Визначення факторів, що впливають на прибуток промислових підприємств та шляхів його підвищення

202,90

80,62

6

Основні засоби (залишкова вартість) (компы, мебель, оборудов, ксерокс, принтер, тел, авто)

тис. грн.

79,5

87,5

54,5

7

Середньорічний залишок оборотних активів (товар, дебиторка, р/с, бюджет)

тис. грн.

5000,5

5177,2

11121,8

8

Середньорічний залишок запасів (товаров)

тис. грн.

628

577

2191

9

Витрати на оплату праці

тис. грн.

94,8

120

145,8

10

Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (п.3 : п.1)

грн./ грн.

0,770

0,768

0,775

11

Середньосписочна чисельність персоналу

чол.

8

8

8

12

Річна продуктивність праці (п.1 : п.11)

тис.грн./чол.

1651,7

1857,45

1095,3

13

Зарплатоємність продукції (товарів, робіт, послуг) (п.9 : п.1)

грн./ грн.

0,007

0,008

0,017

14

Коефіцієнт оборотності оборотних активів (п.1 : п.7)

разів

2,64

2,87

0,79

15

Період обороту оборотних активів (360 : п.14)

днів

136

125

457

16

Коефіцієнт оборотності запасів (п.1 : п.8)

разів

21,04

25,75

4,00

17

Період обороту запасів (360 : п.16)

днів

17

14

90

18

Фондомісткість (п.6 : п.1)

грн./ грн.

0,0060

0,0059

0,0062

19

Фондовіддача (п.1 : п.6)

грн./ грн.

166,21

169,82

160,78

20

Рентабельність діяльності

%

29,79

30,16

29,03

Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сторони господарської діяльності підприємства.

Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. Прибуток від реалізації продукції залежить від таких факторів: обсягу реалізації продукції, собівартості і рівня середньореалізаційних цін.

Обсяг реалізації продукції може справляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку, отриманого від реалізації рентабельної продукції.

Собівартість продукції і прибуток перебувають в обернено-пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки. Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку перебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки. Використовуючи прийом елімінування, визначимо вплив кожного фактора на прибуток від реалізації продукції на основі даних ТОВ “НВП Інтехцентр” (табл. 2.2)., методом індексного аналізу.

Рис. 2.4 - Динаміка зміни валового та чистого прибутку

Розрахуємо індекс зміни валового прибутку за формулою:

Таблиця 2.2 - Аналіз прибутку ТОВ «НВП Інтехцентр»

Показники	2010	2011	Зміни	2010	2011	Зміни	2010	2011	Зміни
	Корпусні меблі	Корпусні меблі	Корпусні меблі	Мякі меблі	Мякі меблі	Мякі меблі	Шафи-купе	Шафи-купе	Шафи-купе
Кількість реалізованої продукції, шт.	1856	938	-918	423	392	-31	739	392	-347
Середня ціна реалізації, тис. грн.	2,002	2,102	0,100	3,512	3,723	0,211	3,015	3,166	0,151
Виручка від реалізації продукції без ПДВ, тис. грн.	3715,712	1971,676	-1744,036	1485,576	1459,416	-26,160	2228,085	1241,072	-987,013
Собівартість 1 виробу, тис. грн.	1,861	1,973	0,112	3,103	3,378	0,275	2,741	2,902	0,161
Собівартість продукції, тис. грн.	3454,016	1850,674	-1603,342	1312,569	1324,176	11,607	2025,599	1137,584	-888,015
Валовий прибуток, тис. грн.	261,696	121,002	-140,694	173,007	135,240	-37,767	202,486	103,488	-98,998

Зміну прибутку від реалізації продукції, розрахуємо за формулою:

де I - загальний індекс зміни прибутку від реалізації продукції за аналізований період;

?P - зміна прибутку від реалізації продукції;

p1 - прибуток звітного року;

p0 - прибуток минулого року;

Z1 - собівартість реалізованої продукції звітного року;

Z0 - собівартість реалізованої продукції минулого року;

q1 - кількість реалізації звітного року;

q0 - кількість реалізації минулого року.

Валовий прибуток по підприємству має негативну тенденцію. Індекс зміни валового прибутку дорівнює 0,53, в 2011 році, прибуток підприємства зменшився на 453,329 тис. грн.

Розглянемо вплив на прибуток змін обсягу реалізації продукції.



Рис. 2.5 - Динаміка зміни обсягу реалізації

Розрахуємо індекс зміни прибутку від цього фактору за формулою:

Зміну прибутку від зміни обсягу реалізації розрахуємо за формулою:

де, ІО.Р. - індекс зміни прибутку від зміни обсягу реалізації;

?PО.Р. - зміна прибутку від зміни обсягу реалізації продукції;

p0 - прибуток від реалізації продукції, минулого року;

Z0 - собівартість реалізованої продукції, минулого року;

q0 - кількість реалізації продукції, минулого року;

q1 - кількість реалізації продукції, звітного року.

На підприємстві зміна обсягу реалізації мала негативне значення, так індекс зміни прибутку від зміни реалізації корпусних меблів дорівнює - 0,53, м'яких меблів - 0,98, шаф-купе - 0,56, кухонних меблів - 0,54, меблів на замовлення - 0,54, меблів для держустанов - 0,47, меблів зі скла - 0,53; що фактично є зниженням валового прибутку на 129,44 тис. грн. по корпусним меблям, по м'яким меблям на 12,679 тис. грн., по шафам-купе на 95,08 тис. грн., по кухонним меблям на 53,48 тис. грн., по меблям на замовлення на 35,09 тис. грн., по меблям для держустанов на 26,26 тис. грн., по меблям зі скла на 48,14 тис. грн. Отже, індекс зміни прибутку від зміни реалізації на підприємстві дорівнює - 0,59. Валовий прибуток зменшився на 400,16 тис. грн.

Розглянемо вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію. Розрахуємо індекс зміни прибутку від цього фактору за формулою:

Зміну прибутку від зміни цін на реалізовану продукцію, розрахуємо за формулою:

де IЦ. - індекс зміни прибутку від зміни цін на реалізовану продукцію;

?PЦ. - зміна прибутку від зміни цін на реалізовану продукцію;

p0 - прибуток від реалізації продукції, минулого року;

p1 - прибуток звітного року;

q0 - кількість реалізації продукції, минулого року;

q1 - кількість реалізації продукції, звітного року;

Z1 - собівартість реалізованої продукції звітного року.

Отже, індекс зміни прибутку від зміни цін на реалізацію корпусних меблів дорівнює - 4,45, підприємство отримало прибутку більше на 93,800 тис. грн., індекс м'яких меблів - 2,58, отримано прибутку більше на 82,712 тис. грн., індекс шаф-купе - 2,34, отримано прибутку більше на 59,192 тис. грн., індекс кухонних меблів - 4,64, отримано прибутку більше на 41,922 тис. грн., індекс меблів на замовлення - 12,16, отримано прибутку більше на 30,969 тис. грн., індекс меблів для держустанов - 2,14, отримано прибутку більше на 11,088 тис. грн., індекс меблів зі скла - 3,15, отримано прибутку більше на 31,248 тис. грн.. Загальний індекс зміни прибутку від зміни цін на реалізацію продукції дорівнює - 3,38, підприємство отримало прибутку більше на 350,931 тис. грн.

