• Вступ
• Модуль 1. Діяльність підприємства, що забезпечує основну операційну та загальну ефективність його функціонування
• Тема 1. Виробнича інфраструктура підприємства
• Тема 2. Організація транспортного господарства підприємства
• Тема 3. Організація енергетичного та складського господарства підприємства
• Модуль 2. Економічні аспекти діяльності підприємств та їх об'єднань в умовах державного регулювання економіки
• Тема 4. Соціально-економічна ефективність діяльності підприємства. Поняття та показники соціально-економічної ефективності діяльності підприємства
• Висновок
• Рекомендована література
• Додатки
• Фонд заробітної плати основних робітників
• Вартість основних фондів механічного цеху
• Планова калькуляція собівартості картера редуктора

Вступ

Основною вихідною величиною для розрахункових характеристик прямоточної лінії служить такт (хв/шт.):

r = Fc*n/N,

де Fc - тривалість зміни, хв.;

n - кількість змін;

N - добова програма лінії, шт.

Fc=8*60 (1-0,03) =465,6 (хв)

N=440000/251=1752,988 (шт)

r= (465,2*2) /1752,988=0,531 (хв/шт)

При розрахунку тривалості зміни потрібно врахувати, що втрати робочого часу протягом зміни становлять 2-3%, а режим роботи лінії двозмінний.

Темп прямоточної лінії, що характеризує її продуктивність (годинна продуктивність лінії, шт/год):

Тч = 60/r

Тч=60/0,531 (шт/ год)

Ритм прямоточної лінії визначається добутком такту лінії на розмір передатної партії, що прийняти рівним 5шт.

Р=0,531*5=2,665 (хв)

Кількість робочих місць

Срi = ti/r

де ti - штучний час на виконання i-й операції, хв.

Для одержання прийнятої кількості робочих місць необхідно розрахункове їхнє число округлити до цілого. Відношення розрахункової кількості робочих місць до прийнятого визначає коефіцієнт завантаження робочих місць на даній операції. Коефіцієнт завантаження потокової лінії визначають відношенням суми розрахункової кількості робочих місць по всіх операціях технологічного процесу на число робочих місць на лінії.

Явочну чисельність робітників на лінії розраховують на основі завантаження робочих місць по окремих операціях з урахуванням сполучення професій.

Для цього необхідно вибрати період обслуговування й побудувати графік роботи лінії з урахуванням часу роботи недовантаженого робочого місця (хв.) протягом періоду обслуговування:

Тм = Тобс*Квн

де Тобс - період обслуговування, 240 мінут,

Квн - коефіцієнт завантаження недовантаженого робочого місця.

Отримані результати розрахунків зведені в табл.1 (додаток А).

Робота недовантажених робочих місць із урахуванням сполучення професій представлена на рис.1.

Рис.1 Графік роботи недовантажених робочих місць

Облікова чисельність робітників на лінії (чол.):

Рсп = Ряв* (1+в/100) *2,де Ряв - явочна чисельність основних робітників, чол.;

в - відсоток кількості робітників на випадок невиходу на роботу з різних причин.

Рсп =34* (1+11,1/100) *2=75,548 ? 76 (чол.)

На прямоточній лінії розраховують технологічний, транспортний, резервний, оборотний і цикловий заділи. Цикловий заділ являє собою суму технологічного, транспортного, резервного й оборотного заділів. Резервний заділ визначають як відношення програми випуску до добутку кількості змін і кількості операцій. Величину між операційного заділу визначають різницею виробничими можливостями суміжних операцій за однаковий період:

Z = ( (To*Ci) /ti) - ( (To*Ci+1) /ti+1),

де To - час одночасної роботи на суміжних операціях, хв.;

Ci, Ci+1 - кількість верстатів, що працюють, відповідно, на i-й і i+1-й операціях.

Визначаються між операційні заділи:

1-2: Z= (240*5) /2, 7-7- (240*5) /2,7=0

2-3: Z= (240*5) /2, 7-7- (240*6) /3,25=1,368

3-4: Z= (208,32*6) /3,25- (208,32*7) /3,5=-32,049

Z= (31,68*6) /3,25- (31,68*6) /3,5=4,178

4-5: Z= (166,8*7) /3, 5-5- (166,8*2) /0,9=-37,067

Z= (41,52*7) /3, 5-5- (41,52*1) /0,9=36,907

Z= (31,68*6) /3, 5-5- (31,68*1) /0,9=19,109

5-6: Z= (166,8*2) /0, 9-9- (166,8*2) /1,02=43,608

Z= (54,24*1) /0, 9-9- (54,24*2) /1,02=-46,086

Z= (18,96*1) /0, 9-9- (18,96*1) /1,02=2,478

6-7: Z= (221,04*2) /1,02- (221,04*7) /3,8=26,233

Z= (18,96*1) /1,02- (18,96*7) /3,8=-16,338

Технологічний заділ приймаємо рівним 5 шт.

