Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві
Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз господарської діяльності, рівень його забезпеченості персоналом. Вплив виявлених резервів на показники роботи підприємства і розрахунок економічного ефекту від запропонованих пропозицій.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.11.2013 |
| Размер файла | 198,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Тому, для підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка, важливе значення має вишукування і використання всіх наявних резервів. Під резервами варто розуміти ще не використані можливості підвищення продуктивності праці у підприємстві за рахунок найкращого використання всіх факторів її зростання.
В ході дослідження встановлено, що у ПСП ім. Шевченка не використаними резервами росту продуктивності праці є: удосконалення управління виробництвом, скорочення втрат робочого часу (зменшення простоїв, невиходів на роботу); збільшення норм і зон обслуговування у тваринництві; зміни в спеціалізації виробництва, не пов'язані з впровадженням нової техніки; впровадження прогресивних форм організації праці; зменшення кількості працівників, які не виконують норми виробітку, тощо.
Зокрема, у результаті аналізу використання фонду робочого часу у ПСП ім. Шевченка (табл. 15, стор. 47) виявлено, що втрати робочого часу через різні суб'єктивні причини (прогули, простої, додаткові відпустки з дозволу адміністрації) у розрахунку на одного працівника становили 40,3 год, а на всіх працівників - 1983,6 год. Ці втрати можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу, що складають близько 2 % всіх трудозатрат виробничої програми підприємства. Тобто, у ПСП ім. Шевченка є можливість підвищити рівень продуктивності праці на 2 % за рахунок ефективнішого використання робочого часу.
Крім цього, ефективніше використання робочого часу уможливить вивільнення деяких категорій працівників. У таблиці 3.1 проведемо плановий розрахунок чисельності працівників у ПСП ім. Шевченка. Вихідними даними при плануванні персоналу на 2015 рік у підприємстві є виробнича програма, норми витрат праці, баланс робочого часу (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Планова чисельність працівників ПСП ім. Шевченка
|
Показники |
Одиниці виміру |
2012 р. |
2015 р. |
|
|
Виробництво валової продукції |
тис. грн. |
1337,7 |
2234,5 |
|
|
Трудомісткість продукції |
нормо/годин |
3 |
2,613 |
|
|
Товарна продукція |
тис. грн. |
5370,0 |
5820 |
|
|
Трудомісткість виробничої програми |
тис. нормо-годин |
113,2 |
111,725 |
|
|
Корисний фонд часу робітн. |
год. |
1900 |
1900 |
|
|
Коефіцієнт виконання норм |
1,1 |
1,2 |
||
|
Кількість робітників-підрядників |
Осіб |
32 |
30 |
|
|
Кількість інших категорій працівників |
Осіб |
4 |
4 |
|
|
Кількість працівників, всього |
Осіб |
36 |
34 |
Джерело: власні дослідження.
Отже, у результаті поліпшення використання робочого часу у підприємстві можна досягти скорочення цілодобових і внутрішньозмінних втрат (простоїв, прогулів, неявок через хворобу). Так, планова кількість всіх працівників на 2015 р. становить 34 осіб, що на 2 особи менше кількості працівників 2012 р., що вказує на резерви підвищення продуктивності праці у підприємстві близько 4,0 %.
Робота будь-якого підприємства неминуче пов'язана з необхідністю комплектування штату. Добір нових працівників не тільки забезпечує режим нормального функціонування підприємства, але і закладає фундамент майбутнього успіху. Основну увагу у ПСП ім. Шевченка необхідно звернути саме на питання добору високваліфікованого персоналу середньої ланки. Адже без нього неможливо закріпитись на ринку, а тим паче досягти завоювання більшої частки ринку.
У господарстві мають місце й приховані втрати робочого часу, пов'язані з порушенням нормальних умов праці або з потребою додаткових затрат праці через використання нестандартних технологій. Величина цих втрат становить близько 8 % за доплатними листками, що їх виписують працівникам за виконання таких робіт, або за актами, повідомленнями, відомостями тощо. Проте втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення випуску продукції. Ці втрати можуть компенсуватися підвищенням продуктивності праці робітників підприємства за певних напрямів реалізації резервів зростання продуктивності праці.
Головними напрямами реалізації резервів зростання продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка є: впровадження досягнень науково-технічного прогресу; удосконалення організації виробництва і праці; підвищення якості професійно кваліфікаційного рівня робочої сили; удосконалення систем мотивації та стимулювання праці.
Усі напрями, що впливають на рівень продуктивності праці, за характером дії можна об'єднати в три групи. До першої групи належать фактори, що сприяють збільшенню виробництва продукції, до другої - скороченню затрат живої праці, до третьої - соціальні фактори, що спонукають працівників до ефективнішої праці.
Збільшення виробництва продукції у ПСП ім. Шевченка можна досягти завдяки підвищенню культури землеробства, впровадженню нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, кращих порід і ліній тварин, раціональної хімізації виробництва і меліорації землі, зміцненню кормової бази тощо. Серед другої групи факторів важливе значення мають такі, як впровадження нових технологій і способів обробітку ґрунту, раціональної організації праці і виробничих процесів, досягнення обґрунтованої спеціалізації виробництва й ефективного співвідношення між основними та допоміжними галузями. Але найбільш радикальним фактором, що впливає на скорочення затрат живої праці, є заміна її капіталом. Результатом такої заміни є механізація й автоматизація виробництва, завдяки чому не лише підвищується продуктивність праці, а й зростає прибутковість підприємств. .
Серед групи факторів підвищення продуктивності праці у господарстві особливу роль відіграють такі, як підвищення кваліфікації працівників і рівня їх матеріальної заінтересованості, моральне стимулювання кращої праці. Працівники з вищою кваліфікацією швидше та якісніше виконують свої функції. Тому раціональна організація навчання кадрів є важливою умовою зміцнення економіки підприємств. Це тим більш важливо, що заміна живої праці капіталом, перехід до використання більш продуктивних машин і знарядь вимагає для їх експлуатації кваліфікованих працівників з іншим рівнем матеріального стимулювання: успіх досягається лише тоді, коли кожний працівник буде чітко розуміти, що, коли, чому і як йому потрібно робити, а також яка матеріальна винагорода його очікує.
