Економічний аналіз підприємства

Понятгя ”iнновацiйний потенцiал” нещодавно увійшло до термiнiв економiчної науки як економiчна категорiя, але в сучаснiй економiчнiй лiтературi, у тому числi й українськiй, вiдсутнє однозначне його визначення. Бiльшiсть авторiв керуються так званим ресурсним пiдходом, тобто уявляють iнновацiйний потенцiал як сукупнiсть ресурсiв, видiляючи найчастiше такi його елсмепти, як наукова, iнформацiйно-технологiчна, органiзацiiiна, матерiально-технiчна, фiнансова складовi. При цьому усi складники мають бути узгодженi мiж собою й виконувати певнi функції. Іншi автори роблять наголос на можливостi використання ресурсiв.

Для ефективного здiйснення iнновацiйної дiяльностi пiдприємству потрiбна така сукупнiсть ресурсiв: iнтелектуальних (технологiчна документацiя, винаходи, патенти, лiцензiї, кориснi молелi, промисловi зразки); матерiальних (дослiдне, експериментальне і лабораторне устаткування); фiнансових (власнi, запозиченi iнвестицiйнi, бюджетнi, грантовi кошти); iнфраструктурних (власнi, пiдроздiли НДР i ДКР, конструкторський вiддiл, вiддiл головного технолога, вiддiл маркетингу нової продукцiї, лабораторiя контролю якостi продукцiї, патентно-лiцензiйний вiддiл); додаткових ресурсiв пiдвишення результата iнновацiйної дiяльностi (партнерськi та особистi зв'язки з науково-дослiдними iнститутами, ВНЗ, у тому числi й закордонними, iнформацiйний вiддiл, досвiд управлiння проекта-ми, стратегiчне управлiння пiдприємством).

Наявнiсть i масштаби розвитку таких ресурсiв iнновацiйної дiяльностi визначають готовнiсть тепер i в перспективi ефсктивно впроваджувати та освоювати пiдприємством новi технології. Вiд величини iнновацiйного потенцiалу залежить вибiр тiєї чи iншої стратегії iнновацiйного розвитку. Так, якщо у пiдприємства наявнi усi необхiднi ресурси, то воно може пiти шляхом стратегiї лiдера, розробляючи та впроваджуючи принципово новi (базиснi) iнновацiї. Якщо iнновацiйнi можливостi обмеженi, тодi доцiльно їх нарощувати та вибирати стратегiю послiдовника, тобто реалiзовувати полiпшуючи технології. При виборi тiєї чи iншої стратегiї розроблення i впровадження нових технологiй на сьогоднi не досить обмежуватися лише оцiнкою та впровадженням чинникiв iнновацiйної сфери. Треба також враховувати наявнiсть ресурсiв для подальшого виробництва iнновацiй Причиною тому є рiзке скорочення життевого циклу iнновацiй.

10.Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

ЗАТ”Житомирпромспецбуд” має право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічних операцій, що не заборонені законодавством:

Різноманітна кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності, навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі як в Україні, так і за кордоном.

Спільна підприємницька діяльність ЗАТ”Житомирпромспецбуд” та іноземних партнерів з предмету діяльності ТОВАРИСТВА.

Організація і проведення виставок, ярмарок, торгів, аукціонів, конференцій, семінарів та інших подібних заходів спільно з іноземними партнерами як в Україні, так і за кордоном.

Товарообмінні операції, інші форми зустрічної торгівлі.

Надання послуг із працевлаштування, навчання, стажування громадян України за її межами та громадян інших держав на території України. ЗАТ”Житомирпромспецбуд” може здійснювати види зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним Законодавством.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ”Житомирпромспецбуд” має всі права юридичної особи та учасника зовнішньоекономічних відносин.

ЗАТ”Житомирпромспецбуд” веде бухгалтерський, статистичний та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, за результатами якого складає звітність, що надсилається уповноваженим на її прийняття органам державної влади України.

ЗАТ”Житомирпромспецбуд” несе відповідальність за порушення чинного законодавства України, що регулює зовнішньоекономічну діяльність на умовах і в порядку, у видах і формах, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та зовнішньоекономічними угодами (контрактами).