Розглянемо останній фактор, вплив на прибуток змін у собівартості продукції.

Рис. 2.6 - Динаміка зміни питомої ваги собівартості на 1 грн. реалізованої продукції

Визначимо вплив цього фактора за формулою:

Зміну прибутку від зміни собівартості реалізованої продукції, розрахуємо за формулою:

де IС. - індекс зміни прибутку від зміни собівартості реалізованої продукції;

?PС. - зміна прибутку від зміни собівартості реалізованої продукції;

p0 - прибуток від реалізації продукції, минулого року;

Z1 - собівартість реалізованої продукції звітного року;

Z0 - собівартість реалізованої продукції, минулого року;

q1 - кількість реалізації продукції, звітного року.

Отже, як свідчать розрахунки, такий фактор, як собівартість продукції, мав негативний вплив на валовий прибуток. Індекс зміни прибутку від зміни собівартості реалізації корпусних меблів дорівнює - 0,21, що фактично є зменшенням прибутку на 105,056 тис. грн., індекс м'яких меблів - 0,33, що є зменшенням прибутку на 107,800 тис. грн., індекс шаф-купе - 0,41, що є зменшенням прибутку на 63,112 тис. грн., індекс кухонних меблів - 0,2, що є зменшенням прибутку на 46,032 тис. грн., індекс меблів на замовлення - 0,07, що є зменшенням прибутку на 35,409 тис. грн., індекс меблів для держустанов - 0,45, що є зменшенням прибутку на 12,069 тис. грн., а індекс меблів зі скла - 0,3, що є зменшенням валового прибутку на 34,596 тис. грн. Індекс зміни прибутку від зміни собівартості реалізованої продукції підприємства дорівнює - 0,27, зменшено прибуток на 404,101 тис. грн.

Узагальнимо вплив факторів на прибуток (табл. 2.3). Отже, за наведеними даними в табл. 2.3 можна зробити такий висновок. Загальний обсяг валового прибутку від реалізації продукції зменшився на 453,329 тис. грн.(I = 0,53). На зменшення валового прибутку найбільше вплинуло збільшення собівартості продукції. За рахунок цього прибуток зменшився на 404,101 тис. грн.(IС.= 0,27). Другим за величиною фактором, який негативно вплинув на прибуток, є зменшення обсягу реалізації продукції. На підприємстві вплив цього фактора призвів до зменшення прибутку на 400,159 тис. грн.(ІО.Р.= 0,59).

Суттєво вплинув на валовий прибуток такий фактор, як зростання відпускних цін. На підприємстві вплив цього фактора зумовив зростання прибутку на 350,931 тис. грн.(ІЦ.= 3,38).

Таким чином, за результатами факторного аналізу можна оцінити якість прибутку. Якість прибутку від основної діяльності вважається високою, якщо її збільшення зумовлене зростанням обсягу продажів, зниженням собівартості продукції. Низька якість прибутку характеризується зростанням обсягів реалізації за рахунок росту цін на продукцію без збільшення фізичного обсягу продажів і зниження витрат на гривню продукції. За результатами індексного аналізу факторів прибутку, виявлено, що прибуток підприємства ТОВ «НВП Інтехцентр» зменшився за рахунок двох факторів: збільшення собівартості реалізованої продукції та зменшення обсягу реалізації продукції.

Збільшення собівартості продукції відбулося у зв'язку з високим рівнем інфляції в Україні. Збільшення цін на матеріали та сировину вимусили виробників меблів в Україні підняти ціни на свої вироби. У зв'язку з тим що ТОВ «НВП Інтехцентр» є підприємство-посередником, собівартість реалізованої продукції є відпускними цінами підприємств-виробників.

Обсяг реалізації продукції зменшився у зв'язку з кризовими явищами в Україні. У зв'язку з тим, що меблеві вироби не є продукцією першої необхідності, ціни на продукцію постійно зростають, коло цільових споживачів стабільно звужується.

Таблиця 2.3а - Узагальнення індексного аналізу прибутку ТОВ «НВП Інтехцентр»

Фактор	Товарна група	Всього за фактором
	Корпусні меблі	Мякі меблі	Шафи-купе	Кухонні меблі	Меблі на замовлення	Меблі для держустанов	Меблі зі скла
Обсяг реалізації продукції	0,53	0,98	0,56	0,54	0,54	0,47	0,53	0,59
Відпускні ціни	4,45	2,57	2,34	4,64	12,16	2,14	3,15	3,38
Собівартість продукції	0,21	0,33	0,41	0,20	0,07	0,45	0,30	0,27
Всього, за групою	0,91	0,84	0,96	0,93	0,88	0,95	0,93	0,53

Таблиця 2.3.б - Узагальнення факторного аналізу прибутку ТОВ «НВП Інтехцентр»

Фактор	Товарна група	Всього за фактором
	Корпусні меблі	Мякі меблі	Шафи-купе	Кухонні меблі	Меблі на замовлення	Меблі для держустанов	Меблі зі скла
Обсяг реалізації продукції	-129,438	-12,679	-95,078	-53,480	-35,088	-26,260	-48,136	-400,159
Відпускні ціни	93,800	82,712	59,192	41,922	30,969	11,088	31,248	350,931
Собівартість продукції	-105,056	-107,800	-63,112	-46,032	-35,409	-12,096	-34,596	-404,101
Всього, за групою	-140,694	-37,767	-98,998	-57,590	-39,528	-27,268	-51,484	-453,329

2.2 Розробка методики підвищення прибутку на підприємствах меблевої продукції

Прибуток - мета існування підприємства. Найважливішою задачею кожної організації є отримання прибутку від кожної оформленої угоди. Всі витрати, пов'язані з виробництвом, чи посередницькою діяльністю, повинні окупитися та принести прибуток. Збільшення прибутку є головною задачею, яку має розв'язати кожен керівник підприємства, не важливо, господар підприємства, чи топ-менеджер.

У попередньому розділі, проаналізувавши прибуток методом індексного аналізу, виявлено та оцінено основні фактори які впливають на прибуток підприємств меблевої діяльності, а саме:

обсяг реалізації

ціна

собівартість.

Ще одним важливим фактором, який впливає на прибуток є - структура реалізації продукції.

Перший метод збільшення прибутку підприємства - збільшення обсягу реалізації продукції.

Збільшення обсягу реалізації можливо розділити на два шляхи:

покращення якості реалізованої продукції;

розширення ринку збуту.

Покращення якості продукції, можливе за рахунок оновлення виробничих потужностей, використання більш якісної сировини та матеріалів, підвищення кваліфікації робітників, впровадження інновацій та ін.. В будь-якому випадку, покращення якості продукції, матиме позитивний вплив на обсяг реалізації продукції, за рахунок якого збільшиться і прибуток підприємства

Розширення ринку збуту, виконується за рахунок розширення території реалізації продукції, за рахунок відкриття нових каналів збуту та за рахунок входу у нові сегменти ринку. Таким чином, розширення ринку збуту, веде до збільшення кількості контрагентів, що в свою чергу збільшує обсяг реалізації продукції та має позитивний вплив на прибуток підприємства в цілому.

