Розроблення пропозицій щодо оцінки інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ

Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу. Фінансовий та техніко-економічний аналіз ДП ХЕМЗ. Проблематика інноваційного потенціалу, розроблення пропозицій щодо його оцінки. Багатофакторний аналіз показників, які застосовуються для оцінки.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2012
Размер файла 1,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво в своїй натуральній формі і в процесі виготовлення продукції цілком споживаються. Тому при оцінці відповідних компонентів економічного потенціалу підприємства оборотні фонди доцільно враховувати через вартість кінцевої продукції або непрямим шляхом у показниках ефективності виробничого процесу або етапу.

Фінансовий потенціал у працях багатьох вчених визначається як обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, якими воно може розпоряджатися для здійснення поточних та перспективних витрат. Ці ресурси приймають участь у виробничо-господарській діяльності та залучаються для фінансування певних стратегічних напрямів розвитку підприємства. Таким чином, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів в результаті діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві. До складу фінансового потенціалу включаються різні фінансові ресурси, що складаються, в свою чергу, зі статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, оборотних активів тощо. Таким чином, фінансовий потенціал можна визначити як фінансові ресурси, з приводу яких виникають відносини на підприємстві з метою досягнення його ефективного функціонування.

Характеристика фінансового потенціалу може бути виконана з позиції як короткострокової, так і довгострокової перспективи. У першому випадку говорять про ліквідність і платоспроможність фірми, у другому - про її фінансову стійкість. Фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів у результати діяльності підприємства. До певної міри фінансовий потенціал виступає в ролі важеля, що формує механізм динамічної трансформації ресурсів у результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві.

Отже, у зв'язку з цим доцільним вбачається зробити висновок про те, що фінансовий потенціал - сукупність фінансових ресурсів, що знаходиться у розпорядженні підприємства, а також можливість, здатність та необхідність їх як простого, так і розширеного відтворення з метою забезпечення стійкого, динамічного та збалансованого розвитку підприємства.

Таким чином, вкрай важливим є визначення сутності фінансового потенціалу, його складових, та способів його розширення та примноження, адже його потужність, ефективне та доцільне використання його ресурсів сприятиме подоланню критичних явищ у діяльності підприємств, надаватиме можливості для підвищення їх конкурентоспроможності та нарощування обсягів виробництва. [52, с.118].

Останньою складовою інноваційного потенціалу є організаційний потенціал. Його основу складає організаційний ресурс керівників - функція повноважень, влади, лідерських якостей, стиля управління, що використовується і ціннісних установок. Сукупний організаційний ресурс у загальному випадку може представляти інтегровану суму ресурсів керівництва (для досягнення цілей організації).

Оцінка організаційного ресурсу вимагає дослідження існуючої системи управління, розподілу функцій і повноважень в її рамках, професійних та особистих властивостей керівників та організаційного клімату.

Формування організаційного потенціалу досягається:

проектуванням структури організації і формуванням організації як ці і спрямованої системи;

організацією діяльності відповідно до встановлених цілей установи;

організацією планування та інформаційного забезпечення діяльності;

реструктуризацією організації і реорганізацією її діяльності та управління діяльності відповідно до зміни потреб суспільства, цілей організації і стану зовнішнього середовища;

розвитком систем управління тощо.

Аналіз та узагальнення відомих в літературі підходів до визначення інноваційного потенціалу та його складових можуть бути адаптовані для оцінки інноваційного потенціалу підприємства. При цьому повинні бути враховані всі ресурсні складові інноваційного потенціалу, що було виділено. Кількісний інтегральний показник інноваційного потенціалу підприємства формується за складовими, які характеризують такі ресурси: інтелектуальні, науково - технічні, майнові, фінансові та організаційні.

У зв'язку з тим, що рівень інноваційного потенціалу на багатьох українських підприємствах дуже низький, у тому числі і на ДП ХЕМЗ виникає велика кількість проблем, що потребують вирішення. Основні проблеми, пов'язані з оцінкою інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ відображено на карті проблем (рис.2.3).

Першою і основною проблемою виявлено низький рівень ефективності діяльності підприємств і необхідність його підвищення. Ісходячи з цієї проблеми виникає низка інших. Так виникає потреба підвищення рівня інноваційного потенціалу.

Оскільки реалізація інноваційної політики на підприємстві повинна здійснюватися з позицій первинної значущості людських ресурсів і, зокрема, кадрів (що “дістають" інвестиції, забезпечують науково-дослідний і дослідно-конструкторський заділ, створюють технології, що поставляють інформацію, сприймають і здійснюють інновації), то первинність людини як особистості та головної продуктивної сили суспільства повинна розглядатися в загальній концепції формування громадянського суспільства в Україні.

Рис.2.3 Карта проблем.

Тому, з одного боку, потрібно організувати людський фактор як головну продуктивну силу для кожного конкретного підприємства в рамках досягнення його цілей, а з іншого - сприяти самореалізації кожного працівника, у першу чергу тих, хто функціонально займається інноваційною діяльністю (питання самореалізації працівників безпосередньо пов'язано з сутністю громадянського суспільства, яке забезпечує самореалізацію людини в різних сферах життєдіяльності).

З метою організації людського фактору слід переходити до культури цільового управління (КЦУ), в рамках якої кожна діяльність усередині організації чітко спрямовується на досягнення її кінцевих цілей, у тому числі за допомогою мотивованої діяльності особливої категорії працівників-інноваторів (до яких відносяться і топ-менеджери).

Таким чином, виходячи з антропосоціального підходу до управління соціально-економічними процесами, поступово постають два головних напрямки підвищення інноваційного потенціалу підприємства за рахунок людського фактору. Один з них пов'язаний з визначенням сукупності працівників як соціуму, в якому слід організувати працю для зацікавлення всіх учасників у її високих результатах.

Другий напрямок пов'язаний з діяльністю конкретної категорії працівників щодо безпосереднього використання (впровадження) інновацій на практиці. Таку категорію працівників зазвичай називають інноваторами. Це, як правило, кваліфіковані працівники, які володіють особливими діловими і особистісними (психомоторними) якостями, які обумовлюють їх відношення до змін через активне сприйняття новизни. У таких людей розвинена творчість і ослаблена інерційність мислення за рахунок посилення його гнучкості.

