Економіко-статистичний аналіз факторів, що впливають на діяльність малих підприємств

Елементи складової «характеристики підприємства» відображають рішення, прийняті підприємцем під час заснування підприємства. Це вибір юридичної форми, розташування, сфери діяльності та інші. Такі характеристики є обов'язковими в регулярних офіційних звітах малих підприємств до державних служб, а отже і доступними для аналізу.

Елементи останньої складової - «обрана стратегія» - відображають, які управлінські рішення були прийняті з дня заснування підприємства. Ці складові є переважно закритими на кожному малому підприємстві. Вони не підлягають будь-якій звітності, тому як і перший елемент, оцінити вплив цієї складової на діяльність малих підприємств є дуже складно.

Одним з перших серед західних вчених почав розглядати перешкоди до розвитку малих підприємств Леві Б. Він у своїх працях визначає проблеми, що повинні бути вирішені урядом. На основі даних по таких країнах, як Танзанія та Шрі-Ланка, вчений вивчає вплив на розвиток малих підприємств показників з трьох наступних сфер:

1) фінансова;

2) технологічна;

3) маркетингова.

Основною метою цього дослідження є з'ясування впливу різних стратегій малого підприємства на її розвиток.

Також велика група західних вчених займається визначенням впливу перешкод на розвиток малих підприємств у перехідній економіці. Деякі з них проводять порівняння між країнами. Наприклад, Брунетті А. [38] намагається у своїх роботах оцінити інституційні перешкоди для стимулювання розвитку малих підприємств приватної власності у країнах колишнього СРСР та західних країнах. Автор дістає висновку, що низка факторів є перешкодами до зростання:

1) складна податкова система;

2) надмірне регулювання зверху;

3) неврегульована законодавча база.

У своєму офіційному звіті Світовий банк визначає головною перешкодою розвитку малого бізнесу для країн з перехідною економікою відсутність ефективного політичного курсу , що «буде дисциплінувати старі підприємства та стимулювати нові».

З огляду на викладені вище підходи до визначення факторів впливу на діяльність малих підприємств побудуємо зведену таблицю 2.6 їх використання різними науковцями.

Таблиця 2.6 - Огляд факторів впливу на діяльність малих підприємств у роботах різних науковців

№ п/п	Фактори	Олексів І.Б.	Денега О.З.	Хімченко А.М.	Сторей Д.Ж.	Леві Б.
1	Витрати	Х				Х
2	Обсяги виробництва	Х
3	Прибуток	Х	Х			Х
4	Інвестиції			Х		Х
5	Обсяги заборгованості	Х				Х
6	Ліквідність	Х
7	Оборотність основних та оборотних засобів	Х
8	Ресурси:
9	матеріальні ресурси		Х
10	інформаційні ресурси		Х
11	фінансово-кредитні ресурси		Х	Х		Х
12	трудові ресурси		Х
13	Макродані:
14	Доходи населення			Х
15	Величина машинного виробництва			Х		Х
16	Поведінка підприємства		Х			Х
17	Форма управління		Х
18	Швидкість отримання інформації		Х
19	Розмір оподаткування			Х		Х
20	Система державної підтримки			Х	Х
21	Індивідуальні характеристики підприємця				Х
22	Характеристики підприємства				Х
23	Обрана стратегія підприємства				Х	Х

Список у таблиці 2.6 включає дослідження вчених, що визначають широке коло факторів або лише деякі з них. Вченими найбільш часто для аналізу діяльності використовується прибуток та фінансово-кредитні ресурси.

Рідше аналізуються наступні фактори:

1) обсяги виробництва;

2) ліквідність та оборотність основних та оборотних засобів;

3) матеріальні ресурси;

4) інформаційні ресурси;

5) трудові ресурси;

6) доходи населення;

7) форма управління;

8) швидкість отримання інформації;

9) індивідуальні характеристики підприємця;

10) характеристики підприємства.

Серед розглянутих факторів на нашу думку найбільш зручними та достовірними у використанні є:

1) прибуток;

2) фінансово-кредитні ресурси;

3) трудові ресурси;

4) витрати;

5) оподаткування.

Вони можуть бути представлені показниками, що легко виражаються у цифрах. Також дані за цими факторами є обов'язковими у регулярних статистичних звітах. Отже, їх легше отримати та перевірити.

2.2 Обґрунтування вибору імовірнісних моделей для оцінки факторів діяльності малих підприємств та теоретичні відомості по ним

Як визначає Грін В., моделі з дискретною залежною змінною називаються моделями з якісною реакцією. Вони описують ситуації, де не можна застосувати традиційні методи регресії [10, c. 959].

Задорожня Т.М. визначає, що саме урахування певних економічних та соціальних обставин зумовлює використання моделей якісного вибору для того, щоб проаналізувати можливі варіанти рішень [14, c. 69].

Загальний клас моделей дискретного вибору має залежні змінні зі значеннями 0, 1, 2, … У даній роботі залежна змінна є бінарною, тобто вона описує, чи діяло мале підприємство протягом року ефективно (Y = 1) чи ні (Y = 0). Для такої ситуації не можна застосовувати регресійний аналіз. Отже розглянемо більш детально імовірнісні моделі бінарного вибору, які визначає Грін В.:

1) модель лінійної імовірності;

2) пробіт - модель;

3) логіт - модель.

У працях Задорожньої Т.М. виділено за видами чотири типи моделей якісного вибору. До викладених вище трьох додано цензуровані моделі.

Логіт - модель [logit-model] та пробіт - модель [probit-models] - економетричні моделі, що відноситься до класу моделей, для аналізу яких не можна застосовувати звичайні методи регресійного аналізу. Відмінність їх полягає у тому, що у них залежна змінна може приймати лише обмежену кількість значень. У найпростішому випадку - лише 0 або1. Завдання полягає у тому, щоб визначити імовірність прийняття залежною змінною значення 0 або 1.

У якості аналітичного засобу використовується логістична функція (виражена у логарифмічній формі). Звідси йде і назва. Приклади моделей прийняття рішень: купувати власність чи арендувати, вибір маршруту мандрівок або вибір професій.

Логістична функція [logistic function] -- функція від одного аргументу, графік якої спочатку зростає повільно, потім швидко, а після цього знов уповільнює своє зростання, прямуючи до деякої границі. Прийнято казати, що він має S - подібну форму. Логістичні функції застосовують в аналізі попиту на товари, що здатні досягати певного рівня насиченості.

Імовірнісні моделі мають наступну загальну структуру:

Prob (відбувається подія j) = Prob (Y = j)

= F [відповідні ефекти: параметри] (2.1)

Розглянемо лінійні імовірнісні моделі. Фактори, що пояснюють результуючу змінну, зосереджені у векторі Х. Отже:

Prob[Y = 1] = F(x, в) (2.2)

Prob[Y=0] = 1 - F(x, в) (2.3)

Множина параметрів в відображає вплив змін, які відбуваються в Х, на імовірність. Проблема полягає у формуванні правої частини рівняння. Зобразимо її у вигляді лінійної регресії. Нехай:

F(x, в) = в'х (2.4)

Тоді лінійна імовірнісна модель має вигляд:

Yi = б+в'хi + еi, (2.5)

де Yi = 1 при виборі першої альтернативи і-тим суб'єктом;

Yi = 0 при виборі другої альтернативи і-тим суб'єктом;

хi - величина ознаки, яка задається;

еi - похибка з нульовим сподіванням E(еi) = 0 та незалежна від х: E(еi*xi = 0);

б, в - регресійні коефіцієнти, які визначаються.

