Аналіз готової продукції (на прикладі ПрАТ "ВОСХОД" Путивдьського району Сумської області)

Оцінка фінансового стану ПрАТ "Восход" Сумської області. Аналіз динаміки та виконання плану валового виробництва готової продукції підприємства. Оцінка продуктивності і собівартості продукції організації, пошук та виявлення резервів збільшення її випуску.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.04.2015
Размер файла 82,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Кафедра статистики, аналізу господарської діяльності та маркетингу

Курсова робота

з аналізу господарської діяльності

на тему: Аналіз готової продукції (на прикладі ПрАТ «ВОСХОД» Путивдьського району Сумської області)

Студентки 5 курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності____________________

Литвинова О.П.

Керівник ________________________

____________________________________

Суми 2015

Вступ

Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу.

За умов ринкової економіки господарчим суб'єктом (підприємствам) надані широкі права і можливості у реалізації своїх економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Економічний аналіз обов'язково повинен передувати прийняттю науково обґрунтованих рішень на бухгалтерському рівні управління. Аналіз має не лише виявити недоліки, а й розкрити можливості подальшого зростання економіки. За цих умов зростає важливість проведення своєчасного економічного аналізу ПрАТ «Восході», зокрема таких важливих показників, як показники виробництва готової продукції та її реалізації.

Обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту пріоритет віддається об'єму виробництва продукції, який визначає обсяг продажів. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а, навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ту продукцію і в такому обсязі, які воно може реалізувати.

Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому облік та аналіз готової продукції виробництва є актуальним.

Виробництво готової продукції впливає на фінансові результати роботи підприємства. Крім того, реалізація виробничої продукції - це основне джерело формування доходу підприємства. Тому техніко-економічний аналіз роботи підприємства починається з аналізу виробництва продукції, у вивченні обсягу виробництва, темпів його зростання, тобто у оцінці виконання плану виробництва продукції.

Метою даної курсової роботи є вивчення теоретичних основ, методики організації обліку виробництва готової продукції та аналізу її основних показників, розвиток аналітичного мислення, систематизації, закріплення і розширення теоретичних знань, а також ознайомлення з сучасними критеріями характеристики готової продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв.

Для досягнення цілей курсової роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- вивчити теоретичні аспекти обліку та аналізу готової продукції;

- дослідити існуючий порядок документального оформлення та обліку випуску і реалізації готової продукції;

- вивчити звітність матеріально-відповідальних осіб;

- здійснити аналіз виробництва та реалізації готової продукції.

Інформаційною базою для написання даної курсової роботи послужили нормативна і законодавча база, наукова, спеціальна і довідкова література.

Задачею даної роботи є, також, характеристики готової продукції і аналіз обсягу і асортименту продукції власного виробництва. Роль проведення аналізу показників виробництва готової продукції полягає в тому, що якнайкраще розкрити резерви збільшення обсягу виробництва продукції завдяки кращому використанню наявних потужностей, трудових і матеріальних ресурсів.

У роботі висвітлено частину теоретичного питання аналізу параметрів виробництва продукції.

В роботі показано своє бачення проблеми резервів росту обсягу виробництва і реалізації продукції.

Дана курсова робота на тему “Аналіз готової продукції” виконана на основі даних підприємства - ПрАТ «Восході» Путивльського району, основною діяльністю якого є вирощування зернових, технічних та решти культур. Підприємство є прибутковим.

1. Теоретичні основи аналізу готової продукції

1.1 Значення та завдання аналізу готової продукції

валовий план продукція собівартість

За нових ринкових умов господарювання всі підприємства здобули повну оперативну самостійність у виборі того, якої і скільки виробляти продукції, з ким співпрацювати, кому продавати свою продукцію, як організовувати і планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що цю свободу дій спрямовано передовсім на врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги виробництва продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності як у цілому, так і щодо окремих виробничих підрозділів;

б) оцінка виконання планів виробництва, постачання й реалізації продукції, динаміка обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;

г) розкриття взаємозв'язку і взаємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів виробництва продукції, а також розроблення заходів щодо їх повного та ефективного використання.

Для виконання аналітичного дослідження основними джерелами інформації є:

- форма статистичної звітності №50 с. г. “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємства”,

- дані бухгалтерського обліку,

- звіт про витрати та вихід продукції 5.5 с. г.,

- нормативно-довідкова література, тощо.

Рівень виконання плану валового збору оцінюють на основі порівняння фактичного валового збору з плановим.

Готова продукція, як правило, повинна здаватися на склад у підзвіт матеріально відповідальній особі.

До готової продукції відносять також роботи і послуги сільськогосподарського характеру, виконані на сторону. Облік готової продукції ведуть в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Згідно з Положенням про бухгалтерський облік та бухгалтерської звітності, затвердженого наказом Мінфіну РФ від 29.07.1998 р. № 34н, готова продукція повинна відображатися в балансі за фактичною виробничою собівартістю. Фактична виробнича собівартість готової продукції - це сума всіх витрат на її виготовлення. Можуть застосовуватися й інші види оцінки:

За плановою (нормативною) виробничою собівартістю, коли окремо враховують відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції за звітний місяць від планової або нормативної собівартості;

За неповною (скороченої) виробничої собівартості (метод «директ -костинг»), що обчислюється за фактичними витратами без обліку загальногосподарських витрат;

За продажними цінами і тарифами (без податку на додану вартість та податку з продажу) при обліку товарів, реалізованих через роздрібну мережу;

За продажними цінами і тарифами.

В кінці місяця незалежно від того, за якою ціною здійснюється поточний облік, оцінка готової продукції доводиться до фактичної виробничої собівартості складанням спеціальних розрахунків розподілу відхилень між фактичною собівартістю і обліковою ціною.

Завдання аналізу виробництва продукції рослинництва:

- виявлення додаткових можливостей збільшення виробництва продукції,

- поліпшення її асортименту і якості

- зменшення втрат.