Далі виникає необхідність удосконалення методики оцінки інноваційного потенціалу, звідки одразу бачимо недостатню обґрунтованість існуючих систем показників, що не дозволяє реально оцінити стан інноваційного потенціалу на підприємстві. Тому, в першу чергу, слід звернути увагу на інформаційну базу. Інформаційні бази даних включають весь комплекс статистичних показників, які характеризують господарську діяльність організації в цілому і її підрозділів, а також, фактологічний матеріал про всі фактори, які впливають на стан і тенденції розвитку організації. При формуванні бази даних вирішуються питання про систему збереження і обновлення даних, а також обґрунтовується ув'язка даних, їх взаємна узгодженість, можливість проведення порівняння і співставлення оцінок даних, що зберігаються в банку даних. Інформаційна база даних повинна задовольняти наступним вимогам:

структура бази даних повинна дозволяти легко розчленять її на складові частини, які розміщуються в окремих вузлах мережі, забезпечувати простоту доступу до будь-якої підбази, захист від несанкціонованого доступу до тих чи інших даних і високу продуктивність в роботі з даними;

структура інформаційної бази повинна забезпечувати адекватність змісту зовнішньої (документальної) і внутрішньої (комп'ютерної) форми зберігання інформації про об'єкти чи процеси, з якими працює виконавець;

структура інформаційної бази і схема її розподілення по вузлах локальної обчислювальної мережі повинна забезпечувати можливість єдиного або одночасного процесу корегування декількох однакових баз даних, що зберігаються у різних вузлах, або ж заміну скорегованої бази даних одного вузла на всіх інших, зв'язаних з ним інформаційною мережею;

структура інформаційної бази повинна бути мінімально надлишковою і одночасно зручною для архівування даних.

Усі вище зазначені проблеми наштовхують на висновок, що необхідно впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу.

Висновки до розділу 2

Для переходу економіки країни на інноваційний шлях розвитку необхідне досконале нормативно-правове забезпечення. Норми про інноваційну діяльність, що містяться в багатьох актах різних галузей законодавства України і за якими інновації є складовими інвестиційного процесу, утворюють в Україні законодавчу базу для здійснення і розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, яка має досить виразні ознаки постійного вдосконалення, але результативність її впливу на розвиток інноваційних процесів ще недостатня.

В даному розділі наведена коротка характеристика ДП ХЕМЗ, проведено фінансовий та техніко-економічний аналіз діяльності підприємства.

Згідно з фінансовим аналізом підприємство знаходиться у нормальному стійкому фінансовому становищі, запаси й витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів і довгострокових позикових коштів. Після проведення аналізу балансу можна стверджувати, що баланс не є досить ліквідним. Коефіцієнт загального покриття не перевищує одиницю, тому підприємство не можна вважати платоспроможним.

Згідно з техніко-економічним аналізом, можна зробити висновок, що основні техніко-економічні показники у 2008 році зросли.

Знос основних фондів на кінець року значно збільшився. Із наведених розрахунків можна зробити висновки, що фондовіддача у звітному році зросла, відповідно знизилась і фондоємність продукції, що свідчить про зростання ефективності використання ОВФ. Показники використання матеріальних ресурсів покращились. Згідно з проведеним аналізом можна зробити висновок про те, що в 2008 році середньооблікова чисельність в порівнянні з 2007 роком, як всього персоналу, так і основного виробничого зменшився приблизно на одну і теж саму величину (на 1%).

У зв'язку з тим, що рівень інноваційного потенціалу на багатьох українських підприємствах дуже низький, у тому числі і на ДП ХЕМЗ виникає велика кількість проблем, що потребують вирішення. Основні проблеми, пов'язані з оцінкою інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ наступні: низький рівень ефективності діяльності підприємств і необхідність його підвищення, низький рівень інноваційного потенціалу, необхідність удосконалення методики оцінки інноваційного потенціалу.

3. Розроблення пропозицій щодо оцінки інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ

3.1 Багатофакторний аналіз показників, які застосовуються для оцінки інноваційного потенціалу підприємства

Як правило, дослідження готовності підприємства до новацій проводиться на основі оцінки його інноваційного потенціалу. Основними методами, вживаними для діагностики різних складових потенціалу, є: експертний, бальний, факторний методи, рейтинговий порівняльний аналіз, економіко-математичні методи, машинне імітаційне моделювання і ін.

[41, c. 196]. Форма діагностики потенціалу може залежати від організаційно-управлінської структури, галузевої специфіки і т.д. Як правило, застосовують наступні основні форми діагностики потенціалу:

комплексне дослідження (одночасно аналізуються всі основні складові економічної спроможності підприємства);

поелементне (поетапне) дослідження (аналізуються головні критерії, які в сукупності визначають здатність підприємства вирішувати його основні задачі).

Для розрахунку інноваційного потенціалу необхідно обрати показники, що характеризують кожну складову потенціалу.

Інноваційний потенціал включає в себе наступні складові:

трудовий потенціал;

науково-технічний потенціал;

майновий потенціал;

фінансовий потенціал;

організаційний потенціал.

До кожної складової було обрано групу показників, що найбільше характеризують той чи інший потенціал. У таблиці 3.1 наведено групи показників, характеризуючих трудовий, науково-технічний, майновий, фінансовий та організаційний потенціал.

Таблиця 3.1

Складові інноваційного потенціалу

Потенціал

Показники

1

2

1. Трудовий

Питома вага робітників, вивчених новим професіям

Питома вага робітників, що підвищили кваліфікацію у звітному періоді

2. Науково-технічний

Питома вага інвестицій у інновації в загальному обсязі інвестицій в основний капітал

Питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі відгруженої продукції

3. Майновий

Коефіцієнт придатності основних фондів

Коефіцієнт оновлення основних фондів

4. Фінансовий

Коефіцієнт фінансової стійкості

Коефіцієнт автономії

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Рентабельність сукупного капіталу

5. Організаційний

Питома вага підрозділів підприємства, що беруть участь в реалізації інноваційних проектів в їх загальній кількості

Питома вага працівників, що беруть участь у реалізації інноваційних проектів в загальній кількості працівників підприємства

На основі даних показників будуємо матрицю, яка містить у собі значення вище наведених показників на підприємствах, що відносяться до однієї галузі - важка промисловість. Такими підприємствами є: ЗАТ Левада, АТЗТ Червоний жовтень, ВАТ Кондиціонер, ВАТ ЛЗМК, а також ДП ХЕМЗ у період 2002-2008 років. Після того як побудована матриця здійснюється формування еталона, з яким будуть робитися порівняння. Для цього всі розглянуті часткові показники розбиваються на дві групи: показники-стимулятори та показники-дестимулятори. Для першої групи еталонним є максимальне, а для другої групи - мінімальне значення з усіх показників. Значення показників і показників-еталонів наведено у таблиці 3.2.

Для визначення інноваційного потенціалу необхідно використовувати інтегральний показник, який включатиме у себе найбільш значущі показники інноваційного потенціалу. Для їх визначення скористаємось факторним аналізом.

