ = 29025,92 -13590,4 + 10061,28= +25496,8

± ДQ₂₀₁₁ = 101989,8 - 9802,05+ 113140,89 = +205328,64

±ДQ = 205328,64 - 25496,8= 179831,84

Факторна модель 3. Вплив на зміну середнбої тривалості робочого дня.

Q= ЧР*Д*Т*ПП_год.

де Q - обсяг виробленої продукції, робіт, послуг, тис.грн;

ЧР - середньооблікова чисельність робітників, осіб;

Д - середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік, днів;

Т - середня тривалість робочого дня, год;

ПП_год. - середньогодинна продуктивність праці одного робітника, тис.грн./люд-год.

Q₂₀₀₉ = 520*209*8*0,62 = 539052,8 тис. грн.

Q₂₀₁₀ = 548*204*8*0,63 = 563431,68 тис. грн.

Q₂₀₁₁ = 647*201*8*0,74 = 769878,24 тис. грн.

Для розрахунку використовуємо метод ланцюгових підстановок.

Методика проведення факторного аналізу:

1. Розрахунок умовних показників:

Q^I = ЧР₁*Д₀*Т₀*ПП_год0;

Q^II = ЧР₁*Д₁*Т₀*ПП_год0;

Q^III = ЧР₁*Д₁*Т₁*ПП_год0

де Q^I, Q^II та Q^III - перший, другий та третій умовні показники (завжди на один менше ніж факторів, що включені у факторну модель);

ЧР₁ - середньооблікова чисельність робітників звітного року;

Д₀ - середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за попередній рік, дні;

Д₁ - середня кількість відпрацьованих днів одним робітником за звітний рік, дні;

Т₀ - середня тривалість робочого дня за попередній рік, год;

Т₁ - середня тривалість робочого дня за звітний рік, год;

ПП_год0 - середньогодинна продуктивність праці одного робітника за попередній рік, тис.грн./люд-год.

Q^I ₂₀₁₀ = 548*209*8*0,62 = 568078,72

Q^I ₂₀₁₁ = 647*204*8*0,63 = 665219,52

Q^II ₂₀₁₀ = 548*204*8*0,62 = 554488,32

Q^II ₂₀₁₁ = 647*201*8*0,63 = 655436,88

Q^III₂₀₁₀ = 548*204*8*0,62 = 554488,32

Q^III₂₀₁₁ = 647*201*8*063 = 655436,88

2. Розрахунок впливу факторів:

- визначення впливу зміни середньооблікової чисельності робітників на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ЧР = Q^I - Q₀ ,

де Q₀ - обсяг випуску продукції попереднього року.

ДQ_ЧР²⁰¹⁰ = 568078,72 - 539052,8 = 29025,92

ДQ_ЧР²⁰¹¹ = 665219,52 - 563431,68 = 101787,84

- визначення впливу зміни середньої кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_Д = Q^II - Q^I ,

ДQ_Д²⁰¹⁰ = 554488,32- 568078,72 = -13590,4

ДQ_Д²⁰¹¹ = 655436,88 - 665219,52 = -9782,64

- визначення впливу зміни середньої тривалості робочого дня на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_Т = Q^III - Q^II ,

ДQ_Т ²⁰¹⁰ = 554488,32 - 554488,32 = 0

ДQ_Т ²⁰¹¹ = 655436,88- 655436,88 = 0

- визначення впливу зміни середньогодинної продуктивності праці одного робітника на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ППгод. = Q₁ - Q^III ,

де Q₁ - обсяг випуску продукції звітного року.

ДQ_ППгод. ²⁰¹⁰ = 563431,68- 554488,32 = 8943,36

ДQ_ППгод. ²⁰¹¹ = 769878,24 - 655436,88 = 114441,36

3. Перевірка розрахунків:

± ДQ = ± ДQ_чр ± ДQ_д ± ДQ_т ± ДQ_ППгод.

±ДQ = Q₁ _ Q₀

± ДQ²⁰¹⁰ = 29025,92 - 13590,4+ 0 + 8943,36 = 24378,88

± ДQ²⁰¹¹ = 101787,84 -9782,64+ 0 + 114441,36 =206446,56

±ДQ = 206446,56 - 24378,88=182067,68

Факторна модель 4. Вплив на обсяг випуску продукції середньої вартості основних фондів та фондовіддачі.

Q = ОФ * ФВ ,

де Q - обсяг виробленої продукції, робіт, послуг, тис.грн;

ОФ - середня вартість основних виробничих фондів, тис.грн;

ФВ - фондовіддача, грн./грн.

Q₂₀₀₉ = 14952*30,54 = 456634,08 тис.грн.

Q₂₀₁₀ = 14600,5*39,35= 574529,68 тис.грн.

Q₂₀₁₁ = 16811*46,33 = 778853,63 тис.грн.

Для розрахунку використовуємо метод скоригованого показника.

Методика проведення факторного аналізу:

1. Розрахунок скоригованого показника:

Q^ск = ОФ₁ * ФВ₀ ,

де ОФ₁ - середня вартість основних виробничих фондів звітного року, тис.грн;

ФВ₀ - фондовіддача за попередній рік, грн./грн.

Q^ск ₂₀₁₀ = 14600,5*30,54 = 445899,27

Q^ск ₂₀₁₁ = 16811*39,35 = 661512,85

2. Розрахунок впливу факторів:

- визначення впливу зміни середньої вартісті основних виробничих фондів на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ОФ = Q^ск - Q₀ ,

де Q₀ - обсяг випуску продукції попереднього року.

ДQ_ОФ²⁰¹⁰ = 445899,27- 456634,08 = -10734,81

ДQ_ОФ²⁰¹¹ = 661512,85 - 574529,68 = 86983,17

- визначення впливу зміни фондовіддачі на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ФВ = Q₁ - Q^ск ,

де Q₁ - обсяг випуску продукції звітного року.

ДQ_ФВ²⁰¹⁰ = 574529,68 - 445899,27= 128630,41

ДQ_ФВ²⁰¹¹ =778853,63 - 661512,85 = 117340,78

3. Перевірка розрахунків:

± ДQ = ± ДQ_ОФ ± ДQ_ФВ

±ДQ = Q₁ _ Q₀ .

