Ефективність діяльності ВАТ "Комсомолець" Арцизького району Одеської області оцінка його ринкової позиції

Рівень економічної ефективності інтенсифікації характеризується збільшенням виробництва на 1 га сільськогосподарських угідь валової продукції - всього у 2006 році порівняно з 2004 роком на 17,6%, а також зменшенням прибутку на 22,3 %. Урожайність зернових культур зменшилась на 26,3%, урожайність соняшника зменшилась на 39,5% і також зросла продуктивність корів на 16,5%. Окупність виробничих витрат збільшилась на 97,3%, а рівень рентабельності збільшився на 40,4%.Це показники, що стосуються господарства в цілому, а тепер розглянемо рівень інтенсивності і економічну ефективність інтенсифікації окремо по рослинництву і по тваринництву.

2.4. Економічна ефективність виробництва основних видів

продукції рослинництва і тваринництва

Економічна ефективність виробництва - це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу.

Технологією ефективності вважається результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність певних організмів. В рослинництві такими показниками є : врожайність культур з одиниці посівної площі та основні параметри якості рослинної продукції. У тваринництві - продуктивність худоби і птиці і основні параметри якості : надій молока на корову за рік, середньодобовий приріст на відгодівлі.

А тепер розглянемо економічну ефективність виробництва основних видів товарної продукції рослинництва в таблиці 6.

Таблиця 6.Економічна ефективність основних видів товарної продукції рослинництва в ВАТ "Комсомолець"

Показники	Зерно	Соняшник	Виноград	Плоди
	2004	2006	2004	2006	2004	2006	2004	2006
1.Площа під культурою, га	1191	1006	200	450	545	413	89	84
2.Урожайність, ц/га	35	31,57	21,5	12,86	35,4	34,56	30,6	15,31
3.Валовий збір,ц	41743	31756	4305	5788	19275	14275	2720	1286
4. Реалізовано, ц	46792	35707	4443	15206	8826	7362	2741	1235
5. Затрати праці на 1 ц., люд.-год.	0,1197	0,293	0,2322	0,5183	9,857	7,0	17,279	27,2
6. Виробничі затрати на 1 га, грн.	2442,5	3764,4	14545	8415,5	5337,6	9169,5	32685,4	45083,3
7.Собівартість 1 ц., грн.	27	36,8	33	57,4	58,4	77	86,0	211,5
8. Собівартість реалізації продукції, тис.грн	1500	1707	135	1150	504	515	199	116
9.Ринкова ціна 1 ц, грн.	36,1	47,9	96,8	66,7	60,5	140,5	115,7	195
10. Виручка за реалізовану продукцію, тис.грн	1690	1712	430	1015	534	1034	317	241
11.Прибуток (+), збиток (-) від реалізації продукції всього, тис.грн	190	5	295	-135	30	519	118	125
12. Рівень рентабельності, %	112,7	100,3	318,5	88,3	106	200,8	159,3	207,8

За даними таблиці 6, характеризуючи рівень інтенсивності рослинництва, можна відмітити, що виробничі затрати на 1 га зернових в 2006 році зросли. Якщо в 2004 році вони складали 2442,5грн., то в 2006 році - 3764,4грн. Виробничі затрати на 1 га соняшника в 2006 році зменшились на 6129,5грн. не дивлячись на те, що в 2004 році вони були більші майже вдвічі. Затрати праці на виробництво одного центнера продукції зернових набагато менші чим затрати на виробництво 1 ц винограду, це, насамперед, пов'язано з процессом виробництва. Так, по зерну затрати праці в 2004 році становили 0,1197люд.-годин, у 2006 році - 0,293 люд.-год, а для винограду вони становлять: в 2004 році - 9,857 люд.-год, в 2006 році - 7,0 люд.-годин.

Також важливо зазначити, що всі рослини в 2006 році окрім соняшнику є прибутковими. Від соняшнику в 2006 році отримано збиток в розмірі 135 тис.грн.

Щодо рівня рентабельності рослинництва, то лише в виноградарстві та плодівництві він збільшився, а по інших культурах він знизився. Рвень рентабельності вирощування винограду в 2004 році становив 106%, а в 2006 році став 200,8%, отже, ця культура є рентабельною.

А тепер розглянемо рівень інтенсивності і економічну ефективність інтенсифікації тваринництва в таблиці 7.

Таблиця 7. Економічна ефективність виробництва основних видів товарної продукції тваринництва

Показники	Молоко	ВРХ
	2004	2006	2004	2006
1.Поголів'я тварин, гол	120	118	126	265
2.Продуктивність тварин, кг	1780,8	2074,6	57	56
3.Виробництво продукції, ц	2137	2448	72	149
4.Реалізовано продукції, ц	1681	1967	123	170
5.Затрати кормів на 1 ц продукції, ц	2,06	____	12,0	____
6.Затрати праці на 1 ц продукції, люд.-год	15,9	13,07	444,4	154,4
7.Собівартість одиниці продукції, грн	86,6	84,6	2333	1248
8. Реалізаційна ціна за одиницю продукції, тис.грн	61,3	77,3	325,2	464,7
9. Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	154	159	198	119
10. Виручка від реалізації продукції, тис.грн	103	152	40	79
11. Прибуток, збиток (-) від реалізації продукції, тис.грн	-51	-7	-158	-40
12. Рівень рентабельності (збитковості "-"), %	66,9	95,6	20,2	66,4

Дані таблиці 7 свідчать, що основна продукція тваринництва в ВАТ«Комсомолець » - збиткова.