Транспортний заділ приймаємо рівним 4 шт.

Резервний заділ дорівнює 440000/ (2*7) =31428,571 (32429 шт.

Оборотний заділ (сума між операційних заділів) дорівнює 2,341 (3 шт).

Цикловий заділ дорівнює 32441 шт.

Тема 2. Організація транспортного господарства підприємства

В основу розрахунку кладе трудомісткість обробки виробів на виробничих ділянках цеху, дійсний фонд часу роботи встаткування, коефіцієнт виконання норм. Розрахунок устаткування здійснюється по видах робіт на основі питомої ваги кожного виду робіт у загальній трудомісткості по виробничих ділянках і в цілому по цеху.

Розрахункова кількість виробничого встаткування на ділянках цеху по j-му виду робіт.

Cj = (Tобщ*Yj) / (Fд*Kвн)

де Yj - питома вага j-го виду робіт у загальній трудомісткості;

Tобщ - трудомісткість робіт з виробничих ділянок, ч.;

Fд - дійсний фонд часу роботи встаткування з урахуванням числа змін роботи ділянок, який вважаємо прийнятим 4055 год.;

Kвн - коефіцієнт виконання норм, прийнятий рівним 1.

Визначається кількість устаткування по кожному виді робіт:

Запресовування: (600000*0,3) /4055=44,39 (45 шт.

Шліфування: (600000*0,17) /4055=25,154 (26 шт.

Свердління: (600000*0,25) /4055=36,991 (37 шт.

Фрезерування: (600000*0,12) /4055=17,756 (18 шт.

Полірування: (600000*0,16) /4055=23,674 (24 шт.

Усього встаткування на ділянках у цеху: 153 шт.

До допоміжного устаткування ставиться встаткування заточувального відділення, ремонтного відділення, устаткування для майстерні з ремонту пристосувань і інструмента. Укрупнено кількість заточувальних верстатів приймається в розмірі 4-6% від всіх виробничих верстатів цеху, що обслуговуються заточенням. Заточенням не обслуговуються полірувальні й шліфувальні верстати. Кількість доводочних верстатів становить 50% від заточувальних. Кількість верстатів для ремонтного відділення прийнятий у розмірі 4,3% від кількості виробничих верстатів механічного цеху. Кількість верстатів для майстерні з ремонту пристосувань і інструмента приймається з розрахунку 4 - 1,45% від числа виробничого встаткування механічного цеху.

Заточувальні верстати: 139*0,575=8 шт.

Доводочні верстати: 8/2=4 шт.

Ремонтні верстати: 189 *0,043=8,127 (9 шт.

Майстерня з ремонту: 4-4- (189*0,0145) =1,26 (2 шт.

До транспортного внутрішньоцехового обслуговування відносяться: електрокари й стрічковий конвеєр (1 шт.). Кількість електрокар:

K= (Q*n/ (q*Fд*60)) * (Lср/Vср+ta+tр),

де Q - загальна вага деталей, що транспортуються, за рік, т;

n - середня кількість транспортних операцій на одну

деталь, прийняти рівним 10;

q - заповнення електрокари за один рейс, у середньому

становить 0,4 т;

Fд - дійсний річний фонд часу роботи електрокари в плині двох змін, прийняти рівним 4015 год;

Lср - середній пробіг електрокари за один рейс туди й назад, м;

V - середня швидкість електрокари, прийняти рівної 6км/год;

ta, tр - час відповідно на завантаження й розвантаження електрокари на кожну операцію, прийняти рівним по п'яти мінут.

K= ( (200000+440000*8,5) *10) / (400*4015)) * (0,12/6+0,167) =

=4,588 ? 5 шт.

Результати розрахунку всього встаткування цехи представлені в табл.2 (додаток А).

Завдання 3. Розрахунок штату цеху по категоріях персоналу

Чисельність працюючих перебуває по наступних категоріях персоналу:

основні робітники на потоковій лінії й виробничих ділянках;

допоміжні робітники;

керівники;

фахівці;

службовці.

Чисельність основних робітників на виробничих ділянках цеху визначається на основі трудомісткості планованого обсягу робіт, коефіцієнта виконання норм і ефективного фонду часу роботи одного робітника. Розрахунок фонду часу роботи одного робітника виконаний у табл.3 (додаток А).

При розрахунку балансу робочого часу врахувати, що цілодобові невиходи на роботу становлять від номінального фонду часу (%): відпустки основні - 10; додаткові - 0, 3-0,4; по вагітності й родам - 0, 1-0,2; по виконанню державних і суспільних обов'язків - 0,1; через хворобу й травматизм - 0, 2-0,3.