Розглянемо недоліки моделі лінійної регресії.

По-перше, е є гетероскедастичним, оскільки дисперсія не є сталою величиною, а залежить від . Тобто, дисперсія залишків залежить від значення . Якщо наближається до 0 або 1, дисперсія прямує до 0, якщо =0,5, дисперсія набуває максимального значення.

По-друге, без спеціальних перетворень не можливо достовірно отримувати від моделі прогнозні результати у вигляді імовірностей. не може бути обмежене інтервалом [0; 1]. Як результат лінійна імовірнісна модель дає безглузді імовірності та негативні дисперсії [10, c. 961 та 14, с. 70].

Наведених труднощів дозволяє уникнути використання інтегральної функції розподілу на проміжку (0; 1). Для цього підходять багато неперервних розподілів імовірностей. Розглянемо рисунок 2.9.

Рисунок 2.9 - Стандартна логістична кумулятивна функція розподілу

За рисунком 2.8 видно, що кожному наборі значень факторів відповідає певне значення імовірності, що забезпечує неперервність функції.

Найчастіше використовуються два види розподілів імовірнісних значень : функція Лапласа (нормальний розподіл) та логістична функція розподілу.

Розглянемо вимоги щодо вказаних розподілів на спрощеному прикладі за функцією

, (2.6)

де - результуюча змінна;

- показники моделі;

- нульовий коефіцієнт моделі;

- коефіцієнти моделі при -х показниках;

- «залишки» для кожної пари значень (розрахункове) та (вихідні дані).

Імовірнісні моделі вимагають, щоб був розподілений за нормальним та логістичним законом розподілу. Для нормального закону розподілу це означає, що уся сукупність показників описує тенденцію розвитку певного процесу, дійсний графік розвитку якого ми ніколи не можемо визначити точно, але визначаємо наближено. Для прикладу у вигляді функції 2.6 процес описано лінією. Значення «залишків» дорівнюють відхиленням значень від відповідного значення на лінії, що описує за нашим припущенням процес.

На рисунку 2.10 зображено лінійний опис процесу для 10 значень з відстанями «залишків» для кожної точки, що зображені лініями від точки до прямої.

Для нашого прикладу функція 2.6 обчислена за методом найменших квадратів, для якої «залишки» або відхилення у своїй сумі дорівнюють нулю.

Загальний вигляд функції:

(2.7)

Графік функції 2.7 наведемо на рисунку 2.10.

Рисунок 2.10 - Графік функції

Нормальний розподіл процесу передбачає, що кожне його значення відповідає значенню стандартної нормальної функції щільності розподілу, як це показано на рисунку 2.11.

Рисунок 2.11 - Ілюстрація виконання стандартного нормального розподілу для кожного значення процесу

За рисунком 2.11 видно, що імовірність потрапляння значення процесу в інтервал від 4 до 6 дорівнює виділеній площі під функцією стандартного нормального розподілу.

Розглянемо нормальний та логістичний розподіли за Голдбергером А.С.

Як результат обчислення впливу показників у вигляді коефіцієнтів моделі на результуючу змінну будемо використовувати наступний вираз:

(2.8)

У групі імовірнісних моделей передбачається, що коефіцієнти моделі мають нормальний розподіл. Через це «залишки» у 2.8 мають також нормальний розподіл. Значення виразу може бути дозвільним, не обмеженим інтервалом [ 0; 1].

Випадкове значення змінної має стандартний нормальний розподіл, якщо функція її щільності є:

(2.9)

Графік функції 2.9 має форму «колокола», симетричного відносно нуля. Для будь-якого значення імовірність того, що менше або дорівнює отримується як площа під функцією щільності від

до : .

Це зображено на рисунку 2.12

Рисунок 2.12 - Функція щільності нормального розподілу та визначена площею імовірність

Позначимо верхню границю як та запишемо кумулятивну функцію розподілу стандартного нормального розподілу як:

(2.10)

Формула 2.10 визначає імовірність того, що випадкова змінна буде меншим або дорівнювати значенню . Кумулятивна функція має S подібну графічну форму: збільшується від 0 до 1 коли збільшується від - до +. . є інтегралом функції , ось чому є її похідною.

Випадкове значення змінної має стандартний логістичний розподіл, якщо її функція щільності описується формулою:

(2.11)

Ця функція також має форму «колокола», симетричного навколо нуля. Для будь-якого значення імовірність того, що менше або дорівнює одержується як площа під функцією щільності від

до :

Позначимо верхню межу як та запишемо кумулятивну функцію щільності стандартного логістичного розподілу як:

(2.12)

З формули 2.12 видно, що кумулятивна функція логістичного розподілу має S - подібну форму. Значення збільшується від 0 до 1 коли збільшується від - до +. .

Графік кумулятивної функції нормального логістичного розподілу зображено на рисунку 2.13.

Стандартний логістичний розподіл дуже схожий на стандартний нормальний розподіл. Функція щільності є похідною кумулятивної функції розподілу .

Функція стандартної логістичної щільності може бути виражена як:

(2.13)

Вираз можна знайти з функції 2.13:

. (2.14)

Рисунок 2.13 - Стандартна кумулятивна функція логістичного розподілу

Для фіксованого вектору регресорів повинні виконуватись наступні співвідношення:

(2.15)

(2.16)

Через математичну зручність для опису виразу , що заданий як змінна у формулах нормальної щільності розподілу (2.9) та кумулятивної функції нормального логістичного розподілу (2.12), використовують логістичний розподіл, що називають логістичною кумулятивною функцією розподілу.

При використанні кумулятивної функції нормального логістичного розподілу за формулою 2.12 отримуємо логіт - модель. При використанні кумулятивної функції нормального розподілу за формулою 2.10 отримуємо пробіт модель.

З'ясуємо, який з двох запропонованих розподілів варто використати.

У логістичному розподілі «хвости» важчі, ніж у нормального.

Отже, для значень функції в'х між, скажімо, -1,2 та +1,2 обидва розподіли будуть давати подібні імовірності. При значенні функції Y = 0 логістичний розподіл дасть більші імовірності при малих значеннях в'х та менші імовірності для Y = 0 при великих значеннях в'х, порівняно з нормальним розподілом.

При використанні обраних двох розподілів можна отримати різні прогнози, якщо:

1) у вибірці мало позитивних значень, для яких Y = 1, або мало негативних, для яких Y = 0;

2) присутній великий розкид хоч би однієї незалежної змінної Х.

