Планування зниження собівартості продукції

Майже аналогічна тенденція зміни витрат за статтями калькуляції відбувалася в динаміці і для трактору ЮМЗ-8040.2.

Собівартість трактору ЮМЗ-8040 збільшилася на 193,87 грн або на 0,4%. Така тенденція була викликана збільшенням витрат на сировину та матеріали (на 45,71 грн або 0,7%), витрат на ПКВ (на 122,67 грн або на 6,6%), витрат на оплату прямої заробітної плати (на 24,6 грн або на 0,5%) та загальновиробничих витрат (на 731,338 грн або на 8,1%) та зменшенням витрат за статтями на ВЕУО (28,8 грн 0,07%) та загально господарчих витрат (на 714,08 грн або на 12,4%).

На відміну від попередніх результатів, собівартість трактору зменшилась (на 199,9 грн або на 0,41%). Таке зниження було викликане зменшенням витрат на ГЖВ (на 214,87 грн або 1,15%), витрат на УЕО (на 21 грн або 1,5%) та загальновиробничих витрат (на 129,4 грн або на 1,4%). Поряд з цим відбулося збільшення загальногосподарських витрат (на 152,53 грн або на 3,02%) та продовжували поступово зростати витрати на пряму заробітну плату (на 4,16 грн або 0,1%), інші виробничі витрати та позавиробничі витрати. Далі проведемо аналіз зміни собівартості трактору ЮМЗ-8060.

Як і в попередньому аналізі зміни собівартості тракторів ЮМЗ-8270, ЮМЗ-6АКЛ у 4-му кварталі, повна собівартість трактору ЮМЗ-8060 у порівнянні з 3-м кварталом збільшилася на 1001,42 грн або 2,1%. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину та матеріали (на 626,91 грн або 9,4%), витрат на ПКВ (на 246,77 грн або 1,34%), витрат паливо та енергію (на 14,34 грн або 1,5%), витрат на оплату праці (на 84,32 грн або 1,8%), загально виробничих витрат (146,17 грн або 1,6%). Поряд з цим спостерігалося зменшення витрат за статтями ВУЕО (на 7 грн або 0,51%) та загально господарчі витрати (на 143,42 грн або 2,8%).

Як бачимо, для кожного трактору в динаміці (по кожному кварталу) спостерігалася відносно подібна тенденція змін. Для більш детального аналізу причин зміни витрат на матеріали та сировину ПКВ, витрат на оплату праці розглянемо у відповідних розділах розрахункової частини.

Собівартість тракторів Філіалу №5 ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова за 2009 рік склала 81964540,29 грн. При цьому рентабельність в цілому за рік дорівнює -30,23%. У тому числі по кожному виду трактору даний показник склав:

- по трактору ЮМЗ-8270 - -29,5%;

- по трактору ЮМЗ - 8040,2 - -28,45%;

- по трактору 6АКЛ - 32,4%.

В динаміці по кварталам собівартість кожного трактору зростала, що пов'язано з низкою об'єктивних та суб'єктивних причин, що в остаточному підсумку призвели до збитковості виробництва тракторів.

Розрахунок відпускних цін на трактори, що закуповуються на умовах 30% часткової компенсації їхньої вартості з Державного бюджету на 2009 р провадився по нормативам, розрахунковим станом на кінець 2008 р. Після проведення експертизи та затвердження протоколу, ціна була зафіксована і протягом 2009 року не змінювалася (не зважаючи на фактичне підвищення вартості матеріалів та ПКВ, збільшення оплати праці, вартості енергоносіїв, умовно - постійних витрат). Так, у 2009 р ціна на трактор ЮМЗ-8270 була встановлена у розмірі 44873 грн, при чому його собівартість у першому кварталі склала 63182,15 грн (що більше від ціни на 40,8%); у другому кварталі - 63367,57 грн (більше на 41,2%); у третьому кварталі -63203,27 (більше на 40,85%); і четвертому кварталі - 64747,77 (більше на 44,3%). Ціна трактору ЮМЗ - 8040,2 була встановлена у розмірі 35110 грн, при чому собівартість цього трактору у першому кварталі склала 48738,75 грн (що від ціни більше на 38,8%), у другому кварталі - 48932,61 грн (більше на 39,4%), у третьому кварталі - 48732,62 грн (більше на 38,8%), у четвертому кварталі - 49734 грн (більше на 41,65%). Ціна трактору ЮМЗ-6АКЛ дорівнювала 29844 грн, при чому собівартість даного виду трактору у першому кварталі склала - 43810,15 грн (що більше від ціни на 46,79%), у другому кварталі - 43811 грн (більше на 46,53%), у третьому кварталі - 43730,18 грн (більше на 46,53%), 45084,43 грн (51,1%). За 2009 рік було виготовлено 1666 тракторів, що склало 71% від запланованої кількості.

Невиконання плану по виготовленні тракторів пов'язано з несвоєчасним поверненням коштів з бюджету (НАК «Украгролізинг» за поставлені трактори, і у зв'язку з чим підприємство не мало достатньо обігових коштів для збільшення обсягів виробництва). По кварталам 2009-го року кількість тракторів поступово збільшувалася. Так, у першому кварталі було виготовлено 329 тракторів. З них тракторів ЮМЗ-8270 - 87 штук, ЮМЗ-8040.2 - 113 штук, ЮМЗ - :АКЛ - 129 штук. У другому кварталі було вироблено 389 тракторів. З них тракторів ЮМЗ-8270 - 28 штук, ЮМЗ-8040.2 - 185 штук, ЮМЗ-6АКЛ - 179 штук. За третій квартал було виготовлено 473 тракторів. З них тракторів ЮМЗ-8270 - 75 штук, ЮМЗ-8040.2 - 185 штук, ЮМЗ-6АКЛ - 213 штук. У четвертому кварталі було виготовлено 475 тракторів. З них тракторів ЮМЗ-8270 - 75 штук, ЮМЗ-8040.2 - 189 штук, ЮМЗ - :АКЛ - 211 штук. Нерівномірна кількість виготовлення тракторів пов'язано з нерівномірністю замовлень, недостатнього обсягу обігових коштів та залишків готової продукції на складі.