Важливим соціальним фактором підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка є взаємовідносини між управлінським апаратом (менеджерами) і виконавцями, роботодавцями і виконавцями. Менеджери повинні турбуватися про працівників, прислуховуватися до їх порад щодо поліпшення організації виробництва, вдосконалення його технічної бази, об'єктивно оцінювати роботу кожного члена трудового колективу. Етика взаємовідносин між керівниками і підлеглими вимагає взаємоповаги. Менеджери повинні спокійно реагувати на помилки виконавців, виправляти їх, не роблячи зауважень винним у присутності інших працівників.
На підприємстві для використання резервів необхідно розробити план організаційно-технічних заходів, в якому зазначені види резервів підвищення продуктивності праці, заходи щодо їх використання, витрати на них, строки проведення, а також призначити відповідальних виконавців. А це, в свою чергу дозволить підвищити на перспективу продуктивність праці у підприємстві
Оскільки рівень продуктивності праці визначається співвідношенням обсягу виробленої продукції і затрат живої праці, то насамперед необхідно провести обчислення планового обсягу валової продукції сільського господарства та відповідних затрат праці на її виробництво. Обсяг валової продукції можемо обчислити як у натуральному, так і у вартісному виразі. Так, за 5 попередніх років господарювання у ПСП ім. Шевченка у середньому ріст виробництва валової продукції у порівняльних цінах становить - близько 67 %. Тому, можемо припустити, що такий темп росту валової продукції збережеться у підприємстві і до 2015 р., зокрема у рослинництві на 68,7 %, у тваринництві на 63,9 % (табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Прогноз продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка
|
Показники |
2012 р. |
2015р |
2015 р. до 2012 р. |
||
|
+/- |
% |
||||
|
Вироблено ВП всього, тис.грн всього в т.ч. у рослинництві у тваринництві |
1337,7 869,5 468,5 |
2234,5 1466,5 768 |
896,8 597,0 299,5 |
167,0 168,7 163,9 |
|
|
Середньорічна чисельність працюючих, чол.: всього в т.ч.: у рослинницві тваринницві |
36 15 21 |
34 14 20 |
-2 -1 -1 |
94,4 93,3 95,2 |
|
|
Відпрацьовано люд-год: всього в т.ч.: у рослинництві тваринництві |
14603 960 13643 |
15000 1200 13800 |
397 240 157 |
102,7 125,0 101,1 |
|
|
Вироблено ВП у постійних цінах на 1 середньорічного працюючого, грн. - всього в т.ч.: у рослинництві тваринництві |
37158,3 57966,7 22309,5 |
43132,3 104750 38400 |
5974,0 46783,3 16090,5 |
116,1 180,7 172,1 |
|
|
Вироблено ВП у постійних цінах на 1 люд.-год., грн. всього в т.ч.: у рослинництві тваринництві |
9,15 8,83 7,33 |
14,90 12,22 15,65 |
5,75 3,39 8,32 |
162,8 138,4 213,5 |
|
|
Отримано чистого доходу на 1 грн. зар.плати, грн |
2,46 |
2,78 |
0,32 |
113,0 |
|
|
Отримано прибутку на 1 грн зар.плати, грн. |
0,06 |
0,18 |
0,12 |
> у 3 рази |
|
|
Отримано чистого доходу на 1 середньооблікового працівника, грн |
11768,4 |
17450,0 |
5681,6 |
148,2 |
|
|
Отримано прибутку від операційної діяльності на 1 середньооблікового працівника, грн |
289,5 |
312,8 |
23,3 |
108,0 |
Отже, у результаті використання запропонованих вище заходів у ПСП ім. Шевченка, очікується зростання продуктивності праці за рахунок: ефективнішого використання робочого часу близько 2 %, скорочення 2 працівників - 8 % і матеріального стимулювання працівників - 6,1 %. Тобто, у підприємстві до 2015 р. продуктивність праці з розрахунку на одного середньорічного працюючого зросте на - 16,1 %, в т.ч. у рослинництві на - 80,7 %, а у тваринництві на - 72,1 %.
3.3 Вплив виявлених резервів на показники роботи підприємства і розрахунок економічного ефекту від впровадження запропонованих пропозицій
Продуктивність праці - найважливіший якісний показник використання трудових ресурсів і головний фактор зростання обсягів виробництва продукції і в кінцевому результаті прибутковості підприємства.
ПСП ім. Шевченка характеризується певним рівнем продуктивності праці, який може зростати під дією різноманітних факторів. Тому, безперечною умовою прогресу і розвитку виробництва є зростання продуктивності праці.
За останні роки (2002-2012 рр.) у ПСП ім. Шевченка продуктивність праці зменшилась майже у 1,5 рази. Починаючи з 2006р. темпи зниження продуктивності праці дещо уповільнились. Водночас необхідно відзначити, що з 2010 р. рівень продуктивності праці в підприємстві має тенденцію до підвищення. У 2012 р. порівняно з 2010р. рівень продуктивності праці в господарстві зріс на 81,7 %. Великими є відмінності у рівні продуктивності праці по галузях рослинництва і тваринництва, які до того ж посилюються. Високим рівнем продуктивності праці відзначується галузь рослинництва, в якій виробництво валової продукції на одного працівника становить - 57966,7 грн, і майже у два рази нижча продуктивність праці у тваринництві - 22309,5 грн.
Динаміка продуктивності праці в громадському тваринництві свідчить, що стрімке її зниження розпочалося з 2002 р. В цей період значно скоротилося виробництво продукції тваринництва, зменшилось навантаження худоби на працівника, а господарстві намагалися зберегти робочі місця на фермах. Починаючи з 2002 р. трудомісткість виробництва продукції в основних галузях тваринництва поступово знижується, що свідчить про підвищення продуктивності праці. У 2012 р. в порівнянні з 2010р. на одного працівника в галузі тваринництва вироблено валової продукції більше в 3,1 рази. Проте зменшення поголів'я на фермах зумовлює збільшення частки малопродуктивної ручної праці, а тому негативно впливає на динаміку продуктивності праці. Рівень продуктивності праці в окремих галузях ПСП ім. Шевченка формується під дією груп факторів: по-перше, тих, що впливають на урожайність або продуктивність худоби, а по-друге, таких, які змінюють затрати праці на гектар посіву чи голову худоби.
Прискорення темпів зростання продуктивності праці є однією з найголовніших умов підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Продуктивність праці в підприємстві формується під впливом багатьох факторів, серед яких можна виділити природні, технічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.
Природні факторії значною мірою визначають рівень продуктивності сільськогосподарської праці. Так, від родючості землі залежать кінцеві результати сільськогосподарського виробництва та ефективність використання трудових ресурсів. Звідси одна й та сама кількість праці за різних природних умов може бути представлена більшим або меншим обсягом вироблених продуктів.
