Висновки

Використана література

ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" - одне із найстаріших підприємств м'ясної промисловості області.

Станіславська бойня була збудована магістром міста в 1909 році. Вона складалася з 7 приміщень: для забою великої рогатої худоби, забою свиней, холодильника, котельні з двома паровими котлами та компресорною дільницею з обладнанням для виготовлення холоду.

Крім цих приміщень на території бойні знаходились два господарських приміщення для утримання великої рогатої худоби та свиней перед забоєм та невелике житлове приміщення для постійного проживання сторожа бойні.

Штатних працівників на бойні працювало 19 чоловік, де одноразово перероблялось 12 голів великої рогатої худоби та 12 свиней. Ковбасні вироби не виготовлялись.

Переробка м'яса на міській бойні проводилась горизонтальним способом, вручну. Штучний холод для холодильника виготовлявся за допомогою вуглекислотного компресора. В холодильнику були окремі приміщення для зберігання м'яса приватними особами. За користування холодильником приватні особи сплачували магістру певну суму грошей.

Крім того, на бойні виготовлявся штучний лід в кусках, який продавався літом господарям приватних магазинів.

Всі ці дані взяті з польських документів, які зберігаються в обласному державному архіві /1935 рік/. З цих же документів відомо, що прибуток міської бойні в 1933-1934 бюджетному році складав 192 тисячі злотих.

В 1939 році всі приміщення бойні були передані новоствореному м'ясокомбінату.

В 1945 році на Станіславському м'ясокомбінаті працювало 39 чоловік. Крім переробки м'яса великої та дрібної рогатої худоби, свиней була організована переробка м'яса свійської птиці та кролів, а також розпочалось виробництво ковбасних виробів. Асортимент ковбасних виробів становив 22 вида.

За весь 1945 рік м'ясокомбінатом вироблено 490 тон м'яса і субпродуктів І категорії, 44 тони ковбасних виробів. Загальний об'єм валової продукції, виробленої у 1945 році, складав -- 808 тисяч карбованців (сума в оптових цінах введених в дію у 1967 році).

До 1957 року переробка худоби проводилась вручну. Худоба оглушалась молотом. Обезкровлювання, зняття шкури, виймання нутрощів проводилось в горизонтальному положенні туші.

В жировому відділенні витопка харчових жирів проводилась у відкритих двостінних котлах. В субпродуктовому відділенні обробка всіх груп субпродуктів, в основному, проводилась вручну. Всі шерстні субпродукти оброблялися паяльними лампами.

Переробка домашньої птиці та кролів було передано створеному птахокомбінату.

У післявоєнний період швидкими темпами розвивалося сільське господарство, особливо тваринництво. Для забезпечення переробки швидкоростучого поголів'я худоби виробничі дільниці м'ясокомбінату протягом 1945 - 1965 років реконструювалися декілька разів.

Інтенсивний розвиток тваринництва в області викликало необхідність розширення виробничих приміщень.

З 1965 року була проведена реконструкція Івано-Франківського м'ясокомбінату на додатково виділеній території, був побудований новий холодильник на 1200 тон одночасного зберігання м'ясопродуктів, була проведена реконструкція старого холодильника на 400 тон м'яса, побудований новий компресорний цех з установкою аміачних компресорів, які постачають холод камерам заморожування м'яса (від -ЗО до -35 градусів цельсія) та камери зберігання м'ясопродуктів (від -18 до -20 градусів цельсія).

В 1970 році побудована та здана в експлуатацію м'ясожирова дільниця потужністю 30 тон м'яса за зміну з відділеннями: база передзабійного утримання худоби, забійне відділення, субпродуктове відділення, кишечне відділення, жирове відділення, шкірозасолювальне відділення та цех технічних фабрикатів потужністю 1,8 тон сухих кормів за зміну. Крім того була побудована санітарна бойня, ізолятор та приміщення для миття автотранспорту.

Забезпечення водою проводиться через два міські водопроводи та введено в дію два артезіанські колодязі.

Для очистки стічних вод побудовано комплекс очисних споруд.

Для обслуговування на комбінаті працюють механічна, енергетична та будівельна дільниці, є автогараж, в якому нараховується понад 80 одиниць транспортних засобів.

На підприємстві приділяється велика увага соціальним питанням.

В 1987 році побудовано здоровпункт, в 1988 році - адміністративний будинок, їдальню та актовий зал, в 1989 році - прохідну, в 1994 році побудовано 3-х поверхове побутове приміщення.

У 1998 році введений в дію консервний цех.

У цьому ж році зданий в експлуатацію 35-ти квартирний житловий будинок по вулиці Хіміків, 17а.

В травні 1991 р. на базі Тисменицького малого підприємства по прийманню худоби в держресурси від населення створене Тисменицьке підсобне господарство Івано-Франківського комбінату (наказ № 123 від 15.05.1991 р.) для виробництва сільськогосподарської продукції.