± ДQ²⁰¹⁰ = -10734,81+128630,41= 117895,6

± ДQ²⁰¹¹ = 86983,17+117340,78 = 204323,95

±ДQ = 39423,6 - 11609,4 = 27814,2

Факторна модель 5. Вплив на обсяг випуску продукції середньої вартості активної частини основних фондів та фондовіддачі.

Q=ОФ*ПВ_акт.*ФВ_акт.

де Q - обсяг виробленої продукції, робіт, послуг, тис.грн;

ОФ - середня вартість основних виробничих фондів, тис.грн;

ПВ_акт - питома вага активної частини у загальній вартості основних виробничих фондів; ФВ_акт - фондовіддача активної частини основних виробничих фондів, грн./грн.

Q₂₀₀₉ = 14952*117,98*30,54= 53873688,76 тис.грн

Q₂₀₁₀ = 14600,5*98,31*39,35 = 56482012,35 тис.грн

Q₂₀₁₁ = 16811*98,82*46,33= 76966315,72 тис.грн

Для розрахунку використовуємо метод ланцюгових підстановок.

Методика проведення факторного аналізу:

1. Розрахунок умовних показників:

Q^I =ОФ₁*ПВ_акт.0*ФВ_акт.0;

Q^II =ОФ₁*ПВ_акт.1*ФВ_акт.0

де Q^I та Q^II - перший та другий умовні показники (завжди на один менше, ніж факторів);

ОФ₁ - середня вартість основних виробничих фондів звітного року;

ПВ_акт.0- питома вага активної частини у загальній вартості основних виробничих фондів попереднього року;

ПВ_акт.1- питома вага активної частини у загальній вартості основних виробничих фондів звітного року;

ФВ_акт0 - фондовіддача активної частини основних виробничих фондів попереднього року.

Q^I₂₀₀₉ = 14600,5*117,98*30,54= 52567064,94

Q^I₂₀₁₀ =16811*98,31*39,35 = 65033328,28

Q^II ₂₀₀₉ = 14600,5*98,31*30,54= 43836357,23

Q^II ₂₀₁₀ = 16811*98,82*39,35 = 65370699,84

2. Розрахунок впливу факторів:

- визначення впливу зміни середньої вартості основних виробничих фондів на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ОФ = Q^I - Q₀ ,

де Q₀ - обсяг випуску продукції попереднього року.

ДQ_ОФ²⁰¹⁰ = 52567064,94- 53873688,76 = -1306623,85

ДQ_ОФ²⁰¹¹ = 65033328,28 - 56482012,35 = 8551315,93

- визначення впливу зміни питомої ваги активної частини у загальній вартості основних виробничих фондів на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ПВакт = Q^II - Q^I ,

ДQ_ПВакт ²⁰¹⁰= 43836357,23- 52567064,94= -8730707,71

ДQ_ПВакт ²⁰¹¹= 65370699,84- 65033328,28= 337371,56

- визначення впливу зміни фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ФВакт. = Q₁ - Q^II ,

де Q₁ - обсяг випуску продукції звітного року.

ДQ_ФВакт²⁰¹⁰ = 56482012,35 - 43836357,23= 12645655,12

ДQ_ФВакт²⁰¹¹ = 76966315,72 - 65370699,84= 11595615,88

3. Перевірка розрахунків:

± ДQ = ± ДQ_ОФ ± ДQ_ПВакт. ± ДQ_ФВакт.

±ДQ = Q₁ _ Q₀

± ДQ²⁰¹⁰ = -1306623,85 -8730707,71+ 12645655,12= 2608323,56

± ДQ²⁰¹¹ = 8551315,93 + 337371,56+ 11595615,88= 20484303,37

±ДQ = 20484303,37 - 2608323,56 = 17875979,81

Факторна модель 6. Вплив на обсяг випуску продукції матеріаломіскості продукції.

Q = МВ / ММ ,

де Q - обсяг виробленої продукції, робіт, послуг, тис.грн;

МВ - матеріальні витрати, тис.грн;

ММ - матеріаломісткість продукції, грн./грн.

Q₂₀₀₉ = 289055/0,54= 535287,04 тис.грн

Q₂₀₁₀ = 612194/1,08 = 566846,3 тис.грн

Q₂₀₁₁ =442650/0,58 = 763189,66 тис.грн

Для розрахунку використовуємо метод скоригованого показника.

Методика проведення факторного аналізу:

1. Розрахунок скоригованого показника:

Q^ск = МВ₁ / ММ₀ ,

де МВ₁ - матеріальні витрати звітного року;

ММ₀ - матеріаломісткість продукції попереднього року.

Q^ск₂₀₁₀ = 612194/0,54= 1133692,6

Q^ск₂₀₁₁ = 442650/1,08 = 409861,11

2. Розрахунок впливу факторів:

- визначення впливу зміни матеріальних витрат на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_МВ = Q^ск - Q₀ ,

де Q₀ - обсяг випуску продукції попереднього року

ДQ_МВ²⁰¹⁰ = 1133692,6- 535287,04 = 598405,56

ДQ_МВ²⁰¹¹ = 409861,11 - 566846,3= -156985,19

- визначення впливу зміни матеріаломісткості продукції на зміну обсягу виробництва продукції:

ДQ_ММ = Q₁ - Q^ск ,

де Q₁ - обсяг випуску продукції звітного року.

