Розрахунок основних техніко-економічних показників виробництва циклогексанолу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Розрахунок основних техніко-економічних показників виробництва циклогексанолу

Вступ

собівартість оплата економічний

На сьогоднішній день виробництво капрону посідає важливе місце серед інших виробництв синтетичних волокон хімічної промисловості, адже даний полімер є цінним матеріалом для виробництва великої гами виробів побутового та промислового призначення. Однією зі стадій виробництва капролактаму є стадія Бекманівського перегрупування циклогексаноноксиму до капролактаму.

Капролактам (ГОСТ 24615-81) - є кінцевим продуктом Бекманівського перегрупування. Даний продукт це циклічний амід, кристалічна речовина білого кольору з температурою кипіння 262,5⁰С і температурою плавлення 68-69⁰С. Капролактам використовується в основному для отримання поліамідних смол і пластмас.

Найбільш важливі методи одержання капролактаму й інших лактамів основані на переробці відповідних цикланонів шляхом їх оксимувания й бекманівського перегрупування й розрізняються тільки методом одержання кетону. Так, при синтезі капролактаму циклогексанон одержують із бензолу через фенол, циклогексан або анілін.

Вперше виробництво капролактаму було здійснено з фенолу, але тепер його частіше одержують із циклогексану, що знижує число виробничих стадій і капіталовкладення. Так, якщо прийняти собівартість капролактаму, отриманого з фенолу за 100, то для капролактаму, синтезованого з аніліну й циклогексану, собівартість дорівнює відповідно 135 і 85.

Спосіб одержання лактамів через циклоалкани є загальним для інших лактамів.

Реакція сильно екзотермічна (= 235 кдж/моль), а її швидкість росте з підвищенням кислотності й температури. З кислотами, що містять воду, відбувається небажаний процес гідролізу оксимів у кетони й лактамів в амінокислоти. При цьому воду (4-5%) уводять у суміш із сирим оксидом.

Це вимагає застосування 20%-го олеуму в такій кількості, щоб забезпечити в перегрупованому продукті вміст надлишкового SO₃ близько 1,5%. Для зниження витрати олеуму пропонується осушувати оксим або проводити оксимування в органічному розчиннику, щоб вводити на перегрупування безводний продукт.

Перегрупування ведуть при 125⁰, коли процес протікає дуже швидко й може супроводжуватися викидами реакційної суміші. Щоб уникнути цього реакцію проводять в проточно-циркуляційній системі з інтенсивним перемішуванням і охолодженням суміші.

Сьогодні ціноутворення в економіці хімічної промисловості відбувається за певними ринковими законами. На нафтохімічних підприємствах воно характеризується в основному технічною, виробничою, повною собівартостями та оптовою ціною на продукцію.

Розвиток підприємства і його прибутки в основному вирішують кадри, їх продуктивність праці і кваліфікація, а також заробітна плата.

Надзвичайно важливим фактором в ефективній роботі підприємств нафтохімічної промисловості є маркетинг - комплексна система організації виробництва і збуту продукції, яка орієнтована на задоволення потреб споживачів і отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку; розробка стратегії і тактики поводження на ринку за допомогою маркетингових програм.

1. Характеристика об'єкта проектування

Циклогексаноноксим перетворюється в капролактам в результаті Бекманівського перегрупування, яке являє собою внутрішньо молекулярну зміну циклогексаноноксиму під дією олеуму з масовою часткою сірчаного ангідриду - 19-24% з збільшенням циклу за наступним рівнянням реакції:

Реакція протікає з виділенням теплоти - 235 кДж/моль, в перерахунку на 1 моль оксиму.

Реакція перегрупування при каталітичній дії олеуму. Іонний механізм, за яким протікає реакція, включає утворення катіону з позитивним зарядом на атомі нітрогену та міграцією до нього алкільної групи. На заключній стадії лактимна форма капролактаму переходить в лактамну.

Вихід реакції в промислових умовах складає 99,5% при температурі 125?С.

