Аналіз реалізації продукції і виконання договорів на основі даних підприємства ТзОВ "Україна"

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

ВСТУП

За умов ринкової економіки господарюючим суб'єктам (підприємствам) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Економічний аналіз обов'язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих рішень на бухгалтерському рівні управління. Аналіз має не лише виявити хиби, а й розкрити можливості подальшого зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу в промисловості, зокрема таких важливих показників, як показники випуску готової продукції і її реалізації.

Реалізація продукції впливає на фінансові результати роботи підприємства. Крім того, реалізація продукції - це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу випуску та реалізації продукції, у вивченні обсягу виробництва, темпів його зростання, тобто у оцінці виконання плану виробництва та реалізації продукції.

При виборі теми враховувалось слідуюче:

- актуальність теми, виходячи із перспективи розвитку об'єкта дослідження та економіки держави в цілому;

- достатню кількість статистичних даних для розкриття змісту теми;

- відсутність реорганізації об'єкту за весь період дослідження (5 років), що дало змогу зробити об'єктивний аналіз даних.

Тема курсової роботи була виконана на прикладі діяльності окремого сільськогосподарського товариства.

Виконуючи курсову роботу, були закріплені і заглиблені теоретичні знання, опановані навички самостійного розв'язання організаційно-економічних питань.

Цілями курсової роботи є:

- поглиблення та закріплення теоретичних знань у зборі та обробці економічної інформації;

- використання різноманітних методів при економічному аналізі (графічного, спостереження, середніх та відносних величин, вибіркового, обробки рядів динаміки, простих та комбінаційних групувань, взаємозв'язків та інших);

- виявлення реальних шляхів підвищення ефективності виробництва, реалізації та комерційної діяльності підприємств.

Курсова робота складається із змісту, вступу, теоретичного розділу, де освітлюється теорія питання, аналітичного розділу, де зроблений аналіз майна підприємства, а також аналіз реалізації продукції та виконання договорів, і розділу де вказуються проблеми щодо реалізації та надаються пропозиції щодо їх розв'язання, висновків та пропозицій, списку джерел використаної літератури, а також додатків (копії форм фінансової звітності, вихідні дані для проведення економічного аналізу тощо).

Метою даної роботи є аналіз реалізації продукції і виконання договірних зобов'язань, а також ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв.

Завданням даної роботи є характеристика і аналіз обсягу і асортименту реалізації продукції і узагальнення резервів росту обсягу реалізації продукції.

Дана курсова робота на тему “Аналіз реалізації продукції і виконання договорів” виконана на основі даних підприємства - ТзОВ «Україна».



РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

1.1 Сутність, значення, завдання та джерела аналізу реалізації продукції

Продукція, виготовлена на будь-якому підприємстві, як правило, підлягає реалізації.

Реалізація - це процес продажу готової продукції, товарів або виконаних робіт і наданих послуг.

Процес продажу завершує кругообіг засобів і створює передумови для відновлення нового кругообігу. Важливість даного процесу полягає в тому, що на цьому етапі продукція підприємства знаходить своє суспільне застосування Якщо продукт потрібен суспільству для задоволення виробничих або особистих потреб, то він буде реалізований (із урахуванням ринкового закону попиту і пропозиції) і за нього підприємство отримає грошові кошти, за рахунок чого буде придбана нова партія сировини, з якої знову буде виготовлена продукція. З'являться кошти і для оплати праці робітників і службовців, для розширення виробництва тощо [8].

Реалізація продукції - важлива завершальна стадія кругообігу коштів підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить безперервність виробничого процесу, оборотність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабельність. Несвоєчасна реалізація негативно впливає на споживачів продукції, оскільки вона викликає порушення їх нормальної діяльності [16].

Реалізованою вважається продукція, за яку надійшли кошти від покупця на рахунок підприємця-виробника. В умовах проведення передоплати продукція вважається реалізованою в міру її відвантаження покупцям, а при бартерному обміні - при надходженні товарів обміну на відповідну вартість відпущеної продукції, на яку належним чином оформлені документи.

Реалізація продукції проводиться відділами збуту підприємства, які зобов'язані максимально скорочувати складські запаси та забезпечити своєчасне надходження платежів за реалізовану продукцію.

Фінансовий відділ контролює виконання реалізації готової продукції, а також слідкує, щоб відповідні відділи своєчасно роздивлялись претензії покупців та причини, які примусили їх відмовитись від оплати рахунків за надану продукцію і надані послуги.

Об'єм реалізації залежить від об'єму наданих товарів та послуг та надходження платежів покупців. Тому об'єм реалізованої продукції відрізняється від наданої на суму залишків наданих товарів, але ще несплачених.

Перед тим, як аналізувати виконання плану реалізації, потрібно перевірити його обумовленість, відповідність можливостям випуску товарної продукції та попередніх залишків нереалізованої продукції.

На підприємствах проводиться кожноденний чи подекадний оперативний аналіз виконання плану виробництва продукції. Дані про випуск продукції за день зіставляють з планом, а потім виявляють виконання плану виробництва продукції. За декаду та наростаючим висновком - з початку місяця. Так як вивчити причини відхилення від плану можна тільки на основі аналізу виконання плану, то кожен день аналізують дані за попередній день [2; 15].

На відміну від товарної продукції, що вироблена і підготовлена для її включення в народногосподарський оборот, реалізована продукція вже вступила в цей оборот. Водночас вона ідентична товарній продукції за сукупністю тих елементів, що її становлять. В обсяг реалізованої продукції за звітний період входять вартість:

- готових виробів;

- напівфабрикатів власного виробництва, реалізованих на стороні;

- продукція допоміжних і побічних цехів, що реалізована на сторону;

- робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зі сторони і оплачених у звітному періоді [7].