За допомогою аналізу оцінюють:

- досягнутий рівень виробництва продукції;

- виконання контрактів і замовлень, договорів з покупцями і забезпечення продукцією потреб підприємства;

- виконання плану валового виробництва і фактори, які його зумовили;

- причини зміни розміру посівної площі та урожайності культур,

- передовий світовий досвід щодо виробництва екологічно чистої продукції,

- резерви збільшення виробництва продукції,

- шляхи поліпшення її якості,

- шляхи оптимізації витрат на виробництво,

- шляхи нарощування обсягу конкурентоспроможної продукції,

- стратегію розвитку галузі тощо.

Важливим показником, що характеризує виробництво сільськогосподарської продукції, є її якість, тобто сукупність властивостей, здатних задовольняти певні вимоги споживача. Важливий цей показник і тому, що він є визначальним для підвищення конкурентоспроможності продукції. Тому головне завдання аналізу - встановити, наскільки продукція підприємства за якісними параметрами задовольняє споживача. Така оцінка робиться на підставі опитування споживачів, аналізу тенденції попиту на продукцію, порівняння фактичних параметрів якості продукції з нормативними (стандартами).

В якості джерел інформації для обліку і аналізу готової продукції є:

звітність «Виробництво і собівартість продукції рослинництва», в якій наводяться дані про розміри посівних площ по культурах, їх врожайності, обсязі виробництва продукції в натуральному вираженні і її собівартості. Відповідні планові показники. Для оперативного аналізу використовуються первинні документи.

1.2 Аналіз ринку готової продукції

Економічна ефективність галузей АПК значною мірою залежить від організації збуту, вибору каналів його реалізації. Більшість виробників пропонують своєї продукції споживачеві через посередників, що дозволяє скоротити обсяг робіт, що з реалізацією товару.

Канал реалізації продукції - це сукупність юридичних і фізичних осіб, котрі виступають як посередники чи учасники збуту, приймають він чи допомагають передати комусь іншому право власності на конкретний товар з його шляху від виробника до споживача.

Кожному виду реалізованої продукції відповідає свій канал збуту й організаційна форма торгівлі. Залежно кількості посередників виділяють канали реалізації нульового рівня, одне-, двох-,трехуровневие тощо.

Канал нульового рівня складається з виробника, безпосередньо котрий продає свій товар споживачам. Найпоширеніший спосіб прямий продажу -- це торгівля через власні магазини.

- одноуровневий канал включає одного посередника; зазвичай підприємство роздрібної торгівлі;

- двухуровневий канал включає двох посередників (оптова і роздрібна торгівля),

- трирівневий - трьох (оптова, дрібнооптова і роздрібна торгівля).

Більшість продукції рослинництва (зерно, соняшник, цукрові буряки тощо. буд.) і промислової продукції реалізується через оптову торгівлю.

Роль посередника у просуванні товарів до кінцевого споживача перебирає система оптової і роздрібної торгівлі.

Оптова торгівля - це сукупність юридичних і фізичних осіб, які мають і зберігають товари, та був перепродують їх (роздрібним торговцям або іншими оптовикам). Оптові закупівлі сільськогосподарської продукції здійснюють заготівельні організації, товарні біржі, переробні підприємства; це дозволяє товаровиробникам швидко збувати своєї продукції у місцях її виробництва.

Роздрібна торгівля - це підприємницька діяльність, що з продажем товарів до споживачів для особистого (сімейного) використання. У сфері працюють як потужні фірми, і численні приватні підприємці. Найбільшого поширення набула отримала оптової торгівлі через біржі, аукціони, ярмарки.

З економічного погляду товарна біржа - це організований у певному місці, регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, у якому відбувається торгівля товарами за зразками та стандартів чи контрактами з їхньої постачання майбутньому. Результатом проведення торгів біржі є укладання угод між продавцями і покупцями.

Біржова угода - цю угоду про взаємної передачі правий і обов'язків щодо товару, допущеного до звернення біржі, отримавши свій відбиток у біржовому договорі (контракті), укладеному учасниками під час біржових торгів. Такі угоди заведено поділяти на дві групи: із реальним товаром без нього.

Найпростіший вид операції з реальним товаром -- угоду з негайної поставкою (чи з коротким терміном поставки). Це угоди на готівковий товар, тобто товар, які перебувають під час торгів складі біржі чи очікуваний цього дня до прибуттю.

Інша різновид операцій із реальним товаром -- форвардні (термінові) угоди; у разі взаємна передача правий і обов'язків відбувається негайно, але постачання товару (виконання договору) переноситься на певну дату у майбутньому.

Угоди без реального товару діляться на ф'ючерсні і опціонні.

Ф'ючерсні угоди є взаємну передачу правий і обов'язків щодо стандартних контрактів про поставки біржового товару. Особливість такої угоди те, що її об'єктом виступає не товар, а біржовий контракт. Ф'ючерсні угоди притаманні сільськогосподарських бірж; можуть полягати набагато раніше збирати врожай підійшов.

- опционние угоди - логічне продовження ф'ючерсних. Власник (покупець) опціону отримує право купити чи продати певна кількість ф'ючерсних контрактів по обумовленої заздалегідь ціною протягом деякого терміну у майбутньому. Такі контракти переважно йдуть на страхування ризиків, що з ф'ючерсної торгівлею.

Біржова торгівля трапилося в ринковій інфраструктурі розвинутих країн займає певне місце; цю систему зазвичай проходить трохи більше 5--10 % всього обсягу товарів, і цього достатньо виявлення ціни ринку. Оптові продовольчі ринки забезпечують реалізацію 20--25 % товарів, а основна їх маса (65--75 %) продається виробниками через різні посередницькі організації комерційним структурам і споживачам сировини.

Донедавна переважну роль реалізації сільськогосподарської продукції грали державні закупівлі. Закупівля -- це форма організованого придбання державою сільськогосподарської продукції, сировини, продовольства у товаровиробників (постачальників) для наступної переробки чи реалізації споживачеві (покупцю) на взаємовигідних засадах. З іншого боку, існує система поставок сільськогосподарської продукції і на продовольства на федеральний і регіональні фонди. З появою над ринком різноманітних торговельно-закупівельних структур реалізація продукції з державних каналів різко скоротилося. Дуже ефективними є прямі зв'язку товаровиробників з підприємствами переробної в промисловості й торгівлі; вказують знизити втрати сільськогосподарської своєї продукції стадіях її виробництва, транспортування, переробки та зберігання. З іншого боку, значно скорочуються терміни доставки продукції споживачеві, підвищується підвищення якості, зменшуються видатки реалізацію.