Таблиця 3.2

Вихідні дані для розрахунку інтегрального показника інноваційного потенціалу

Назвав підприємства

Роки

Питома вага робітників, навчених новим професіям

Питома вага робітників, що повищили квалифікацію у звітному році

Питома вага інвестицій на інновації в загальному обсязі інвестицій в основний капітал

Питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі відгруженої продукції

Коефіцієнт придатності основних фондів

Коефіцієнт оновлення основних фондів

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Коефіцієнт фінансової стійкості

Коефіцієнт автономії

Рентабельність сукупного капіталу

Питома вага підрозділів підприємства, що беруть участь в реалізації інноваційних проектів в їх загальній кількості

Питома вага працівників, що беруть участь у реалізації інноваційних проектів в загальній кількості працівників підприємства

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

X1

X2

X3

X4

X5

X6

X7

X8

X9

X10

Х11

Х12

ЗАТ Левада

2002

0,00

0,00

0,00

0,00

0,41

0,00

0,000000

3,527682

0,570606

-0,044102

0,002000

0,030000

ЗАТ Левада

2003

0,00

0,00

0,00

0,00

0,39

0,00

0,000163

2,951250

0,717538

0,000000

0,001000

0,020000

ЗАТ Левада

2004

0,00

0,00

0,00

0,0000

0,42

0,00

0,479571

1,118459

0,913961

0,250945

0,000000

0,000000

ЗАТ Левада

2005

0,00

0,00

0,00

0,0000

0,38

0,00

0,000000

2,073457

0,809557

0,120663

0,000000

0,000000

ЗАТ Левада

2006

0,00

0,00

0,00

0,0029

0,00

0,00

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,001000

0,020000

ЗАТ Левада

2007

0,00

0,00

0,00

0,0000

0,00

0,00

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,003000

0,004000

ЗАТ Левада

2008

0,00

0,00

0,00

0,0000

0,00

0,00

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,001000

0,010000

АТЗТ Червоний жовтень

2002

0,00

0,06

0,00

0,00

0,00

0,00

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,005000

0,040000

АТЗТ Червоний жовтень

2003

0,00

0,01

0,00

0,00

0,00

0,00

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,005000

0,030000

АТЗТ Червоний жовтень

2004

0,01

0,00

0,00

0,0000

0,35

0,00

0,085960

3,932676

0,898250

0,062757

0,004000

0,070000

АТЗТ Червоний жовтень

2005

0,02

0,00

0,18

0,0000

0,30

0,00

0,001174

3,305501

0,761573

0,052465

0,004000

0,050000

АТЗТ Червоний жовтень

2006

0,03

0,42

0,00

0,0052

0,27

0,01

0,003091

1,783527

0,823760

0,005478

0,004000

0,050000

АТЗТ Червоний жовтень

2007

0,02

0,37

0,00

0,0000

0,26

0,00

0,140293

0,621057

0,882433

-0,022991

0,002000

0,030000

АТЗТ Червоний жовтень

2008

0,04

0,34

0,22

1,0000

0,26

0,00

0,063580

2,108809

0,678333

-0,038348

0,010000

0,009000

ВАТ Кондиционер

2002

0,00

0,15

0,00

0,00

0,34

0,02

0,000900

1,381385

0,580076

0,029711

0,010000

0,020000

ВАТ Кондиционер

2003

0,00

0,03

0,00

0,00

0,33

0,00

0,000135

3,215862

0,548708

0,005306

0,010000

0,030000

ВАТ Кондиционер

2004

0,00

0, 19

0,00

0,0887

0,00

0,00

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

ВАТ Кондиционер

2005

0,00

0,00

0,00

0,0000

0,39

0,00

0,000866

2,186701

0,860078

0,006187

0,003000

0,030000

ВАТ Кондиционер

2006

0,00

0,00

0,00

0,6667

0,25

0,00

0,000000

3,859718

0,438977

-0,238634

0,007000

0,050000

ВАТ Кондиционер

2007

0,00

0,00

0,00

0,0000

0,32

0,00

0,008271

3,163805

0,139594

-0,046434

0,000000

0,000000

ВАТ Кондиционер

2008

0,00

0,00

0,00

0,0000

0,41

0,00

0,016267

3,884079

-0,091126

0,000000

0,004000

0,010000

ВАТ ЛЗМК

2002

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,000000

3,956000

0,000000

0,000000

0,010000

0,090000

ВАТ ЛЗМК

2003

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,000000

0,000000

0,000000

0,000000

0,002000

0,040000

ВАТ ЛЗМК

2004

0,00

0,00

0,00

0,6549

0,31

0,00

0, 202904

3,287467

0,911406

0,006862

0,000000

0,000000

ВАТ ЛЗМК

2005

0,00

0,00

0,04

0,0000

0,14

0,01

0,046944

3,450841

0,744506

0,045290

0,000000

0,000000

ВАТ ЛЗМК

2006

0,15

0,00

0,00

0,0090

0,60

0,00

0,498594

4,097557

0,959403

0,004821

0,003000

0,070000

ВАТ ЛЗМК

2007

0,00

0,30

0,00

0,0000

0,60

0,00

0,010666

3,594200

0,931480

0,002084

0,003000

0,070000

ВАТ ЛЗМК

2008

0,03

0,01

0,15

1,0000

0,59

0,00

0,000413

2,944730

0,899241

-0,069248

0,000000

0,000000

ДП ХЕМЗ

2002

0,00

0,01

0,00

0,00

0,46

0,00

0,000187

3,864749

0,829490

-0,033579

0,007000

0,060000

ДП ХЕМЗ

2003

0,00

0,03

0,00

0,00

0,44

0,00

0,001703

3,235457

0,763898

-0,029442

0,008000

0,090000

ДП ХЕМЗ

2004

0,00

0,01

0,00

0,0000

0,50

0,00

0,000216

1,425051

0,579698

-0,017237

0,010000

0,060000

ДП ХЕМЗ

2005

0,00

0,02

0,00

0,0000

0,30

0,01

0,116931

2,431369

0,696569

-0,047361

0,002000

0,020000

ДП ХЕМЗ

2006

0,00

0,01

0,00

0,0000

0,31

0,00

0,001164

2,827497

0,707284

-0,045806

0,002000

0,010000

ДП ХЕМЗ

2007

0,01

0,05

0,00

0,0000

0,31

0,00

0,001568

1,121001

0,525234

-0, 209750

0,001000

0,020000

ДП ХЕМЗ

2008

0,03

0,02

0,00

0,0000

0,30

0,00

0,002429

2,712063

0,415909

-0,089846

0,000000

0,000000

Еталон

0,15

0,42

0,22

1,0000

0,60

0,02

0,498594

4,097557

0,959403

0,250945

0,010000

0,090000

Факторний аналіз - це методика комплексного і системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників. Основні етапи факторного аналізу:

побудова мети аналізу;

відбір факторів, визначаючих досліджувальні результативні показники;

класифікація і систематизація факторів з метою забезпечення комплексного і системного підхода до дослідження їх впливу на результати господарської діяльності;

визначення форми залежності між факторами і результативними показниками;

моделювання взаємозв'язків між результативними і факторними показниками;

розрахунок впливу факторів і оцінка ролі кожного із них на зміну величини результативного показника;

робота з факторною моделлю.

