Аналіз дебіторської заборгаваності

- шахрайство;

- нерозуміння наслідків неплатежів.

Несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи: зростання заборгованості за комерційним кредитом зумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для оплати боргів підприємства та організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство.

Для того, щоб визначити оптимальний рівень дебіторської заборгованості, який дасть змогу отримати максимальний прибуток при наявних можливостях, підприємства повинні визначитися з кредитною політикою щодо дебіторів.

Вона має враховувати: фінансові можливості підприємства, його конкурентні переваги, стратегічні цілі та загальний стиль роботи.

З метою мінімізації ризику виникнення прострочених боргів, які можуть обернутися для підприємства збитками, при формуванні політики управління дебіторською заборгованістю слід керуватися такими правилами:

- оцінювати фінансовий стан контрагентів, яким надається відстрочення платежу;

- передбачати в договорі умови, які спонукали б контрагентів уникати порушення термінів оплати;

- планувати обсяг дебіторської заборгованості і зацікавлювати співробітників підприємства, залучених до процесу управління дебіторською заборгованістю, в тому, щоб вона не перевищувала запланованого рівня.

Для реалізації перелічених правил на практиці доцільно створити регламент, який досконало описує весь процес управління і містить інформацію про права й обов'язки працівників, залучених до процесу управління.

Для покращення і удосконалення методики аналізу дебіторської заборгованості ПАТ «Укрелектроапарату» необхідно виконувати такі рекомендації:

- Необхідно контролювати стан розрахунків.

- За можливістю орієнтуватися на більшу кількість споживачів з метою зменшення ризику несплати одним з них чи декількома.

- Стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості: значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.

- Необхідно визначити термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років.

- Визначати термін прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівнювати цей термін з нормами в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років.

- Якщо виникають проблеми з отриманням грошей, доцільно отримувати заставу на суму не меншу, ніж сума на рахунку дебітора. Залучати установи, які стягують борги, при наявності документальних підтверджень.

- При продажу великої кількості товару необхідно негайно виставляти рахунок покупцям.

Політика управління дебіторською заборгованістю підприємства складається з таких основних елементів:

- формування принципів здійснення розрахунків підприємства з контрагентами;

- визначення можливої суми фінансових засобів, що інвестуються в дебіторську заборгованість;

- виявлення фінансових можливостей надання комерційного та споживчого кредиту та формування системи кредитних умов;

- формування стандартів оцінки покупців і диференціації умов надання кредиту;

- формування системи штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань;

- формування процедури інкасації дебіторської заборгованості;

- забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості;

- побудова ефективних систем контролю за рухом і вчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

В умовах значного сповільнення платіжного обороту, що викликає зростання дебіторської заборгованості на підприємстві, важливим завданням є ефективне управління дебіторською заборгованістю, яке спрямоване на оптимізацію загального її розміру та забезпечення вчасної інкасації боргу.

Одним з шляхів покращення аналізу дебіторської заборгованості можна вважати цифровий аналіз як засіб контролю законності та вірогідності господарських операцій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю. Використання цифрового аналізу дозволяє виявити факти шахрайства, неефективної кредитної та інкасаційної політики, помилок у бухгалтерському обліку. Створюючи резерв сумнівних боргів бухгалтер дотримується принципу обачності. Для забезпечення такого принципу бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається в бухгалтерській звітності у чистій реалізаційній вартості, що враховує величину резерву сумнівних боргів.

Також для зручності ведення документального оформлення, щоб не був затягнутий процес заповнення всіх документів, необхідно ввести автоматизовану систему, яка спрямована на швидке заповнення усієї документації. Вона також дає можливість скоротити число осіб, які приймають участь у заповненні різних нормативно-правових актів і цим самим полегшує роботу як бухгалтера, фінансиста, економіста, аналітика. Прикладом такої програми можуть бути програма 1С: Бухгалтерія, 1С: Підприємство, Програма «Фінансист», «Парус» та ін..

Висновок

Отже, дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Під дебіторською заборгованістю ми розуміємо заборгованість підприємств та організацій і фізичних осіб даному підприємству. Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами розрахунків підприємства зі своїми клієнтами.

Збільшення дебіторської заборгованості ініціює додаткові витрати підприємства на: збільшення обсягу роботи з дебіторами (зв'язок, відрядження й ін.); збільшення періоду обороту дебіторської заборгованості (збільшення періоду інкасації); збільшення втрат від безнадійної дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість - елемент оборотних коштів, її зменшення знижує коефіцієнт покриття. Тому фінансові менеджери вирішують не тільки завдання зниження дебіторської заборгованості, але і її балансування із кредиторською. При аналізі співвідношення між дебіторською й кредиторською заборгованостями необхідний аналіз умов комерційного кредиту, надаваного фірмі постачальниками сировини й матеріалів.

З метою максимізації припливу коштів підприємству варто розробляти широку розмаїтість моделей договорів із гнучкими умовами форми оплати й гнучким ціноутворенням. Можливі різні варіанти: від передоплати або часткової передоплати до передачі на реалізацію й банківської гарантії.

Система знижок сприяє захисту підприємства від інфляційних збитків і відносно дешевому поповненню оборотного капіталу в грошовій або натуральній формі. Для того щоб визначити, чи треба покупцеві надавати знижку за авансові виплати залишків на рахунках, фінансовому менеджерові варто зрівняти доход від коштів, одержуваних у результаті прискорених платежів, із сумою знижки.

Основною метою аналізу будь-якого аспекту фінансово-господарської діяльності підприємства є виявлення негативних для його фінансового стану тенденцій, пошук резервів підвищення ефективності діяльності, обґрунтування прийняття управлінських рішень, моніторинг різних аспектів діяльності підприємства, доцільність нововведень. Результати аналізу фінансового стану підприємства є тим підґрунтям, на основі якого формується фінансова політика підприємства, розробляється сукупність заходів, відбираються відповідні фінансові механізми, необхідні для реалізації поставленої мети.

Отже, що стосується покращення стану заборгованостей ВАТ «Укрелектроапарат», то необхідно діяльність підприємства спрямувати на такі основні завдання:

- зниження частки простроченої дебіторської заборгованості;

- збільшення коефіцієнта оборотності коштів у дебіторській заборгованості (відповідно зменшується середній період інкасації дебіторської заборгованості) та невелике зменшення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості або збереження його значення на попередньому рівні;

- визначення конкретного моменту сповільнення оборотності дебіторської заборгованості шляхом постійного моніторингу змін у політиці оплати рахунків покупцями та замовниками;

- робота з контрагентами з метою вчасної оплати ними їхніх зобов'язань;

- використання прогресивних форм розрахунків.

Размещено на Allbest.ur