ДQ_ММ ²⁰¹⁰ = 566846,3 - 1133692,6= -566846,3

ДQ_ММ ²⁰¹¹ = 763189,66 - 409861,11 = 353328,55

1. Перевірка розрахунків:

± ДQ = ± ДQ_МВ ± ДQ_ММ

±ДQ = Q₁ _ Q₀

± ДQ²⁰¹⁰ = 598405,56 - 566846,3= 31559,26

± ДQ²⁰¹¹ =-156985,19+353328,55 = 196343,36

±ДQ =196343,36- 31559,26= 164784,1

Узагальнені фактори аналізу випуску продукції приведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Узагальнення впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції

Фактори	Сума впливу, тис.грн.
	2010 рік	2011 рік
1	2	3
1. Зміна середньооблікової чисельності робітників	+2898	+10206,9
2. Зміна середньої кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік	-13590,4	-9802,05
3. Зміна середньої тривалості робочого дня	0	0
4. Зміна середньорічної продуктивності праці одного робітника	-219,2	+10222,6
5. Зміна середньоденної продуктивності праці одного робітника	+10061,28	+113140,89
6. Зміна середньогодинної продуктивності праці одного робітника	+8943,36	+114441,36
7. Зміна середньорічної вартості основних виробничих фондів	+10734,81	+86983,17
8. Зміна питомої ваги активної частини основних виробничих фондів у загальній їх вартості	-8730707,71	+337371,56
9. Зміна фондовіддачі	+128630,41	+117340,78
10. Зміна фондовіддачі активної частини	+12645655,12	+11595615,88
11. Зміна вартості витрачених матеріалів	+598405,56	-156985,19
12. Зміна матеріаломісткості	-566846,3	353328,55
Разом	4093964,93	12571864,45
Усього	±ДQ = Q1 _ Q0 = +8477899,52

Невикористані можливості щодо підвишення обсягу випуску продукції наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Невикористані можливості щодо підвищення обсягу випуску продукції

Невикористані можливості щодо підвищення обсягу випуску продукції	Сума, тис.грн.	Питома вага, %
	2009	2010	2009	2010
1	2	3	4	5
1. Зміна середньої кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік	-13590,4	-9802,05	0,15	5,88
2. Зміна середньорічної продуктивності праці одного робітника	-219,2	-	0,00
3. Зміна питомої ваги активної частини основних виробничих фондів у загальній їх вартості	-8730707,71	-	93,76
4. Зміна вартості витрачених матеріалів	-	-156985,19	-	94,12
5. Зміна матеріаломісткості	-566846,3	-	6,09
Разом	9311363,61	166787,24	100	100

Дирекція не має заборгованості по платежах до бюджетів та державних цільових фондів. За звітний період 2011 року перераховано податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів на 4,7% більше порівняно з 2010 роком.

Гарантією економічного зростання та ефективністю виробництва зараз є людські ресурси, які здатні до професійного виконання поставлених планових виробничих завдань направлених на зростання доходів, та відповідно до збільшення заробітної плати працівників.

Основним фактором конкурентоспроможності, економічного зростання та ефективності виробництва сьогодні, як ніколи, виступає наявність людських ресурсів, здатних професійно вирішувати поставлені перед ними виробничі проблеми.

Рис. 1.3 Динаміка зміни середньомісячної заробітної плати одного працівника

Фінансовий стан - це рівень забезпеченості підприємства відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями.

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства включає в себе:

- експрес-аналіз складу і структури капіталу та джерел його формування;

- аналіз фінансової стійкості;

- аналіз ліквідності балансу;

- аналіз платоспроможності.

Джерелами інформації для аналізу служать:

- форма 1 «Баланс підприємства» відображена інформація стосовно наявності економічних і фінансових ресурсів, які контролюються підприємством, використовується для оцінки активів підприємства, ліквідності та платоспроможності підприємства, прогнозування потреби у залучених ресурсах.

- форма 2 «Звіт про фінансові результати» міститься інформація про доходи, витрати та фінансові результати від звичайної та надзвичайної діяльності.

- форма 5 «Примітка до річної звітності»

- форма №1-П «Звіт про основні показники діяльності підприємства»

- форма 1-ПВ “Звіт із праці”

Проведемо розрахунок основних фінансово-економічних показників діяльності в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Фінансово-економічні показники діяльності ЦПЗ №3 Полтавської диреції УДДПЗ «Укрпошта» 2009 - 2011 рр.

