Реформування пенсійної системи України. Планування фонду заробітної плати

Размещено на http://www.allbest.ru/

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Реформування пенсійної системи України

Передбачений законопроектами ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ та “Про недержавне пенсійне забезпечення” шлях реформування пенсійної системи є логічним продовженням та складовою частиною економічних реформ в країні, послідовною реалізацією раніше прийнятих рішень і відповідає вимогам:- статті 46 Конституції України; - положень Концепції соціального забезпечення населення України 21 грудня 1993 року; - Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ;

- Указу Президента України “Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні”. Цими документами встановлено основні завдання та цілі пенсійної реформи, а саме:

- підвищити рівень життя пенсіонерів;

- встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;

- забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи; - заохотити громадян до заощадження коштів на старість; - створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Враховуючи соціально-економічні та політичні реалії в Україні, Уряд пропонує шлях поступового запровадження трирівневої пенсійної системи:

Рівень 1 - солідарна система;

Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна система;

Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень.

(Розглянемо опис пенсійної системи України. (дод.1))

Основні завдання та цілі пенсійної реформи

- підвищити рівень життя пенсіонерів;

- встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;

- забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

- заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

- створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації (до чого більш чутлива солідарна система) та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів (що більше відчувається у накопичувальній системі). Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них.

Реформа першого рівня ( солідарної системи) передбачає:

Охоплення системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування усіх працюючих громадян ( у тому числі і тих, що забезпечують себе роботою самостійно, а також найманих працівників у приватному секторі економіки).Запровадження нової форми нарахування пенсій, що передбачає розширення періоду врахування заробітку при визначенні розмірів пенсій (на підставі даних системи персоніфікованого обліку внесків), зарахування до страхового стажу періодів, за які сплачено страхові внески та ставить майбутній розмір пенсії у залежність від величини заробітку, з якого сплачувались пенсійні внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались. Причому, сьогоднішнім пенсіонерам буде надано право на перерахунок призначеної пенсії за умовами нового Закону.

Збереження права виходу на пенсію в 55 і 60 років, з одночасним наданням можливості більш пізнього виходу на пенсію з підвищенням розмірів пенсій від 3 відсотків за один рік відстрочки виходу на пенсію до 85,32 відсотків за десять років більш пізнього виходу на пенсію. Крім того, у разі відстрочки часу виходу на пенсію, збільшиться період, протягом якого особа сплачуватиме внески до Пенсійного фонду, а значить і розмір її пенсії буде вищим. Таке вирішення питання буде особистою справою кожного громадянина і залежатиме виключно від його готовності “працювати на самого себе”. Отже у законопроекті закладено економічно стимулюючий підхід до більш пізнього виходу на пенсію.

Розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення фінансування дострокових пенсій інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних професійних та корпоративних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням до пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців.

Економічне стимулювання громадян до виходу на пенсію у більш пізньому віці без законодавчого підвищення діючого пенсійного віку.

Фінансування з Державного бюджету дефіциту коштів в рамках солідарної системи , у разі його виникнення.

Поступове запровадження системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників держави, роботодавців та працівників).

Таким чином Перший рівень являтиме собою солідарну систему пенсійних виплат, внесків до якої сплачуватимуться усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями. За рахунок цих коштів і виплачуватимуться страхові пенсії та встановлюватиметься мінімальний рівень пенсійних виплат пенсіонерам. Особам, які матимуть страховий стаж та/або розмір заробітку , з якого сплачувались пенсійні страхові внески, а отже низькі розміри пенсій, передбачається надання цільової допомоги, що дозволить забезпечити їм доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів в Україні, які будуть встановлені, виходячи з реальних фінансових можливостей Державного бюджету та Пенсійного фонду. У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежатиме від розміру заробітної платні, з якої сплачувались пенсійні внески та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались, що досягатиметься шляхом звільнення Пенсійного фонду від здійснення невластивих йому виплат (тобто розмежування джерел фінансування виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами) та впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток та сплату пенсійних внесків, на основі даних якої будуть призначатись і виплачуватись пенсії. Ведення та обслуговування такої системи здійснюватиме Пенсійний фонд України.