Втрати часу за рахунок скороченого робочого дня для підлітків визначаються виходячи з розрахунку 0,02 год., що доводяться на один робітника в день.

Розрахунок кількості основних робітників для виробничих ділянок цеху виконується з урахуванням розрядів і режиму роботи цеху.

Пресування: (600000*0,3) /1785,112=100,834 ? 101 чол.

Шліфування: (600000*0,17) /1785,112=57,139 ? 58 чол.

Свердління: (600000*0,25) /1785,112=84,028 ? 84 чол.

Фрезерування: (600000*0,12) /1785,112=40,334? 41 чол.

Полірування: (600000*0,16) /1785,112=53,778 ? 54 чол.

Кількість основних робітників по розрядах приймається від загальної їхньої кількості на виробничих ділянках у наступному співвідношенні:

3-го розряди - 60% - 226 чол.;

4-го розряди - 20% - 75 чол.;

2-го розряди - 10% - 37 чол.;

5-го й 6-го розрядів - по 5% - 19 чол.

Облікова чисельність основних робітників на ділянках цеху:

Рсп=338* (1+11,1/100) =375,518 ? 376 чол.

Чисельність допоміжних робітників визначається по нормах обслуговування.

Допоміжні робітники, зайняті обслуговуванням устаткування:

Наладчики встаткування: 212/13=16,308 ? 17*2 зміни=34 чол.

Робітники по міжремонтному обслуговуванню й дрібному ремонту:

а) дрібних і середніх деталей: 212/40=5,3?6*2 зміни =12 чол.;

б) базових і корпусних: 212/23=9,217? 10*2 зміни =20 чол.

Робітники по заточенню інструментів: 178/27,5=6,478? 7*2 зміни =14 чол.

Робітники з ремонту пристосувань і допоміжного устаткування: 452*0,017=7,684 (8 чол.

Допоміжні робітники, зайняті на загально цехових роботах, у дужках - призначений оклад:

Розподільники робіт (1600 грн.): 452/32,5=13,9 ?14 чол.

Водії напольного транспорту (1300 грн.): 5*2=10 чол.

Комірники-роздавальники інструментів і пристосувань (1400 грн.): 452/40=11,3 ? 12 чол.

Комірники цехових складів (1400 грн.):

а) склад заготівель: 212/150=1,413 ? 2*2=4 чол.;

б) проміжний склад: 212/100=2,12 ? 3*2=6 чол.

Контролери й старші контролери (1700 грн.):

452*0,055=24,86 ? 25 чол.

Для визначення чисельності фахівців, керівників і службовців використовуються відповідні нормативні матеріали. Результати розрахунків занесені в табл.4 (додаток А).

Після розрахунку чисельності по категоріях персоналу отримані результати зведені в табл.5 (додаток А).

Завдання 4. Розрахунок фонду заробітної плати

Розрахунок виконується окремо по категоріях персоналу. При визначенні фонду заробітної плати основних робітників варто виділити прямій, годинний, денний і місячний фонди, які розрізняються між собою по складу елементів заробітної плати, що включаються в них. Фонд прямої заробітної плати розраховують на підставі трудомісткості роботи або відпрацьованого часу залежно від прийнятої форми оплати праці. У даному випадку прийнята оплата праці основних робітників по відрядній системі.

Прямий фонд заробітної плати основних робітників на потоковій лінії розраховується на підставі річної програми випуску картера редуктора й розцінки на нього 72,5 грн. Для основних робітників на інших виробничих ділянках розрахунок прямого фонду заробітної плати виконується укрупнено, виходячи загальної трудомісткості робіт і середньогодинної тарифної ставки.

Прямий фонд заробітної плати на потоковій лінії:

440000*72,5=31 900 000 (грн.).

Середньогодинна тарифна ставка по виробничих ділянках:

(37*6,2+226*7,5+75*8,2+19*8,2+19*10,4) / (37+226+75+19+19) =

=7,7 (грн.).

Прямий фонд заробітної плати на виробничих ділянках:

600000*7,7=4646489,4 (грн.).

Годинний, денний і місячний фонди заробітної плати визначаються на підставі прямого фонду й ряду доплат.

Фонд доплат дорівнює добутку кількості робітників, вартості редуктора (середньогодинної тарифної ставки), розміру доплати й ефективного фонду часу.

Доплати за роботи у вечірній і нічний час виплачують робітником других і третіх змін і визначаються в такий спосіб: вечірній час - 20 % годинної тарифної ставки за кожну годину; нічний час - 40 % годинної тарифної ставки за кожну годину.

