Суть коефіцієнтного методу полягає в тому, що аналіз взаємозв'язків базується на попередньому визначенні ряду відносних показників, які відбивають співвідношення обсягів валового обороту, валової, товарної, відвантаженої і реалізованої продукції.

Замінивши всі елементи моделі символами, взаємозв'язок показників можна подати у такому вигляді:

РП=ВО-Кв-Кт-Кв-Кр,

Кр - коефіцієнт реалізації, який виражає, скільки гривень реалізованої продукції припадає у даному періоді на 1 грн. відвантаженої продукції;

Кв - коефіцієнт відвантаження, який показує, скільки гривень відвантаженої продукції припадає на 1 грн. виробленої товарної продукції. Чим більший цей показник, тим швидше відбувається відправка готової продукції споживачам;

Кт - коефіцієнт товарної виробленої валової продукції, що відбиває, скільки гривень товарної продукції припадає на 1 грн. виробленої валової продукції;

Кв - коефіцієнт, який відбиває співвідношення валової продукції і валового обороту. Чим більший цей показник, тим менший внутрішній оборот і вищий ступінь готовності виробів підприємства.

1.2 Критерії визнання доходу від реалізації продукції

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено критерії визнання доходу для трьох типів операцій: реалізації продукції (товарів), надання послуг і використання активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди іншими сторонами (рисунок 1).

Критерії визнання доходу застосовуються до кожного типу операцій, проте стандартом визначено обставини, за яких вони застосовуватимуться до кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії, звичайно, застосовуються окремо до кожної операції. Водночас, за певних обставин, додержуючи принципу превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), критерії визнання застосовуються до:

* окремих тотожних елементів операції, коли компенсація охоплює одночасно і реалізацію продукції (товарів), і окремо супутню послугу (наприклад, коли ціна реалізації продукції (товару) включає певну суму за подальше обслуговування, ця сума відстрочується і визначається як дохід за період, впродовж якого здійснюється обслуговування);

* двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті господарської операції (операцій) (наприклад, підприємство може продати товари (продукцію) і одночасно укласти окрему угоду на придбання товарів (продукції) у майбутньому. У такому разі дві операції розглядаються разом). Визнання доходу за сутністю операції подано на рисунку 2

Рисунок 1. Критерії визнання доходу

Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) повинен визнаватися у разі наявності всіх таких умов:

· покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

· підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами),

· сума доходу може бути достовірно визначена;

· впевненість, що в результаті операції збільшаться економічні вигоди підприємства,

· втрати, пов'язані з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Достовірність вимірювання витрат, які були або будуть понесені в зв'язку з операцією, визначає вигнання доходу від продажу. Так, якщо понесені витрати або ті, що будуть понесені в зв'язку з операцією, неможливо достовірно виміряти, дохід від продажу не визнається. Цей критерій випливає з принципу відповідності доходів і витрат. За цим принципом для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Інакше кажучи, коли визнається дохід, визнаються і пов'язані з ним витрати, включаючи оцінку майбутніх витрат. Звичайним прикладом майбутніх витрат, які будуть оцінені і нараховані, є гарантійні витрати. Якщо майбутні витрати не можна достовірно оцінити, визнання доходу відкладається доти, поки сума таких витрат буде найбільш достовірно оцінена або фактично понесена.

За таких обставин будь-яка вже отримана компенсація за реалізацію товарів визнається як зобов'язання або відкладений прибуток.

Застосування принципу нарахування та принципу відповідності доходів та витрат, фактичне надходження грошових коштів чи грошових еквівалентів під час визнання доходів зумовлюють розподіл доходів та витрат відповідно на фактичні, відстрочені та нараховані.

Схематично розподіл доходу та витрат показано на рисунках 3 і 4.

Рисунок 3. Розподіл доходу

Рисунок 4. Розподіл витрат

2. Динаміка та структура об'ємів реалізації продукції

ДП “Квазар-Мікро Суми” є регіональним офісом корпорації Квазар-Мікро. ДП “Квазар-Мікро Суми” представляє інтереси корпорації в Сумському регіоні і діє згідно корпоративної стратегії.

Сьогодні в «Квазар-Мікро» працює більш 500 висококласних фахівців, що мають великий досвід роботи в області інформаційних технологій і менеджменту. Десятки інженерів «Мікро» мають сертифікати міжнародного зразка, що дають право на розробку, виробництво і супровід самого складного комп'ютерного устаткування.

Комп'ютери і сервери «Квазар-Мікро» виготовляються і тестуються на найбільшому в Україні комп'ютерному виробництві, сертифікованому на відповідність вимогам міжнародного промислового стандарту ISO9001 та його українського аналога ДСТУ-ISO-9001-95.

Таблиця 2.1. Статистичні дані діяльності підприємства по рокам

грн.