Найчастіше сільськогосподарські товаровиробники реалізують своєї продукції до федерального і регіональний продовольчі фонди, на переробні підприємства, працівникам господарства за рахунок сплати праці, через власні торгові точки, торгові біржі, аукціони, кооперативні заготівельні організації, за контрактами, прямих зв'язків на основі бартерних угод. У нинішніх економічних умов успішна реалізація продукції галузей АПК великою мірою залежить від рівня розвитку та характеру функціонування сільськогосподарських ринків [15].

2. Аналіз готової продукції

2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства

Приватне акціонерне товариство «Восход» розташоване в селі Шулешівка Путивльського району Сумської області. Відстань від нього до районного центру - 18 км, до обласного - 120 км, до найближчої залізничної станції в м. Буринь - 40 км.

Місцезнаходження господарства в цілому можна охарактеризувати, як економічно не сприятливе, що значно погіршує умови доставки продукції до потенційних ринків збуту і транспортування в господарство матеріальних ресурсів (палива, мінеральних добрив, запасних частин).

Відкрите акціонерне товариство «Восход» створене шляхом перетворення орендного сільськогосподарського підприємства «Восход» в процесі приватизації і зареєстроване Путивльською райдержадміністрацією 23 листопада 1995 року.

Розпаювання землі в товаристві відбулося в 1998 році.

Середній розмір земельного паю склав - 8,82 умовних кадастрових гектарів.

Кількість осіб, які мали право на земельну частку (пай) - 63 чоловік. Оренда плата нараховується в господарстві щорічно і складає 1% від вартості земельного паю .

Основними видом економічної діяльності за КВЕД є - вирощування зернових, технічних та решти культур.

Документ, що регламентує діяльність товариства - Статут.

ПрАТ «Восход» є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 1 січня 1999 року згідно з Законом України «Про фіксований с/г податок» від 17.12.1998р. №320-XIV. ПрАТ «Восход» має колективну форму власності, складається з одного підприємства, філій, представництв та дочірніх підприємств не має. За результатами роботи в 2012 - 2014 рр. товариство одержувало прибуток.

Приватним акціонерним товариством випущено 487878 акцій, номінальною вартістю 0, 25 копійок.

Таблиця 2.1.

Склад і структура основних фондів

Види основних засобів

2012 р.

2013 р.

2014 р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Будівлі

24769

37,7

24211

33,0

24226

32,6

Споруди і передавальні пристрої

6824

10,4

6824

9,3

6824

9,2

Машини й устаткування

21269

32,4

27750

37,3

25518

34,3

Транспортні засоби

1607

2,4

1652

2,3

1552

2,1

Виробничий і господарський інвентар

2399

3,7

2399

3,3

2399

3,2

робочий

176

0,3

187

0,3

303

0,4

продуктивний

8103

12,3

9736

13,3

12030

16,2

Інші види основних засобів

534

0,8

534

0,7

548

0,7

Разом

65681

100

73293

100

74400

100

З таблиці 2.1 видно, що основна частка у структурі основних фондів займають машини та устаткування 25518тис.грн. будівлі 24226 тис. грн. Також, значну частину мають продуктивну худобу 12030 тис.грн., спорудження та передавальні пристрої 6824 тис.грн., виробничий і господарський інвентар 2399 тис.грн., транспортні засоби 1552 тис.грн. У величині, складі - й структурі основних фондів сталися як сприятливі, і несприятливі зміни. Збільшилася частка активній частині фондів: робочого і вільного продуктивного худоби. Спостерігається постійне зростання насамперед виробничих фондів сільськогосподарського призначення. З іншого боку, для підприємства склалася структура основних фондів, відповідна виробничої діяльності господарства: висока частка основних засобів сільськогосподарського призначення: будинки, машини і устаткування, виробничого і господарського інвентаря (83,1 % в 2014 р.). Ці категорії важливі для сільськогосподарського підприємства.

Для ведення сільськогосподарського виробництва ПрАТ «Восход» використовує орендовані землі. Землі державної власності та земельні паї фізичних осіб. Важко переоцінити роль земельних ресурсів в розвитку та функціонуванні сільськогосподарського виробництва. Якщо для других галузей народного господарства земля виступає лише як простора база, то для сільського господарства це ще й засіб та предмет праці .

Таблиця 2.2.

Склад та структура земельних угідь

2012 р.

2013 р.

2014 р.

відхилення

Площа,

га

Питома вага,

%

Площа,

га

Питома

вага,

%

Площа,

га

питома

вага,

%

+ , -

га

Загальна земельна площа

804,0

100,0

728,0

100,0

812,7

100,0

+8,7

Всього с/г угідь

в т. ч.

804,0

100,0

728,0

100,0

812,7

100,0

+8,7

- рілля

736,0

91,5

657,0

90,2

737,4

90,7

+1,4

- сінокоси

68,0

8,5

71,0

9,8

75,3

9,3

+7,3

- пасовищі

-

-

-

-

-

-

-

Віддано в оренду

-

-

-

-

-

-

-

Зважаючи на те, що для ведення товарного сільськогосподарського виробництва товариство використовує орендовані землі, то і у структурі земельних угідь лише сільськогосподарські угіддя, серед який рілля займає 90-91 %. Із - за відсутності галузі тваринництва відпадає потреба в оренді пасовищ.

Рівень розораності орендованих земель приблизно 91%. При такій інтенсивності використання земельного фонду, виникає потреба в додаткових витратах на підвищення його родючості. Земельні ресурси господарства потребують заходів по покращенню їх якості, але для цього воно не має вільних коштів.

Що стосується динаміки земельних угідь, то слід відмітити, що за 2012 - 2014 рр. значної трансформації не було. Лише в 2013 році площа ріллі зменшилася на 79 га. Але уже в 2014 році ситуація стабілізувалася. В перспективі, навіть планується збільшення площі орних земель, додатково заключити договори оренди з власниками земельних паїв сусідніх господарств.

Одним з основних показників характеристики господарства є його спеціалізація, оскільки вона найбільш повно виражає економічний зв'язок підприємства з народним господарством.