Отже, збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації, є одним з найефективніших методів. Але, у зв'язку з насиченістю меблевого ринку виробниками, а також підприємствами-посередниками, такий метод важко реалізувати. Крім того, збільшення обсягу реалізації веде за собою, збільшення витрат, які пояснюються необхідністю закупівлі(виробництва) більшої кількості продукції; необхідністю збільшення витрат на зберігання, у зв'язку зі зростанням кількості продукції; необхідністю збільшення витрат на транспорт, у зв'язку зі зростанням кількості продукції та кількості контрагентів і т.д.

Другим методом підвищення прибутку є збільшення цін реалізації продукції.

Індексний аналіз прибутку підприємства ТОВ «НВП Інтехцентр» виявив, що за рахунок цього фактору підприємство значно підвищило прибуток, в порівнянні з минулим роком. Цей метод є ефективним, коли, збільшення цін є адекватним, та жорстко контролюється. Найважливішим фактором ціни є її конкурентоспроможність, тому при збільшені ціни реалізації продукції, необхідно бути дуже уважним, щоб вона не втратила цей фактор. Якщо збільшена ціна втратить свою конкурентоспроможність, підприємство може втратити обсяг реалізації, що призведе до зниження прибутку.

Також, за рахунок зниження ціни можливо збільшити обсяг реалізації, що також позитивно вплине на прибуток підприємства. Однак, слід зауважити, при зниженні цін на реалізацію, необхідно бути впевненим, що конкуренти не зможуть відповідно знизити ціни, а якщо зможуть, то лише на короткостроковий період. В зворотному випадку, зниження цін не рекомендовано, тому що, замість збільшення обсягу реалізації, можливо отримати лише зменшення валового прибутку. В кінцевому підсумку, підприємство буде вимушене повернути старі ціни, а якщо конкуренти ще й мають більші резерви, за рахунок яких зможуть, так би мовити «пересидіти» на знижених цінах, дане підприємство, ризикує отримати зменшення обсягу реалізації.

Отже, метод зміни цін, безумовно є дуже ефективним способом підвищення прибутку, але, цей метод має високий ризик втратити обсяг реалізації. Таким чином, можна сказати, що зміни цін на реалізацію, повинні бути невід'ємними від інших методів підвищення прибутку, але повинні мати жорсткий контроль, над конкурентами.

Наступним методом збільшення прибутку є зниження собівартості продукції.

Досягнення зниження собівартості продукції можливе за рахунок зменшення витрат на матеріали для виробництва, використання більш ефективним виробничих засобів, оптимізації процесу виробництва, зниження витрат на зберігання та транспорт продукції, впровадження інноваційних методів виробництва та ін. Використовуючи цей метод збільшення прибутку, дуже важливо не втратити на якості продукції, в іншому випадку, це може призвести до втрати довіри до продукції, та в свою чергу зменшення обсягу реалізації.

Слід відзначити, що для підприємств-посередників, цей метод є найважчим, з усіх. У зв'язку зі специфікою посередницької діяльності (собівартість продукції є закупочною ціною, відсутні власні виробничі потужності), коло варіантів, зниження собівартості, звужується до зменшення витрат на зберігання та транспорт, оптимізацію процесів обслуговування реалізації продукції.

Зменшення собівартості, один з найпоширеніших методів збільшення прибутку, серед підприємств-виробників меблевої продукції, та одночасно один з найменш використовуваних методів збільшення прибутку серед підприємств-посередників меблевої продукції.

Останнім методом підвищення прибутку є оптимізація структури реалізації продукції.

Кожна одиниця товару має різні рентабельність, та прибуток від реалізації. Таким чином, зміна структури реалізації, за умови постійної величини виручки від реалізації, змінює відповідно і прибуток від реалізації продукції. Збільшуючи питому вагу товарів з більшою рентабельністю, збільшується і прибуток підприємства. Перевага цього метода, це збільшення прибутку, без додаткових витрат. Цей метод однаково ефективний як для підприємств-виробників, так і для підприємств-посередників. Враховуючи кризові явища на меблевому ринку в Україні, такий метод є дуже доречний, тому що він, сприяє підвищенню прибутку за рахунок внутрішніх резервів підприємства.

Отже, розглянувши, декілька методів підвищення прибутку, можна з впевненістю сказати, що найефективнішим шляхом підвищення прибутку підприємства, є шлях комплексного використання всіх методів одночасно. Але, одночасне використання всіх методів підвищення прибутку підприємства, є дуже дорогим шляхом для більшості підприємств на меблевому ринку України. Для більшості підприємств, у кризових умовах, найцікавішим шляхом підвищення прибутку, є найдешевший та найменш ризикований шлях. Для більш детального розгляду пропонується обрати метод підвищення прибутку за рахунок оптимізації структури реалізації продукції.

Оптимізація структури реалізації, відповідає на питання що продавати(виробляти) та скільки продавати(виробляти), в умовах обмеженого бюджету. Для визначення найоптимальнішого асортименту реалізації, необхідно використовувати економіко-математичні методи вирішення задач.

Економіко-математичні методи є одним з найефективніших інструментів аналізу господарських ситуацій, планування та керування підприємством та розв'язання різних організаційно-економічних задач.

Прийняття рішень в плануванні та керуванні зв'язано з аналізом та обробкою великого обсягу інформації. Щодо підприємств-посередників меблевої продукції, інформація, що характеризує підприємство, має наступні особливості:

економічні та організаційні процеси характеризуються великою кількістю фактичних даних, для оброки яких необхідно використання сучасною обчислювальної техніки;

велика частина інформації має властивість «старіння», тому її слід використовувати лише за оперативного розв'язання задач;

обмеження, які накладаються на керуючі фактори, в більшості випадків припускають багатоваріантність розв'язання задачі планування чи управління, через що виникає необхідність в використанні оптимізаційних методів для визначення найкращого з варіантів.

Для вирішення поставленої задачі, найбільш доречною є оптимізаційна економічно-математична модель. Лінійне програмування, є найбільш розробленою областю математичного програмування, находить широке застосування при розв'язанні задач планування та управління у різних галузях народного господарства.

Економіко-математичні методи та моделювання - це важливий інструмент вдосконалення господарського механізму в цілому, а також планування та оперативного керування.

Економіко-математична модель - це модель, яка вивчає економічний об'єкт, явища чи процес. Вона виявляє певні закономірності і дає можливість свідомо використовувати об'єктивні економічні закони, при плануванні та організації виробництва, тобто дозволяє знаходити та встановлювати певний економічний порядок.

Моделювання дозволяє експериментувати з системою, змінюючи її характеристики і досліджуючи поведінку.

Економіко-математична модель дозволяє імітувати поведінку системи в широкому діапазоні мінливих умов, включаючи і такі, які реальному житті спостерігати важко. Крім того, за оптимально короткий час, за допомогою інформаційних технологій розраховуються варіанти рішення, на дослідження яких в практичних умовах знадобилися би роки. При цьому, моделювання дозволяє вести, так би мовити, «діалог» з системою, вводячи нові додаткові умови та обмеження.