Таблиця 2.2. Аналіз динаміки показників

За аналізуємий період кількість робітників підприємства зросла з 12 до 16 чоловік, що в динаміці склало 125 %, або збільшення на 25 %. Кількість реалізованих ПК зросла на 116 %. Виручка від реалізованих ПК зросла лише на 61,3 %, що стало слідством зниження ціни на комп'ютери на 25,3 %.

Загальний індекс фізичного обсягу продукції:

Таблиця 3.1.1.1. Аналіз динаміки зміни прибутку від реалізації

тис грн

Як видно з таблиці 3.1.1.1 прибуток від реалізації в порівнянні з минулим роком збільшився на 250 тисяч грн, або на 2,27%, незважаючи на те, що собівартість збільшилася на 800 тисяч грн. чи на 3,04%. Це супроводжувалось збільшенням обсягів реалізації на 1 050 тис грн чи на 2,82%.

У порівнянні з плановими показниками прибуток від реалізації також зріс на 0,63 % (на 70 тис. грн в абсолютних одиницях). Ріст собівартості на 300 тисяч грн. не вплинув на зниження прибутку за рахунок того, що план по обсягу реалізації був перевиконаний на 370 тисяч грн.

3.1.2 Динаміка зміни частки прибутку від реалізації у виторзі

Таблиця 3.2.1. Аналіз динаміки зміни частки прибутку від реалізації у виторзі тис.грн

Показники частки прибутку від реалізації в порівнянні з попереднім роком, і в порівнянні з плановим, залишилися майже на колишньому рівні з незначним зменшенням. На це вплинуло незначне в порівнянні з обсягом реалізації збільшення прибутку від реалізації. Якщо обсяг у порівнянні з минулим роком збільшився на 2,8 %, то прибуток тільки на 2,2 %. Також план по обсягу перевиконаний на 0,97 %, а по прибутку - на 0,62 %.

3.3 Баланс товарної продукції й аналіз напруженості плану

Таблиця 3.3.1. Баланс продукції

тис грн

Проаналізувавши отримані результати, видно, що план прибутку по реалізації товарної продукції виконаний з невеликим перевиконанням на 0,6 % (70 000,00 / 11 180 000,00.*100). На це вплинуло збільшення рівня оптових цін по показниках виробленої і реалізованої продукції.

Підвищення собівартості несприятливо позначилося на скороченні прибутку. Також вплинуло на зниження рівня прибутку від реалізації недовиконання плану по випуску продукції на 930000 грн. чи на 12,32 % (-930 000,00 / 7 550 000,00*100).

Прибуток по залишках нереалізованої продукції на початок періоду нижче планового показника на 5 640 000 грн у зв'язку зі зниженням рівня оптових цін на 5 280 і збільшенням собівартості на 360 000 грн. Звідси нижче і фактичний показник прибутку по залишках нереалізованої продукції на кінець періоду.

3.2 Факторний аналіз прибутку від реалізації

3.2.1 Вплив зміни обсягу реалізації

Щоб визначити вплив обсягу реалізації на прибуток, розрахуємо коефіцієнт приросту базового значення обсягу реалізації.

R_пр =

 П^Q= R_{пр *} Пб

R_пр = 38 350 000 грн. / 37 980 000 грн. - 1,0 = 0,0097

П(Q) = 0,0097 * 11 180 000 грн. = 109 000 грн.

Таким чином, зміна обсягу продажів дозволило збільшити прибуток на 109000р.

3.2.2 Вплив зміни оптових цін

Вплив зміни оптових цін на прибуток від реалізації проводиться шляхом вирахування фактичного обсягу реалізації з умовного.

П(Р) = V_у - V_ф

П(Р) = 38 350 000 грн. - 37 980 000 грн. = 370

Зміна оптових цін забезпечила зростання прибутку на 370 000 грн.

3.2.3 Вплив зміни собівартості

Вплив зміна собівартості на прибуток від реалізації проводиться в такий спосіб.

П(АС) = - (ТС_ф - Тс_у)

П(АС) = - (27 100 000 грн. - 26 800 000 грн.) = - 300

Ріст собівартості привів до зменшення прибутку на 300 000 грн.

3.2.4 Вплив зміни структури продукції

Щоб визначити вплив зміни структурного фактора на прибуток від реалізації необхідно розрахувати.

 П(стр) = П_у - Пб (R_пр + 1)

П(стр) = 11 180 000 грн. - 11 078 000 грн.*(0,0026 + 1) = 73 200 грн.

Структурні зрушення в продукції збільшили прибуток від реалізації на 73 200 грн.

4. Шляхи можливого підвищення цін та збільшення прибутку від реалізації продукції

Прибуток або збиток -- це кінцевий результат господарської діяльності підприємства.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку (збитку) і податків з надзвичайного прибутку.

Прибуток є одним із джерел формування фонду оплати праці. Це зацікавлює безпосередньо кожного торговельного працівника в збільшенні обсягів прибутку.