Зважаючи на те, що в 2006 році виручка по ВРХ зросла і був отриманий збиток у розмірі 40 тис. грн., рівень рентабельності = - 33,6%, тобто продукція ВРХ є нерентабельною . Продукція молока є більш вигідною. Так, у 2006 році виробництво збільшилось на 311 ц., виручка від реалізації збільшилась на 49 тис.грн, а прибуток (збиток) склав 7 тис. грн., рівень рентабельності - 95,6 %.

2.5. Економічна оцінка фінансових результатів

Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин, пов'язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також з приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства, державними органами та ін.

Основні завдання фінансової діяльності підприємства:

ѕ вибір форм фінансування та їх оптимальне співвідношення;

ѕ вибір структури капіталу підприємства, напрямків його використання;

ѕ збалансування надходжень і видатків платіжних засобів підприємства у часі;

ѕ забезпечення своєчасності розрахунків;

ѕ підтримання необхідної ліквідності.

Фінансовий стан підприємства можна оцінити за допомогою групи показників:

ѕ показники ліквідності;

ѕ показники платоспроможності;

ѕ показники прибутковості;

ѕ показники ефективності використання активів.

Таблиця 8 . Динаміка валової, товарної продукції та рівень товарності основних видів продукції

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006 рік в відношенні до 2004 року
1.Вартість валової продукції, тис.грн	4177	3891	3925	94,0
2. Вартість товарної продукції, тис.грн	9439	8245	7881	83,5
3. Виробництво продукції, т:
- зерно-всього, в т.ч	4174,3	5781,5	3754,4	90,0
- пшениця	1170,8	2905,0	1107,6	94,6
- насіння соняшника	430,5	658,7	578,8	134,4
- овочів відкритого грунту	263,1	______	163,6	62,2
- плодів	272,0	351,1	128,6	47,3
- винограду	1927,5	875,6	1427,5	74,1
- молока	213,7	269,6	244,8	114,6
- ВРХ	7,2	14,9	14,9	206,9
4. Реалізовано продукції. т:
- зерно-всього, в т.ч	4679,2	6379,9	3570,7	76,3
- пшениці	1659,6	3845,1	1227,5	74,0
- насіння соняшнику	444,3	780,1	1520,6	342,2
- овочів відкритого грунту	225,6	_____	23,5	10,4
- плодів	274,1	347,4	123,5	45,1
- винограду	882,6	164,6	736,2	83,4
- молока	168,1	219,8	196,7	117,0
- ВРХ	12,3	12,4	17,0	138,2
5. Рівень товарності, %
- зерно-всього, в т.ч	112,0	110,4	95,1	84,9
- насіння соняшнику	103,0	118,4	262,7	255,0
- овочів відкритого грунту	85,7	_____	14,4	16,8
- винограду	45,8	18,8	51,6	112,7
- молока	78,7	81,5	80,4	102,2
- ВРХ	170,8	83,2	114,1	66,8

Аналізуючи дані таблиці 8 можна сказати, що 2006 рік по відношенню до 2004 року є менш продуктивним. Вартість валової продукції зменшилась на 6 % порівняно з 2004 роком. Товарна продукція також зменшилась на 16,5 %. У рослинницькій галузі спостерігається збільшення виробництва продукції лише насіння соняшника на 34,4 %, у 2006 році було вироблено соняшника 578,8 т, а у 2004 році 430,5 т. тваринницька продукція, а саме виробництво молока та ВРХ також збільшилась. Молоко - на 14,6 %, а ВРХ - на 106,9 %. Рівень товарності зернових зменшився на 15,1 %, насіння соняшнику - збільшився на 155%, винограду також збільшився на 12,7 %, молока збільшився на 2,2 %, а ВРХ - зменшився на 33,2 %.

Таблиця 9. Економічна оцінка фінансових результатів діяльності ВАТ "Комсомолець"

Показники	2004 рік	2005 рік	2006 рік
1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг ), тис.грн	11199	9894	9459
2. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн	9443	8245	7883
3. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн	8669	7590	7005
4. Валовий прибуток (збиток "-"), тис.грн	774	655	878
5. Фінансові результати операційної діяльності	843	95	888
6. Чистий прибуток (збиток "-"), тис.грн	615	103	382
7. Рентабельність аграрного підприємства від операційної діяльності, %	8,9	8,6	12,5
8. Рентабельність рослинницької галузі, %	125,5	124,0	118,0
9. рентабельність тваринницької галузі, %	40,5	53,5	83,1

З показників таблиці 9 видно, що дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2004 році становив 11199 тис.грн, а у 2006 році 9459 тис.грн. отже, дохід зменшився на 1740 тис.грн. чистий дохід (виручка) зменшився на 1560 тис.грн. собівартість реалізованої продукції зменшилась на 1664 тис.грн, що є позитивним для підприємства. Рівень рентабельності рослинницької галузі зменшився на 7,5 %, а тваринницької галузі - збільшився порівняно з 2004 роком на 42,6 %.

3. Організаційно-економічні заходи по збільшенню прибутку та підвищенню рівня рентабельності

3.1Науково-обгрунтована система землеробства

На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва система землеробства відіграє надзвичайно велику роль. Вона виступає безпосередньою продуктивною силою суспільства. Визначаючи і прискорюючи розвиток сільського господарства. Обумовлюється це багатьма причинами і передусім різноманітністю та складністю процесів, які забезпечують акумуляцію сонячної енергії та перетворення її в органічну речовину - джерело життя.

Науково-технічний прогрес в сучасному землеробстві досяг небувалого розвитку. Потенціальні можливості підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь надзвичайно великі. На Україні при використанні тільки 2% фотосинтетичної активної радіації (ФАР) протягом вегетаційного періоду можна щорічно одержувати понад 125 ц сухої маси органічної речовини з гектара.