Науковці Грін В. та Задорожня Т.М. вважають, що обґрунтувати переваги певного з двох розподілів важко. Вибір одного з них не є принциповим.

Але не завжди отримані коефіцієнти моделі виражають граничні ефекти, які ми використовуємо прямо для складання висновків. Загальний вид розрахування граничного ефекту є наступним:

, (2.17)

де - функція щільності, що відповідає кумулятивній функції розподілу .

Для нормального розподілу обчислення граничного ефекту кожного коефіцієнту будуть проводитись за формулою:

(2.18)

Для логістичного розподілу визначити граничні ефекти можна за формулою:

(2.19)

Граничні ефекти по кожній змінній відображають її дійсний вплив на результуючий Y. Тобто, наприклад, для дуже подібних за результатами логіт і пробіт - моделей отримані значення коефіцієнтів можуть бути дуже різними, але граничні ефекти для змінних будуть дуже схожі.

Обчислювати граничних ефектів через застосування частинної похідної є обов'язковим, оскільки ми працюємо з нелінійними моделями. Це дозволить отримати дійсну величину впливу окремого фактору на результуючу змінну в одиницях виміру цього фактору.

Якщо точний вид моделі (набір факторів та зв'язок між ними) невідомий, тоді використовують критерії, що дозволяють з певної множини моделей обрати найкращу. Найбільш розповсюдженими є інформаційні критерії Акаіке (Akaike) та Шварца (Schwarz). Вони побудовані так, щоб врахувати вплив на якість описання моделлю процесу, що досліджується, додавання змінних у модель. Це збільшує якість описання, але при надмірній кількості незалежних змінних означена якість буде штучно завищена. З іншого боку, недостатнє включення у модель змінних дає більшу стандартну помилку та знижує подібність вихідних та розрахункових даних моделі

Критерій Акаіке розраховується за формулою:

(2.20)

Критерій Шварца розраховується за формулою:

(2.21)

Запишемо пояснення до формул 2.20 та 2.21.

- вибіркова дисперсія залишків;

K - кількість незалежних змінних, враховуючи вільний член;

n - кількість спостережень.

У формулах перший доданок є оцінкою великої дисперсії, другий - використання додаткових змінних. При порівнянні двох типів моделей перевагу має специфікація з найменшим значенням критеріїв [21].

Як говориться у праці В.П. Носко, «оцінки Акаіке асимптотично переоцінюють (завищують) дійсне значення кількості необхідних змінних». Таких недоліків не має інформаційний критерій Шварца [37,c. 46].

Таким чином, серед існуючих сучасних підходів до визначення факторів впливу на діяльність малих підприємств ми відкинули індивідуальні характеристики підприємства (форма управління, оперативність реагування на зміни, індивідуальна поведінка) та її власника (рівень освіти, наявність попереднього досвіду роботи, вік) та залишили фінансові фактори: витрати, прибутки, кількість зайнятих, податкові відрахування та залучення коштів з зовнішніх джерел.

Для оцінювання імовірності ефективної роботи малого підприємства були обрані імовірнісні логіт - та орбіт - моделі. Показники, що їх оцінюють інформаційні критерії Акаіке і Шварца.

3 ЕКОНОМІКО - СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Визначення факторів впливу на діяльність малих підприємств та обґрунтування їх вибору

З аналізу підходів щодо визначення факторів впливу на діяльність малих підприємств у розділі 2.1 робимо висновок, що і вітчизняні, і західні вчені визначають фінансові показники провідними. З них виділимо окремо показники прибутку малого підприємства.

Показники прибутку підприємства малого бізнесу та особливо чистого прибутку відображають ефективність діяльності. Останній не враховує витрати підприємства на діяльність, на заробітну плату персоналу та податкові відрахування. Його кожне підприємство обчислює в «Звіті про фінансові результати». Саме через «чистоту» відображення успішності діяльності будемо вважати показник «Чистий прибуток» найкращою оцінкою найінформативнішого фактору прибутковості підприємства.

Також фактор прибутковості можна оцінити за показниками валового доходу та прибутку від продажу товарів і послуг. Останній є складовою валового доходу.

Згідно з законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом.

На нашу думку стабільна та успішна діяльність малого підприємства дає більше шансів на отримання фінансово-кредитних ресурсів, що є окремим фактором успішної діяльності. Один з його показників - банківський кредит. Сам факт отримання кредиту означає, що банківська установа провела оцінку ефективності діяльності підприємства та визнала її достатньою для успішного функціонування у майбутньому. Короткострокові кредити банків видаються строком не більше, ніж на 1 рік. Тобто, за оцінками банківських експертів, підприємство буде гарантовано діяти протягом цього строку достатньо успішно для повернення кредиту.

Фактор «фінансово-кредитні ресурси» може бути представлений також кредитами небанківської сфери, внеском власників до власного капіталу. Як свідчать дані агрегованого балансу малих підприємств України за 2005 та 2006 рік, ці джерела фінансово-кредитних ресурсів залучаються частіше. Залучення зовнішніх грошових коштів, відмінних від банківських кредитів, є характерним для малих підприємств України.

Додавання грошових коштів до власного капіталу відображається у статті «Додатковий капітал» пасиву балансу. Значення цієї статті для малих підприємств України у 2005 - 2006 роках становило 20,13% та 19,29%.

Порівняння часток короткострокових кредитів банків та додаткового капіталу у балансі можна зробити за даними таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Порівняння статей «Валового доходу» та короткострокових кредитів банків у балансі малих підприємств України.

	2005	2006	2005	2006	Прирост
	Власний капітал, млн. грн.	Структура, %	млн. грн.
Статутний капітал	89820,4	104244,6	41,36%	40,65%	14424,2
Додатковий капітал	43723,8	49476,4	20,13%	19,29%	5752,6
Резервний капітал	2044,3	2156,9	0,94%	0,84%	112,6
Короткострокові кредити банків	6037,2	9052,0	2,78%	3,53%	3014,8
Баланс	217191,9	256453,8	100,00%	100,00%	39261,9

За таблицею 3.1 видно, що частка додаткового капіталу у балансі малих підприємств є більшою за частку короткострокових кредитів банків. Але дані щодо додаткового капіталу переважно відображають ступінь залучення коштів до підприємства з джерел самого власника. Ось чому оберемо показник «Короткострокові кредити банків на кінець періоду, тис. грн.» для відображення фактору «фінансово-кредитні ресурси».

Очевидно, що чим більші у підприємства витрати на заробітну платню, тим більше персоналу воно може залучити. Підприємства з великим персоналом або з невеликим, але високоякісним з високими заробітними платами повинно мати ресурси на ці витрати. Тому можна стверджувати, що кількість зайнятих на малому підприємстві та обсяги середньої заробітної платні на одного зайнятого за рік відображають його діяльність. Оберемо ці два показника як характеристики фактору «трудові ресурси».