Процес Бекманівського перегрупування циклогексаноноксиму здійснюється при температурі 100-150°С, забезпечуючи найвищу швиткість реакції при відносно низьких швиткостях побічних реакцій. Коли температура нижче зазначеної відбувається накопичення циклогексаноноксиму внаслідок зниження швиткості реакції та збільшення в'язкості циркулюючого перегрупованого продукту. Циклогексанон та олеум подаються в такому співвідношенні, щоб кислотність перегрупованого продукту складала 58-62%. При більш низькфй відбувається збільшення в'язкості перегрупованого продукту і погіршення теплозйому та накопичення циклогексаноноксиму в продукті, що може призвести до вибуху. При зниженні кислотності відбувається неповне зв'язуванняводи, що викликає гідроліз циклогексаноноксиму на циклогексанон та гідроксиламін. Виділений циклогексанон вступає в реакції поліконденсації з утворенням продукпів конденсаціїтаводи. Реакція протікає як ланцюгова, що може викликати вибух.

Збільшення кислотності перегрупованого продукту призводить до невиправданої витратиолеуму, а також знижує ефективність процесу перегрупування, бо сірчаний ангідрид в олуемі має окислюючий вплив на капролактам.

Критерієм відсутності води в перегрупованому продукті є масова частка вільного ангідриду в перегрупованому продукті в межах 1-5%.

Домішки, які містятьсяу вихідних продуктах можуть впливати на процес таким чином:

- надмірний вміст циклогексанолу в циклогексаноні викликає зростання екстинції капролактаму. При перегрупуванні циклогексанол реагує з олеумом з утворенням продуктів розкладу;

- надмірний вміст циклогексанону в циклогексаноноксимі викликає можливість сульфування циклогексанону та вспіненні при перегрупуванні;

- вільна вода в перегрупованому продукті викликає розпад циклогексаноноксиму на циклогексанон та гідроксиламін

Таблиця 1. Характеристика вхідної сировини та допоміжних матеріалів

Назва сировини матеріалів, напівпродуктів	Міждержавний, державний або галузевий стандарт, технічні умови, регламент або методика	Показники, обов'язкові для перевірки (назва і одиниця вимірювання)	Показники, що регламентуються з допустимими відхиленнями
1. Сировина:
Циклогексаноноксим	За регламентом цеху К-1	Масова частка води, % не більше Масова частка циклогексанону, % не більше	5 0,2
2. Допоміжні матеріали:
Олеум поліпшений	ГОСТ 2184-77 зі зміною №1,2,3,4	Зовнішній вигляд: масляниста рідина без механічних домішок. Масова частка H2SO4, % Масова частка вільного сірчаного ангідриду (SO3), % Масова частка заліза (Fe), % не більше Масова частка залишків після пропарювання, % не більше	Не нормується 19 - 24 0,006 0,02
3. Енергетичні ресурси:
Паливний газ (природний)		Тиск МПа (кгс/см2), не менший ніж	0,2 (2,0)
Водяна пара	За регламентом цеху К-1	Температура,°С, не менша ніж	179 1,0 (10,0)
		Тиск, МПа (кгс/см2), не більший ніж
Оборотна охолоджуюча вода	За регламентом системи водооборотного циклу №9 виробництва капролактаму	Тиск, МПа (кгс/см2), не більший ніж Температура, ?С, не більша ніж	0,5 (5,0) 28

Таблиця 2. Норми витрат сировини, матеріалів, енергетичних ресурсів

Назва сировини, матеріалів, енергоресурсів	Одиниця вимірювання	Витрата на одиницю товарного продукту
Сировина:
Циклогексаноноксим	кг/кг капролактаму	1,07
Допоміжні матеріали:
Олеум поліпшений	кг/кг капролактаму	0,00043
Енергетичні ресурси:
Електроенергія	(кВт/год.) /кг капролактаму	2210
Теплоенергія в парі	(МКал/кг) /кг капролактаму	9,76
Природний газ (метан)	м3/кг капролактаму	0,6
Технологічний конденсат	кг/кг капролактаму	1,05

2. Розрахунок техніко-економічних показників

2.1 Розрахунок виробничої потужності підприємства і виробничої програми

Виробнича потужність підприємства визначає максимально можливий обсяг виробництва продукції відповідної якості і асортименту, який можливо виготовити за певний період часу (переважно за рік) за умови повного використання основних виробничих фондів в оптимальних умовах їх експлуатації.