Технічні фактори включають удосконалення техніки її технології сільськогосподарського виробництва, зростання оснащеності підприємства засобами виробництва і підвищення їх надійності. Ці фактори відображають розвиток матеріально-технічної базиу ПСП ім. Шевченка на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення рівня фондоозброєності персоналу, що є основою зростання його продуктивності. Практика передових господарств, а також зарубіжний досвід свідчать, що фондоозброєність праці в сільському господарстві має вдвічі перевищувати її рівень у промисловості.
Організаційно-економічні факторії - це поглиблення спеціалізації і посилення концентрації сільськогосподарського виробництва, удосконалення системи управління та впровадження прогресивних форм організації виробництва і праці на підприємстві.
Соціально-економічні фактори - це поліпшення використання робочої сили на основі вдосконалення матеріального і морального стимулювання праці, підвищення кваліфікації працівників підприємства, зміцнення трудової і технологічної дисципліни. Внаслідок дії тих чи інших факторів виявляються невикористані можливості економії затрат праці і обґрунтовуються відповідні шляхи підвищення продуктивності праці в підприємстві.
Таким чином, можна виділити такі основні шляхи підвищення продуктивності праці персоналу аграрного підприємства: зростання врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин; впровадження комплексної механізації виробництва; широке використання інтенсивних та індустріальних технологій в рослинництві і тваринництві; економічно обґрунтовані спеціалізація і концентрація виробництва на базі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції; застосування прогресивних форм організації і оплати праці.
Пріоритетні шляхи підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка визначаються з урахуванням галузевих і регіональних особливостей. Правильне поєднання факторів, які забезпечують раціональне і ефективне використання земельних угідь, засобів виробництва і трудових ресурсів, є підвищення продуктивності праці персоналу аграрного підприємства і реальною умовою збільшення виробництва продукції, що значною мірою визначає ефективність функціонування підприємства
Фінансово-економічний стан підприємства характеризується його прибутковістю, яка визначається абсолютними і відносними показниками. Виходячи з цього прибутковість аграрного підприємства характеризується масою прибутку, одержаного за рік, та його розміром з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Прибуток підприємства характеризує абсолютний ефект без врахування обсягу використаних для його досягнення виробничих ресурсів. Рентабельність є важливою економічною категорією, яка властива діяльності підприємств на принципах господарського розрахунку і свідчить про його прибутковість. Тому рентабельність - показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, який свідчить величину прибутку господарства в результаті його діяльності. Прибуток ПСП ім. Шевченка - це реалізована частина створеного чистого доходу. Тому маса прибутку аграрного підприємства не повністю відображає його вклад у створення чистого доходу суспільства. Величина прибутку підприємства залежить від кількості і якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості і фактичних цін реалізації. Рентабельність - це відносний показник, який характеризує рівень ефективності господарської діяльності. Він визначається відношенням прибутку до понесених витрат або активів, які зумовили його одержання в процесі підприємницької діяльності. Залежно від виду прибутку і характеру ресурсів, які використані у розрахунках, рентабельність має декілька модифікованих форм, які відображають ефективність використання цих ресурсів.
Дальший розвиток і зміцнення економіки підприємства, вирішення багатьох соціально-економічних проблем села неможливі без значного підвищення продуктивності праці.
Продуктивність праці є важливим показником економічної ефективності аграрного виробництва. Тому позитивна динаміка продуктивності праці свідчить про відповідні зміни стану економіки господарства (табл. 3.3).
На основі докорінних змін матеріально-технічної бази аграрного підприємства передбачається значне підвищення продуктивності праці і зменшення частки працівників. Якщо нині це співвідношення становить 1:6, то в перспективі очікується 1:30. Отже, збільшення виробництва сільськогосподарської продукції у підприємстві буде забезпечуватись лише за рахунок підвищення продуктивності праці, проте досягнутий рівень і темпи її зростання залишаються ще недостатніми.
Таблиця 3.3
Прогноз показників господарської діяльності у ПСП ім. Шевченка
|
Показники |
Одиниці виміру |
Базовий період 2012 р. |
Прогноз До 2015 р. |
Прогноз до базового |
||
|
+;- |
у % |
|||||
|
Чистий дохід від реалізації продукції |
тис.грн. |
4502 |
5630 |
1128,0 |
125,0 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції |
тис.грн. |
3012,0 |
3393,9 |
381,9 |
116,0 |
|
|
Валовий прибуток |
тис.грн. |
1490 |
2136,1 |
646,1 |
143,3 |
|
|
Прибуток від операційної діяльності |
тис.грн. |
1954 |
2112,1 |
158,1 |
108,0 |
|
|
Чистий прибуток (збиток) |
тис.грн. |
1793 |
2054,1 |
127,0 |
107,1 |
|
|
Ретабельність виробництва |
% |
59,5 |
60,5 |
1,0 |
- |
В результаті підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка спостерігається зростання: обсягу чистого доходу на 1128,0 тис. грн. (або 25,0%), собівартості реалізованої продукції на 381,9 тис.грн (або 16,0 %) і рентабельність сільськогосподарського виробництва на 1,0 %.
Важливими показниками, які співвідносять витрати з доходами, є коефіцієнти окупності та покриття витрат. Коефіцієнт окупності характеризує величину витрат, понесену підприємством для отримання однієї гривні доходу від продажу продукції.
В таблиці 3.4 проведемо аналіз ефективності діяльності ПСП ім. Шевченка за відносними показниками.
Показники таблиці свідчать про значне покращання окупності витрат підприємства. Зокрема, показники рентабельності активів майна підвищилися на - 0,2 пунктів, рентабельність залученого капіталу - на 0,1 пункти, а рентабельність оборотних активів та власного капіталу - на 0,2 пункти, чистої рентабельності продажу продукції - на 2,90 пункти. Тобто підприємство більше отримує прибутку на 1 грн. витрат (активів, капіталу). Зростання показників рентабельності господарської діяльності на 1,0 % свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства.