Для оцінки спеціалізації ПрАТ «Восход» використані дані річних звітів. Розрахункові показники по спеціалізації представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Обсяг та структура товарної продукції

2012 р.

2013 р.

2014 р.

В середньому за

2012 - 2014 р.

Виручка тис. грн.

Питома вага , %

Виручка, тис. грн.

Питома вага, %

Виручка, тис. грн.

Питома, вага, %

Виручка, тис. грн.

Питома вага, %

Зернові та зернобобові в т. ч.

347,2

75,9

596,6

74,9

499,3

78,7

481,0

76,4

Озима пшениця

113,2

24,8

347,2

43,6

325,7

51,3

262,0

41,6

Ячмінь ярий

204,2

44,7

195,2

24,5

139,9

22,0

179,8

28,6

Гречка

29,8

6,4

54,2

6,8

33,7

5,4

39,2

6,2

Цукрові буряки

55,2

12,1

134,8

16,9

66,7

10,5

85,6

13,6

Інша продукція

54,8

12,0

64,4

8,2

68,7

10,8

62,6

10,0

Всього по рослинництву

457,2

100,0

795,8

100,0

634,7

100,0

629,2

100,0

Наведені дані в таблиці 2.3 свідчать про те, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займають зернові - 76,4%, а серед зернових - озима пшениця, виручка від реалізації якої складає в середньому за три роки 262,0 тис. грн. або 41,6 %. Обсяг товарної продукції у вартісному виразі зріс в 2014 році в порівнянні в 2012 роком на 172 тис. грн., аналізуючи структуру товарної продукції, слід відмітити стабільність з незначними відхиленнями.

В 2012 році спостерігається найменша питома вага озимої пшениці в структурі товарної продукції - 24,8%, це результат того, що валовий збір даної культури майже вдвічі менший за валовий збір 2014 р. По цукрових буряках за три роки мінімальний розмір виручки від реалізації був у 2012 році - 55,2 тис. грн., максимальний у 2013 році - 134,8 тис. грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що товариство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, і цей вид діяльності відповідає природноекономічним умовам лісостепової зони.

Фактичні дані про структуру товарної продукції господарства свідчать, що виробництву зернових приділяється велика увага, із року в рік їх обсяг перевищує 75% у порівнянні з іншою продукцією.

Відсутність в господарстві галузі тваринництва не дає змоги використовувати побічну продукцію рослинництва, а це результат підвищення собівартості основної продукції.

Збільшення обсягів товарної продукції, освоєння нових ринків збуту, збільшення ціни продукції за рахунок поліпшення її якості, підвищення врожайності культур, застосування передової техніки та технології, внесення науково обґрунтованих комплексних добрив все це дасть змогу господарству добиватись кращих результатів роботи, стати фінансово стійким.

Будь яке виробництво не може обійтися без участі людини.

В сільському господарстві проблема забезпеченості трудовими ресурсами стоїть особливо гостро, так як сезонний характер виробництва тягне за собою то нестачу, то не повне використання трудових ресурсів. В досліджуваному господарстві в періоди напруженої роботи (формування густоти насаджень цукрових буряків, збирання зернових, оранки ґрунту) залучають тимчасових робітників, адже збирання зернових потребує виконання робіт в стислі строки.

Таблиця 2.4.

Динаміка трудових ресурсів та іх використання

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Відношення 2014р. до 2012р.,%

Середня чисельність робітників

23

23

25

109

В т.ч. в рослинництві

23

23

25

109

Відпрацьовано одним робітником в середн. по господарству, днів

259

260

275

106

В т.ч. в рослинництві

259

260

275

106

Вироблено ВП в спів вставних цінах на одного робітника, тис. грн.

22,3

30,3

25,3

113

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу

0,71

0,71

0,75

106

Аналізуючи данні таблиці 2.4. можна зазначити, що спостерігається стабільна чисельність працівників в господарстві.

Незначні зміни відбуваються за рахунок кількості тимчасових робітників. Кількість штатних працівників протягом досліджуваного періоду залишається без змін. Що стосується трудової активності працівників, то цей показник збільшився на 6%, це в першу чергу пов'язане із тим, що кожний робітник обслуговує не один вид техніки, а в зимовий період займається ремонтом сільськогосподарської техніки. До мінімуму скорочені працівники апарату управління, службовці, кожний виконує роботу за сумісництвом (наприклад касир - виконує обов'язки обліковця).

Продуктивність праці підвищилась за рахунок збільшення обсягів виробництва валової продукції. Виробництво валової продукції в порівняльних цінах, яка припадає на одного середньорічного працівника, було досягнуто в 2013 році і становить 30,3 тис. грн. Найбільш несприятливим роком був 2012 рік, коли на одного робітника вироблено всього 22,3 тис. грн. із - за зменшення валового збору озимої пшениці майже вдвічі.

Неодмінною умовою виробництва будь - якого виду продукції народного господарства є наявність засобів виробництва. Найбільш важливою частиною засобів виробництва є МТП (машино - тракторний парк), від використання якого залежать строки і якість сільськогосподарських робіт, а отже, і доля урожаю.

В умовах ринкових відносин особливої актуальності набуває питання підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів. Аграрним підприємствам важливо знати, якою ціною виробляється валовий продукт, скільки основних фондів брало участі у його створенні.

Таблиця 2.5.

Забезпеченість господарста основним фондами та ефективність їх використання

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Відхилення+;-

2014 р. до 2012 р.

2014 р.

в%

до 2012 р.

Фондозабезпеченість, тис. грн.

121,6

144,5

133,2

+11,6

109,5

Фондоозброєність, тис. грн.

51,5

55,4

54,1

+2,6

105,0

Фондовіддача, грн.

0,52

0,66

0,58

+0,06

111,5

Фондомісткість, грн.

1,91

1,51

1,71

-0,20

89,5

Аналіз даних таблиці 2.5. свідчить про те, що забезпеченість підприємства основними засобами поліпшилась. Так фондозабезпеченість зросла на 11,6 тис. грн., тобто на 9,5%, а фондоозброєність праці на 2,6 тис. грн. (5%) . Підвищенню цих показників сприяло збільшення середньорічної вартості основних виробничих фондів у 2014 році на 104,4 тис. грн.