В залежності від типа факторної моделі розглядають два основних виду факторного аналізу - детермінований і стохастичний.

Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження впливу факторів, зв'язок яких с результативним показником носить функціональний характер.

Стохастичний аналіз уявляє з себе методику дослідження факторів, зв'язок яких с результативним показником відрізняючись від функціональної є неповною, кореляційною.

Якщо при функціональній залежності зі зміною аргументу завжди відбуваються відповідні зміни функції, то при кореляційній - зміна аргументу може дати декілька значень приросту функції в залежності від поєднання інших факторів, визначаючих даний показник.

Застосування факторного аналізу не обмежується початковими етапами дослідження. Будучи досить гнучким кількісним методом, він у більшій мері, чим інші методи статистики, може застосовуватися для перевірки складних гіпотез. За допомогою факторного аналізу можна не тільки перевірити, чи існує залежність, але також визначити її ступінь. Факторний аналіз дозволяє одержати інформацію про число факторів у даній ситуації, про їхню природу і взаємозв'язок.

Існує два основних напрямки можливого використання факторних методів. Перше з них і в той же час основне - це включення факторного аналізу як допоміжного інструмента в процес розробки проблем, що мають фундаментальний, теоретичний характер. На цьому шляху факторні методи можуть виявитися досить коштовними, а в деяких випадках привести навіть до рішення спірних питань. Друга можливість - це чисто практичне застосування. Тут факторний аналіз може сприяти удосконалюванню методів рішення практичних задач.

Таким чином, для здійснення факторного аналізу використаємо пакет STATISTICA 6.0.

Ісходні данні використовуємо з таблиці 3.2.

У зв'язку з тим, що за правилами факторного аналізу в подальших дослідженнях беруть участь тільки ті фактори, які пояснюють не менше 75% дисперсії, для підприємств, що аналізуються були відібрані п'ять факторів, що пояснюють 75% накопиченої дисперсії.

Для підприємств, що аналізуються найбільшу значущість має перший фактор, пояснюючий 28,12% загальної дисперсії. У самому факторі найбільшу вагу мають показники: Х5 (коефіцієнт придатності основних фондів), Х7 (коефіцієнт абсолютної ліквідності), Х8 (коефіцієнт фінансової стійкості), Х9 (коефіцієнт автономії). У зв'язку з цим перший фактор можна інтерпретувати як фінансовий потенціал.

Другий фактор пояснює 14,49% загальної дисперсії. Його склад визначають такі найбільш значущі показники, як Х11 (питома вага підрозділів підприємства, що беруть участь в реалізації інноваційних проектів в їх загальній кількості) та Х12 (питома вага працівників, що беруть участь у реалізації інноваційних проектів в загальній кількості працівників підприємства). Виходячи з цього, другий фактор характеризує організаційний потенціал.

У третьому факторі, що пояснює 12,99% загальної дисперсії, найбільшу вагу отримали показники: Х3 (питома вага інвестицій на інновації в загальному обсязі інвестицій в основний капітал) та Х4 (питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі відгруженої продукції), що дозволяє розглядати його як науково-технічний потенціал.

Четвертий фактор, на який припадає 10,68%, судячи зі складу показників (Х6 (коефіцієнт оновлення основних фондів)), характеризує майновий потенціал підприємства.

П'ятий фактор пояснює 8,67% загальної дисперсії та містить один показник - Х10 (рентабельність сукупного капіталу).

Результати факторного аналізу наведено на рисунках 3.1 та 3.2.

Рис.3.1 Значущі фактори

Рис.3.2 Результати факторного аналізу

Результат проведених досліджень за сукупністю підприємств Харківського регіону дозволяють зробити висновки про те, що в процесі оцінки інноваційного потенціалу підприємствами важкої промисловості необхідно найбільшу увагу приділити фінансовим показникам діяльності. Показники трудового потенціалу при оцінці інноваційного потенціалу підприємства не є значущими і враховуватись не будуть.

3.2 Методичне забезпечення оцінки інноваційного потенціалу підприємства

Для оцінки рівня інноваційного потенціалу підприємств доцільно використовувати підходи, які оперують статистичними даними. Тому була розроблена методика кількісної оцінки інноваційного потенціалу підприємства на основі інтегрального та часткових показників.

Кількісний інтегральний показник інноваційного потенціалу підприємства формується за складовими, які характеризують такі ресурси: трудові, науково-технічні, майнові, фінансові та організаційні.

До часткових показників, що характеризують трудову складову інноваційного потенціалу, віднесено: питома вага робітників, вивчених новим професіям та питома вага робітників, що підвищили кваліфікацію у звітному періоді.

Для аналізу науково-технічної складової запропоновано використовувати такі показники: питома вага інвестицій у інновації в загальному обсязі інвестицій в основний капітал, питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі відгруженої продукції.

До показників, що характеризують майнову складову інноваційного потенціалу, було віднесено: коефіцієнт придатності основних фондів, коефіцієнт оновлення основних фондів.

Показники, що характеризують фінансову складову наступні: коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт автономії, коефіцієнт абсолютної ліквідності, рентабельність сукупного капіталу.

Часткові показники, що характеризують організаційну складову інноваційного потенціалу такі: питома вага підрозділів підприємства, що беруть участь в реалізації інноваційних проектів в їх загальній кількості, питома вага працівників, що беруть участь у реалізації інноваційних проектів в загальній кількості працівників підприємства.

Запропонована сукупність часткових показників була застосована для оцінки складових інноваційного потенціалу підприємств Харківського регіону.

На основі факторного аналізу, визначивши показники, які є значущими для інноваційного потенціалу, можемо оцінити його за допомогою інтегрального показника.

Відповідно до методу багатомірного таксонометричного аналізу інтегральний показник визначається за формулою:

R (3.1)

де х - значення j-го показника-еталона;

х - значення j-го показника;

n - число показників.

Чим нижче значення показника, тим більший інноваційний потенціал підприємства.

У таблиці 3.3 наведено результати розрахунків інтегрального показника інноваційного потенціалу.

Таблиця 3.3.