Таблиця 3.4
Прогноз показників окупності ПСП ім. Шевченка
|
Показники |
Базовий період 2012 р. |
Прогноз До 2015 р. |
Прогноз +;-до базового |
|
|
1. Рентабельність активів майна |
9,4 |
9,60 |
0,20 |
|
|
2. Рентабельність залученого капіталу |
8,70 |
8,80 |
0,10 |
|
|
3. Рентабельність оборотних активів |
8,00 |
8,20 |
0,20 |
|
|
4. Рентабельність власного капіталу |
36,30 |
36,50 |
0,20 |
|
|
5. Рентабельність реалізованої продукції |
24,70 |
25,30 |
0,40 |
|
|
6. Рентабельність операційної діяльності |
5,80 |
6,50 |
0,70 |
|
|
7. Рентабельність звичайної діяльності |
16,0 |
16,30 |
0,30 |
|
|
8. Чиста рентабельність продажу продукції |
28,1 |
31,00 |
2,90 |
|
|
9. Коефіцієнт покриття виробничих витрат |
1,20 |
1,28 |
0,08 |
|
|
10. Рентабельність підприємства |
59,50 |
60,50 |
1,0 |
Отже, підвищення економічної ефективності ПСП ім. Шевченка передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і коштів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби. В сучасних умовах сільськогосподарське виробництво повинно розвиватися переважно на основі інтенсифікації, що є основним напрямом підвищення його економічної ефективності.
У системі заходів щодо зростання економічної ефективності сільськогосподарського виробництва у ПСП ім. Шевченка чільне місце займає підвищення якості продукції. Поліпшення якості сільськогосподарської продукції має велике економічне і соціальне значення, воно рівнозначне збільшенню виробництва продукції. Підвищення ефективності виробництва і досягнення більш високих кінцевих результатів нерозривно пов'язані з проблемою якості, розв'язання якої вимагає вдосконалення технології виробництва сільськогосподарської продукції і збільшення потужностей для її переробки та зберігання. За рахунок використання резервів поліпшення якості та збереження виробленої продукції можна на 20-30 % підвищити рівень її споживання, що сприятиме більш повному задоволенню потреб населення в продуктах харчування.
Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва відбувається в умовах поглиблення спеціалізації і посилення концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції. У спеціалізованих підприємствах і агропромислових об'єднаннях порівняно з неспеціалізованими господарствами врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби вище на 35-40 %, продуктивність праці - в 4-5 разів, а собівартість продукції менша на 25-30 %. Тому, на перспективу для ПСП ім. Шевченка необхідно розвивати сільськогосподарське виробництво на основі різноманітних форм об'єднань власності і видів господарювання, які вимагають створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.
Отже, одним із напрямів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є зростання продуктивності, яке може відбуватися на основі поєднання різноманітних форм власності та видів господарювання. При цьому необхідно створити умови, які можуть повернути селянинові становище господаря на землі, заінтересованого в ефективному її використанні. Докорінна перебудова економічних відносин в аграрному секторі має узгоджуватися з комплексом заходів щодо застосування досягнень науково-технічного прогресу, поліпшення умов праці та побуту сільських трудівників.
У ПСП ім. Шевченка, як уже згадувалося, дуже яскраво виявлені сезонність, нерівномірний режим роботи і затрат праці. Внаслідок сезонного характеру праці, спричиненого незбігом періоду виробництва із робочим періодом, трудові ресурси підприємства у зимові місяці використовуються на 35-40 % менше, ніж у найбільш напружений весняно-літній період. Це вимагає додаткових організаційних зусиль для забезпечення зайнятості персоналу підприємства та пом'якшення сезонності. Щоб розв'язати названу проблему, необхідно вдосконалити:
- фаховий і культурно-технічний рівень трудових ресурсів;
- організацію використання робочої сили, що неможливе без формування стабільних трудових колективів (за будь-якої форми власності), та закріплення кадрів;
- матеріально-технічну базу, залучення у виробництво нової техніки й індустріальної технології, досягнення біологічної науки, які в кінцевому підсумку змінюють співвідношення між живою та уречевленою працею і сам зміст сільськогосподарської праці, підвищують її привабливість, розширюють сферу прикладання кваліфікованої праці.
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ У ПСП ім.ШЕВЧЕНКА
4.1 Нормативно-правове забезпечення охорони праці та у сфері цивільного захисту
Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов'язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на забезпечення здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.
Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України “Про охорону праці”. Конституція постає як основний, головний закон держави, який регламентує найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До них належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи, державного устрою, організації та діяльності органів держави. Конституцією України гарантується громадянам право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 та 46). Конституція України закріплює засадничі принципи державної політики щодо особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість та безпека визначаються найвищою цінністю в суспільстві. А тому право та свободи людини, їх гарантії є тим, що становить зміст і спрямованість діяльності держави [1].
Основні положення щодо реалізації вказаних прав громадян визначає також Закон України “Про охорону праці. Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності. Регулює за участю відповідних державних органів відносини між власниками підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та видів їх діяльності або уповноваженими органами та працівником з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Цей закон являється основним законодавчим актом, регулюючим організацію охорони праці на підприємстві, норми якого повинні виконуватись на всіх підприємствах.
Крім вищезазначених нормативних актів питання охорони праці регулюють Закони України “Про пожежну безпеку”, “Про охорону здоров'я”, “Про цивільну оборону”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів” та інші нормативні акти.
До найважливіших підзаконних нормативно-правових актів з питань охорони праці належать:
положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах;
правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;
положення про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємства;
положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці;
перелік робіт з підвищеною небезпекою;
типове положення про службу охорони праці [1].
У ПСП ім. Шевченка крім загальнодержавних актів про охорону праці користуються також колективним договором. На підприємстві діють правила внутрішнього трудового розпорядку, яких повинні дотримуватись робітники, а також розроблені інструкції з охорони праці на конкретних робочих місцях.
Державна політика в галузі охорони праці передбачає соціальний захист працівників, повного відшкодування заподіяної шкоди від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань; встановлення єдиних нормативів з охорони праці для підприємств всіх форм власності, установ та організацій.
Законодавство України з охорони праці вимагає, що при укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником, під розписку, про умови праці на підприємстві, наявні на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань.
4.2 Аналіз стану охорони праці та техніки безпеки в ПСП ім.Шевченка
Згідно Закону України “Про охорону праці”, на кожному підприємстві, незалежно від форм власності та видів їх діяльності, керівником підприємства повинна створюватись служба охорони праці, або призначається відповідальний працівник з охорони праці. В організації охорони праці у ПСП ім. Шевченка беруть участь директор підприємства та головні спеціалісти.