Проте й на сьогодні продуктивність сільськогосподарських угідь в цілому по країні ще недостатня і не спроможна забезпечити промисловість необхідною сировиною, населення - продуктами харчування, тваринництво - повноцінними кормами. Надзвичайно важливим завданням агрономічної науки в даний час є розробка заходів і способів підвищення продуктивності та сталості землеробства в різноманітних грунтово-кліматичних умовах країни.[ 22. с.3-5]

Найціннішим природним ресурсом, джерелом багатства України по праву вважають ґрунти, унікальні чорноземи. В Україні зосереджено 8,4% світових запасів чорноземів, які є її національним надбанням. Проте сучасне використання земельних ресурсів призвело до порушення науково обґрунтованої системи ведення землеробства. Стан, в якому нині знаходяться сільськогосподарські угіддя незадовільний - від чого природна родючість ґрунтів знижується. Високий рівень розораності земель, виснажливе використання земельних ресурсів внаслідок укладення, в переважній більшості, короткострокових договорів оренди земельних часток не сприяє підвищенню родючості ґрунтів та їх охороні. Безгосподарське ставлення до землі проявляється і в розвитку ерозійних процесів. Вже тепер 32,8% орних земель України зазнали водної, а 54,2% - вітрової ерозії. Особливо страждають від ерозії схилові ділянки, на яких нині розташовано більше 1/3 ріллі.

Загальний аналіз й оцінка землекористування свідчить, що воно в Україні зорієнтовано на досягнення максимальних вигод без відповідних заходів щодо підвищення родючості ґрунтів і землеохоронних витрат. Збільшення у 2000 році частки соняшнику серед технічних культур до 70% проти 43,6% площ у 1990 році спричинило суттєві порушення науково обґрунтованої структури посівів і виснаження ґрунтів.

Недостатня кількість внесених добрив, яка за останнє десятиріччя по мінеральних добривах зменшилася з 4241 тис.т до 278,7 тис.т на рік, або у 15 разів, а по органічних у 10 разів, припинення вапнування і гіпсування ґрунтів, порушення екологічно допустимого співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень - негативно впливає на стійкість агроландшафту, посилює де градаційні процеси сільськогосподарських угідь, призводить до зниження вмісту гумусу в ґрунтах. За підрахунками фахівців, у цілому по Україні баланс гумусу негативний і щорічний дефіцит його становить 110 кг/га.

Ефективно використовувати землю в сільському господарстві - означає одержувати максимальну кількість сільськогосподарської продукції з одиниці площі з мінімальними витратами. Ретроспективний аналіз характеризує істотне зниження ефективності використання землі, внаслідок чого відбувся різкий спад виробництва. З 1990 по 2001 рік індекс виробництва валової продукції в порівняльних цінах 2000 року з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь становив 0,638. скорочення площі сільськогосподарських угідь спричинило зміну виробництва валової продукції на 5,0%, а зниження ефективності використання земельних ресурсів - на 41,2%, у тому числі виробництво продукції рослинництва зменшилося на 27,9%, а продукції тваринництва - на 54,7%. [ 22. с.17-18]

Слід зазначити, що комплексний підхід до планування та раціонального використання земельних ресурсів визначений концепцією сталого розвитку землекористування, який передбачає взаємне узгодження екологічних, економічних, і соціальних чинників розвитку. А.Г. Тихонов, Н.В. Гребенюк, О.В. Гряник, В.П. Феденко, О.В. Тихоненко, В.П. Прадун, В.М. Трегобчук та інші суть сталого розвитку вбачають у боротьбі за екологічність виробництва й збереження навколишнього середовища, яке "не повинно ставати на шляху економічного та соціального розвитку".[ 6. 73-74]

Враховуючи сучасний кризовий економічний стан сільського господарства, який поглиблюється внаслідок порушення диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію , найефективнішими , на думку вчених (Носко Б.С. та ін., 1999р.), є такі реальні заходи щодо підвищення родючості ґрунтів та їх ефективного використання:

1. Найбільш повне використання ефективної і потенціальної родючості ґрунтів завдяки раціональному розміщенню посівів сільськогосподарських культур у межах кожного господарства.

2. Впровадження науково обґрунтованої діагностики мінерального живлення рослин, що дає змогу більш раціонально використовувати досить обмежені ресурси добрив. Для об'єктивнішої оцінки фосфатного режиму доцільне поширення застосування при аналізі ґрунтів лужних методів (Мачигіна, Олсена).

3. Застосування заходів, спрямованих на підвищення ефективності і запобігання втратам поживних речовин (оптимізація доз і співвідношення N:P:K з урахуванням забезпеченості ґрунтів доступними для рослин елементами живлення, захист грунтів від ерозії, боротьба з бур'янами, меліоративні заходи та ін.). Підвищення культури землеробства, створення оптимальних умов для розвитку культурних рослин дає змогу завдяки більш потужному розвитку кореневих систем мобілізувати поживні речовини грунту. У тому числі й залишкові фосфати.

4. Ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив (гною, торфо-гнойових компостів, сапропелю, органічних відходів від переробки сільськогосподарської продукції та ін.).

5. Зважаючи на мізерну кільість иінеральних добрив, які надходять у господарства, використовувати їх, насамперед, під пріоритетні культури (цукрові буряки, озиму пшеницю та ін.) найбільш ефективними способами: в рядки при сівбі та в підживлення (азотні добрива). Ці заходи сприяють підвищенню економічної віддачі від внесених добрив.

