- Т.е. ціна із ПДВ 1560 грн, ПДВ - 260 грн.

Розмір торговельної націнки є таким, щоб не тільки окупити витрати обігу й забезпечити прибуток торгівлі, але й містить у собі ще й ПДВ, тобто в роздрібній торгівлі:

Покупна ціна + Торговельна націнка = = Ціна реалізації + ПДВ.

Як бачимо із проводок 7 і 3, списання реалізованих торговельних націнок здійснюється так само проведенням, як і їх установки, але методом червоного сторно або зворотним проведенням.

Згідно з методичними рекомендаціями на практиці проводки 6 і 7 можуть бути іншими - протягом місяця товари списують у дебет субрахунку 902 за цінами продажу (щоб по матеріально відповідальною особою не вважалися фактично реалізовані товари), а наприкінці місяця сторнирующую запис роблять по дебету субрахунку 902 і кредиту субрахунку 285:

Д-Т 902 До-Т 282 1560; Д-Т 902 До-Т 285 560.

Розрахунки реалізованих торговельних націнок

Згідно п. 22 П (З) БУ 9 «Запаси» сума торговельних націнок (ТН) на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній відсоток торговельних націнок (сірий.% ТН).

Сірий% ТН = ТН на початок місяця + ТН по отриманих товарах / Залишок товарів на початок місяця + Продажна вартість товарів. У таблиці 3.4 наведений приклад розрахунків реалізованих торговельних націнок ЗАТ «Укрмаркет».

Таблиця 3.4. Розрахунки реалізованих торговельних націнок ЗАТ «Укрмаркет»

Показник	Купівельна вартість (собівартість)	Ціна продажу (роздрібна ціна)	Торговельна націнка
Залишок на початок місяця	220	450	230
Отримане за місяць	360	600	240
Реалізоване за місяць	303,82	550	246,18
Залишок на кінець місяця	276,18	500	223,82

Середній відсоток торговельної націнки на реалізовані товари:

(230 +240) / (450 + 600) * 100% = 44.76% Сума торговельної націнки на реалізовані товари:

Собівартість (купівельна ціна) реалізованих товарів:

550-246,18 = 303,82. Торговельна націнка на залишок товарів:

230 + 240 - 246,18 = 223,82. Купівельна вартість на кінець періоду: 220 + 360 - 303,82 = 276,18 або 500 - 223,82 = 276,18.

Бухгалтерські проводки по розглянутому прикладу представлені в табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Проводки по реалізації товарів і торговельним націнкам у ЗАТ «Укрмаркет»

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
Оприбуткування товарів
1	Оприбутковані товари	282	631	360
2	Відбитий податковий кредит по ПДВ	641 ПДВ	631	72
3	Установлене торговельну націнку	282	285	240
Реалізація товарів
4	Реалізовані товари	301	702	550
5	Відбиті податкові зобов'язання по ПДВ	702	641 ПДВ	91,67
Наприкінці місяця
6	Сторновано торговельну націнку	282	285	-246,18
7	Списана купівельна вартість реалізованих товарів	902	282	303,82
8	Списаний дохід на рахунок фінансових результатів	702	791	458,33
9	Писана собівартість на рахунок фінансових результатів	791	902	303,82

При поверненні товарів здійснюється облік:

1. Повернення грошей покупцям Дт 704 - Кт 301, 311.

2. Сторнування нарахованого при продажі ПДВ Дт 641 - Кт 704.

3. Віднесення суми повернення без ПДВ на збитки Дт 791 - Кт 704.

4. Оприбуткування повернутих товарів Дт 281 - Кт 902, Дт 902 - Кт 791.

Наприкінці звітного періоду товари підлягають переоцінці у випадку, якщо їх чиста вартість реалізації (ЧВР) не дорівнює собівартості придбання. Якщо ЧВР менше собівартості товарних запасів - ухвалюється значення меншої величини Дт 946 - Кт 281. При наступнім перевищенні ЧВР над слушної вартості проводиться дооцінка на суму попередньої уцінки Дт 281 - Кт 716.

Із прийняттям ПБУ 9 «Запаси», ПБУ 16 «Витрати», нового Плану рахунків, Інструкції №291 в обліку витрат підприємств торгівлі відбулися зміни. Згідно ПБУ 16 ці витрати називаються не витратами обігу, а витратами, пов'язаними з операційною діяльністю.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю:

1. Діляться на адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати й групуються по 5 економічними елементами. Їхній склад регламентується ПБУ 16 «Витрати».

2. Витрати по видах (адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) ураховуються на однойменних рахунках класу 9 «Витрати діяльності». Витрати по економічних елементах ураховуються на рахунках класу 8 «Витрати по елементах».

3. Не розподіляються між реалізованими й нереалізованими товарами, а повністю списуються на витрати періоду. Крім того, витрати, пов'язані із придбанням товарів, не відображаються в складі витрат операційної діяльності, а включаються в первісну вартість товарів.

4. У балансі не відбиваються. Інформація витрати операційної діяльності приводиться в розділах 1 і 2 Звіту про фінансові результати.

5. Спрощена методика обліку (без застосування рахунків класу 9).

Згідно з Інструкцією №291 підприємства торгівлі для обліку витрат можуть використовувати такі рахунки класу 8 «Витрати по елементах»: 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати» із щомісячним списанням сальдо цих рахунків у кореспонденції з такими рахунками класу 9 «Витрати діяльності»: 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності». Далі суми витрат, врахованих на рахунках 92, 93, 94, списуються на рахунок 79 «Фінансові результати»: Дт 791 - Кт 92, 93, 94.

3.3 Методика податкового обліку надходження та реалізації товарів

Товари належать до запасів підприємства і обліковуються згідно з П(С) БО 9.

До вартості товарів при їх придбанні включаються суми, сплачені постачальникам, суми ввізного мита, транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) тощо. Якщо ТЗВ визначаються окремо, їх облік ведеться на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

На ЗАТ «Укрмаркет» якщо облік товарів ведеться за цінами продажу, а відтак, на них при оприбуткуванні встановлюється торгова націнка:

Д-т 282 (281) К-т 285.