Фактор витрат, на нашу думку, є дуже важливим. Без аналізу витрат не можна говорити про діяльність підприємства. Витрати передують отриманню прибутку. Їх розміри говорять про ступінь ризикованості управління та здатність малого підприємства вилучити певну суму коштів на діяльність. В даній роботі аналізу підлягають малі підприємства усіх сфер діяльності. Вид діяльності зумовлює різні обсяги витрати. Для виробничих підприємств більш характерні виробничі витрати. Для підприємств з надання послуг - операційні. Тому як характеристику фактору витрат оберемо показники «Матеріальні» та «Операційні» витрати.

Дослідження у багатьох країнах показали, що сектор малих підприємств має незначну частку у ВВП, якщо податки, витрати на виконання податкових вимог та аудиторські послуги високі. Так, в Україні, де податкова політика вважається «обтяжливою», частка малих підприємств у ВВП становила у 2006 році лише 11%.

Підтвердженням обтяжливих для малих підприємств податків є динаміка частки доходів малих підприємств в економіці.

Дані щодо цього показника наведену на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Динаміка змін частки доходів малих підприємств в економіці (%) та обсягів реалізованої продукції (млрд. грн.)

Політика країни щодо податкових виплат підприємствами малого бізнесу може суттєво впливати на їх розвиток. Будемо розглядати податковий фактор як відображення ступеню взаємодії держави та підприємства сфери малого бізнесу. Як вимірники цього фактору використаємо обсяги відрахувань за непрямими податками з доходів та податком на прибуток.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг. Їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Непрямі податки стягуються державою незалежно від результатів господарської діяльності платника податків. Тобто, це пряме відображення податкового тягаря. Треба відмітити, що ставки непрямих податків - власна справа уряду окремої країни та впливати на розміри непрямих податків інші країни не можуть.

Витрати зі сплати непрямих податків з доходів несе споживач у складі ціни на продукцію, що він придбав. До непрямих податків з доході відносяться:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) мито.

Податок на прибуток прямопропорційно залежить від обсягів прибутку підприємства. Згідно з законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» «об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань».

Таким чином, для аналізу діяльності малих підприємств будемо використовувати наступні показники:

12) вид діяльності;

13) короткострокові кредити банків;

14) кількість зайнятих;

15) непрямі податки з доходів;

16) податок на прибуток;

17) матеріальні витрати;

18) заробітна платня за рік для одного зайнятого на підприємстві;

19) операційні витрати;

20) прибуток від продажу товарів і послуг;

21) валовий дохід;

22) чистий прибуток.

3.2 Обробка інформаційної бази по малих підприємствах

За вибірковими обстеженнями малих підприємств по Україні були отримані дані для 821, 957 та 960 малих підприємств відповідно 2004 - 2006 рокам. Дані мають вигляд таблиці. У кожному рядку міститься інформація по окремому підприємству. Кожне мале підприємство описане за 11 параметрами. Введемо їх до таблиці 3.2 та надамо позначення.

Таблиця 3.2 - Показники та їх позначення у базі даних по малих підприємствах

№ п/п	Показник	Позначення
1	Вид діяльності	Х1
2	Короткострокові кредити банків на кінець періоду, тис. грн.	Х2
3	Кількість зайнятих усього, осіб	Х3
4	Непрямі податки з доходів, тис. грн.	N1
5	Податок на прибуток, тис. грн.	N2
6	Матеріальні витрати, тис. грн.	Z1
7	Заробітна платня на одного зайнятого за рік, тис. грн.	Z2
8	Операційні витрати, тис. грн.	Z3
9	Прибуток від продажу товарів і послуг, тис. грн.	Pr1
10	Валовий дохід, тис. грн.	Pr2
11	Чистий прибуток, тис. грн.	Pr3

До ознак належить єдиний показник - код видів економічної діяльності. Він поданий у двозначній формі. Відповідність значень видів діяльності КВЕД надана у додатку А за джерелом [4, c. 73-74].

Усі інші показники, крім виду діяльності та кількості зайнятих, надані з одним десятковим знаком. Одиниця вимірювання - тисячі гривень та осіб для кількості зайнятих на малому підприємстві.

Короткострокові кредити банків на кінець періоду дорівнюють нулю, якщо підприємство кредитів не отримувало.

Відповідно до вимог законодавства [1], кількість зайнятих на малому підприємстві не повинна перевищувати 50 осіб. Ця вимога виконується для усіх малих підприємств бази.

Не усі малі підприємства з досліджених сплачують непрямий податок з доходу та податок на прибуток. Податок на прибуток не сплачується підприємствами з від'ємним чистим прибутком. Несплачені непрямі податки означають, що на звітну дату підприємство має за сплатою податку до бюджету борг перед державою.

Також деякі підприємства мають прописані у законах права не сплачувати податки у передбачених випадках. Але вирізнити такі підприємства від боржників наявна база даних не дає можливості. Якщо мале підприємство має борг з виплати податку, ефективність його діяльності під сумнівом.

Група показників витрат включають матеріальні та операційні витрати. Підприємства в залежності від сфери діяльності можуть не мати один з видів цих двох витрат. Наприклад, підприємства сфери послуг не завжди мають матеріальні витрати. Також до витрат віднесені виплати малим підприємством середньої заробітної платні для одного зайнятого.

Група показників прибутку малого підприємства складається з чистого прибутку, валового доходу та прибутку від продажу товарів і послуг.

Метою дослідження є добір та вимірювання впливу певних факторів на ефективність діяльності малого підприємства. Треба дати відповідь на питання якою є імовірність того, що протягом року мале підприємство буде працювати ефективно та які внески до цієї імовірності зробили окремі фактори.

Вимірником ефективності виступає чистий прибуток. Введемо до бази даних по малих підприємствах бінарну змінну Y, що буде дорівнювати 1 для підприємств з додатним та 0 - для підприємств з від'ємним чистим прибутком. Значення Y = 1 означає, що підприємство працювало протягом року ефективно.

Наявна база показників вибіркових спостережень за малими підприємствами вимагає провести вилучення даних по деяких з них, що зовсім не працювали. Не усі з малих підприємств протягом року займались дійсно певними підприємницькими процесами та не можуть відбивати ситуацію в Україні по справжніх працюючих малих підприємствах.

Багато малих підприємств не виконували ніяких робіт або займались лише споживанням отриманих кредитів. Залишимо у базі дослідження лише типові, найбільші у своїй масі працюючі підприємства, провівши у ряд етапів вилучення для кожного року дослідження.

Перший з етапів - вилучення з бази повністю «ледачих» підприємств. Ці підприємства мають лише значення по показниках «Вид діяльності» та «Кількість зайнятих». Усі інші показники дорівнюють нулю. Для 2004, 2005 та 2006 років кількість вилучень малих підприємств з такою ознакою становить відповідно 53, 80 та 86 одиниць.

Така ситуація дійсно може бути в Україні, оскільки для закриття підприємства повинні розрахуватись повістю зі своїми боргами. Для цього треба знайти кошти. Одне з їх джерел - продаж майна, але для цього треба, щоб спеціальні експерти його оцінили. Паралельно треба нести витрати по охороні майна недіючого малого підприємства. За організацію відкритих торгів майна підприємство також повинно заплатити. Виявляється, що інколи малому підприємству дешевше розпочати свою діяльність, ніж закритись. Такі підприємства можуть не мати діяльності та не закриватись роками.