Жорстокість конкуренції з боку Мінського тракторного заводу і витісненням ним тракторів ЮМЗ з українського ринку за рахунок демпінгу цін, гнучкої цінової політики, надання широкого сегменту послуг по гарантійному та сервісному обслуговуванню поставило ВО ПМЗ у вузькі цінові рамки і змусило застосовувати адекватну цінову політику для забезпечення утримання ринкового сегменту. (Слід зазначити, що затримки реалізації тракторної техніки вимагають додаткових витрат на консервацію, а також заміну швидкозношуючих деталей (прокладок, гумовотехнічних виробів і т.д.), пально-мастильних матеріалів і т.д., викликаних збереженням готової продукції на відкритих площадках складу готової продукції). В динаміці по кварталам собівартість кожного виду тракторів поступово збільшувалася (за винятком ситуації, що склалася у третьому кварталі (за рахунок зменшення загально виробничих витрат на 6,2%)). Загалом збільшенню собівартості тракторів сприяли збільшення витрат на сировину та матеріали, зростання вартості деяких ПКВ, незначне збільшення витрат на заробітну плату та постійне зростання суми умовно-постійних витрат. Загалом ціни змінювалися на такі матеріали як: рукава високого тиску (у другому кварталі з 3,9 грн до 3,87 грн), прокат чорних металів (з 1,52 грн до 1,55 грн у другому кварталі та з 1,55 грн до 1,75 грн (на 13%) у четвертому кварталі, матеріали ливарного виробництва (з 0,26 грн до 0,8 грн (або на 308%)), хімічна продукція з 3,69 грн до 3,95 грн (на 7%). Відповідно, протягом року відбувалися зміни в цінах на ПКВ. Так, вартість корпуса коробки збільшилася на 128 грн, ободу колеса заднього - на 25,8 грн, ободу колеса переднього» на 18 грн, радіатору водяного - на 30 грн. Слід також зазначити, що в четвертому кварталі зросла вартість витрат на енергоносіїв близько на 3% (у зв'язку з закінченням терміну дії договору з Держкомрезервом України. В 2009 році постачання газу здійснювалося ДК «Газ України», ЗАТ « ТЕКІТЕРА України»).

Додаткові витрати також були спричинені переходом підприємства на виробництво тракторів з дизелем ММЗ (м. Мінськ) (через припинення виробництва дизелів АТ « Рибінські мотори» які є основними для марки ЮМЗ). Додаткові витрати пов'язані ще з виготовленням як на підготовку та освоєння виробництва, так і на доробку конструкції трактора. В динаміці по кварталам значно зростали знос устаткування, задіяного в процесі виробництва тракторної техніки, відсутність коштів на проведення планово-ремонтів і зміну застарілого (морально та фізично) устаткування.

Все це призвело до зменшення продуктивності виробництва, значного погіршення якості, збільшення часу на обробку деталей, а отже і до подорожчання виробництва продукції.

По підприємству постійно зростала частка умовно-постійних витрат, що стало однією з причин високого рівня собівартості. На підприємстві спостерігалися перевитрати по накладним витратам (як результат збільшення частки загально виробничих та загальногосподарських витрат). Загалом практика формування накладних витрат на підприємстві є незадовільною, що негативно впливає на процес управління ними.

Дане підприємство розраховане на виробництво більшої кількості тракторів. Тому, окрім недосконалого управління накладними витратами, значний вплив на високу собівартість є невикористання виробничої потужності підприємства. Певну диструктивність у виробництво тракторів внесли також зміни технологічних процесів (внаслідок заміни певних матеріалів, на які було збільшено ціни).

Проведення доробок по адаптації конструкції трактора до двигуна ММЗ призвело до зростання трудомісткості виготовлення трактора, а отже, збільшенню витрат статті «заробітна плата основних виробничих робітників». При чому, не зважаючи на поступове підвищення заробітної плати у четвертому кварталі, питома вага витрат на цю статтю в загальній калькуляції складає близько 15%, що значно нижче середнього показника по галузі. Значно від середнього показника даної галузі відхиляється питома вага такого елементу витрат як «інші витрати», які складають 28% проти 5-6% в цілому по нормативам.

В наслідок вищезазначених факторів і змін елементів витрат зросла фактична собівартість виробництва тракторів, що під впливом вимог ринку й умов закупівлі призвело до збитковості тракторної продукції.

Попередні розрахунки були здійснені на основі даних, наведених у додатках.

3.2 Шляхи та резерви зниження собівартості тракторів Філіалу №5 «ВО ПМЗ»

Основними причинами збитковості Філіалу №5 ВО ПМЗ є не конкурентоспроможність його продукції на ринку сільськогосподарського машинобудування через низьку якість виробництва, сервісного обслуговування продукції, невідповідну цінову політику, яка полягала в збуті даного виду продукції за ціною, нижчою собівартості з метою утримання позицій на ринку.

Висока собівартість тракторів даного підприємства є наслідком поганої організації виробництва та праці, незадовільного управління витратами, невигідної співпраці із постачальниками, низької якості виготовлення деталей та складання трактору, необґрунтованих змін норм використання матеріалів та інше. Ці причини впливають не тільки на підвищення витрат на виробництво продукції, а й на зниження якості продукції.