У балансі сальдо 28 рахунку згортається по всіх субрахунках; до валюти балансу включається купівельна вартість товарів.

Надходження товарів, як і інших запасів, оформлюється первинними документами: накладна, рахунок-фактура, прибутковий ордер, платіжна вимога-доручення, податкова накладна тощо. Комірник повинен здійснити приймання товарів за кількістю і якістю.

Згідно з пунктом 3 Інструкції при передоплаті товарів постачальникові сплачений податок на додану вартість ставиться на збільшення податкового кредиту записом на бухгалтерських рахунках:

Дт 641 «Розрахунки по податках», анал. рахунок» По податкові на додану вартість»

Кт 31 «Рахунку в банках» і інших.

Одночасно на суму податкового кредиту відбивається в обліку сплата ПДВ постачальникові бухгалтерською проводкою:

Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін.

Кт 644 «З податкового кредиту»

Після одержання товарів, вартість яких оплачена постачальникові списують нарахований податковий кредит по ПДВ бухгалтерською проводкою:

Дт 644 «З податкового кредиту»

Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін. (П. 11)

У результаті вищенаведених записів у синтетичному й аналітичному обліку субрахунок 644 «З податкового кредиту» закривається.

У випадку надходження товарів без передоплати на суму ПДВ по товарному документом і податкової накладний постачальника податковий кредит по ПДВ відбивається в облікові при вступі товарів записом на рахунках:

Дт 641, анал. рахунок «По податкові на додану вартість»

Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін.

Після оплати товарів, що зробили від постачальника на умовах наступної оплати, на суму товарів з податком на додану вартість в обліку робиться запис:

Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і ін.

Кт 31 «Рахунку в банках» і інші.

На платіжних дорученнях на передоплату товарів постачальникам вказується, що здійснюється передоплата, у т.ч. сума ПДВ. При бухгалтерській обробці платіжних документів у бухгалтерії в бухгалтерській проводці виділяється запис: Дт 641 (ПДВ) - Кт 31 «Рахунку в банках». Сплата постачальникові ПДВ при передоплаті товарів виділяється в регістрі ЗАТ «Укрмаркет», складене по кредиту рахунку 31 «Рахунку в банках». За підсумками цих записів за звітний місяць складається додатковий запис на відбиття в обліку нарахування податкового кредиту по ПДВ у зв'язку з передоплатою товарів:

Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками»

Кт 644 «З податкового кредиту»

Рознесення операцій по надходженню й оплати товарів постачальникам з метою спрощення записів в аналітичному обліку розрахунків з постачальниками й поліпшення їх перевірки в ЗАТ «Укрмаркет» здійснюються загальними сумами до оплати постачальникові, хоча в синтетичному обліку по Інструкції запису податкового кредиту по ПДВ при передоплаті товарів повинні здійснюватися окремо.

Сума податкового кредиту складається із сум податків, сплачених або нарахованих платником податків у звітному періоді (Дт 641, анал. рахунок «По податкові на додану вартість» - Кт 31 «Рахунку в банках» і ін. або Дт 641 (ПДВ) - Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками», 68 і ін.).

У зв'язку зі змінами в обліку податку на додану вартість торговельні підприємства роздрібної й оптової торгівлі, ураховують товари за продажними цінами, збільшують торговельну націнку на суму податку на додану вартість. ПДВ і торговельна націнка підприємства, разом узяті, становлять товарні надбавки, що враховуються на рахунку 28 «Товари» і регулюючому пасивному рахунку 29 «Торговельна націнка», субрахунок «Товарні надбавки». Однак застосовувати один субрахунок «Товарні надбавки» можна лише в тому випадку, коли на підприємстві здійснюється тільки один вид торговельної діяльності. На підприємствах, що здійснюють 2-3 виду діяльності, необхідно виділити субрахунку для обліку товарних надбавок відповідного виду торгівлі [26, c. 144].

У ЗАТ «Укрмаркет» бухгалтерський облік товарів ведеться за продажними цінами, на суму ПДВ, сплаченого постачальникам і нарахованого при одержанні товарів на умовах наступної оплати їх постачальникам, збільшується вартість куплених товарів, а також ставиться на збільшення їх вартості свою торговельну націнку на покриття витрат обігу й створення доходу торгівлі.

Одночасно з бухгалтерськими записами на відбиття в обліку податкового кредиту (Дт 641, анал. рахунок «По податкові на додану вартість» - Кт 31 «Рахунку в банках» та ін. і Дт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» - Кт 644 «З податкового кредиту», п.п. 2, 3) або Дт 641 (ПДВ) - Кт 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками», 68 і ін. на суму податкового кредиту збільшують вартість товарів складанням бухгалтерської проводки:

Дт 28 «Товари»

Кт 29 «Торговельна націнка»

Такою ж бухгалтерською проводкою відбивають в обліку суму нарахованої підприємством торговельної націнки на покриття витрат і створення доходу торгівлі (п. 5 Інструкції).

Зміст записів на загальній схемі бухгалтерського обліку вступу товарів у роздрібну торгівлю й податкового кредиту по ПДВ:

1. Передоплата товарів (авансові платежі) постачальникам:

1.1. Авансові платежі постачальникам товарів у сумі договірної купівельної їхньої вартості (без ПДВ).

1.2. Перерахування постачальникам ПДВ у складі авансових платежів.

1.3. Одночасно нараховується податковий кредит по податкові на додану вартість при передоплаті товарів постачальникам.

2. Вступу товарів від постачальників у рахунок передоплати по договірних купівельними цінам, включаючи ПДВ:

2.1. Вступу товарів по купівельними (без ПДВ) договірним цінам.

2.2. Одночасно списується при вступі товарів податковий кредит по ПДВ, нарахований при їхній передоплаті.

3. Відбиття в обліку товарних надбавок на товари, прибуткуються за продажними цінами:

3.1. Збільшення товарних надбавок на товари на суму податкового кредиту по ПДВ.

3.2. Нарахування торговельної націнки підприємства на товари в роздрібній торгівлі.

4. Вступу товарів від постачальників за договірними цінами, включаючи ПДВ, без передоплати:

4.1. Вступу товарів по купівельними (без ПДВ) договірним цінам.

4.2. Відбивається в обліку при вступі товарів податковий кредит по ПДВ.