Показники	Од. виміру	Джерела інформації, розрахунок	Роки	Відхилення
			2008 р	2009 р	2010 р	Третій до першого	Третій до другого
						Абсолютне	Темп приросту, %	Абсолютне	Темп приросту, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1. Середня вартість сукупного капіталу	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	5070903	5729693,5	8683989,5	3613087	71,25	2954296	51,56
2. Середня вартість власного капіталу	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	0	0	0	0	0	0	0
3. Ресурси підприємства
3.1. Основні засоби:
3.1.1. За первісною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	179504	179246	311782	132278	73,69	132536	73,94
3.1.2. За залишковою вартістю на кінець року	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	-	-	-	-	-	-	-
3.1.3. Знос на кінець року	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	179504	179246	311782	132278	73,69	132536	73,94
3.1.4. Середньорічна вартість	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	0	0	0	0	0	0	0
3.2. Нематеріальні активи:
3.2.1. За первісною вартістю на кінець року	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	13732	17241	0	-13732	0	-17241	0
3.3. Оборотні активи:
3.3.1. Усього на кінець року	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	4882693	6546499	8193454	3310761	67,81	1646955	25,16
3.3.2. Середні залишки оборотних засобів	Тис. грн.	Форма 1 «Баланс»	5055446	5714596	7369976,5	2314530,5	45,78	1655380,5	28,97
3.4.Середньооблікова чисельність:
3.4.1. працівників	Осіб	Форма №1-підприємництво,	449	440	629	180	40,09	189	42,95
3.4.2. робітників	Осіб	Оперативна звітність	520	548	647	127	24,42	99	18,07
3.4.3. персоналу в еквіваленті повної зайнятості	Осіб	ф№1-ПВ(місячна-річна)	319	332	419	100	31,35	87	26,20
4. Економічні показники
4.1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	Тис. грн.	Форма 2 «Звіт про фінансові результати»	8366002	8629705	12386157	4020155	48,05	3756452	43,53
4.2. Обсяг виробництва продукції, робіт, послуг	Тис. грн.	Оперативна звітність	538704,4	564885,28	769710,56	231006,16	42,88	204825,28	36,26
4.3. Обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг	Тис. грн.	Ф.1-підпри-ємництво	673380,5	706106,6	962138,2	288757,7	42,88	256031,6	36,26
4.4. Операційні витрати з реалізованої продукції, робіт, послуг	Тис. грн.	Ф.1-підпри-ємництво	7892768	12928400	12970156	5077388	64,33	41756	0,32
4.5. Операційні витрати	Тис. грн.	Форма 2 «Звіт про фінансові результати»	289055	361548	442650	153595	53,14	81102	22,43
4.6. Фонд оплати праці усіх працівників	Тис. грн.	Форма №1-ПВ (місячна-річна)	4741,2	5579,7	7738,3	2997,1	63,21	2158,6	38,69
4.7.Середньомісячна заробітна плата одного працівника	грн	На основі форми 1-підпри-ємництво та форми №1-ПВ	1062,40	1185	1218,70	156,3	14,71	33,7	2,84
5. Фінансові результати
5.1. Валовий прибуток (збиток)	Тис. грн.	Форма 2 «Звіт про фінансові результати»	(361757)	(265511)	(843230)	-481473	133,09	-577719	217,59
5.2. Прибуток (збиток) від операційної діяльності	Тис. грн.	Форма 2«Звіт про фінансові результати»	(442590)	(847721)	(1177755)	-735165	166,11	-330034	38,93
			(442590)	(847721)	(1177755)	-735165	166,11	-330034	38,93
5.3. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	Тис. грн.	Форма 2 «Звіт про фінансові результати»	(442949)	(847721)	(1177755)	-734806	165,89	-330034	38,93
5.4 Чистий прибуток (збиток)	Тис. грн.	Форма 2 «Звіт про фінансові результати»	(442949)	(847721)	(1177755)	-734806	165,89	-330034	38,93
6. Показники ефективності використання ресурсів та витрат
6.1. Продуктивність праці одного працівника (ПП1пр.)	Тис. грн. / особу	ПП1 пр. = п.4.2./п.3.4.1.	119,9	128,3	122,4	23,92	1,99	-60,12	-4,68
6.2.Продуктивність праці одного робітника (ПП1р.)	Тис. грн. / особу	ПП1 р = п.4.2./п.3.4.2.	103,5	103,1	118,9	153,69	14,84	158,85	15,41
6.3. Коефіцієнт зносу основних засобів на кінець року		На основі форми 1 «Баланс»	0,8	0,8	1,1	0,3	37,50	0,3	37,50
6.4. Коефіцієнт оновлення основних засобів		На основі форми №5 «Примітки до річної фінансової звітності»	5,6	4,3	4,8	-0,8	-14,29	0,5	11,63
6.5. Коефіцієнт вибуття основних засобів		На основі форми №5 «Примітки до річної фінансової звітності»	1,2	2,3	1,5	0,3	25,00	-0,8	-34,78
6.6. Фондовіддача	Грн./ грн.	п.4.2./п.3.1.4	0	0	0	0	0	0	0
6.7.Фондоозброєність праці робітників	Тис.грн./ особу	п.3.1.4/п.3.4.2	0	0	0	0	0	0	0
6.8. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів	Обо-роти	п.4.1./п.3.3.2	1,65	1,51	1,68	0,03	1,82	0,17	11,26
6.9. Середній період обороту оборотних засобів	Дні	360 дн./п.6.8	218	238	214	-4	-1,83	-24	-10,08
6.10. Коефіцієнт обіговості активів (капіталовіддача)	Обо-роти	п.4.1./п.1	1,65	1,51	1,43	-0,22	-13,33	-0,08	-5,30
6.11. Операційні витрати з реалізованої продукції на 1грн. реалізації	коп.	п.4.4 / п.4.3*100	1172,11	1830,94	1348,06	175,95	15,01	-482,88	-26,37
7. Показники рентабельності підприємства
7.1. Рентабельність сукупного капіталу	%	п.5.3/п.1*100	-	-	-	-	-	-	-
7.2. Рентабельність власного капіталу	%	п.5.4/п.2*100	0	0	0	0	0	0	0
7.3. Рентабельність господарських ресурсів	%	п.5.3/(п.3.1.4+п.3.3.2+п.4.6)*100	-	-	-	-	-	-	-
7.4.Рентабельність продукції	%	п.5.2/п.4.5*100	-	-	-	-	-	-	-

Отже узагальнюючи дані отримані під час розрахунків можна говорити про наступні зміни на підприємстві. Позитивною являється динаміка приросту середньої вартості сукупного та власного капіталу, зміна яких в відносному вираженні становить відповідно 51,56 що безумовно являється позитивним для підприємства, а особливо враховуючи випереджальні темпи приросту власного капіталу.

Відносно показників ресурсного потенціалу підприємства то можна говорити про наступне: вартісне значення основних засобів за первісною вартістю мало відємний приріст на 258 тис. грн. за 2009-2010 рр.,що спричинено зменшенням показника оновлення і збільшенням коефіцієнта дана ситуація є свідченням того що на підприємстві використовується застаріле обладнання яке має велику суму зносу, яке потрібно замінити.

Ситуація в 2010-2011 рр. покращилась, сума основних засобів збільшилася у великому обсязі на 132536 тис. грн.., це пов'язано із оновленням основних засобів, оскільки коефіцієнт оновлення збільшився.

Що до динаміки вартості оборотних активів то можемо говорити про приріст середьньрічних залишків у порівнянні з 2009 роком на 34 %, що безумовно позитивно впливає на діяльність підприємства. Відносно показників чисельності на підприємстві за 3 останні роки постійно збільшується чисельність працюючих, приріст в 2010 році порівняно з 2009 становить 42,9 %.

Економічні показники діяльності підприємства мають досить нестабільний характер, підприємство за досліджуваний період понесло збитки,які з кожним роком збільшувалися .

Таж ситуація і з показниками операційних витрат що безпосередньо пов'язані із випуском продукції, з кожним роком вони збільшувалися у великому обсязі. В свою чергу показники оплати праці на підприємстві мають позитивну динаміку. Так фонд оплати праці в звітному році зріс на 17,6 %, середньомісячна заробітна плата одного працюючого мала приріст в 14,7 %.