Мале підприємство по законодавству зобов'язане нараховувати заробітну платню найманим працівникам. Але, коли коштів на це немає, у «Звіті про фінансові результати та дебіторську та кредиторську заборгованість» у розділі ІІ рядку 080 нараховується кредиторська заборгованість по заробітній платні. Статистична форма «Звіт про фінансові результати та дебіторську та кредиторську заборгованість» наведена у додатку Б.

У випадку, коли власник малого підприємства та члені його сім'ї оформлені як неоплачувані, розрахунків по заробітній платі зовсім не буде.

Другий етап - вилучення з бази дослідження малих підприємств, що показували лише від'ємний чистий прибуток. Усі інші показники, крім «Виду діяльності» та «Кількості зайнятих», дорівнювали нулю. Для трьох років було вилучено відповідно 0, 3 та 7 одиниці.

Мале підприємство за такими ознаками може не мати діяльності, але сплачує комунальні послуги та орендну платню. Це збільшує від'ємне значення чистого прибутку.

Третій етап - вилучення з бази дослідження малих підприємств, що звітували лише про операційні витрати та про наявність від'ємного чистого прибутку. Виплати по заробітній платні зроблені не були. Також нульові значення відповідають податковим виплатам, валовому доходу та прибутку від продажу товарів і послуг. Підприємство з такими ознаками не може буди кваліфіковане як повноцінно діюче. Для трьох років було вилучено відповідно 5, 6 та 9 одиниця.

Не завжди мале підприємство може правильно оцінити ринок та попит на ньому на свою продукцію. Ситуація в Україні по цінах дуже нестабільна, а у малих підприємств є багато внутрішніх та особливо зовнішніх конкурентів (наприклад, виробники дешевої китайської продукції, де робоча сила коштує дуже дешево). Мале підприємство не отримує прибутку від діяльності у таких умовах.

Четвертий критерій відсіювання - виплати підприємством лише заробітної плати та звітування від'ємного чистого прибутку. Рух грошових коштів не проводився по податковим показникам, показникам витрат та прибутку. Тобто, протягом року підприємство фактично не діяло. Для трьох років було вилучено відповідно 7 та 2 одиниці для останніх двох років.

З такими ознаками малі підприємства функціонують для виконання разових замовлень. Найманий працівник може шукати клієнтів, отримувати заробітну плату, але не знаходити та не мати через це діяльності та прибутку.

П'ятий критерій - отримання малим підприємством валового доходу, але нульового чистого прибутку та усіх інших показників, крім виплат з заробітної плати, кількості зайнятих та виду діяльності. Таких підприємств для 2004, 2005 та 2006 років було вилучено відповідно 0, 4 та 1 одиниця.

Для отримання валового доходу мале підприємство може бути змушене продати частину свого майна чи ресурсів. Описана вище ситуація зі звітуванням малого підприємства говорить про нестачу для неї коштів.

Останній критерій відкидання недіючих малих підприємств, шостий - виплати підприємством лише операційних витрат, отримання валового доходу та чистого прибутку. Усі інші показники дорівнюють нулю. Для трьох років було вилучено відповідно 1, 8 та 5 одиниць. Таке підприємство не виплачувало заробітну платню персоналу та податки до бюджету, не отримувало прибуток від продажу товарів та послуг, але отримувало валовий дохід від продажу, наприклад, своїх активів.

Відмітимо, що описані вище ознаки недіючих малих підприємств можуть бути пов'язані зі зміною його діяльності. Через власний розмір малі підприємства можуть легше його змінити, ніж великі підприємства. Це суттєво впливає на зміну структури їх витрат.

Також треба сказати, що малі підприємства можуть обирати свою власну облікову політику. Дати їй оцінку має право лише державний аудитор. За статистичними звітами малих підприємств не можна достовірно оцінити внутрішній рух коштів.

Разом з усієї бази було вилучено 66, 103 та 111 недіючих малих підприємства для кожного року дослідження.

Невелика частка малих підприємств в «очищеній» базі має дуже великі обсяги руху коштів по операційних та матеріальних витратах. Найбільше значення показника «Матеріальні витрати» становить 1652 тис. грн. у 2004 році та 1664 тис. грн. та 3859 тис. грн. у двох наступних роках. Найбільші значення показника «Операційні витрати» становлять 1552,9 тис. грн. у 204 році, 3302 тис. грн. у 2005 та 1558 тис. грн. у 2006 році.

Ці величини є одиничними для малих підприємств та порушують цілісність вибіркових даних. Ось чому для отримання однорідної сукупності було вилучено з бази по роках дослідження малі підприємства з обсягами матеріальних витрат більше 500 тис. грн. та малі підприємства з обсягами операційних витрат більше 400 тис. грн. За обмеженням по матеріальних витратах відповідно рокам дослідження було вилучено 19, 24 та 44 малі підприємства. З обмеженням по операційних витратах - 22, 24 та 25 малих підприємств.

Усього з первинної бази даних було за викладеними вище критеріями виключено у 2004 - 2006 роках відповідно 107, 151 та 179 малих підприємств.

Очищена база вибіркових даних по малих підприємствах України містить для 2004 - 2006 років відповідно 714, 806 та 781 мале підприємство.

3.3 Характеристика наявних даних для аналізу діяльності малих підприємств

Розглянемо статистичні характеристики описаної у розділі 3.2 сукупності вибіркових даних по малих підприємствах України. Вона містить інформацію по обраних у розділі 3.1 показниках за 2004 - 2006 роки відповідно для 714, 806 та 781 малих підприємств.

Для дослідження імовірності ефективної роботи малого підприємства розглянемо співвідношення ефективно та неефективно працюючих малих підприємств по 2004 - 2006 роках. Змінна Y є бінарною та дорівнює 1, якщо мале підприємство має додатне значення чистого прибутку та 0 у протилежному випадку. При подальшій побудові імовірнісних моделей Y буде виступати результуючою змінною. Її частотний аналіз по базі даних малих підприємств наведений у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Частотний аналіз результуючої змінної Y у 2004 - 2006 роках

Y	2004	2005	2006
	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
0	401	56,16%	425	52,73%	386	49,42%
1	313	43,84%	381	47,27%	395	50,58%

Порівнюючи розподіл бінарної змінної по роках за даними таблиці 3.3 видно, що кількість ефективно працюючих малих підприємств постійно зростає. Збільшення часток ефективно працюючих малих підприємств відбулось на 3,43% у 2004 - 2005 рік та на 3,31% у 2005 - 2006 рік. У 2006 році кількість малих підприємств з додатним чистим прибутком навіть перевищила 50% та становила 50,58%. Це відбулось незважаючи на меншу кількість спостережень за малими підприємствами 2006 року (781 одиниць), порівняно з 2005 (806 одиниць).

За допомогою показників описової статистики надалі розглянемо статистичні характеристики обраних показників впливу на ефективність діяльності малих підприємств у таблиці 3.2.