Створення Другого рівня пенсійної системи означатиме запровадження в нашій країні системи загальнообов'язкового накопичу вального пенсійного страхування.

Суть такої системи полягатиме у тому, що частина обов'язкових внесків до пенсійної системи (загальний рівень пенсійних відрахувань залишиться незмінним) накопичуватиметься у єдиному Накопичувальному фонді і обліковуватиметься на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян які (та на користь яких) сплачуватимуть такі внески. Ці кошти інвестуватимуться в економіку країни з метою отримання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляційних процесів. Управління пенсійними коштами здійснюватимуть компанії з управління активами (для яких ця діяльність є професійною і буде ліцензуватись), обраними на конкурсній ( тендерній основі). При інвестуванні пенсійних активів компанії будуть діяти згідно з вимогами законопроектів щодо напрямків інвестування, ринків на яких можна буде здійснювати інвестиції та вимог щодо диверсифікації (вкладання коштів у різні напрямки) інвестиційних вкладень. Безпосереднє зберігання пенсійних активів буде здійснювати банківська установа - зберігач, яка буде нести відповідальність за цільове використання цих активів. Кошти, що обліковуватимуться на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян будуть власністю цих громадян, і вони зможуть скористатись ними при досягненні пенсійного віку (або, у випадках передбачених законом, раніше цього терміну, наприклад у випадку інвалідності). Виплати з Накопичувального фонду будуть здійснюватись додатково до виплат із солідарної системи.

Введення другого рівня пенсійного страхування дозволить:

- збільшити загальний розмір пенсійних виплат завдяки отриманню

- інвестиційного доходу (сукупний середній розмір пенсійних виплат із солідарної та обов'язкової накопичувальних систем очікується на рівні 55-60 відсотків середньої заробітної плати в Україні, а зараз такі виплати складають близько 35 відсотків);

- посилити залежність розміру пенсії від трудового вкладу особи, а також посилити зацікавленість громадян та їх роботодавців у сплаті пенсійних внесків;

- зменшити “податковий тиск” на фонд оплати праці роботодавців за рахунок перерахування частини обов'язкових пенсійних внесків до Накопичувального фонду, що здійснюватиметься із заробітку працівника;

- успадкувати кошти, обліковані на персональному пенсійному накопичу вальному рахунку, родичам застрахованої особи;

- створити потужне джерело інвестиційних ресурсів для зростання національної економіки;

- розподілити ризики виплати низьких розмірів пенсій між першим та другим рівнем пенсійної системи, і таким чином застрахувати майбутніх пенсіонерів від негативних демографічних тенденцій та коливань у економічному розвитку держави;

- підвищити ефективність управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функції управління пенсійними активами.

Впроваджуватись другий рівень буде лише після формування необхідних економічних передумов та створення відлагодженої і ефективної системи державного нагляду та регулювання у цій сфері, а також необхідної інфраструктури.

Законопроектами також передбачається, що, починаючи з 2018 року, громадянам буде надано право, у разі їх бажання, перевести їх обов'язкові пенсійні заощадження з Накопичувального фонду до обраного ними недержавного пенсійного фонду (тобто на третій рівень). Це дозволить застрахованим особам самостійно вирішувати, яка інвестиційна політика є найбільш прийнятною для інвестування їх пенсійних заощаджень, а також - в більшій мірі впливати на розмір своєї майбутньої пенсії.

Третій рівень пенсійного забезпечення передбачено створювати у вигляді системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення за пенсійними схемами з визначеними внесками, які вимагають менших адміністративних витрат. Основу такої системи будуть становити недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятиметься на відкриті, корпоративні та професійні.

Відкриті пенсійні фонди будуть створюватись юридичними особами, учасниками цих фондів будуть громадяни, які здійснюватимуть туди добровільні пенсійні внески. Такі фонди можуть бути створені і на муніципальному рівні, що розширить можливості регіонів у вирішенні соціальних питань.

Корпоративні пенсійні фонди будуть створюватись роботодавцями і учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані трудовими відносинами з цими роботодавцями. При створенні корпоративних пенсійних фондів роботодавці братимуть на себе безумовне зобов'язання сплачувати додаткові пенсійні внески на користь працівників.

Професійні пенсійні фонди створюватимуться об'єднаннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності.