Основним завданням організації охорони праці в даному підприємстві є створення здорових і безпечних умов праці. Цього можна досягти виконуючи такі види робіт:
навчання усіх працюючих, перевірка їх знань та проведення широкої пропаганди охорони праці;
обладнання кабінету з охорони праці та організація його ефективної роботи;
розробка і виконання планів заходів з охорони праці;
організація та проведення дня охорони праці на підприємстві;
аналіз показників та причин виробничих травм і захворювань;
оперативний контроль стану охорони праці і негайне усунення впливу шкідливих умов та небезпек, виявлених на робочих місцях;
проведення паспортизації санітарно-технічного стану виробничих приміщень, транспортних засобів, технологічного обладнання та окремих робочих місць;
впровадження заходів морального і матеріального заохочення за зразковий стан охорони праці на робочому місці, дільниці або підприємстві;
забезпечення всіх працюючих необхідними захисними засобами згідно з існуючими нормами;
розробка та проведення заходів по оздоровленню працівників різних професій.
В ПСП ім. Шевченка обов'язки з охорони праці покладені на керівника підприємства.
До обов'язків керівника з охорони праці входить:
1) розробляти інструкції, положення, інші нормативні акти про охорону праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків та протипожежну безпеку, що діють в межах підприємства;
2) проводити ввідні та поточні (не рідше одного разу на рік) інструктажі по техніці безпеки з працівниками господарства;
3) приймати участь у формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів;
4) проводити розслідування нещасних випадків та аварій;
5) розглядає заяви та скарги працівників з питань охорони праці;
6) приймати участь у роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом об'єктів, відремонтованого та модернізованого обладнання і технічному переозброєнні об'єктів.
Таблиця 4.1
Стан охорони праці в ПСП ім. Шевченка
|
Показники |
2010 р. |
2011 р. |
2012 р. |
2012 р. +,- |
|
|
Чисельність працюючих, чол. |
61 |
44 |
36 |
-25 |
|
|
Кількість випадків виробничого травматизму |
1 |
- |
- |
1 |
|
|
Допомога по тимчасовій непрацездатності, тис. грн. |
2 |
- |
- |
- |
В господарстві за останні три роки (2010, 2011, 2012) зареєстровано 1 випадок виробничого травматизму. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності становив 2,0 тис. грн у 2010р.
Роботи, пов'язані із застосуванням пестицидів, обов'язково реєструють у спеціальному журналі, який є офіційним документом для санітарного нагляду при виборі проб сільськогосподарської продукції, для визначення в них залишків пестицидів і розслідування можливих випадків отруєння людей, тварин, забруднення навколишнього середовища. У господарстві на всі процеси, пов'язані з застосуванням пестицидів, розробляють і вивішують на видних місцях інструкції. Усі роботи, пов'язані з застосуванням пестицидів механізовані. Для виконання робіт, пов'язаних із шкідливим впливом на здоров'я працівників, їх забезпечують засобами індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття, захист рук).
Проаналізувавши таблицю 4.2 можна зробити висновок, що з кожним роком затрати на охорону праці зменшуються.
Таблиця 4.2
Аналіз фінансування заходів з охорони праці в
ПСП ім. Шевченка
|
Показники |
2010 р. |
2011 р. |
2012. |
2012р. у % до 2010р. |
|
|
1. Всього витрат на охорону праці, грн. |
1525 |
1135,2 |
802,8 |
74,1 |
|
|
2. Витрати на 1 працівника, грн. |
25,0 |
25,8 |
22,3 |
89,2 |
Відповідальність за безпечну організацію виробництва і технологічних процесів, охорону водного і повітряного басейнів, утримання будівель, споруд, приміщень, обладнання у повній відповідності з вимогами держстандартів, правил безпеки, норм виробничої санітарії покладено на керівника підприємства.
На підприємстві організація та проведення всієї практичної роботи з охороною праці покладається на керівника підприємства. Керівник підприємства своїм наказом призначає відповідальних за стан безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасне, повне і чітке виконання обов'язків по організації профілактичної роботи, відповідають за загальний стан техніки безпеки.
Велике значення мають інструкції, що надаються новоприйнятим працівникам, під час ввідного інструктажу під розписку. Відповідальність за спеціальні інструкції покладена на керівників цехів, відділів, та інших підрозділів.
Безпека праці в підприємстві характеризується невідповідністю технічних засобів, інструментів, пристроїв, технологічних процесів вимогам і стандартам з безпеки праці, а їх часткова нестача пов'язана із браком коштів на підприємстві. Слід зазначити, що працівники забезпечені засобами захисту приблизно на 52%, внаслідок браку коштів та проблеми платежів, що має місце не лише в ПСП ім. Шевченка - а й у більшості сільських господарствах України.
Система пожежної безпеки в ПСП ім. Шевченка орієнтована на профілактику пожеж. Система пожежної охорони забезпечується застосуванням непалених та важко пальних речовин і матеріалів замість пожежонебезпечних, скороченням кількості пальних речовин при їх розміщенні, ізоляцією пального середовища і т.п.
Розповсюдження пожеж попереджається: будовою протипожежних перегород, регламентацією площ, будовою аварійного відключення апаратів і комунікацій і т.д. Засоби гасіння пожеж повинні максимально скорочувати розміри пожеж і забезпечити ефективне їх гасіння.
Система організаційних заходів включає в себе: організацію пожежної охорони, дотримання порядку обслуговування об'єктів, організацію навчання правилам пожежної безпеки на підприємстві, розробку та реалізацію норм і правил пожежної безпеки і т.д.
ПСП ім. Шевченка протипожежне водопостачання, що є за своєю природою штучним. Кожний цех даного підприємства має куток з протипожежним комплектом, необхідним для швидкого гасіння пожеж.
Умови праці, що створені працівникам даного підприємства є сприятливими. Негативними факторами, що знижують продуктивність праці працівників, є наступні фізичні фактори: температура повітря, шум, вологість і т.п.
Діяльність керівництва ПСП ім. Шевченка спрямована на створення високого рівня організації виробництва та праці, свідомої трудової, виробничої і технологічної дисципліни, почуття колективної відповідальності (особливо в рослинництві) за виконання всіма працюючими особистих обов'язків в галузі охорони праці; заміну застарілого обладнання та машин сучасною технікою; застосування комп'ютерів і максимальне вивільнення людей від важкої та монотонної праці; підвищення рівня безпеки виробничого обладнання, що знаходиться в експлуатації; оснащення діючого основного та допоміжного обладнання сучасними технічними засобами з метою переходу від техніки безпеки до безпечної техніки; здійснення комплексу соціальних та санітарно-оздоровчих заходів; постійну роботу щодо підбору та розстановки кадрів, навчання і підвищення ними кваліфікації, оволодівання і підвищення знань в галузі охорони праці та техніки безпеки; виконання організаційних, технічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, санітарно-психологічних та інших заходів.