Такою ж являється і динаміка результатів від операційної діяльності, що в порівнянні з 2009 роком знизилися у 1,5 рази і призвели до отримання збитку в сумі 1177755 тис. грн., так само результат від звичайної діяльності до оподаткування знизився у 1,5 рази. Таким чином показник чистого прибутку в звітному році має від'ємний результат і являється збитком в сумі 1177755 тис. грн., збільшившись протягом звітного року у 1,5 разів.

Таким чином показники ефективності використання ресурсів та витрат мають наступну динаміку: продуктивність праці працівників, як і інші показники даної групи, мають стабільний характер і свідчать про найбільш ефективну роботу в третьому році проаналізованого періоду, таким чином продуктивність в звітному періоді підвищилася на 2,77 %; коефіцієнт зносу основних засобів отримав постійний позитивний приріст, що не є досить позитивним, і зріс у звітному періоді на 37,5 %; коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття основних засобів протягом проаналізованого періоду мають досить динамічні значення, коефіцієнт вибуття не перевищує коефіцієнт оновлення, що говорить про своєчасне оновлення основних засобів. Що стосується показника фондовіддачі то він відсутній на підприємстві, що говорить про неефективне використання основних засобів.

Щодо показників обіговості оборотних засобів, то можна говорити про наступні значення показників: коефіцієнт обіговості в базовому періоді становив 1,65 обороти, що відповідно вилилося в тривалості обороту в 218 днів і в капіталовіддачу в обсязі 1,65, проте в наступному періоді коефіцієнт обіговості зріс і становив 1,68 обороти з тривалістю обороту в 238 днів і капіталовіддачею 1,51. Щодо показника операційних витрат то вони також мають маятникову динаміку, за період 2009-2010 рр. збільшилися на 56,2 %, за період 2010-2011 рр. знизилися на 27 %.

Відносно показників рентабельності, то в 2009-2011 роках підприємство знаходилось за межею прибутковості про що свідчать від'ємні показники рентабельності тобто збитковість.

Загальну ситуацію, що склалася в фінансовому стані підприємства, можна охарактеризувати як вкрай складну. Підприємство являється збитковим і його економічна діяльність спирається лише на підтримку держави.

РОЗДІЛ ІІІ. Чинники покращення стану відновлення основних фондів підприємства

3.1 Основні напрямки удосконалення відновлення основних виробничих фондів

Великим резервом удосконалення відновлення основних виробничих фондів підприємства є ведення ефективної амортизаційної політики. Відповідно до чинних законодавчих актів підприємства формують свою амортизаційну політику, яка складається із сукупності способів управління порядком нарахування й використання амортизаційних відрахувань. Ефективність амортизаційної політики залежить від того, наскільки точно визначено терміни експлуатації активів, що вводяться в дію, а також від вибору підприємством методу нарахування амортизації.

Конкретна система амортизаційних списань відображає певні економічні закономірності і фактично є результатом балансування економічних інтересів держави і підприємства. Зауважимо, що в Україні існує низка особливостей обліку амортизації. Ці особливості зумовлені відмінностями податкового і бухгалтерського обліку.

Так, при податковому обліку:

- амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення виробничих фондів, їхній капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення. Безкоштовно отримані фонди і невиробничі фонди не амортизуються;

- нарахування амортизації відбувається щоквартально;

- використовується єдиний для усіх груп метод нарахування амортизації з різними коефіцієнтами;

- база для нарахування амортизації -- балансова (залишкова) вартість груп основних фондів на початок (перше число) звітного кварталу;

- амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 здійснюється до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат із результатами відповідного податкового періоду;

- амортизація основних фондів 2 і 3 груп здійснюється до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Балансова вартість об'єктів цих груп не змінюється при виведенні з експлуатації окремих об'єктів, за винятком продажу цих об'єктів;

- балансова вартість основних засобів 1 групи зменшується при виведенні об'єкта основних фондів з експлуатації у будь-якому разі.

Стосовно бухгалтерського обліку варто зауважити, що:

- амортизуються будь-які основні засоби, які перебувають на балансі підприємства, у тому числі виробничі, невиробничі, безкоштовно отримані;

- нарахування амортизації проводиться щомісяця за кожним об'єктом

окремо;

- амортизується первинна вартість основних засобів з урахуванням поліпшень, які привели до зростання економічних вигід від використання об'єкта;

- використовується вибірково будь-який із шести методів нарахування амортизації основних засобів. При цьому до різних об'єктів можуть застосовуватися різні методи амортизації. Підприємство може змінювати метод нарахування амортизації протягом періоду експлуатації об'єкта;

- нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію, і припиняється в місяці, що настає після виведення об'єкта зі складу основних фондів. Якщо змінюється метод амортизації, новий метод повинен застосовуватися з місяця, що настає за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації;

- у разі реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання і консервації об'єкта основних засобів нарахування амортизації призупиняється.

Як бачимо, бухгалтерський облік амортизації основних засобів ліберальніший порівняно з податковим обліком. Це дає можливість удосконалювати амортизаційну політику підприємств.

Підприємства самостійно, завдяки амортизаційній політиці, встановлюють розміри економічної амортизації, від якої залежить розмір прибутку підприємства. Це визначено п. 28 П(С)БО 7, однак жодних рекомендацій про використання тільки одного методу нарахування амортизації або прямих заборон на використання різних методів щодо одного з об'єктів основних засобів у стандарті немає. Крім того зазначено, що метод амортизації об'єкта переглядається у разі зміни очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

Економічна функція амортизації виявляється через механізм економічної амортизації і полягає в тому, що завдяки амортизації кошти з необоротних активів перетворюються в оборотні. Ця функція амортизації безпосередньо витікає з бухгалтерського (фінансового) обліку.

Знос - це сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання. При зростанні суми амортизації (зносу) у поточному періоді чистий дохід підприємства зменшується, а надходження (грошовий потік) збільшуються. Амортизація згідно з діючими нормативними документами обліку відноситься до складу витрат.