Тому, при розрахунку резервів зниження собівартості при збереженні високої якості продукції та належних умов праці робітників є раціональне та економне використання сировини, матеріалів, палива, енергії, дотримання існуючих технологій, ефективне управління витратами [11]. Виходячи із ситуації, яка склалася на виробничому підрозділі, можна виділити два основних шляхи виходу підприємства із кризового становища. Перший шлях базується на існуючих на підприємстві технологіях виробництва та його потужності. Другий шлях має більш рішучий характер та полягає в проведенні організаційної структури підприємства, спрямованої на збереження потенціалу підрозділу на розширення виробництва продукції народногосподарського призначення.

Розробка плану щодо цих оздоровчих заходів є завданням окремої роботи. Зараз ми зосередимось на розробці резервів зниження собівартості тракторів Філіалу №5 згідно першої пропозиції дій.

Проведений економічний аналіз собівартості тракторів показав, що значна доля в собівартості тракторів припадає на накладні витрати, частка яких сягає близько 30%. Протягом 2005 року поступово зростали ціни на деякі види сировини, матеріалів та комплектуючих, що також вплинуло на ріст собівартості продукції.

Збільшення накладних витрат та їх висока частка з самого початку року зумовлена значними загально виробничими та загально господарчими витратами. Це пов'язано безпосередньо з великими розмірами підприємства, наявності в його складі культурно-оздоровчих підрозділів, які необхідно утримувати.

Підсумком аналізу собівартості продукції став пошук резервів її зниження. Розрахунок резервів зниження собівартості проводився за такою формулою:

РvС = С_В - С₁ = (3.1)

де:

С_В і С₁ - фактичний і можливий рівень собівартості;

3₁ - фактичні витрати на виробництво продукції;

РvЗ - резерв скорочення витрат на виробництво продукції;

З_д - додаткові витрати, необхідні для освоєння збільшення резервів продукції;

Р^V ВВ - резерв збільшення обсягу випуску;

VВВ₁ - рівень валового випуску продукції.

Безпосереднє зниження собівартості тракторів планується отримати внаслідок збільшення кількості виробництва тракторів на основі виробничої потужності [12], яка дозволяє виробляти 30000 тракторів у рік, та зниження накладних витрат. Збільшувати обсяг виробництва до повної потужності здійснювати поки що не доцільно, оскільки не гарантований збут такої кількості тракторів. Тому розрахуємо резерви зниження собівартості тракторів ЮМЗ-8270, ЮМЗ-6040.2, ЮМЗ-6АКЛ за рахунок збільшення обсягів випуску машин до 11666 штук. З них 1867 тракторів марки ЮМЗ-8270, 4666 тракторів ЮМЗ-8040.2 та 5133 машин ЮМЗ-6АКЛ. При збільшенні обсягу виробництва на існуючих виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма заробітна плата робітників, прямі матеріальні витрати та ін.), сума ж постійних витрат як правило, не змінюється, в результаті зниження собівартості виробів.

Фактичний випуск тракторів ЮМЗ-8270 у звітному 2009 році склала 262 шт., резерв збільшення складає 1605 тракторів; фактична сума витрат на виробництво всього випуску складає 16963714 грн.; додаткові змінні витрати на освоєння резерва збільшення виробництва продукції - 67474039 грн (1605 шт.* *42039,9 грн). Звідси резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8270 за рахунок збільшення обсягу виробництва

(РvС(Q)_ЮМЗ-8270) дорівнює:

РvС(Q)_ЮМЗ-8270 =

Розрахований резерв зниження собівартості трактору ЮМЗ-8270 показав, що в результаті збільшення обсягу виробництва даної марки сільськогосподарської машини, її собівартість зменшиться на 19480,57 грн (або на 30%).

Фактичний випуск тракторів ЮМЗ-8040.2 у звітному 2005 році склала 672 шт., резерв збільшення складає 3994 тракторів; фактична сума витрат на виробництво всього випуску складає 33421248 грн.; додаткові змінні витрати на освоєння резерву збільшення виробництва продукції - 13680248 грн (3994 шт.*34252 грн).

Звідси резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8040.2 за рахунок збільшення обсягу виробництва (РvС(Q)_{ЮМЗ-8040.2}) дорівнює:

РvС(Q)_{ЮМЗ-8040.2} =

Розрахований резерв зниження собівартості трактору ЮМЗ-8040.2 показав, що в результаті збільшення обсягу виробництва даної марки сільськогосподарської машини, її собівартість зменшиться на 13252,27 грн (або на 26,6%).

Фактичний випуск тракторів ЮМЗ-6АЮТ у звітному 2009 році склала 732 шт., резерв збільшення складає 4401 тракторів; фактична сума витрат на виробництво всього випуску складає 33001802 грн.; додаткові змінні витрати на освоєння резерву збільшення виробництва продукції - 133056137,16 грн (4401 шт.*30233,16 грн). Звідси резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-6АКЛ за рахунок збільшення обсягу виробництва (РvС(Q)_ЮМЗ-6FRK) дорівнює:

РvС(Q)_{ЮМЗ-8040.2} =

Розрахований резерв зниження собівартості трактору ЮМЗ-6АКЛ показав, що в результаті збільшення обсягу виробництва даної марки сільськогосподарської машини, її собівартість зменшиться на 12732,95 грн (або на 28,2%).

З метою покращення якості виконання всіх видів робіт по виробництву тракторів, планується підвищити рівень середньогодинної оплати праці з 1,6 до 2,4 грн за годину). Тому, розрахуємо резерв зниження собівартості вище зазначених марок тракторів за рахунок збільшення обсягів виробництва та збільшення оплати праці з метою покращення якості продукції.

Розрахунок даного резерву будемо проводити по кожному виду тракторів.

Отже, в результаті збільшення обсягу випуску тракторів ЮМЗ-8270 та збільшення оплати праці основним виробничим робітникам собівартість цього трактору зменшиться на 16595,76 грн (або на 25,6%).