Інтегральні показники інноваційного потенціалу

Назва підприємства

Роки

Значення інтегрального показника

1

2

3

ЗАТ Левада

2002

1,002

ЗАТ Левада

2003

1,16

ЗАТ Левада

2004

1,42

ЗАТ Левада

2005

1,38

ЗАТ Левада

2006

2,44

ЗАТ Левада

2007

2,45

ЗАТ Левада

2008

2,7

АТЗТ Червоний жовтень

2002

2,46

АТЗТ Червоний жовтень

2003

2,47

АТЗТ Червоний жовтень

2004

0,74

АТЗТ Червоний жовтень

2005

0,98

АТЗТ Червоний жовтень

2006

1,5

АТЗТ Червоний жовтень

2007

1,84

АТЗТ Червоний жовтень

2008

1,06

ВАТ Кондиционер

2002

1,7

ВАТ Кондиционер

2003

1,04

ВАТ Кондиционер

2004

2,42

ВАТ Кондиционер

2005

1,38

ВАТ Кондиционер

2006

0,7

ВАТ Кондиционер

2007

1,28

ВАТ Кондиционер

2008

1,05

ВАТ ЛЗМК

2002

1,17

ВАТ ЛЗМК

2003

2,44

ВАТ ЛЗМК

2004

0,75

ВАТ ЛЗМК

2005

1,03

ВАТ ЛЗМК

2006

0,47

ВАТ ЛЗМК

2007

0,72

ВАТ ЛЗМК

2008

0,66

ДП ХЕМЗ

2002

0,79

ДП ХЕМЗ

2003

1,003

ДП ХЕМЗ

2004

1,63

ДП ХЕМЗ

2005

1,3

ДП ХЕМЗ

2006

1,21

ДП ХЕМЗ

2007

1,76

ДП ХЕМЗ

2008

1,33

Таким чином, бачимо, що найвищий інноваційний потенціал у підприємства ВАТ ЛЗМК у 2006 році. Що стосується ДП ХЕМЗ, то його інноваційний потенціал найвищий у 2002 році. У період 2003-2008 років інноваційний потенціал знижується. Це сталось за рахунок зниження фінансових показників діяльності підприємства, таких як коефіцієнт фінансової стійкості та рентабельність сукупного капіталу.

Тому доцільно запропонувати наступні заходи:

впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу на підприємстві;

залучення провідних фахівців з питань розробки та впровадження інновацій.

На ДП ХЕМЗ проблемами інновацій, інноваційного потенціалу та інноваційного розвитку займається планово-економічний відділ. Даний відділ є структурним підрозділом ДП ХЕМЗ і підкоряється безпосередньо Першому заступнику генерального директора - заступнику генерального директора з економіки. Головними завданнями планово - економічного відділу є наступні:

організація та систематичне вдосконалення планово-економічної роботи на основі широкого використання обчислювальної техніки та прогресивних методів планування;

розробка планів з виробництва, собівартості, прибутку та контроль за їх виконанням спільно із головною бухгалтерією;

розробка проектів цін на виготовлювані ДП ХЕМЗ вироби, їх узгодження та затвердження;

використання ресурсів підприємства для збільшення обсягів продажу продукції згідно вимог внутрішнього та зовнішнього ринків та отримання максимального прибутку;

організація, спільно з іншими структурними підрозділами, робіт з впровадження та подальшого удосконалення внутрішньовиробничого господарського розрахунку у підрозділах;

проведення аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства та структурних підрозділів;

організація та підготовка, спільно з іншими підрозділами, комерційних пропозицій по контрактам, що заключаються з іншими зовнішньоторговельними організаціями, забезпечення захисту комерційних інтересів підприємства з вище зазначених контрактів;

вживання та розвиток нових форм зовнішньоекономічних відносин;

своєчасне відкриття заказів на виготовлення продукції згідно заключним контрактам і договорам, контроль стану їх виконання та проведення аналізу;

здійснення, спільно з інженерною, виробничою та комерційною службами, аналізу загрузки ДП ХЕМЗ в плановому періоді та на перспективу;

розробка бізнес-плану та фінансового плану;

виявлення внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності виробництва в структурних підрозділах підприємства, розробка конкретних пропозицій по їх раціональному використанню;

аналіз інноваційних процесів на підприємстві та розробка інноваційних стратегій розвитку.

В наслідок світової фінансової кризи різко впав попит на продукцію заводу, відсутність заказів на електродвигуни спричинило падіння імпорту, таж сама ситуація і на внутрішньому ринку. Головні замовники ДП ХЕМЗ переживають стагнацію тому зараз мова іде не про нові замовлення, а про виживання і мінімальну підтримку своєї діяльності. Саме тому ДП ХЕМЗ який має кадровий і виробничої потенціал, не має змоги проводити політику впровадження інноваційних технологій, тому що на ринку існує мінімальний попит на них.

Відсутність якісного менеджменту у сфері інновацій призводить до того, що необхідно введення нової посади - аналітика інноваційних процесів у планово-економічний відділ. Питання інноваційних процесів взагалі та оцінки інноваційного потенціалу зокрема не є першочерговими у планово-економічному відділі ДП ХЕМЗ. Відділ аналізує інноваційні процеси, але розрахунком інноваційного потенціалу не займається.

У зв'язку з впровадженням нової посади на підприємстві пропонується посадова інструкція аналітика інноваційних процесів.

Посадова інструкція аналітика інноваційних процесів.

1. Загальні положення

1.1 Аналітик інноваційних процесів відноситься до категорії адміністративно-управлінського апарату підприємства і є співробітником планово-економічного відділу підприємства.

1.2 Мета посади: аналіз і оптимізація інноваційних процесів, що протікають на підприємстві.

1.3 Аналітик інноваційних процесів призначається на посаду і звільняється від неї наказом першого керівника підприємства.

1.4 Аналітик інноваційних процесів безпосередньо підкоряється начальнику планово-економічного відділу підприємства.

1.5 Нормативні документи, якими повинен користуватися аналітик інноваційних процесів, приведені в розділі 8 справжньої Інструкції.

2. Функції

2.1 Планування робіт по обстеженню інноваційних процесів підприємства:

2.1.1 Формує календарний план робіт по моделюванню, аналізу і оптимізації інноваційних процесів і погоджує його з директором по стратегічному розвитку;

2.1.2 Складає план комунікацій і кошторис ресурсів, необхідних для проведення моделювання інноваційних процесів.

2.2 Проведення обстеження і оптимізації інноваційних процесів:

2.2.1 Розробляє структуру критеріїв оцінки ефективності модельованих інноваційних процесів і функцій;

2.2.2 Проводить моделювання, аналіз і оптимізацію інноваційних процесів з використанням прийнятих на підприємстві інструментальних засобів моделювання;

2.2.3 Формує загальний аналітичний звіт після проведення аналізу інноваційних процесів у вигляді таблиць аналізу і текстових коментарів;

2.2.4 Пропонує рекомендації по упровадженню оптимізованих інноваційних процесів і зміні організаційної структури;

2.2.5 Представляє необхідну інформацію технічному письменнику служби (відділу) розвитку для опису оптимізованого інноваційного процесу.

2.3 Презентація оптимізованого інноваційного процесу співробітникам підприємства:

2.3.1 Розробляє демонстраційні матеріали, необхідні для проведення презентації;

2.3.2 Організовує забезпечення презентації необхідними інформаційними матеріалами, технічними і програмними засобами;

2.3.3 Проводить презентацію результатів оптимізації інноваційних процесів.