6. Застосування ресурсозберігаючих технологій внесення добрив, передусім локальним способом, завдяки чому внесення фосфорних та калійних добрив для підвищення позиційної доступності поживних речовин максимально наближає їх до кореневої системи, зберігаючи лише невеликий прошарок грунту (3-4 см).

7. Більш повне використання переваг біологізації землеробства завдяки розширенню посівів багаторічних трав та впровадженню бактеріальних препаратів.

8. Використання місцевих сиробинних ресурсів для підвищення родбчості грунтів (сапропелі, фосфорити, цеоліти, глауконіти, фосфатшлак, дефекат та ін).

9. Широке впровадження біологічних стимуляторів рослин.

Безперечно, більшість цих заходів мають тимчасовий характер і не вирішують повною мірою проблеми підвищення ефективності землеробства, тому вони повинні доповнюватись за умови поліпшення економічного стану в сільському господарстві комплексом науково обгрунтованих заходів щодо розширеного відтворення родючості грунтів. [ 22. с.407-408]

3.2 Широке використання досягнень науково-технічного прогресу

У світі давно визнано, що рівень розвитку суспільства, його продуктивних сил завжди визначається рівнем розвитку науки і техніки. За попереднє десятиліття в Україні була сформована потужна база наукових установ, у тому числі й в аграрній сфері, які проводили фундаментальні та прикладні дослідження і забезпечували поступальний рух агропромислового комплексу України.[ 5. 3]

НТП - це складне і багатогранне поняття, зміст якого можна визначити як постійний процес створення нових і вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці, технологій виробництва, його організації і управління з метою досягнення більшого економічного і соціального ефекту.[ 10. 328]

Основні напрямки НТП на сучасному етапі:

ь Електронізація народного господарства - забезпечення усіх сфер виробництва і суспільного життя високоефективними засобами обчислювальної техніки аж до використання принципів штучного інтелекту, нового покоління супутникових систем зв'язку тощо;

ь Комплексна автоматизація всіх галузей народного господарства на базі електронізації: впровадження гнучких виробничих систем, промислових роботів, багатоопераційних верстатів з ЧПУ, систем автоматизованого проектування, автоматизованих систем управління технологічними процесами;

ь Створення і використання нових матеріалів, що мають нові властивості: надпровідність, радіаційну стійкість, стійкість до зношування; надчистих матеріалів із заданими властивостями;

ь Освоєння принципово нових технологій: мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної та ін.;

ь Прискорений розвиток біотехнологій, яка сприяє створенню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів.[ 12. 145-146]

Для досягнення вищої ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпечення конкурентноспроможності продукції аграрні підприємства здійснюють інноваційну діяльність. За своїм характером інноваційна діяльність є одною із форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою запровадження досягнень НТП у виробництво і соціальну сферу. Досягнення НТП (його результати) називають новинами, а запроваджені новини у виробництво - нововведеннями [ 10. 331].

За останні роки аграрна сфера України зазнала значних економічних збитків, внаслідок чого була втрачена можливість стимулювання інноваційних процесів, а разом з цим і умови для науково-технічного розвитку галузі. У складному становищі опинилася і аграрна наука, в основному через відсутність достатнього бюджетного фінансування, а також рефінансування за рахунок продажу наукових розробок. Значно скоротилися можливості проведення досліджень і впровадження закінчених розробок.

Незважаючи на таку ситуацію, Українська академія аграрних наук в основному зберегла науковий потенціал і продовжує, хоч і в складних умовах, і далі працювати на наукове забезпечення агропромислового комплексу держави.

Спектр наукових досліджень, які проводяться в Академії, охоплює широке коло питань практично з усіх галузей аграрного виробництва. Вони об'єднані за галузевим принципом у 32 науково-технічні програми та 6 окремих проектів з пріоритетних напрямів розвитку АПК. Система досліджень побудована таким чином, щоб не тільки прикладні, а й фундаментальні дослідження кінцевим результатом мали практичні розробки.

Щорічно установи Академії завершують 500-600 розробок різного рівня, які апробуються і пропонуються для впровадження в агро формуваннях усіх форм власності. Зокрема, науковими установами розроблено і продано на затвердження Кабінету Міністрів України концепцію екологічно збалансованого і високопродуктивного сільськогосподарського землекористування, створено карту та проведено районування країни за ступенем складності структури ґрунтового покриву.

Розроблено інформаційно-дорадчі системи із застосуванням автоматичного регулювання роботи насосних станцій, які забезпечують економію води 10-15% та електроенергії - до 10%. Ці системи уже функціонують на насосних станціях Каховської зрошувальної системи. Розроблено і проводиться дослідно- виробнича перевірка ефективності систем і технологій так званого краплинного зрошення в умовах відкритого і захищеного грунту. Власними силами Інституту гідротехніки і меліорації побудовано й введено в експлуатацію системи мікро зрошення на загальній площі близько 500 га в АР Крим і 9 областях України.

З урахуванням існуючих форм землекористування розроблено конструкцію нової шлангобарабанної зрошувальної машини для поливу ділянок площею від 1-5 до 20 га.

Розроблено технологію створення комплексних багатофункціональних азот фіксуючих і фосфор мобілізуючих біопрепаратів, які широко застосовуються для підвищення родючості грунтів.

У сучасному рослинництві серед факторів нарощування виробництва продукції як і раніше основну увагу приділяють впровадженню досягнень селекції та насінництва. Як відомо, за рахунок нових сортів і гібридів можна одержати 30-35% приросту врожайності. В Україні ведеться селекція практично всіх культур, які знаходяться у виробництві. З кожним роком Державний Реєстр сортів рослин України поповнюється новими сортами і гібридами. Нині в реєстрі налічується 3500 сортів і гібридів, з них 2380 української селекції (60 %). Площі посівів сортів і гібридів вітчизняної селекції становлять близько 90 %.