Вечірній час зважає на 18-22 год., а нічне з 22-6 год. Прийнято, що 1-ая зміна - з 8 до 16 годин, а 2-ая зміна - з 17 до 23 годин. Доплати за роботу у вечірній час на потоковій лінії:

38*72,5*0,2*4*1785,112=3934386,8 (грн.).

Доплати за роботу в нічний час на потоковій лінії:

38*72,5*0,4*1785,112=1967193,4 (грн.).

Доплати за роботу у вечірній час на виробничих ділянках:

188*7,7*0,2*4*1785,112=2067302,5 (грн.).

Доплати за роботу в нічний час на виробничих ділянках:

188*7,7*0,4*1785,112=1033651,3 (грн.).

Доплати незвільненим бригадирам за керівництво бригадою становить 10-15 % їхньої тарифної ставки залежно від числа робітників у бригаді (від 5 до 10 чоловік - 10%, понад 10 чоловік - 15 %).

Доплати незвільненим бригадирам на потоковій лінії

(3 бригади):

3*72,5*0,15*1785,112=58239,6 (грн.).

Доплати незвільненим бригадирам на виробничих ділянках (13 бригад):

13*7,7*0,15*1785,112=26803,5 (грн.).

Розмір премій робітником розраховується на основі розміру, затвердженого на підприємстві, але не більше 40 % від фонду прямої заробітної плати.

Премії на потоковій лінії (20 %): 31900000*0, 2=6380000 (грн.).

Премії на виробничих ділянках (20 %):

4646489,4*0,2=929297,9 (грн.).

Доплати за сполучення професій становлять 12% від прямої зарплати робітників, які сполучають професії. Їх визначають добутком кількості робітників, що сполучають професії, вартості редуктора, розміру доплати й ефективного фонду часу.

Доплати за сполучення професій на потоковій лінії:

2*72,5*0,12*1785,112=31060,9 (грн.).

Годинний фонд заробітної плати визначається додатком всіх перерахованих вище додаткових заробітних плат до прямого фонду.

Годинний фонд на потоковій лінії: 44270880,7 (грн.).

Годинний фонд на виробничих ділянках: 8703544,6 (грн.).

Середня годинна заробітна плата дорівнює відношенню годинного фонду до добуток облікової чисельності на ефективний фонд часу.

Середня годинна заробітна плата на потоковій лінії:

44270880,7/ (76*1785,112) =326,3 (грн.).

Середня годинна заробітна плата на виробничих ділянках:

8703544,6/ (376*1785,112) =13,0 (грн.).

Додаткова заробітна плата, що включається в денний фонд заробітної плати, складається з оплати пільгових годин підлітків. Вона визначається добутком середнє годинної заробітної плати й кількості втрат внутрізмінного часу. Середня денна заробітна плата одного робітника дорівнює відношенню денного фонду заробітної плати до добутку облікової чисельності й ефективного фонду часу в днях.

Оплата пільгових годин підлітків на потоковій лінії:

326,3*5,02=163,8 (грн).

Оплата пільгових годин підлітків на виробничих ділянках:

13,0*5,02=6,53 (грн).

Денний фонд на потоковій лінії: 44272518,7 (грн).

Денний фонд на виробничих ділянках: 8703609,9 (грн).

Середня денна заробітна плата на потоковій лінії:

44272518,7 / (76*223,139) =2610,6 (грн).

Середня денна заробітна плата на виробничих ділянках:

8703609,9/ (376*223,139) =103,7 (грн).

Місячний фонд заробітної плати формується на основі денного фонду й додаткової заробітної плати, що входить у місячний фонд (оплата чергових відпусток). Розмір оплати чергових відпусток визначається на основі середньої денної заробітної плати одного робітника, числа робітників і середньої кількості днів відпустки, що доводиться на один середнє облікового робітника. Виходячи з місячного фонду заробітної плати й облікового складу робітників, визначається середня річна заробітна плата одного робітника.

Оплата чергових відпусток на потоковій лінії:

2610,6*76*25=4960140 (грн).

Оплата чергових відпусток на виробничих ділянках:

103,7*376*25=974780 (грн).

Місячний фонд на потоковій лінії: 49233658,7 (грн).

Місячний фонд на виробничих ділянках: 9678389,9 (грн).

Середня річна заробітна плата на потоковій лінії:

49233658,7/76=647811,3 (грн).

Середня річна заробітна плата на виробничих ділянках:

9678389,9/376=25740,4 (грн).

Отримані результати розрахунків фонду заробітної плати основних робітників на потоковій лінії й інших виробничих ділянках зведені в табл.6 (додаток А).

Річний фонд прямої заробітної плати допоміжних робітників, зайнятих на загально цехових роботах, підраховують по їхній кількості, виходячи з місячних окладів.

Додаткову заробітну плату для цієї групи робітників визначають укрупнено в розрахунку 15 - 20 % від річного фонду прямої заробітної плати.