За Тисменицьким малим підприємством по прийманню худоби в держресурси від населення залишилась заготівля худоби від населення.

В 1993 р. Тисменицьке мале підприємство по прийманню худоби в держресурси від населення ліквідоване (розпорядження представника президента в Тисменицькому районі від 22.06.1993 р. № 292) і його функції передані приймальному пункту по заготівлі худоби підсобного господарства Івано-Франківського м'ясокомбінату (наказ № 137 від 11.06.1993 р.)

З 1 листопада 1999 р. Тисменицьке підсобне господарство перейменоване в Тисменицький аграрний цех.

За Тисменицьким аграрним цехом закріплено 100 гектарів землі, відгодовуються свині та ВРХ, вирощуються овочі, картопля, зернові культури, вирощуються хутрові звірі.

З метою забезпечення реалізації аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора, забезпечення підприємства сировиною для переробки в с Долина Тлумацького району створено аграрний цех "Долинський", в с Довгий Войнилів Калуського району - аграрний цех "Довго-Войнилівський", в с.Підлісся Тисменицького району - аграрний цех "Підлісся", які займаються відгодівлею худоби і свиней та вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Характеристика основних виробничих процесів

ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" займається переробкою великої рогатої худоби, коней, свиней і виробництвом продукції з одержаного м'яса. Структура виробництва підприємства:

Цехи основного виробництва:

1. Забійний цех

2. Жировий цех

3. Кишечний цех

4. Шкірзасолювальний цех

5. Холодильник ( охолодження, замороження, зберігання)

6. Цех технічних фабрикатів (ЦТФ)

7. Обвалювальний цех

Цехи допоміжного виробництва:

1. База перед забійного утримання

2. Енергоцех та КВПіА

3. Автотранспорт

4. Компресорний

5. Механічний

6. Очисні споруди

7. Котельня

Основна продукція підприємства виробляється на двох підрозділах:

1. М'ясожирове виробництво,

2. Цех холодильної обробки м'яса і субпродуктів.

М'ясожирове виробництво.

1. Приймання сировини на базі передзабійного утримання худоби з оформленням документів і проведенням ветеринарного контролю.

2. Забій худоби, свиней, коней, знімання шкіри на механічній шкурозйомці, нутровка, розпиловка на півтуші, виділення жиру, субпродуктів і надання півтушам товарного вигляду. Забій худоби проводиться під наглядом ветеринарної служби. Обробка субпродуктів - поділ субпродуктів на види в залежності від біологічної цінності і способу обробки. Слизисті і шерстні субпродукти обробляють на центрифугах, де проходить прошпарки при t 65-72° С і очистки їх. Шерстні субпродукти обпалюються і промиваються в центрифузі вторично. М'якотні субпродукти промиваються, зачищаються і передаються в холодильник на заморозку,

3. Віділення перетопки жирів. Жири перетоплюються на автоматичній лінії АВЖ і розливаються в бочки або гофротару.

4. Відділення обробки кишок. Комплект кишок розбивається на окремі види: черева, круга, синюги, пузирі з подальшою обробкою-звільнення від вмістимого обезжирювання, шлямовка, посол. Оброблені кишки використовуються для власного ковбасного виробництва, або продаються.

5. Шкури дообряжуються і засолюються (сухим посолом) на стелажах.

Відділення холодильної обробки м"ясопродуктів.

1. Одержанні при м"ясожировому виробництві півтуші яловичі, свинні, кінські по підвісних шляхах перегоняються в камеру охолодження м'яса з

t - 0 +4° С обладнану стаціонарними батареями з аміачним охолодженням. Частина охолодженого до t +4° С м'яса продається для подальшої переробки в ДП "Івано-Франківські ковбаси". Залишок м'яса заморожується в морозильних камерах при t -23-27° С. Морозильні камери обладнані повітреохолоджувачами, які працюють на аміаку з центрального компресорного цеху.

2. Субпродукти І та II категорії розкладаються в поліетиленові пакети і заморожується в блоках спеціальної форми.

3. Заморожені півтуші м'яса і субпродукти зберігаються на стелажах в штабелях при t -18° С для подальшої реалізації на ринку.

Споживчі характеристики товарів.

Вироблена продукція відноситься до групи товарів народного споживання і технічної продукції.

До товарів народного споживання відносяться продукти харчування слідуючих назв і характеристик:

1. М'ясо яловичини І і ІІ категорій, свинини 1-5 категорій, конини І-ІІ категорій в півтушах охолоджене і заморожене до -8° С Використовуються, як сировина у власному виробництві, або реалізується на ринку.

2. Субпродукти в залежності від біологічної цінності діляться на І категорію (язик, печінка, нирки, серце, діафрагма) і II категорію (вим'я, голови, легені, селезінка, рубець, ноги, вуха). Субпродукти виробляються замороженими в поліетиленових пакетах в формі блоків 60*60*15, або охолоджені. Використовуються у власному виробництві, або реалізовуються на ринку.

3. Жири топлені харчові яловичі, свинні вищого, першого сорту, упаковані в бочки, використовуються на харчові цілі, а також для виробництва мила.

4. Півфабрикати м'ясні -- вирізка, лопаточна і задня стегнова частини реалізовуються в мережі громадського харчування.

5. Фарш - упакований і закліпсований в поліамідній оболонці, реалізовуються в мережі громадського харчування.

Нормативи витрачання основної сировини та енергоресурсів для випуску одиниці продукції розробляються відділом головного технолога керується ГОСТ, РСТ ГСТ,ТУ.

В період 2006 рік - 1 півріччя 2007 року роботу підприємства можна охарактеризувати як стабільну, поквартальні коливання обсягів виробництва (особливо зменшення у І кварталі 2007 року через наявність великої кількості державних та релігійних свят, відсутності пропозиції сировини) відповідають середньостатистичним показникам по підприємствах даної галузі та промисловості в цілому. Але необхідно зазначити помітну тенденцію до зростання обсягів виробленої продукції, що підтверджується порівняльним аналізом даних за 2007 рік з відповідними періодом 2006 року.

рентабельність показник прибуток витрата

Таблиця 2.1 - Виробництво основних видів продукції

Підприємство в результаті своєї діяльності забезпечує достатню для даного типу виробництв глибину переробки сировини, отриманої в результаті забою заготовленої худоби. Так, крім власне м'яса, на підприємстві отримують наступну супутню продукцію: субпродукти 1 та 2 категорії, шкіри мокросолені, жири топлені харчові, кишечну та рогокопитну сировину, борошно м'ясокісткове, кормосуміші для годівлі звірів, ендокринну сировину (жовч згущену, підшлункову залозу, сім'янники та т.п.).

Після створення у кінці 2004 року дочірнього підприємства "Івано-Франківські ковбаси", виробництво ковбасних виробів та напівфабрикатів відповідно перенесено на нього. В зв'язку з цим, в порівнянні з попередніми періодами на підприємстві відбулося зменшення обсягів виробництва м'ясних напівфабрикатів.

Основні постачальники та покупці.

Основною сировиною для виробництва продукції є ВРХ. свині, коні.

Закупівля м'яса в живій вазі від населення протягом 2006 -2007 років проводилась товариством через підприємницькі структури і сільгоспвиробників на підставі укладених з ними договорів-доручень .

За умови договорів-доручень із заготівельниками за виконанням послуг по заготівлі м'яса в живій вазі від населення., на підставі приймальних квитанцій ф.ПК-2 м'ясо, де вказуються реквізити довідки місцевої ради про наявність земельної ділянки у Продавця худоби, паспортні дані та ідентифікаційний номер Продавця, сплачуються оргнакладні витрати в межах 8-9 % від вартості зданого товару без врахування дотацій.

Поставка сировини здійснюється як транспортом підприємства, так і транспортом заготівельників. В разі використання заготівельником власного транспорту, товариство компенсує транспортні витрати в розмірі 0.1 гри за 1 кг живої ваги.

Розрахунки товариства з підприємцями за придбане м'ясо в живій вазі проводиться шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок платіжним дорученням ( вартість м'яса в живій вазі без ПДВ, організаційні витрати з ЛДВ). або готівкою з каси за пред'явленою довіреністю по факту поставки м'яса.

Водночас заготівельниками (підприємцями) проводиться закупівля м'яса в живій вазі від населення з послідуючим розрахунком готівковими коштами та оформлення приймальних квитанцій (форма ПК-2).

Закупка м'яса в живій вазі склала:

за період з 01 04.2006р. по 31,12.2006р. - 7 115,2 тонн за період з 01.01.2007р. по 30.06.2007р. - 3 438,5 тонн;

В порівнянні з попереднім 2003 роком обсяги заготівлі худоби в живій вазі в 2006 році зменшилися. Це спричинено зменшенням загальної чисельності поголів'я худоби в регіоні та загостренням конкурентної боротьби між м'ясопереробиими підприємствами на ринку сировини.

Проведемо аналіз техніко-економічних показників діяльності ВАТ «Мясокомбінат» який наведено в таблиці 2.2

Таблиця 2.2- Динаміка техніко-економічних показників

Як видно з наведених даних протягом аналізованого періоду по ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" виручка в 2007 р. порівняно з 2006 роком зросла на 336859 тис.грн, порівняно з 2005 роком на 42855,4 тис.грн. темпи росту у 2007 році порівняно з 2006 роком становила 155,9%, порівняно з 2005 роком - 183,8%, що характеризує підвищений попит на м'ясопродукти, збільшення робочої потужності. Розширення ринку збуту.