В умовах інфляції, коли швидким темами зростають ціни на знаряддя праці, коли спостерігається невідповідність росту цін на сільськогосподарську техніку в порівнянні з цінами на с/г продукцію, фондовіддачу доцільно визначати товарною продукцією, оціненою в поточних цінах реалізації . Розрахована таким чином фондовіддача, хоч і не повністю, але все ж об'єктивніше характеризує економічну ефективність використання основних виробничих фондів, ніж валова продукція, що оцінюється в порівняльних цінах. Показники ефективності використання основних засобів також поліпшились, так як фондовіддача зросла на 0,06 грн. (11,5%), а фондомісткість знизилась на 0,20 грн.. Це означає, що, в звітному 2014 році на 1грн. основних засобів вартість товарної продукції збільшилась на 0,06 грн., а для одержання 1 грн. товарної продукції затрачається на 0,20 грн. менше вартості основних засобів.

Для отримання більш повної інформації про стан основних засобів в ПрАТ «Восход» доцільно порівняти вартісні та кількісні показники забезпеченості технікою. Так у звітному році спостерігається збільшення числа тракторів і комбайнів на одиницю. Однак, існує ще ряд проблем які господарство має вирішити в майбутньому.

На балансі господарства числиться техніка, яка повністю замортизована, тобто повністю використала свій моторесурс. При нормативі експлуатації - 8 років в господарстві машино-тракторна техніка експлуатується вже більш 15 років із-за відсутності достатньої кількості коштів для заміни на нову техніку. Звідси, завищені витрати пального, запасних частин, часті поломки, підвищений ризик виробничого травматизму.

Для більш повної характеристики досліджуваного господарства розглянемо основні економічні показники його діяльність за останні три роки в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Основні показники господарської діяльності

Показники

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2014р. до

2012р., %

Вироблено ВП в спів ставних

цінах 2000 р. - всього, тис. грн.

в розрахунку на :

512,7

696,6

632,0

123,3

- І середньорічного робітника, тис. грн.

22,3

30,3

25,3

113,4

- 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

63,7

86,6

77,8

122,1

- 100 грн. ОВФ, грн.

53,3

66,2

58,4

109,6

- І люд. - годину, грн.

11,6

17,2

13,9

119,8

Товарної продукції, всього, тис. грн.

в розрахунку на :

457,2

795,8

634,7

138,8

- 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

56,8

109,3

78,1

137,5

- І середньорічного робітника, тис. грн.

19,9

34,6

25,4

127,6

Валовий прибуток - всього, тис. грн.

в розрахунку на :

175,1

262,0

119,9

68,5

- 100 га с.-г. угідь, тис. грн.

21,8

36,0

14,7

67,4

- І середньорічного працівника, тис. грн.

7,6

11,4

4,8

63,2

Чистий прибуток - всього тис. грн.

в розрахунку на :

7,0

122,8

106,1

1515,7

- 100га с.-г. угідь тис. грн.

0,9

16,9

13,1

1455,5

- І середньорічного робітника, тис. грн.

0,3

5,3

4,2

1400,0

РІВЕНЬ СУКУПНОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

( + ), ЗБИТКОВОСТІ ( - ) .

+1,3

+17,9

+16,3

15,0 в.п.

Аналізуючи показники виробництва валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь і на одного середньорічного працівника необхідно відмітити ріст цих показників в 2014 році в порівнянні з 2012 роком. Це свідчить про більш ефективне використання землі, підвищення продуктивності праці, адже на 100 га с/г угідь в 2014 році вироблено валової продукції на 14,1 тис. гривень більше і в % виразі це дорівнює 22,1%.

Виробництво валової продукції і сума товарної продукції знаходяться у прямій залежності при умові стабільних цін. Ріст валового збору зернових в 2014 році - результат збільшення кількості реалізованої продукції, так як майже вся вирощена продукція реалізується, із - за відсутності в господарстві галузі тваринництва. На протязі всього досліджуваного періоду відкрите акціонерне товариство «Восход» за результатами роботи за рік одержувало прибуток. Слід відмітити позитивний вплив на результати господарювання пільгової податкової політики. Додержуючись вимог податкового законодавства ПрАТ «Восход» скористалось правом використання суми податку на додану вартість від реалізації власної с/г продукції за цільовим призначенням. За рахунок цих сум було придбано значну кількість паливно - мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, мінеральних добрив . В 2014 році сума пільг, що використана за цільовим призначення дорівнює 55668 грн.

На фоні збитковості сільськогосподарських підприємств Путивльського району досліджуване господарство за результатами господарювання має прибуток, сума якого в 2014 році складає 106,1 тис. грн., а це говорить про ефективність виробництва, коли в складаних умовах: невідповідності цін на продукцію с/г виробництва і цін на запасні частини, мінеральні добрива і інше рентабельність складає 16,3%. Аналіз усіх цих показників фінансово-господарського стану господарства є доказом того, що ПрАТ «Восход» працює в економічно-ефективному режимі, що необхідно для того, щоб впевнено працювати в ринкових умовах .

2.2 Аналіз динаміки та виконання плану валового виробництва готової продукції

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції - одна з основних показників, характеризуючи діяльність сільськогосподарського підприємства. Від його величини залежить реалізацію продукції, отже, і рівень задоволення потреб населення продуктах харчування, а промисловості -сировину. Від обсягу виробництва залежать також рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансове становище підприємства, його платоспроможність та інші економічні показники.

На обсяги виробництва продукції рослинництва істотно впливає величину і структура посівних площ. Розглянемо і проаналізуємо розміру й структури посівних площ в ПрАТ «Восход».

Таблиця 2.7.

Розмір і структура посівних площ

Найменування

культур

Посівна площа, га

Структура посівних площ, %

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Зернові-всего,

2829

2431

2673

55,5

46,2

46,6

зокрема:

озимі зернові

1130

1153

911

40,0

47,4

34,1

ярові зернові

1296

967

1467

46,0

39,8

54,9

зернобобові

403

311

295

14,2

12,8

11,0

Соняшник

712

774

694

14,0

14,7

12,1

Багаторічні трави

635

667

1214

12,5

12,7

21,2

Однолетние трави

425

792

525

8,3

15,1

9,1

Кукурудза на силос і зелений корм

492

478

529

9,7

9,1

9,2

Силосние культури

-

120

100

-

2,3

1,7

Уся посівна площа

5093

5262

5735

100

100

100

У звітному році порівняно з попереднім роком сталося збільшення посівної площі на 473 га і її становила 5735 га. Це сталося в основному за допомогою розширення посівної площі під яровими зерновими на 500 га, багаторічними травами на 547 га і кукурудзою на силос і зелений корм на 51 га. У цьому суттєво скоротилася посівна площа під озимими зерновими на 242 га, зернобобовими на 16 га, соняшником на 80 га, однолітніми травами на 267 га і силосними культурами на 20 га.

