Кредитоспроможність підприємства та шляхи її вдосконалення

1. Методологія №2 чітко реагує на показники рентабельності ROE та Rs, тому у 2005 році ризик неповернення кредитів різко зріс з рівня 8,5% (2002-2004 роки) до 22,5%, що відповідає збитковій діяльності підприємства, а у 2006 році ризик неповернення кредитів знизився до рівня 12,5%, що відповідає низькоприбутковій діяльності підприємства з рівнем рентабельності в 5 разів нижче ніж у 2002-2004 роках.

2. Методологія №1, яка реагує на показники автономності та ліквідності,

ще у 2004 році попередила про зростання кредитного ризику по підприємству, не дивлячись на його рентабельну роботу. Прогноз методології №1 справдився у 2005 році, де показники автономності та ліквідності підприємства ще погіршились, але при цьому робота підприємства стала збитковою, тобто на різке підвищення кредитного ризику вказала і методологія №2.

В 2006 році методологія №1, як і методологія №2, ідентифікувала покращання рівня кредитоспроможності підприємства за рахунок підвищення рівня рентабельності та показників ліквідності відносно рівня 2005 року.

3. Методологія №3 також показала різке зниження кредитоспроможності підприємства у 2005 році відносно 2004 року, але прогнозує подальше зниження рівня кредитоспроможності підприємства у 2006 році відносно рівня 2005 року.

Таким чином, при різких змінах в показниках діяльності підприємства, всі 3 досліджені методології ідентифікації змін рівня кредитоспроможності підприємства реагують адекватно. При цьому, у 2005 році банки відповідно реагували на зниження кредитоспроможності підприємства, а також на суб'єктивні політичні ризики, та різко знизили рівень наданих короткострокових кредитів, що примусило підприємство різко підвищити рівень виданих векселів (комерційне кредитування) для нейтралізації нестачі оборотних коштів та неможливості їх поповнити за рахунок кредитування.

Звертає увагу на себе різке підвищення кредитування підприємства у 2006 році, при цьому:

- методологія №1 та №2 показує позитивні зміни в кредитоспроможності підприємства;

рівень залучених кредитів відповідає задіянню 100% резервів застави основні засоби та виробничі матеріали), яка може бути надана ВАТ «НФЗ» при стандартному рівні застави 200% від суми кредиту.

Враховуючи отриманий рівень корельованості результатів розрахунків по методологіям №1 - 2, та їх більш кращу відповідність реальному рівню кредитоспроможності, в дипломному проекті запропоновані наступні шляхи покращання показників діяльності підприємства, які впливають на рівень кредитоспроможності:

1. Підвищення рентабельності капіталу (ROE);

2. Підвищення рентабельності продаж продукції (Rs);

3. Підвищення темпів постійного росту робочого оборотного капіталу

підприємства;

4. Підвищення рівня фінансової незалежності (автономності) підприємства;

5. Підвищення рівня показників ліквідності підприємства.

Реальним шляхом покращання рівней усіх вказаних показників є зростання власного капіталу підприємства, тобто додаткова емісія акцій відкритого акціонерного товариства.

Проаналізована динаміка біржового попиту на акції ВАТ «Нікопольський феросплавний завод» та порівняння курсу акцій ВАТ «НЗФ» з рівнем курсу акцій підприємств - конкурентів в галузі виробництва феросплавів в Україні - Запорізьського феросплавного заводу(ЗФЗ) та Стаханівського феросплавного заводу (СФЗ) показала, що курс акцій ВАТ «НФЗ» у січні - серпні 2007 року досягає рівня 25-27 від номінальної вартості, при цьому курс акцій конкурентів значно нижчий - 6,5 у ЗФЗ та 2,5 у СФЗ.

Таким чином є всі реальні передумови для додаткової емісії акцій ВАТ, оскільки така форма підприємства дозволяє вільну додаткову емісію акцій.

В дипломному проекті, спираючись на попередні розрахунки спостережної ради акціонерів ВАТ «НФЗ» по можливому росту статутного капіталу в умовах підвищеного попиту на акції ВАТ «НФЗ» на суму в 600 млн. грн., проведене моделювання балансу та показників фінансового стану після додаткової емісії.

При розподілі суми коштів додаткової емісії в пропорції:

20% в вигляді зростання готівкових оборотних коштів;

50% на оновлення та зростання основних засобів;

30% на підвищення виробничих запасів.

та при впровадженні нових технологій роботи оновленого обладнання, клас кредитоспроможності ВАТ «НЗФ» по методології №1 значно підвищився з рівня 2,25 до 1,25, тобто ризик неповернення кредиту з рівня «вище середнього» знизився до «мінімального» рівня.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в обґрунтуванні прийнятності проаналізованих методологій розрахунку агрегованих показників кредитоспроможності підприємств до практичного використання на етапі прогнозування доцільності видачі банком кредиту підприємству. При цьому одночасне використання всіх 3-х проаналізованих методологій дає можливість більш точно ідентифікувати показник ризику можливого неповернення кредиту підприємством - позичальником. Цінність впровадження для підприємства проаналізованих методологій розрахунку рівня агрегованого показника кредитоспроможності полягає в можливості покращання основних показників діяльності підприємства, які впливають на розраховуємий рівень агрегованого показника кредитоспроможності.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV (діє з 01.01.2004) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року №549-V, ОВУ, 2007 р., №8, ст. 276

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про господарські товариства» // від 19 вересня 1991 року №1576-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 19 лютого 2004 року №1519-IV)