Економічно-статистичне моделювання здійснюється в наступному порядку:

Визначення мети розв'язуваної задачі, економічний аналіз та виявлення факторів, які впливають на кінцевий результат;

Визначення математичної форми зв'язку незалежних змінних (факторів) та результату;

Сбір необхідних даних та їх обробка;

Обчислення параметрів економіко-статистичної моделі;

Аналіз отриманих даних, економічна оцінка та інтерпретація моделі.

2.3 Аналіз взаємозв'язків прибутку та структур реалізації на підприємствах меблевої продукції

1. Визначення мети розв'язуваної задачі, економічний аналіз та виявлення факторів, які впливають на кінцевий результат

Оптимізація структури реалізації меблів - один з перших класичних напрямків застосування економіко-математичних методів на підприємствах меблевої продукції.

Економічну задачу можна сформулювати наступним образом: з наявного асортименту меблів, виявити найоптимальнішу структуру реалізації(виробництва), яка повністю відповідає бюджетним обмеженням на закупівлю, зберігання та транспортні витрати, при цьому, приносить максимальний прибуток.

Для визначення оптимальної структури реалізації меблів, яка принесе максимальний прибуток, структура повинна повністю відповідати показникам попиту на ці меблі, при цьому, витрати на зберігання та транспорт, не повинні перевищувати встановлені бюджетні обмеження.

Цільова установка задачі - визначити оптимальну структуру реалізації(виробництва), яка принесе максимальний прибуток підприємству.

Введемо змінні:

Q1 - бюджет, виділений для закупівлі продукції;

Q2 - бюджет, виділений на витрати, пов'язані зі зберіганням продукції;

Q3 - бюджет, виділений на витрати, пов'язані з транспортними операціями;

P - прибуток підприємства;

q11 - середня собівартість однієї одиниці продукції, товарної групи корпусні меблі;

q12 - середня собівартість однієї одиниці продукції, товарної групи м'які меблі;

q13 - середня собівартість однієї одиниці продукції, товарної групи шафи-купе;

q14 - середня собівартість однієї одиниці продукції, товарної групи кухонні меблі;

q15 - середня собівартість однієї одиниці продукції, товарної групи меблі на замовлення;

q16 - середня собівартість однієї одиниці продукції, товарної групи меблі для держустанов;

q17 - середня собівартість однієї одиниці продукції, товарної групи меблі зі скла;

q21 - середні витрати на зберігання однієї одиниці продукції, товарної групи корпусні меблі;

q22 - середні витрати на зберігання однієї одиниці продукції, товарної групи м'які меблі;

q23 - середні витрати на зберігання однієї одиниці продукції, товарної групи шафи-купе;

q24 - середні витрати на зберігання однієї одиниці продукції, товарної групи кухонні меблі;

q25 - середні витрати на зберігання однієї одиниці продукції, товарної групи меблі на замовлення;

q26 - середні витрати на зберігання однієї одиниці продукції, товарної групи меблі для держустанов;

q27 - середні витрати на зберігання однієї одиниці продукції, товарної групи меблі зі скла;

q31 - середні витрати на транспортні операції однієї одиниці продукції, товарної групи корпусні меблі;

q32 - середні витрати на транспортні операції однієї одиниці продукції, товарної групи м'які меблі;

q33 - середні витрати на транспортні операції однієї одиниці продукції, товарної групи шафи-купе;

q34 - середні витрати на транспортні операції однієї одиниці продукції, товарної групи кухонні меблі;

q35 - середні витрати на транспортні операції однієї одиниці продукції, товарної групи меблі на замовлення;

q36 - середні витрати на транспортні операції однієї одиниці продукції, товарної групи меблі для держустанов;

q37 - середні витрати на транспортні операції однієї одиниці продукції, товарної групи меблі зі скла;

y11 - мінімальне замовлення на корпусні меблі;

y12 - мінімальне замовлення на м'які меблі;

y13 - мінімальне замовлення на шафи-купе;

y14 - мінімальне замовлення на кухонні меблі;

y15 - мінімальне замовлення на меблі на замовлення;

y16 - мінімальне замовлення на меблі для держустанов;

y17 - мінімальне замовлення на меблі зі скла;

y21 - попит на корпусні меблі;

y22 - попит на м'які меблі;

y23 - попит на шафи-купе;

y24 - попит на кухонні меблі;

y25 - попит на меблі на замовлення;

y26 - попит на меблі для держустанов;

y27 - попит на меблі зі скла;

p1 - прибуток від реалізації однієї одиниці продукції корпусних меблів;

p2 - прибуток від реалізації однієї одиниці продукції м'яких меблів;

p3 - прибуток від реалізації однієї одиниці продукції шаф-купе;

p4 - прибуток від реалізації однієї одиниці продукції кухонних меблів;

p5 - прибуток від реалізації однієї одиниці продукції меблів на замовлення;

p6 - прибуток від реалізації однієї одиниці продукції меблів для держустанов;

p7 - прибуток від реалізації однієї одиниці продукції меблів зі скла;

x1 - кількість реалізації продукції товарної групи корпусні меблі;

x2 - кількість реалізації продукції товарної групи м'які меблі;

x3 - кількість реалізації продукції товарної групи шафи-купе;

x4 - кількість реалізації продукції товарної групи кухонні меблі;

x5 - кількість реалізації продукції товарної групи меблі на замовлення;

x6 - кількість реалізації продукції товарної групи меблі для держустанов;

x7 - кількість реалізації продукції товарної групи меблі зі скла.

2. Визначення математичної форми зв'язку незалежних змінних (факторів) та результату;

Обмеження:

Обмеження за бюджетом закупівлі, має наступний вигляд:

q11x1+q12x2+q13x3+q14x4+q15x5+q16x6+q17x7 ? Q1

Обмеження за бюджетом на зберігання продукції, має вигляд:

q21x1+q22x2+q23x3+q24x4+q25x5+q26x6+q27x7 ? Q2

Обмеження за бюджетом витрат пов'язаних з транспортними операціями продукції, має такий вигляд:

q31x1+q32x2+q33x3+q34x4+q35x5+q36x6+q37x7 ? Q3

Обмеження за мінімальним замовленням та попитом, має наступний вигляд:

y11?x1?y21, y12?x22?y2, y13?x3?y23, y14?x4?y24, y15?x5?y25, y16?x6?y26, y17?x7?y27.

Також, логічне обмеження, у зв'язку з тим що змінна xi є кількісним показником, вона може бути лише цілим числом:

xi (i = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) - ціле.