Основну частку у структурі посівної площі господарства займають зернові -2673 (46,6%), зокрема ярові зернові -1467 га (54,9%), озимі зернові -911 га (34,1 %), зернобобові -295 га (11,0 %) і багаторічні трави -1214 га (21,2 %). Частка кукурудзи на силос і зелений корм становила 529 га (9,2 %), однорічних трав - 525 га (9,1 %), силосних культур -100 га (1,7 %).

Врожайність сільськогосподарських культур -основний чинник, що визначає обсяги виробництва продукції рослинництва.

Таблиця 2.8.

Валовий збір та врожайність сільськогосподарських культур в ПрАТ «Восход»

Найменування культур

Валовий збір, ц

Врожайність, ц/га

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Зернові і зернобобові,

зокрема:

26225

36645

30612

16,91

15,07

15,38

озимі зернові

21999

23925

19440

19,46

20,75

21,34

ярові зернові

14226

10327

8262

14,05

10,68

8,39

зернобобові

-

2393

2910

-

7,69

9,86

Соняшник

5393

6762

5780

7,5

8,7

8,3

Багаторічні трави-всего,

зокрема:

на сіно

13714

10789

9633

28,75

29,89

27,44

на насіння

8000

16723

6120

-

-

-

на зелений корм

39

76

199

-

-

-

Однолітні трави -всього,

зокрема:

на сіно

2428

5904

9947

56,46

24,60

33,38

на насіння

24446

25698

5488

-

-

-

на зелений корм

140

-

-

-

-

-

Кукурудза на силос і зелений корм

48311

31435

67551

161,2

65,76

127,70

Аналіз таблиці 2.8 показує скорочення у звітному році цьогорічного валового збору зернових і зернобобових до 30612 ц, соняшнику до 5780 ц, багаторічних трав на сіно до 9633 ц і насіння до 6120 ц, однорічних трав на насіння до 5488 ц. Істотно зменшився валовий збір озимих зернових до 19440 ц та ярини зернових до8262ц. У цьому сталося збільшення цьогорічного валового збору зернобобових -2910 ц, багаторічних трав на зелений корм -199 ц, однорічних трав на сіно -9947 ц і кукурудзи на силос і зелений корм -67551 ц.

У 2014 року простежується зростання врожайності продукції зернових і зернобобових до 15,38 ц/га, зокрема озимих зернових -21,34 ц/га, зернобобових -9,86 ц/га; однорічних трав на сіно -33,38 ц/га і кукурудзи на силос і зелений корм -127,70 ц/га. Знизилася врожайність таких видів продукції, як ярові зернові -8,39 ц/га, соняшник -8,3 ц/га, багаторічні трави на сіно -27,44 ц/га.

Обсяг виробництва рослинництва залежить від розміру посівних площ, і врожайності сільськогосподарських культур. Розглянемо вплив цих факторів зміну виробництва валової продукції.

Таблиця 2.9.

Вплив урожайності озимих та розміру посівних площ на зміну виробництва валової продукції в ПрАТ «Восход»

Показники

Площа

посіву, га

Врожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Відхилення 2014 р. від 2012 р., ц

2012 р

2014 р

2012 р

2014 р.

2012 р

2014 р

Усього

зокрема з допомогою

площі

посіву

врожайності

Озимі зернові

1130

911

19,46

21,34

21999

20640

- 1026

-4262

1713

Ярові зернові

1296

1467

14,05

8,39

14226

8262

- 5964

-2403

-8303

Зернобобові

403

295

-

9,86

-

2910

2910

-

2910

Соняшник

712

694

7,5

8,3

5343

5780

437

-135

555

Аналізуючи таблицю 2.9. можна дійти невтішного висновку, що зниження у звітному році цьогорічного валового збору озимих зернових на 1026 ц сталося з допомогою зниження посівної площі на 1520 га, ярих зернових до 9070 ц рахунок зменшення врожайності на 2,29 ц/га. На підвищення розміру цьогорічного валового збору соняшнику на 437 ц вплинуло підвищення врожайності на 0,8 ц/га..

2.3 Аналіз динаміки та виконання плану по обсягу та асортименту продукції

Обсяг виробництва і обсяг реалізації продукції взаємозалежні. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту пріоритет віддається об'єму виробництва, який визначає обсяг продажів. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції на виробництві визначають обсяг продажів, і, навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ту продукцію і в такому обсязі, які може реалізувати. Динаміка виробництва продукції оцінюється на основі показника виробничої програми; вона визначає необхідний обсяг виробництва продукції, відповідний по номенклатурі, асортименту і якості вимогам плану продажів в натуральному і вартісному вираженні. План продажів у натуральному вираженні дає можливість узгодити відпустку конкретних видів продукції з потребами ринку, виробничими потужностями підприємства, потребою в ресурсах, необхідних для виробництва.

Проте натуральні вимірники не завжди дозволяють точно визначити загальний обсяг і структуру виробництва, розрахувати витрати, дохід і прибуток від реалізації продукції, особливо в багатопрофільних організаціях. З метою забезпечення порівнянності різних видів продукції розробляється план виробництва у вартісному вираженні. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва починається з вивчення динаміки випуску продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту. Базисні темпи зростання визначають відношенням обсягу виробництва продукції кожного року динамічного ряду до першого року цього ряду, прийнятому за базу порівняння. Ланцюгові індекси зростання - це відношення показника кожного наступного періоду до попереднього. Оцінка виконання плану за звітний період (місяць, квартал, рік) проводиться шляхом зіставлення фактичних даних з плановими за окремими видами продукції і в цілому по підприємству.