У ході аналізу доцільно врахувати реальність плану реалізації, його взаємозв'язок з планами виробництва, собівартості товарної продукції, відвантаженням і залишками нереалізованої продукції. Оцінка цих показників проводиться з допомогою балансу товарної продукції.

Баланс товарної продукції має такий вигляд:

РП = ГПП + ТП - Гпк;

ВП = РП;

де РП - реалізована продукція;

ГПП, Гпк - залишки готової продукції на складі, відповідно, на початок і кінець періоду;

ТП - випуск товарної продукції;

ВП - відвантаження продукції.

Завданнями аналізу реалізації продукції є:

- оцінка виконання завдань з реалізації за обсягом, асортиментом, термінів, якості продукції;

- встановлення динаміки обсягу реалізації продукції;

- визначення впливу факторів на відхилення за обсягом реалізації;

- оцінка наслідків виконання завдань з реалізації продукції.

Джерелами аналізу реалізації продукції є:

- ф. № 1 П «Звіт підприємства по продукції";

- ф. № 2 «Звіт про фінансові результати»;

- ф. № 22 «Зведена таблиця основних показників, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємств»;

- бізнес-план підприємства;

- відомість № 16, журнал-ордер № 11, картки складського обліку готової продукції та ін [12].

Аналіз реалізації продукції проводиться у кілька етапів.

Спочатку дають оцінку виконання планових завдань по реалізації продукції. Для цього фактичні показники виручки від реалізації продукції порівнюють з плановим завданням, визначають абсолютне відхилення і відсоток виконання плану.

Наступний етап аналізу передбачає вивчення динаміки реалізації продукції. Фактичні показники виручки від реалізації продукції звітного періоду порівнюють з аналогічними показниками відповідних минулих періодів. Визначають темп зростання, темп приросту, абсолютний приріст обсягу реалізації.

Для оцінки напруженості плану необхідно порівняти фактичні темпи зростання обсягу реалізації з плановими. Значне перевищення фактичного темпу над плановим дає підставу думати, що в плані не повністю були враховані можливості і резерви збільшення обсягу виробництва [19].

На відхилення за обсягом реалізації продукції впливає ряд факторів, а саме:

- рівень виконання завдань з випуску товарної продукції за обсягом, асортиментом і якістю;

- зміна залишків готової продукції на складі на початок і кінець звітного періоду;

- зміна залишків товарів відвантажених на початок і кінець звітного періоду;

- ритмічність виробництва;

- забезпеченість підприємства тарою, транспортними засобами;

- витрати на доставку продукції;

- збутові знижки по прямих зв'язках та ін [4;59].



1.2 Основні показники аналізу виконання договорів

Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. При цьому визначається коефіцієнт виконання договірних зобов'язань (Кд):

Кд = (ВП 0 - ВПН) / ВП 0,

де ВП 0 - плановий обсяг продукції для укладання договорів; ВПН - недопоставка продукції за договорами.

Підприємства здійснюють реалізацію продукції, як правило, відповідно до укладених договорів поставок. Якщо план за договорами поставок не виконується, то це негативно впливає на обсяг виручки, який зменшується на суму недопоставленої продукції, собівартість, прибуток і фінансовий стан. Крім того, можливий і спад виробництва продукції, оскільки в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту. Недопоставленої продукції підприємством-виробником негативно впливає на діяльність підприємств-суміжників, торговельних, транспортних організацій [18 ].

В умовах ринкових відносин уся виробнича діяльність ґрунтується на системі договорів ділового партнерства, виконання яких є не лише гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого авторитету (іміджу). Провідне місце у системі економічних договорів займають договори з виробництва і поставок продукції. В Україні зобов'язання за договорами поставки продукції підприємства виконують:

- на державне замовлення;

- за державними контрактами;

- за прямими договорами.

Прямі договори поставки - найпрогресивніша форма поставки продукції споживачам підприємствами-виробниками і підприємствами оптової торгівлі. До них належать договори між виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями, виробниками та споживачами [22].

Головна мета економічного аналізу обґрунтованості та виконання договорів поставки полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.

Саме тому оцінка виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції є важливим об'єктом аналізу діяльності підприємств.

Аналіз передбачає дослідження і оцінку:

- обгрунтованості і напруженості договірних зобов'язань;

- виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції за асортиментом, якістю та термінами постачань;

- змін у структурі поставок продукції на експорт;

- причин відхилень у виконанні договірних зобов'язань;

- впливу невиконання зобов'язань за договорами поставки на економічні показники діяльності підприємства [27].

Комплексний економічний аналіз виконання завдань із поставок продукції за договорами й оцінка господарської ситуації передбачають реалізацію цілої системи завдань, поданих у моделі (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Загальна модель економічного аналізу результатів виконання договорів поставки продукції підприємства [24]



Аналіз виконання договірних зобов'язань ведеться працівниками відділу збуту підприємства. Він повинен бути організований у розрізі окремих договорів, видів продукції, строків поставки. При цьому проводиться оцінка виконання договірних зобов'язань наростаючим підсумком з початку року.

Інформаційною базою є дані оперативного і статистичного обліку, відділу збуту, маркетингу, працівники яких повинні організувати контроль за виконанням договірних зобов'язань у розрізі окремих договорів, видів продукції, строків поставки. Крім того, використовуються дані про сплачені підприємством штрафи, пені і неустойки, які надають інформацію про невиконання або порушення договорів поставок [17].

У ході аналізу вивчається виконання плану поставок продукції за місяць і наростаючим підсумком за період з початку року.

Відсоток виконання договірних зобов'язань обчислюється за формулою:

Кп = (ТПП - тпн) / Тпп 100

де Кп - відсоток виконання плану договірних зобов'язань;

Тпп - плановий обсяг продукції для укладання договорів;

Тпн - недоставлено продукції за договорами.