Перший з них Х1 - «Вид діяльності». Він відображає кількість малих підприємств у базі за КВЕД. Розглянемо цей показник по 2004-2006 роках. В нашій вибірці присутні малі підприємства видів діяльності, перелік яких за КВЕД наведено у додатку А. Розподіл малих підприємств за цим показником у вибірці та у державі наведений у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Частотний аналіз кількості малих підприємств за видами діяльності у вибірці та у державі

Вид діяльності	Малі підприємства у вибірці	Малі підприємства держави
	2004	2005	2006	2008
	од.	%	од.	%	од.	%	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1	63	8,82%	52	6,45%	40	5,12%	6,20%
2	0	0,00%	0	0,00%	0	0,00%	0,20%
5	5	0,70%	3	0,37%	5	0,64%	0,59%
10	0	0,00%	0	0,00%	0	0,00%	0,20%
11	0	0,00%	0	0,00%	0	0,00%	0,20%
12	0	0,00%	0	0,00%	0	0,00%	0,10%
13	1	0,14%	0	0,00%	0	0,00%	0,11%
14	1	0,14%	1	0,12%	0	0,00%	0,10%
15	22	3,08%	24	2,98%	18	2,30%	2,80%
17	3	0,42%	3	0,37%	3	0,38%	0,36%
18	6	0,84%	5	0,62%	4	0,51%	0,59%
19	2	0,28%	3	0,37%	1	0,13%	0,25%
20	8	1,12%	6	0,74%	5	0,64%	0,77%
21	3	0,42%	0	0,00%	1	0,13%	0,24%
22	8	1,12%	11	1,36%	11	1,41%	1,80%
24	2	0,28%	6	0,74%	3	0,38%	0,24%
25	2	0,28%	5	0,62%	3	0,38%	0,57%
26	12	1,68%	10	1,24%	8	1,02%	1,40%
27	1	0,14%	2	0,25%	0	0,00%	0,12%
28	7	0,98%	8	0,99%	6	0,77%	1,05%
29	32	4,48%	21	2,61%	16	2,05%	3,25%
30	0	0,00%	1	0,12%	1	0,13%	0,00%
31	1	0,14%	3	0,37%	3	0,38%	0,24%
32	1	0,14%	3	0,37%	1	0,13%	0,38%
33	4	0,56%	3	0,37%	2	0,26%	0,29%
34	2	0,28%	1	0,12%	2	0,26%	0,15%
35	0	0,00%	0	0,00%	1	0,13%	0,30%
36	4	0,56%	5	0,62%	6	0,77%	0,61%
37	2	0,28%	1	0,12%	0	0,00%	0,31%
40	2	0,28%	1	0,12%	0	0,00%	0,32%
41	2	0,28%	2	0,25%	1	0,13%	0,29%
45	104	14,57%	82	10,17%	75	9,60%	7,30%
Вид діяльності	Малі підприємства у вибірці	Малі підприємства держави
	2004	2005	2006	2008
	од.	%	од.	%	од.	%	%
1	2	3	4	5	6	7	8
50	11	1,54%	13	1,61%	10	1,28%	1,64%
51	87	12,18%	88	10,92%	98	12,55%	15,20%
52	133	18,63%	119	14,76%	114	14,60%	14,80%
55	10	1,40%	24	2,98%	25	3,20%	2,90%
60	23	3,22%	29	3,60%	24	3,07%	3,40%
63	9	1,26%	14	1,74%	12	1,54%	1,82%
64	2	0,28%	2	0,25%	2	0,26%	0,29%
67	1	0,14%	0	0,00%	0	0,00%	0,10%
70	22	3,08%	108	13,40%	137	17,54%	12,30%
71	3	0,42%	21	2,61%	15	1,92%	1,84%
72	8	1,12%	12	1,49%	11	1,41%	1,21%
73	28	3,92%	23	2,85%	21	2,69%	2,71%
74	28	3,92%	35	4,34%	37	4,74%	3,85%
80	19	2,66%	23	2,85%	24	3,07%	2,73%
85	2	0,28%	5	0,62%	4	0,51%	0,36%
90	2	0,28%	1	0,12%	2	0,26%	0,27%
92	6	0,84%	7	0,87%	8	1,02%	0,82%
93	20	2,80%	20	2,48%	21	2,69%	2,43%
Сума	714	100,00%	806	100,00%	781	100,00%	100,00%

За розподілом даних малих підприємств по виду діяльності у таблиці 3.4 видно, що у базі даних найбільше представників (частка у загальній кількості становить в один з років дослідження більше 4%) сільського господарства (код КВЕД 01), виробників машин та устаткування (код КВЕД 29), сфери будівництва (код КВЕД 45), оптової торгівлі та посередництва (код КВЕД 51), роздрібної торгівлі побутовими товарами (код КВЕД 52), операцій з нерухомістю (код КВЕД 70) та послуг юридичним особам (код КВЕД 74).

Структура малих підприємств за видом діяльності в нашій вибірці відповідає структурі діяльності усіх малих підприємств держави, що видно при порівнянні стовпців 2, 4 та 6 (для вибірки) з стовпцем 8 (для структури по державі). На макрорівні малі підприємства станом на 1 квітня 2008 року представлені найбільше у сільському господарстві (7,2%), будівництві (7,3%), оптовій торгівлі та посередництві (15,2%), роздрібній торгівлі побутовими товарами (14,8%) та у сфері операцій з нерухомістю та наданні послуг підприємцям (12,3%).

Для виявлення співвідношення кількості виробничих та невиробничих малих підприємств у вибірці введемо нову бінарну змінну - К, що буде дорівнювати 1, якщо вид діяльності малого підприємства відповідає виробничому виду діяльності (коди КВЕД менше 50) та 0, якщо КВЕД малого підприємства говорить про невиробничу діяльність (код КВЕД від 50 до 99).

Частотний аналіз змінної К по базі даних малих підприємств наведений у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Частотний аналіз змінної К у 2004 - 2006 роках

К	2004	2005	2006
	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
0	414	57,98%	544	67,49%	565	72,34%
1	300	42,02%	262	32,51%	216	27,66%

З огляду на розподіл змінної К у таблиці 3.5 можна сказати, що у вибірці частка виробничих малих підприємств зменшується у динаміці. Зменшення відбулось на 14,36% з 42,02% у 2004 до 27,66% у 2006 році. Як говорить документ «Економічна оцінка України» міжнародної Організації економічної кооперації та розвитку, в Україні з 2000 року помітна тенденція переміщення малих підприємств до невиробничої сфери [41, с. 26]. Тобто, у нашій вибірці загальноукраїнська тенденція щодо діяльності малих підприємств виконується.

Наступний показник статистичного аналізу X2 - «Короткострокові кредити банків на кінець періоду». У групі досліджуваних малих підприємств відповідно рокам брали кредити лише 49 (6,86%) підприємств для першого року дослідження, 76 (9,43%) для 2005 та 64 (8,20%) для 2006. Оскільки кредити брала незначна частка підприємств з вибірки, розглядати частотний розподіл цього показника недоцільно.