Для поліпшення стану охорони праці в ПСП ім. Шевченка слід провести такі заходи:
1) збільшити фінансування на охорону праці;
2) створити запланований та зарегламентований в колективному договорі фонд охорони праці в розмірі 1% від обсягів виробництва;
3) забезпечити працівників засобами захисту органів дихання при шкідливих умовах праці;
4) забезпечити працівників пільговим харчуванням та амбулаторним лікуванням;
5) провести атестацію робочих місць та оформити картки умов праці працівників;
постійно проводити інструктажі з охорони.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
У дослідженні розкрито теоретичні аспекти підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка, здійснено аналіз даного процесу та внесено пропозиції щодо його вдосконалення у сучасних умовах. Це дало підстави для таких висновків:
1. Рушійною силою економічного розвитку підприємства, яке задіює всі виробничі ресурси, є люди, тобто персонал підприємства. Характерною ознакою персоналу підприємства є здатність до праці, в процесі якої використовуються ресурси і за одиницю часу може бути виготовлена та чи інша продукція, або надані послуги. З огляду на це, продуктивність можна розглядати як загальний показник, який виявляється передусім у збільшенні маси продукції, що виробляється за одиницю часу за незмінної її якості, або в підвищенні якості і конкурентоспроможності за незмінної її маси, що виробляється за одиницю часу; зменшенні затрат праці на одиницю продукції. Зростання продуктивності праці сприяє скороченню часу виробництва й обігу товару, збільшенню маси продукції і зростанню норми прибутку підприємства.
2. Обгрунтовано, що нележне виконання персоналом економічної, виробничої, соціальної функцій можливе за умови виважених управлінських дій. Підвищення продуктивності праці на підприємстві це частина загального процесу управління підприємством, що включає в себе планування, організацію, мотивацію, керівництво, контроль і регулювання. Основними функціями підвищення продуктивності праці є визначення цілей та організація програми підвищення продуктивності праці. При цьому цілями програми повинні бути: ефективне використання людських ресурсів; мінімізація втрат виробництва та створення ефективної системи вимірювання продуктивності праці. А кожен підхід досягнення даних цілей охоплювати: організаційні форми підвищення продуктивності праці; сфери підвищення продуктивності праці; засоби і методи підвищення продуктивності праці.
3. Доведено, що підвищення продуктивності праці у підприємстві перебуває під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, врахування яких забезпечить підвищення результативності. Визначено показники, які характеризують соціально-економічну ефективність даного процесу. Це, зокрема, система показників які можуть характезувати рівень продуктивності праці у часі і просторі. Продуктивність праці вимірюється відношенням обсягу виробленої продукції до затрат праці (середньооблікової чисельності персоналу). Залежно від прямого або зворотного відношення маємо два показники: виробіток і трудомісткість. Застосовуючи систему показників продуктивності праці, можна, не очікуючи кінцевих результатів, враховувати проміжні результати, що характеризують затрати живої праці на окремих операціях, за окремі проміжки часу, завантаженість працівників тощо.
4. Вивчення умов підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка засвідчило їх позитивний та негативний вплив на даний процес. Результативному здійсненню заходів підвищення продуктивності праці у підприємстві сприяє наявність природної основи формування персоналу сільськогосподарського підприємства і його якісний склад. Негативно позначаються на заходах підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка низький рівень організації виробництва й управління ним.
5. Дослідження підвищення продуктивності праці у підприємстві вказує на низький рівень його здійснення, недооцінювання даного процесу як необхідної умови ефективного функціонування суб'єкта господарювання у ринкових умовах. Це підтверджується, скороченням працвників, вибуття яких відбувається в основному з причин плинності. Персонал не задоволений матеріальною складовою мотивації праці, адже заробітна плата працівників підприємства вдвічі менша, ніж у промисловості. Відсутність суттєвої різниці оплати персоналу з різним рівнем освіти, кваліфікації не стимулює його покращувати освітіні характеристики. Не реалізуються заходи з розвитку персоналу, що частково зумовлено складним фінансовим становищем ПСП ім. Шевченка. Спостерігається підвищення показників продуктивності праці - збільшення виробництва валової продукції на одного працівника та зниження її трудомісткості. Проте, таке зростання в більшій мірі зумовлено в скороченням чисельності працівників, так як у підприємстві ще зберігається втрата робочого часу (прогули, простої, не враховуються 20 хвилинні перекури тощо).
6. Важлива роль у налагодженні ефективного підвищення продуктивності праці праці у підприємстві належить системності, яка передбачає взаємозв'язок організаційних і функціональних заходів управління; реагування на зміну внітрішніх і зовнішніх чинників, спрямування на досягнення мети і цілей підприємства.
7. Вдосконалення процесу підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка передбачає досягнення відповідності фактичного кількісно-якісного складу працівників нормативному за допомогою ефективного використання робочого часу; удосконалення матеріального стимулювання через запровадження прогресивних форм організації заробітної плати - запровадження так званого гнучкого тарифу і здійснювати оплату праці працівників по відрядній системі до одержання кінцевих результатів, а по закінченню господарського року від валового доходу.
8. Для ефективності підвищення продуктивності праці у ПСП ім. Шевченка слід застосувати виявлені резерви втрат робочого часу, вивільнення зайвих працівників, підвищення рівня їх кваліфікації, що дасть можливість отримання реального і потенційного ефекту діяльності підприємства.
9. Для поліпшення стану охорони праці в ПСП ім. Шевченка слід провести такі заходи: збільшити фінансування на охорону праці; створити запланований та зарегламентований в колективному договорі фонд охорони праці в розмірі 1% від обсягів виробництва; забезпечити працівників засобами захисту органів дихання при шкідливих умовах праці; провести атестацію робочих місць та оформити картки умов праці працівників; постійно проводити інструктажі з охорони.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарський кодекс України: закон України від 16 січ. 2003 р. - К. : Атіка, 2003. - 208 с.
2. Про колективні договори та угоди : закон України від 01.07.1993 р. № 3356-ХІІ із змінами і доповненнями у 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2009.- № 36. - C. 36-40.