Вона тісно пов'язана з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства призводить до зменшення виручки, прибутку, виплати штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва. У процесі такого аналізу необхідно також оцінити ризик незатребуваної продукції.

Аналіз структури готової продукції на ПрАТ «Восход» розглянуто в таблиці 2.10

Таблиця 2.10

Аналіз структури готової продукції Прат «Восход» у порівнянних цінах за період з 2012 по 2014 роки, тис. грн.

Продукція

2012

Питома вага,%

2014

Питома вага,%

Пшениця (озима і яра)

156813

60,28

160514

61,00

Кукурудза на зерно

6557

2,52

4150

1,58

Ячмінь (озимий і ярий)

23151

8,90

24566

9,34

Жито (озиме і яре)

16214

6,23

15998

6,08

Овес

10547

4,05

8497

3,23

Гречка

18454

7,09

17844

6,78

Просо

2156

0,83

2008

0,76

Горох

26231

10,08

29547

11,23

Разом

260123

100,00

263124

100,00

На підсттаві таблиці 1 можна зробити висновок, що основну частку в загальній структурі продукції займає пшениця (озима і яра) (її частка становить 60,28% і 61% відповідно у 2012 і 2014 роках) та горох (10,08% і 11, 23%) відповідно). Така структура залежить від поставок сировини і роботи обладнання.

Менш значні частки займає просо, його частка в структурі продукції займає менше 1%.

Зміна структури виробництва великий вплив на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, затратоемкую продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і, відповідно, при зменшенні частки низькорентабельною продукції.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна зробити способом ланцюгової підстановки, який дозволяє абстрагуватися від усіх факторів, крім структури продукції:

ВП усл1 = ОЈ (V ВП общ1 Г-- Уд i 1 Г-- Ц i 0 );

ВП усл2 = ОЈ (V ВП общ1 Г-- Уд i 0 Г-- Ц i 0 );

О”ВП стр = ВП усл1 - ВП усл2 ,

де ВП - вартість валового випуску продукції;

VВП заг - загальний обсяг випуску продукції в натуральному або умовно-

натуральному вираженні;

Уд i - питома вага i-ro виду продукції в загальному обсязі виробництва;

Ц i - ціна i-ro виду продукції.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна отримати і більш простим способом - способом процентних різниць . Для цього різниця між індексами обсягу виробництва продукції, розрахованими на підставі вартісних (I ст ) та умовно-натуральних обсягів випуску (можна в нормочасах) (I н ), помножимо на випуск продукції базового періоду у вартісному вираженні (ВП 0 ):

О”ВП стр = (I ст - I н ) Г-- ВП 0 .

Аналогічним чином визначається вплив структури реалізованої продукції на суму виручки, трудомісткість, матеріаломісткість, суму витрат, прибуток, рентабельність і інші економічні показники, що дозволить комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства.

2.4 Аналіз продуктивності та собівартості продукції

Аналіз виробництва продукції рослинництва доцільно починати з вивчення її динаміки, як по окремих культурах, так і в цілому по рослинництву з оцінкою, що відбулися. Для цього необхідно мати дані про обсяг валової продукції рослинництва у порівнянних цінах, а також дані про валовий збір продукції по кожній культурі за 5-10 років. На підставі цих даних розраховуються базисні і ланцюгові індекси. Дані про обсяг виробництва на 100 га . сільськогосподарських угідь можна порівнювати з середніми показниками по району, області, а також з даними інших господарств. Це дозволить більш об'єктивно оцінити роботу господарства щодо збільшення виробництва продукції рослинництва. Об'єкти обліку виробничих витрат по культурах, групах культур наступні: Зернові, зернобобові та інші види культур.

Важливе значення, для оцінки діяльності господарства має аналіз виконання плану за обсягом виробництва продукції рослинництва як по господарству в цілому, так і по окремих бригадах та інших підрозділах. З цією метою фактичні валові збори продукції по кожній культурі зіставляють з запланованими, виявляють відсоток виконання плану та відхилення від нього. На підставі такого порівняння можна зробити висновок про виконання плану виробництва продукції в галузі рослинництва не тільки в цілому по господарству, але і по окремих бригадах.

На наступному етапі аналізу необхідно встановити фактори та причини зміни обсягу виробництва продукції. Відомо, що обсяг виробництва продукції рослинництва, залежить від розміру посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур. Зі збільшенням розміру посівних площ і зростанням врожайності культур збільшується і валовий збір продукції, і навпаки, скорочення посівних площ і зниження врожайності веде до недобору продукції.

Великий вплив на валовий збір продукції надає структура посівних площ. Чим більше частка високоврожайних культур в загальній посівній площі, тим вище за інших рівних умов валовий вихід продукції і навпаки. Безпосередній вплив на обсяг валової продукції надає загибель посівів, яка може статися з об'єктивних причин і з вини господарства. Кожен з перерахованих чинників у свою чергу залежить від ряду причин і обставин. Так, розмір і структура посівних площ залежать від спеціалізації господарства, держзамовлення на той чи інший вид продукції, внутрішньогосподарської потреби в ній (на насіння, корм тваринам), кон'юнктури ринку, наявності земельних, трудових і матеріальних ресурсів, економічної ефективності вирощування окремих культур та ін. Урожайність культур визначають якість землі, кількість внесених добрив, метеорологічні умови року, якість і сорт насіння, способи та строки сівби, збирання врожаю та ін.

Таблиця 2.11

Динаміка виробництва продукції рослинництва

Рік динаміки 

Валова продукція рослинництва

Виробництво зерна

І т.д. 

Тис. грн. 

Темпи зростання,% 

ц

Темпи зростання,% 

базисні 

ланцюгові 

базисні 

ланцюгові 

1-й 

2-й 

3-й

19631 

16942 

31423 

100,0 

86,3 

160,1 

100 

86,3 

185,5 

20633 

25211 

26917 

100 

122,2 

130,5 

100,0 122,2 

106,8 

Таблиця 2.12.

Аналіз виконання плану з виробництва продукції рослинництва

Види продукції 

У цілому по господарству 

Бригада 1

І т.д. 

План 

Факт 

Виконання плану,%

План 

Факт 

Виконання плану,% 

Зерно, ц 

Картопля, ц Кормові, ц. 