Правильний розрахунок величини виробничої потужності необхідний для обґрунтованого формування виробничої програми підприємства. Визначити величину виробничої потужності підприємства - це означає одночасно виявити внутрішньовиробничі резерви і встановити перспективу розвитку виробництва за рахунок використання цих резервів.

Вихідними даними для розрахунку виробничої потужності служать: кількісний і якісний склад обладнання, графік роботи цехів, графіки планово-попереджувальних ремонтів (ППР) і норми технологічних простоїв, проект виробничої програми підприємства на розрахунковий період, план підвищення ефективності виробництва.

У загальному випадку розрахунок виробничої потужності можна здійснити за формулою:

П = Н•Т_еф•К,

де П - виробнича потужність; Н - годинна продуктивність одиниці обладнання (Н=2294 кг/год.); Т_еф - ефективний фонд часу роботи обладнання; К - кількість встановленого однотипного обладнання рівної продуктивності (К=2).

Розрахунок фонду робочого часу роботи обладнання

Календарний фонд часу T_к роботи обладнання приймається таким, що дорівнює 365 днів або 8760 годинам.

Номінальний фонд часу - це загальний час у годинах, протягом якого працює обладнання при встановленому режимі роботи.

В умовах неперервного виробництва Т_н = Т_к.

Ефективний фонд робочого часу визначають за допомогою віднімання від номінального фонду часу тривалості простою обладнання в усіх видах планово-попереджувального ремонту (T_ппр) і в капітальному ремонті (Т_кап)), відповідно в днях або годинах. При цьому не враховуються простої обладнання в ремонтах за технологічними причинами, які проводять у вихідні і святкові дні:

Т_еф = Т_н - (Т_ппр + Т_кап).

Виробничу потужність розраховують виходячи із годинної продуктивності апарату та річного фонду робочого часу.

Календарний фонд робочого часу:

Т_к = Д_н·n = 365·24 = 8760 год.

Річний фонд робочого часу:

T_еф= Т_к - Т_np,

де Т_к - календарний час, год.;

Т_np - річний простій обладнання у ремонті, год..

Таблиця 3. Графік ППР обладнання

Найменування обладнання	Вид ремонту	Місяці	Тривалість ремонту
	К	П	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	К	П	Всього
Реактор дегідрування циклогексанолу	*	*	П	-	П	-	П	-	К	-	П	-	П	-	640	120	760

Отже, ефективний час роботи обладнання:

Т_еф =8760-760 =8000 год.

Коефіцієнт використання обладнання:

Цей коефіцієнт характеризує рівень використання обладнання.

Отже, виробнича продуктивність підприємства

П = 2294 •8000 •2=36700000 кг

Виробнича продуктивність відділення дегідрування циклогексанолу до циклогексанону П=36700 т/рік.

Виробнича програма підприємства

Виробнича програма підприємства, тобто план виробництва і реалізації - це випуск певної кількості конкурентоспроможної продукції визначеного асортименту.

Планування випуску продукції ґрунтується на чіткій уяві про потреби в продукції даного асортименту, підсиленій науково-технічними можливостями підприємства, визначеній при маркетингових дослідженнях.

На формування виробничої програми підприємства впливає кон'юнктура товарного ринку можливості забезпечення сировиною і необхідними матеріалами.

Обсяг виробництва і реалізації продукції приймаємо на рівні 0,91 від величини виробничої потужності і результат записуємо таблицю 4

Таблиця 4. Розрахунок виробничої програми

Назва виробу	Тип обладнання	Годинна продуктивність, т/год.	Число встановлених машин	Фонд робочого часу машин, год.	Виробнича потужність т/рік	Виробнича програма, т/рік
Циклогек-санон	Реактор де-гідрування	2,294	2	8000	36700	33397

2.2 Розрахунок чисельності працівників і фонду оплати праці

Всі працівники підприємства залежно віл ступеня їх участі у виробничій діяльності поділяються на промислово-виробничий персонал (ПВП) і непромисловий персонал.

До складу ПВП належать працівники основних і допоміжних підрозділів, відділів, служб, тобто ті, хто безпосередньо пов'язані з основною діяльністю підприємства, решта - до непромислового персоналу.