2.4 Вдосконалення методики обстеження інноваційних процесів підприємства:

2.4.1 Проводить моніторинг доступних джерел інформації з питання існуючих (відомих інших) методик обстеження і оптимізації інноваційних процесів з метою визначення недоліків прийнятої на підприємстві методики;

2.4.2 Документує недоліки існуючої на підприємстві методики, пропонує способи їх усунення і надає звіт директору по стратегічному розвитку;

2.4.3 Пропонує рекомендації по упровадженню нових технологій оптимізації інноваційних процесів.

2.5 Підвищення кваліфікації і навчання співробітників організації:

2.5.1 Проводить навчання співробітників підприємства роботі в інструментальному середовищі моделювання інноваційних процесів;

2.5.2 Проводить навчання співробітників підприємства роботі в умовах оптимізованого інноваційного процесу;

2.5.3 Проходить навчання і атестацію згідно розробленому плану підприємства.

3. Повинен знати

3.1 Аналітик інноваційних процесів повинен знати:

стандарт підприємства по опису, регламентації і внутрішньому аудиту інноваційних процесів;

національний стандарт ДСТУ ISO 9001-2001;

поточні накази і розпорядження керівництва підприємства з питань аналізу і оптимізації інноваційних процесів;

передовий вітчизняний і зарубіжний досвід вдосконалення системи менеджменту підприємств;

діючу затверджену модель функціонування підприємства;

сучасні засоби комп'ютерної техніки і можливості їх вживання для виконання робіт по аналізу і оптимізації інноваційних процесів

правила і норми охорони праці.

4. Посадові обов'язки

4.1 Аналітик інноваційних процесів зобов'язаний:

4.1.1 Забезпечувати виконання політики підприємства в області якості в рамках своєї компетентності;

4.1.2 Виконувати функції, визначені в п.2 справжній Інструкції;

4.1.3 Забезпечувати функціонування системи управління якості в рамках своєї компетентності;

4.1.4 Визначати і здійснювати коректуючі і застережливі заходи у сфері своєї діяльності;

4.1.5 Дотримувати вимоги, встановлені в організаційно-методичних документах, що стосуються професійної діяльності.

5 Права

5.1 Аналітик інноваційних процесів має право:

5.1.1 Запрошувати і одержувати від посадовців підприємства необхідні матеріали і документи, що відносяться до протікаючих інноваційних процесів;

5.1.2 Проводити опит або інтерв'ю посадовців підприємства з метою аналізу і оптимізації протікаючих інноваційних процесів;

5.1.3 Проводити анкетування посадовців підприємства з метою збору необхідної інформації для виявлення "вузьких місць" в існуючій системі інноваційних процесів і вивчення потреби в її подальшому вдосконаленні;

5.1.4 Одержувати встановленим порядком від посадовців підприємства відгуки (рецензії) на знов розробляються документи, що відносяться до їх інноваційних процесів;

5.2 Режим роботи аналітика інноваційних процесів визначається відповідно до Правил внутрішнього розпорядку, встановлених на підприємстві.

5.3 У разі потреби, аналітик інноваційних процесів може виїжджати в службові відрядження (у тому числі місцевого значення).

6 Відповідальність

6.1 Аналітик інноваційних процесів несе відповідальність за:

6.1.1 Невиконання своїх посадових обов'язків;

6.1.2 Недостовірну інформацію про якість ходу інноваційних процесів згідно встановленим показникам якості, невчасне представлення відомостей і звітності згідно вимогам положення про внутрішній аудит інноваційних процесів підприємства;

6.1.3 Невиконання наказів, розпоряджень і доручень першого керівника підприємства і директора по стратегічному розвитку;

6.1.4 Недотримання Правил внутрішнього розпорядку підприємства.

7. Взаємостосунки (зв'язки)

7.1 Для повного і успішного виконання своїх функцій аналітик інноваційних процесів здійснює інформаційну взаємодію (отримання/уявлення) зі всіма посадовими особами всіх структурних підрозділів підприємства в межах їх компетентності і повноважень.

7.2 У частині документування результатів оптимізації інноваційних процесів надає необхідну інформацію технічному письменнику служби (відділу) розвитку і контролює його роботу.

8. Регламенти

8.1 Аналітик інноваційних процесів при виконанні своїх посадових обов'язків повинен керуватися:

8.1.1 Справжньою Посадовою інструкцією;

8.1.2 Стандартом підприємства по опису, регламентації і внутрішньому аудиту інноваційних процесів;

8.1.3 Національним стандартом ДСТУ ISO 9001-2001;

8.1.4 Керівництвом за якістю підприємства;

8.1.5 Діючим (затвердженим) описом системи інноваційних процесів підприємства;

8.1.6 Поточними наказами і розпорядженнями керівництва підприємства з питань аналізу і оптимізації інноваційних процесів;

8.1.7 Правилами внутрішнього розпорядку підприємства;

8.1.8 Правилами і нормами охорони праці;

8.1.9 Наказами і розпорядженнями керівника підприємства в частині стосується загальної організації діяльності співробітників підприємства.

9. Критерії ефективності праці

9.1 Досягнення цільових значень критеріїв оцінки ефективності інноваційних процесів після проведення їх оптимізації.

9.2 Ступінь задоволеності співробітників організації роботою в рамках інноваційного процесу після його оптимізації.

9.3 Дотримання календарного плану робіт.

3.3 Економічна ефективність від впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу

Важливим етапом впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу на підприємство є визначення економічної ефективності від впровадження.

Визнаними у світовій практиці основними показниками‚ що використовуються для оцінки економічної ефективності проектів, є:

чиста поточна вартість;

індекс дохідності (прибутковості);

період окупності інвестицій у реалізацію проектів.

Розрахунок чистого приведеного доходу, заснований на визначенні загальної накопиченої величини дисконтованих доходів і розраховується за формулою:

, (3.2.)

Де NPV - чистий приведений доход (грн/рік);

Pk - грошові надходження, які генеруються проектом у році k (грн.);

r - коефіцієнт дисконтування;

k - період часу (рік);

К? - величина первісних капіталовкладень (грн).

n - термін реалізації проекту, (рік)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти;

NPV<0, то проект варто відхилити;

NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Позитивна величина NPV показує, наскільки зростає вартість активів інвестора від реалізації даного проекту. Тому перевага віддається проекту з найбільшою величиною NPV.

До недоліків даного методу можна віднести: значення NPV при порівняльному аналізі інвестиційних проектів не враховує обсягу вкладень по кожному варіанту; величина NPV проекта залежить не тільки від суми витрат і розподілу потоку доходів у часі, але і від ставки дисконту, яка застосовується аналітиками.

