Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення

Вступ

рентабельність економічний прибутковість

В даній курсовій роботі буде розглянута тема "Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення".

Коли створюється підприємство, його власника хвилює, перш за все прибутковість, тобто щоб прибуток організації покривав витрати. Чим більше прибуток тим ефективніше відбувається розвиток і з'являються можливості для розширення виробничої діяльності підприємства. Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності.

На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва. Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток. В сучасних ринкових умовах для того, щоб покупці віддавали перевагу продукції виготовленій даним підприємством, щоб товари користувалися великим попитом, необхідно ретельно стежити за фінансовим положенням, правильно організовувати виробничу діяльність і простежувати економічні показники. На основі аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва. Підприємство реалізує свою продукцію споживачам, одержуючи за неї грошову виручку. Але це ще не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво продукції і її реалізацію. Метою та завданням курсової роботи є розгляд з усіх боків поняття рентабельності, розробка пропозицій по збільшенню показників рентабельності, унаслідок чого будуть виявлені проблеми організації ВАТ «Азот» і запропоновані шляху їх усунення. Також в даній роботі необхідно провести комплексний аналіз і оцінку показників рентабельності та зробити загальну характеристику виробничо-господарської діяльності підприємства, що досліджується.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність рентабельності

Для об'єктивної оцінки ефективності роботи підприємства не достатньо знати лише абсолютну величину отриманого прибутку. Необхідно володіти інформацією щодо його прибутковості (дохідність, рентабельність), тобто вивчати відносні показники ефективності діяльності. Для цього необхідно отримані прибутки порівняти із вкладеним капіталом, ресурсами, понесеними витратами. Тому необхідно проводити на підприємстві оцінку рентабельності його роботи.

Значний внесок у розв'язання проблем формування доходів підприємств, пошук шляхів оцінки та обґрунтування пропозицій щодо підвищення економічної ефективності підприємств належить таким вченим, як: В.Г. Андрійчук, В.П. Вишневський, М.Я. Дем'яненко, В.С. Дієсперов, В.Н. Косинський, Є.В. Лобанова, І.І. Лукінов, П.М. Макаренко, Л.Л. Мельник, С.О.Нікітіна, Б.Й. Пасхарев, В.Я. Плаксієнко, О.В. Приказюк, П.Т. Саблук та інші.

Прибуток займає одне з головних місць в дослідженні роботи підприємства та є основним спонукальним мотивом будь-якого бізнесу.

Прибутки підприємств формуються в результаті реалізації виробленої продукції, продуктів її переробки, а також надання різних послуг та здійснення іншої діяльності, якщо вона не заборонена законодавством.

При прийнятті рішень, пов'язаних управлінськими процесами формування прибутку, використовується показник рентабельності.

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Пояснення терміну "рентабельність" не визичає різних думок, оскільки під ним розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток.

Одне з його визначень звучить так: рентабельність (від нім. rentabel - прибутковий, прибутковий), показник економічної ефективності виробництва на підприємствах. Комплексно відображає використовування матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток. Можна привести ще одне поняття рентабельності: рентабельність - показник, що є відношенням прибутку до суми витрат на виробництво, грошовим вкладенням в організацію комерційних операцій або сумі майна фірми використовується для організації своєї діяльності.

Розділяють рентабельність як загальну - процентне відношення балансового (загального) прибутку до середньорічної сумарної вартості виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів; і рентабельність розрахункову - відношення розрахункового прибутку до середньорічної вартості тих виробничих фондів, з яких стягується платня за фонди. Застосовується також показник рівня рентабельності до поточних витрат - відношення прибутку до собівартості товарної або реалізованої продукції.

Кожне підприємство самостійно здійснює свою виробничу і господарську діяльність на принципах самоокуповування і прибутковості.

Підприємство має певні витрати по виготовленню продукції і її реалізації. Ці витрати представляють витрати виробництва даного підприємства (собівартість), або індивідуальні витрати. Проте витрати окремого продукту по підприємствах можуть відхилятися від середніх витрат по галузі, які приймаються за суспільно необхідні витрати або вартість, грошовий вираз яких складає ціну продукту. Наявність індивідуальних витрат, породжує відособлення іншої частини вартості продукції - прибуток, а отже, і відносного її вимірювання - рентабельності.

Проте абсолютна величина прибутку не дає уявлення про рівень і зміну ефективності виробництва або торгівлі. Сума прибутку може збільшуватися, а ефективність виробництва може залишатися на колишньому рівні або навіть знизитися. Це відбувається в тому випадку, якщо приріст прибутку отриманий за рахунок екстенсивних (кількісних) чинників виробництва - збільшення чисельності працівників, зростання парку устаткування і т.д.

Якщо ж при зростанні чисельності працівників їх продуктивність залишилася колишньою або знизилася, то ефективність виробництва відповідно не змінюється або навіть знижується. Основними відмітними ознаками рентабельності в системі торгових і виробничих відносин є наступні:

1) відношення прибутку до витрат виробництва, характеризуючі рівень прибутковості поточних витрат (на придбання сировини, матеріалів, палива, на амортизацію засобів праці, витрати по управлінню і обслуговуванню виробництва і заробітній платні працівників);

2) відношення прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів, характеризуючі відносний розмір зростання авансованих витрат і даючі оцінку економічної ефективності виробничих фондів.

Реальний сенс мають ознаки рентабельності, які характеризують ефективність витрат по прибутку, отриманому після реалізації. Розподільна функція рентабельності конкретно виявляється в тому, що її величина є одним з основних критеріїв для розподілу частини додаткового продукту - прибутки.

Рівень рентабельності галузей промисловості знаходиться в прямій залежності від рентабельності об'єднань, підприємств. Чим вище рентабельність об'єднань, підприємств, тим вище рівень рентабельності промисловості і всього народного господарства в цілому.