Найчисленніша категорія працівників підприємства - робітники. Вони поділяються на виробничих основних, що виготовляють продукцію, допоміжних, що виготовляють продукцію допоміжного призначення (інструмент, тара), та обслуговуючих, що обслуговують виробничий процес.

Розрахунок чисельності працівників

Чисельність працівників розраховується за категоріями і групами: основні виробничі робітники, допоміжні робітники, керівники, спеціалісти і МОП. При цьому чисельність визначається за спеціальностями, професіями і розрядами.

Вихідними даними для розрахунку чисельності працівників є:

- запроектований річний обсяг виробництва продукції;

- ефективний фонд робочого часу одного працівника;

- норми обслуговування машин і апаратів та норми часу або виробітку;

- виробнича організаційна структура підприємства.

Явкова чисельність основних робітників встановлюється за агрегатами і робочими місцями, враховуючи нормативний штат у зміну на обслуговування одного агрегату (робочого місця), кількості агрегатів, що обслуговуються, і змінності роботи. Для виробництв з апаратурними процесами явкову чисельність розраховують за формулою:

,

де О_об - кількість одиниць обладнання; К_зм - кількість змін відповідно до графіку змінності; Н_обсл - норма обслуговування.

Технологічна схема процесу дегідрування циклогексанолу до циклогексанону включає 10 апаратів (в кожній із двох однотипних виробничих ліній), тобто кількість одиниць обладнання О_об =20, кількість змін відповідно до графіку змінності К_зм=3, а норма обслуговування Н_обсл= 5.

Тоді явкова чисельність рівна:

Ч_яв= = 12

Щоб перейти від явкової чисельності до спискової, необхідно визначити ефективний фонд робочого часу. Для цього, на основі прийнятого режиму роботи, діючого положення про відпустки, статистичні дані про кількість невиходів на роботу з різних причин, складають бюджет (баланс) робочого часу одного середньоспискового робітника (табл. 5).

Таблиця 5. Бюджет робочого часу одного спискового робітника в рік

№ з/п	Стаття балансу	Кількість днів
1. 2. 3. 4. 5.	Календарний фонд робочого часу Неробочі дні вихідні дні святкові дні Номінальний фонд робочого часу Невиходи чергові відпустки дні виконання держобов'язків і цивільних обов'язків відпустки у зв'язку з навчанням дні тимчасової непрацездатності з дозволу адміністрації інші невиходи з поважних причин Ефективний фонд робочого часу а) в днях б) в годинах	365 104 10 251 21 1 2 3 1 3 220 5280

Спискова чисельність визначається:

Ч_сп= Ч_яв·К_сп

де Ч_яв - явкова чисельність робітників, К_сп - коефіцієнт спискового складу, який визначається за формулою:

,

де Т_ном - номінальний фонд робочого часу; Т_еф - ефективний фонд робочого часу одного середньоспискового робітника, визначений за бюджетом.

Отже, коефіцієнт спискового складу у даному випадку рівний

.

Тоді розрахуємо спискову чисельність:

Ч_сп = 12 •1,14 = 14.

Результати розрахунків чисельності основних робітників дані у таблиці 6.

Таблиця 6. Розрахунок чисельності основних робітників

Назва професії	Тарифний розряд	Кількість встановленого обладнання	Норма обслуговування	Розстановочний штат в зміну	Число змін	Явкова чисельність
апаратник	VI	20	5	4	3	12

Розрахунок фонду оплати праці

Оплата праці працівника здійснюється за кількістю і якістю затраченої праці, з урахуванням кваліфікації працівника, а також результатів діяльності підприємства.

Планування та нарахування заробітної плати здійснюється згідно з законом «Про оплату праці», залежно від категорії персоналу на основі тарифної системи.

Тарифна система являє собою сукупність взаємопов'язаних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Структура заробітної плати характеризується такими складовими:

- фонд основної заробітної плати;

- фонд додаткової заробітної плати;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Їх встановлюють у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, та трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Для спрощення розрахунку річного фонду основної і додаткової заробітної плати основних робітників можна скористатися методом укрупненого розрахунку. Цим методом користуються в тих випадках, коли для всіх основних робітників прийнято єдиний баланс робочого часу, однакові умови праці та її оплати.