к.од. і т.д. 

Валова продукція, тис. грн. 

33600 54000 60000 

14400 

36600 63000 55000 

16125 

108,9 

116,6 

91,7 

112,0 

12700 

26200 21500 

4600 

15240 

29344 20425 

5244 

120,0 112,0 

95,0 

114,0 

Детермінована факторна модель валового збору продукції рослинництва має наступний вигляд: ВС = (S-Г) У,

де ПС - валовий збір продукції; S - посівна площа культури; Г - площа, на якій загинули посіви; У - урожайність культури. 

Це модель змішаного типу, яка являє собою поєднання адитивної і мультиплікативної моделей. У даному випадку для вимірювання впливу факторів можна використовувати способи ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць. Методику розрахунку впливу цих факторів розглянемо на наступному прикладі (табл. 2.14).

Таблиця 2.13.

Вихідні дані для факторного аналізу валового збору продукції зернових культур 

Показник 

План 

Факт 

Відхилення від плану 

абсолютне 

відносне,% 

Розмір посівної площі, га 

Зібрана площа, га 

Урожайність, ц / га 

Валовий збір, ц 

1200 

1200 

28 

33600 

1250 

1220 

30 

36600 

+50 

-30 

+2 

+3000 

+4,166 

-2,500 

+7,143 

+8,928 

Для визначення ступеня впливу кожного фактора на валовий збір способом ланцюгової підстановки в розрахунок слід ввести два умовних показника: валовий збір продукції при плановій врожайності і фактичної площі посівів.

З наведеного прикладу видно, що при плановій врожайності і планової площі посівів зернових культур господарство получмло б 33 600 ц зерна, а з фактичної площі при тій же урожайності - 35 000 ц. Значить, за рахунок перевиконання плану посіву господарство додатково отримало 1400 (35 000 - 33 600) ц. зерна. Щоб виявити відхилення від Плану валового збору продукту за рахунок загибелі посівів, необхідно порівняти перший і другий ніби показники. При їх розрахунку прийнята одна і та ж врожайність, але в першому випадку врахована фактична площа посівів, а про другу - фактично зібрана площа. За причину загибелі посівів валовий збір змінився на 840 (34 160-35 000) ц. Для виявлення впливу урожайності на валовий збір продукції необхідно порівняти його фактичну величину з умовною, яка була б отримана з фактично зібраної площі при плановій врожайності. При порівнянні нейтралізується вплив розміру посівних площ, тому що в обох випадках до розрахунку прийняті фактично зібрана площа і різний рівень врожайності. В аналізованому господарстві план по врожайності перевиконано на 2 га ., В результаті чого фактичний валовий збір зерна більше планового на 2440 (36 600 - 34 160) ц. Ці ж результати можна отримати способом абсолютних різниць: ДВСs = (S  -S  ) * У  = (1250 - 1200) * 28 = +1400 ц; ДВСг = (S  -S  ) * У  = (1220 - 1250) * 28 = -840 ц; ДВСу = (У  - У  ) * S  = (30 - 28) * 1220 = +2440 ц Всього +3000 ц.

Від рівня собівартості продукції залежать сума і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, розміри відрахувань до фондів генія і споживання, темпи розширеного відтворення, закупівельних і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію. Актуальність проблема зниження собівартості приймає на сучасному етапі. Пошук резервів її зниження допоможе багатьом господарствам уникнути банкрутства і вижити в умовах ринкової економіки. В якості об'єктів обліку витрат на виробництво виділяють культури і окремі види робіт: посів озимих зернових на зерно по кожній культурі, озимих зернових на зелений корм і силос, підзимовий посів овочевих культур (по культурах), підйом зябу, лущення (без зяблівой оранки), внесення органічних, мінеральних добрив, снігозатримання (у IV кварталі року), багаторічні трави посіву минулих років (перехідні під урожай майбутніх років); багаторічні трави; беспокровние посіву весни і осені звітного року, багаторічні трави підпокривних посіву весни і осені звітного року, пари під ярові культури майбутнього року, освоєння нових земель, поліпшені (корінного поліпшення) сіножаті та культурні пасовища (осіння підживлення та інші види робіт), поверхневе поліпшення сіножатей та пасовищ, вапнування, гіпсування грунтів (за рахунок власних коштів), витрати по первинному окультурення меліорованих земель, роботи в теплицях, парниках, шампиньоннице,розплідниках та інші роботи незавершеного виробництва (за видами). У всіх випадках, коли витрати можна віднести безпосередньо на ту чи іншу культуру, їх враховують окремо по об'єктах обліку витрат перовой групи, тобто по вирощуваних культур. Об'єкти обліку витрат по виконуваних сільськогосподарських робіт виділяються в тому випадку, коли витрати на виконання цих робіт не можуть бути відразу віднесені на ту чи іншу культуру звітного року. Це відноситься до витрат під урожай майбутніх років, тобто до незавершеного виробництва рослинництва. Витрати на кінець року, враховані як незавершене виробництво, переходять на наступний рік. У наступному році їх розподіляють на об'єкти обліку витрат по культурах (групах культур). Витратина вапнування, гіпсування, первинне окультурення меліорованих земель та інші роботи можуть перебувати у складі незавершеного виробництва протягом декількох років. Всі витрати по незавершеному виробництву в перший рік враховують за тими ж статтями що і витрати по культурах під урожай поточного року. Тому роботи незавершеного виробництва в рослинництві є об'єкт обліку витрат, характерним для якого є поелементне (постатейне) розподіл витрат у майбутньому році (після закінчення посівних робіт і визначення фактичних площ посіву під ті чи інші культури) за відповідними об'єктами обліку витрат.

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Витрати по кожному об'єкту обліку групуються Звіті про витрати та вихід продукції основного виробництва 5.5 с.-г. у відповідності до типової номенклатурою статей. У розрізі аналітичних рахунків облік витрат у рослинництві здійснюється за такою номенклатурою статей зазначених у Звіті 5.5 с.-г.:

Таблиця 2.14

Залежність загальної суми витрат і собівартості 1 ц зерна від обсягу виробництва

Обсяг виробництва продукції, ц 

Собівартість всього випуску, тис. грн. 

Собівартість одиниці продукції, 


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.