Побудуємо модель. Оптимізація структури реалізації підприємства, проводиться для підвищення прибутку підприємства, враховуючи це, цільова функція моделі, буде прагнути максимального значення. Побудована модель матиме наступний вигляд:

P = x1p1+x2p2+x3p3+x4p4+x5p5+x6p6+x7p7 > max., за обмеженнях:

q11x1+q12x2+q13x3+q14x4+q15x5+q16x6+q17x7 ? Q1

q21x1+q22x2+q23x3+q24x4+q25x5+q26x6+q27x7 ? Q2

q31x1+q32x2+q33x3+q34x4+q35x5+q36x6+q37x7 ? Q3

y11?x1?y21, y12?x22?y2, y13?x3?y23, y14?x4?y24,

y15?x5?y25, y16?x6?y26, y17?x7?y27

xi (i = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) - ціле

3. Збір необхідних даних.

Бюджет підприємства на закупівлю продукціє складає 6 790 203 грн., бюджет на зберігання продукціє складає 92 953 грн., бюджет на витрати пов'язані з транспортними операціями складає 88 854 грн. Також відомо, що, мінімальне замовлення на корпусні меблі складає 400 одиниць, а попит на корпусні меблі складає 1300 одиниць, на м'які меблі мінімальне замовлення - 100 одиниць, попит - 500 одиниць, на шафи-купе мінімальне замовлення - 100 одиниць, попит - 500 одиниць, на кухонні меблі мінімальне замовлення - 200 одиниць, попит - 1000 одиниць, на меблі на замовлення мінімальне замовлення - 10 одиниць, попит - 120 одиниць, на меблі для держустанов мінімальне замовлення - 80 одиниць, попит - 400 одиниць, на меблі зі скла мінімальне замовлення - 50 одиниць, попит - 700 одиниць.

Витрати підприємства на зберігання однієї одиниці продукції корпусних меблів дорівнюють 22,68 грн., м'яких меблів - 62,86 грн., шаф-купе - 46,99грн., кухонних меблів - 12,94 грн., меблів на замовлення - 34,64 грн., меблів для держустанов - 11,73 грн., меблів зі скла - 18,27 грн..

Витрати підприємства пов'язані з транспортними операціями однієї одиниці продукції корпусних меблів дорівнюють 19,43 грн., м'яких меблів - 62,24 грн., шаф-купе - 44,89 грн., кухонних меблів - 11,17 грн., меблів на замовлення - 55,25 грн., меблів для держустанов - 10,71 грн., меблів зі скла - 17,42 грн.

5. Розв'язання задачі

Рис. 2.7 - Розв'язання задачі за допомогою комп'ютерних технологій

Оптимальна структура реалізації продукції має наступний вигляд:

кількість реалізованої продукції корпусних меблів (х1) - 1300 од.

кількість реалізованої продукції м'яких меблів (х2) - 483 од.

кількість реалізованої продукції шаф-купе (х3) - 500 од.

кількість реалізованої продукції кухонних меблів (х4) - 200 од.

кількість реалізованої продукції меблів на замовлення (х5) - 102 од.

кількість реалізованої продукції меблів для держустанов (х6) - 219 од.

кількість реалізованої продукції меблів зі скла (х7) - 50 од.

Слід зазначити, що за такої структурі реалізації, підприємство зможе зменшити витрати на закупівлю продукції на 1009 грн., зменшити витрати на собівартість на 2 грн., зменшити витрати на зберігання на 9 грн.

Отже, максимальний прибуток при заданих обмеженнях становить 346 225 грн., що фактично є підвищенням прибутку на 4,4% (14 540 грн.) відносно прибутку одержаного від використаної в 2011р. структури реалізації продукції, за умови встановлених обмежень.

6. Аналіз отриманих даних на чутливість

Для аналізу моделі на чутливість до змін обмежень за бюджетом закупівлі, за бюджетом зберігання, за бюджетом витрат на транспортні операції, розрахуємо почергово оптимальну структуру реалізації для моделі зі зміною одного з обмежень.

Найоптимальніша структура реалізації продукції, за умови дотримування обмежень, показала, що бюджет витрат на транспортні операції було використано в повному обсязі, на відміно від бюджету закупівлі та бюджету на зберігання, тому в першу чергу, розрахуємо оптимальну структуру реалізації продукції, за умови підвищення бюджету на витрати на транспортні операції на 10% (на 8 885 грн..).

В цьому випадку, оптимальна структура реалізації продукції матиме такий вигляд:

кількість реалізації корпусних меблів - 1294 од.

кількість реалізації м'яких меблів - 500 од.

Таблиця 2.4 - Оптимізаційна модель структури реалізації продукції ТОВ «НВП Інтехцентр»

Найменування ресурсу	Товарні групи	Ресурси, надані підприємству	Використано	Залишок
	Корпусні меблі	Мякі меблі	Шафи-купе	Кухонні меблі	Меблі на замовлення	Меблі для держустанов	Меблі зі скла
Бюджет закупівлі	1 973	3 378	2 902	1 001	6 959	808	1 095	6 790 203	6 789 194	1 009
Бюджет зберігання	22,68	62,86	46,99	12,94	34,64	11,73	18,27	92 953	92 944	9
Бюджет транспорту	19,43	62,24	44,89	11,17	55,25	10,71	17,42	88 854	88 852	2
Мінімальне замовлення	400	100	100	200	10	80	50
Попит	1 300	500	500	1 000	120	400	700
Прибуток	86,89	219,90	172,12	40,89	214,11	39,56	46,31	Прибуток	346225,06
Кількість	1300	483	500	200	102	219	50

кількість реалізації шаф-купе - 500 од.

кількість реалізації кухонних меблів - 200 од.

кількість реалізації меблів на замовлення - 106 од.

кількість реалізації меблів для держустанов - 128 од.

кількість реалізації меблів зі скла - 50 од.

За таких умов, прибуток підприємства становить - 346 689 грн., при цьому значна частина підвищення бюджету на витрати на транспортні операції, а саме - 8 700 грн., незадіяна. Слід зазначити, що бюджет на закупівлю, та бюджет на зберігання, використані майже максимально, тобто, на залишку залишається лише 1113 грн. та 5 грн. відповідно.

Отже, за умови збільшення бюджету на витрати на транспортні операції на 10%, при незмінних обмеження за бюджетом закупівлі, та бюджетом на зберігання, максимальний прибуток збільшується на 0,1%.

Розрахуємо найоптимальнішу структуру реалізації продукції, за умови збільшення бюджету на зберігання продукції на 10% (на 9 295 грн.), при незмінних обмеження за бюджетом закупівлі, та бюджетом на витрати на транспортні операції.

В цьому випадку, оптимальна структура реалізації матиме наступний вигляд:

кількість реалізації корпусних меблів - 1299 од.

кількість реалізації м'яких меблів - 462 од.

кількість реалізації шаф-купе - 500 од.

кількість реалізації кухонних меблів - 200 од.

кількість реалізації меблів на замовлення - 92 од.

кількість реалізації меблів для держустанов - 394 од.

кількість реалізації меблів зі скла - 50 од.

За таких умов, прибуток підприємства становить - 346 302 грн., при цьому значна частина підвищення бюджету зберігання, а саме - 8 941 грн., незадіяна. Слід зазначити, що бюджет на закупівлю, та бюджет на витрати на транспортні операції, використані майже максимально, тобто, на залишку залишається лише 2110 грн. та 7 грн. відповідно.