Визначаємо суму тарифних ставок основних робітників (таблиця 7)

Таблиця 7. Розрахунок суми тарифних ставок основних робітників

Назва професії	Тарифний розряд	Тарифна ставка	Розстановочний штат в зміну	Кількість змін	Явкова чисельність	Сума тарифних ставок
апаратник	VI	9,00	4	3	12	108,00

Прямий розрахунок фонду заробітної плати одного робітника здійснюється за формулою:

ФЗП_річ = ФЗП_осн + ФЗП_дод.,

тобто річний фонд заробітної плати дорівнює сумі фонду основної заробітної плати (ФЗП_осн) і фонду додаткової заробітної плати (ФЗП_дод).

Фонд основної заробітної праці за почасовою системою оплати, при якій

ФЗП_{осн. год.} = С•Т_еф,

де ФЗП_{осн. год.} - фонд основної заробітної зарплати, грн.; С - тарифна ставка (годинна), грн.; Т_еф - ефективний час роботи, в годинах.

На підприємстві з виробництва дегідрування циклогексанолу для апаратників VІ розряду годинна тарифна ставка становить С= 9,00 грн/год., ефективний час роботи робітника Т_еф=5280 год., тоді фонд основної зарплати одного апаратника

ФПЗ_{осн.год..}=9,00 •5280=47520 грн

Фонд додаткової заробітної плати складається з суми усіх дозволених чинним законодавством доплат і компенсацій та оплати відпусток

ФЗП_дод = ФЗП_доп + ФЗП_відп

Загальна сума доплат рівна

ФЗП_доп = Д_пр + Д_н+ Д_в +Д_св,

де Д_пр - доплати у вигляді премій, згідно з діючими положеннями

Д_пр = ФЗП_осн · П_пр,

де П_пр - процент премії, який рівний 30%, тобто доплати у вигляді премій становлять:

Д_пр=47520 •0,3=14256 грн.

Доплати відповідно в нічний і вечірній час Д_н, Д_в визначаються за формулами:

Д_н = С·К_н ·Т_н,

Д_в = С·К_в ·Т_в,

де С - годинна тарифна ставка; К_н, К_в - відповідно коефіцієнт доплати за роботу в нічний (0,4) і вечірній час (0,2); Т_н, Т_в - відповідно тривалість нічного і вечірнього робочого часу.

У нашому випадку, при ефективному фонді робочого часу 220 днів, тривалість нічного робочого часу становить 1760 (220?8) год., а вечірнього - 880 (220?4) год., тоді доплати робітнику:

Д_н =9,00•0,4•1760=6264 грн,

Д_в =9,00•0,2•880=1584 грн.

Доплата за роботу в святкові дні:

Д_св = С·К_св·t_зм· Д_св,

де К_св=0,3 - коефіцієнт доплати за святкові дні; t_зм - тривалість зміни в святкові дні; Д_св - кількість святкових днів, відпрацьованих в розрахунковому періоді.

Отже, доплата за роботу у святкові дні становить

Д_св =9,00•0,3•8•10=216 грн.

Оплата днів знаходження у відпустках (основній і додатковій) ФЗП_відп дорівнює годинному заробітку, помноженому тривалість відпустки:

ФЗП_відп. = С•Т_відп

У даному випадку тривалість відпустки рівна Т_відп=8•21=168 год., тоді

ФЗП_відп. =9,00•168=1512 грн.

Отже, річний фонд заробітної плати робітника, визначений прямим розрахунком рівний:

ФЗП_річ=47520+1512+14256+6264+1584+216=71352 грн.

Чисельність і фонд заробітної плати цехового персоналу розраховується відповідно штатного розкладу, обсягу, характеру і складності виробництва. Результати розрахунків зводяться в таблицю 8.

Таблиця 8. Розрахунок заробітної плати основних робітників (річний фонд)

Річний фонд заробітної плати робітника, визначений прямим розрахунком, грн.	Годинна тарифна ставка робітників на одному робочому місці, грн.	Сума годинних тарифних ставок всіх основних робітників, грн.	Коефіцієнт перерахунку	Річний фонд заробітної плати всіх основних робітників, грн
71352	9,00	126,00	14	999828

Після визначення загального річного фонду оплати праці всіх працівників у підрозділі або на підприємстві, визначають величину середньорічної і середньомісячної заробітної плати одного середньоспискового працівника.