Також зростає валовий дохід протягом аналізованого періоду 2005-2007 рр. У 2007 році Збільшився порівняно з 2006 роком на2619,9 тис.грн. і становив 154,9%, порівняно з 2005 роком росту зріс в 2,5 рази.

Затрати на 1 грн. товарної продукції в 2007 році становив 0,75 грн., в 2006 році 0,49, в 2005 - 0,58 грн.

Із зростанням вартості продукції і енергоносіїв затрати в 2007 році зросли порівняно з 2006 роком на 1 грн. товарної продукції на 0,26 грню

Під час здійснення виробничо-господарської діяльності перед підприємством постає безліч різноманітних завдань, успішне вирішення яких визначає стабільність та міцність його фінансово-економічного стану, що відображає ефективність здійснюваних операцій, фінансову незалежність і платоспроможність.

Фінансово-економічним станом підприємства цікавляться кредитори під час вирішення питання про надання йому позик та кредитів, інвестори - при схваленні рішень про доцільність інвестування в нього. Крім того, фінансово-економічний стан підприємства є об'єктом постійної уваги як конкурентів, так і партнерів.

Фінансово-економічний стан підприємства перебуває також у центрі уваги і керівництва самого підприємства, оскільки відображає всі позитивні та негативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяльності організації .

Основними загальнодоступними джерелами інформації, на підставі якої можна зробити висновки про фінансово-економічний стан та ефективність роботи підприємства, є його фінансова звітність: Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2) та Звіт про рух грошових коштів (форма №3).

Виручка від реалізації (продажу) -- основне джерело доходів підприємства.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть нормально функціонувати лише за умов, якщо їхня продукція регулярно знаходить на ринку своїх споживачів (покупців), передається їм, і від покупців надходять кошти у вигляді грошового еквівалента вартості продукції. Ці кошти використовуються виробником для підтримання процесу відтворення й поповнення фінансових ресурсів. Через оптові (роздрібні) ціни, якщо вони реально віддзеркалюють вартість продукції, підприємство, одержавши гроші за товари й послуги, покриває ними витрати на виробництво та обіг, тобто має можливість постійно авансувати кошти у виробничий процес і, крім того, одержує прибуток (якщо, звичайно, витрати на виробництво та обіг не досягають величини ціни продукції). Цим визначається значення реалізації продукції як важливої стадії кругообігу коштів у життєдіяльності кожного підприємства. У зв'язку з цим важливо насамперед точно з'ясувати саме поняття "реалізація", бо в господарській практиці розрізняють декілька термінів, так чи інакше пов'язаних з цим процесом [15,с.245].

Нормативно-законодавчі акти, що регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, податкову систему, визначають реалізацію (продаж) як будь-яку операцію з купівлі-продажу товарів, поставки товарів, міни та інших форм цивільно-правових договорів, які передбачають передачу права власності на товари, тобто під реалізацією (продажем) мається на увазі відвантаження (передання) продукції, якщо мова йде про товари, а також підписання сторонами документів про виконані роботи, надані послуги. На жаль, у законодавстві терміни "реалізація" (продаж) і "виручка від реалізації" (виручка від продажу) ототожнюються. Датою реалізації і виручки від реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів або дата підписання приймально-здавальних документів про виконані роботи, надані послуги. Отже, у чинному законодавстві операція з реалізації продукції не прив'язана міцно до факту реальної оплати її вартості, до строків здійснення оплати.

Тим часом, для організації фінансового господарства
ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" найважливіше значення має саме обсяг реальних надходжень коштів від реалізації (продажу).

2.2 Характеристика показників рентабельності

1. Статистичний щорічник України. - К.: УРЕ, 1997.

2. Аналіз господарської діяльності промислового підприємства (під ред. Шкарабан М.В.). - К.: Економічна думка, 1998.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - 4-е изд., перереаб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1997.

4. Жак Ришар. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия. - М.: «ЮНИТИ», 1997.

5. Івахненко В.М. Економічний аналіз. - К., 1999.

6. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2000.

7. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів: Наука, 1998.

8. Коробов А.М. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. - К., 2000.

9. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 2003

10. Мних Є.В. Ференц І.Д. Економічний аналіз. Навчальний посібник. - Львів: “Армія України”, 2000.

11. Музалева В. Методы оплатоемкости продукции // Бизнес-информ. - 1998. - № 19. - С. 46-48

12. Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. - Снятин: Фірма “ПрутПринт”, 1997.

13. Прыкин Б.В. Экономический анализ предприятия: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2000.

14. Руденко В.П. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - К., 2000.

15. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000