Розглянемо більш докладно фінансовий механізм функціонування економічної амортизації та залежність її розміру від амортизаційної політики підприємства.

Підприємство, наказом про облікову політику самостійно встановлює вартісні ознаки необоротних матеріальних активів, на підставі чого ці засоби будуть віднесені до складу дорогоцінних чи малоцінних. Амортизація дорогоцінних необоротних матеріальних активів (в тому числі основні виробничі фонди) буде нараховуватися із застосуванням одного з п'ятьох методів економічної амортизації або з використанням норм і методів, передбачених податковим законодавством. Норма амортизації основних засобів і звідси річна величина амортизації по кожному окремому основному засобу залежить в основному від трьох факторів: їх вартості, терміну функціонування і методу нарахування величини амортизації в одиницю часу. Норма амортизації визначає якісну і кількісну характеристику процесу амортизації.

Зазначимо, що інструментами амортизаційної політики є:

1) для підприємства -- це норми амортизації та методи амортизації;

2) для держави -- це норми амортизації, методи амортизації та вартість основних фондів.

Введення та обґрунтування двох узагальнюючих функцій (економічну і податкову) амортизації, виявлення об'єктів амортизації, а також інструментів амортизаційної політики дають змогу виявити розбіжності між економічною та податковою амортизаціями.

Ці розбіжності полягають в наступному. Економічна амортизація у бухгалтерському обліку регулюється П(С)БО 7, яким визначено, що амортизація нараховується на всі об'єкти основних засобів (крім землі і незавершених капітальних інвестицій) із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного, виробничого.

При виборі одного з п'яти методів, нарахування амортизації, підприємства самостійно встановлюють термін корисного використання основних засобів, виходячи з якого обчислюється норма амортизації. Також підприємства можуть застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Однак навіть вибір податкового методу і норм для бухгалтерських цілей не ліквідує розбіжностей між економічною та податковою амортизаціями, оскільки податкові норми і метод будуть застосовані до різних об'єктів при визначенні економічної і податкової амортизації.

виробничий фонд амортизаційний індексація

3.2 Пропозиції щодо покращення системи фінансування процесу відновлення основних виробничих фондів на “ЦПЗ №3”

Розглянемо декілька напрямків покращення системи фінансування відтворення основних виробничих фондів. По-перше, розглянемо можливість підприємства резервувати амортизаційні відрахування в амортизаційному фонді та його розміщення на депозитних банківських рахунках під певний процент:

“ЦПЗ №3” придбало основний виробничий фонд - автомобіль ГАЗ 2752-404, який відноситься до третьої групи основних засобів. Амортизація даного об'єкту проводиться на підприємстві податковим способом, тобто щокварталу для об'єкта третьої групи норма амортизаційних відрахувань становить 6%. У бухгалтерському обліку нарахування амортизації дублюється з тією різницею, що нарахування проходить помісячно, норма амортизаційних відрахувань при цьому становить 2%, метод нарахування амортизації прямолінійний. Розрахуємо суми амортизації, виходячи з вартості автокрана - 63411,55 грн., ліквідаційна вартість підприємством не встановлена, а отже рівна нулю, розрахунок приведений в таблиці 3.2

Таблиця 3.2.

Розрахунок суми амортизації у бухгалтерському обліку “Центру поштового зв'язку №3 ”

Період використання	Сума амортизації за рік/місяць	Сума зносу	Залишкова вартість
Дата придбання	-	-	63411,55
1 рік	63411,55 *0,02*12=15218,772	15218,772	48192,778
2 рік	15218,772	30437,544	32974,006
3 рік	15218,772	45656,316	17755,234
4 рік	15218,772	60875,088	2536,462
5 рік 1 місяць	63411,55 *0,02=	62143,319	1268,231
2 місяць	1268,231	63411,55	0

Як ми бачимо, відповідно до законодавства, нарахування амортизації буде припинено на п'ятому році експлуатації, третього місяця.

Пропонуємо резервувати амортизаційні відрахування у амортизаційному фонді та розмістити на депозитному банківському рахунку під 15% річних. При цьому встановимо більш оптимальний строк експлуатації 6 років. Передбачається, що затрати на виконання всіх видів ремонтів, модернізацію та інші видів поліпшень за період служби автокрану відносяться на собівартість продукції в межах сум, установлених чинним законодавством. Річна норма амортизації, відповідно таблиці, 1.2 буде становити Н_а=100/6=16,67%. Подальші розрахунки наведені в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Розрахунок суми амортизації у бухгалтерському обліку після запропонованих заходів

Період використання	Сума амортизації за рік, грн.	Сума зносу, грн.	Залишкова вартість, грн.
Дата придбання	-	-	63411,55
1 рік	63411,55 *0,1667=10570,70	10570,70	52840,85
2 рік	63411,55 *0,1667=	21141,4	42270,15
3 рік	63411,55 *0,1667=10570,70	31712,1	31699,45
4 рік	63411,55 *0,1667=10570,70	42282,8	21128,75
5 рік	63411,55 *0,1667=10570,70	52853,5	10570,70
6 рік	63411,55 *0,1667=10570,70	63411,55	-

За умов резервування амортизаційних відрахувань їх нагромадження в амортизаційному фонді (АФ) на кінець строку служби об'єкта сума визначається за формулою:

(3.1)

де А_і - сума амортизаційних відрахувань в і-ому періоді;

Е_н - коефіцієнт приведення, прийнятий з розрахунку річної ставки депозиту.

Е_н= r* К_{вірогідності} (3.2)

де r - річна ставка депозиту (15%);

К_{вірогідності} - коефіцієнт вірогідності, який враховує майбутню інфляцію та інші несприятливі фактори, приймаємо за 0,7.

Е_н = 0,15*0,7=0,105

АФ=10570,70 (1+0,105)^6-1+10570,70 (1+0,105)^5-1+10570,70 (1+0,105)^4-1+

+10570,70 (1+0,105)^3-1+10570,70 (1+0,105)^2-1+10570,70 = 60781,525 +46722,494 + 35041,8705+23361,247+11680,6235+ 10570,70 = 188158,46 грн.