Середньорічна заробітна плата дорівнює:

ЗП_{сер.річ}= ФЗП_річ=71352 грн.,

а середньомісячна рівна:

ЗП_{сер.міс} = ЗП_{сер.річ}/12=71352/12=5946 грн.

2.3 Розрахунок собівартості продукції

Собівартість - один з найважливіших показників підприємницької діяльності. За рівнем собівартості і його динамікою можна достатньо точно судити про те, наскільки раціонально використовується виробничий потенціал, наскільки ефективно організовані виробництво і праця людей.

Собівартість продукції - це затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені в грошовій формі. У собівартості детально відображені два види затрат: затрати живої праці ї затрати минулої праці, уречевленої у засобах і предметах праці.

Визначення собівартості одиниці продукції певного виду називається калькулюванням, результати такого розрахунку - калькуляцією. Калькуляції складають на всі види продукції, які увійшли до виробничої програми у розрахунковому періоді. У калькуляції послідовно визначаються витрати по кожній статті на річний випуск продукції і калькуляційну одиницю. Калькуляційною одиницею можна прийняти тонну, штуку, метр або іншу одиницю вимірювання залежно від виду продукції.

Розрахунки витрат по окремих статтях калькуляції проводяться в такій послідовності.

У статті «Сировина і матеріали» враховуються витрати на всі закуплені матеріали і напівфабрикати, що безпосередньо входять у склад продукції, яка виготовляється.

У статті «Напівфабрикати власного виробництва» враховуються витрати на напівфабрикати, що виготовляються в інших цехах даного підприємства або дільницях цеху.

Витрати на сировину, матеріали і напівфабрикати визначаються на основі витратних норм на одиницю продукції і планово-заготівельних цін. Напівфабрикати власного виробництва оцінюються за виробничою собівартістю.

Норми витрат сировини, основних матеріалів та напівфабрикатів на калькуляційну одиницю продукції, а також кількість відходів, що використовуються, приймаються з матеріального балансу за технологією виробництва.

У статтю «Допоміжні матеріали» включаються витрати на такі матеріали, які використовуються для забезпечення нормального протікання технологічного процесу. Ці витрати в калькуляції розраховуються аналогічно витратам на сировину і матеріали.

У статті «Паливо» і «Енергія» включають витрати на всі види палива і енергії, необхідні для виготовлення продукції. Причому по кожному виду палива або енергії проводиться окремий розрахунок, а в складі цих статей виділяється окремий рядок. Норми витрат палива приймаються з теплового балансу: річна витрата електроенергії на технологічні цілі, її витрата на калькуляційну одиницю продукції, тарифи на оплату палива і енергії різних видів.

По статті «Заробітна плата» в калькуляцію включають суму зарплати основних робітників, що брали участь у створенні продукції, використовуючи результати розрахунків попередніх розділів. Суму відрахувань у спеціальні фонди визначають на основі діючих нормативів.

Суми по статтях «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання» та «Цехові витрати» включають у калькуляцію після попереднього складання відповідних кошторисів (див. табл. 8 та 9). Склад та співвідношення між окремими витратами у цих кошторисах приймають за даними підприємства. Потрібно брати до уваги, що здебільшого суми, визначені за кошторисами, необхідно розподілити між окремими видами калькульованої продукції за допомогою відповідної методики, що прийнята на підприємстві.

Суми загальнозаводських та позавиробничих витрат приймають за даними підприємства, певною часткою від цехової собівартості.

Отже, складаємо спеціальні кошториси витрат на утримання і експлуатацію обладнання, цехових витрат, проводимо розрахунок річного фонду амортизаційних відрахувань. Одержанні дані заносимо у таблиці 9-11.