Попередньо визначені витрати на виробництво фактичного випуску тракторів ЮМЗ-8040.2 та витрати на освоєння резерву збільшення виробництва продукції становлять 170223736 грн; додаткові витрати на збільшення оплати праці основним робітникам одного трактора складає 2398,4 грн (2,4 грн*2998 годин-1,6 грн*2998 годин=2998 годин*0,8 грн). Отже, резерв зменшення собівартості трактора ЮМЗ-8040.2 (РvС (Q, ОП)_ЮМЗ-8270) за рахунок збільшення обсягу виробництва та оплати праці основним виробничим робітникам дорівнює:

РvС (Q, ОП)_{ЮМЗ-8040.2=} =

Отже, в результаті збільшення обсягу випуску тракторів ЮМЗ-8270 та збільшення оплати праці основним виробничим робітникам собівартість цього трактору зменшиться на 10853,87 грн (або на 21%).

Визначені витрати на виробництво фактичного випуску тракторів ЮМЗ-6АКЛ та витрати на освоєння резерву збільшення виробництва продукції становлять 166057939,16 грн; додаткові витрати на збільшення оплати праці основним робітникам по складають одного трактора складає 1340 грн (2,4 грн* 1675 годин-1,6 грн* 1675 годин=1675 годин*0,8 грн). Отже, резерв зменшення собівартості трактора ЮМЗ-6АКЛ РvС (Q, ОП)_{ЮМЗ-6АКЛ}) за рахунок збільшення обсягу виробництва та оплати праці основним виробничим робітникам дорівнює:

РvС (Q, ОП)_{ЮМЗ-6АКЛ} =

Отже, в результаті збільшення обсягу випуску тракторів ЮМЗ-8270 та збільшення оплати праці основним виробничим робітникам собівартість цього трактору зменшиться на 10853,87 грн (або на 21%).

Поряд з вище розрахованими резервами зниження собівартості тракторів за рахунок збільшення обсягу виробництва та оплати праці основним виробничим робітникам з метою покращення якості виробництва тракторів можна визначити резерви зниження собівартості продукції за рахунок зниження накладних витрат. Економістами підприємства було визначено, що близько 20% загальновиробничих витрат є невиправданими.

При цьому було домовлено близько 40% від запланованої суми загальногосподарських витрат, що припадають на даний виробничий підрозділ) не накладати на Філіал №5 (розподіливши їх між іншими підрозділами або компенсувавши за рахунок отримуваного прибутку). До цих витрат належать витрати на утримання соціально-культурної інфраструктури «ВО ПМЗ».

Визначимо резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8270 за рахунок збільшення обсягу виробництва, оплати праці основним робітникам та зменшення загально виробничих та загальногосподарських витрат. Вище розраховані витрати виробництво збільшеного обсягу виробництва тракторів та оплати праці виробничим робітникам складають 89898354,6 грн; заплановане зниження загально виробничих витрат становить 669776,8 грн (12782 грн (загально виробничі витрати)*0,2*262 (кількість тракторів)=2556,4*262); зниження загальногосподарчих витрат становить 753506,76 грн (7189,95*0,4*262=2875,98*262). Отже, резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8270 (РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_ЮМЗ-8270) дорівнює:

РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_ЮМЗ-8270 =

Отже, в результаті збільшення обсягу виробництва тракторів ЮМЗ-8270, оплати праці основним робітникам і зменшення загально виробничих та загальногосподарчих витрат резерв зниження собівартості цього трактору складатиме 17358 грн (або 26,8%).

Визначимо резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8040.2 за рахунок збільшення обсягу виробництва, оплати праці основним робітникам та зменшення загально виробничих та загальногосподарських витрат. Вище розраховані витрати виробництво збільшеного обсягу виробництва тракторів та оплати праці виробничим робітникам складають 181414670,4 грн; заплановане зниження загально виробничих витрат становить 1261881,6 грн (9389 грн (загально виробничі витрати)*0,2*672 (кількість тракторів)=1877,8*672); зниження загальногосподарчих витрат становить 1358784 грн (5055*0,4*672=2022*672).

Отже, резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8040.2 РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_{ЮМЗ-8040,2} дорівнює:

РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_{ЮМЗ-8040,2} =

Отже, в результаті збільшення обсягу виробництва тракторів ЮМЗ-8040.2, оплати праці основним робітникам і зменшення загально виробничих та загальногосподарчих витрат резерв зниження собівартості цього трактору складатиме 11415 грн (або 22,9%).

Визначимо резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-6АКЛ за рахунок збільшення обсягу виробництва, оплати праці основним робітникам та зменшення загально виробничих та загальногосподарських витрат. Вище розраховані витрати виробництво збільшеного обсягу виробництва тракторів та оплати праці виробничим робітникам складають 172936159,16 грн; заплановане зниження загально виробничих витрат становить 1307125,08 грн (8928,45 грн (загально виробничі витрати)*0,2*732 (кількість тракторів)=1785,69*732); зниження загальногосподарчих витрат становить 1529074,8 грн (5022,25 грн*0,4*732=2008,9*732).

Отже, резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-6АКЛ (РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_{ЮМЗ-6АКЛ}) дорівнює:

РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_{ЮМЗ-6АКЛ} =

Отже, в результаті збільшення обсягу виробництва тракторів ЮМЗ-6АКЛ, оплати праці основним робітникам і зменшення загально виробничих та загальногосподарчих витрат резерв зниження собівартості цього трактору складатиме 11945,5 грн (або 26,5%).

Припустимо, що підприємству не доцільно збільшувати обсяг виробництва тракторів та оплату праці основним робітникам. Тоді резерв зниження собівартості можна розрахувати за рахунок зниження загально виробничих та загальногосподарських витрат.