Вивчається обгрунтованість і напруженість договорів поставок. У першу чергу дають оцінку відповідності суми, на яку укладені договори поставок, виробничої потужності підприємства. Обчислюють коефіцієнт напруженості як відношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами (фактично поставленої) до виробничої потужності підприємства. Цей коефіцієнт порівнюють з фактичним виконанням договірних зобов'язань.

Кнап = Тппд / М;

Квік = Тпфд / М

де Тппд і Тпфд - вироблено продукції для укладання договорів і фактичні поставки продукції за договорами, тис. грн.

М - потужність підприємства, тис. грн.

Оскільки договір вважається виконаним лише тоді, коли виконуються всі умови поставки, то аналіз передбачає оцінку рівня виконання зобов'язань з постачання у відповідності з передбаченими асортиментом, якістю та термінами [20].

Аналітичне дослідження включає вивчення динаміки та оцінку змін у структурі поставок продукції на експорт. Експортна продукція оцінюється за контрактними цінами звітного року, переведеним в державну валюту за курсом Національного банку на дату виписки розрахункових документів [1; 98].

Фактичний обсяг поставленої продукції за звітний період у розмірі держав-імпортерів порівнюється з аналогічним показником за попередні періоди, визначається динаміка поставок експортної продукції.

Крім того, вивчають, які зміни відбулися в структурі постачань.

У ході аналізу досліджується раціональність кооперованих поставок, можливість усунення зустрічних перевезень.

Аналіз виконання договірних зобов'язань проводять у декілька етапів:

- на першому етапі дають загальну оцінку виконання зобов'язань і оцінку наростаючим підсумком з початку року;

- на другому етапі виділяють аналіз виконання за окремими групами продукції (в тому числі товарів народного споживання) і з огляду на державне замовлення та за прямими договорами;

- на третьому етапі аналізують виконання договірних зобов'язань за асортиментом, якістю та термінами поставки продукції [9].

Отже, в першому розділі курсової роботи ми розглянули основні характеристики аналізу реалізації продукції та виконання договорів, їхнє значення та завдання, а також розглянули такі показники, як баланс реалізації продукції, коефіцієнт виконання договорів, відсоток виконання договорів, а також коефіцієнт напруженості. Можемо зробити висновки, що аналіз реалізації продукції та виконання договорів є дуже важливим, оскільки це остання стадія кругообігу виробництва і від неї залежить фінансовий результат підприємства та наступний процес виробництва.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ ТзОВ «УКРАЇНА» ЗА 2013-2014 РОКИ

2.1 Аналіз майна підприємства та джерел його формування

Основною сферою діяльності підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції. ТзОВ «Україна» виробляє наступну продукцію: пшениця, ячмінь, соя, ріпак, кукурудза та ін. Середня чисельність працівників за 2013 р. на підприємстві складає 31 чоловік, а за 2014 р. - особи. 

Статутний капітал товариства складається з внесків засновників - приватних осіб.

Проаналізуємо майно підприємства на підставі фінансового звіту, а саме Балансу (Звіт про фінансовий стан), для цього візьмемо дані за 2013-2014 роки. Отже проведемо оцінку стуктури активу і пасиву балансу. Дані структури активу балансу оформимо в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Оцінка структури активу балансу за 2013-2014 роки

Показник	2013 р.	2014р.	Відхилення	Зміна структури
	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%
Необоротні активи	3306	71,21	6018	64,8	2712	82	-6,4
Оборотні активи	1339	28,8	3266	35,2	1927	143,9	6,4
Баланс	4645	100	9284	100	4639	99,9	0

Аналізуючи цю таблицю, необхідно, перш за все, відзначити, що загальна сума коштів змінилася (збільшилася) на 99,9% (4639тис.грн.). 

У 2013 році оборотні активи займали лише 28,8% майна підприємства, у той час як в 2014 році їх розмір становить 35,2%. Отже, частка оборотних активів збільшилася, їх приріст склав 143,9% в порівнянні з минулим роком при одночасному збільшенні їх частки в структурі майна підприємства на 6,4%. Частка необоротних активів збільшилася на 82%, однак відбулося зниження частки їх вартості у майні підприємства на 6,4%. Таким чином, можна стверджувати, що на кінець звітного періоду відбулися зміни, як в абсолютній сумі, так і в структурі оборотних і необоротних активів. Однак, збільшення частки оборотних активів у 2014 році не впливає на структуру балансу, оскільки в 2014 році вони займають лише половину необоротних активів, що може негативно впливати на фінансову стійкість підприємства.

Проаналізуємо структуру пасиву балансу, дані оформимо в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Оцінка структури пасиву балансу за 2013-2014 роки

Показник	2013 р.	2014р.	Відхилення	Зміна структури
	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%
Власний капітал	4224	90,9	8651	93,2	4427	104,8	2,3
Позикові кошти	421	9,1	633	6,8	212	50,4	-2,3
Баланс	4645	100	9284	100	4639	199,9	0

З таблиці 2.2 бачимо, що у структурі джерел коштів найбільшу питому вагу мають власні кошти, причому спостерігається тенденція до їх збільшення (з 90,9% до 93,2%). Відповідно, частка позикових коштів впала з 9,1% до 6,8% від валюти балансу з одночасним негативним значенням в його структурі (-2,3%). У структурі позикових коштів відсутні довгострокові зобов'язання. Така структура джерел свідчить про фінансову стійкість підприємства, оскільки ТзОв «Україна» не є залежним від позикових коштів, і майже на 100% забезпечує себе джерелами фінансування.

Для глибшого аналізу майна підприємства проведемо оцінку складу і структури майна підприємства, дані оформимо в таблиці 2.3.