Описова статистика до показника Х2 «Короткострокові кредити банків на кінець періоду» наведена у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Статистичні характеристики показника Х2 «Короткострокові кредити банків на кінець періоду», тис. грн.

	Кількість спостереженьодиниць	Середнє, тис. грн.	Медіана, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Мінімум, тис. грн.	Максимум, тис. грн.
2004	714	9,23	0,00	6589,70	0,00	1512,00
2005	806	12,04	0,00	9704,10	0,00	3450,00
2006	781	9,35	0,00	7305,20	0,00	2016,90
	Нижній квартіль, тис. грн.	Верхній квартіль, тис. грн.	Розкид, тис. грн.	Середнє квадратичне відхилення, тис. грн.	Асиметрія	Коефіцієнт варіації, %
2004	0,00	0,00	1512,00	77,19	0,12	836,39%
2005	0,00	0,00	3450,00	128,09	0,09	1063,87%
2006	0,00	0,00	2016,90	96,80	0,10	1034,89%

Через дуже незначну кількість малих підприємств у групі дослідження, що отримували кредити від банків, показники медіани, верхнього та нижнього квартілів показали нульові значення. Неоднорідність даних за показником коефіцієнту варіації найбільша у 2005 році (1063,87%). Значення показника асиметрії говорять про незначну асиметрію, але це наслідок того, що дуже мало малих підприємств брало кредит. Через це значення медіани дорівнює нулю. Асиметрія розрахована як відношення різниці середнього по сукупності та медіани до середнього квадратичного відхилення.

Також деякі підприємства у вибірці брали дуже великі кредити. Для 2004 року максимальне значення по кредиту становить 1512 тис. грн., для 2005 - 3450 тис. грн. та 2016,9 тис. грн. у 2006 році. Це зумовило велике значення середнього для сукупності.

Наступний показник аналізу - змінна Х3 «Кількість зайнятих на підприємстві». Границі цього показника обмежені знизу мінімальною кількістю зайнятих - одна особа, а зверху законодавством - 50 осіб.

Розглянемо статистичні характеристики змінної Х3 у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Статистичні характеристики показника Х3 «Кількість зайнятих на підприємстві», осіб

	Кількість спостережень, одиниць	Середнє, осіб	Медіана, осіб	Сума, осіб	Мінімум, осіб	Максимум, осіб
2004	714	7	3	4728	1	48
2005	806	7	4	5366	1	48
2006	781	6	4	4805	1	45
	Нижній квартіль, осіб	Верхній квартіль, осіб	Розкид, осіб	Середнє квадратичне відхилення, осіб	Асиметрія	Коефіцієнт варіації, %
2004	1	10	47	8	0,43	127,30%
2005	1	9	47	8	0,33	120,22%
2006	1	8	44	7	0,31	113,06%

Описова статистика показника «Кількість зайнятих на підприємстві» у таблиці 3.7 говорить, що у середньому по сукупності було зайнято 7 осіб для 2004 - 2005 років та 6 осіб для 2006 року. Показник розподілений неоднорідно. Значення коефіцієнту варіації підтверджують неоднорідність даних, оскільки є значно більшим за 33% (коефіцієнт варіації у 2004 році 127,30%, у 2005 120,22% та у 2006 113,06%). Значення показника асиметрії коливається у межах 0,3 - 0,4, що говорить про помірну асиметрію.

Більша частина малих підприємств у вибірці має лише 1 зайнятого (291 (40,75%) малих підприємств у 2004 році, 265 (32,87%) у 2005 та 250 (32,01%) у 2006 році). Але розкид у показника значний та охоплює майже весь можливий діапазон від 1 до 50 осіб.

Дослідити розподіл кількості малих підприємств за групами зайнятих можна по даним рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 - Розподіл кількості малих підприємств за інтервалами кількості зайнятих у 2004 - 2006 році, одиниць

За рисунком 3.2 можна сказати, що у вибірці зі збільшенням кількості зайнятих кількість малих підприємств зменшується. Найбільше підприємств з кількістю зайнятих в інтервалі 1 - 5 осіб. Ця тенденція характерна для усіх трьох років дослідження.

Група показників податкового фактору є наступною у нашому розгляді. До них відносяться N1 «Непрямі податки з доходів» та N2 «Податок на прибуток». Податкові виплати не можуть бути менше нуля для підприємства. Ось чому мінімальне значення цього показника нуль.

У середньому по вибірці мале підприємство сплачувало за 2004 рік 124,18 тис. грн., за 2005 рік - 141,26 тис. грн. та 195,65 тис. грн. у 2006 році.

Дослідити це можна за статистичними характеристиками показника N1 «Непрямі податки з доходів», що наведені у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Статистичні характеристики показника N1 «Непрямі податки з доходів», тис. грн.

	Кількість спостережень, одиниць	Середнє, тис. грн.	Медіана, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Мінімум, тис. грн.	Максимум, тис. грн.
2004	714	36,61	7,20	26140,50	0,00	823,30
2005	806	37,56	6,70	30271,30	0,00	904,70
2006	781	37,86	6,70	29571,10	0,00	526,90
	Нижній квартіль, тис. грн.	Верхній квартіль, тис. грн.	Розкид, тис. грн.	Середнє квадратичне відхилення, тис. грн.	Асиметрія	Коефіцієнт варіації, %
2004	0,00	44,50	823,30	70,25	0,42	191,88%
2005	0,00	47,50	904,70	71,54	0,43	190,48%
2006	0,00	45,70	526,90	69,71	0,45	184,10%

З огляду на дані таблиці 3.8 показник N1 асиметрія даних знаходиться у помірних межах (від 0,25 до 0,5) в усі роки дослідження. Коефіцієнт варіації показує великі коливання значень спостережень, що набагато більші граничного значення 33%.

Результати частотного аналізу показника «Непрямі податки з доходів» наведемо у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Частотний аналіз показника «Непрямі податки з доходів»

Інтервал, тис. грн.	2004	2005	2006
	Кількість підприємств, од.	Частка, %	Кількість підприємств, од.	Частка, %	Кількість підприємств, од.	Частка, %
0	231	32,35%	287	35,61%	277	35,47%
0-100	405	56,72%	419	51,99%	412	52,75%
100-200	55	7,70%	73	9,06%	65	8,32%
200-300	13	1,82%	18	2,23%	16	2,05%
300 і більше	10	1,40%	9	1,12%	11	1,41%
Сума	714	100,00%	806	100,00%	781	100,00%

За даними таблиці 3.9 можна прослідити, що близько 33% малих підприємств зовсім не сплачують непрямі податки. Найбільше малих підприємств сплачує непрямих податків в інтервалі від 0 до 100 тис. грн.: 405 підприємств у 2004, 419 у 2005 та 412 у 2006 році.

