Оновлення техніко-технологічної бази виробництва

Таблиця 2.13 - Прогнозована ціна виробу по ліцензії

Ціна ліцензії повинна бути визначена як:

Роялті

, (7.1)

де Qi - обсяг реалізації ліцензійної продукції в i-м року, од.

Ці - ціна одиниці ліцензійної продукції в i-м року, грн.

У розрахунку приймаються два можливих значення роялті: Приймаємо Рmin = 5%, Рmax = 7%.

а). Нижчий рівень платежу:

б). Верхній рівень платежу.

В цьому випадку враховується Рmax та запланований рівень інфляції, який приймається на рівні 7% в рік.

грн.

Паушальний платіж

Його можна визначити методом дисконтування:

, (7.2)

де СРi - сума роялті, що повинна бути виплачена в i-м року,

r - ставка дисконту (рекомендується приймати рівній ставці банківського кредиту). Паушальні платежі оцінюються як дисконтований грошовий потік роялті. Ставка дисконту при цьому приймається рівною ставці банківського проценту (12%), рік передачі технічної документації відповідає першому року випуску.

а) Нижчий рівень платежу:

грн.

б) Верхній рівень платежу:

грн.

Змішаний платіж (комбінований спосіб)

При визначенні ціни ліцензії комбінованим методом (змішані платежі) необхідно врахувати, що відповідно до практики міжнародних розрахунків, у цьому випадку паушальний платіж складає 10% вартості ліцензії (з урахуванням дисконтної ставка), а інше - щорічні платежі з відповідним зменшенням роялті і без урахування відсотків по банківському кредиту.

а) Нижчий рівень платежу (ССм1):

- паушальний платіж = * 0,1 = 154 833,525 тис. грн.

- платежі по роялті:

грн

грн

грн.

грн.

грн.

ССм1 = 1 905,3 тис. грн.

б) Верхній рівень платежу (ССм2):

- паушальний платіж = * 0,1 = 346 760,6 грн.

- платежі по роялті:

грн

грн

грн

грн.

грн.

грн.

ССм2 = 2 797,3 тис. грн.

Після розрахунку вартості ліцензії різними способами обрати та обґрунтувати той варіант, який на вашу думку ліпше запропонувати керівництву підприємства.

Висновки

В процесі виконання розрахункової частини даної курсової роботи мною були отримані знання щодо розробки інноваційної політики підприємства, методів аналізу та планування створення і впровадження інновацій, економічного обґрунтування доцільності впровадження інноваційного проекту.

Розглядалось створення й впровадження в виробництво електронно-волноводно-коаксиальної вимірювальної апаратури.

Загальна трудомісткість розробки пакету конструкторської документації складає 4 495 н-год. Витрати на конструкторсько-технологічну підготовку виробництва - 474248,78 грн., в тому числі:

витрати на КПВ - 347 588,69 грн;

витрати на ТПВ - 278 070,95 грн.;

витрати на ОПВ - 312 829,8 грн.

Собівартість одиниці приладу була розрахована за допомогою калькуляційного методу. Так, собівартість проектованого виробу на першому році випуску складає 37 748,79 грн, а ціна реалізації з ПДВ (17%) запланованим прибутком підприємства (20%) - 56 925,2 грн.

Тривалість розрахункового періоду - 1,76 року. Це означає, що вже в 2015 році почнеться виробництво приладів, що розроблялися. Плановий об'єм продаж планується у загальному обсязі 700 шт. на протязі 5 років.

Максимальний обсяг виробництва очікується в 2017 році - 200 виробів, планова собівартість виробу у цьому періоді - 35 142,78 грн. а ціна реалізації запланована на рівні 53 445,14 грн. Плановий прибуток підприємства коливається на рівні 239 841,3 - 2 186 124 грн. При цьому найбільша сума прибутку планується саме на рік і складатиме 2 186 124 грн.

Дисконтована вартісна оцінка результату виробництва за 3 роки складає відповідно на початок розробки нової продукції та на початок виробництва 1846 885,55 грн. та 2 317 797,96 грн.

Отже, інноваційний проект є вигідним, економічно ефективним, оскільки NPV більше 0, а DPP менший за період випуску продукції (5 років).

При реалізації даного проекту сумарні відрахування у бюджет будуть дорівнювати приблизно 2 395 254,82 грн., що є суттєвим державним прибутком, а відповідно проект повинен зацікавити державних службовців.

Що до вибору методу визначення вартості ліцензії, то я вважаю, що найкращім є варіант змішаних платежів. Початкові платежі в більшості випадків служать свого роду гарантією серйозності комерційних ліцензіата, що дуже важливо для вітчизняної практики торгівлі ліцензіями. Вони в той же час дозволяють окупити витрати на укладання ліцензійної угоди, на виготовлення технічної документації, інших матеріальних носіїв інформації про переданої технології (зразки, спеціальне обладнання, прилади), а також на виконання інших умов угоди, в певних випадках можуть компенсувати витрати на дослідження і розробку об'єкта ліцензії.[9]

Література

1. Волкова О.І. Економіка й організація інноваційної діяльності: навч. Посібн. / О.І. Волкова, М.П. Денисенко. - К.: ВД "Професіонал", 2004.

2. Електронний посібник з дисципліни:Економіка і організація інноваційної діяльності. Луцький національний технічний університет. Факультет бізнесу. Кафедра прикладної статистики та економіки праці. Луцьк 2012.

3. Менеджмент продуктивності: Навч. посіб. / Укл. А.О. Ласкавий. - К.: КНЕУ, 2004. - 288 с.

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2003. - 608 с.

5. Колесніков А. П. Об'єктивні передумови та напрямки оновлення техніко-технологічної бази підприємств.

6. Оснач О.Ф., Пилипчук В.П., Коваленко Л.П. Промисловий маркетинг. Навчальний посібник. - 2-ге вид. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 364 с.

Размещено на Allbest.ru