Іншою формою заощаджень у межах третього рівня буде відкриття пенсійних депозитів рахунків у банківських установах або страхових організаціях за ініціативою окремої особи.

В рамках цієї системи працівники матимуть можливість, у разі бажання і досить високого заробітку, додатково до заощаджень у Накопичувальному фонді , перерахувати внески до обраного ними недержавного пенсійного фонду. Важливим, на думку розробників законопроектів, є те, що, система недержавних пенсійних фондів дозволить залучити також і кошти роботодавців до формування пенсійних заощаджень їх працівників, і таким чином ще більше сприяти підвищенню рівня життя громадян на заслуженому відпочинку. Передбачається, що для роботодавців, які використовують шкідливі умови виробництва, здійснення пенсійних відрахувань на користь таких працівників поступово стане обов'язковим ( такі відрахування здійснюватимуться у професійні або корпоративні пенсійні фонди). Внески до недержавних пенсійних фондів як з боку працівників, так і їх роботодавців, а також отриманий на них інвестиційний дохід будуть користуватись податковими пільгами. Розмір пенсії в такій системі залежатиме від розміру страхових внесків та терміну, протягом якого ці внески накопичувались і розміру отриманого на них інвестиційного доходу.

Законопроектом “Про недержавне пенсійне забезпечення” встановлено дуже детальні вимоги до процедури заснування недержавних пенсійних фондів, системи управління цими фондами та їх активами. Крім того, встановлено чіткі вимоги до компаній (та їх персоналу), що здійснюватимуть:

- управління пенсійними активами;

- адміністративне управління пенсійними фондами;

- надання агентських послуг у цій сфері.

Окремо виділено вимоги до банківських установ - зберігачів та положення щодо їх функцій та відповідальності за цільове використання добровільних пенсійних заощаджень.

Встановлено, також, вимоги до складу пенсійних активів, напрямків, ринків та диверсифікації (розподілу) їх інвестування (вкладення).

З боку держави буде встановлено суворий та дієвий нагляд за системою недержавного пенсійного забезпечення.

Всі перелічені вимоги та розгалужена інфраструктура системи спрямовані на забезпечення належного рівня захисту пенсійних заощаджень та майнових прав застрахованих осіб в системі обов'язкового та добровільного пенсійного страхування.

Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації ( до чого більш чутлива солідарна система) та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів (що більше відчувається у накопичувальній системі). Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них.

Види пенсійних виплат:

1. Пенсія на визначений строк -- виплачується у вигляді щомісячних або інших періодичних платежів по досягненні пенсійного віку. Учасник НПФ сам визначає пенсійний вік (у межах 45--65 р. для жінок, 50--70 р. для чоловіків) та строк виплат (10 або більше років).

2. Одноразова виплата -- усі накопичені кошти виплачуються одноразово на вимогу учасника фонду у таких випадках: медично підтвердженого критичного стану здоров'я (онкозахворювання, інсульт, тощо) чи настання інвалідності учасника фонду; якщо сума пенсійних накопичень учасника менше розміру, достатнього для мінімальних виплат протягом 10 років; виїзду учасника на постійне проживання за межі України; смерті учасника (отримують спадкоємці учасника).

3. Довічна пенсія -- виплачується у вигляді періодичних платежів страховими організаціями, з якими учасник може укласти договір страхування довічної пенсії за рахунок коштів, перерахованих страховій організації з НПФ.

Запроваджено персоніфікований облік зборів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в усіх районах і містах.

Чисельність осіб пенсійного віку в розрахунку на 1000 осіб працездатного віку в 1979 - 2075 роках



Дані про середній розмір призначених місячних пенсій наводяться з урахуванням компенсаційних виплат і цільових допомог, передбачених законодавством.