Часто сторонам контракту невідомі розходження в торговій практиці їхніх країн. Це спричиняє недорозуміння, суперечки і звертання в суди, а також втрату часу і грошей.

Для усунення подібних проблем. Міжнародна торговельна палата вперше в 1936 р. опублікувала міжнародні правила тлумачення торгових термінів, відомих як "Інкотермс 1936". Доповнення і зміни вносилися потім у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і в 2000 р. з метою приведення правил відповідно до поточного міжнародною торгов практикою.

Усі терміни розділені на чотири категорії, починаючи з випадку, коли продавець надає товари покупцю безпосередньо у своїх приміщеннях (терміни групи "Е" - Е term - ЕХ works), відповідно до термінів другої групи продавець зобов'язується надати товар у розпорядження перевізника, що забезпечується покупцем (терміни групи F - FСА, FА and FОВ), відповідно до термінів третьої групи "З" продавець зобов'язується укласти договір перевезення, однак без прийняття на себе ризику випадкової чи загибелі ушкодження чи товару яких-небудь додаткових витрат після навантаження товару (терміни групи З - CFR, CIF & CIP) і, нарешті, терміни групи D, згідно яким продавець несе усі витрати і приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення (DА, DES, DEQ, DDU & DDP).

Інкотермс-90

Група Е

Відвантаження

EXW - із заводу

Група F

Основне перевезення оплачене

FCA - франко перевізник

FAS - вільно уздовж борта судна

FOB - вільно на борті

Група З

Основне перевезення оплачене

CFR - вартість і фрахт

CIF - вартість, страхування і фрахт

CPT - перевезення оплачене до

CIP - перевезення і страхування оплачені до

Група D

Прибуття

DAF - постачання на границі

DES - постачання із судна

DEQ - постачання з причалу

DDU - постачання без оплати мита

DDP - постачання з оплатою мита

Якщо розглянути захищеность експортера від ризику втрати товару під час перевезення, то найбільш вигідними умовами, є умови з групи "СFR", "СІF", "СРТ", "СІР". Дуже важливим є в даній групі термінів звільнення продавця від подальших витрат і несення ризиків після належного виконання їм зобов'язань за контрактом шляхом укладення договору перевезення, передачі товару перевізнику і його страхуванню, відповідно до умов СІF і СІР. При використанні цих умов в обов'язки продавця входить оплата витрат по перевезенню товару звичайним шляхом і загальноприйнятим способом до місця призначення, а ризик випадкової загибелі чи випадкового ушкодження товару, і додаткові витрати, що виникають після передачі товару перевізнику, покладаються на покупця.

Отже, для підприємства на даний проміжок часу найбільш вигідним було б використання саме цих умов. Так як вони гарантують експортеру найбільшу захищеність в плані ризику втрати товару під час транспортування.

Необхідно сказати декілька слів про момент переходу ризиків з продавця до покупця. Адже це питання, являється не менш актуальним чим розподіл витрат при здійсненні зовнішньоторговельної угоди.

Ризик загибелі чи ушкодження товарів, також як і обов'язку по оплаті відповідних витрат, переходять із продавця на покупця з моменту виконання продавцем обов'язку по постачанню товару. Хоча продавцю не надане право допускати прострочення в переході ризику й оплаті відповідних витрат, усі терміни допускають перехід ризику і відповідних витрат до здійснення постачання, якщо покупець не приймає погодженого постачання чи не представляє інструкції (у відношенні терміну постачання і місця постачання), що продавець може зажадати для виконання свого обов'язку по постачанню товару.

Для переходу ризику і розподілу витрат у першу чергу необхідно, щоб товар був індивідуалізований і призначений саме для даного покупця. Це найбільше важливо при постачанні товару на умовах ЕХ, оскільки при постачанні товару на всіх інших умовах він звичайно індивідуалізується і призначається конкретному покупцю при підготовці його до навантаження і відправлення (терміни групи "F" ) чи при постачанні його в місце призначення (терміни групи "D").