Отже, за умови збільшення бюджету на витрати на транспортні операції на 10%, при незмінних обмеження за бюджетом закупівлі, та бюджетом на зберігання, помітних позитивних змін не відбулося.

Розрахуємо оптимальну структуру реалізації продукції за умови підвищення бюджету закупівлі продукції на 10% (679 020 грн.).

В цьому випадку, оптимальна структура реалізації матиме такий вигляд:

кількість реалізації корпусних меблів - 1300 од.

кількість реалізації м'яких меблів - 412 од.

кількість реалізації шаф-купе - 500 од.

кількість реалізації кухонних меблів - 334 од.

кількість реалізації меблів на замовлення - 120 од.

кількість реалізації меблів для держустанов - 399 од.

кількість реалізації меблів зі скла - 50 од.

За таких умов прибуток підприємства становить - 347 066 грн. Слід зазначити, що значна частина, а саме - 515 031 грн., підвищення бюджету закупівлі не була використана, це пов'язано з майже повним використання бюджету на зберігання та бюджету на витрати на транспортні операції, у залишку залишилося лише 3 грн. та 2 грн. відповідно.

Отже, за умови збільшення бюджету закупівлі продукції на 10%, при незмінних бюджету на зберігання та бюджету на витрати на транспортні операції, підвищення прибутку складає 0,24%.

Проаналізувавши чутливість системи до змін обмежень, виявлено, що зміна одного обмеження не достатньо ефективна. Це пов'язано з тим, що границі обмежень підприємства дуже близькі до оптимальності, тому для помітного збільшення прибутку, необхідно збільшувати всі обмеження моделі.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. Він сигналізує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва і реалізації, розширення асортименту виготовлюваних товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Він є визначальним критерієм ефективності господарювання.

В результаті аналізу результатів господарської діяльності ТОВ “НВП Інтехцентр” можна зробити висновок, що становище підприємства погіршується. Таким чином, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в 2011 р. зменшився на 6097,1 тис. грн. у порівнянні з 2010 р., що у відносному виразі склало 41,03%. Стрімке падіння обсягу реалізованої продукції пов'язано, в першу чергу, із впливом глобальної економічної кризи, системними прорахунками держави в реформуванні економіки України.

Валовий прибуток від реалізації продукції зменшився на 453,33 тис. грн.(46,89%), на зменшення валового прибутку найбільше вплинуло збільшення собівартості продукції. Вплив цього фактора призвів до зменшення прибутку на 404,1 тис. грн. Другим негативним фактору є зменшення обсягу реалізації. За рахунок цього фактору прибуток зменшився на 400,16 тис. грн.

Суттєво вплинув на валовий прибуток такий фактор, як зростання відпускних цін. Вплив цього фактора зумовив зростання прибутку на 350,93 тис. грн.

Отже, збільшення прибутку можливе за рахунок:

- нарощення обсягів реалізації товарів;

- здійснення заходів щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

- зменшення витрат на закупівлю продукції;

- кваліфікованого здійснення цінової політики, оскільки на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

- грамотної побудови договірних відносин з постачальниками та покупцями;

- покращення системи маркетингу на підприємстві, тобто продавати тільки те, що безумовно буде купуватися, тому потрібно згрупувати свою продукцію за ознакою рентабельності і зосередити увагу на тій продукції, яка є високорентабельною;

- удосконалення продукції з середнім рівнем рентабельності, а низькорентабельну вивести з обороту;

- постійного проведення наукових досліджень аналізу ринку, поведінки споживачів і конкурентів.

Таким чином, на прикладі ТОВ «НВП Інтехцентр» були дослідженні взаємозв'язки прибутку факторів, що на нього впливають, за допомогою економіко-математичного моделювання, була побудована оптимізаційна модель.

За допомогою математичного програмування та комп'ютерних технологій була розв'язана задача найоптимальнішої структури реалізації меблевої продукції.

Отже, за умови використання дослідженої оптимізаційної моделі структури реалізації меблевої продукції, підприємство отримало би, максимальний прибуток, при встановлених обмеженнях за бюджетом закупівлі, бюджетом зберігання, бюджетом транспорту, мінімальними замовленнями та попитом. Якщо ТОВ «НВП Інтехцентр», використовувало в 2011 році таку структуру продукції, воловий прибуток зріс би на 4,4%, при незмінних витратах.

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ДОСЛІДЖЕННОЇ ОПТИМІЗАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МЕБЛЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Методи впровадження дослідженої оптимізаційної моделі структури реалізації, на підприємствах меблевої продукції

В другому розділі, на прикладі підприємства меблевої продукції ТОВ «НВП Інтехцентр» була досліджена економіко-математична модель оптимізації реалізації меблевої продукції. Досліджена модель виявляє оптимальну структуру реалізації меблевої продукції, за умови використання якої підприємство отримує максимальний прибуток, при встановлених обмеженнях за бюджетами закупівлі, зберігання та транспорту.

Дана оптимізаційна модель застосовна на будь якому підприємстві меблевої продукції, але найбільш доцільним є використання цієї моделі на підприємствах-посередниках меблевої продукції. Оптимізаційна модель, визначає залежність прибутку від витрат на закупівлю, зберігання та транспорт. Найбільш чітко ситуації моделюється коли підприємство має інформацію про попит на власну продукцію, в іншому випадку, можна просто не реалізувати закуплену кількість товару.

Для отримування максимального прибутку підприємству необхідно продавати продукцію в розрахованій економічною моделлю кількості. В основному, підприємства меблевої продукції продають товари в залежності з отриманими замовленнями, не зважаючи на оптимальність використаної структури реалізації. Це пов'язано з тим, що контрагенти підприємств замовляють товар в першу чергу той, який вже стоїть на виставці в їхніх торгових точках. Більшість клієнтів підприємств меблевої продукції дуже неохоче йдуть на придбання нових товарів, не зважаючи на те, що в їхніх конкурентів та чи інша продукція добре продається, та приносить прибуток, воліючи їй вже випробувану продукцію. Для реалізації цієї моделі підприємству необхідну здійснювати додаткові заходи для збільшення реалізації окремих товарних груп продукції. Є два варіанти таких. Перший варіант - це розширення клієнтської бази, другий - це вивчення та збільшення використання потенціалу вже існуючих контрагентів. Розглянемо ці варіанти більш детально.

Перший варіант - збільшення бази клієнтів підприємства.

Цей варіант впровадження структури реалізації заснований на кількісних показниках, без якісних модернізацій. Кількість клієнтів та обсяг реалізації, в більшості випадках, знаходяться в прямій залежності, тобто, збільшення кількості клієнтів веде до збільшення обсягу продажу. Варіант впровадження розробленої структури реалізації, за рахунок розширення бази клієнтів, полягає в простому збільшенні кількості клієнтів, за рахунок яких підприємство виконуватиме плановану структуру продажу. Розглянемо заходи для збільшення бази клієнтів:

Пошук нових клієнтів;

Встановлення ділових відносин;

Забезпечення нових клієнтів.