Витрати на фактичний випуск тракторів ЮМЗ-8270 складають 16963714 грн.; резерв зниження загально виробничих витрат становить 669779,8 грн; резерв зниження загальногосподарських витрат - 753506,76 грн. За таких умов резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8270 (РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_ЮМЗ-8270) дорівнює:

РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_ЮМЗ-8270 =

Отже, резерв зниження собівартості трактору ЮМЗ-8270 за рахунок зниження накладних витрат дорівнює 5432,4 грн.

Витрати на фактичний випуск тракторів ЮМЗ-8040.2 складають 33421248 грн.; резерв зниження загально виробничих витрат становить 1261881,6 грн; резерв зниження загальногосподарських витрат - 1358784 грн. За таких умов резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8270

(РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_{ЮМЗ-8040,2}) дорівнює:

РvС (Q, ЗП, Н_{акл.витр})_{ЮМЗ-8040,2}=

Як видно із розрахунку резерв зниження собівартості трактору ЮМЗ-8270 за рахунок зниження накладних витрат дорівнює 3899,8 грн.

Витрати на фактичний випуск тракторів ЮМЗ-6АКЛ складають 33001802 грн.; резерв зниження загально виробничих витрат становить 1307125,08 грн; резерв зниження загальногосподарських витрат - 1529074,8 грн. За таких умов резерв зниження собівартості трактора ЮМЗ-8270 (РvС (Q, ЗП, Накл.витр)_{ЮМЗ-6АКЛ}) дорівнює:

РvС (Q, ЗП, Накл.витр)_{ЮМЗ-6АКЛ} =

Отже, резерв зниження собівартості трактору ЮМЗ-8270 за рахунок зниження накладних витрат дорівнює 3874,2 грн.

Проведені вище розрахунки показали, що при збільшення обсягу виробництва тракторів ЮМЗ-8270 (до 1867 штук), ЮМЗ-8040.2 (до 4666 шт.), ЮМЗ-6АКЛ (до 5133 штук), при збільшенні оплати праці основним виробничим робітникам та при зниженні накладних витрат резерви зниження собівартості продукції складають: для трактора ЮМЗ-8270-17358,1 грн; для трактора ЮМЗ-8040.2 - 11415 грн.; для трактора ЮМЗ-6АКЛ - 11945,5 грн.

При зниженні собівартості за рахунок зменшення лише накладних витрат, резерви зниження собівартості тракторів ЮМЗ-8270, ЮМ38040.2 і ЮМЗ-6АКЛ складають 5432,4 грн 3899,8 грн 3874,2 грн відповідно.

Економічний аналіз, проведений у другому розділі роботи, показав, що велику вагу в загальній собівартості складають накладні витрати (28-29% проти загальноприйнятих 8-10% по галузі). За таких обставин зменшення частки накладних витрат є чи не єдиним вагомими способом зниження собівартості тракторів Філіалу №5 ВО «ПМЗ», якщо вважати, що шляхи економії основних витрат (сировини, матеріалів, палива, заробітної плати основних працівників тощо) практично вичерпані.

Через те, що впливати на вартість матеріальних цінностей складно, їхню економію можна забезпечувати лише при зміні технології чи організації виробництва. Для цього необхідно фінансувати капітальні вкладення, а дане підприємство для такого фінансування коштів не мають [13,14]. Практика формування накладних витрат «ВО ПМЗ» як і на більшості вітчизняних підприємствах є незадовільною, що негативно впливає на процес управління ними. Крім того, дані про фактичні витрати за розрахунком комплексних витрат можна одержати лише в середині наступного за звітним місяця.

Така ситуація не дає змогу керівництву підрозділу оперативно впливати на їх рівень. Тому ми пропонуємо керівництву підприємства розробити більш ефективнішу систему управління накладними витратами. Проблема полягає головним чином в пошуку та досягненні оптимального їх рівня для даного підприємства. Слід також зауважити, що надмірне скорочення накладних витрат призводить до негативних наслідків: зменшення мотивації управлінського персоналу, рівня автоматизації і комп'ютеризації їхньої роботи, зниження якості обслуговування виробництва тощо. Основними умовами активного функціонування механізму управління накладними витратами підприємства є: готовність керівництва до змін і роботи в нових умовах господарювання; наявність менеджменту, який здатен результативно проводити процес управління накладними витратами; наявність нормативно-правової бази, яка б окреслила головні аспекти функціонування цього механізму.

Налагодження дієвого механізму управління накладними витратами дасть змогу керівництву Філіалу №5 ВО «ПМЗ» вчасно отримувати необхідну і достатню інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень. До цієї системи слід включити:

- забезпечення керівництва підприємства, підрозділів і функціональних служб достатньою інформацією для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та оперативного регулювання процесу формування вартості продукції;

- визначення обґрунтованості формування накладних витрат за окремими елементами (матеріальні витрати; оплата праці, відрахування на соціальне страхування та податки; амортизація основних фондів та нематеріальних активів; зношення малоцінних та недовговічних предметів; послуги допоміжних цехів та сторонніх організацій; інші витрати) і калькуляційними статтями (витрати на утримання та експлуатацію обладнання, загально виробничі витрати, адміністративні витрати і витрати на збут);

- спостереження і постійний контроль (через запровадження на підприємстві підрозділу внутрішнього аудиту) за фактичним рівнем накладних витрат;

- виявлення відхилень накладних витрат від запланованого рівня як за місцями виникнення цих витрат (цехи, дільниці основного і допоміжного виробництва, бригади, функціональні відділи і служби), так і на підприємстві в цілому;

- виявлення внутрішньовиробничих та внутрішньогосподарських резервів зниження витрат.