Індекс рентабельності розраховується за формулою:

, (3.3.)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти;
PI <1, то проект варто відхилити;
PI =1, то проект не має ні прибутковий, ні збитковий.
Індекс рентабельності проекту показує величину приросту активів від реалізації проекту на одиницю інвестицій.
При прийнятті рішень аналітики віддають перевагу індексу рентабельності в тому, випадку, якщо величина NPV у розглянутих проектах однакова. Перевага індексу прибутковості полягає в тому, що він відносний і відображає ефективність одиниці інвестицій [108]. Крім того, в умовах обмеженості ресурсів це показник допомагає сформувати більш ефективний інвестиційний портфель [125].
Дисконтований строк окупності інвестицій (DPP) усуває недолік статичного методу строку окупності інвестицій і враховує вартість грошей у часі, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид [15]:
при якому , (3.4.)
де DPP - дисконтований строк окупності інвестицій (рік, місяць, квартал);
k - період часу (рік);
n - термін реалізації проекту, (рік).
Для розрахунку економічної ефективності необхідно визначити розмір річних капіталовкладень для реалізації проекту. В данному випадку капіталовкладення пов'язані з впровадженням нової псади на ДП ХЕМЗ. Тому необхідно визначити розмір витрат на нову посаду. Структура та вартість капіталовкладень наведено у таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
Річні витрати на впровадження нової посади

Стаття витрат

Значення, грн

1

2

1. Заробітна плата з урахуванням відрахувань

2. Комунальні витрати (електроенергія, теплопостачання, тощо)

3. Канцелярські товари

4. Комп'ютерна техніка (монітор, принтер, тощо)

Усього

17300

Таким чином розмір капіталовкладень складає 17300 грн

Проведена консультація з провідними фахівцями економічної служби підприємства, дозволила зробити висновки, що впровадження методичних розробок з оцінки інноваційного потенціалу у практичну діяльність сприятиме отриманню додаткового доходу у розмірі 20000 грн. на рік.

Розрахунок економічної ефективності проводиться на період 1 року, тому дисконтування є недоцільним.

NPV

PI

DPP=

Таким чином показники економічної ефективності можна охарактеризувати наступним чином: NPV>0 і складає 2700 грн., тобто вартість активів підприємства від реалізації проекту зросте на 2700 грн. Індекс рентабельності більше 1 і складає 1,16. Термін окупності складає 0,86, тобто 10 місяців. На основі даних показників можна зробити висновок про доцільність впровадження методики

Впровадження удосконаленої системи показників з оцінювання інноваційного потенціалу підприємства відрізняється певним рівнем науково-практичної новизни, тому в зв'язку з цим важливим є аналіз науково-практичної ефективності запропонованих розробок. Це доцільно зробити експертним методом за такими напрямами:

новизна;

перспективність;

потенційний масштаб практичного використання;

ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів.

Новизна розробки визначається шляхом порівняння результатів досліджень, що пропонуються до використання на практиці, та діючих норм і стандартів. У процесі порівняння треба виявити, наскільки ці результати перевищують кращі світові аналоги, відповідають світовому рівню або є нижчими за кращі світові аналоги.

Перспективність визначається щодо наукових результатів роботи і має три рівня оцінки: "першочергова важливість", "важливі" та "корисні".

У процесі оцінки слід вказати потенційний масштаб практичного використання результатів. При цьому слід вважати, що таким масштабом можуть бути: світовий ринок; галузі національної економіки; галузь (або регіон); окреме підприємство (об'єднання).

Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів може бути великою (значною), помірною (середньою) та малою (слабкою).

Перехід від якісних оцінок науково-практичного рівня (НПР) результатів роботи до кількісних здійснюється за допомогою шкали балів та коефіцієнтів вагомості показників (у табл.3.5).

На підставі балів та коефіцієнтів вагомості показників розрахунок НПР виконують за формулою:

НПР = б1а1 + б2а2 + б3а3 + б4а4, (3.5)

де б1 - оцінка новизни роботи у балах;

б2 - оцінка перспективності роботи у балах;

б3 - оцінка масштабу використання роботи у балах;

б4 - оцінка ймовірності досягнення результатів роботи у балах;

а1,…, а4 - коефіцієнти вагомості відповідних показників.

Кількісне значення показника НПР виражається у балах і дає змогу проводити порівняння різних наукових рішень.

У таблиці 3.5 наведено показники НПР та коефіцієнти їх важливості

Таблиця 3.5

Показники НПР

Показники НПР, у

Ознаки показників

Кількість балів (*і)

Коефіцієнт важливості у'-го показника НПР а,

1

2

3

4

1. Новизна

Перевищує кращі світові аналоги

10

0,53

Відповідає світовому рівню

7-9

Нижче кращих світових аналогів

5-6

Перевищує кращі вітчизняні аналоги

3-4

Відповідає вітчизняному рівню

1-2

Нижче вітчизняного рівня

0

2. Перспективність

Першочергова важливість

10

0,35

Важливі

5-7

Корисні

1-3

3. Потенційний масштаб практичного використання

Світовий ринок

10

0,02

Галузі національної економіки

7-8

Галузь (регіон)

3-5

Окреме підприємство (об'єднання)

1-2

4. Ступінь ймовірності досягнення позитивних результатів

Великий (значний)

10

0,1

Помірний

(середній)

5-6

Малий (слабкий)

1-3

У додатку Ж наведено результати експертної оцінки науково-практичної ефективності запропонованих розробок. Згідно нього розраховано коефіцієнт НПР:

НПР

Показник НПР дорівнює 6,74, що є непоганим результатом. Даний показник наближається до максимального значення (до 10), тому впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ є доцільним. Методика є важливою та відповідає світовому рівню, практично її можна використовувати на рівні галузі або регіону.

Висновки до розділу 3

Оцінка інноваційного потенціалу являє собою невід'ємний етап аналізу підприємства при визначенні його готовності до нововведень. Основними методами, вживаними для діагностики різних складових потенціалу, є: експертний, бальний, факторний методи, рейтинговий порівняльний аналіз, економіко-математичні методи, машинне імітаційне моделювання і ін.

Багатомірний факторний аналіз дав змогу визначити показники, що впливають на рівень інноваційного потенціалу. До таких показників віднесено: питома вага інвестицій у інновації в загальному обсязі інвестицій в основний капітал, питома вага інноваційної продукції в загальному обсязі відгруженої продукції (науково-технічний потенціал); коефіцієнт придатності основних фондів, коефіцієнт оновлення основних фондів (майновий потенціал); коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт автономії, коефіцієнт абсолютної ліквідності, рентабельність сукупного капіталу (фінансовий потенціал); питома вага підрозділів підприємства, що беруть участь в реалізації інноваційних проектів в їх загальній кількості, питома вага працівників, що беруть участь у реалізації інноваційних проектів в загальній кількості працівників підприємства (організаційний потенціал).

