Основні складові та динаміка розвитку ВВП України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА КОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

РЕФЕРАТ

на тему :

«Основні складові та динаміка розвитку ВВП України»

Виконала студентка

групи Ф-11,

спеціальності «Фінанси та кредит»

Устінова Вікторія Вікторівна

Полтава-2016.



Вступ

Економічний потенціал країни характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Ці можливості дають всі наявні в країні ресурси - виробничі, матеріальні, трудові, природні, фінансові, науково-технічні, інформаційні та ін. Відповідно економічний потенціал включає як складові частини виробничий, трудоресурсний, фінансовий, науковий та інші види потенціалів.

Роль кожної держави в сучасному світі визначається, насамперед, її економічною могутністю, яка є наслідком реалізації економічного потенціалу. Найбільш універсальними показниками, що характеризують економічну могутність країни, є її валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт(ВНП).

Валовий внутрішній продукт держави - це сукупна вартість за ринковими цінами усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених уданій країні впродовж одного року (враховуючи надходження від їх експорту). ВВП охоплює результати економічної діяльності підприємств, організацій, закладів і окремих осіб, незалежно від їх державної приналежності та громадянства, які зайняті підприємництвом на території даної країни. Валовий національний продукт відрізняється від ВВП тим, що враховує доходи фірм і громадян даної країни, отримані за кордоном, проте виключає доходи зарубіжних компаній та осіб, які займаються діяльністю в даній країні.



1. Суть, значення та види ВВП

На початку 1995 року Міністерство статистики України завершило розробку національних рахунків згідно з концепцією, затвердженою ООН. Як результат, Україна перейшла від статистики балансу народного господарства до прийнятої в усьому світі системи національних рахунків (СНР) - це складна система макроекономічних показників, яка відображає динаміку найважливіших процесів і явищ в економіці. Вона потрібна для країни так само, як для підприємства бухгалтерський облік, бо відображає узагальнену картину розвитку економіки на макрорівні.

Базовим показником СНР є валовий внутрішній продукт (ВВП) - один із найважливіших показників розвитку економіки та основний показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період. Розрізняють:

· номінальний ВВП (ВВПн) - це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва;

· реальний ВВП (ВВПр) - загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, які приймаються за базу, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.

Вимірюється ВВП вартістю товарів та послуг, виготовлених для кінцевого використання і визначається двома способами:

1) шляхом додавання всіх витрат для купівлі всього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному році: особисті споживчі витрати включають витрати домашніх господарств на різноманітні товари та послуги;

· валові інвестиції - це затрати на устаткування, верстати, виробничі будівлі, матеріально-технічні запаси, житлове будівництво;

· державні закупівлі товарів і послуг - це затрати, що йдуть безпосередньо на утримання шкіл, лікарень, наукових закладів, трансфертні платежі, інші соціальні витрати;

· чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом, яка показує, на скільки іноземні витрати на придбання товарів і послуг, вироблених у конкретній країні, перевищують витрати цієї країни на придбання товарів і послуг, вироблених в інших країнах.

2) шляхом додавання всіх доходів, одержаних від реалізації всього обсягу кінцевих товарів поточного року:

· амортизаційні відрахування - відрахування частини вартості основних фондів для відшкодування їх зносу;

· заробітна плата включає відрахування на соціальне страхування;

· рента - орендна плата за нерухомість;

· відсоток - плата за користування позикою;

· прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Теоретично ВВП за витратами і доходами має збігатися, але на практиці, як правило, має місце перевищення ВВП за витратами, оскільки деякі доходи зазвичай приховуються. Про це буде йтися в наступних розділах.

2. Статистичні дані ВВП в Україні та їх аналіз

Відповідно до офіційних даних Державної служби статистики України:

За статистикою, номінальний ВВП України має постійну тенденцію до зростання - за винятком періоду фінансово-економічної кризи 2008 року. З'ясуємо, що ж стоїть за щорічним зростанням показника ВВПн та що це означає для пересічного українця?