Таблиця 2.3.

Оцінка складу і структури майна ТзОВ «Україна» за 2013-2014 роки

Показник	2013 р.	2014 р.	Відхилення	Зміна структури
	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%
1.Вартість майна	4645	-	9284		4639	99,9
Необоротні активи, з них:	3306	100	6018	100	2745	82
-основні засоби	3271	98,9	6018	100	2747	83,9	1,1
-довгострокові біоголічні активи	35	1,1	-	0	-35	-	-1,1
Оборотні активи, з них:	1339	100	3266	100	1927	143,9
-запаси	1069	79,8	1427	43,7	358	33,5	-36,1
-поточні біологічні активи	167	12,5	-	-	-167	-	-12,5
-дебіторська заборгованість	77	5,8	1820	55,7	1743	2263,6	49,9
-інша дебіторська заборгованість	5	0,4	9	0,3	4	80	-0,1
-грошові кошти	21	1,6	10	0,3	-11	-52,4	-1,3
2.Вартість реального майна	3271	-	6018	-	2747	84
3.Коефіціент співвідношення основних і оборотних коштів	2,46	-	1,84	-	-0,62	-25,2

Як бачимо з таблиці 3.2, у структурі оборотних коштів у 2013 році найбільшу частку займають запаси, у той час як грошові кошти і розрахунки займають всього 7% оборотних активів, але у 2014 році ситуація змінилася, оскільки ми бачимо, що запаси становлять лише 43,7% оборотних коштів, а зміна структури зменшилася на 36,1%, а найбільшу частину займає дебіторська заборгованість, оскільки в 2014 році вона збільшилася порівняно з 2013 роком у 2000 разів . При цьому частка грошових коштів спала на 52,4% з одночасним зменшенням їх величини на 11 тис.грн. Вартість реального майна в 2014 році дорівнює вартості основних засобів і має аналогічну динаміку, а у 2013 році у необоротних коштах присутні також довгострокові біологічні активи. Треба відзначити, що частка реального майна у майні підприємства досить висока, оскільки перевищує оборотні кошти майже у 2 рази, що свідчить про високий виробничий потенціал підприємства, незважаючи на те, що даний потенціал зменшився за звітний період на 25,2%. Величина майна підприємства збільшилась, в основному, за рахунок збільшення оборотних коштів, про що свідчить зниження коефіцієнта співвідношення основних і оборотних коштів. 

Проаналізувавши оцінку складу і структури майна підприємства, варто зазначити склад і структуру джерел формування майна підприємства, а дані відобразимо в таблиці 4.2.

Таблиця 2.4.

Склад і структура джерел формування майна ТзОВ «Україна» за 2013-2014 роки

Показник	2013 р.	2014 р.	Відхилення	Зміна структури
	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%	Сума, тис.грн	Питома вага,%
Джерела формування:	4645	100	9284	100	4639	99,9
1.Власні кошти:	4224	90,9	8651	93,2	4427	104,8	2,3
-зареєстрований капітал	38	0,9	106	1,2	68	178,9	0,2
-додатковий капітал	1788	42,3	1713	19,8	-7,5	-4,2	-22,5
-нерозподілений прибуток	2398	56,7	6832	79	4434	184,9	22,2
2.Позикові кошти	421	9,1	633	6,8	212	50,4	-2,3
-короткострокові кредити банків	-	-	566	89,4	566	-	89,4
-заборгованість за: товари, роботи, послуги	378	89,8	67	10,6	-311	-82,3	-79,2
-розрахунками з бюджетом	6	1,4	-	-	-6	-	-1,4
-розрахунками зі страхування	11	2,6	-	-	-11	-	-2,6
-розрахунками з оплати праці	26	6,2	-	-	-26	-	-6,2
Наявність власних оборотних коштів	-918	-	-2633	-	-1715	-
Коефіціент співвідношення власних і оборотних коштів	10,0		13,7		3,7	37

При аналізі даної таблиці слід зазначити, що склад власних коштів зазнає позитивних змін у динаміці. Їхня частка в джерелах майна підприємства зросла на 2,3%. Нерозподілений прибуток займає найбільшу частку власного капіталу, а в 2014 році він сягав 79% власних коштів.

У короткострокових зобов'язаннях у 2013 році найбільшу частку займає заборгованість за товарами, роботами і послугами, а короткострокові кредити були відсутні. В 2014 році найбільшу частку займають короткострокові кредити, а саме 89,4% власних коштів.

Наявність власних оборотних коштів в обох періодах є негативними, що свідчить про фінансування оборотних коштів за рахунок позикового капіталу. 

Коефіціент співвідношення власних і оборотних коштів є значно високим, отже підприємство самостійно може забезпечувати себе джерелами фінансування, що свідчить про фінансову стійкість ТзОВ «Україна»

2.2 Аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов'язань ТзОВ «Україна»

ТзОВ «Україна» займається реалізацією сільськогосподарської продукції у сфері рослинництва та тваринництва, отже проведемо аналіз реалізації основних видів продукції ТзОВ «Україна» за 2013-2014 роки, оформимо дані в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Динаміка реалізації основних видів продукції ТзОВ «Україна» за 2013-2014 роки

Види продукції	Обсяг реалізації продукції, ц	Темпи зростання,%
	2013 р.	2014 р.
Пшениця озима	5852	8611	147,1
Пшениця яра	1185	67	5,7
Кукурудза	5976	2228	37,3
Ячмінь озимий	1176	630	53,6
Ячмінь ярий	734	1409	191,9
Овес	-	20	-
Соя	4270	6250	146,4
Ріпак озимий	2545	4339	170,5
Свині	118	182	154,2

З таблиці 2.5. видно, що в 2014 році виробництво ярої пшениці зменшилося на 95%, порівняно з 2013 роком, кукурудзи на 63%, а озимий ячмінь зменшився майже на половину. Як бачимо, виробництво інших видів продукції зростає, а виробництво ярого ячменю зросло майже у 2 рази, в 2014 році підприємство почало вирощувати овес.