Пошук нових клієнтів є одним з найважливіших етапів розширення бази клієнтів. Більшість підприємств, які здійснюють оптові продажі, діють по всім регіонам України, а саме підприємство розташоване в певному місті, таким чином, підприємству необхідно, для пошуку нових клієнтів, відправляти менеджерів зі збуту у відрядження в регіон планованого пошуку. Вже у відрядженні, менеджер зі збуту здійснює пошук потенціальних клієнтів підприємства.

Встановлення ділових відносин, не менш важливий етап розширення бази клієнтів, те, що торгові точки знайдені не є запорукою успішного розширення бази клієнтів. Зі знайденими клієнтами необхідно встановити ділові відносини, тобто, зацікавити їх чимось, та встановити виставочні зразки продукції в їхній торгівельній залі. Важкість цього етапу полягає в насиченості ринку меблів України виробниками та посередниками. В більшості випадків, дуже важко знайти щось, що зможе якісно відрізнити свою продукцію від продукції конкурентів. В такому випадку, підприємства намагаються зацікавити клієнтів зменшенням цін на доставку, зменшенням строку доставки, надаванням відстрочки оплати за відвантажений товар, наданням товару на реалізацію (тобто, товар доставляється клієнту без оплати, оплата відбувається вже по факту продажу товару кінцевому споживачу).

Нових клієнтів необхідно забезпечити рекламною продукцією. Рекламна продукція підприємств меблевої діяльності має свою специфіку. Рекламна продукція меблевих підприємств не обмежується лише типографічною продукцією (каталоги, буклети, листовки, плакати, банери, тощо.), до цього додаються ще: зразки ламінованої деревостружкової плити (ЛДСП), зразки деревоволокнистої плити середньої щільності - МДФ (від англ. Medium Density Fibreboard ), зразки обробки продукції, зразки профілів для розсувних систем шаф-купе, зразки фурнітури та зразки тканини для м'яких меблів.

Отже, для визначеної оптимальної структури реалізації меблевої продукції, за допомогою розширення бази клієнтів, необхідно:

Відправити менеджерів зі збуту у відрядження для пошуку нових клієнтів.

Встановити ділові відносини з клієнтами, за рахунок пропонування вигідних для них умов.

Виготовити рекламну продукцію, та забезпечити нею клієнтів.

Другий варіант. Вивчення та збільшення використання потенціалу вже існуючих клієнтів.

По-перше необхідно розібратися в чому полягає поняття «потенціал клієнта» в меблевій галузі. Клієнти підприємств меблевої продукції - це роздрібні магазини-салони меблів. Потенціал клієнтів залежить від наступних показників:

Загальна торгова площа;

Кількість магазинів;

Дані про форму власності приміщень;

Щомісячний товарообіг.

Меблева продукція є дуже габаритним товаром, тому для використання широкого асортименту продукції необхідно мати велику торгову площу. Таким чином, такий показник як, загальна торгова площа, показує який асортимент(кількість) товару клієнт може розмістити.

Одною з задач підприємств меблевої продукції, є покриття якомога більшої території. Такий показник як, кількість магазинів, показує яку територію(кількість кінцевих споживачів) покриває клієнт.

Дані про форму власності приміщень, допомагають визначити рівень стабільності та платоспроможності клієнта. Приміщення для торгівлі можуть бути власними чи орендованими. Якщо приміщення клієнта знаходяться у його власності, то цей клієнт більш стабільний, він не закриється, у зв'язку з нестачею грошей для орендної плати, та більш платоспроможний, у зв'язку з тим, що йому не треба витрачати гроші на оренду.

Щомісячний товарообіг визначає торгівельну ефективність клієнту, тобто вміння торгівельного персоналу продавати, вдалість розташування, якість сервісного обслуговування та ін.

Виявлення потенціалу вже існуючого клієнту, залежить від комунікативних спроможностей менеджерів відділу збуту.

Після виявлення потенціалу клієнтів, відпрацьовується залишки потенціалу, тобто, практично в усіх існуючих клієнтів, є виставочні зразки, задача менеджера зі збуту, визначити скільки ще продукції можна продати тому чи іншому клієнтові, та продати визначену кількість товару, згідно з планованою структурою реалізації.

Для того, щоб виконати цей процес, менеджери зі збуту повинні бути навчені технікам активного продажу. Активний продаж - це процес обміну товару (послуги) на грошові кошти, шляхом виявлення потреби клієнта та задоволення їх. Як виявилось, більшість менеджерів зі збуту, не мають ні якого уявлення про етапи та техніки продажу. Таким чином, необхідно провести серію тренінгів для менеджерів зі збуту, тобто навчити менеджерів продавати той товар, який треба продати підприємству, а не той, який бажає купити клієнт.

Перший тренінг: основні етапи активного продажу. Цей тренінг, дозволяє визначити основні етапи продажу, та їхнє використання на практиці.

Основні етапи активного продажу:

Встановлення контакту;

Виявлення потреби;

Презентація товару;

Робота з запереченнями;

Пропонування супутнього товару;

Оформлення угоди.

Другий тренінг, більш поглиблено розкриває суть етапу виявлення потреби. На цьому тренінгу, менеджер зі збуту навчається комунікативним навичкам, тобто, він вчиться строїти правильне спілкування с клієнтами, вчиться виявляти їхні особистості манери спілкування, та вчиться правильно виявляти потребу в товарі. Правильно виявлена потреба, це вже 90% успіху процесу продажу.

Таблиця 3.1 - Порівняння варіантів впровадження розробленої структури реалізації

Вплив	Варіант впровадження розробленої структури реалізації продукції.
	Розширення бази клієнтів	Збільшення використання потенціалу вже існуючих клієнтів
Позитивний	Збільшення ринку збуту, що веде до збільшення обсягу продажу, у подальшій роботі підприємства.	Не великі витрати, при якісному збільшенню обсягу продажу окремих товарних груп продукції.
Негативний	Значні витрати на відрядження, встановлення ділових відносин, забезпечення рекламною продукцією.	Відсутність сталого зростання підприємства, тобто, відсутність розширення ринку збуту.

Третій тренінг, розкриває суть презентації товару, роботи з запереченнями та пропонування супутнього товару. На цьому тренінгу менеджер зі збуту вчиться правильно презентувати товар, відповідно до виявлених потреб та плану структури реалізації, правильно долати заперечення клієнта, теж відповідно до виявлених потреб, так би мовити, перетворювати заперечення на задоволення виявлених потреб, та продавати супутній товар. Супутній товар допомагає доводити використання потенціалу клієнта до максимально рівня. На приклад, до ліжка, супутнім товаром є при ліжкова тумба, чи комод; для кухонного столу, супутнім товаром є кухонні табурети, чи кухонний кут і т.д.

Отже, для підвищення використання потенціалу вже існуючих клієнтів, підприємству необхідно найняти кваліфікованого тренера, для проведення навчання по активному продажу менеджерів зі збуту.

Розглянемо в порівнянні ці два варіанти, за допомогою таблиці 3.1.

Отже, з таблиці 3.1, видно, що в першому варіанті підприємство отримує збільшення всього обсягу реалізації продукції, але такий варіант передбачає значне збільшення витрат. В другому варіанті, підприємство впроваджує розроблену структуру реалізації, за рахунок невеликих витрат, але, такий варіант не є придатним, якщо підприємство має мету збільшення всього обсягу продажу, а не тільки окремих товарних груп.