4.3. Оплата товарів постачальникам після їхнього вступу на підприємство.

5.Відбиття в обліку товарних надбавок на товари, прибуткуються за продажними цінами:

5.1. Збільшення товарних надбавок на товари на суму податкового кредиту по ПДВ.

5.2. Нарахування торговельної націнки підприємства на товари в роздрібній торгівлі.

Таблиця 3.6. Податковий облік надходження товарів на ЗАТ «Укрмаркет»

№п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
Перша подія оприбуткування товару
1	Оприбутковано товари	28	631	1000
2	Відображено податковий кредит	641	631	200
3	Відображено борг перед транспортною організацією	28	685	250
4	Відображено податковий кредит з ПДВ за транспортування	641	685	50
5	Оплачено рахунки постачальника	631	311	1200
6	Оплачено рахунки транспортної організації	685	311	300
Перша подія - передоплата (транспортні витрати не відображено)
1	Здійснено передоплату за товари	371	311	12000
2	Відображено податковий кредит	641	644	200
3	Оприбутковано товари	28	631	1000
4	Списано ПДВ	644	631	200
5	Здійснено залік авансу	631	371	1200

Бухгалтерські проведення з оприбуткування товарів подано в табл. 3.6 на прикладі: торгове підприємство придбало товари вартістю 1000 грн. без ПДВ, відповідно, ПДВ - 200 грн.; транспортній організації сплачено за доставку товарів від постачальника 250 грн. плюс ПДВ - 50 грн.

Інвентаризація товарів і відображення її результатів здійснюється так, як інших запасів згідно з документами.

Розрахунок реалізованих торгових націнок. Згідно з п. 22 П(С) БО 9 «Запаси» сума торгових націнок (ТН) на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній відсоток торгових націнок (сер.% ТН).

Середній відсоток торгової націнки на реалізовані товари:

(230+240) / (450 + 600) * 100% = 44.76% Сума торгової націнки на реалізовані товари:

Собівартість (купівельна ціна) реалізованих товарів:

550-246,18 = 303,82. Торгова націнка на залишок товарів:

230 + 240 - 246,18 = 223,82. Купівельна вартість на кінець періоду: 220 + 360 - 303,82 = 276,18 або 500 - 223,82 = 276,18.

Бухгалтерські проведення за розглянутим прикладом подано в табл. 3.7.

Таблиця 3.7. Облік торгової націнки та реалізації товарів на ЗАТ «Укрмаркет»

№п/п	Операція	Дебет	Кредит	Сума, грн.
Оприбуткування товарів
1	Оприбутковано товари	282	631	360
2	Відображено податковий кредит з ПДВ	641	631	72
3	Встановлено торгову націнку	282	285	240
Реалізація товарів
4	Реалізовано товари	301	702	550
5	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	702	641	91,67
У кінці місяця
6	Сторновано торгову націнку	282	285	-246,18
7	Списано купівельну вартість реалізованих товарів	902	282	303,82
8	Списано дохід на рахунок фінансових результатів	791	902	458,33
9	Списано собівартість на рахунок фінансових результатів	791	902	303,82

4. Організація та методика аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

4.1 Мета, завдання, інформаційне забезпечення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

Об'єктами аудита товарних запасів є:

кількісне і якісне прийняття запасів від постачальника, а також при внутрішньому переміщенні в міжцехових напрямку, між матеріально відповідальними особами, складами й виробництвом. При цьому досліджується: повнота оприбуткування запасів за даними бухгалтерського обліку; їхня відповідність по кількості і якості по даним супровідних приймалень документів і складених матеріально відповідальними особами, а також повнота оприбуткування запасів, що зробили без супровідних документів;

умови зберігання запасів і закріплення матеріальної відповідальності. Досліджується, відповідає стан складського господарства вимогам зберігання запасів (наявність ваг і час їх таврування, устаткування складів полками, шафами, контейнерами, протипожежним устаткуванням. Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріальну відповідальність, ув'язнених між адміністрацією підприємства й конкретними працівниками;

норми витрати сировини й матеріалів на виробництво і їх дотримання - перевірка обґрунтованості твердження норм і їх застосування в лимитно-забірних картах і відомостях на витрату матеріалів;

первинна документація по облікові запасів досліджується в частині вірогідності відбитих у ній господарських операцій;

бухгалтерський облік і звітність вивчаються в частині вірогідності даних про залишків і руху виробничих запасів, відбитих у них;

Примітки до фінансової звітності. Досліджується Інформація: методи оцінки запасів; балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансову (облікову) вартість запасів, відбитих по чистій вартості реалізації; балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, у заставу; суму збільшення чистої вартості реалізації, по якій проведена оцінка запасів відповідно до п. 28 П (З) БУ 9;

недолік і ушкодження запасів - досліджуються причини, які обумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, установлюються особи, винні в злодіяннях шкоди;

нестача цінностей і жалко, виявлені при інвентаризації, їх обґрунтованість і відповідальні особи - узагальнюється дослідження інших об'єктів, де виявлена жалко, перевіряється, підтверджується їхній розмір даним бухгалтерського обліку й іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлену матеріальну відповідальність конкретних співробітників і розмір їх відшкодування.

Джерела інформації аудита виробничих запасів являють собою предметну область дослідження. Це нормативні документи, облікова політика підприємства й джерела, у яких зафіксована інформація, що характеризує залишки й рух виробничих запасів.

Для узагальнення інформації про наявність і рух приналежних суб'єктові господарювання предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві й для господарських потреб, призначений бухгалтерський рахунок класу 2 «Запаси», а для узагальнення інформації про наявність і рух приналежних підприємству виробничих запасів призначений рахунок 20 «Виробничі запаси».

Основними завданнями аудиторської перевірки товарів є встановлення:

· відповідності аналітичного обліку на рахунку 28 «Товари» даним синтетичного обліку;

· повноти і правильності відображення в обліку покупних товарів (за цінами придбання, за продажною вартістю);

· дотримання порядку визначення торгівельних націнок;

· відповідності даних товарно-матеріальних звітів на складах та роздрібній мережі кредитовому обороту на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей) у кожному звітному періоді;

· правильності відображення в податковому обліку операцій із придбання товарів;

· правильності відображення в податковому обліку сум приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів;

· правильності визначення зобов'язань перед бюджетом з ПДВ та своєчасності розрахунків.