Окремим етапом аналізу накладних витрат має стати дослідження їхньої структури та динаміки за такими збільшеними економічними елементами: матеріальні витрати; амортизація основних засобів та нематеріальних активів; зношенні малоцінних необоротних активів; витрати на оплату праці, витрати на соціальне страхування та податки; послуги допоміжних цехів, обслуговуючих господарств та сторонніх організацій; інші витрати.

Аналіз цієї структури дає змогу визначити основні напрямки пошуку резервів зниження собівартості продукції. Урахування тенденцій і закономірностей формування накладних витрат є обов'язковим при розроблення стратегічних програм економічного розвитку. Це особливо актуально для даного підприємства, яке має на меті випускати конкурентоспроможну продукцію (при цьому слід буде використовувати комплекс засобів конкурентної боротьби: цінову політику, ефективні методи стимулювання, створення позитивного іміджу тощо).

На досліджуваному підприємстві не прогнозують рівень накладних витрат, не складають їхні планові кошториси, немає затверджених нормативів. Складаючи планові калькуляції та визначаючи рівень цін, за основу беруть фактичний рівень витрат і відсотках до основної заробітної плати робітників виробництва.

Зниження якості планової роботи відображає негативну тенденцію. Без такої роботи в реальних умовах господарювання неможливо забезпечити конкурентоспроможність продукції та стабільність економічної ситуації. Одним із важелів регулювання накладних витрат є їхнє нормування, а саме: визначення максимально допустимої величини накладних витрат у загальних витратах на виробництво товарної продукції. Окремо на календарний рік треба визначати нормативи адміністративних витрат, витрати на збут, витрати не утримання і експлуатацію машин та устаткування та інших накладних витрат, нормативи накладних витрат можна визначати статистичним методом, коли за основу беруть рівень витрат та інші показники базового періоду з відповідними корективами на зміни ринкових, організаційних та технологічних умов і плановому періоді, або розрахунковим, при якому річні витрати визначаються за кожною статтею накладних витрат, при визначення нормативних величин накладних витрат ми пропонуємо враховувати їхній базовий рівень. Визначаючи рівень постійної частини накладних витрат на майбутній період, необхідно враховувати прогнозований рівень інфляції. Планові суми накладних витрат необхідно розподіляти за місцями виникнення та окремими статтями цих витрат. Тобто, слід складати кошториси за видами накладних витрат, на підставі яких формують зведений кошторис.

Складання кошторисів повинно бути комп'ютеризованим. При цьому шляхом простої заміни даних кошторис можна швидко перевірити з мінімальною витратою зусиль. Головна перевага використання комп'ютерів є те, що керівництво може оцінити множину варіантів перед кінцевим затвердженням кошторису.

Вирішальною умовою зниження собівартості продукції є технічний прогрес.

На сьогодні ринок сільськогосподарської техніки України вимагає рішучих дій від підприємств-виробників. Для того, щоб витримувати конкуренцію на відповідному ринку необхідно забезпечити впровадження нової техніки, комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, удосконалювання технології, упровадження прогресивних видів матеріалів. При цьому необхідно забезпечити їх якість та доступність для вітчизняних споживачів.

Матеріальні витрати в структурі собівартості тракторів складають близько 55%, тому навіть незначне заощадження сировини, матеріалів, палива, енергії при виробництві кожного трактора в цілому по підприємстві може дати великий ефект. Підприємство повинно впливати на розмір витрат матеріальних ресурсів, починаючи з їх заготівлі. Сировина і матеріали входять у собівартість за ціною придбання з урахуванням витрат на транспортування, тому правильний вибір постачальників матеріалів впливає на собівартість продукції. Важливо забезпечити надходження матеріалів від таких постачальників, що знаходяться на невеликій відстані від підприємства, а також перевозити вантажі найбільш дешевим видом транспорту.

При оформленні договорів на постачання матеріальних ресурсів необхідно замовляти такі матеріали, що по своїм розмірам і якості точно відповідають плановій специфікації на матеріали.

Однак все ж таки основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкції виробів і удосконалення технології виробництва, використання прогресивних видів технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, упровадження технічно обґрунтованих норм матеріальних витрат [16-18].

Роль технологій є визначним чинником у досягненні конкурентоспроможності продукції не тільки на вітчизняному, а й на світовому ринках.

До основних напрямків технічного прогресу щодо вимог до сучасних тракторів належать:

суттєве підвищення виробничої потужності тракторів. Радикальне оновлення конструкції сільськогосподарської техніки за рахунок більш досконалих гідромеханічних коробок передач з електроуправлінням, високо економічних двигунів з великим запасом крутного моменту, електронного управління, вприском пального тощо. Запровадити серію нового випуску колісних тракторів з двома ведучими мостами потужністю до 260-360 к.с. і, навіть 425 к.с.;

комп'ютеризація майже всієї техніки, що використовується не лише для контролю стану машин і полегшення керування ними, автоматичного підтримання оптимальних режимів, але й стає основним елементом окремих систем двигунів, трансмісій, робочих органів машин;

створення високо комфортних умов для операторів в кабінах тракторів, опрацювання всіх органів керування і засобів контролю стану машин з урахуванням вимог ергономіки. При чому все це розглядається як один з найважливіших засобів підвищення продуктивності агрегатів, принаймні на 25-30%. Необхідно розпочати разом із дизайнерами роботу і приступити до випуску уніфікованих кабін вібро- і шумозахищених, з усім належним оснащенням апаратурою та контрольними приладами, створюючи для цього спеціальні виробництва;

підвищення рівня надійності всієї техніки за рахунок якісного конструкторського опрацювання машин. Це стає можливим завдяки широкому застосуванню комп'ютерних систем проектування машин з детальними точними розрахунками, створення і застосування якісних матеріалів та досконалих технологій виготовлення всіх вузлів і деталей [19-22].