Пряма заробітна плата:

(1600*14+1300*10+1400*12+1400*4+1400*6+1700*25) *12=1034400 (грн).

Додаткова заробітна плата (17,5%): 1034400*0,175=228270 (грн).

Місячний фонд: 1262670 (грн).

Зарплата допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням устаткування, у даному випадку розраховується так само, як і для основних робітників.

Прямий фонд заробітної плати:

88*7,1*1785,112=1110339,7 (грн).

Доплати за роботу у вечірній час:

88*7,1*0,2*4*1785,112=444124,4 (грн).

Доплати за роботу в нічний час:

88*7,1*0,4*1785,112=222062,2 (грн).

Доплати незвільненим бригадирам (8 бригад):

8*7,1*0,15*1785,112=15140,6 (грн).

Премії (20 %):

1110339,7*0,2=222067,9 (грн).

Годинний фонд: 2013734,8 (грн).

Оплата пільгових годин підлітків: 7,1*5,02=35,5 (грн).

Денний фонд: 2013770,3 (грн). Середня денна заробітна плата:

2013770,3/ (88*223,139) =102,6 (грн).

Оплата чергових відпусток:

102,6*88*25=225618,4 (грн).

Місячний фонд: 2239388,7 (грн).

Місячний фонд зарплати керівників, фахівців і службовців розраховують виходячи з посадових окладів і кількості працюючих по кожній штатній посаді. Додаткова зарплата становить від фонду прямої їхньої зарплати: для керівників 15%, для фахівців 10%, службовців 5%.

Пряма заробітна плата керівників:

(3500+3000+2500*4+2300*7+2300+1700+1600+2500+1800+2200+1200+2300+1900*2+1800*4) *12=708000 (грн).

Додаткова заробітна плата керівників: 708000*0,15=106200 (грн).

Місячний фонд керівників: 814200 (грн).

Пряма заробітна плата фахівців:

(2200+3*1800+2*1800+1600+1600+1600+2*1700+2300) *12=260400 (грн).

Додаткова заробітна плата фахівців:

260400*0,1=26040 (грн).

Місячний фонд фахівців: 286440 (грн).

Пряма заробітна плата службовців:

(1000+1800+3*1500+1500+2*1200+2*1100+1500+1500+3*1400+2*1300+2*1200) *12=307200 (грн).

Додаткова заробітна плата службовців: 307200*0,05=15360 (грн).

Місячний фонд службовців: 322560 (грн).

Результати розрахунків представлені в табл.7 (додаток А).

Тема 3. Організація енергетичного та складського господарства підприємства

По своєму призначенню вся площа механоскладального цеху ділиться на виробничу, допоміжну, конторсько-побутову й іншу.

До виробничої площі ставляться ділянки основного виробництва (10 м² на 1 верстат); заточувальне відділення (8 м² на 1 верстат); ремонтне відділення (22 м² на 1 верстат); майстерна енергетика (20% від площі ремонтного відділення); майстерня з ремонту пристосувань і інструмента (22 м² на 1 верстат); контрольне відділення (5% від виробничої площі).

Ділянки основного виробництва: 189*10=1890 (м²).

Заточувальне відділення: 12*8=96 (м²).

Ремонтне відділення: 9*22=198 (м²).

Майстерна енергетика: 198*0,2=39,6 (м²).

Контрольне відділення: (1890+96+198+39,6) *0,05=113,8 (м²).

Виробнича площа: 2376,78 (м²).

До допоміжної площі ставляться інструментально-роздавальна комора (0,8 м на один виробничий верстат) і цеховий склад матеріалів і заготівель (15% те виробничої площі).

Інструментально-роздавальна комора: 189*0,8=151,2 (м²).

Цеховий склад: 2376,78*0,15=356,517 (м²).

Допоміжна площа: 507,717 (м²).

До конторсько-побутової площі ставляться: приміщення контори цеху, гардеробні, умивальні, душові, убиральні й ін. Ця площа становить 0,9 м на один працівника.

Конторсько-побутова площа: 669*0,9=602,1 (м²).

До іншої площі ставляться тамбури, головні корпусні проїзди, сходові клітки, вентиляційні камери й т.д. Інша площа при укрупнених розрахунках визначається в розмірі 10-14% від виробничої площі.

Інша площа (12 %): 2376,78*0,12=285,214 (м²).

На підставі розрахованої площі цеху визначається його ширину й довжину, кількість прольотів. При цьому враховується, що довжина прольоту повинна бути кратна кроку колон, що приймається рівним 6 м, а також, що цех має вигляд прямокутника зі співвідношенням ширини й довжини приблизно 3: 4. Виходячи із цього прийняті розміри цеху: 60x48 м.