Таблиця 9. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань

Назва основних фондів за групами	Балансова вартість основних фондів, грн.	Річна норма амортизаційних відрахувань, %	Сума амортизаційних відрахувань, грн.
Будівлі, споруди, їх структурні компоненти	11724730	2	234494
Електронно-обчислювальні машини, інформаційні системи	1093614	15	164042
Робочі машини, обладнання, прилади	7472164	6	448330
Інструменти, господарський інвентар	367470	10	36747
Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини до нього)	1078674	10	107867
Всього	21736652		1322206

Таблиця 10. Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

№ з/п	Стаття витрат	Сума витрат на рік, грн.
1.	Амортизація обладнання і транспортних засобів	465643
2.	Експлуатація обладнання і транспортних засобів	308625
3.	Поточний ремонт обладнання і транспортних засобів	136074
4.	Внутрішні перевезення вантажів	118740
5.	Знос малоцінного і швидкозношуваного інвентаря	7432
6.	Інші витрати	1692
	Разом:	1038206

Таблиця 11. Кошторис цехових витрат

№ з/п	Стаття витрат	Сума витрат на рік, грн.
1.	Утримання апарату управління цеху	856493
2.	Утримання іншого цехового апарату	248769
3.	Амортизація будівель і інвентаря	486950
4.	Утримання будівель, споруд і інвентаря	2134985
5.	Поточний ремонт будівель, споруд і інвентаря	37496
6.	Досліди, випробування і дослідження, раціоналізація і винахідництво	17645
7.	Охорона праці	8769
8.	Знос малоцінного і швидкозношуваного інвентаря	5982
9.	Інші витрати	1743
	Разом:	3798832

Таблиця 12. Калькуляція собівартості продукції

Назва продукції або напівфабрикату циклогексанон

Одиниця вимірювання тонна

Кількість за виробничою програмою 33397

Статті витрат (статті калькуляції)	Од. вимір.	На одиницю продукції	На весь випуск
		К-сть	Ціна	Сума	К-сть	Сума
1. Сировина і основні матеріали: ? каталізатор Н3-11 «ВАSF» ? масло компресорне ? циклогексанол	кг кг кг	0,43 0,049 1070	102,12 8,46 5,25	43,91 0,41 5617,5	14360,7 1636,45 35734790	1466515,71 13828,02 187607647,50
2. Паливо та енергія на технологічні цілі: ? електроенергія ? теплоенергія ? вода оборотна ? природний газ	тис. кВт.год гкал тис. м3 тис. м3	2,21 9,76 1,05 0,6	157,41 70,13 104,72 0,8	347,88 684,47 110 0,48	73807,37 325954,72 35066,85 20038,20	11618018,11 22859204,51 3672200,53 16030,56
3. Основна заробітна плата осн. виробничих робітників	грн.					665280,00
4. Додаткова з/п основних виробничих робітників	грн.					333648,00
5.Відрахування: - пенсійний фонд - соцстрахування - фонд зайнятості населення	% % %	2 1 0,6				19978,56 9989,28 5993,57
6.Відшкодування зношення інструмента та пристосувань цільового призначення (амортизація)	грн.			39,94		1322206,00
7. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	грн.			31,09		1038206,00
Технічна собівартість	грн.			6906,27		230648746,35
8. Цехові витрати	грн.			113,75		3798832,00
9. Загальнозаводські витрати	грн.			41,53		1386977,41
10.Інші виробничі витрати	грн.			0,12		4007,64
Виробнича собівартість	грн.			7061,67		235838563,40
11. Позавиробничі витрати	грн.			12,07		403101,79
Повна собівартість	грн.			7073,74		236241665,19

3. Зведені основні техніко-економічні показники

За результатами проведених розрахунків складається порівняльна таблиця (табл. 13), в якій наводяться основні показники діяльності проектованого об'єкта порівняно з аналогічними показниками діючого об'єкта. До основних техніко-економічних показників належать обсяг виробленої продукції (в натуральному і вартісному вимірюванні), чисельність персоналу по окремих категоріях, продуктивність праці (виробіток на одного працівника), розмір фонду оплати праці, середньомісячна заробітна плата одного робітника, собівартість одиниці продукції, вартість основних фондів, фондовіддача, прибуток, рентабельність продукції, термін окупності капіталовкладень тощо.