Оскільки з Ф№50 СГ видно, що тваринництво займає досить малу частину продукції, тому проаналізуємо динаміку основних показників в сфері рослинництва підприємства, результат відобразимо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Аналіз динаміки основних показників підприємства за 2013-2014 роки

Показники	2013 р.	2014 р.	Темп зростання
Кількість робітників, чол	31	22	70,9
Рентабельність, %	8,48	53	625
Середня собівартість, грн./кг	1,807	1,243	68,8
Середня ціна продажу, грн./кг	1,975	2,644	133,9
Кількість реалізованої продукції, т	2174	2355	108,3
Виручка від реалізації, тис.грн.	4293	6228	145
Загальні витрати, тис.грн.	3929	2928	74,5
Дохід від реалізації	364	3300	906,5

За аналізуючий період кількість робітників підприємства спала з 31 до 22 чоловік, що в динаміці склало 70,9%, або зменшення на 29,1%. Кількість реалізованої продукції зросла на 8,3 %. Виручка від реалізованої продукції зросла на 45 %. Як бачимо, собівартість реалізованої продукції в 2014 році зменшилася, порівняно з 2013 роком, а ціна зросла, що спричинило збільшення доходу від реалізації на 806,5%.

Загальний індекс фізичного обсягу продукції:

де ро - фіксована оптова ціна підприємства за одиницю відповідного виду продукції.

Як видно з наведеної формули агрегатного індексу, головною умовою її побудови виступає наявність у чисельнику та знаменнику дробу порівняльних цін, що дозволяє елімінувати вплив цього фактора на фізичний обсяг продукції. Аналогічно розраховується індекс виконання плану фізичного обсягу продукції, для цього в чисельнику враховуються фактичний випуск окремих видів продукції q1, а в знаменнику - плановий qn.

Індекс фізичного обсягу продукції можна визначити також, виходячи з системи взаємопов'язаних індексів, зокрема, індексу вартості продукції (товарообороту):

Індексу цін на цю продукцію:

Якщо поділити перший індекс на другий, то одержимо індекс фізичного обсягу:

За допомогою індексу фізичного обсягу ми бачимо, що обсяг продукції у фактично діючих цінах зріс в звітному періоді порівняно з базисним на 8 %, а ціни за цей період збільшилися на 33,9%, тому за рахунок збільшенння ціни і зменшення собівартості збільшився дохід у 8 разів, відповідно рентабельність підприємства також зростає у 6 разів.

Проаналізуємо вплив окремих факторів на обсяг реалізації продукції і зобразимо їх в таблиці 2.7.

продукція договірний зобов'язання майно

Таблиця 2.7.

Вплив факторів на обсяг реалізації продукції в ТзОВ «Україна» за 2013-2014 роки

Показник	2013 р.	2014 р.	Відхилення,+/-
Залишок нереалізованої продукції на початок року	7391	4423	-2968
Випуск товарної продукції	24034	34746	10712
Залишок нереалізованої продукції на кінець року	4423	5379	956
Обсяг реалізації продукції	27002	33790	6788

y = a + в - с

де, у - обсяг реалізації продукції;

а - залишок нереалізованої продукції на початок року;

в - випуск товарної продукції;

с - залишок нереалізованої продукції на кінець року.

За планом:

у = 7391 + 24034 - 4423= 27002

За фактом:

у = 4423 + 34746 - 5379 = 33790

у1 = а факт + в план - с план = 4423 + 24034 - 4423 = 24034

у2 = а факт + у факт - с план = 4423 + 34746 - 4423 = 34746

Дуа = 24034 - 27002 = - 2968

Дув = 34746 - 24034 = 10712

Дус = 33790 - 24034 = 956

Зменшення залишку нереалізованої продукції на початок року становить -2968.

Обсяг реалізованої продукції збільшився на 6788 лише за рахунок збільшення випуску товарної продукції на 10712, а обсяг нереалізованої продукції на початок року зменшився, а на кінець року збільшився, що негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції.

Перед реалізацією продукції складають договір купівлі-продажу, який зазначений в додатку 4 за 2013 рік, та додатку 8, відповідно за 2014 рік. В договорі зазначаються особисті дані обох сторін, предмет договору, ціна та загальна вартість договору, умови оплати і поставки товару, термін дії договору, відповідальність сторін, розв'язання спорів та інші умови, а також юридичні адреси сторін. Ми бачимо, що в договорі №19/13 за 2013 рік підприємство реалізувало такі види продукції: насіння озимого ячменю, «Основа», 9230 кг, за ціною 2,80 на суму 25844 грн, а також насіння озимого ріпаку «Амбаріо», 460 кг, за цінною 10,7, на суму 4908 грн. Отже, якщо визначити структуру договору за кількістю, то насіння озимого ячменю займає 95,3%, а насіння ріпаку всього 4,7%, отже, попит на ячмінь більший, але ціна на ріпак значно перевищує ціну на озимий ячмінь. В договорі 2014 року зазначено, що підприємство реалізувало насіння озимої пшениці Фаворитка 1р. на суму 11200 грн., а також насіння озимого ячменю на суму 12800грн., ціна на обидва види продукції однакова і становить 3,2грн./кг. Насіння озимої пшениці становить 46,7%, а насіння ячменю 53,3%. Отже насіння озимого ячменю мало попит на ринку як в 2013 році, так і в 2014 році, а його ціна зросла за цей період на 0,40грн.