Результати розрахунків всіх видів площ занесені в табл.8 (додаток А).

Завдання 6. Розрахунок вартості основних фондів

Вартість основних фондів включає вартість будинків і споруджень, виробничого й допоміжного устаткування, інструмента й пристосувань, інвентарю. Вартість будинків і споруджень укрупнено визначається добутком об'єму приміщення, кубатурного коефіцієнта (прийнятий рівним 1,1) і вартості 1 м³ і включає дві складові: виробничі й допоміжні приміщення й конторсько-побутові та інші приміщення.

Виробничі й допоміжні приміщення (висота - 8 м, вартість - 900 грн за 1 м³):

(2736,78+507,717) *8*1,1*900=25696416,24 (грн).

Конторсько-побутові та інші приміщення (висота - 4 м, вартість - 1800 грн за 1 м³):

(602,1+285,214) *4*1,1*1800=7027523,71 (грн).

Вартість будинків і споруджень: 32723939,95 (грн).

Первісна вартість устаткування включає ціну встаткування, видатки на монтаж (становлять приблизно 5 %) і витрати на впакування, транспортування й накладні видатки (сумарно 5 % від ціни встаткування).

Ціна встаткування (визначається укрупнено, виходячи із середньої ціни одиниці встаткування - 12000 грн):

212*12000=2544000 (грн).

Видатки на монтаж:

2544000*0,05=127200 (грн).

Витрати на впакування, транспортування й ін.:

2544000*0,05=127200 (грн).

Первісна вартість устаткування: 2798400 (грн).

Різні види встаткування представлені в табл.9 (прил. А).

Видатки на інструмент і пристосування, що значаться в основних фондах, становлять приблизно 10-15 % від первісної вартості виробничого й допоміжного устаткування.

Видатки на інструмент і пристосування (12,5 %):

2798400*0,125=349800 (грн).

При наближених розрахунках вартість контрольно-вимірювальних приладів і устроїв можна прийняти в розмірі 3-8 %, а виробничого й господарського інвентарю 1-1,5 % від первісної вартості виробничого й допоміжного устаткування.

Контрольно-вимірювальні прилади (5%): 2798400*0,05=139920 (грн).

Виробничий і господарський інвентар (1,5%):

2798400*0,015=41976 (грн).

Результати розрахунків вартості окремих елементів основних фондів цехи занесені в табл.10 (прил. А).

Завдання 7. Розрахунок енергопотреби цеху

Енергопотреба цеху включає потреба в електроенергії для виробничих і побутових потреб, потреба у воді для виробничих і побутових потреб, у парі для опалення й вентиляції. Потреба в кожному виді енергії визначають на підставі відповідних залежностей.

Загальна потреба в електроенергії складається з потреб для виробничих і побутових потреб. Річний видаток електроенергії для виробничих потреб (кВт*ч):

W=P*Fg*Ka,

де P - сума активних потужностей всіх электроприёмников устаткування цеху з урахуванням втрат у трансформаторах і активному навантаженні приймачів високої напруги, кВт;

Fg - дійсний річний фонд часу роботи встаткування у дві зміни, 4055 год;

Kа - коефіцієнт завантаження встаткування за часом (0,5).

Видаток електроенергії на верстатах: 212*4500*4055*0,5=1934235 (кВт*ч).

Видаток електроенергії на електрокарах і конвеєрі:

6*2000*4055*0,5=24330 (кВт*ч).

Загальний видаток електроенергії для виробничих потреб: 1958565 (кВт*ч).

Річний видаток електроенергії на освітлення в даному випадку визначається виходячи з норми видатку на 1 м площі цеху. При укрупнених розрахунках як середній видаток освітлювальної енергії прийняти 15 Вт*год на 1 м² площі статі цеху із включенням в останню службових і побутових приміщень. Освітлювальний період прийняти рівним 2000ч.

Видаток електроенергії на висвітлення: 3771,81*15*2000=113154,3 (кВт*ч).

Річний видаток води для охолодних рідин при різанні металу (О, м) визначається по числу верстатів цеху:

,

де Сb - годинний видаток води на один верстат, що у середньому становить 0,6л/ч;

n - кількість виробничих верстатів цеху;

Fg - дійсний річний фонд часу верстатів;

Ка - коефіцієнт завантаження верстатів.

Видаток води для охолодних рідин:

(0,6*189*4055*0,935) /1000=429,948 (м) .

Річний видаток води на побутові потреби визначається з розрахунку 25 л у зміну на кожного працюючого.

Видаток води на побутові потреби:

25*223,139*669=3732 (м) .

Річна потреба пари на опалення й вентиляцію:

,

де g - видаток тепла на 1 м будинки, у середньому становить 17,5 ккал/год;

H - кількість годин в опалювальному періоді, прийнятий рівним 180

дням;

V - загальний обсяг будинку, м;

i - теплота випару (540 ккал/кг).