Другий показник податкового фактору - N2 «Податок на прибуток». Наведемо статистичні характеристики показника у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - Статистичні характеристики показника N2 «Податок на прибуток», тис. грн

	Кількість спостережень, одиниць	Середнє, тис. грн.	Медіана, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Мінімум, тис. грн.	Максимум, тис. грн.
2004	714	2,42	0,00	1727,90	0,00	159,50
2005	806	1,42	0,00	1147,20	0,00	97,30
2006	781	1,91	0,00	1492,80	0,00	118,80
	Нижній квартіль, тис. грн.	Верхній квартіль, тис. грн.	Розкид, тис. грн.	Середнє квадратичне відхилення, тис. грн.	Асиметрія	Коефіцієнт варіації, %
2004	0,00	0,10	159,50	11,00	0,22	454,43%
2005	0,00	0,30	97,30	5,64	0,25	396,12%
2006	0,00	0,20	118,80	7,85	0,24	410,50%

Можна за результатами таблиці 3.10 сказати, що асиметрія є помірною (знаходиться у межах від 0,25 до 0,5) та коефіцієнт варіації дуже значний. Значення асиметрії у помірних границях отримані через багато неплатників податку на прибуток (у 2004 році не сплачували податок на прибуток 534 (74,78%) малі підприємства, у 2005 - 573 (71,09%) та у 2006 - 567 (72,60%)). Це зумовлює нульове значення медіани. Відмітимо, що податок на прибуток сплачують лише ті підприємства, що мають додатний чистий прибуток. Оскільки велика кількість малих підприємств податок на прибуток не сплачувала, розглядати частотний розподіл цього показника не будемо.

У середньому по роках дослідження малими підприємствами вибірок сплачувалось 2,42 тис. грн. у 2004, 1,42 тис. грн. у наступному році та 1,91 тис. грн. у 2006 році. Розкид значень майже у 65 разів перевищує середнє. Тобто, у вибірках присутні значні викиди даних.

Порівнюючи характеристики обох податкових показників, видно, що масштаб показника «Податок на прибуток» значно менший від «Непрямих податків». Середнє майже у 15 разів менше та розкид, менший приблизно у п'ять разів. Це пояснюється тим, що податок на прибуток сплачують лише підприємства з додатним значенням показника «Чистий прибуток», а непрямі податки стягуються з певної діяльності.

Наступна група аналізу - показники фактору витрат. Перший з них за таблицею 3.2 - Z1 «Матеріальні витрати».

Мінімальне значення показника - нуль, оскільки витрати не можуть бути від'ємними. У середньому по першій вибірці малих підприємств витрачалось на матеріали 419 тис. грн., 395,21 тис. грн. та 632 тис. грн. відповідно рокам дослідження. Розглянемо статистичні характеристики Z1 по даним таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 - Статистичні характеристики показника Z1 «Матеріальні витрати», тис. грн.

	Кількість спостережень, одиниць	Середнє, тис. грн.	Медіана, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Мінімум, тис. грн.	Максимум, тис. грн.
2004	714	47,92	11,35	34212,30	0,00	470,60
2005	806	48,65	10,70	39209,70	0,00	497,00
2006	781	48,90	10,50	38194,50	0,00	494,40
	Нижній квартіль, тис. грн.	Верхній квартіль, тис. грн.	Розкид, тис. грн.	Середнє квадратичне відхилення, тис. грн.	Асиметрія	Коефіцієнт варіації, %
2004	1,30	52,40	470,60	82,20	0,44	171,55%
2005	1,00	47,40	497,00	88,37	0,43	181,65%
2006	1,30	48,30	494,40	89,37	0,43	182,75%

Таблиця 3.11 говорить про те, що ступінь коливання показника «Матеріальні витрати» навколо середнього дуже великий, оскільки коефіцієнт варіації значно більший граничного 33%. Асиметрія у середньому для років дослідження становить 0,4 та знаходиться у помірних межах від 0,25 до 0,5. Розкид майже у 10 разів більший за середнє. Крім того 25% малих підприємств мають матеріальні витрати на суму, більшу за 45 тис. грн. для кожного року. Також 25% малих підприємств витрачають на матеріали менше 1,3 тис. грн. у 2004, 1 тис. грн. у 2005 та 1,3 тис. грн. у 2006 році.

Розглянемо частотний розподіл показника «Матеріальні витрати» у таблиці 3.12 по роках дослідження.

Таблиця 3.12 - Частотний аналіз показника «Матеріальні витрати»

Інтервал, тис. грн.	2004	2005	2006
	Кількість підприємств, од.	Частка, %	Кількість підприємств, од.	Частка, %	Кількість підприємств, од.	Частка, %
0-100	137	19,19%	156	19,35%	139	17,80%
100-200	462	64,71%	527	65,38%	528	67,61%
200-300	68	9,52%	64	7,94%	55	7,04%
300-400	28	3,92%	31	3,85%	34	4,35%
400 і більше	19	2,66%	28	3,47%	25	3,20%
Сума	714	100,00%	806	100,00%	781	100,00%

Частотний аналіз показника «Матеріальні витрати» у таблиці 3.12 показав, що найбільше матеріальних витрат зроблено в інтервалі від 100 до 200 тис. грн. 462 малими підприємствами (64,71%) у 2004 році, 527 малими підприємствами (65,38%) у 2005 році та 528 малими підприємствами (67,61%) у 2006 році.

Другий показник групи витрат - Z2 «Заробітна платня». Отримати уявлення про середній розмір оплати праці для одного зайнятого за весь рік на малих підприємствах вибірки можна за допомогою показників описової статистики, наданих у таблиці 3.13.

Таблиця 3.13 - Статистичні характеристики показника Z2 «Заробітна платня», тис. грн.

	Кількість спостережень, одиниць	Середнє, тис. грн.	Медіана, тис. грн.	Сума, тис. грн.	Мінімум, тис. грн.	Максимум, тис. грн.
2004	714	22,90	3,45	16348,36	0,00	197,00
2005	806	20,12	3,50	16220,20	0,00	199,10
2006	781	21,74	4,53	16975,69	0,00	196,00
	Нижній квартіль, тис. грн.	Верхній квартіль, тис. грн.	Розкид, тис. грн.	Середнє квадратичне відхилення, тис. грн.	Асиметрія	Коефіцієнт варіації, %
2004	2,07	26,10	197,00	39,18	0,50	171,10%
2005	2,43	9,17	199,10	38,25	0,43	190,07%
2006	3,10	10,50	196,00	41,18	0,42	189,44%

За даними таблиці 3.13 видно, що у середньому по вибірках один зайнятий малого підприємства отримував за весь рік 22,90 тис. грн., 20,12 тис. грн. та 21,74 тис. грн. відповідно рокам дослідження. Порівняння верхнього квартілю та максимуму показує, що 25% малих підприємств витрачали на заробітну платню одному зайнятому у рік від 26,1 до 197 тис. грн. у 2004, від 9,17 до 199,1 тис. грн. у 2005 та від 10,5 до 196 тис. грн. у 2006 році. Коефіцієнт варіації говорить про значний розкид даних, оскільки є набагато більшим за граничні 33%. Асиметрія для усіх років знаходиться у границях помірних значень від 0,25 до 0,5.