Суттєвим досягненням вітчизняної селекції є створення сортів озимої м'якої пшениці, які за якістю зерна належать до надсильних пшениць (Куяльник, Селянка, Панна, Сирена). При врожайності 70-80 ц з га вони гарантовано забезпечують одержання високоякісного зерна продовольчої пшениці.

Вперше в Україні створені й упроваджені у виробництво гібриди соняшнику (Еней, Дарій і Ант) з підвищеним вмістом олеїнової кислоти. Вирощування цих гібридів відкриває можливості в Україні для надзвичайно цінної олії, яка за жирокислотним складом відповідатиме оливковій.

Вперше у світовій практиці створені сорти проса, стійкі до всіх 12 відомих рас сажки, з поєднанням високої продуктивності та якості крупи. І такі досягнення є майже по кожній культурі.

В галузі тваринництва за роки незалежності України науковцями спільно зі спеціалістами тваринництва провідних підприємств створені три молочні породи великої рогатої худоби з генетичним потенціалом продуктивності корів при повноцінній збалансованості годівлі 5-8 тис.кг молока за лактацію, три породи м'ясної худоби і дві породи свиней із середньодобовими приростами молодняку на відгодівлі - відповідно до 1200 - 1500 і 650-800 г.

За цей період також виведено дві породи овець, одну-коней, дві - риби, значну кількість внутріпородних і заводських типів, родин і кросів.

Лише за два останніх роки розроблено 21 технологію, 17 рецептів комбікормів, префіксів і білково-вітамінних добавок для різних видів сільськогосподарських тварин і птиці.

А всього за цей період тваринницькому виробництву рекомендовано 426 завершених і апробованих наукових розробок, освоєно виробництвом 340 розробок. За останні роки науковими установами ветеринарного профілю розроблені й поставлені на виробництво багато нових лікувальних і діагностичних препаратів. По великому рахунку ветеринарна наука в тісній співпраці з практичними працівниками, яка може бути прикладом для інших галузей, забезпечила тваринництво в оптимальних параметрах вітчизняними ветеринарними препаратами.

Не обійдена увагою і переробна галузь. За 2001-2004 роки у підприємствах м'ясної й молочної промисловості впроваджено 142 розробки, у галузевих підприємствах - 45 одиниць обладнання. Щорічне впровадження бактеріальних заквасок забезпечує виготовлення близько 30% продукції на вітчизняній базі. І якби не власний комерційний інтерес, ця цифра могла б бути значно більшою.

Вчені інженерного профілю за останні роки мають понад 100 розробок і поставили на виробництво понад 30 технічних засобів, які виготовляються заводами України та захищені 50 патентами. [5. 3-5]

3.3 Удосконалення економічного механізму господарювання

Економічний механізм господарювання стосовно аграрних підприємств доцільно розподілити на два блоки: перший блок включає елементи зовнішньоекономічного середовища, яке функціонує між держаними структурам та аграрними підприємствами, а другий - внутрішньогосподарського економічного середовища.

До складу зовнішньоекономічного середовища необхідно віднести такі елементи: цінова політика, яка повинна забезпечити відповідний рівень рентабельності виробництва і паритет цін на сільськогосподарську продукцію; система оподаткування (фіксований сільськогосподарський податок, земельний податок, податок на додану вартість, митний збір та ін.); фінансово-кредитна система, яка діє через систему субсидій, дотацій, субвенцій, а також через кредитні угоди; система страхування врожаю, продуктивних тварин і майна.

Блок внутрішньогосподарського економічного середовища включає такі елементи: система земельних відносин; система майнових відносин; система трудових відносин; форми організації праці та її матеріального стимулювання; система розрахункових цін на продукцію та тарифи на послуги і роботи.

З метою забезпечення паритету цін між сільськогосподарськими товаровиробниками і промисловими підприємствами необхідно забезпечувати співвідношення між цінами на сільськогосподарську продукцію й цінами на промислові товари та послуги, що споживаються аграрними підприємствами.

Відомо, що на всі види продукції і послуг ціни мають тенденцію до зростання, а тому виникає об'єктивна необхідність у визначенні цінового співвідношення через показник індексу номінального паритету (відношення індексу цін на сільськогосподарську продукцію за відповідний проміжок часу на індекс цін на окремі види промислової продукції та послуг).

У Законі України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» підкреслюється, що цінова політика в аграрній сфері здійснюється на основі вільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та підтримкою доходів товаровиробників і антимонопольним контролем за цінами на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси.

Відтворення виробництва сільськогосподарської продукції також забезпечується на основі впровадження заставних цін і регулюванням доходів через систему державних дотацій та субсидій. Так, останнім часом (з 6 червня 2003 року) прийнятий Порядок нарахування і виплат коштів Державного бюджету України, передбачених для доплат сільськогосподарським товаровиробникам за молодняк ВРХ підвищених вагових кондицій, кондиційних свиней та курей-бройлерів у таких розмірах (за кожний кг прийнятої живої маси): молодняк молочних і комбінованих порід - 1,30 грн., молодняк м'ясних порід, типів та їх помі сей - 1,50 грн., кондиційних свиней - 0,85 грн.

Механізм кредитного забезпечення аграрного виробництва передбачає за рахунок Державного бюджету України компенсувати ставки за кредитами в розмірі не менше 50% облікової ставки, встановленої НБУ.