3.3 Ефективне використання енергетичних витрат як один із шляхів зниження собівартості тракторів

Забезпечення цехів зжатим повітрям низького тиску здійснюється ТЕЦ та тепловими цехами.

Зтиснуте повітря низького тиску виробляється на компресорах, які давно відпрацювали свій ресурс, і які не мають можливості змінювати продуктивність та зупинятися в неробочий час. Тому близько 60% витрат на підприємстві викидається в повітря.

За 2009 р компресорами ТЕЦ вироблено 112839 тис. куб. м. повітря. на що витрачено 5090,185 тис. куб. м. природного газу. Компресори ТЕЦ працюють без зупинки цілодобово.

Компресорами теплосилового цеху за той самий період вироблено 245668 тис. куб. м. Прим цьому витрати електроенергії становив 23066917 кВтч. Компресори працюють цілодобово із зупинкою лише у вихідні дні.

Загальний обсяг виробленого повітря - 358507 тис. куб м. - часто в робочий час не забезпечуються потреба підприємства в даному виді енергетичного ресурсу.

Енерговитрати підприємства для виробництва повітря низького тиску на діючому обладнанні.

По ТЕЦ

Вихідні дані:

Обсяг використаного обсягу газу = 5090,185 тис. куб. м.;

Ціна природного газу з урахуванням його транспортування за станом на січень 2006 р 8 = 540,64 грн/тис. куб. м. з урах. НДС;

Вартість газу складає Сг = S*V = 540.64*5090.185 = 2751960 грн.

Окрім того, витрати на ремонт компресора ТЕЦ підрядними організаціями становлять Р = 160000 грн.

Загальні витрати становлять Z = С + Р = 2751960 + 160000 = 2911960 грн.

По теплосиловому цеху

Вихідні дані:

Обсяг витраченої електроенергії Е = 23066917 кВтч;

Ціна електроенергії, що постачається ОАО «ЕК Дніпрообленерго» на січень 2010 р Se = 0.24456 грн/кВтч в т.ч. НДС.

Вартість електроенергії становить:

Се = Sе * Е = 0.24456 * 23066917 = 5641250 грн.

З урахуванням витрат на ремонт компресорів (Р = 600000 тис грн.) загальні витрати по теплосиловому цеху становить:

Се + Р = 5641250 + 600000 = 6241250 грн.

Загальні витрати на електроенергію по двох підрозділах становлять:

СЕ = Сг +Се = 2751960 + 5641250 = 8393210 грн.

З урахуванням витрат на ремонт загальні витрати по двом енергоструктурам становлять:

Z1 + Z2 = 2911960 + 6241250 = 9153210 грн.

Прогнозні витрати підприємства на купівлю нових компресорів та їх енергозабезпечення.

Вихідні дані:

марка компресора: ТМ1500-3;

Виробник «Samsung Techwin», Корея;

Максимальна продуктивність = 14000 куб. м /час;

максимальна споживацька потужність: N = 1135 кВт, Квикор = 0,8.;

Кількість компресорів = 4 шт.;

Ціна - 277000 дол за одиницю;

Ціна електроенергії, що постачається ОАО «ЕК Дніпрообленерго» на січень 2010 р

Se = 0.24456 грн/кВтч в т.ч. НДС.

Розрахунок:

Вартість купівлі 4-х компресорів при курсі долара СІЛА 5,05 грн становить Z3 = 277000 * 5,05 * 4 = 5595400 грн;

Витрати електроенергії на їх експлуатацію при режимній роботі: З компресора працюють по 10 годин на добу, 5 робочих днів, один компресор працює 10 годин на добу, 6 робочих днів з відхиленням на 1 день;

Zе1=N*Квикор*10 час*250 роб.дн*3 шт.*Sе=135*0.8*10*250*3* *0.24456 =1665450 грн;

Zе2=N*Квикор*10 час*313 роб.дн*1піт*Sе=1135*0.8*10*250*3* *0.24456= 695050 грн.

Загальні витрати на електроенергію становлять:

Zе = 2е1 + 2е2 =1665450+695050 = 2360500 грн.

Сумарні витрати на придбання та енергозабезпечення при експлуатації компресорів становлять:

ZЕ = Z3 + Zе = 5595400+2360500 = 7955900 грн.

Річна економія від впровадження компресорів по енергоспоживання становить:

Е = СЕ - Zе = 8393210 - 2360500 = 6032710 грн.

Висновок.

За рахунок річної економії по енергоспоживання в повному обсязі фінансується придбання та установка нових компресорів;

Зі збільшенням цін на природний газ та електроенергію економія від впровадження буде зростати.

В подальшому на основі впровадження даного заходу можна розрахувати вплив ефективного використання енергоресурсів на рівень собівартості тракторної продукції (знаючи, що на потребу виробництва продукції тракторного заводу виділяється 20% послуг ТЕЦ та компресорних установок).

Висновки

В ході проходження науково-дослідної практики на ДП «ВО Південному машинобудівному заводі ім. О.М. Макарова» було зосереджено увагу на сільськогосподарському сегменті діяльності підприємства - а саме, на виробництві тракторів. Аналіз виробничої діяльності тракторного заводу свідчить про її збитковість. Тракторна продукція «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» не є конкурентоспроможною на ринку. Причиною цього є низька якість та висока собівартість продукції. В даній роботі здійснено аналіз собівартості тракторів в розрізі економічних елементів. Собівартість тракторів Філіалу №5 ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова за 2009 рік склала 81964540,29 грн. При цьому рентабельність в цілому за рік дорівнює -30,23%. У тому числі по кожному виду трактору даний показник склав:

- по трактору ЮМЗ-8270 - -29,5%;

- по трактору ЮМЗ - 8040,2 - -28,45%;

- по трактору 6АКЛ - 32,4%.