4.2 Організація проведення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

Умовам зберігання товарно-матеріальних цінностей ставляться:

1) належний добір матеріально відповідальних осіб;

2) організація й стан складського господарства;

3) організація охорони складських приміщень, пропускної системи внутрішньогосподарського контролю над наявністю матеріальних цінностей.

Відносно матеріально відповідальних осіб ревізорові потрібно з'ясувати:

1. наявність договору про матеріальну відповідальність;

2. або не залучалася особа до кримінальної відповідальності;

3. правила узгодження відпустки матеріальних цінностей зі складу ш виробництво,

Важливим моментом ревізії є перевірка складського господарства, збереження матеріальних цінностей, забезпеченість складських приміщень вимірювальними приладами, організація охорони й наявність сигналізації, організація видачі пропусків. Діючим методом перевірки правильного збереження матеріальних цінностей є повна (вибіркова) інвентаризація, яка проводиться по інструкції не менш одного разу в рік, а на підприємствах, де є залишки сировини, матеріалів, інвентаризація проводиться на кожне перше число місяця.

Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість основних об'єктів, по яких вона буде проведена. Для цього обов'язково необхідно знать технологію виробництва. Інвентаризація проводиться раптово й одночасно на всіх об'єктах із залученням фахівців, які добре знають технологію виробництва на підприємстві, ревізується, і обов'язково в присутності матеріально відповідальної особи.

До початку інвентаризації ревізор у присутності інвентаризаційної комісії, призначеної наказом керівника підприємства, повинен опломбувати складські приміщення в тому випадку, якщо протягом одного дня провести інвентаризацію на всіх складах неможливо. Факт опломбування засвідчує актом, у якім обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акту, місце знаходження й назва складу, кількість пломб і їх номера. Акт підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.

Для забезпечення недоторканності пломб до моменту проведення інвентаризації треба оголосити про стягнення штрафів з порушників, адже матеріально відповідальні особи з метою приховання недостачі або надлишків можуть зривати пломби. Сума штрафу може скласти 1-5% від вартості цінностей, що зберігаються на опломбованих складах.

Дуже важливо ще до початку інвентаризації одержати всі документи по вступу й витрат матеріальних цінностей. Для цього кожний документ підписується членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який становить матеріально відповідальна особа, теж підписується членами комісії. Під час ревізії забороняється використовувати первинні документи без оцінок ревізора.

Після цього матеріально відповідальна особа пише розписку про те, що всі первинні документи по вступів і витрат занесені у звіт і ніяких інших документів більше не буде подаватися. Потрібно також прийняти розписку про те, що на відповідальнім зберіганні немає матеріальних цінностей, що належать іншим організаціям або третім особам. Якщо вони є, то з'ясувати які саме, чиї й де зберігаються.

Інвентаризацію проводять суцільним або вибірковим методом.

Під час ревізії слід ураховувати факти проведення інвентаризації зі зміною матеріально відповідальних осіб. У випадку виявлення порушень, коли, наприклад, під час перебування у відпустці однієї матеріально відповідальної особи її заміняла інша без передачі матеріальних цінностей, проводиться суцільна інвентаризація. Суцільна інвентаризація проводиться й тоді, коли матеріальних цінностей небагато.

Якщо інвентаризація проводиться вибірково, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування згідно з картотекою й оборотної відомості.

Сипучі матеріали вирішуються вибірково. Для цього проводиться ящик обсягами 1 куб.м і відбирається 5 проб з різних місць. Загальна вага всіх проб розраховується за значенням питомої ваги матеріалу.

По проведеної таким методом інвентаризацією не виводяться її результати, а матеріали не направляються в слідчі органі. Така інвентаризація проводиться для того, щоб переконатися, немає більших відхилень. У тому випадку, якщо вибіркової інвентаризації виявлені значні розбіжності між наявними й обліковими даними, проводиться суцільне переваження.

Оформляючи інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назва цінностей, щоб вона збігалася з назвою, написана в обліковій картці або оборотній відомості. Обов'язково повинна бути зазначена одиниці виміру й кількість одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису повинне бути підписане всіма членами комісії. Якщо є виправлення, то вони обмовляються, а потім підписуються всіма членами комісії.

Бухгалтер становить порівняльну відомість тільки по тем позиціям, де є відхилення.

Усі цінності перелічуються інвентаризаційною комісією в присутності матеріально відповідальної особи й заносяться в акт інвентаризації, який складається у двох екземплярах і підписується всіма членами інвентаризаційної комісії.

У тому випадку, якщо будуть знайдені недоліки щодо ненадійного зберігання матеріальних цінностей, їх необхідно вказати в акті ревізії.

При інвентаризації незавершеного виробництва, капітального будівництва й незавершеного ремонту до складу інвентаризаційної комісії обов'язково необхідно включати технологів, інженерів-будівельників і інших фахівців.

Сировина, матеріали й покупні напівфабрикати, наявних на робочих місцях і не оброблялися, заносяться в окремих описів матеріальних цінностей.

Кількість сировини й матеріалів, які є складовими неоднорідної маси й сумішей у незавершенім виробництві, визначається за допомогою розрахунків фахівців - членів інвентаризаційної комісії згідно з галузевими інструкціями. Розрахунки з підписом особи, їх виконувала, додаються до інвентаризаційного опису.

Результати інвентаризації оформляються бухгалтерією підприємства. За ними виводяться наявні надлишки або недолік.

Усі факти розбіжностей заносяться у відомості інвентаризаційних разниц. Якщо є розбіжності даних обліків фактичної наявності матеріальних цінностей з бухгалтерськими даними, то надлишки прибуткуються з віднесенням результатів на збільшення доходу підприємств, а нестача цінностей у межах затверджених норм втрат списується на витрати виробництва. Норми природних втрат застосовуються лише у випадку виявлення фактичних недостач і після заліку недостач цінностей над зайвим у пересортиці.