Прибуток від реалізації продукції:

П=(Ц-С)·Пр,

де Ц - оптова ціна продукції, грн/т;

С - повна собівартість, грн/т;

Пр - продуктивність виробництва, т;

П= (8000-7073,74)·33397 =30934305,22 грн.;

Рентабельність продукції:

Рп=П/С·100%,

Рп=(30934305,22/236241665,19)·100%=13,1%

Рентабельність виробництва:

Рв=П/(Ф_осн+Ф_об)·100%,

де Ф_осн - вартість основних фондів підприємства, грн.; Ф_об - вартість оборотніх фондів підприємства, грн. Ф_об=38165453,71 грн. (вартість сировини та енергетичних засобів, витрачених за рік).

Рв=30934305,22/(21736652,00+38165453,71)·100%=51,6%

Одержанні результати заносимо в таблицю 13.

Таблиця 13. Зведені техніко-економічні показники

№ з/п	Показники	Одиниця вимірювання	Величина
			проект	підприємства
1.	Обсяг виробництва: в натуральному вимірюванні в грошовому вимірюванні	т/рік грн./рік	33397 236241665,19	15000 92407480
2.	Чисельність працівників, всього у тому числі робітники основні	чол.	14	12
3.	Виробіток на одного працівника		32555,52	32555,52
4.	Фонд оплати праці, всього у тому числі робітників основних	грн.	999828	242055
5.	Собівартість продукції: всього обсягу одиниці продукції	грн.	236241665,19 7073,74	92407480 6160,5
6.	Прибуток	грн.	30934305,22
7.	Рентабельність виробництва продукції	% %	51,6 13,1	17,5 9,9

4. Залежність витрат та виручки від обсягу реалізації продукції

Метою дослідження залежності витрат та виручки від обсягів реалізації продукції є визначення критичного обсягу виробництва, тобто пошук точки беззбитковості.

Таблиця 14. Динаміка витрат і виручки від реалізації продукції залежно від обсягу виробництва

Обсяг виробництва,	Постійні витрати,	Змінні витрати,	Сумарні витрати,	Виручка від реалізації,
т	тис. грн	тис. грн	тис. грн	тис. грн
0	8986,798	0	8986,798	0
100	8986,798	680,465	9667,263	800
500	8986,798	3402,325	12389,123	4000
1000	8986,798	6804,65	15791,448	8000
5000	8986,798	34023,25	43010,048	40000
10000	8986,798	68046,5	77033,298	80000
20000	8986,798	136093	145079,798	160000
30000	8986,798	204139,5	213126,298	240000
35000	8986,798	238162,75	247149,548	280000

Висновки

1. Проведено розрахунки основних техніко-економічних показників відділення дегідрування циклогексанолу до циклогексанону (виробничої програми, чисельності працівників і фонду оплати праці).

2. Здійснено калькулювання собівартості згідно системи прогресивних техніко-економічних норм і нормативів матеріальних, трудових і грошових витрат на одиницю конкретної продукції.

3. Розраховано техніко-економічні показники виробництва (прибуток, рентабельність виробництва та рентабельність продукції, собівартість одиниці продукції та всього обсягу, виробіток на одного працівника тощо)

4. На основі одержаних даних варто відзначити, що досить помітний вплив на техніко-економічні показники відіграють балансова вартість основних фондів, витрати основної та допоміжної сировини та технологія їх переробки, що в свою чергу включає затрати палива та енергоресурсів.

5. Згідно проведеного аналізу техніко-економічних показників організацію виробництва продукції досліджуваного об'єкту необхідно вважати доцільною і економічно вигідною.

Література

1. Економіка: Структурно-логічний навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.

2. Овчинников Н.С. Производство капролактама - Л.: Химия, 1977.

3. «Про підприємництво» Закон України, 07.02.1991 р.

4. «Про підприємництво в Україні» Закон України, 27.03.1991 р.

5. Теддер Дж., Нехватал А., Джубб А. Промышленная органическая химия. - М.: Мир, 1977. - 700 с.

6. Фатхутдинов Р.А., Организация производства: Учеб. пособие. - М.:ИНФРА, - 2001. - 255 с.

7. Химия и технология основного органического синтеза: Учеб. для вузов/ Под. ред. Н.Н. Лебедева. - 4-е изд., перераб. и доп. - М: Химия, 1988. - 592 с.

Размещено на Allbest.ru