Потреба пари на опалення й вентиляцію:

(17,5*180* ( (2376,78+507,717) *8+ (602,1+285,214) *4)) / (1000*540) =155,31 (т).

Модуль 2. Економічні аспекти діяльності підприємств та їх об'єднань в умовах державного регулювання економіки

Тема 4. Соціально-економічна ефективність діяльності підприємства. Поняття та показники соціально-економічної ефективності діяльності підприємства

У план за собівартістю виробу включають два документи:

планова калькуляція собівартості картера редуктора;

кошторис витрат на виробництво.

Для розрахунку калькуляції собівартості картера редуктора необхідно розрахувати вхідні в неї такі комплексні статті, як ремонтний фонд (видатки по втримуванню й експлуатації встаткування) і цехові видатки на потоковій лінії.

Ремонтний фонд цеху включає наступні статті витрат:

Утримування встаткування.

Капітальний ремонт.

Поточний ремонт.

Амортизаційні відрахування.

Відшкодування зношування.

Інші видатки.

Стаття "Утримування встаткування" включає ряд видатків:

а) витрати на допоміжні матеріали визначаються з розрахунку 400 грн на один виробничий верстат у рік:

189*400=75600 (грн);

б) основна й додаткова зарплата допоміжних робітників по обслуговуванню встаткування: 223938,87;

в) відрахування на соціальне страхування 4%, у пенсійний фонд 32% і до фонду безробіття 1,5% від суми основної й додаткової заробітної плати:

223938,87*0,375=83977,08 (грн);

г) витрати на енергію для виробничих цілей (1 кВт*год=0,15 грн):

1958565*0,15=293784,75 (грн).

д) витрати на воду для виробничих цілей (1 м =0,15 грн):

1958565*0,15=293784,75 (грн).

Стаття "Капітальний ремонт" приймається в даному випадку рівної 20 тис. грн. Стаття "Поточний ремонт" включає:

а) витрати на поточний ремонт устаткування (10 % від їхньої первісної вартості):

2798400*0,1=2798640 (грн);

б) витрати на поточний ремонт пристосувань і інструмента (5 %):

139920*0,05=6996 (грн);

в) витрати на поточний ремонт транспортних засобів (20 %):

24570*0,2=4914 (грн).

Елементи статті "Амортизаційні відрахування" расчитываются відповідно до встановлених норм амортизації:

а) для встаткування - 15 %:

2798400*0,15=419760 (грн);

б) для інструмента й пристосувань - 25 %:

349800*0,25=87450 (грн);

в) для транспортних засобів - 25 %:

24570*0,25=6142,5 (грн).

Стаття "Відшкодування зношування" розкриває втримування й ремонт малоцінних і швидко, що зношуються інструментів, і видатки по їхньому відновленню, приймається в розмірі 100 грн на один основного робітника:

452*100=45200 (грн).

Стаття "Інші видатки" становить 5 % від суми всіх перерахованих вище статей ремонтного фонду цеху:

1547667,69*0,05=77383,38 (грн).

Розмір ремонтного фонду на потоковій лінії укрупнено визначається по питомій вазі основної зарплати робітників на потоковій лінії в основній зарплаті робочі цехи:

(4923365,87/5891104,86) *1625051,07=1358101,07 (грн).

Для визначення величини цехових видатків на потоковій лінії необхідно розрахувати кошторис цехових видатків. Вона включає статті:

1. Утримування цехового персоналу: основну й додаткову зарплату, відрахування на соцстрах і пенсійний фонд, фонд зайнятості, керівників, фахівців, що служать і допоміжних робітників, зайнятих на загальцехових роботах:

(126267+81420+28644+32256) *1,375=369307,13 (грн).

Утримування будинків і споруджень, що складаються з:

а) видатків електроенергії на висвітлення (1 кВт*год=0,15 грн):

113154,3*0,15=16973,15 (грн);

б) видатків пари на опалення (1 т=0,15 грн):

155,31*0,15=23,3 (грн);

в) видатків води на побутові потреби (1 л=0,15 грн):

3731999,78*0,15=559799,97 (грн);

г) видатків на матеріали та інші видатки, беруться в розмірі 3% від первісної вартості будинків і споруджень:

32723939,95*0,03=981718,2 (грн).

3. Витрати на поточний ремонт будинків і споруджень становлять 1% у рік від їхньої первісної вартості:

32723939,95*0,01=327239,4 (грн).

Амортизаційні відрахування:

а) будинків і споруджень - 5%: 32723939,95*0,05=1636197 (грн);

б) інвентар - 15%: 41976*0,15=6296,4 (грн).