Оскільки річний номінальний ВВП, як зазначалося раніше, це загальний обсяг товарів і послуг, які були вироблені або здійснені в країні за цінами, дійсними на момент операції, щорічна тенденція зростання такого ВВП жодним чином не говорить про виключно позитивні тенденції в національній економіці та, як наслідок, зростання добробуту українців.

Первинними даними, на основі яких вираховується номінальний ВВП, є показники загальних продажів компаній. Але протягом року ціни на товари та послуги змінюються, тому при визначенні динаміки ВВП за декілька років важко зрозуміти, за рахунок чого відбулися ці зміни: за рахунок зростання (зменшення) цін або за рахунок зростання (скорочення) виробництва, споживання товарів чи послуг.

Для усунення фактору впливу змін цін та визначення справжнього обсягу товарів і послуг за різні роки потрібно вирахувати реальний ВВПу цінах одного, базового, року, і для цього застосовується дефлятор ВВП (або індекс цін).

Наприклад:

· у 1997 році номінальний обсяг ВВП становив 486,2 млрд грн, а індекс цін дорівнював 121,7, тобто був на 21,7% вищим порівняно з базовим 1995 роком;

· у 1990 році номінальний обсяг ВВП становив 273,2 млрд грн, а індекс цін - 85,7, тобто був на 14,3% нижчим порівняно з базовим 1995 роком.

Обсяг реального ВВП із урахуванням індексу цін дорівнюватиме:

· для 1997 року - 399,5 млрд грн ((486,2 / 121,7)*100);

· для 1990 року - 318,8 млрд грн ((273,2 / 85,7)*100).

Таким чином, показник «обсяг реального ВВП» дає правдиву картину стану національної економіки, оскільки відкидається такий показник похибки, як інфляція (або зниження купівельної спроможності національної валюти) або дефляція (зростання купівельної спроможності національної валюти).

Спробуємо розглянути тенденцію реального ВВП України за 2010-2014 роки та перший квартал 2015-го року відповідно до даних Державної служби статистики України (базовий 2010 рік)*.

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ

(без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

У поданому графіку бачимо, як змінилася картина в 2014 році. Зростання обсягу номінального ВВП у порівнянні з 2013 роком сягнуло майже 101,5 млрд грн, або 107 %, у той самий час обсяг реального ВВП у 2014 році впав на 40 млрд грн і зрівнявся з показником реального ВВП 2012 року. Такі значні перепади, коли номінальний ВВП зростає, а реальний падає, відбувається під час інфляції в зв'язку з ростом цін на товари та послуги з одночасним скорочення обсягів виробництва, споживання (надання) цих товарів (послуг). У підсумку скорочується купівельна спроможність населення та падіння рівня життя.

Тенденція збільшення номінального ВВП разом зі скороченням реального продовжується і в 2015 році. Так, за І квартал поточного року обсяг номінального ВВП сягнув позначки у 367,6 млрд грн, що є рекордною за останні п'ять років, але обсяг реального ВВП в порівняні з І кварталом 2014 року скоротився на 13 % і становив лише 259,8 млрд грн (для порівняння, у І кварталі 2012 року реальний ВВП становив 264,9 млрд грн). Тобто, можна припустити, що країна повернулася до показників трирічної давнини і передумов для призупинення подальшого падіння наразі не очікується.

Крім цього, інфляція має не тільки монетарний характер через девальвацію гривні, однією з найважливіших причин інфляційного сплеску може бути катастрофічне зростання тарифів на комунальні послуги, яке продовжуватиметься і в наступному 2016 році.

Підтвердженням наших припущень є прогноз керівництва НБУ, згідно з яким до кінця 2015 року падіння ВВП очікується на рівні 9,5 % ЄБРР прогнозує падіння на рівні 9 %.

Не оминув гучної заяви стосовно ВВП і Президент України. Так, 12 січня 2015 року Петро Порошенко схвалив Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», в якій пообіцяв до 2020 року збільшити ВВП на душу населення у 2 рази: з 8,5 тис. дол. США до 16 тис. дол. США (майже на 100%).