3. Про оплату праці : закон України від 24 берез. 1995 р. № 108/95-ВР // Галицькі контракти. - 1995. - № 21. - С. 5-36.
4. Аносов И. Стратегическое управление : пер. с англ. / И. Аносов ; под ред. Л. И. Евенко. - М. : Экономика, 1993. - 207 с.
5. Алкличев А. Н. Политика цен и воздействие на экономические процесы / А. Н. Алкличев // Экономист. - 1998. - № 5. - С. 7-11.
6. Андреев В. И. Саморазвитие менеджера / В. И. Андреев. - М. : Инфра-М, 2000. - 254 с.
7. Андрушків Б. М. Основи менеджменту / Б. М. Андрушків, О. Е. Кузьмін. - Львів: Світ, 1995. - 296 с.
8. Антикризисное управление : учебник / под ред. В. Короткова. - М. : Инфра - М, 2002. - 219 с.
9. Акулов М. Г. Економіка праці і соціально трудові відносини : навч. посібник / М. Г. Акулов, А. В. Драбаніч, Т. В. Євась та ін. - Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.
10. Баканов М. И. Теория економического анализа / М. И. Баканов, А. Д. Шеремет. - М. : Финансы и статистика, 1997. - 416 с.
11. Бланк І. А. Стратегія та тактика управління фінансами / І. А. Бланк. - К. : Київ. ІТЕМ ЛТД ; АДЕФ-Україна, 1996. - 536 с.
12. Богачев В. Ф. Стратегия малого предпринимательства / В. Ф. Богачев, В. С. Кабаков, А. М. Ходаток. - СПб. : Изд-во «Корвус», 1995. - 224 с.
13. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента : пер. с англ. / К. Боумэн. - М. : Экономика, 1997. - 106 с.
14. Бреддик У. Менеджмент в организации: учеб. пособие / У. Бреди. - М. : Инфра-М, 1997. --344 с.
15. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент : в 2-х т. / Ю. Бригхем, Л. Гапенски. - СПб. : Экономическая школа, 1997. - 379 с.
16. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навч. посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. - К. :Знання -Прес, 2000. - 313 с.
17. Бойчик М. І. Економіка підприємства : навч. посібник / М. І. Бойчик, П. С. Харів, М. І. Хопчан. - Львів : Сподом , 2000. - 211с.
18. Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз : навч. посібник / Ф. Ф. Бутинець. - Житомир : Рута, 2003. - 680 с.
19. Буряк П. Ю. Економіка праці й соціально-економічних відносин : навч. посібник / П. Ю. Буряк, Б. А. Карпінський, М. І. Григор'єва. - Київ : Центр навчальної літератури, 2004. - 440 с.
20. Болюх М. А. Економічний аналіз : навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток ; за ред. М. Г. Чумаченка. - К. : КНЕУ, 2003. - 556 с.
21. Василенко В. А. Стратегічне управління : навч. посібник / В. А. Василенко, Т. І. Ткаченко. - К. : КНЕУ, 1996. - 296 с.
22. Ведернікова М. Д. Нормування праці : навч. посібник / М.Д. Ведернікова, О.О. Чернушкіна. - Львів: «Науковий світ - 2000», 2011. - 372 с.
23. Грішнова О. А. Економіка праці і соціально-трудових відносин : підручн. / О.А. Грішнова. - Знання, 2004 - 535с.
24. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] / За ред. О.Г.Осауленко. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
25. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу / В. М. Іваненко. - К. : КНЕУ, 2000. - 207 с.
27. Завіновска Г. Т. Економіка праці : навч. посібник / Г. Т. Завіновска. - К. : КНЕУ, 2000. - 188 с.
28. Инновационный менеджмент / под. ред. С. Д. Ильенковой. - М. : ЮНИТИ, 1997. - 246 с.
29. Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента / Т. Йеннер // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 2. - С. 102-106.
30. Єсинова Н. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посібник / Н. І. Єсинова. - К. : Кондор, 2004. - 432 с.
31. Житна І. П. Економічний аналіз діяльності підприємств: навч. посібник : пер. з рос. / І. П. Житна, А. М. Нескреба. - К. : Вища шк., 1992. - 348 с.
32. Калина А. В. Економіка праці : навч. посіб.: - К.: МАУП, 2004 - 272 с.
33. Кинг У. Стратегическое планирование : пер. с англ. / У. Кинг, Д. Клиланд ; под общ. ред. Г. Б. Кочеткова. - М. : Экономика, 1982. - 395 с.
34. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств / М. Я. Коробов. - К. : Знання, 2000. - 328 с.
35. Ковальов В. М. Економіка праці і соціально-трудових відносин : навч. посібник / За аг. Ред. В.М. Ковальова.- К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 256 с.
36. Карпіщенко О. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посібник. - Суми.: ВТД «Університетська книга», 2006. - 264 с.
37. Луцишин Л. М. Планування діяльності підприємства : навч.- метод. посібник / Л. М Луцишин. - Івано- Франківськ : Полум'я, 2011. - 168 с.
38. Масютин С. А. Стратегический менеджмент на российском предприятии / С. А. Масютин, В. П. Касимов // ЭКО. - 1999. - № 10. - С. 10-13.
39. Менеджмент организации : учеб. пособие / З. П. Румянцева, Н. А. Соломатин, Р. З. Акбердин [и др.]. - М. : ИНФРА М., 1997. - 432 с.
40. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - М. : ИНФРА-М, 1999. - 201 с.
41. Мних Є. В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві / Є. В. Мних. - Львів : Світ , 2003. - 254 с.
42. Мескон М. Основы менеджмента : пер.с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. - М. : Дело, 1992. - 361 с.
43. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства : навч. посібник / В. О. Мец. - К. : КНЕУ, 1999. - 132 с.
44. Мова Н. Інноваційна діяльність в Україні та напрями її розвитку / Н. Мова, В. Хаустов // Економіка України. - 2001. - № 6. - С. 33-36.
45. Нестеров В. Стратегический анализ и решение собственника / В. Нестеров // Экономика и жизнь. - 1997. - № 9. - С. 20-23.
46. Основы менеджмента и маркетинга / под ред. Р. Садегорова. - Минск : Высшая шк., 1995. - 382 с.
47. Осовська Г. В. Основи менеджменту : курс лекцій / Г. В. Осовська. - Житомир : ЖІТІ, 1998. - 600 с.