Максимальний результат підприємству може принести впровадження цих двох варіантів одночасним, таким чином, підприємство зможе збільшити ринок збуту та максимально використати потенціал цього ринку.

3.2 Можлива економічна ефективність впровадження розробленої моделі на підприємствах меблевої продукції

Розглянемо економічну ефективність розробленої економічної моделі в двох варіантах впровадження, на прикладі підприємства-посередника меблевої продукції ТОВ «НВП Інтехцентр».

Перший варіант - розширення бази клієнтів.

Для розгляду економічної ефективності розглянемо в порівнянні фінансові показники підприємства за 2011 рік з використаною структурою реалізації, та показники підприємства з розробленою структурою реалізації продукції.

Для першого варіанту необхідно врахувати витрати на відрядження менеджерів зі збуту, та витрати на виробництво рекламної продукції. На підприємстві працюють чотири регіональних менеджерів зі збуту, в таблиці 3.2 розкриті витрати пов'язані з впровадженням розробленої структури реалізації.

Таблиця 3.2 - Порівняння фінансових показників за умови впровадження розробленої структури реалізації та фактичних показників 2011 р.

Показник	Показники за умови впровадження розробленої структури реалізації, тис. грн.	Фактичні показники 2011р., тис. грн.	Відхилення
			Абсолютне, +/-	Відносне, %
1	2	3	4	5
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	8780,6	8762,5	18,1	0,21%
Податок на додану вартість	-1463,44	-1460,4	-3,04	0,21%
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7317,2	7302,1	15,1	0,21%
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	-6789	-6791	2	-0,03%
Валовий прибуток	528,2	511,1	17,1	3,35%
Адміністративні витрати	-136,3	-136,3	0	0,00%
Витрати на збут	-283,75	-270,1	-13,65	5,05%
Операційний прибуток	108,15	104,7	3,45	3,30%
Податок на операційний прибуток	-24,87	-24,08	-0,7935	3,30%
Чистий прибуток	83,28	80,62	2,6565	3,30%
Витрати на оплату праці	145,8	145,8	0	0,000
Відрахування на соціальні заходи	53,6	53,6	0	0,000

Розглянемо можливий економічний ефект від впровадження розробленої структури реалізації за рахунок розширення бази клієнтів (табл. 3.3).

За рахунок першого варіанту впровадження розробленої структури реалізації продукції, вдалося:

підвищити виручку від реалізації продукції на 0,21% (на 18,1 тис. грн..);

підвищити валовий прибуток на 3,35% (на 17,1 тис. грн..);

підвищити операційний та чистий прибуток на 3,3% (на 3,45 тис. грн. та на 2,46 тис. грн., відповідно).

Таблиця 3.3 - Витрати на впровадження розробленої структури реалізації продукції

Стаття	Витрати на проїзд, грн.	Витрати на проживання, грн..	Витрати на проїзд по місту, грн.	Власні витрати, грн.	Всі витрати, грн..
Відрядження до м. Київ	300	1 200	150	550	2 200
Відрядження до м. Одеса	300	1 000	100	450	1 850
Відрядження до м. Львів	400	1 000	100	450	1 950
Відрядження до м. Харків	200	1 000	100	450	1 750
Всі менеджери	7750
Рекламна продукція	5 900
Всього	13 650

Другий варіант - виявлення та підвищення використання потенціалу вже існуючих клієнтів.

Таблиця 3.4 - Порівняння фінансових показників за умови впровадження розробленої структури реалізації та фактичних показників 2011 р.

Показник	Показники за умови впровадження розробленої структури реалізації, тис. грн.	Фактичні показники 2011р., тис. грн.	Відхилення
			Абсолютне, +/-	Відносне, %
1	2	3	4	5
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	8780,6	8762,5	18,1	0,2%
Податок на додану вартість

Подобные документы

• Теоретико-методичні підходи до формування прибутку підприємства і шляхів його збільшення

  Визначення основних методів аналізу та планування прибутку підприємств. Дослідження факторного синтезу зміни рентабельності організації та пошук резервів щодо зростання доходу. Характеристика факторів, що впливають формування абсолютного розміру приходу.
  
  статья [160,2 K], добавлен 05.10.2017
  

• Формування прибутку підприємства

  Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки. Основні показники прибутку та види розрахунку рентабельності, його значення і фактори впливу на нього. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку, шляхи та джерела його підвищення.
  
  курсовая работа [727,9 K], добавлен 21.04.2011
  

• Формування прибутку підприємства. Права студента

  Економічна сутність та функції прибутку. Формування і розрахунок показників прибутку на підприємствах України. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку. Планування прибутку на підприємстві. Рентабельність.
  
  реферат [30,9 K], добавлен 22.07.2007
  

• Структура управління підприємством. Прибуток, його формування і розподіл

  Чинники, що впливають на формування загальної та виробничої структури підприємства. Види та типологія виробничої структури фірми, напрямки її вдосконалення. Класифікація видів прибутку підприємств. Функції прибутку, принципи його формування та розподілу.
  
  курсовая работа [141,2 K], добавлен 15.07.2011
  

• Аналіз реалізації продукції та прибутку від реалізації

  Характеристика реалізації продукції як об'єкту аналізу, критерії визнання доходу. Динаміка та структура об'ємів реалізації продукції, аналіз динаміки зміни прибутку. Баланс товарної продукції й аналіз напруженості плану, вплив зміни обсягу реалізації.
  
  курсовая работа [686,6 K], добавлен 12.07.2010
  

• Аналіз фінансових результатів

  Формування фінансових результатів. Аналіз валового прибутку, фінансових результатів від позареалізаційних операцій, впливу на прибуток окремих факторів, які базуються на категорії маржинального доходу. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції.
  
  курсовая работа [44,6 K], добавлен 04.05.2010
  

• Аналіз виробництва та реалізації продукції

  Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010
  

• Взаємозв'язок витрат, об’єму реалізації, прибутку та їх роль у фінансовому менеджменті

  Формування собівартості продукції. Коротка характеристика "Елеко ЛТД". Виявлення взаємозв'язку прибутковості з основними фінансовими показниками діяльності підприємства та резервів її збільшення. Аналіз витрат та прибутку при виробництві продукції.
  
  курсовая работа [189,1 K], добавлен 16.02.2011
  

• Прибуток підприємства та механізм його розподілу

  Сутність, значення прибутку в господарській діяльності підприємств. Джерело формування загальної величини прибутку підприємства та види прибутку. Напрями підвищення прибутковості вітчизняних суб’єктів господарювання. Шляхи оптимізації розподілу прибутку.
  
  курсовая работа [1003,8 K], добавлен 16.12.2010
  

• Аналіз фінансових результатів

  Особливості утворення і використання прибутку на підприємстві. Характеристика факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства. Аналіз показників рентабельності виробництва: показники рентабельності – брутто, показники рентабельності – нетто.
  
  реферат [15,6 K], добавлен 06.06.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам