Організація міжнародних розрахунків

Припустимо, що у короткостроковому періоді можна скоротити витрати на імпорт на 7% за рахунок перегляду базисних умов зовнішньоекономічних угод; можна скоротити виробничу собівартість експортної продукції на 4%, підвищити обсяг укладених договорів про постачання продукції на експорт, що приведе до зростання виручки від реалізації експорту на 5% за умов надання комерційного кредиту. У такому разі критерій ефективності становтиме: 30,06%.

Перспективний резерв становитиме: 49,26%.

Якщо реструктуризувати дії управлінського персоналу в галузі здійснення експортно-імпортної діяльності на 58,77% за зазначеними напрямками, то теоретично можна досягти рівня ефективності 25,21%. Припустиме скорочення є тому підтвердженням: воно вносить суттєві зміни в поточну ситуацію, про що свідчить перспективний резерв, який коректує організаційний рівень до реально досяжного. Тому слід визначити напрямки, згідно з якими слід проводити структурні зрушення, що сприятимуть підвищенню ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності в конкретному випадку.

Висновки. Треба переглянути зміст імпортних операцій та відносини з приводу імпорту. Треба переглянути імпортні контракти в частині щодо умов басного постачання (транспортні та експедиторські витрати), а також розглянути можливість часкового бартеру готовою продукцією в захунок постачання імпортної сировини. Такий захід на перших етапах діяльності може призвести до зниження ефективності зовнішньоекономічних операцій на 2-3%, але значно скоротить складські витрати, позбавить від значної кількості залишків готової продукції, підвищить загальний рівень доходів, прискорить обернення продукції. В галузі експортно-імпортної діяльності треба надавати пріоритетного значення експортуванню, тобто підприємству рекомендується впроваджувати експортоорієнтовану політику. З цією метою потрібно поступово зменшувати виробничу собівартість. Це дасть можливість підвищити позавиробничі витрати (маркетингові): витрати на додаткову рекламу, на упаковку, дизайн; одним словом -- спрямувати витрати на досягнення максимальної мобільності в галузі товароруху. Така політика в галузі зовнішньоекономічної діяльності підприємства сприяє підвищенню ефективності його експортних-імпортних операцій, а також налагодженню інтеграційних зв'язків із закордонними партнерами, що врешті-решт забезпечить прибуткове функціонування підприємства.

ВИСНОВКИ

Україна, як і інші держави, що утворилися після розпаду СРСР, великі надії покладає на інтеграцію у систему світогосподарських зв'язків, активну і зростаючу участь не тільки в регіональному, а й у міжнародному поділі праці та ефективному використанні його переваг. Усі урядові та альтернативні програми антикризових заходів і ринкової трансформації української економіки передбачають необхідність якнайшвидшого перетворення колишніх міжреспубліканських зв'язків у зовнішньоекономічні, розширення господарської взаємодії з основними центрами світового господарства та міжнародними фінансово-економічними інститутами, розгортання широкомасштабного ділового співробітництва на взаємовигідних засадах з усіма країнами світу.

Написавши дану роботу можна дійти висновку, що міжнародні розрахунки охоплюють торгівлю товарами та послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталів між країнами, у тому числі відносини, пов'язані з будівництвом об'єктів за кордоном і наданням економічної допомоги країнам.

Міжнародні розрахунки являють собою систему механізмів реалізації грошових вимог і зобов'язань, що виникають між різними суб'єктами міжнародних економічних відносин. Еволюція міжнародних розрахунків відображає розвиток міжнародних відносин, валютних систем, фінансових ринків, у тому числі ринку фінансових послуг. Необхідність міжнародних розрахунків обумовлена міжнародною торгівлею, вивозом капіталу, міграційними процесами та ін.

Міжнародні розрахунки здійснюються переважно у безготівковій формі шляхом відповідних записів на банківських рахунках в уповноважених банках, вони безпосередньо пов'язані з обміном валют на валютних ринках.

Основними суб'єктами міжнародних розрахунків є експортери та імпортери, а також банки, що їх обслуговують. Усі вони вступають у відповідні відносини, які пов'язані з рухом товаророзпорядчих документів і операційним оформленням платежів. При цьому провідна роль у міжнародних розрахунках належить банкам. Ступінь їх впливу залежить від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни, купівельної спроможності її національної валюти, спеціалізації та універсалізації банків, їх фінансового стану, ділової репутації, мережі філій та кореспондентських рахунків. У практиці міжнародних розрахунків існує три способи платежу: платіж готівкою; авансовий платіж; платіж у кредит.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Правила використання готівкової іноземної валюти на теріторії України: Постанова Правління Національного банку України, 26.03.98 № 119, зі змінами і доповненнями.

2. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України: Постанова Правління Національного банку України 18.03.99 № 127, зі змінами і доповненнями.

3. Про деякі зміни в оподаткуванні: Указ Президента України, 07.08.98 № 857/98, зі змінами і доповненнями.

4. Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі: Указ Президента України, 21.01.98 № 41/98, зі змінами і доповненнями.

5. Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні : Указ Президента України, 07.11.94 № 659/94 , зі змінами і доповненнями. Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі : Указ Президента України, 05.02.2002 № 104/2002.

6. Василенко Ю. Структурні зміни в експортній діяльності України // Економіка України. - 2009. - №7. - С. 70-76.

7. Власюк В.Є. Основні засади розвитку зовнішньоекономічних зв'язків на етапі трансформації економіки України у систему ринкових відносин // Донецьк: ІЕП НАН України. - 2008. - 72 с.

Внукова Н. Факторинг: проблеми та шляхи розвитку в Україні // Банківська справа. - 2009. - 823 с.

8. Войцеховський М. Ваш рахунок за кордоном: Порядок відкриття та використання валютних рахунків в іноземних банках та відповідальність, встановлена за його порушення // Галицькі контракти. - 2001. - № 6. - С. 10-19.

9. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - Київ, держ. Торг.- економічний універмитет, 2009. - 76 с.Долан Є. Гроші, банківська справа та грошово-кредитна політика: Пер. З англійської мови -- 2005. - 469 с.

10.Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. - Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997. - 580 с.

Засади маркетингу і зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. - 2000. - 151 с.

11. Зовнішньоекономічна діяльність: Консультації. Нормативна база. Методичний посібник. - Дн-ськ: Баланс-Клуб, 1999. - 110 с.

12. Коваленко В. Механізм здійснення факторингових операцій // Банківська справа.- 1997. - №5. - 150 с.

13. Маштабей В. Я. Експортний маркетинг. - К.: Хвиля-прес, 1995. - 224 с.

14. Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. - К.: Киевское инвестиционное агенство, 2000. - 416 с.

15.Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності: Вид. офіційне / Державний класифікатор України. - К.: ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ, 2005.

16. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / За заг. Ред. А.І. Кредісова: 2002. 448 с.

17. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 120 с.

18. Циганков П.Л. Міжнародні відносини, 2003. - 320 с.

19. Шинкаренко Д. Міжнародний лізинг // Бізнес. - 2000. 399 с.

20. Економіка підприємства: Посібник -- 2006. - 416 с.

21. Яковлев А.І. Удосконалення методів визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності // Фінанси України.- 2006.

22. Яновский А. Форми міжнародної торгівлі // Бізнес-Інформ. - 2008.

Размещено на Allbest.ru