Понаднормові недостачі цінностей, а також втрати від псування цінностей ставляться на винних осіб за такими цінами, по яких розраховується обсяг збитку, заподіяного розкраданням, недостачею, знищенням і псуванням матеріальних цінностей.

Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 г. №116. Згідно із цим Порядком розрахунки повинен проводитися по наступній формулі:

Рз = [(Бс-А) - Иинф + ПДВ + Асб] -2,

де Рз - розмір збитків і недостач;

Бс - балансова вартість на момент установлення факту розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А - амортизаційні відрахування;

Иинф - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісяця певних Мінстатом індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість;

Асб - розмір акцизного збору.

Понаднормові втрати й недостачі матеріальних цінностей, включаючи готової продукції, у тому випадку, якщо винуватці не встановлені або якщо в стягненні з винних осіб відмовлене судом, зараховуються на збитки підприємства.

При відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.

Під час ревізії необхідно проводити інвентаризацію підзвітних сум. Для цього з журналом-ордером або іншими бухгалтерськими обліковими регістрами аналітичного обліку необхідно визначити дебіторську заборгованість підзвітних осіб і провести інвентаризацію наявності готівки або бухгалтерських документів про придбання матеріальних цінностей і здачі їх на склад.

Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно переконатися, оприбутковане по бухгалтерському облікові виявлені надлишки або списані, згідно з рішенням керівника господарства, на відповідні рахунки недоліку - за рахунок винних осіб, за рахунок засобів підприємства, що залишаються в розпорядженні підприємства, чи за рахунок природних втрат.

Якщо розв'язок керівника щодо покриття недостач неправомірне, наприклад, згідно з нормативними документами збитки варто було б віднести за рахунок винних осіб, а віднесені за рахунок засобів підприємства, то перевіряючий робить відповідні записи в акті.

У випадку встановлення фактів недостачі більших обсягів цінностей матеріали ревізії передаються слідчим органам. Під час ревізії руху матеріальних цінностей випливає, насамперед, по книзі реєстрації доручень перевірити наявність у ній невідміченим документів про одержання за ними матеріальних або інших цінностей. Якщо такі документи є, слід вимагати пред'явлення невикористаних доручень або прибуткових документів на отримані цінності. В організаціях, куди видані доручення, доцільно зробити перевірки про видані товарно-матеріальні цінності.

З метою перевірки вірогідності відбиття по даним бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей аудитор повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей по їхніх видах з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації й зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей. У випадку перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей над даним інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при вступі не оприбутковувалися.

Якщо матеріально відповідальною особою не велося щоденного обліків руху матеріальних цінностей, то його слід відновити.

У випадку встановлення фактів списання матеріальних цінностей в обсягах, не передбачених технологічним процесом, аудитор повинен перерахувати собівартість на суму незаконно списаних матеріальних цінностей і порушувати питання про відшкодування вартості цих цінностей згідно з положенням про Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

4.3 Методика проведення аудиту операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

Основним аспектом перевірки є повнота та правильність відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування покупних товарів. Останні мають оприбутковуватися і обліковуватися на рахунках бухгалтерського обліку в цінах придбання. Кореспонденцію рахунків відображення основних операцій обліку товарів за покупними цінами наведено в табл. 4.1.

У процесі аудиту товарів за продажними цінами необхідно встановити:

· повноту оприбуткування товарів за первісною вартістю;

· правильність відображення торгівельної націнки;

· дотримання порядку розрахунку середнього процента торгівельних націнок;

· правильність визначення собівартості реалізованих товарів;

· правильність розрахунку ПДВ та своєчасність перерахунку до бюджету.

Відповідно до П(С) БО 9 «Запаси» оцінка за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгівельної націнки товарів. Застосування цього методу допускається (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) для підприємств, що мають значну й змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки, якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього процента торговельної націнки.

Середній процент торговельної націнки обчислюють діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок до продажної вартості, одержаних у звітному місяці товарів, на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Під час перевірки правильності визначення собівартості реалізованих товарів аудитор має врахувати, що до складу собівартості реалізованих товарів не входять адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Такі витрати обліковуються протягом звітного періоду на окремих рахунках: 92 «Адміністративні витрати»; 93 «Витрати на збут»; 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Суми торговельних націнок згідно з П(С) БО 9 обліковуються на рахунку 28 «Товари» субрахунок 285 «Торговельна націнка». Цей субрахунок є регулюючим до рахунку 28 «Товари». За кредитом субрахунку відображується збільшення суми торговельної націнки, а за дебетом - зменшення (списання). Визначена розрахунковим шляхом сума торговельних націнок, що припадає на реалізовані протягом звітного місяця товари, списується із субрахунку 285.

При цьому роблять такий бухгалтерський запис:

Д-т 285 «Торгова націнка»

К-т 282 «Товари в торгівлі».

Облік фінансових результатів реалізації товарів ведеться на субрахунку 791 «Результат основної діяльності» рахунку 79 «Фінансові результати».

У дебет субрахунку 791 «Результат основної діяльності» списуються:

· фактична собівартість реалізованих товарів (без торговельних націнок);

· адміністративні витрати;

· витрати на збут;

· інші операційні витрати.

За кредитом субрахунку 791 «Результат основної діяльності» відображуються доходи від реалізації та інші операційні доходи.

Результати реалізації визначають зіставленням кредитового й дебетового оборотів субрахунку 791, тобто зіставленням доходів і витрат.

Операції з надходження й вибуття товарів мають бути відображені в обліку підприємства, як показано в табл. 4.2.

Завершальним етапом аудиторської перевірки є порівняння аналітичних і синтетичних даних - звіряння запасів, які фактично обліковуються за місцями їх збереження, з обліковими даними, відображеними у регістрах бухгалтерського обліку (журнали-ордери, відомості, Головна книга).

Після підтвердження відповідності цих даних порівнюються та арифметично перевіряються облікові дані в Головній книзі та оборотній відомості за рахунками із звітними даними, відображеними в бухгалтерському балансі. Аудитор перевіряє правильність відображення даних в активі Балансу за рядком «Виробничі запаси» на початок і кінець звітного періоду у порівнянні з відповідними кінцевими даними розділів ІІ і ІІІ Відомості №10, а також їх достовірність порівнянням з даними інвентаризації.