Загальна рентабельність об'єднань, підприємств визначається відношенням балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів .

Фактична загальна рентабельність визначається відношенням балансового прибутку до фактичної середньорічної вартості виробничих основних фондів і нормованих оборотних коштів, не прокредитованих банком. Фактичні залишки нормованих оборотних коштів встановлюються виходячи з їх залишку по балансу за вирахуванням заборгованості постачальникам по платіжних вимогах, термін оплати яких не наступив, що акцептуються, і постачальникам по не отфактурованих поставках, а також зносу малоцінних і швидкозношувальних предметів і резерву на відшкодування планових втрат і майбутніх витрат.

Рівень рентабельності залежить не тільки від суми прибутку, але. і від фондомісткості виробництва. На підприємствах, об'єднаннях важкої промисловості з високою фондомісткістю виробництва рівень рентабельності по відношенню до виробничих фондів нижче, ніж в об'єднаннях, на підприємствах легкої і особливо харчової промисловості. Із збільшенням суми прибутку і зменшенням вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів рентабельність підвищується, і навпаки.

Розрахункова рентабельність є відношенням балансового прибутку за вирахуванням платні за виробничі фонди, фіксованих платежів, відсотків за банківський кредит, прибутки цільового призначення (прибуток від реалізації товарів широкого споживання, нових товарів побутової хімії т. і.), а також прибутка, отриманого із причин, не залежних від діяльності об'єднання, підприємства, до середньорічної вартості основних виробничих фондів (за вирахуванням основних фондів, по котрим надані пільги по платні) і нормованих оборотних коштів.

При аналізі роботи об'єднань, підприємств, особливо при плануванні до оцінки рентабельності по виробам, важливе значення має рентабельность визначувана як відношення суми прибутку до повної собівартості реалізованої продукції.

Показник рентабельності по виробах відображає ефективність витрат живої і упредметненої праці на виробництво продукції. В машинобудуванні і інших оброблювальних галузях промисловості рентабельність визначають як відношення прибутку до собівартості за вирахуванням вартості використаної сировини, палива, енергії, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів.

Використовування показника нормативної розрахункової рентабельності в оброблювальних галузях промисловості обумовлено високою питомою вагою в собівартості продукції цих галузей матеріальних витрат, значними їх коливаннями в собівартості окремих видів виробів і широкими можливостями технологічної заміни сировини, матеріалів, що використовується. При визначенні нормативу розрахункової рентабельності до собівартості продукції за вирахуванням вартості використаних матеріальних витрат виключаються з собівартості продукції в калькуляційному розрізі тільки прямі статті витрат.

1.2 Система показників рентабельності

На сучасному етапі вивчення абсолютної величини прибутку є недостатнім для аналізу та оцінки ефективності діяльності підприємства. Виробництво різних продуктів діяльності підприємства характеризується різним співвідношенням прибутку і виробничих витрат. Тому необхідно порівняти здійснені витрати з отриманим прибутком, що дозволить визначити ефективність витрат і рентабельність роботи підприємства.

Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна об'єднати в слідуючи групи:

1) показники рентабельності продукції;

2) показники рентабельності капіталів (активів);

3) показники, розраховані на підставі потоків власних грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства.

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь використання підприємством фінансових ричагів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на інвестуємий капітал; власників та учеридителів - доходність акцій.

Кожний з перерахованих показників легко моделюється по факторним залежностям. Розглянемо наступну залежність:

Ця формула розкриває зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв'язок полягає в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при низькій доходності продаж необхідно прискорювати обіг виробничих активів.

Розглянемо ще одну фактичну модель рентабельності:

Як бачимо рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від змінений рівня рентабельності продукції, швидкість обороту совокупного капіталу та співвідношення власного та займаного капіталу. Вивчення цих залежностей має доказну ціну для оцінки фінансового стану підприємства, оцінки степені результатів своєї діяльності. З цієї залежності виходить, що при інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні займаних коштів в складі совокупного капіталу.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів.

Наприклад:

Дані показники дають уяву про ступінь важливостей підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з використанням його виробничого потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку грошової "наличности", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше приоритетна, тому що операції з грошовими потоками є признакою інтенсивного типа виробництва ознакою "здоров'я" економіки і фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуємих ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

Підприємство на сам перед звертає свою увагу на проблеми контролю за змінами промислової виробничості і стараються знизити роль зовнішнього фактору, або фінансової виробничості. Однією з вимог процвітання підприємства являється розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни за пропонуємі товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на використовуємі ресурси, то роль дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це "природним" шляхом переключає сферу вимог керівництва на контроль за зміненням промислової виробничості, тобто за внутрішніми факторами: зниження матеріалоємності і трудоємкості продукції, підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання.

Основні показники рентабельності:

· Рентабельність продукції;

· Рентабельність продаж;

· Рентабельність активів;

· Рентабельність текучих активів;

· Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):

(1)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.

2. Рентабельність продаж (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, включаємих в ціну продукції (В):

(2)

Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції.

3. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

(3)

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і заємного.

Рентабельність активів також можна представити як ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів: рентабельності продаж і оборачуваємості активів (Оа):

(4)

Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І навпаки, чим нижче швидкість обороту, тим більше повинна бути доля прибутку в ціні товару.

4. Рентабельність поточних активів (Рта) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ат.ср):

(5)

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:

(6)

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає показник рентабельності активів.

В ринковій економіці придається велике значення порівнянням прибутку з прибуткоутворюючими факторами і базами її формування.

При стандартній оцінці фінансового стану підприємства пропонується західними методиками:

- використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);

- використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;

- необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.