В 2013 році підприємство уклало 30 договорів, а в 2014 році тільки 27 договорів. Виконаємо аналіз виконання договірних зобов'язань за допомогою відсотка виконання договорів за 2013 рік:

Кп = (30 - 0) / 30 * 100 = 100%

де Кп - відсоток виконання плану договірних зобов'язань.

За 2014 рік:

Кп = (27 - 0) / 27 * 100 = 100%

Отже, підприємство на 100% виконувало договори поставки як в 2013 році, так і в 2014 році, що позитивно впливає на репутацію підприємства.

В другому розділі ми розглянули аналіз майна підприємства, а також аналіз реалізації продукції та виконання договірних зобов'язань. Можна зробити висновок, що ТзОв «Україна» не є залежним від позикових коштів, і майже на 100% забезпечує себе джерелами фінансування, в 2014 році оборотні кошти збільшилися, що свідчить про фінансову стійкість підприємства. Також в 2014 році збільшився випуск товарної продукції, що й вплинуло на збільшення реалізації продукції. Дохід від реалізації продукції збільшився у 8 разів, що є позитивним показником, на ці зміни вплинуло зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції, оскільки собівартість зменшилася, а ціни зросли майже в 2 рази, а також підприємство збільшило випуск товарної продукції, що й суттєво вплинуло на кінцевий результат. Щодо виконання договорів, то ТзОВ « Україна» на 100% виконувало договірні зобов'язання в 2013-2014 роках, що також впливає на успішність підприємства.



РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

3.1 Проблеми процесу реалізації продукції та виконання договорів

На ТзОВ «Україна» можна виділити такі причини зменшення реалізації продукції:

- зміна структури і скорочення потреби в даному виді продукції;

- заміщення даної продукції продукцією інших підприємств;

- моральний знос продукції;

- переключення попиту;

- зниження попиту через зміну структури бюджету або зниження прибутків споживачів;

- зміна виробничого профілю або спеціалізації традиційних споживачів продукції;

- відсутність у підприємства повної інформації про даний сегмент ринку.

Виділимо основні чинники, що впливають на ризик реалізації:

- технічний прогрес, поява нових технологій;

- економічна рецесія (спад), витиснення високорозвинених технологій більш простими;

- залежність результатів прийнятих споживачем рішень від «особистих» умов договору (просто кажучи -- хабарі);

- зміна умов імпорту, що полегшує ввезення іноземної продукції;

- активізація маркетингової діяльності конкурентів;

- різкий ріст обсягів і рентабельності виробництва в галузі (сприяє припливу конкурентів)[ 3].

Для глибокого аналізу проблем, що пов'язані з реалізацією продукції, слід перейти до детального розгляду дії всього комплексу факторів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації продукції (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Фактори, що впливають на обсяг реалізації продукції

Як бачимо, кожну групу факторів треба аналізувати за відповідними методиками. На їх підставі або на підставі спеціальних методів аналізу готуються проекти управлінських рішень. Оскільки для України важливим завданням є розвиток експорту, то обсяги експортних поставок, терміни виконання, види продукції, стратегія конкурентів тощо стають одним із першочергових завдань аналізу факторів, які впливають на обсяг реалізації продукції [15].

Причинами недопоставки продукції можуть бути:

- невиконання завдань з випуску продукції за обсягом, асортиментом;

- порушення ритмічності виробництва;

- погіршення якості продукції, зниження її конкурентоспроможності;

- недостатньо чітка робота відділу збуту (маркетингу);

- корекція завдань з випуску та реалізації продукції;

- неузгодженість роботи окремих цехів і підрозділів [5].

Зобов'язання за договором мають виконуватися належним чином і у встановлений термін. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, так само як і одностороння зміна умов договору, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом [11 ].

Невиконання договірних зобов'язань може виявлятися у різноманітних формах. Наприклад, можливі варіанти невиконання (неналежного виконання) договору постачання можуть бути такі:

- непоставка;

- прострочення поставки;

- недопоставка в строк;

- недостача товару;

- постачання товару неналежної якості або комплектності. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором порушник несе відповідальність, яка в загальному випадку полягає в тому, що він:

1) відшкодовує збитки та моральну шкоду;

2) сплачує штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню);

3) оплачує судові витрати [23].

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він зобов'язаний відшкодувати кредитору заподіяні ним збитки. Під збитками розуміють витрати, здійснені кредитором, втрата або ушкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (упущена вигода).

Таким чином, до збитків кредитора належать:

- втрата або ушкодження майна;

- витрати, зроблені ним у зв'язку з неналежним виконанням договору;

- неотримані ним доходи, які можна було б одержати, якби зобов'язання було виконано.

Крім того, законодавством передбачене також відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілій стороні (втрата репутації, клієнтури тощо) [25].

Розрахунок збитків провадиться за визначеною методикою, виходячи з характеру наслідків порушення, а не змісту самого порушення. Розмір збитків розраховується на основі визначених у встановленому порядку і діючих у потерпілої сторони норм, нормативів, цін, тарифів тощо. Витрати, що перевищують зазначені норми, нормативи, ціни і тарифи, відшкодуванню не підлягають. При втраті майна визначається вартість утраченого майна за відрахуванням зносу. При ушкодженні майна визначається сума уцінки або витрати на усунення ушкодження. До витрат потерпілої сторони відносять фактичні витрати, понесені нею до дня пред'явлення претензії. До таких витрат, зокрема, відносять витрати:

- у зв'язку з простоєм виробництва;

- на усунення недоліків одержаної продукції (виконаних робіт);

- по сплаті санкцій (включаючи відшкодування збитків) третій стороні тощо [6].