48. Паркинсон С. Н. Искуство управления / С. Н. Паркинсон, М. К. Рустамджи ; пер. с англ. К. Савельева. - М. : Агенство « ФАИР», 1997. - 272 с.
49. Петров А. Н. Стратегическое планирование развития предприятия : учеб. пособие / А. Н. Петров. - СПб. : Изд-во СПБУЭФ, 1993. - 243 с.
50. Покропивний С. Ф. Ефективність інноваційно-інвестиційної
діяльності / С. Ф. Покропивний. - К. : КНЕУ, 2000. - 272 с.
51. Покропивний С. Ф. Инновационный менеджмент в рыночной системе хозяйствования / С. Ф. Покропивний // Экономика Украины. - 1995. - № 2. - С. 34.
52. Фінанси підприємств / під ред. А. М. Поддєрьогіна. - К. : КНЕУ, 2000. - 235 с.
53. Економіка підприємства : підручник / за заг. ред. С. Ф. Покропивного. - вид. 2-ге, перероб. та допов. - К. : КНЕУ, 2001. - 528 с.
54. Портер М. Конкуренция / М. Портер. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2000. - 390 с.
55. Современный бизнес / Речмен Д. Дж., Мексон М. Х., Боуви К. Л., Хилл Дж. В. - М. : ИНФРА-М, 1995. - 164 с.
56. Росс С. Основы корпоративных финансов / С. Росс, Р. Вестрефилд, Б. Джордано. - М. : Лаборатория базовых знаний, 2000. - 304 с.
57. Сергеев И. В. Економика предприятий : учеб. пособие / И. В. Сергеев. - М. : Финансы та статистика, 1998. - 312 с.
58. Інструкція зі статистики заробітної платні : наказ Мін-ва економіки від 13.01.04 р. № 5 // Все про бух. облік. - 2004. - № 13. - С. 8-12.
59. Царенко О. М. Економічний аналіз діяльності підприємств в АПК : навч. посібник - 2-е вид. - Суми : Університетська книга, 2006. - 240с.
60. Чухліб О.А. Управлінське рішення щодо витрат у собівартості продукції /О.А. Чухліб // Фінанси підприємств. - 2006 р. - № 2. - с. 129-137.
61. Хайєк Ф.В. Безработица и денежная политика: Правительство как генератор «делового цикла» // Экономические науки. / Ф.В. Хайєк. - 2006. - № 11. - 168с.
62. Хромов П.А. Производительность труда (теория, методология, динамика). / П.А. Хромов. - М.: Наука, 2003. - 239 с.
Додаток А
Якісний склад трудових ресурсів ПСП ім. Шевченка у 2012 році
|
Групи працівників |
||||||||||||
|
За віком, років |
Чисель-ність праців ників, осіб |
Питома вага, % |
За статтю |
Чисель-ність праців ників, осіб |
Питома вага, % |
За рівнем освіти |
Чисель-ність праців ників, осіб |
Питома вага, % |
За трудовим стажеи |
Чисель-ність праців ників, осіб |
Питома вага, % |
|
|
до 18 |
- |
- |
чоловіки |
15 |
41,7 |
середня спеціальна |
6 |
16,7 |
До 3 |
- |
- |
|
|
від 18 до 30 |
9 |
25,0 |
від 3 до 6 |
8 |
22,2 |
|||||||
|
від 30 до 40 |
11 |
30,5 |
середня |
25 |
69,4 |
від 6 до 8 |
8 |
22,2 |
||||
|
Від 40 до 50 |
8 |
22,3 |
жінки |
21 |
58,3 |
від 8 до 15 |
11 |
30,5 |
||||
|
Від 50 до 60 |
4 |
11,1 |
вища |
5 |
13,9 |
Більше 15 |
9 |
25,0 |
||||
|
Старші 60 |
4 |
11,1 |
||||||||||
|
Разом |
36 |
100 |
Разом |
36 |
100 |
Разом |
6 |
16,7 |
Разом |
36 |
100 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Організаційно-економічна та соціальна характеристика підприємства ООО "Агросвіт" Свердловського району. Аналіз господарської діяльності підприємства та рівень забезпеченості персоналом. Удосконалення мотиваційного чинника підвищення продуктивності праці.
дипломная работа [662,6 K], добавлен 24.05.2014Характеристика підприємства, техніко-економічні показники його діяльності. Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами, рівня та динаміки продуктивності праці, використання робочого часу. Вибір та обґрунтування заходів з підвищення ефективності виробництва.
дипломная работа [933,7 K], добавлен 06.02.2013Управління діяльністю ТОВ "Альфатех". Організація технологічних та виробничих процесів, роботи економічних підрозділів підприємства. Аналіз його фінансових та трудових ресурсів, інноваційної діяльності, продуктивності праці і резервів її росту.
отчет по практике [1,5 M], добавлен 06.07.2011Показники, методи вимірювання продуктивності праці. Матеріально-технічні фактори підвищення продуктивності праці. Економічне обгрунтування запропонованого заходу та вплив на основні показники діяльності підприємства ДП ВАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10".
курсовая работа [222,9 K], добавлен 04.06.2011Особливості господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва в ринкових умовах. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз складу і динаміки його доходів, витрат, прибутку і показників рентабельності. Резерви збільшення прибутку.
дипломная работа [793,4 K], добавлен 11.01.2014Характеристика підприємства та його ринкового середовища. Аналіз праці, забезпеченості персоналом, використання робочого часу, продуктивності та оплати праці. Оцінка використання основних засобів, фінансової стійкості, платоспроможності і ліквідності.
курсовая работа [92,3 K], добавлен 18.05.2015Показники ефективності господарської діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів, напрямки оцінки даного процесу та критерії. Техніко-економічна характеристика підприємства і показники його роботи, підвищення ефективності діяльності.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 12.04.2014Значення, завдання та система показників аналізу ефективності використання трудових ресурсів. Методи вимірювання та показники продуктивності праці, фактори і резерви її підвищення. Напрямки впливу на ефективність господарської діяльності підприємства.
курсовая работа [176,3 K], добавлен 28.01.2014Визначення та аналіз забезпеченості підприємства виробничими ресурсами та інтенсивність їх використання. Аналіз фінансового стану підприємства та резерви його зміцнення. Визначення і аналіз рівня економічної ефективності господарської діяльності.
реферат [48,4 K], добавлен 27.06.2013Ефективність як економічна категорія. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Панда". Розрахунок економічної ефективності впроваджених заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства.
курсовая работа [92,4 K], добавлен 03.06.2010