На основі визначених показників розраховано інтегральний показник. Найвищий інноваційний потенціал у підприємства ВАТ ЛЗМК у 2006 році. Що стосується ДП ХЕМЗ, то його інноваційний потенціал найвищий у 2002 році. У період 2003-2008 років інноваційний потенціал знижується.

Розрахунок економічної та науково-практичної ефективності показав, що запропонована методика оцінки інноваційного потенціалу є економічно доцільною та науково значущою.

Висновки

Відповідно до теми дипломної роботи було проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття "інноваційного потенціалу" та методичні підходи щодо його оцінки. Згідно з проведеним аналізом можна зробити наступні висновки.

Інноваційний потенціал підприємства - це сукупність організованих у певних соціально-економічних формах ресурсів, що можуть за певних діючих внутрішніх і зовнішніх чинників інноваційного середовища бути спрямовані на реалізацію інноваційної діяльності, метою якої є задоволення нових потреб суспільства.

Аналіз та узагальнення відомих в літературі підходів до визначення інноваційного потенціалу та його складових можуть бути адаптовані для оцінки інноваційного потенціалу підприємства. При цьому повинні бути враховані всі ресурсні складові інноваційного потенціалу, що було виділено. Кількісний інтегральний показник інноваційного потенціалу підприємства формується за складовими, які характеризують такі ресурси: інтелектуальні, науково - технічні, майнові, фінансові та організаційні.

Аналіз законодавчої бази України щодо інноваційної діяльності показав, що для переходу економіки країни на інноваційний шлях розвитку необхідне досконале нормативно-правове забезпечення. Норми про інноваційну діяльність, що містяться в багатьох актах різних галузей законодавства України і за якими інновації є складовими інвестиційного процесу, утворюють в Україні законодавчу базу для здійснення і розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, яка має досить виразні ознаки постійного вдосконалення, але результативність її впливу на розвиток інноваційних процесів ще недостатня.

Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" є підприємством з 100% часткою державної власності. На даному підприємстві використовується вертикально-лінійна організаційна структура управління.

Згідно з фінансовим аналізом підприємство знаходиться у нормальному стійкому фінансовому становищі, запаси й витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів і довгострокових позикових коштів. Після проведення аналізу балансу можна стверджувати, що баланс не є досить ліквідним. Коефіцієнт загального покриття не перевищує одиницю, тому підприємство не можна вважати платоспроможним.

Згідно з техніко-економічним аналізом, можна зробити висновок, що основні техніко-економічні показники у 2008 році зросли.

У зв'язку з тим, що рівень інноваційного потенціалу на багатьох українських підприємствах дуже низький, у тому числі і на ДП ХЕМЗ виникає велика кількість проблем, що потребують вирішення. Основні проблеми, пов'язані з оцінкою інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ наступні: низький рівень ефективності діяльності підприємств і необхідність його підвищення, низький рівень інноваційного потенціалу, необхідність впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу.

На основі визначених проблем на ДП ХЕМЗ проведено факторний аналіз, який виявив показники, що впливають на інноваційний потенціал. З п'яти складових було обрано чотири - науково-технічну, майнову, фінансову та організаційну.

Розрахунок інтегрального показника показав, що рівень інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ найвищий у 2002 році і складає 0,79. У період 2003-2008 років інноваційний потенціал знижується. Тому запропоновано наступні заходи: впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу на підприємстві, залучення провідних фахівців з питань розробки та впровадження інновацій.

Важливим етапом впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу на підприємство є визначення економічної ефективності від впровадження. Розрахунок показав, що впровадження методики оцінки інноваційного потенціалу на ДП ХЕМЗ є доцільним, необхідні капіталовкладення повернуться впродовж одного року (10 місяців), активи підприємства зростуть на 2700 грн, а індекс рентабельності складає 1,16, тобто на одну гривню витрат доводиться 16 копійок прибутку.


Подобные документы

  • Теоретичні засади оцінки інноваційного потенціалу підприємства. Сутність та види інновацій на підприємстві. Структура інноваційного потенціалу підприємства. Методики оцінювання інноваційного потенціалу ХДЗ "Палада", стан та шляхи його підвищення.

    дипломная работа [511,2 K], добавлен 10.06.2010

  • Методичні сегменти діагностики людського потенціалу, характеристики його елементів. Обґрунтування доцільності та необхідності впровадження інноваційного регулятора в період діагностичної оцінки людського потенціалу. Інструментарій обробки інформації.

    статья [179,6 K], добавлен 05.10.2017

  • Основні фактори та передумови формування і розвитку потенціалу підприємства. Механізм оцінки потенціалу підприємства. Механізм оцінки конкурентоспроможності. Проблеми оцінки виробничої потужності. Порівняння підходів бенчмаркінгу і конкурентного аналізу.

    курсовая работа [753,0 K], добавлен 22.02.2012

  • Теоретичні аспекти інноваційного потенціалу промисловості. Сучасний стан інноваційного потенціалу промисловості України. Проблеми впровадження інновацій на підприємствах, шляхи їх вирішення. Формування механізму використання інноваційного потенціалу.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 06.03.2014

  • Розрахунок вартісної оцінки персоналу. Аналіз потенціалу підприємства графоаналітичним методом "Квадрат потенціалу". Визначення довжини векторів виробничого, організаційного та маркетингового потенціалу. Характеристика стадій життєвого циклу організації.

    контрольная работа [447,7 K], добавлен 15.07.2010

  • Характеристика категорії "фінансовий потенціал регіону" на основі імматеріального, ресурсного та системного підходів. Визначення релевантних складових фінансового потенціалу регіонів України з урахуванням функціональної ознак, алгоритм кількісної оцінки.

    статья [1,2 M], добавлен 17.05.2014

  • Узагальнення економічної сутності поняття потенціал підприємства. Дослідження методів оцінки виробничого потенціалу і визначення ролі економічних показників для оцінки його елементів. Розробка рекомендацій щодо вдосконалення фінансування підприємств.

    курсовая работа [197,5 K], добавлен 07.07.2010

  • Підходи, завдання та напрями створення потенціалу успіху. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства. Критерії оцінки кадрового потенціалу методом анкетування робітників та ранжування отриманих даних. Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів.

    контрольная работа [476,0 K], добавлен 25.11.2011

  • Потенціал та цілі виробничої діяльності підприємства. Управління формуванням і розвитком потенціалу підприємства. Нематеріальні активи як складова частина потенціалу підприємства, методи та прийоми їх оцінювання, практичні рекомендації щодо реалізації.

    контрольная работа [29,0 K], добавлен 26.04.2011

  • Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства. Особливості побудови "квадрату потенціалу". Обґрунтування розрахунків, згідно з якими підприємству "Гермес" необхідно звернути увагу на виробничий, фінансовий і маркетинговий потенціал.

    контрольная работа [48,4 K], добавлен 07.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.