У виняткових випадках, коли товар відвантажується продавцем навалом без виділення для кожного покупця відповідних кількостей, перехід ризику і відповідних витрат здійснюється тільки після належного виділення товару.

Отже, основний документ, що регулює розподіл відповідальності між сторонами зовнішньоторговельного контракту - міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс". Уміле використання і знання цього документа може позбавити підприємство зайвих проблем, зв'язаних з торгівлею товарами на зовнішньому ринку, забезпечити впевненість у правильності укладання контрактів, зокрема, обговорення такого його пункту як “Умови постачання”.

11.Правова робота на підприємстві

За юридичними консультаціями підприємство звертається до юридичної фірми. Юридична фірма займається оформленням договорiв пiдприємства з постачальниками та покупцями, представленням пiдприємства у господарському судi при рішеннi спiрних питань, якi виникають в процесi господарської дiяльностi пiдприємства, тощо. Складанням трудових договорів, контрактів і пов'язаними з цим роботи виконуються у відділі кадрів.

На перший погляд здається, що проблем з укладанням контракту із працівником не повинно виникати взагалі, адже законодавством це питання врегульовано. Але, як свідчить практика, трапляються випадки порушення законодавства у цій сфері.

Верховна Рада Української РСР 20.03.1991 р. внесла зміни до Кодексу законів про працю (КЗпП), якими був передбачений новий вид трудового договору -- контракт.

Але не з кожним працівником дозволено укладати такий договір. Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств). Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до статті 9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно із законодавством України. При цьому трудові відносини, що фактично тривають, залежно від конкретної ситуації визнаватимуться строковими або безстроковими.

Контракти укладаються з працівниками невиробничих підрозділів. Наприклад з членами Правління. Трудові договори з членами Правління укладаються в письмовій формі. Нижче наведені деякі з умов, що включаються в трудові договори:

- визначення прав та обов'язків посадової особи;

- оплата праці та режим робочого часу;

- відповідальність (матеріальна, дисциплінарна);

- соціальні гарантії та пільги (наприклад, надання членам Правління можливості купувати акції Товариства із знижкою, надання додаткових відпусток, надання додаткової матеріальної допомоги на лікування, часткове відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням або орендою житла);

- положення щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;

- термін, на який укладається трудовий договір;

- зобов'язання посадової особи не розголошувати інформацію, яка носить характер конфіденційної або таємної, як протягом терміну дії трудового договору, так і протягом певного часу після його закінчення;

-якщо член Правління володіє знаннями, які мають велике значення для конкурентоспроможності Товариства, - зобов'язання не брати участь у підприємствах, що конкурують з Товариством, протягом терміну дії трудового договору та протягом певної кількості місяців або років після його закінчення;

- обов'язки щодо захисту інтересів Товариства та прав акціонерів. Наприклад, член Правління зобов'язаний сповістити Правління чи Спостережну раду в разі його фінансової зацікавленості в будь-якій угоді, де однією з сторін є Товариство, а також в разі інших конфліктів інтересів зазначеної особи та Товариства;

- підстави для дострокового розірвання трудового договору.

При укладанні контрактів повинні задовольнятися обов'язкові умови. До таких умов відносяться:

1) місце роботи;

2) трудова функція;

3) дата початку і закінчення роботи;

4) оплата праці.

Місцем роботи вважається розміщене в певній місцевості конкретне підприємство, установа, організація. Умова про місце роботи часто уточнюється шляхом вказання на окрему частину або філію підприємства, де буде здійснюватися трудова діяльність працівника (певний цех, відділ, студія і т.д.). На нашому підприємстві місцем роботи вказується все підприємство, робоче місце (місце виконання роботи) може бути на будь-якому об'єкті, що обслуговує ЗАТ”Житомирпромспецбуд”.

Трудова функція встановлюється шляхом визначення сторонами контракту професії, спеціальності, кваліфікації, посади, за якими працюватиме працівник.

Трудова функція робітника визначається роботою, яку він виконує, а службовця - посадою, яку він займає. Всі службовці за характером праці діляться на три категорії: керівники, спеціалісти і технічний персонал. Щоб вірно визначити посадові обов'язки і кваліфікаційні вимоги, звертаються до кваліфікаційного довідника посад.