Важливе місце в підвищенні ефективності виробництва відводиться створенню закупівельно-збутових кооперативів та агро торгових домів. Якщо останні створюються на районному рівні, то обслуговуючі кооперативи - в системі сільських територій. Завдання кооперативів - забезпечити приймання плодоовочевої продукції, молока, молодняку ВРХ і свиней від аграрних підприємств, особистих селянських господарств, фермерів, проведення розрахунків за неї та постачання в зворотному напрямі комбікорму, насіння, племінного молодняку, мінеральних добрив та ін.

Ефективне функціонування аграрних підприємств значною мірою залежить від створення внутрішньогосподарського економічного середовища. В умовах ринкових відносин особлива роль відводиться земельним і майновим відносинам. Аналіз умов договору оренди землі свідчить, що в ньому не вказується грошова оцінка землі та її якість, не визначена орендна плата в грошовому виразі, оцінка натуральної продукції зазначена за ринковими цінами або за собівартістю (згідно з рекомендаціями - за середньо біржовими цінами), строки орендної плати чітко не визначені.

Виробничо-економічні відносини у підрозділах підприємства формуються з урахуванням удосконалення його спеціалізації. Організаційно-виробничої структури, підвищення професійної кваліфікації працівників і спеціалістів.

Важливе місце в системі виробничих відносин відіграє форма організації праці з урахуванням приватної власності на землю та майно. Найбільш поширеною формою внутрішньогосподарської організації праці є бригада.

В умовах ринкових відносин виникає об'єктивна необхідність удосконалення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин на основі неколективної, а персональної відповідальності. Підрозділи основного виробництва, а також обслуговуючи підрозділи розробляють відповідні програми і укладають з адміністрацією підприємства, договори на виробництво відповідної продукції та надання послуг.

З метою підвищення трудової, технологічної дисципліни і відповідальності за кінцеві результати доцільно з урахуванням інтересів власника землі та майна будувати відносини не з окремими підрозділами, а з конкретними працівниками.

Доцільно укладати договір між підприємством і працівником у форму внутрішньогосподарського лізингу, в якому виділяється об'єкт лізингу, термін та порядок виплати лізингових платежів (можливий фінансовий або оперативний внутрішньогосподарський лізинг). Згідно з договором лізингоодержувач сплачує підприємству певну плату виробленою продукцією як за ринковою ціною, так і за собівартістю.

У системі заходів щодо ефективного використання трудових ресурсів доцільно розробляти і укладати трудові угоди (контракти) по всіх категоріях працюючих. Це дає можливість як спеціалістам, так і працівникам різних підрозділів підприємства визначитися з виконанням відповідних функцій, індивідуальним положенням про оплату праці, знати свої права, а також нести відповідальність за порушення трудової, технологічної та фінансової дисципліни.

Таким чином, практична реалізація основних елементів господарського механізму дає можливість (навіть при обмежених інвестиціях) досягти вагомих показників виробничо-фінансової діяльності та соціального розвитку села.

[7.41-43]

Висновки і пропозиції

Ефективність виробництва - це узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої та уречевленої у засобах виробництва праці.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є ВАТ «Комсомолець» Арцизького району Одеської області. Період дослідження - 2004-2006 роки. Територія землекористування відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Комсомолець" розташована на півдні міста Арциз - 2. На півночі землекористування радгоспу обмежуються руслом р.Кагільник, на сході - землями КСП " Путь Ілліча", на півдні, південному-заході землями сільського господарства "Бургуджи", на заході та північному заході - землями ПСП ім. Кірова.

Віддаль до найближчої залізничної станції - Арциз - 5 км; до районного центру - 5 км.; до обласного центру - 160 км.

Землекористування господарства розташоване в зоні різнотравно-злакових степів з посушливим кліматом, недостатньою кількістю опадів та високою інсоляцією, а в літній період нерідко з періодичними суховіями. По метеорологічним даним річна кількість опадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зима м'яка, коротка, вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами. Середня місячна температура повітря самого холодного місяця січня - 2,5. весна дружня, наступає, зазвичай, в перших числах березня. Літо тривале, жарке. Осінь тривала, тепла.

ВАТ "Комсомолець" має зерновий напрямок (зерно займає питому вагу в товарній продукції 22,95 %). Виноград займає 6,74 %, соняшник - 8,09 %, овочі - 0,74 %, плоди - 3,77%. В тваринницькій галузі молоко займає 1,7 %, ВРХ - 0,7 %.

На основі аналізу показників вартості і структури товарної продукції бачимо, що вартість товарної продукції по господарству у 2006 році порівняно з 2004 роком зменшилась на 1558 тис.грн. У 2004 році вона становила 9439 тис.грн, а у 2006 році 7881 тис.грн.

У структурі товарної продукції в середньому за 2004-2006 роки найбільшу питому вагу займає зерно - 22,95 %. На основі коефіцієнта зосередженості товарного виробництва, який становить 0,53 можна зробити висновок, що ВАТ "Комсомолець" має визначену вузьку галузеву спеціалізацію.

За досліджуваний період (2004-2006 роки) в господарстві відбулися зміни. За останній рік в ВАТ "Комсомолець" площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 20,1%. Розмір земельної площі, зайнятої під ріллею теж зменшився на 19%.

Вартість основних виробничих фондів зменшилась на 6,6%. Вартість валової продукції зменшилась на 6%, а вартість товарної продукції - на 16,5%. Відбулися зміни в складі працівників, їх чисельність зменшилась на 44,4%.