Отже, в кінці строку маємо суму для купівлі нового автокрану, яка перевищує вартість його купівлі на 124746,91грн. Тобто, з'явилися кошти для придбання більш технічно досконалого об'єкту основних виробничих фондів.

Наступним напрямком покращення системи фінансування відтворення основних виробничих фондів на “ЦПЗ №3” буде проведення індексації балансової вартості основних фондів.

“ЦПЗ №3” не проводить індексацію балансової вартості основних фондів, хоча вигода її проведення, особливо для підприємств з великою вартістю основних фондів, очевидна.

Справа в тому, що з 1.01.2003 року з пункту 8.3.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. №283/97-ВР зникло поняття “капітальний доход”(приріст балансової вартості основних фондів в результаті індексації), який включали у валовий дохід. А значить провівши індексацію основних фондів (збільшивши їх балансову вартість), платник податку одержить чистий приріст амортизаційних відрахувань, що зменшить прибуток, який підлягає оподаткуванню. Додаткова перевага - збільшиться 10-відсотковий ліміт по віднесенню до валових витрат витрачених коштів на ремонти (покращення) власних та орендованих основних фондів.

По результатам 2011 року індекс інфляції склав 112,3 %, знайдемо К_і (коефіцієнт індексації), згідно формули 1.6:

К_і=(112,3-10)/100=1,023

Як ми бачимо К_і більше одиниці (1,023>1), тобто підприємство має право проводити індексацію балансової вартості основних фондів за результатами 2004 року.

Отриманий коефіцієнт застосовують до балансової вартості кожного об'єкта основних фондів групи 1 і балансової вартості груп 1, 2, 4 в цілому станом на 01.01.2011. Проведемо індексацію балансової вартості основних фондів в таблиці 3.4

Таблиця 3.4.

Розрахунок індексації балансової вартості основних фондів “ЦПЗ №3” за результатами 2011 року

Найменування об'єктів	Балансова вартість основних фондів на 01.01.2011, грн.	Балансова вартість основних фондів з врахуванням індексації, грн.
Усього по групі 1	473837,13	484735,38
Усього по групі 2	275260,29	281591,27
Усього по групі 3	363286,04	371641,61
Усього по групі 4	138,24	141,41
Усього	1138109,69	1164286,21

В результаті проведених розрахунків маємо збільшення балансової вартості основних фондів на 1164286,21- 1138109,69=26176,52 грн. Саме на таку суму зростуть амортизаційні відрахування, в результаті чого сума прибутку, який підлягає оподаткуванню зменшиться.

Ще одним напрямком покращення системи фінансування відтворення основних виробничих фондів на “ЦПЗ №3” є такий захід, як проведення ліквідації тих основних виробничих фондів, які є непридатними і проведення ремонту чи реконструкції яких є недоцільним.

Причини ліквідації основних засобів:

- фізичний знос, через що об'єкт стає непридатним для подальшої експлуатації; несправності, які не можна відремонтувати. У такому випадку об'єкт, як правило, знищується (металеві частини здаються до металолому, дерев'яні спалюються тощо) чи розбирається на частини, які можуть бути використані на підприємстві чи продані;

- моральний знос, унаслідок якого подальше використання об'єкта на підприємстві стає недоцільним. У такому випадку об'єкт може бути знищений або розібраний. Однак якщо фізичний стан об'єкта дозволяє його використовувати за призначенням, то підприємство може продати його чи передати безоплатно;

- неможливість використання на підприємстві через зміну профілю підприємства. У такому випадку об'єкт доцільно продати чи розібрати й знищити;

- ліквідація підприємства;

- надзвичайні обставини (повінь, землетрус тощо);

- надзвичайні обставини (пожежа, крадіжка тощо).

Перші чотири причини приводять до добровільної ліквідації об'єктів основних засобів. Дві останні причини ліквідації не залежать від підприємства.

Підприємство самостійно приймає рішення про ліквідацію об'єктів основних засобів. Крім того, підприємство має можливість вибору форми, в якій буде здійснюватися ліквідація. Це може бути:

- продаж;

- безоплатна передача;

- розкомплектування, розбирання на запасні частини та матеріали;

- фізичне знищення.

З метою оподаткування прибутку підприємств податкови законодавством передбачений різний порядок відображення результатів ліквідації основних фондів залежно від:

- групи, до якої відноситься об'єкт основних засобів (для основних фондів групи 1 застосовується один порядок, а для основних фондів групи 2, 3, 4 - інший);

- причини ліквідації (за власним бажанням підприємства чи в зв'язку з вимушеною заміною).

У разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3, і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Отже, якщо об'єкт групи 1 основних фондів, виведений з експлуатації внаслідок перерахованих обставин, то його балансова вартість слід включити до складу валових витрат платника податку. Прирівнявши вартість такого об'єкта до нуля, підприємство при цьому зменшує балансову вартість об'єкта та суму амортизації, що нараховувалася б у наступних періодах. Отже, частина витрат на придбання такого об'єкта, що дорівнює його балансовій вартості на момент ліквідації, залишиться невідшкодованою.

Можливість включення до валових витрат у разі ліквідації окремих об'єктів основних фондів групи 1 за рішенням платника податку супроводжується обов'язковою умовою: обставини, внаслідок яких об'єкт виведений з експлуатації, повинні підтверджуватись документально. Наприклад, зникнення будь-якого майна може бути визнане крадіжкою при підтвердженні відповідним документом правоохоронних органів.

При ліквідації об'єктів основних фондів груп 2, 3 і 4, на відміну від аналогічних операцій з об'єктами основних фондів групи 1, за рішенням підприємства або у випадку вимушеної заміни, балансова вартість групи не змінюється, тому витрати, понесені підприємством раніше (при придбанні таких основних фондів), продовжують амортизуватися. Внаслідок цього витрати підприємства на придбання таких основних фондів повністю компенсуються.

На подолання ризикових ситуацій спрямовано страхування підприємницьких ризиків, зокрема страхування майна.