Початок роботи -- умова про час, з якого працівник повинен приступити до роботи. Саме з цього моменту в більшості випадків виникають взаємні права і обов'язки сторін. Момент початку роботи встановлюється при безпосередніх переговорах працівника і роботодавця. Якщо укладається строковий трудовий договір, необхідно обов'язково вказати дату закінчення роботи.

Необхідною умовою контракту є умова про строк роботи. До нього входять час, з якого працівник розпочне виконання трудових обов'язків, та термін дії контракту. Підписання сторонами контракту є правовою підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (наймання) на роботу з дати, встановленої в контракті за згодою сторін.

Однією з головних позицій контракту є оплата праці. Пункт 11 Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників (далі - Положення) передбачає, що умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розмір виплат не може бути меншим, ніж це передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.

12.Охорона праці та навколишнього середовища

Адміністрація за допомогою вiдповiдних служб i пiдроздiлiв по компетенції виконує комплекс органiзацiйно - технiчних нормативiв безпеки ,гігієни та виробничого середовища, пiдвищення наявного рiвня охорони праці виробничого побуту, а також заходiв запобiгання випадкам виробничого травматизму, професiйних захворювань i аварiй; на реалiзацiю комплексних заходів видiлено 50тас.грн. тис.грн.

У термін з 01.09.2007 року по 2012 роки щорiчно згідно з колективним договором виконуватимуться заходи щодо підготови підроздiлiв до роботи в осiнньо - зимовий перiод.

При прийнятті працiвника на роботу вінознайомлюється пiд розписку з умовами працi та наявностi на робочому мiсцi небезпечних i шкідливих виробничих факторiв, їх можливим впливом на здоров"я, а також наявні пільгиза роботу в таких умовах.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свiй рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобiв iндивiдуального захисту відповідно до нормативно - правових актiв з охорони працi та колективного договору. У разі нередбаченого зношення цих засобiв не з вини працiвника роботодавець зобов'язаний замiнити їх за свiй рахунок. У разi придбання спецодягу, iнших засобiв iндивiдуального захисту, мийних та знезаражуючих засобiв за свої кошти роботодавець зобов'язаний відшкодувати всi витрати на умовах передбачених колективним договором.(ст.4 Закону “Про охорону працi”).Своєчасно та безкоштовно забезпечувати працiвникiв молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, лiкувально - профiлактичним харччуванням, а при роз"їздному характерi умов працi цим працiвникам виплачується грошова компенсацiя на придбання молока або рiвноцiнних йому харчових продуктiв, лiкувально - профiлактичного харчування. (згiдно локації мiсць).

Забезпечується на на підприємствi і належний питний режим.

Перелік професiй з шкiдливими умовами працi та пiльги для них визначається комiсiєю при атестацiї робочих мiсць, яка проводиться один раз на п'ять років.

Забезпечується безкоштовне проведення перiодичних медичних оглядiв працівників зайнятих на шкiдливих i небезпечних роботах, працiвникiв вiком до 21 року, а також виконання рекомендацiй висновкiв медичної комiсiї за результатами огляду працiвникiв.

На підприємстві здійснюється контроль за тим щоб не допускати працiвникiв пiдприємства до роботи, яка їм протипоказана за результатами медийного огляду. Пiдлiткiв не призначати до роботи вiком до 18 рокiв, яка пов'язана виключно з пiдiйманням, утриманням або перемiщенням важких речей, а також на роботах з шкiдливими i небезпечними умовами працi.

Забезпечується належне утримання та фiнансування пункту охорони здоров'я пiдприємства не рiдше одного разу на квартал забезпечується комплектування аптечок необхiдними медикаментами.

Перелiк конкретних заходiв до полiпшення виробничих та побутових
умов, виконується згiдно комплексних заходiв ЗАТ „Житомирпромспецбуд" на 2006-2010р.р., погоджених з iнспекцiєю Госпромгiрнагляду.