Об'єм виробництва основних видів продукції тваринництва зріс, а рослинництва значно зменшився. Так, об'єм виробництва зерна зменшився на 10,1%, плодів - на 52,75, овочів - на 37,8%, винограду - на 25,9% і виробництво соняшника зросло на 33,5%. Об'єм виробництва молока збільшився на 14,6%, а об'єм приросту ВРХ збільшився вдвічі - на 107%.

Виробничі витрати по господарству зменшились на 52,4%, а енергетичні ресурси залишились незмінними.

Різко збільшилось поголів'я худоби та птиці в умовних головах. Якщо в 2004 році вони складали 195,6 ум.гол., то в 2006 році - 277 ум.гол. Також збільшилась наявність фізичних голів. Поголів'я ВРХ збільшилось на 139 голів або на 110,3%, а поголів'я корів зменшилось на 2 голови або на 1,7%.

вартість валової і товарної продукції зменшилась на 44% і 30% відповідно, прибуток зменшився на 40,2%. Так, в 2004 році прибуток склав 639 тис. грн., а в 2006році - 382 тис. грн., тобто зменшився . Окупність виробничих затрат зменшилась на 80,3%.

Виробництво валової продукції відповідно збільшилось в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь на 17,7% і на 1-го робітника, зайнятого в сільському господарстві - на 68,9%, а також збільшилась в розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 0,5%. Щодо прибутку, то в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь він зменшився на 25,5%, також на 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення -на 35,6%, на 1-го робітника зайнятого в сільському господарстві збільшився - на 6,4%. Що стосується рівня рентабельності, то він збільшився. Якщо в 2004 році він складав 8,9%, то в 2006 році він значно зріс склав -12,5%. Дохід і чистий дохід від реалізації продукції в 2006 році в порівнянні з 2004 роком зменшились відповідно на 15,5% і 16,5%.

Валовий прибуток збільшився на 13,4%. Щодо фінансових результатів від операційної діяльності, то вони також збільшились на 5,3%. А ось чистий доход по підприємству за останні роки спав на 38%, що є негативним для господарства.

Отже, в ВАТ “Комсомолець” спостерігається середній прибуток, а з цим і низький рівень рентабельності, і валового прибутку. Отже, господарство не є прибутковим, йому треба шукати шляхи підвищення прибутку.

Виробничий потенціал підприємтсва виражається так:

Вартість валової продукції рослинництва в розрахунку на 100 га ріллі збільшилась на 16,6%, хоча площа ріллі в господарстві зменшилась. Виробництво зерна в розрахунку на 100 га ріллі зменшилось на 23,1% завдяки низької врожайності, виробництво соняшника в розрахунку на 100 га ріллі зменшилось на 58,2%.

Фондовіддача зменшилась на 31,7% в результаті зменшення вартості валової продукції, фондомісткість також знизилась на 0,6 %.

В 2006 році порівняно з 2004роком було відпрацьовано більше на 21,1% людино-днів, в результаті зменшення кількості працівників. Отже, підвищився коефіцієнт використання персоналу на 21,2%. Виробництво валової продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника по господарству в цілому збільшилось на 68,6% , виробництво валової продукції рослинництва на 1 середньорічного працівника збільшилось на 87,7%о. В тваринництві обсяг валової продукції зменшилось на 1,2 % внаслідок зменшення кількості працівників.

Рівень інтенсивності виробництва ВАТ “Комсомолець”, який в свою чергу характеризується показниками даного господарства за останні три роки, а саме в 2006 році порівняно з 2004 роком вартість основних виробничих фондів на 1 га сільськогосподарських угідь збільшилась на 16,9%, разом з тим зменшились поточні виробничі витрати з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, а саме на 40,4%, а виробничі витрати в рослинництві на 1 га ріллі підвищились на 60,8%.

За трирічний період кількість енергетичних потужностей з розрахунку на 1 га ріллі зросла на 23,5%. Кількість умовних голів в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилась на 77,9%.

Рівень економічної ефективності інтенсифікації характеризується збільшенням виробництва на 1 га сільськогосподарських угідь валової продукції - всього у 2006 році порівняно з 2004 роком на 17,6%, а також зменшенням прибутку на 22,3 %. Урожайність зернових культур зменшилась на 26,3%, урожайність соняшника зменшилась на 39,5% і також зросла продуктивність корів на 16,5%. Окупність виробничих витрат збільшилась на 97,3%, а рівень рентабельності збільшився на 40,4%.Це показники, що стосуються господарства в цілому, а тепер розглянемо рівень інтенсивності і економічну ефективність інтенсифікації окремо по рослинництву і по тваринництву.

Характеризуючи рівень інтенсивності рослинництва, можна відмітити, що виробничі затрати на 1 га зернових в 2006 році зросли. Якщо в 2004 році вони складали 2442,5грн., то в 2006 році - 3764,4грн. Виробничі затрати на 1 га соняшника в 2006 році зменшились на 6129,5грн. не дивлячись на те, що в 2004 році вони були більші майже вдвічі. Затрати праці на виробництво одного центнера продукції зернових набагато менші чим затрати на виробництво 1 ц винограду, це, насамперед, пов'язано з процессом виробництва. Так, по зерну затрати праці в 2004 році становили 0,1197люд.-годин, у 2006 році - 0,293 люд.-год, а для винограду вони становлять: в 2004 році - 9,857 люд.-год, в 2006 році - 7,0 люд.-годин.

Також важливо зазначити, що всі рослини в 2006 році окрім соняшнику є прибутковими. Від соняшнику в 2006 році отримано збиток в розмірі 135 тис.грн.

Щодо рівня рентабельності рослинництва, то лише в виноградарстві та плодівництві він збільшився, а по інших культурах він знизився. Рвень рентабельності вирощування винограду в 2004 році становив 106%, а в 2006 році став 200,8%, отже, ця культура є рентабельною.