5. Організація та методика аналізу руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

5.1 Значення, завдання і джерела інформації аналізу операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

Інформаційним і технічним забезпеченням аналізу руху товарних запасів на ЗАТ «Укрмаркет» виступають дані програми 1:С, а також комплексу програм проекту X-DOOR.

Організація ефектнішої системи товароруху підприємств передбачає врахування факторів, що об'єднуються у групи:

1) товар (специфіка товару, його фізико-хімічні властивості - швидко / нешвидко псується, габарити, товарний асортимент тощо);

2) споживачі (частота попиту па товар, рівень концентрації споживачів на товарному ринку тощо);

3) виробники (обсяг реалізації товарів, ступінь їх територіальної віддаленості тощо);

4) посередники (розвиток матеріально-технічної бази площі магазинів, складів, їх спеціалізація, стан організації процесу складування і транспортування товарів, рівень управління процесом товаропостачання, форма і рівень торгового обслуговування тощо).

Аналіз системи товароруху передбачає насамперед аналіз основних показників роботи посередників: виконання норми продажу; - підтримання середнього рівня товарних запасів; оперативність доставки товару замовникам; ставлення до фактів крадіжки або пошкодження товарів;

співробітництво у здійсненні програм стимулювання збуту;

- виконання плану перепідготовки торговельного персоналу;

- рівень послуг, що надаються споживачам.

Таке оцінювання дає можливість проаналізувати роботу учасників каналу та посередників, як змінилась інтенсивність діяльності посередників протягом визначеного часу. Відповідні висновки робить для себе й підприємство-виробник, від якого також залежить ефективність функціонування посередників.

Велике значення для ефективного управління товарорухом має маркетинговий контроль.

Маркетинговий контроль і регулювання товароруху на підприємстві мають здійснюватися постійно. Підприємству слід систематично оцінювати і контролювати як свою діяльність, так і діяльність посередників та конкурентів.

Контроль виробника над діяльністю учасників каналу дає змогу направляти її па користь постачальника, або принаймні значно впливати па неї. Рівень контролю залежить від узгоджених контрольних показників результативності роботи, зазначених вище. Результати поточної роботи періодично порівнюються з контрольними цифрами, виявляються відхилення і вживаються відповідні заходи.

Виробник мас отримати владу над каналом, яка характеризується як його здатність чинити вплив па діяльність інших учасників каналу. Тільки у цьому випадку ми маємо підстави оцінити контроль як ефективний. Соціологи вважають, що спроможність контролю над каналом залежить від економічних і неекономічних основ влади.

Економічні основи влади полягають у формуванні виробником ресурсів (товарних і фінансових), потрібних іншим членам каналу, і у відносних розмірах компанії-постачальника. До по-економічних основ влади належать уміння постачальника винагородити учасників каналу, професіоналізм, неформальні зв'язки, закон і примушення. Якщо компанія пропонує привабливі для посередників фінансові умови, вона одержує владу, що ґрунтується па заохоченні. Влада, що ґрунтується на професіоналізмі, виникає тоді, коли виробник використовуючи свої знання і основні ділові здібності, мас можливість, підвищити результативність роботи каналу. Якщо інші члени каналу захоплюються виробником і ототожнюють себе з ним, виникає неформальна влада. Законна влада утверджується тоді, коли члени каналу визнають, що є підлеглими виробника. Примусова сила виражається у здатності виробника справляти вплив на членів каналу. Крім того, можливості контролю за роботою каналу характеризуються ступенем залежності членів каналу від постачальника, стратегій учасників каналу і прагнення самого виробника керувати діяльністю каналу, що реалізовується.

Рівень влади постачальника визначає його спроможність керувати каналом, а отже, контролювати діяльність посередників.

5.2 Аналіз складу, структури та динаміки операцій з руху товарів в управлінні товарними запасами підприємства

Ефективність механізму керування товарними запасами ступеню залежить від якісного рівня аналітичної роботи, глибини економічного аналізу, обґрунтованості його висновків.

Аналіз товарних запасів повинен бути спрямований на виявлення резервів прискорення обіговість товарів, раціонального їхнього використання. Для цього необхідно вивчити динаміку товарних запасів, фактори, що визначають їхній розвиток, асортиментну структуру й товарообіг запасів, оцінити ефективність роботи з керування товарними запасами і її вплив на діяльність торговельного підприємства.

Вихідними даними для аналізу товарних запасів є показники статистичної й бухгалтерської звітності, матеріали спостережень, вибіркових обстежень, одночасного обліку, планових і позапланових інвентаризацій, результати уцінки.

Вивчення товарних запасів у динаміку має на меті виявити основні закономірності їх розвитку, оцінити співвідношення, що склалися між зміною запасів і товарообігом, визначити забезпеченість товарообігу товарною масою.

Для вивчення динаміки товарних запасів аналізують динамічний ряд фактичних залишків товарних запасів у фактичних і порівнянних цінах (при наявності відповідної інформації й у натуральних показниках), розраховують абсолютні й відносні зміни розміру товарних запасів (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Динаміка товарних запасів ЗАТ «Укрмаркет»

Товарні Групи	2014	2015	2015 р. в% до 2014 р.
	сума млн. грн.	Частка, %	у діючих цінах	у порівняльних цінах	у порівняльних цінах	у діючих цінах
			сума млн. грн.	частка, %	сума млн. грн.	частка, %
М'ясо й птах	372,1	14,2	447,0	14,4	376,2	14,0	120.1	101,2
Ковбасні виробу	340,8	13,0	403,4	13,0	342,7	12,8	118,4	100,6
Риба	76.1	2,9	90,3	2,9	77,3	2,8	118,7	101.6
Хліб і хлібобулочні вироби	97.0	3,7	114,9	3,2	98,8	3,2	118.5	101,9
Плоди, фрукти, ягоди, кавуни, дині	214,8	8,2	248.7	8,0	212,2	7,9	115,8	98.8
Піца	68,2	2,6	80,9	2,6	69,8	2,6	118,6	102.3
Тютюнові вироби	81.3	3,1	99,3	3,2	84,0	3,2	122,1	103,3
Кондитерські вироби	157,3	6,0	186,8	6,0	160,5	5,9	118.8	102.0
Пиво	117,9	4,5	136,6	4,4	117,5	4.4	115,9	99,5
Молочні вироби	62,7	2,4	74,7	2,4	64,2	2.4	119,1	102,4
Лікеро-горілчані вироби	314,4	12,0	375,7	12,1	323,5	12,1	119.5	102,9
Провина, шампанське, коньяк	283,0	10,8	329,3	10.4	281,2	10,5	116.4	99,4
Інші продовольчі товари	264,7	10,1	321,8	10,4	304,8	11,4	121,6	115,1
Непродовольчі товари	170,4	6,5	195,8	6,3	168,3	6,3	114,9	98,8
Усього товарів	2620,7	100,0	3105,2	100,0	2681,5	100,0	118,5	102,3