В динаміці по кварталам собівартість кожного трактору зростала, що пов'язано з низкою об'єктивних та суб'єктивних причин, що в остаточному підсумку призвели до збитковості виробництва тракторів.

Невиконання плану по виготовленні тракторів пов'язано з несвоєчасним поверненням коштів з бюджету (НАК «Украгролізинг» за поставлені трактори, і у зв'язку з чим підприємство не мало достатньо обігових коштів для збільшення обсягів виробництва). По кварталам 2009-го року кількість тракторів поступово збільшувалася. Так, у першому кварталі було виготовлено 329 тракторів. З них тракторів ЮМЗ-8270 - 87 штук, ЮМЗ-8040.2 - 113 штук, ЮМЗ - :АКЛ - 129 штук. У другому кварталі було вироблено 389 тракторів. З них тракторів ЮМЗ-8270 - 28 штук, ЮМЗ-8040.2 - 185 штук, ЮМЗ-6АКЛ - 179 штук. За третій квартал було виготовлено 473 тракторів.

З них тракторів ЮМЗ-8270 - 75 штук, ЮМЗ-8040.2 - 185 штук, ЮМЗ-6АКЛ - 213 штук. У четвертому кварталі було виготовлено 475 тракторів. З них тракторів ЮМЗ-8270 - 75 штук, ЮМЗ-8040.2 - 189 штук, ЮМЗ - :АКЛ - 211 штук. Нерівномірна кількість виготовлення тракторів пов'язано з нерівномірністю замовлень, недостатнього обсягу обігових коштів та залишків готової продукції на складі.

Жорстокість конкуренції з боку Мінського тракторного заводу і витісненням ним тракторів ЮМЗ з українського ринку за рахунок демпінгу цін, гнучкої цінової політики, надання широкого сегменту послуг по гарантійному та сервісному обслуговуванню поставило ВО ПМЗ у вузькі цінові рамки і змусило застосовувати адекватну цінову політику для забезпечення утримання ринкового сегменту, (затримки реалізації тракторної техніки вимагають додаткових витрат на консервацію, а також заміну швидко зношуючих деталей (прокладок, гумовотехнічних виробів і т.д.), пально-мастильних матеріалів і т.д., викликаних збереженням готової продукції на відкритих площадках складу готової продукції).

В четвертій частині звіту було запропоновано шляхи та розраховано резерви зниження собівартості тракторів за рахунок збільшення обсягів виробництва, зниження накладних витрат, покращення якості технологічних процесів, ефективного використання енергетичних ресурсів.

Матеріальні витрати в структурі собівартості тракторів складають близько 55%, тому навіть незначне заощадження сировини, матеріалів, палива, енергії при виробництві кожного трактора в цілому по підприємстві може дати великий ефект.

Однак все ж таки основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкції виробів і удосконалення технології виробництва, використання прогресивних видів технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, упровадження технічно обґрунтованих норм матеріальних витрат. Роль технологій є визначним чинником у досягненні конкурентоспроможності продукції не тільки на вітчизняному, а й на світовому ринках.

література

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» // Бухгалтерія; право, податки, консультації. - 2001. - №5.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Запаси» // Бухгалтерія: право, податки, консультації. - 2001. - №5.

Типове положення з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 року, №473.

Ананькина Е.А. Данилочкина Н.Г. Управление затратами. - М: ПРИОР, ИВАКО Аналитик, 1998. - 64.

Бойко В.В. Економика предприятий Украины: Учебное пособие. - Днепропетровск: Пороги, 1997. - 312 с.

Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.:Атік, 2002. - 480 с.

Бондар Н.М. Економіка підприємства: навч. посіб. - К,: Видавництво А.С.К., 2004. - 400 с.

Володькіна Н.В. Економіка промислового підприємства: навч. Посібник для вищих навч. закладів / М.В. Володькіна. - Київ: ЦНЛ, 2004. - 195 с.

Фандель Г. Теорія виробництва і витрат: Пер. з нім. - К.: Таксон, 2000. - 521 с.

Тарасенко Н.Б. Економічний аналіз промислового підприємства. - К.: Алерта, 2003.

Котляров С.А. Управление затратами. - СПб.: Питер, 2001.-

160 с.

Кміть В.Н. Системний підхід до управління накладними витратами підприємств // Фінанси України. - 2002. - №7 С. 51-57.

Кміть В.Н. Оптимізація накладних витрат у забезпеченні підвищення конкурентоспроможності продукції // Фінанси України. - 2004. - №9 С. 58-64.

Макеев А.П. Собівартість продукції в контексті технологічного розвитку виробництва. // Формування ринкових відносин в Україні №10 (29) / 2003, - С 15-18.

15. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості (наказ Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001 року №7).

16 Грещак М.Г. Внутрішній економічний механізм підприємства. - К.: КНЕУ, 2001. - 228 с.

17. Зайцев Н.Л. Економика промышленного предприятия: учебник для вузов. 3-є изд. - М.: Инфра-М, 2000.

18. Петрович Й.М. Будіщева І.О., Устінова І.Г. Коношенкова Г.Б. Економіка виробничого підприємства. Навчальний посібник. - Львів: Оксарт, 1996. - 416 с.

19. Шим Д.К., Стил Д.Т. Метода управлення стоимостью и анализа затрат. - Москва, 1996. -416 с.

20. Економіка підприємства: Підручник. За ред. Акад. С.Ф. Покропивного, 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

21. Хорнгрель И.Т., Фостер Дж. Бухгалтерский учет: Пер. с англ. - М.: Финансн и статистика, 1995. - 416 с.

22. Економіка підприємства: навч. Посібник для вищих навч. закладів / Київ. нац. ун-т; за редакцією А.В. Шегди. - К.: Знання-Пресс, 2002 - 335 с.

Размещено на Allbest.ru