Рік	Середній розмір призначеної місячної пенсії пенсіонерам, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, грн.	Кількість пенсіонерів, тис.
	всього	у тому числі:
		за віком	за інвалідністю	у разі втрати годувальника
1996	38,7	38,8	45,6	33,2	14487,5
1997	51,9	50,8	67,3	43,6	14487,2
1998	52,2	50,9	68,6	43,5	14534,8
1999	60,7	60,1	75,9	47,8	14520,3
2000	68,9	69,3	82,3	52,0	14529,8
2001	83,7	85,2	94,5	61,0	14446,6
2002	122,5	127,1	129,7	85,5	14423,1
2003	136,6	141,8	142,4	95,9	14375,9
2004	182,2	194,2	170,9	120,2	14347,6
2005	316,2	323,8	305,2	262,9	14065,1
2006	406,8	417,7	393,2	302,8	14050,0
2007	478,4	497,0	435,8	339,3	13936,8
2008	751,4	798,9	598,2	474,3	13819,0
2009	898,4	942,7	742,7	647,0	13749,8
2010	999,0	1039,6	848,8	771,2	13721,1

ІІ. Практична частина

Методика планування підвищення продуктивності праці за факторами її зростання

а) розраховується вихідна (умовна) чисельність працюючих на основі показників базового виробітку і запланованого обсягу виробництва:

,

Вбаз= 1630000/2500 = 652

Чвих = 1710000/652 = 2623 осіб

б) розраховується відносна економія чисельності працівників за окремими факторами (Е_і) і загальна економія чисельності працівників (Е_заг) за рахунок усіх факторів:

;

Езаг = 332+152-144+8,18+57,6-52,46+105+370+45 = 876 осіб

в) визначається планова (розрахункова) чисельність працівників:

Ч_пл = Ч_вих-Е_заг;

Чпл = 2623-876=1747 осіб

г) розраховується величина зростання продуктивності праці в цілому за рахунок впливу усіх факторів (ДПП):

 ;

ПП = 876/1747*100= 50,1 %

д) розраховується величина зростання продуктивності праці за рахунок впливу окремого фактору (ДПП_і):

;

ППпп = (332/1747)100% = 19%

ППнов = (152/1747)100= 8,7%

ППнов.тех. = (-144 / 1747)100% = -8,2%

ППкв = (8/1747)100% = 0,5 %

ППвт = (58/ 1747)100% = 3,3%

ППнепр вт = (-53/ 1747)100% = -3%

ППкооп = (105 / 1747)100% = 6 %

ППw = (370 / 1747)100% = 21,2%

ППел = (45/1747)100% = 2,6%

ПЕРЕВІРКА:

19+8,7- 8, 2+0,5+ 3,3 - 3+6+21,2+2,6= 50%

е) розраховується приріст обсягів продукції в результаті зростання продуктивності праці:

Qпп = (1- (2623-1747)/(1710000-1630000))*100= 90%

Отже, обсяг зменшився на 10%

Визначення приросту продуктивності праці за рахунок впливу окремих факторів

Підвищення технічного рівня виробництва:

· підвищення продуктивності польотів експлуатованих повітряних суден (ПС):

Епп = (95000000/2500 - 95000000/3300)(5/700 + 4,4/1750)= 332 осіб

· впровадження більш продуктивних ПС:

Енов = ((95000000/2500*700)*5 +95000000*4,4/2500*1750)-

-((95000000/3300*750)*4 + 95000000*3, 7/3300*1750) = 152 осіб

· впровадження нової техніки, технології, модернізації обладнання:

Енов тех. = (4-6/4)*(11/100)*2623 =-144 осіб

· підвищення кваліфікації робітників (при незмінних нормах виробітку і інших незмінних умовах):

Ек.в = 2623*13*2,4/100*100 = 8 осіб

Удосконалення управління, організації виробництва та праці:

поліпшення використання робочого часу за рахунок скорочення цілодобових і внутрішньозмінних втрат:

Евт= (6-3)*2623*71/(100-3)*100= 58 осіб

зміна фонду робочого часу в результаті скорочення непродуктивних витрат:

(1750/1790 -1)*2623 = -53 осіб

спеціалізація виробництва і збільшення обсягу кооперованих поставок:

Екооп = (1 - (100-22)/(100-19))*2623 =105 осіб

Зміна обсягу і структури робіт

зміна обсягу перевезень:



Еw= 2500*1,08-(2500*0,4*1,08+2500*0,5)= 370 осіб

· зміна дальності перевезень

,

EL= 2500*1,03-(2500*0,4*1,03+2500*0,6) = 45 осіб

Планування фонду заробітної плати

Плановий фонд заробітної плати на основі нормативів його приросту обчислюється:

ФЗП = (1770000+130000-7000-2800)*

*(100+0, 96*2,3+0,45*4,3+0,74*2,3)/100 = 199983160 грн

Плановий фонд заробітної плати на основі рівневого нормативу обчислюється:

ФЗП^пл = Нзп^пл W ^пл

Нзп^пл = Sзп^баз (100 +ЗП )/(100+ПП)

Sзп^баз = ФЗП^баз/ W ^екс

Sзп^баз = 1770000/95000000=0,02

Нзп^пл = 0,02*(100 + 2,1)/(100+50,1) = 0,14

ФЗП^пл = 0,14*280000000= 39200000 грн

Планове співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати показує відносний приріст середньої заробітної плати на один відсоток підвищення продуктивності праці і визначається:

,

К = 2,1/50= 0,04

Розрахунок співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати

Коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці (Коп) визначається:

Коп = 1,50/1,021= 1,47

Відношення індексів середньої заробітної плати і продуктивності праці характеризує відносний рівень витрат заробітної плати на виробництво одиниці продукції в звітному періоді в порівняння з базисним періодом (Кзп):

Кзп = 1,021/1,50 = 0,68

Планування фонду заробітної плати ЛС

Плановий фонд заробітної плати ЛС () розраховуються на основі годинних погодинних і покілометрових ставок по відрядній заробітній платі ЛС, які не змінюються залежно від дальності польотів без посадки ().

,

Відрядна частина заробітної плати ЛС:

еі = 0,01*13,09*1,3*((1+0,8+0,75+0,6+0,3)+0,3*4) = 0,7

ФЗПлс = (15952,6/80)*2,34*20000+0,7*1850000 = 10626920 грн

Планування фонду заробітної плати ІАС

Фонд заробітної плати ІАС () розраховується:

,

Годинні витрати заробітної плати ІАС:

,

Езп= 10,9*0,90*1,40+((183850+273230+73800)/75099,9) = 20,8

ФЗПіас = 20,8 * (0,43*21250+2,03*10450)*1,14 = 71968,3 грн

Планування фонду заробітної плати наземного складу:

Фонд заробітної плати наземного складу () розраховується:

,

ФЗП = 1325*((100+3,3)/(100+4,1))*1686 = 2216781,9 грн

продуктивність праця пенсійний зарплата

ВИСНОВКИ

Пенсійна система України -- сукупність створених в Україні правових, економічних і організаційних інститутів і норм, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсії. Пенсійна система України в сучасному вигляді містить у собі відносини по формуванню, призначенню і виплаті пенсій в трирівневій пенсійній системі.

Перший рівень -- це солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в якій усі кошти, що перераховуються підприємствами та застрахованими особами до Пенсійного фонду України, одразу ж виплачуються нинішнім пенсіонерам.

Другий рівень -- накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Передбачається, що вона буде введена в дію у 2012 році. Частина обов'язкових пенсійних відрахувань (до 7% від заробітної плати працівника) буде спрямована на персональні рахунки громадян. Ці кошти будуть інвестуватися в українську економіку, а інвестиційний дохід збільшуватиме розмір майбутніх пенсійних виплат.

Третій рівень -- система недержавного пенсійного забезпечення. В цій системі можуть брати участь добровільно як фізичні особи, так і юридичні особи-роботодавці.

- Станом на лютий 2011 вдалося досягти певних кроків при реалізації пенсійної реформи. Так, у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування:

- установлено мінімальну пенсійну виплату на рівні не нижче ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, що дало змогу виконати в повному обсязі вимоги статті 46 Конституції України;

забезпечено призначення пенсій на підставі даних системи персоніфікованого обліку;

- зменшено обсяг пільг зі сплати страхових внесків і законодавчо розмежовано системи сплати податків і страхових внесків;

- за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:

- за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України;

- за осіб, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- за осіб, які здійснюють догляд за дитиною-інвалідом,

- за непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або престарілим;

- врегульовано питання щодо пенсійного забезпечення батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу і прийомних батьків шляхом сплати за них внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за рахунок коштів державного бюджету;

- до складу правління Пенсійного фонду України включені представники сторін соціального діалогу (по три представники від профспілок та об'єднань організацій роботодавців);

- запроваджено єдиний соціальний внесок.

Размещено на Allbest.ru