Для поглиблення висновків про динамік товарних запасів використовують додаткові показники, як:

- Коефіцієнти випередження (відставання), що характеризують співвідношення темпів росту товарних запасів і товарообігу (ці коефіцієнти більш наочно характеризують напрямок розвитку товарних запасів: їх ріст, зниження, стабілізацію відношенні товарообігу.

- Товарні запаси розраховуючи на 1 гривню товарообігу (використання, що характеризують ефективність, матеріальних ресурсів);

- Середньорічні темпи росту (зниження) товарних запасів і товарообігу (зміни, що відбивають (у середньому за рік) цих показників);

- Рівень товарних запасів у відсотках до товарообігу.

Таблиця 5.2. Динаміка товарообігу магазинів ЗАТ «Укрмаркет»

Рік	Фактичний роздрібний товарообіг (млн. грн.)	Ланцюгові темпи росту товарообігу, %	Базисні темпи росту товарообігу, %
	У діючих цінах	У порівняних цінах	У діючих цінах	У порівняних цінах	У діючих цінах	У порівняних цінах
2012	1853,2	1853,2	100	100	100	100
2013	2141,5	1896,3	115,6	102,3	115,6	102,3
2014	2620,7	1911,8	122,4	100,8	141,4	103,2
2015	3105,2	1929,4	118,5	100,9	167,6	104,1

Дані таблиць показують, що за останні три роки темпи росту роздрібного товарообігу мінялися неоднаково: в 2013 році ріст товарообігу склав 115,6% (збільшився в порівнянні з минулим роком на 15,6% у діючих цінах), в 2014 році - 122,4% (збільшився на 22,4%), а в 2015 році - 118,5%. Це пояснюється тим, що ціни на товари, реалізовані в підприємстві, виросли в 2015 році в порівнянні з 2014 роком, але менше, чим в 2014 році в порівнянні з 2013 роком (середній індекс цін в 2013 році стосовно 2012 р. склав 1,223 або в 2014 році - 1,204 або 120,4%, в 2015 році - 1,158 або 115,8%).

Порівняльний аналіз показує, що в 2012-2013 рр. Обсяг товарообігу збільшувався більш швидкими темпами, чому в 2013-2015 рр.

Фізичний обсяг товарообігу збільшився в 2013 році в порівнянні з 2012 роком на 2,5%, 2014 року в порівнянні з 2013 роком - на 1,7%, в 2015 році в порівнянні з 2014 роком - на 2,3%. Темпи росту фізичного обсягу товарообігу (кількості товарів) невисокі, але тенденція намічається позитивна.

За чотири роки роздрібний товарообіг підприємства виріс на 67,6% (у діючих цінах) або на 1252,0 млн. грн. (3105,2 - 1853,2). Цей приріст відбувся за рахунок збільшення кількості реалізованих товарів (фізичного обсягу товарообігу) на 6,5%, що склало 139,7 млн. грн. (1992,9 - 1853,2), і у зв'язку зі збільшенням роздрібних цін на товари - на 1112,3 млн. грн. (3105,2 - 1992,9).

За даними цих розрахунків можна сказати, що близько 90% приросту товарообігу отримане за рахунок росту цін. Втрати покупцями коштів від підвищення роздрібних цін (у зв'язку з покупкою товарів по більш високих цінах у підприємстві) склали 1112,3 млн. грн.

Таблиця 5.3. Ритмічність розвитку роздрібного товарообігу магазинів ЗАТ «Укрмаркет» по місяцях року

Квартал	2014	2015	Відхилення в сумі (+, -)	2015 р. в% до 2014 р.
	торба, млн. грн.	Питома ваги, %	торба, млн. грн.	Питома ваги, %
Січень	202,1	33,1	228.2	32.0	+26,1	112,9
Лютий	198,3	32,5	225,0	31,5	+26,7	113,5
Березень	210,4	34,4	260,8	36,5	+50,4	124,0
Усього за 1 кВ,	610,8	100,0	714,0	100,0	+103,2	116,9
Квітень	220,9	33,7	243,3	31,5	+22,4	110,1
Травень	215,4	32,9	256,4	33,3	+41,0	119,0 1
Червень	218,9	33,4	270,8	35,2	+51,9	123,7
Усього за 2 кв.	655,2	100,0	770,5	100,0	+115.3	117,6
Липень	216,0	33,4	256,2 |	33,3	+40,2	118.6
Серпень	214,8	33,2	255,2	33,1	+40,4	118,8
Вересень	216,5	33,4	258,7	33,6	+42,2	119.5
Усього за 3 кв.	647,3	100,0	770,1	100,0	+122,8	119,0
Жовтень	232,5	32,9	279,7	32,9	+47,2	120,3
Листопад	229,0	32,4	270,8	31.8	+41,8	118,3
Грудень	229,0	32,4	270,8	31,8	+41,8	118,3
Усього за 4 кв.	707,4	100,0	850,6	100,0	+143,2	120,2
Усього за рік	2620,7	-	3105,2	-	+484,5	118,5 1

З даних таблиці видне, що розмах коливань росту роздрібного товарообігу по місяцях ще більше, чим по кварталах. Темп росту товарообігу коливається від 110,1% (квітень) до 124,0% (березень).

Найбільш напруженими періодами реалізації товарів у кожному кварталі є останні місяці кварталу. Наприклад, ріст обороту в цілому за перший квартал склав 116,9%, а в березні - 124,0%, за другий квартал - відповідно 117,3% і 123,7%, за третій квартал - 119,05 і 119,5% і за четвертий квартал - 120,2% і 122,0%.