5. Видатки на випробування, досвіди й винахідництво становлять 450 грн у рік на один працюючого:

669*450=301050 (грн).

6. Видатки на охорону праці становлять 3% від річного фонду зарплати робітників:

6241310,73*0,03=187239,32 (грн).

7. Інші видатки визначаються в розмірі 5% від суми всіх перерахованих вище статей:

4385843,87*0,05=219292,19 (грн).

Результати розрахунків представлені в табл.11 (прил. А).

Цехові видатки на потоковій лінії приймають у відсотках від суми витрат на зарплату основних робітників.

Відсоток цехових видатків розраховують як відношення суми цехових видатків до суми витрат на зарплату основних робочі цехи й ремонтний фонд цеху.

Відсоток цехових видатків:

4605136,06/ (5891104,86+1625051,07) *100=61,27%

Цехові видатки на потоковій лінії:

(61,27/100) *4427088,07=2712476,86 (грн).

При розрахунку цехової собівартості картера редуктора варто використовувати угруповання витрат по калькуляційних статтях видатків:

витрати на сировину й матеріали визначаються виходячи з видатку матеріалу і його вартості (вага заготівлі - 10 кг, ціна 1 кг - 2,5 грн, відходи - 10% за ціною 0,87 коп за 1 кг).

Вартість відходів, які реалізуються за ціною металобрухту, виключають із витрат на матеріали:

440000 (10*2,5+0,0087) =11003828 (грн).

основну зарплату визначають як суму основної заробітної плати основних робітників на лінії й половини основної заробітної плати допоміжних робітників, що обслуговують устаткування:

4427088,07+201373,48/2=4527774,81 (грн).

додаткову заробітну плату визначають аналогічно попередньому пункту, оперуючи з додатковими заробітними платами відповідно:

4923365, 87-4427088,07+ (223938, 87-201373,48) /2=507560,5 (грн).

відрахування на соцстрах, у пенсійний фонд і фонд безробіття розраховуються як 37,5% від суму двох попередніх пунктів:

(4527774,81+507560,5) *0,375=1888250,74 (грн).

видатки на підготовку й освоєння нових видів продукції приймаються в розмірі 12% від основної зарплати:

4527774,81*0,12=543332,98 (грн).

Планова калькуляція зведена в табл.12 (прил. А).

Кошторис витрат на виробництво складається укрупнено на основі даних про питому вагу кожного елемента в загальному результаті витрат. Видатки на оплату праці становлять у проектованому механоскладальному цеху 28%. Виходячи з питомої ваги видатків на оплату праці, її абсолютної величини, визначаються в цілому витрати на виробництво, а потім витрати по кожному економічному елементі. Результати занесені в табл.13 (додаток А).

Завдання 9. Техніко-економічні показники цеху

Техніко-економічні показники діляться на основні групи: абсолютні показники й відносні.

Абсолютні показники є основними величинами, що характеризують виробничу потужність цеху, відносні визначають зміни у виробничо-господарській діяльності цеху у відносних величинах. Відносні показники визначаються на основі абсолютних:

Річний випуск продукції (за собівартістю): 22541325,84 (грн).

а) на один працюючого: 22541325,84/669=33694,06 (грн/ чол).

б) на один основного робітника: 22541325,84/452=49870,19 (грн/ чол).

в) на 1 м (загальної площі: 22541325,84/3771,811=5976,26 (грн/мІ).

г) на 1грн основних фондів: 22541325,84/36078605,95=0,625.

д) на 1 мІ виробничої площі: 22541325,84/2884,497=7814,65 (грн/мІ).

е) на одиницю виробничого встаткування: 22541325,84/212=106327,01 (грн/шт).

ж) на 1 грн фонду зарплати працюючих: 22541325,84/6383630,73=3,53.

з) на 1 грн. фонду зарплати основних робітників: 22541325,84/5891104,86=3,83.

Коефіцієнт змінності: 669/356=1,879.

Середня встановлена потужність устаткування на один основного працюючого в найбільш навантажену зміну: 1958565/297=6594,49 (кВт/ чол).

Середній розряд основних робітників: (2*37+3* (33+226) +4* (13+75) +5* (30+19) +6*19) /452=3,456 (4.

Середня зарплата основних робітників:

а) середньогодинна: (32,63+1,3) /2=16,97 (грн);

б) середньоденна: (261,06+10,37) /2=135,72 (грн);

в) середньомісячна: (64781,13+2574,04) /2=33677,59 (грн);

г) середньомісячна на один робітника: (64781,13+2574,04+81420/27+28644/12+32256/19) /5=14891,08 (грн/ чол).

Таким чином, розраховані в даному випадку техніко-економічні показники механічного цеху представлені в табл.14 (додат. А).

Висновок