Проводиться один раз на квартал за участю представникiв профспiлкового комiтету аналiз причин виникнення нещасних випадкiв, аварiй та професiйних захворювань на виробництвi. Вiдповiдно до висновкiв розроблються заходи.

Проводяться навчання i перевiрку знань працiвникiв, якi зайнятi на роботах з пiдвищеною небезпекою згiдно наказу ЗАТ„Житомирпромспецбуд".

Профспiлковий комiтет зобов'язаний:

Органiзовувати роботу громадських iнспекторiв працi, комiсiї з питань охорони працi, спiльно з адмiнiстрацiєю проводити їх навчання.

Здiйснювати контроль за дотриманням адмiнiстрацiєю законодавства про охорону працi, створення безпечних i нешкiдливих умов працi, належних виробничих та санiтарно - побутових умов, забезпечення працiвникiв спецодягом, спецвзуттям, iншими засобами iндивiдуального та колективного захисту.

У разi загрози життю або здоров'ю працiвникiв вимагати вiд адмiнiстрацiї негайного припинення робiт на робочих мiсцях, дiльницях, цехах на час, необхiдний для усунення загрози життю або здоров"ю працiвникiв.

Брати участь у розробцi комплексних заходiв з питань охорони працi, опрацюваннi та прийняттi локальних нормативних актiв про охорону працi, оцiнюваннi умов працi на робочих мiсцях.

Брати участь у розслiдуваннi нещасних випадкiв, профзахворювань, аварiй на виробництвi, а також у визначенi розмiру виплат для вiдшкодування шкоди потерпiлим та їхнiм сiм"ям при нещасних випадках.

Профспiлковий комiтет розглядає скарги на рiшення адмiнiстрацiї ЗАТ „Житомирпромспецбуд" про вiдшкодування шкоди заподiяної працiвником або травмами пов'язаними з виробництвом у зв'язку з виконанням їм трудових обов'язкiв.

Висновок

На мою думку на ЗАТ “Житомирпромспецбуд” частково ефективно використовується управління за цілями. Управління за цілями являє собою метод поєднання планування, контролю і мотивації, який успішно застосовують багато організацій для зменшення кількості конфліктів і зниженню негативної реакції людей на контроль шляхом їх участі в цьому процесі. Метод управління за цілями допомагає релазовувати стратегію шляхом покращення звязку між цілями підлеглих, цілями їх начальників і цілями всієї організації. Управління за цілями має багато прихильників, також існує багато прикладів позитивних результатів застосування даного методу. Загальна правильність методу управління за цілями пояснюється дослідженнями в області постановки цілей і зворотнього звязку. Існують докази, що продуктивність людей, які мають конкретні цілі, вища ніж у людей, для цілі не встановлені або яких не просять старатися. Встановлення конкретних цілей підвищує продуктивність тому, що індивід має чіткі очікування відносно результата. Відповідно теорії ймовірності, якщо люди чітко уявляють, яких результатів від них очікують, і якщо вони відчувають сильну ймовірність того, що прикладаючи певні зусилля, вони зможуть досягнути даного рівня продуктивності і отримати відповідну винагороду, то їх мотивація виконання завдання підвищиться. Існують також докази, що представлення людям інформації про результати їх роботи підвищує їх продуктивність. Дані докази показали також, що така інформація буде ефективною, якщо вона конкретна, прямо відноситься до діла і своєчасна. Але метод управління за цілями має і деякі недоліки. Це пояснюється тим, що залучення до участі в постановці цілей посилює мотивацію деяких робітників і підвищує їх продуктивність, але в деяких випадках таак участь не завжди корисна і не завжди реально веде до підвищення продуктивності.

Недоліками є недостатньо високий рівень організації оплати праці і способів відволікання коштів на неї.

Список використаної літератури

1.Бородіна Н.О. Маркетинг: Навчально-методичний посібник для вивчення дисципліни. - Житомир: ЖІТІ, 2003. - 350с.:іл..89. - Табл..:39.

2. Макаровська Т.П.Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл.-К.:МАУП,2003.-304с.

3.Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Видання друге, перероб. і доп. Житомир: ЖІТІ,2002.-420с.