Основна продукція тваринництва в ВАТ«Комсомолець » - збиткова.

Зважаючи на те, що в 2006 році виручка по ВРХ зросла і був отриманий збиток у розмірі 40 тис. грн., рівень рентабельності = - 33,6%, тобто продукція ВРХ є нерентабельною . Продукція молока є більш вигідною. Так, у 2006 році виробництво збільшилось на 311 ц., виручка від реалізації збільшилась на 49 тис.грн, а прибуток (збиток) склав 7 тис. грн., рівень рентабельності - 95,6 %.

2006 рік по відношенню до 2004 року є менш продуктивним. Вартість валової продукції зменшилась на 6 % порівняно з 2004 роком. Товарна продукція також зменшилась на 16,5 %.

Розглянувши фінансові результати діяльності ВАТ «Комломолець» можна зробити такі висновки: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2004 році становив 11199 тис.грн, а у 2006 році 9459 тис.грн. отже, дохід зменшився на 1740 тис.грн. чистий дохід (виручка) зменшився на 1560 тис.грн. собівартість реалізованої продукції зменшилась на 1664 тис.грн, що є позитивним для підприємства. Рівень рентабельності рослинницької галузі зменшився на 7,5 %, а тваринницької галузі - збільшився порівняно з 2004 роком на 42,6 %.

Шляхом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва для ВАТ «Комсомолець» повинні бути такі основні заходи :

ь Поліпшення використання землі;

ь Підвищення її родючості;

ь Раціональне використання виробничих фондів;

ь Впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва;

ь Підвищення якості і збереження виробленої продукції;

ь Широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці, оренди як прогресивної форми господарювання;

ь Розвиток сільськогосподарського використання на основі різноманітних форм власності, видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та інтенсивної роботи.

Важливим напрямком зростання ефективності сільськогосподарського виробництва є підвищення рівня забезпеченості господарства основними і оборотними фондами та поліпшення їх використання. Із зростанням фондооснащеності сільськогосподарського виробництва відбувається підвищення його ефективності, проте, спостерігається деяке зниження фондовіддачі.

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). -1999. -№40. - ст.365.

2. Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації: Затв.Наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України 26.01.2001р., № 49/121 // Українська Інвестиційна Газета, Нормативна База.- 2001.- № 9 (281).-С.7-11.

3.Вітков М.С. Основні фактори інтенсифікації аграрного виробництва в перехідний період до ринку// Економіка АПК, 2005, №2

4. Россоха В.В.-Ефективність використання виробничого потенціалу в аграрній сфері АПК//Економіка АПК, 2004.-№6

5. Ситник В.П.-Впровадження наукових розробок у виробництво: стан і перспективи//Економіка АПК, 2005.-№2

6. Котикова О.І.-Земля та її потенціал у виробничій функції: особливості і шляхи підвищення ефктивності використання// Економіка АПК, 2006.-№12

7.Мойса М.Я., Крюкова І.О.-Ресурсний потенціал аграрних підприємств та економічний механізм його раціонального використання// Економіка АПК, 2004,№2

8. Аранчій В.І., Чумак В.Д.-Удосконалення організаційно-економічного механізму фінансової стабілізації аграрних підприємств// Економіка АПК, 2004,№2

9. Сахно Л.А.-Удосконалення економічних відносин в інтегрованих агропромислових підприємствах//Економіка АПК, 2004.-№8

10. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. - К.:КНЕУ,-2002,-с.624

11. Афанасьєв М.В. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник/ М.В.Афанасьєв, А.Б.Гончаров.- Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003.- 410c

12. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навчальний посібник. - К: Каравела,-2001,-с.298

13. Бондар Н.М. Економіка піддприємства: Підручник.-К.:2005.-530с.

14. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навчальний посібник.- К.: Знання, 2002.- 236 с

15. Горлачук В.В., В'юн В.В., Сохнич А.Я. Управління земельними ресурсами: розвиток екологічної інфраструктури землекористування. - Львів: НВФ «Українські технології», 2002.-с.28

16. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Знання, 2000. - 378 с.

17. Луцький І.М., Манів З.О. Економіка підприємства: Підручник.-К.: Знання, 2004.-487с.

18. 19. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 132 с.

19. Економічна енциклопедія:У трьох томах. Т.З./Редкол.:…С.В. Мочерний (відпр.ред.),та ін.-К.: Видавничий центр «Академія»,2002.-952с.

20.Мацибора В.І. Економіка сільського господарства.- К.:Вища школа.-1995.-415с

21. Осипов В.І. Економіка підприємства: Підручник.- Одесса: Маяк, 2005.- 724с

22. Примак І.Д. Системи землеробства: історія їх розвитку і наукові основи/ за р15. Экономика предприятия: Учебник/ М.Г.Грещак, В.М.Колот, П.НаливайкоА, С.Ф.Покропивний; Под ред. Покропивного С.Ф.- К.: КНЕУ, 2003.- 608с

едакцією І.Д. Примака.-Біла Церква, 2004,-528с.

23. Слав'юк Р.А. Економіка сільського господарства.-Л.: Вежа, 1999.-196с

24. Тихонов А.Г., Гребенюк Н.В., Тихоненко О.В., Феденко В.П. Наукові засади сталого розвитку землекористування: принципи, індикація, показники// Землевпорядкування. -2002, -№2.-с.13

25.Топіха І.Н. Економіка аграрних підприємств: Підручник.-К.:2001.-461с.

26. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. - К.:”Каравела”, 2003. - 432 с.