Проаналізувавши відсоток виконання договірних зобов'язань в другому розділі, ми можемо зробити висновки, що ТзОВ «Україна» в 2013-2014 роках повністю виконувала договірні зобов'язання і поставляла продукцію в зазначені строки.

Отже, невиконання договірних зобов'язань призводить до:

зменшення прибутку;

збільшення штрафних санкцій;

втрата ринків збуту;

скорочення випуску і спад виробництва.



3.2 Шляхи підвищення ефективності реалізації продукції та виконання договорів на ТзОВ «Україна»

Кожному підприємству необхідно розробляти заходи для збільшення обсягів реалізації готової продукції, щоб мати реальні можливості збільшення обсягів реалізації продукції за умови внесення коректив у існуючі маркетингові прогнози, обґрунтування та підготовки комплексу управлінських рішень. Основні напрямки розроблення таких рішень для ТзОВ «Україна»:

- модернізація та поліпшення продукції, що випускається.

- зняття з виробництва нерентабельних виробів та виробів, що не користуються попитом.

- зниження цін на окремі види продукції, з урахуванням рівня цін конкурентів;

- пошук нових сфер застосування готової продукції;

- впровадження заходів для повернення втрачених у конкурентній боротьбі споживачів: оптимізація каналів збуту, розширення збутової мережі як в Україні, так і за її межами.

- підготовка та організація виробництва нових виробів, що користуються попитом, та ін.

Методи компенсації, що рекомендуються для розроблення рішень:

- диверсифікація виробництва;

- диверсифікація структури збуту;

- створення й актуалізація бази даних можливих споживачів продукції (про їхню діяльність, наміри, тенденції розвитку, соціально-економічний статус і оточення;

- активне використання усіх форм маркетингу;

- вертикальна інтеграція «вгору», обмін акціями з традиційними споживачами і придбання їхніх акцій;

- пошук технологій і методів поліпшення якості продукції;

- розробка довгострокової стратегії виробництва та інформування про неї потенційних споживачів;

- освоєння гнучких технологій виробництва, що припускають переключення на інші види продукції;

- освоєння гнучких технологій маркетингу, що дозволяють легко підключатися до нових секторів ринку [9].

Ефективність діяльності підприємства оцінюється за допомогою прибутку.

Прибуток або збиток - це кінцевий результат господарської діяльності підприємства. Прибуток є одним із джерел формування фонду оплати праці. Це зацікавлює безпосередньо кожного торговельного працівника в збільшенні обсягів прибутку [13].

Відносні показники прибутку -- це показники рентабельності. Вони розраховуються як відсоткове відношення суми прибутку до того чи іншого показника, що характеризує обсяги торговельної діяльності [10].

Проведемо аналіз чинників, які впливають на прибуток від реалізації продукції:

1) збільшення фізичного обсягу товарообороту, тобто кількості проданих товарів за умови, що роздрібна ціна такого товару вища від оптової або хоча б дає можливість покрити всі змінні витрати обігу і створює рівень (коефіцієнт) покриття з додатними значеннями;

2) збільшення роздрібних цін на товари збільшує лише номінальну суму валового прибутку. Реально вона не зростає, оскільки в ході інфляції доходи знецінюються;

3) досягти збільшення суми реалізованого накладення можна і за рахунок формування оптимальної структури роздрібного товарообороту. З цією метою зі складу обороту виключають низькодохідні і збиткові товари та нарощують обсяги реалізації високодохідних. Але при цьому необхідно обов'язково враховувати еластичність споживчого попиту і його вплив на можливі обсяги продажу, оскільки, якщо високодохідні товари не користуються попитом, то додаткова сума накладення не буде одержана з причин зменшення обсягів реалізації товарів [21].

На обсяги реалізованої продукції найбільше впливає збутова діяльність. Отже, визначимо шляхи підвищення збутової діяльності:

- надання більш широкої системи додаткових послуг; 

- відкриття філій бажано в центральній частині промислових міст, що слугуватиме розширенню частки ринку компанії; 

- виробництво великого асортименту продукції; 

- гарантія на всю вироблену продукцію для залучення покупців; 

- розміщення власного сайту в інтернеті, де представлений прейскурант цін і повна інформація про продукцію; 

- маркетингові дослідження, що виявляють нові ринки збуту продукції [26]. 

Також можна додатково вести посадову одиницю - економіст зі збуту, який буде здійснювати збутову діяльність відповідно до замовлень і укладених договорів, забезпечувати постачання продукції, що випускається споживачам у встановлені терміни і повному обсязі, здійснювати контроль за виконанням підрозділами організації замовлень, дотриманням встановлених строків поставок, номенклатури, комплектності і якості реалізованої продукції відповідно до договірних зобов'язань, а також визначати потребу в різних транспортних засобах, механізованих вантажних пристроях і робочій силі для своєчасного відвантаження готової продукції [14].

Для підприємства дуже важливо проводити аналіз реалізованої продукції, аналізувати виконання плану по реалізації та інші плани, щоб виявити недоліки і усувати їх, поки вони не призвели до негативних результатів.

Отже, в третьому розділі ми розглянули основні проблеми, які повязані з процесом реалізації продукції та виконання договорів, а також шляхи підвищення ефективності даного процесу. Також ми розглянули основні чинники, які впливають на фінансовий результат підприємства.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Реалізація продукції - важлива завершальна стадія кругообігу коштів підприємства. Від того, як організована система реалізації продукції, залежить безперервність виробничого процесу, оборотність оборотного капіталу, результати фінансово-господарської діяльності, рентабельність.

Головними задачами аналізу реалізації продукції та розрахунків з покупцями є:

- перевірка напруженості планових завдань;

- оцінка виконання плану і зміни в об'ємі реалізації, складу та якості продукції;

- встановлення причин відходження від плану і змін по відходженню до попереднього періоду.