Якщо буде отримана компенсація від страхової організації або винуватця, то вся сума компенсації за основні фонди групи 1 ввійде до складу валового доходу, а на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4 зменшується балансова вартість відповідної групи основних фондів. Валовий дохід при отриманні компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4 не виникає.

У разі ліквідації об'єкта основних засобів за самостійним рішенням платника податку податкові зобов'язання щодо ПДВ виникають виходячи зі звичайних цін, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Отже, якщо цінності, отримані при ліквідації основних засобів, також будуть ліквідуватися, то залежно від причини ліквідації їх вартість чи буде обкладатися ПДВ (якщо ліквідація проводиться за самостійним рішенням підприємства), чи ні (якщо ліквідація здійснюється в зв'язку з обставинами непереборної сили).

Отже ми розглянули законодавчий аспект справи. Щодо економічного аспекту, то перебування на балансі у підприємства основних фондів, які є непридатними у використанні погіршують ряд показників. Відбувається зменшення фондовіддачі, відповідно збільшення фондомісткості, має високі значення коефіцієнт зносу основних фондів, все це негативно відображається на загальній ефективності діяльності підприємства.

Висновок

Просте й розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взаємозв'язаних форм -- ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. Необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів. Вчасний ремонт, модернізація та зміна основних фондів відіграють велику роль в процесі підвищення ефективності виробництва.

Забезпечення високих темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе лише за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого -- дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Головним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційні відрахування і прибуток. Саме завдяки їм підприємство може здійснювати не лише просте, а й розширене відтворення цього ресурсу. Прийнято вважати, що амортизаційні відрахування є джерелом здійснення простого відтворення основних засобів. Проте вони нерідко можуть стати і джерелом розширеного відтворення у випадках, коли підприємству ще немає потреби замінювати працюючі основні засоби, а отримані суми амортизаційних відрахувань завдяки введенню прискореної амортизації є досить значними і можуть бути використані для придбання додаткової кількості основних засобів.

Отже узагальнюючи дані отримані під час розрахунків фінансовї діяльності підприємства можна говорити про наступні зміни на підприємстві. Позитивною являється динаміка приросту середньої вартості сукупного та власного капіталу, зміна яких в відносному вираженні становить відповідно 51,56 що безумовно являється позитивним для підприємства, а особливо враховуючи випереджальні темпи приросту власного капіталу.

Відносно показників ресурсного потенціалу підприємства то можна говорити про наступне: вартісне значення основних засобів за первісною вартістю мало відємний приріст на 258 тис. грн. за 2009-2010 рр.,що спричинено зменшенням показника оновлення і збільшенням коефіцієнта дана ситуація є свідченням того що на підприємстві використовується застаріле обладнання яке має велику суму зносу, яке потрібно замінити.

Ситуація в 2010-2011 рр. покращилась, сума основних засобів збільшилася у великому обсязі на 132536 тис. грн.., це пов'язано із оновленням основних засобів, оскільки коефіцієнт оновлення збільшився.

Що до динаміки вартості оборотних активів то можемо говорити про приріст середьньрічних залишків у порівнянні з 2009 роком на 34 %, що безумовно позитивно впливає на діяльність підприємства. Відносно показників чисельності на підприємстві за 3 останні роки постійно збільшується чисельність працюючих, приріст в 2010 році порівняно з 2009 становить 42,9 %.

Економічні показники діяльності підприємства мають досить нестабільний характер, підприємство за досліджуваний період понесло збитки,які з кожним роком збільшувалися .

Таж ситуація і з показниками операційних витрат що безпосередньо пов'язані із випуском продукції, з кожним роком вони збільшувалися у великому обсязі. В свою чергу показники оплати праці на підприємстві мають позитивну динаміку. Так фонд оплати праці в звітному році зріс на 17,6 %, середньомісячна заробітна плата одного працюючого мала приріст в 14,7 %.

Такою ж являється і динаміка результатів від операційної діяльності, що в порівнянні з 2009 роком знизилися у 1,5 рази і призвели до отримання збитку в сумі 1177755 тис. грн., так само результат від звичайної діяльності до оподаткування знизився у 1,5 рази. Таким чином показник чистого прибутку в звітному році має від'ємний результат і являється збитком в сумі 1177755 тис. грн., збільшившись протягом звітного року у 1,5 разів.

Таким чином показники ефективності використання ресурсів та витрат мають наступну динаміку: продуктивність праці працівників, як і інші показники даної групи, мають стабільний характер і свідчать про найбільш ефективну роботу в третьому році проаналізованого періоду, таким чином продуктивність в звітному періоді підвищилася на 2,77 %; коефіцієнт зносу основних засобів отримав постійний позитивний приріст, що не є досить позитивним, і зріс у звітному періоді на 37,5 %; коефіцієнт оновлення та коефіцієнт вибуття основних засобів протягом проаналізованого періоду мають досить динамічні значення, коефіцієнт вибуття не перевищує коефіцієнт оновлення, що говорить про своєчасне оновлення основних засобів. Що стосується показника фондовіддачі то він відсутній на підприємстві, що говорить про неефективне використання основних засобів.

Щодо показників обіговості оборотних засобів, то можна говорити про наступні значення показників: коефіцієнт обіговості в базовому періоді становив 1,65 обороти, що відповідно вилилося в тривалості обороту в 218 днів і в капіталовіддачу в обсязі 1,65, проте в наступному періоді коефіцієнт обіговості зріс і становив 1,68 обороти з тривалістю обороту в 238 днів і капіталовіддачею 1,51. Щодо показника операційних витрат то вони також мають маятникову динаміку, за період 2009-2010 рр. збільшилися на 56,2 %, за період 2010-2011 рр. знизилися на 27 %.

Відносно показників рентабельності, то в 2009-2011 роках підприємство знаходилось за межею прибутковості про що свідчать від'ємні показники рентабельності тобто збитковість.

Загальну ситуацію, що склалася в фінансовому стані підприємства, можна охарактеризувати як вкрай складну. Підприємство являється збитковим і його економічна діяльність спирається лише на підтримку держави.