По мережі магазинів ЗАТ «Укрмаркет» дані про рух товарних ресурсів наведено в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4. Продуктовий баланс по магазинах ЗАТ «Укрмаркет» за 2014-2015 р.р. (млн. грн.)

Показники	2014	2015	Відхилення в сумі (+,-)	Вплив на зміну товарообігу (+,-)
Запаси товарів на початок року	209,2	243,0	+33,8	+33,8
Придбання товарів	2656,3	3169,3	+513,0	+513,0
Інше вибуття товарів	1.8	1,0	-0,8	+0,8
Запаси товарів на кінець року	243,0	306,1	+63,1	-63,1
Величина товарообігу підприємства	2620,7	3105,2	+484,5	+484,5

Роздрібний товарообіг підприємства зріс в 2015 році в порівнянні з 2014 роком на 484,5 млн. грн. за рахунок завищених товарах запасів на початок року (33,8 млн. грн.), ріст вступу товарів у магазини (513,0 млн. грн.) і зменшення іншого вибуття товарів (+0,8 млн. грн.) Але можливості росту товарообігу в динаміці поменшала в результаті збільшення товарних запасів на кінець року (-63,1 млн. грн.)

На підприємстві в 2015 році інше вибуття товарів знизилося в порівнянні з 2014 роком на 0,8 млн. грн. Інше вибуття товарів включило товарні втрати, бій, лом, недостачу товарів. Слід назвати роботу магазину по зниженню іншого вибуття товарів в 2015 році позитивної.

Висновок

У ЗАТ «Укрмаркет», як показав аналіз документального оформлення й обліку роздрібного продажу товарів, бухгалтерський облік ведеться відповідно до законодавчих актів, нормативно-методичних документів і інструктивними матеріалами. Дані бухгалтерського обліку дають різноманітну економічну інформацію для проведення всебічного й глибокого аналізу фінансово-господарчої діяльності підприємства, що дозволяє затверджувати про тісний зв'язок між бухгалтерським рахунком і аналізом господарської діяльності на данім підприємстві.

Як показала практика, у ЗАТ «Укрмаркет» матеріально відповідальна особа складає товарний звіт про наявність і рух товарів один раз у тиждень. Застосування щотижневої звітності недоцільно, тому що, по-перше, рух товарів протягом великого періоду не контролюється бухгалтерією, по-друге, нерівномірно розподіляється робота бухгалтерії протягом місяця, по-третє, значний обсяг робіт по перевірці й обробці звітності переноситься на період складання бухгалтерської звітності.

Проведений на основі даних бухгалтерського обліку аналіз динаміки розвитку роздрібного товарообігу ЗАТ «Укрмаркет» за 2013-2015 рр. дозволяє зробити наступні висновки:

· роздрібний товарообіг підприємства рік у рік збільшується, темпи росту його досить високі;

· досягнуто ріст товарообігу по деяких відділах підприємства;

· приріст товарообігу, в основному, досягнуто за рахунок ефективного використання таких видів ресурсів як: товарних, трудових і інших ресурсів;

· підприємство в 2013 році активно вело роботу з додаткової закупівлі товарів у виробників і інших постачальників.

Пропозиції по подальшому поліпшенню роботи ЗАТ «Укрмаркет»:

· удосконалювати товаропостачання підприємства та підвищувати ефективність користування товарних ресурсів;

Із цією метою ЗАТ «Укрмаркет» необхідно робити закупівлі товарів безпосередньо у виробників, значно розширити закупівлю й реалізацію супутніх промислових товарів, наявних у достатній кількості у виробників і інших постачальників, більше уваги приділяти висновку договорів з постачальниками.

· досягти зростання ефективності праці торгових працівників:

Із цією метою здійснювати сполучення професій, посад, вести роботу з попередження прогулів і скороченню втрат робочого часу через хворобу й іншим причинам. При незмінній чисельності працівників і збільшенні середнього вироблення одного продавця (у порівнянних цінах) відповідно до росту кількості реалізованих товарів в 2013 році роздрібний товарообіг може збільшитися в 2014 році на 28,07 млн. грн. (187,1*1% х15).

· поліпшити використання матеріально-технічної бази підприємства:

Із цією метою встановити оптимальний режим роботи підприємства, вести впровадження прогресивних форм торгівлі, скоротити до мінімуму проведення інвентаризацій, перевірок.

· економічній службі підприємства розробляти прогнози розвитку роздрібного товарообігу на майбутній період і вести оперативний контроль за ходом реалізації;

Це дозволить керівництву підприємства і його службам оперативно вирішувати питання забезпечення й ефективності використання всіх видів ресурсів, добитися ритмічного й рівномірного розвитку роздрібного товарообігу по періодах року й по відділах підприємства.

· удосконалювати систему матеріального стимулювання праці працівників підприємства (збільшення кількості реалізованих товарів, обслуговування найбільшої кількості покупців, отримання доходів від реалізації товарів і ін);

* оперативніше представляти дані з роздрібного продажу для прийняття управлінських рішень, а також запровадити складання товарних звітів подекадно, тобто один раз в десять днів. Це дасть можливість забезпечити найбільш повний контроль за роботою матеріально відповідальних осіб і більш ефективно обробляти документацію щодо руху товарів;

* здійснити комп'ютеризацію бухгалтерського обліку на підприємстві, використовувати довідкову комп'ютерну систему для консультацій, роз'ясненні.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №996-ХІУ (зі змінами і доповненнями).

2. Закон України Про аудиторську діяльність вiд 22.04.1993 №3125-XII - ВР

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 листопада 1999 р. №291 (зі змінами і доповненнями).

4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 (зі змінами і доповненнями).

5. Податковий Кодекс України від 02.12.2014 №2755-VI - ВР.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

9. 1 С: Підприємство. Конфігурація «Бухгалтерський облік» для України. Редакція 2. Руководство по веденню обліку (опис конфігурації). - М.: Фірма «1С».2005 - 307 с.

10. Азаренков Г.Ф. Економічний аналіз. - Х.: ХДЕУ, 2003. - 208 с.