1.3 Особливості аналізу рентабельності зарубіжних підприємств

Розглянувши методику аналізу рентабельності підприємств, якою користуються в Україні, варто ознайомитися також з методикою аналізу цього показника, якою користуються зарубіжні фірми та підприємства, оскільки в умовах подальшого розвитку ринкової економіки нашої держави деякі аспекти аналізу рентабельності зарубіжних фірм і підприємств можуть бути використані і на вітчизняних підприємствах.

В практиці зарубіжних фірм і підприємств, наприклад в Англії, для оцінки ефективності організації діяльності застосовуються такі основні відносні показники рентабельності: 1) коефіцієнт прибутковості; 2) оборотність активів; 3) доходність використовуваного капіталу.

Коефіцієнт прибутковості розраховується як відношення чистого прибутку до обсягу реалізованої продукції. Цей показник називають також «процентом прибутку».

Наприклад, якщо компанія одержала прибуток в сумі 20.000 фунтів стерлінгів від реалізації продукції на суму 100.000 фунтів стерлінгів, то процент прибутку, або коефіцієнт прибутковості, дорівнюватиме 20%.

Це також означає, що затрати складають 80% обсягу реалізованої продукції. Високий коефіцієнт прибутковості свідчить, що:

-підприємство успішно контролює рівень затрат, оскільки зменшення відношень затрат -- реалізація приводить до підвищення коефіцієнта прибутковості. Наприклад, якщо співвідношення затрати -- реалізація зменшиться з 80 до 75 %, то коефіцієнт прибутковості збільшиться з 20 до 25 %;

-високі продажні ціни. Наприклад, якщо компанія продає товари за 100.000 фунтів стерлінгів і одержує прибуток 16.000 фунтів стерлінгів, то затрати становлять 84.000 фунтів стерлінгів, а коефіцієнт прибутковості -- 16%.

Якщо ж компанія підвищить продажні ціни на 20%, збільшуючи таким чином і обсяг продажів до 120.000 фунтів стерлінгів без збільшення кількості реалізованих товарів чи їх собівартості, то прибуток зросте на суму збільшення доходу (20.000 фунтів стерлінгів) до 36.000 фунтів стерлінгів і коефіцієнт прибутковості також збільшиться (з 16% до 30%).

Другий показник рентабельності «оборотність активів» розраховується як відношення річного товарообороту до суми використовуваного капіталу. Наприклад, якщо обсяг продажів компанії за рік склав 720.000 фунтів стерлінгів, а вартість її активів дорівнює 360.000 фунтів стерлінгів, то оборотність активів дорівнює: 720000/360000=2рази.

Це означає, що на кожний 1 фунт стерлінгів активів компанії припадає 2 фунти стерлінгів обороту за рік. Для ефективної експлуатації активів менеджери компанії повинні забезпечити більш високий обсяг продажів, тобто більш високий коефіцієнт оборотності активів.

Наприклад, фірма з активами 360.000 фунтів стерлінгів може збільшити свій товарооборот з 720.000 до 900.000 фунтів стерлінгів за рік. Оборотність активів у такому випадку зростає до 900000/360000=2,5раза.

Тобто підприємство може збільшити товарооборот при незмінній вартості активів і, таким чином, одержати більше прибутку без збільшення обсягу інвестицій.

Головним компонентом загальних активів багатьох компаній є основні кошти, тому слід звертати увагу і на такі відносні показники:

-обсяг продукції, що реалізується на 1 фунт стерлінгів використаних основних коштів (оборотність основних коштів);

-відношення: прибуток/основні кошти (різновид коефіцієнта прибутковості).

І, нарешті, третій показник рентабельності, який застосовується при оцінці ефективної роботи підприємств в Англії, -- це доходність капіталу, що використовується.

Більшість з тих, хто вкладає в підприємство кошти, розраховують на доходність своїх інвестицій. Так:

-комерційні кредитори -- на повернення коштів;

-банк нараховує проценти по овердрафтам;

-власники забезпечених і незабезпечених облігацій компанії -- на проценти;

-власники привілейованих акцій -- на дивіденди за фіксованою ставкою процента до номінальної вартості своїх акцій;

-власники простих акцій -- на дивіденди.

Крім того, весь нерозподілений прибуток підприємства є грошовими коштами, якими вони «володіють» чи які вони «надають».

Існує усталена першочерговість цих виплат. Згідно з нею перш за все до оголошення суми прибутку необхідно сплатити проценти. Далі з прибутку сплатити податки. Після цього виплачуються дивіденди по привілейованих акціях, якщо це дозволяє сума прибутку. А якщо після всіх виплат залишається достатня сума прибутку, рада директорів оголошує про виплату дивідендів власникам простих акцій. Розмір цих дивідендів залежить від величини прибутку.

Річний прибуток, який можна виплатити дивідендами власникам простих акцій, називається часто «доходом по простих акціях».

Загальноприйнятим методом виміру і оцінки ступеня доходності коштів, які вкладені в підприємство, є метод розрахунку доходності використовуваного капіталу (ДВК).

Для розрахунку цього показника (ДВК) наводиться витяг із звіту про прибутки і збитки та баланс компанії.

Якщо ми вважаємо ДВК найважливішим показником ефективності діяльності підприємства, то, порівнюючи прибуток з величиною інвестованого капіталу, можна зробити висновок про те, що ефективність підприємства залежить від двох факторів, кожний з яких впливає на ДВК. Це:

-коефіцієнт прибутковості;

-оборотність активів.

Тому ДВК інколи називають первинним показником, а коефіцієнт прибутковості та оборотності активів -- вторинним відносним показником.

Ці показники взаємопов'язані, тому необхідно усвідомити наслідки такого зв'язку. Наприклад, показник ДВК 20% свідчить про достатньо добрий рівень ефективності підприємства роздрібної торгівлі електричними товарами. Візьмемо для розгляду такий приклад:

-компанія А - універмаг;

-компанія В - оптовий магазин.