Підприємства здійснюють реалізацію продукції, як правило, відповідно до укладених договорів поставок. Якщо план за договорами поставок не виконується, то це негативно впливає на обсяг виручки, який зменшується на суму недопоставленої продукції, собівартість, прибуток і фінансовий стан. Крім того, можливий і спад виробництва продукції, оскільки в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту. Недопоставленої продукції підприємством-виробником негативно впливає на діяльність підприємств-суміжників, торговельних, транспортних організацій.

Контролюється виконання плану через вартісний показник по натурально-речовому складу продукції, оскільки у виконання плану реалізації зараховується фактично реалізована продукція в межах запланованої суми лише при умові, що план постачання виконано повністю всіма без винятку покупцями у відповідності з договірними умовами по відношенню до кількості, асортименту, якості виробу.

Для підприємства дуже важливо проводити аналіз реалізованої продукції, аналізувати виконання плану по реалізації та інші плани, щоб виявити недоліки і усувати їх, поки вони не призвели до негативних результатів.

Загальна сума майна змінилася (збільшилася) на 99,9% (4639тис.грн.). 

У 2013 році оборотні активи займали лише 28,8% майна підприємства, у той час як в 2014 році їх розмір становить 35,2%. Отже, частка оборотних активів збільшилася, їх приріст склав 143,9% в порівнянні з минулим роком при одночасному збільшенні їх частки в структурі майна підприємства на 6,4%. Частка необоротних активів збільшилася на 82%, однак відбулося зниження частки їх вартості у майні підприємства на 6,4%.

ТзОВ «Україна» не є залежним від позикових коштів, і майже на 100% забезпечує себе джерелами фінансування, в 2014 році оборотні кошти збільшилися, що свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Загальний аналіз господарської діяльності підприємства показує, що в порівнянні з попереднім роком підприємство збільшило свій прибуток від реалізації у 6 разів, а дохід від реалізації рослинництва зріс на 806 %. Це зв'язано з підвищенням обсягів на 8%, а також з підвищенням ціни на 33%, у той час як собівартість зменшилася на 31,2%

Факторний аналіз обсягів реалізації продукції показує, що загальний показник збільшився на 6788, за рахунок збільшення обсягу продажу на 10712, а обсяг нереалізованої продукції на початок року зменшився, а на кінець року збільшився, що негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції.

Для збільшення прибутку від реалізації продукції ТзОВ «Україна» необхідно:

- збільшувати фізичний обсяг товарообороту, тобто кількості проданих товарів за умови, що роздрібна ціна такого товару вища від оптової;

- збільшувати роздрібні ціни на товари;

- виключати з обороту низькодохідні і збиткові товари та нарощувати обсяги реалізації високодохідних.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Баканов М.И., Шеремет А.Д. «Терія економічного аналізу: підручник.». - М.: Фінанси і статистика, 2010- 288с.

Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. /., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 2009.

Бланк Й. А. Управління прибутком. -К.: Ника-Центр, Зльга, 2006.

Белявский Л.К., Ряузов Н.Н., Ряузов Д.Н. Статистика торговли: Учебник.-2-е изд..-М.:Финансы и статистика,2009.

Бланк И.А. Управление торговыми предприятиями: Учебник.-М.:ЭКМОС,2007.

Герасименко С.С., А.В.Головач, А.М.Єріна та ін. Статистика: Підручник.-2-ге вид., перероб. і допов.-К.: КНЕУ,2012.

Головач О.В. Статистика: Підручник.-К.:Вища школа,2013.

Голуб Л.Н. Социально-экономическая статистика: Учеб. пособие для студентов высш.учеб.заведений.-М.:Гуманит.изд.центр ВЛАДОС,2008.

Горькавий В.К. Статистика: Підручник.-К.:Вища школа, 2009.

Жмайлов В.М., Курган Л.І., Муштай В.А. Статистика.Розділ”Індекси”. Методичні вказівки та завдання для практичних і самостійних занять для студентів очної та заочної форм навчання економічного і агрономічного факультетів.-Суми,2009.

Загуменов М.М. Обсяг реалізації як найбільш ґрунтовний об'єкт оподаткування в умовах виходу України з кризи // Проблеми фінансово-кредитного регулювання в перехідній економіці: Збірник наукових праць НАН України. Інститут економіки. - К. - 2010. - С. 50.

Ефимова О. В. Финансовый анализ. - М., 2010.

Ефимова М.Р. и др. Общая теория статистики. -М.:Финансы и статистика,2011.

Иванов Ю.Н., Каразинова С.Е., Громко Г.Л. Экономическая статистика: Учебник.-2-е изд. доп.-М.:ИНФРА,2012.

Кулинич О.І. Теорія статистики.-К.: Вища школа,2012.

Калина А.В., Осокіна В.В. Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. - 2-ге видання. - К.: МАУП, 2009. - 308 с.

Крейнина М.Н. «Финансовое состояние предприятия. Методы оценки».- М..: ИКЦ «Дис», 2008- 224с.

Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Комерческая деятельность: Учебник.- 3-е изд.-М.: Информационно-внедрический центр “Маркетинг”,2011.

Практикум по теории статистики:Учебн. пособие/ Под ред. Р.А.Шмойловой.-М.: Финансы и статистика, 2013.

Родионова В. М., Федотова М. А. Финансовая устойчивость предприятии в условиях инфляции. - М.: Перспектива, 2011.

Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Учеб. пособие. - Минск; М.: ИП «Зкоперспектива», 2009.

Статистика рынка товаров и услуг/Под ред. И.К.Беляевского.-М.,2008.

Статистика комерческой деятельности: Учебник/ Под ред. И.К.Беляевского, О.И. Башиной.-М.: Финстатформ, 2010.

Размещено на Allbest.ru