Відносні показники прибутку -- це показники рентабельності. Вони розраховуються як відсоткове відношення суми прибутку до того чи іншого показника, що характеризує обсяги торговельної діяльності.

В економічній практиці нашої країни найпоширеніше визначення рентабельності у відсотках до товарообороту

(17)

де R_РТО -- рентабельність роздрібного товарообороту, %;

П -- сума балансового прибутку за період;

РТО -- роздрібний товарооборот за той самий період.

Цей показник свідчить про кількість копійок прибутку, який приносить кожна 1 гривня роздрібного товарообороту.

Основним методом аналізу прибутку є порівняння.

У процесі аналізу прибутку і рентабельності проводяться порівняння за такими напрямами:

- порівнюються обсяги прибутку і рівні рентабельності по одній і тій самій організації за різні періоди часу (аналіз динамічного ряду) або фактичні показники порівнюються з плановими. Розраховуються абсолютні відхилення, темпи зростання і приросту, коефіцієнти прискорення або уповільнення тощо;

- порівнюються прибуток і рентабельність окремих торговельних підрозділів, що входять до одного об'єднання (наприклад, по окремих споживчих товариствах у межах райспоживспілки). Розраховуються абсолютні відхилення показників кожного конкретного підрозділу від середніх по об'єднанню і питома вага прибутку кожного підрозділу у формуванні загальної суми прибутку. При цьому може проводитися аналіз чинників для вивчення впливу на загальну суму прибутку в цілому по об'єднанню конкретних рівнів рентабельності, що склалися в кожному підрозділі, розподілу роздрібного товарообороту між підрозділами. Аналіз проводиться з допомогою індексів змінного і постійного складу та структурних зрушень;

- порівнюється прибуток, одержаний від основної (торговельної) діяльності, із прибутком від інших (звичайних) видів діяльності даного підприємства, із розрахунком питомої ваги прибутку від реалізації товарів у всій сумі прибутку від звичайної діяльності;

- порівнюється вплив основних чинників, що формують прибуток підприємства; цей вплив досліджується з допомогою балансу прибутку:

Пзд = РТО - ПДВ - А - КВТ + ІОД - АВ - ВЗ - ІОВ + ФД - ФВ + ІД - ІВ.

де Пзд - сума прибутку від звичайної діяльності до оподаткування;

РТО - роздрібний товарооборот (дохід, виручка від реалізації товарів);

ПДВ - податок на додану вартість;

А - акцизний збір, що підлягає внесенню до бюджету;

КВТ - купівельна вартість товарів (собівартість);

ІОД - інші операційні доходи;

АВ - адміністративні витрати;

ВЗ - витрати на збут;

ІОВ - інші операційні витрати;

ФД - фінансові доходи, включаючи доходи від участі в капіталі;

ФВ -- фінансові витрати, включаючи втрати від участі в капіталі;

ІД; ІВ - відповідно інші доходи та витрати,

або

Пч = Пзд - ПП. + НД - НВ - ПНП,

де Пч - прибуток чистий;

ПП - податок на прибуток;

НД; НВ - відповідно надзвичайні доходи та витрати;

ПНП - податки з надзвичайного прибутку.

Вплив кожного конкретного показника, що складає прибуток (збиток) на суму фінансового результату, знаходять шляхом визначення відносних відхилень фактичних значень показників чинників від плану чи значення за базисний період. Відносні відхилення -- це зміна суми показника чинника за період (або порівняно з планом) лише за рахунок зміни рівня цього показника у відсотках до роздрібного товарообороту без урахування зміни обсягів валової виручки. Він визначається за формулою

де ДПзд - зміна суми прибутку від звичайної діяльності до оподаткування за рахунок зміни рівня валового прибутку;

Р_РН1 та Р_{РН0 -} рівні реалізованого накладення у відсотках до роздрібного товарообороту відповідно за звітний і базисний (або плановий) періоди;

РТО_{1 -} обсяг роздрібного обороту за звітний період.

При цьому зміни в рентабельності товарообороту за рахунок рівня реалізованого накладення визначають за формулою

ДР_ЗД = (Р_РН1 - Р_РН0)

Аналогічно розраховується міра впливу на рентабельність і суму прибутку кожного чинника, що входить до балансу прибутку, але напрям впливу не завжди відповідає напряму відносного відхилення.

Якщо між показником чинника і балансовим прибутком існує прямий зв'язок ("більше -- більше", "менше -- менше"), то знак відхилення співпадає зі знаком впливу. Це відповідає випадку з товарооборотом, реалізованим накладенням, іншими оперативними, фінансовими та іншими доходами.

Але якщо зв'язок між сумою прибутку і показником чинника зворотний ("більше -- менше", "менше -- більше"), то знак впливу протилежний знаку відхилення. Наприклад, збільшення адміністративних витрат, витрат на збут, фінансових та інших видів витрат, призводить до зменшення суми прибутку і тоді