Ці компанії проводять різну політику в галузі продажних цін, і кожна із них може досягти планової величини ДВК. Якщо, наприклад, кожна з цих компаній має використовуваний капітал 100.000 фунтів стерлінгів і розраховує на плановий показник доходності на рівні 20% (20.000 фунтів стерлінгів), то:

-компанія А повинна вийти на річний обсяг продажів 200.000 фунтів стерлінгів, щоб одержати коефіцієнт прибутковості 10% і оборотність буде 2 рази;

-компанія В повинна вийти на річний обсяг продажів 800.000 фунтів стерлінгів, щоб одержати коефіцієнт прибутковості всього 2,5%, зате оборотність активів буде 8 разів.

Більш високу доходність використовуваного капіталу можна одержати в результаті підвищення коефіцієнта прибутковості або коефіцієнта оборотності активів. Коефіцієнт прибутковості можна підвищити шляхом скорочення затрат або підвищенням продажних цін. Однак при зростанні продажних цін можливе падіння попиту і наступного за цим зменшення показника оборотності активів. Якщо більш високі ціни приведуть до зниження товарообігу, то збільшення коефіцієнта прибутковості може компенсуватися падінням оборотності активів, тому загальна доходність використовуваного капіталу може і не покращитись.

2.ОЦІНКА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «АЗОТ»

2.1 Загальна характеристика виробничо-господарської діяльності ВАТ «Азот»

Iсторiя товариства розпочалася в 1965 роцi з моменту пуску першої черги виробництва амiаку. Цей момент і вважається днем народження заводу.

На початку 1970 року на Черкаському «Азоті» були запущені в експлуатацію друга черга аміачного виробництва (потужністю 360 тис. тонн в рік) і цех по виробництву аміачної селітри (потужністю 450 тис. тонн в рік). У наступні два роки були введені в дію потужності третьої черги виробництва аміаку (400 тис. тонн в рік), цехи по виробництву аміачної селітри (900 тис. тонн в рік), слабкої азотної кислоти (720 тис. тонн в рік). І в травні 73-го на заводі була отримана перша мільйонна з початку пуску тонна карбаміду, а в червні - перша мільйонна тонна аміаку.

Дев'яності роки стали найважчими в історії підприємства. Руйнувалися сталі економічні зв'язки, мінявся підхід до ведення бізнесу. Завдяки акціонуванню підприємства в 1995 році, коли вся країна переживала кризу, Черкаський «Азот» зумів зберегти кваліфіковані кадри і не допустити падіння обсягів виробництва. У 2001 році Черкаське ВАТ «Азот» стало частиною крупного хімічного холдингу. Це дозволило підприємству укріпити своє положення на українському хімічному ринку і розширити присутність на ринку світовому.

Підсумком напруженої роботи стали стабільне зростання з кінця 2001 року обсягів виробництва продукції, розширення асортименту і підвищення рівня якості. Вже в першому півріччі 2002 роки «Азот» випустив більше 600 тисяч тонн аміачної селітри, майже 500 тисяч тонн карбаміду, що на 52 відсотки і на 19 відсотків відповідно більше, ніж за аналогічний період 2001 року. Тоді ж Черкаське ВАТ «Азот» зайняло перше місце в рейтингу Міністерства промислової політики України по позиції «Обьем продукції, що випускалася, з початку року».

Нинi Вiдкрите акцiонерне товариство "Азот", м.Черкаси - один iз лiдерiв України по випуску мiнеральних добрив, iонообмiнних смол i капролактаму. Пiдприємство приватизоване вiдповiдно до Наказу Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.06.1994 за №444-р, Наказiв Фонду державного майна України вiд 24.06.1994 за №41-АТ, 19.05.1999 за № 892. Уточнений план приватизацiї затверджено Наказом Фонду ДМУ вiд 23.11.1998 за №2201.

Управлiння вiдкритим акцiонерним товариством базується на корпоративних принципах: щороку проводяться загальнi збори акцiонерiв, обранi Наглядова рада, Ревiзiйна комiсiя, призначена Виконавча дирекцiя. Роботою Виконавчої дирекцiї керує генеральний директор товариства. До складу пiдприємства входять: два цеха по виробництву амiаку; цехи по виробництву мiнеральних добрив, а саме: два цехи по виробництву карбамiду, цех по виробництву амiачної селiтри, цех по виробництву рiдких азотних добрив, цех по виробництву слабкої азотної кислоти; виробництво iонiтiв; виробництво капролактаму, в складi якого сiм цехiв; цехи забезпечення виробництва; ремонтне управлiння та ремонтнi цехи, що забезпечують проведення капiтальних та поточних ремонтiв технологiчних цехiв пiдприємства; вiддiли управлiння. ВАТ "Азот" є засновником дочiрнiх пiдприємств: "Палац культури" Дружба народiв", "Хiмiк", Готель"Жовтневий". Середньооблікова чисельність працівників та фонд оплати праці наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 -- Середньооблікова чисельність працівників та фонд оплати праці за 2008 - 2010 рр.

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Зміна за 2009 рік	Зміна за 2010 рік
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	4366	4 356	4 372	-10	16
Фонд оплати працi, тис. грн	132094,9	122 262	168833	-9833	46571

Використовуючи дані табл. 2.1, зобразимо фонд оплати праці на кінець кожного з аналізованих років:

Рисунок 2.1 -- Порівняльна характеристика фонду оплати праці за 2008-2010рр.

Проаналізувавши дані Табл. 2.1 можна зробити висновок, що середньооблікова чисельність працівників в 2009 році зменшилася на 10 осіб, а в 2010 збільшилася на 16 чоловік. Щодо фонду оплати праці, то кількість коштів за 2009 рік зменшилось на 9833 тис. грн, а в 2010 році збільшилося на 46571 тис.грн.

Основним напрямком дiяльностi Вiдкритого акцiонерного товариства "Азот" було i залишається виробництво мiнеральних добрив (амiачної селiтри, карбамiду, амiачної води, рiдких азотних добрив, сульфату амонiю) i капролактаму.

Таблиця 2.2 -- Виробництво продукції за 2009-2010 роки

Вид продукції	2009 рік	2010 рік	Абсолютне відхилення, тис. тонн	Зміни в структурі, %
	Тис.тонн	Питома вага, %	Тис.тонн	Питома вага, %
амiак	789	34,77	922,9	36,49	133,9	1,72
карбамiд	662,6	29,20	648,7	25,65	-13,9	-3,55
амiачна селiтра	777,1	34,24	847	33,49	69,9	-0,75
капролактам рiдкий	19,9	0,88	54,7	2,16	34,8	1,28
капролактам кристалiчний	19,7	0,87	54,6	2,16	34,9	1,29
iонообмiнні смоли	1	0,04	1,24	0,05	0,24	0,01
Разом	2269,3	100	2529,14	100	259,84	-

З таблиці 2.2 можна зробити висновок, що підприємство ВАТ «Азот» за звітний рік виготовило аміаку на 133,9 тис. тонни більше ніж за попередній, карбоміду на 69,9 тис. тонн, капролактаму рідкого на 34,8 тис.тонн, капролактаму кристалічного на 34,9 тис.тонн, іонообмінних смол на 0,24 тис. тонн більше. А от виробництово карбоміду зменшилося на 13,9 тис. тонн.

Продукцiя товариства реалiзується виключно шляхом прямих продажiв. Географiя поставок продукцiї ВАТ "Азот" є досить широкою та включає власне Україну, країни СНД, ринки Центральної та Схiдної Європи, Туреччину, Азiйсько-Тихоокеанський регiон, Латинську Америку, Австралiю. Стратегiчно важливим був та залишається внутрiшнiй ринок України. Основними споживачами ВАТ "Азот" в Українi в 2010 роцi були сiльськогосподарськi товаровиробники та промисловi пiдприємства, що займаються виробничою кооперацiєю та зовнiшньою торгiвлею. На внутрiшньому ринку Товариству належить 9% продажiв КАС, 45% - амiачної селiтри, 15% - карбамiду. Проте потенцiал Вiдкритого акцiонерного товариства "Азот" аграрiями України використовується неповнiстю.

Найбiльш перспективними ринками збуту продукцiї товариства є країни, якi знаходяться у безпосередньому сусiдствi з Україною, що забезпечує мiнiмальнi транспортнi витрати, - Центральна Європа, європейська частина СНД, країни Балтiї, Туреччина, а також країни з великим обсягом споживання, а саме: Китай, Iндiя, В'єтнам, Малайзiя, Бразилiя, Аргентина.

Порівняємо витрати підприємства на основне виробництво за 2009-2010 (див. табл. 2.3)

Таблиця 2.3 -- Витрати на основне виробництво ВАТ «АЗОТ» за 2009 - 2010 рр.

Елементи витрат	2009 рік	2010 рік	Абсолютне відхилення, тис .грн	Зміни в структурі, %
	тис. грн	Питома вага, %	тис. грн	Питома вага, %
1. Витрати на оплату праці	124166	3,88	171424	4,08	47258	0,20
2. Відрахування на соціальні заходи	62009	1,94	82421	1,96	20412	0,03
3. Матеріальні витрати	2596690	81,15	3483792	82,97	887102	1,82
4. Амортизація основних засобів	120268	3,76	121324	2,89	1056	-0,87
5. Інші операційні витрати	296699	9,27	339696	8,09	42997	-1,18
Усього витрат	3199832	100	4198657	100	998825	-

Проаналізувавши дані таблиці 2.3, можна зробити висновок, що основними чинниками, які впливають на збільшення витрат підприємства, є матеріальні витрати (сировина та паливо і електроенергія). Їх частка у витратах становить 2596690 тис. грн або 81,15% за 2009 рік та 3483792 тис. грн або 82,97% за 2010. Матеральні витрати за рік збільшилися на 887102 тис. грн.

Основними джерелами сировини є промисловi пiдприємства України та країни ближнього зарубiжжя. Основними постачальниками за основними видами сировини, поставки якої займають бiльше 10% вiд загального обсягу постачання є: ВАТ "Сумихiмпром" (олеум), ООО "Захiд", м. Львiв (сiрчана кислота), ВАТ "Концерн "Стирол", м. Горлiвка (КФС),ТОВ "Лiснафтохiм", м.Лiсiчанськ (метанол), ТОВ "Мiндоро" м. Днiпропетровськ (їдкий натр), Ноiiапсi Ноуоспет Нiдерланди (антизлежувач Новофлоу, антизлежувач 5027). Протягом останнiх рокiв хiмiчний комплекс України розвивається пiд домiнуючим впливом експортної орiєнтацiї. Це, з однiєї сторони, свiдчить про те, що на сьогоднiшнiй день галузь має свої товарнi нiшi на свiтовому ринку, а з другої, - значно посилює залежнiсть нацiонального виробництва вiд свiтової кон'юнктури. Україна володiє значними потужностями по виробництву амiаку, що є базовим у виробництвi мiнеральних добрив. Проте енергомiсткiсть українських виробникiв мiнеральних добрив перевищує аналогiчнi показники пiдприємств промислово розвинених країн. Основним напрямком використання амiаку є виробництво мiнеральних добрив.

Для конкурентних переваг українських виробникiв мiнеральних добрив необхiдно впровадження нових, бiльш економiчних технологiй використання газу. У випадку пiдвищення цiн на природний газ позицiї українських товаровиробникiв будуть значно послабленi. Найбiльш впливовими конкурентами для ВАТ "Азот" на внутрiшньому ринку є ВАТ "Концерн "Стирол" (амiак рiдкий, амiачна селiтра, карбамiд), ЗАТ "Сєверодонецьке об'єднання "Азот" (амiак рiдкий, амiачна селiтра, карбамiд) "РiвноАзот" (амiак рiдкий, амiачна селiтра), ВАТ "ДнiпроАзот" м. Днiпродзержинськ (амiак рiдкий, карбамiд), "ОПЗ" м.Одеса (амiак рiдкий, карбамiд).

Проаналізуємо активи підприємства ВАТ «Азот» за 2009-2010 рр. (див. табл. 2.4)

Таблиця 2.4 -- Аналіз активів ВАТ «Азот» за 2009-2010 рр.

Актив	2009 рік	2010 рік	Абсолютне відхилення, тис.грн	Зміни в структурі, %
	тис. грн	Питома вага, %	тис. грн	Питома вага, %
Необоротні активи	1359857	44,13	1610734	42,40	250877	-1,73
Оборотні активи	1721594	55,87	2187523	57,59	465929	1,72
Витрати майбу-тніх періодів	205	0,01	337	0,01	132	0
Необоротні активи та групи вибуття	0	0	0	0	0	0
Баланс	3081656	100	3798594	100	716938	-

З таблиці 2.4 видно що частка необоротних активів збільшилася на 250877 тис. грн, хоча і зменшилася іх питома вага на 1,73%. Оборотні активи та витрати майбутніх періодів збільшилися на 465929 тис. грн. та 132 тис. грн відповідно. Загалом активи підприємства зросли за рік на 716938 тис. грн.

Аналіз статтей пасиву балансу передбачає передусім поділ усіх джерел формування майна на власні і залучені джерела. Вважається, що власних коштів має бути не менш як 50% загальної суми джерел фінансування. Чим більша їхня частка, тим вища фінансова стійкість (незалежність) підприємства.

Як видно з табл. 2.5 на підприємстві ВАТ «Азот» власні кошти зменшилися на 190781 тис. грн або 15,42% і становлять 1506221 тис. грн або 39,65%. Отже, підприємство є фінансово нестійким.

При цьому зросла частка довгострокових та поточних зобов'язать на 2,49% та 12,92% відповідно.

Таблиця 2.5 -- Склад і структура джерел формування засобів підприємства за станом на 2009-2010 рр.

Пасив	2009 рік	2010 рік	Абсолютне відхилення, тис. грн	Зміни в структурі, %
	тис. грн	питома вага, %	тис. грн	питома вага, %
Власний капітал	1697002	55,07	1506221	39,65	-190781	-15,42
Забезпечення наступних виплат та платежів	5987	0,19	7672	0,20	1685	0,01
Довгострокові зобов'язання	78346	2,54	191081	5,03	112735	2,49
Поточні зобов'язання	1300321	42,20	2093620	55,12	793299	12,92
Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0	0	0
Баланс	3081656	100	3798594	100	716938	-

Для аналізу майнового стану підприємства потрібно розразувати коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів розраховується за формулою:

Кз = Знос/Персісна вартість

Кз2009=10367950/11541022=0,8484

Кз2010= 10477267/11729959=0,8932

Коефіцієнт оновлення основних засобів:

Ко=Основні засоби(Надійшло)/Первісна вартість

Ко2009= 88997/11541022=0,0077

Ко2010= 201097/11729959=0,0171

Коефіцієнт вибуття основних засобів розраховується так:

Кв= Основні засоби(вибуло)/ Первісна вартість

Кв2009= 4830/11541022=0,0004

Кв2010= 12160/11729959=0,001

Для подальшого аналізу майнового стану підприємства занесемо дані до таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 -- Аналіз майнового стану підприємства ВАТ «Азот» за 2009-2010рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	зміна	Норматив
1. Коефіцієнт зносу основних засобів	0,8984	0,8932	-0,0052	зменшення
2. Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,0077	0,0171	0,0094	Зростання
3.Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,0004	0,0010	0,0006	Повинен бути нижче коеф. оновлення

Як бачимо з аналізу майнового стану, на підприємстві ВАТ «Азот», питома вага застарілих засобів виробництва та інших основних засобів досить висока і складає майже 90%, хоча за рік і зменшилася на 0,52%. Введення нових основних засобів здійснюється дуже повільно - коефіцієнт ледь зріс. Для аналізу ліквідності підприємства розрахуємо наступні коефіцієнти: Коефіцієнт покриття:

Кп=Оборотні активи/ Поточні зобов'язання

Кп2009= 1721594/1300321=1,32

Кп2010= 2187523/2093620=1,04

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується за формулою:

Кшл=(Оборотні активи - Виробничі запаси - Поточні біологічні активи -Незавершене виробництво - Готова продукція - Товари)/Поточні зобов'язання

Кшл2009= (1721594-226960-0-91853-109374-93)/1300321=0,99

Кшл2010= (2187523-244538-0-143862-115050-155)/2093620=0,8

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Кал = (Поточні фінансові інвестиції + Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті + Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті)/ Поточні зобов'язання

Кал2009 = (0+61545+65643) / 1300321 = 0,1

Кал2010 = (0+80332+31616) / 2187523 = 0,05

Чистий оборотний капітал:

Чоб = Оборотні активи - Поточні зобов'язання

Чоб2009 = 1721594 - 1300321 = 421273 (тис. грн)

Чоб2010 = 2187523 - 2093620 = 93903 (тис. грн)

Заносимо розраховані показники до таблиці 2.8

Таблиця 2.7 -- Аналіз ліквідності підприємства ВАТ «Азот» за 2009-2010рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	Зміна	Норматив
1.Коефіцієнт покриття	1,32	1,04	-0,28	> 1
2.Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,99	0,80	-0,19	0,6-0,8
3.Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,10	0,05	-0,05	> 0 зріст
4.Чистий оборотний капітал, тис. грн	421273	93903	-327370	> 0 зріст

Розраховані коефіцієнти покриття засвідчують достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань, але в 2010 році простежуеться зменшення ресурсів порівняно з 2009 роком. Розраховані коефіцієнти швидкої ліквідності засвідчили платіжну можливість підприємства сплатити поточні зобов'язання за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Розраховані коефіцієнти абсолютної ліквідності засвідчили про низькі можливості підприємства сплатити свої борги негайно, і ці можливості в порівнянні з минулим роком зменшилися вдвічі. Розрахований чистий оборотний капітал свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання, хоча значне його зменшення не дозволять підприємству розширювати подальшу діяльність.

Таким чином, коефіцієнтний аналіз довів, що підприємство в досліджуваному періоді вживало достатніх заходів щодо підтримання ліквідності підприємства, хоча всі і показники зменшилися, але перебувать в межах допустимого.

Для проведення досліджень щодо платежоспроможності підприємства

розраховуємо наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт платежоспроможності(автономії):

Кпс=Власний капітал/Поточні зобов'язання

Кпс2009= 1697002/3081656=0,55

Кпс2010= 1506221/3798594=0,4

Коефіцієнт фінансування розраховується за формулою:

Кф=(Забезпечення наступних виплат та платежів + Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів)/Власний капітал

Кф2009= (5987+78346+1300321)/1697002=0,82

Кф2010= (7672+191081+2093620)/1506221=1,52

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами:

Кзвоз = (Оборотні активи - Поточні зобов'язання)/ Поточні зобов'язання

Кзвоз2009 = (2036245-1300321) / 2036245 = 0,36

Кзвоз2010 = (1721594-2093620) / 1721594 = -0,22

Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

Кмвк = (Оборотні активи - Поточні зобов'язання) / Власний капітал

Кмвк2009 = (2036245-1300321) / 1697002 = 0,43

Кмвк2010 = (1721594-2093620)/1506221 = 0,25

Для зручності всі показники занесемо до таблиці 2.9

Таблиця 2.8 -- Аналіз платежоспроможності підприємства ВАТ «Азот» за 2009-2010 рр

Показник	2009р	2010р	зміна	норматив
1.Коефіцієнт платежоспроможності (автономії)	0,55	0,40	-0,15	>0,5
2.Коефіцієнт фінансування	0,82	1,52	0,71	< 1, зменшення
3.Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	0,36	-0,22	-0,58	> 0,1
4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,43	-0,25	-0,68	> 0

Розраховані коефіцієнти платоспроможності (автономії) показали, що питома вага власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність у звітному році нижча за нормативну, що свідчить про фінансову нестійкість підприємства порівняно з минулим роком.

Розраховані коефіцієнти фінансування засвідчили фінансову залежність підприємства від залучених засобів у 2010 році. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що підприємство у звітному році стало більш залежним від зовнішніх кредиторів.

Розраховані коефіцієнти забезпеченості власними оборотними засобами свідчать про різку втрату власних оборотних засобів.

Розраховані коефіцієнти маневреності власного капіталу засвідчили, що у підприємства за останній рік відчувається значний дефіцит коштів для фінансування поточної діяльності.

Для аналізу ділової активності підприємства розраховуємо такі показники:

Коефіцієнт оборотності активів:

Коб = Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/(Активи на початок періоду + Активи на кінець періоду) / 2

Коб2009 = 2960476/(3400234+3081656)/2= 0,23

Коб2010 = 4052712/(3081656+3798594)/2= 0,29

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

Кокз = Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)/( Векселі видані(на початок періоду)/ Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків (на початок періоду) + Векселі видані(на кінець періоду)/ Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків (на кінець періоду)/2

Виходячи з балансу підприємство не має поточних зобов'язання із внутрішніх розрахунків, тому Кокз2009 і 2010=0

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Кодз = Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) / (Векселі одержані(на початок періоду)/ Інша поточна дебіторська заборгованість(на початок періоду) + Векселі одержані(на кінець періоду)/ Інша поточна дебіторська заборгованість(на кінець періоду)/2

Кодз2009 = 2960476/(37051/3042+155/1438)/2=120465,95

Кодз2010 = 4052712/(155/1438+155/704)/2 = 6178686,03

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів:

Комз = Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) / (Виробничі запаси (на початок періоду) / Товари (на початок періоду) + Виробничі запаси (на кінець періоду) / Товари (на кінець періоду) / 2

Комз2009 = 2871518 / (203851 / 88 + 226960 / 93) / 2 = 301,83

Комз2010 = 3717522/(226960/93+244538/155)/2 = 462,6

Кооз = Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) / ( первісна вартість основних засобів(на початок періоду) + первісна вартість основних засобів (на кінець періоду))/2

Кооз2009 = 2960476 / (11456855 + 11541022) / 2 = 0,06

Кооз2010 = 4052712/(11541022+11729959)/2 = 0,09

Коефіцієнт оборотності власного капіталу:

Ковк = Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) / (Власний капітал (на початок періоду) + Власний капітал (на кінець періоду) / 2

Ковк2009 = 2960476/(1910112+1697002)/2 = 0,41

Ковк2010 = 4052712/(1697002+1506221)/2 = 0,63

Вносимо дані до таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 -- Аналіз ділової активності підприємства ВАТ «Азот» за 2009-2010 рр.

Показник	2009 рік	2010 рік	Зміна
1.Коефіцієнт оборотності активів	0,23	0,29	0,07
2.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	0	0	0
3.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	120465,95	6178686,03	6058220,08
4.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	301,83	462,60	160,77
5. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,06	0,09	0,03
6. Коефіцієнт оборотності власного капіталу	0,41	0,63	0,22

За даними, наведеними у таблиці 2.9, можна дійти висновку, що підприємство є економічно активним і ця активність збільшилася поріняно з 2009 роком. Але коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості дорівнює 0, тому можна зробити висновок, що підприємством ВАТ «Азот» здійснюється недостатня політика відносно кредиторської заборгованості.

2.2 Аналіз рентабельності ВАТ «Азот»

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використовування кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього в першу чергу залежить вибір оцінного показника (прибутку), що використовується в розрахунках. Часто використовується чотири різні показники: валовий прибуток (стр. 050 форми № 2), операційний прибуток (стр. 100 форми № 2), прибуток до оподаткування (стр. 170 форми № 2), чистий прибуток (стр. 220 форми № 2).

Залежно від того, з чим порівнюється вибраний показник прибутку, виділяють три групи коефіцієнтів рентабельності:

1) рентабельність інвестицій (капіталу);

2) рентабельність продажів;

3) рентабельність виробництва.

1) Рентабельність інвестицій (капіталу)

В цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховується два основні коефіцієнти: рентабельність сукупного капіталу і рентабельність власного капіталу.

а) Рентабельність сукупного капіталу (ROA).

Цей коефіцієнт розраховується таким чином:

RROA = х100%

RROA2008= 836405/3400234*100%=24,6%

RROA2009= -298673/3081656*100%=-9,69%

RROA2009= -227693/3798594*100%=-5,99%

Показник рентабельності власного капіталу представляє інтерес, перш за все, для інвесторів.

б)Рентабельність власного капіталу (ROE) розраховується по формулі:

RROE = х100%

Розрахуємо рентабельність власного капіталу для ВАТ «Азот» станом на кінець 2008, 2009 і 2010 рр.:

RROE2008 = 694379/1910112*100%=36,35%

RROE2009 =-213231/1697002*100%=-12,57%

RROE2009 =-191089/1506221*100%=-12,7%

Рентабельність власного капіталу показує, який прибуток приносить кожна інвестована власниками капіталу грошова одиниця.

2) Рентабельність продажів

При оцінці рентабельності продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або по окремих її видах. Частіше за все використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показники рентабельності продажів.

а)Валова рентабельність реалізованої продукції:

RGPM = х100%

RGPM2008 =1279851/3447309*100%=37,13%

RGPM2009 =88958/2960476*100%=3%

RGPM2010 =335190/4052712*100%=8,27%

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

б)Операційна рентабельність реалізованої продукції

Операційний прибуток -- це прибуток, що залишається після вирахування з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат. Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після вирахування витрат на виробництво і збут товарів.

Показник операційної рентабельності є одним з кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства одержувати прибуток від діяльності до вирахування витрат, які не відносяться до операційної ефективності.

Цей коефіцієнт вираховується так:

ROIM = х100%

ROIM2008 =1183771/3447309*100%=34,34%

ROIM2009 =-157799/2960476*100%=-5,33%

ROIM2009 =-108699/4052712*100%=-2,68%

в)Чиста рентабельність реалізованої продукції

Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність і розраховується за формулою:

RNPM = х100%

RNPM2008 = 694379/3447309*100%=20,14%

RNPM2009 =-213231/2960476*100%=-7,2%

RNPM2010 =-191089/4052712*100%=-4,72%

3)Рентабельність виробничої діяльності

Тут можна виділити два основні показники -- чиста рентабельність виробництва і валова рентабельність виробництва. Дані показники показують, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, що затрачує на виробництво продукції.

а)Валова рентабельність виробництва є відношенням валового прибутку до собівартості продукції і показує, скільки гривень валового прибутку доводиться на гривню витрат, що формують собівартість реалізованої продукції.

Формула для розрахунку:

RПВ = х100%

RПВ2008 =1279851/2167458*100%=59,05%

RПВ2009 =88958/2871518*100%=3,1%

RПВ2010 =335190/3717522*100%=9,02%

б)Чиста рентабельність виробництва

Показник чистої рентабельності виробництва показує, скільки гривень чистого прибутку доводиться на гривню реалізованої продукції.

Розраховується за формулою:

RПЧ = х100%

RПЧ2008 = 694379/2167458*100%=32,04%

RПЧ2009 =-213231/2871518*100%=-7,43%

RПЧ2010 =-191089/3717522*100%=-5,14%

Для проведення аналізу динаміки, розрахованих вище показників, внесемо їх до таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 -- Розрахунок коефіцієнтів рентабельності за 2008-2010 рр.

Показники,%	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Зміна за 2009рік	Зміна за 2010 рік
1. Рентабельність інвестицій (капіталу)
Рентабельність сукупного капіталу	24,6	-9,69	-5,99	-34,29	3,7
Рентабельність власного капіталу	36,35	-12,57	-12,7	-48,92	-0,13
2. Рентабельність продажів
Валова рентабельність продаж	37,13	3	8,27	-34,13	5,27
Операційна рентабельність продаж	34,34	-5,33	-2,68	-39,67	2,65
Чиста рентабельність продаж	20,14	-7,2	-4,72	-27,34	2,48
3. Рентабельність виробничої діяльності
Валова рентабельність виробництва	59,05	3,1	9,02	-55,95	5,92
Чиста рентабельність виробництва	32,04	-7,43	-5,14	-39,47	2,29

Як бачимо з розрахунків, показники рентабельності капіталу в 2008 році знаходилися на достатньо високому рівні. Протягом 2009 року рентабельність сукупного капіталу зменшилася на 34,29%, а рентабельність власного капіталу 48,92%. Порівняно з 2008 роком рентабельність підприємства різко зменшилася і підприємство отримало збитки від своєї діяльності. За 2010 рентабельність сукупного капіталу збільшилася на 3,7%, а власного капіталу зменшилася на 0,13%. За звітний рік досить значних змін на підприємстві не вдбулося, хоча і зросла прибутковість сукупного капіталу, підприємство закінчило рік збитком.