Президент вів мову про так званий ВВП за паритетом купівельної спроможності (ВВП за ПКС), який враховує вартість життя та рівень інфляції в різних країнах.

Паритетом купівельної спроможності називається формулювання закону єдиної ціни для міжнародних ринків: купівельна спроможність деякої суми на одному ринку повинна бути рівна купівельній спроможності цієї ж суми на ринку іншої країни, якщо перевести дану суму за поточним обмінним курсом в іноземну валюту.

Для порівняння, за даними МВФ, ВВП на душу населення, розрахований за показником паритету купівельної спроможності становить:

З наведеного графіка простежується чітка тенденція за останні три роки (2012-2014) між обсягом реального ВВП та ВВП за ПКС, а саме: падіння ВВПр в 2014 році та досягнення рівня 2012 року, так і падіння ВВП за ПКС в 2014 році в порівняні з 2013 роком та майже досягнення рівня 2012 року.

Таким чином, можна зробити припущення, що для досягнення амбітних планів Президента України збільшити ВВП на душу населення за ПКС майже вдвічі, необхідно збільшити обсяг реального ВВП за п'ять років вдвічі, або на 20 % щорічно.

Проте плани президентської команди явно не співпадають із прогнозами експертів МВФ, які ставлять за мету досягнення Україною в 2016 році зростання реального ВВП до 2 % із поступовим зростанням до 4 % у 2020 році

Отже, сподіватися, що показник ВВП на душу населення, який характеризує середні доходи і витрати абстрактного мешканця країни, в короткостроковому майбутньому досягне позначки в 16 тис. дол. США, наразі не доводиться.



Висновки

За офіційним визначенням, валовий внутрішній продукт - один із найважливіших показників розвитку економіки й основний показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг. За офіційною статистикою ВВП (номінальний) в Україні майже завжди має приріст завдяки девальвації гривні, зростанню відпускних цін на імпортні та вітчизняні товари, а також катастрофічному зростанню тарифів на житлово-комунальні послуги. Проте справжню картину економіки розкриває реальний ВВП, вирахуваний у незмінних цінах базового року. Під час дослідження було з'ясовано, що реальний ВВП за 2014 рік впав на 6,8%, а за I квартал 2015 року - на 17,2%. Держава в особі Уряду вирішила компенсувати падіння обсягів промисловості і торгівлі, а отже, реального ВВП, за рахунок збільшення сум сплачених простими громадянами та підприємствами податків і зборів, які в свою чергу, не є складовою ВВП в інших економічно розвинутих країнах та є похідними явищами від суми виробленої продукції чи наданої послуги. Вказане дозволило урядовцям зменшити паніку в країні і спрогнозувати падіння реального ВВП не на 20-25 %, а лише на 9%.

Таким чином, макроекономічний показник - валовий внутрішній продукт України є не більше, ніж статистичною «цифрою», яка не є віддзеркаленням справжнього стану економіки країни, а тим більше окремого громадянина. Оскільки ВВП штучно «надувається» завдяки зарахуванню «безтоварних операцій», сплаченими податками, що немає в інших країнах, фактором інфляції, підвищенням адміністративно регульованих цін (тарифів), а також не враховує обсяги тіньової економіки.

Демонстрація щорічного зростання валового внутрішнього продукту та, як наслідок, всієї національної економіки, є дуже зручним для можновладців при звітуванні про результати своєї діяльності, в той час як інший показник - купівельна спроможність населення - вказує на значне у 2015 році зубожіння населення -в 2,5 рази гірше, ніж у 2008 році, рік світової фінансової кризи.

валовий внутрішній товар економіка



Список використаних джерел

1. http://publicaudit.com.ua/

2. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник для студ. вузів. У 2-х ч. / С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін. За ред С. Будаговської. - К.: Основи, 2000.

3. Піщейко В.О. Виробництво валового внутрішнього продукту в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - № 9. - С. 11-14.

4. Осауленко О. Моделювання динаміки та фактори державного регулювання валового внутрішнього продукту // Економіка України. - 2003. - № 6. - С. 10-16.

Размещено на Allbest.ru