Таблиця 2.1 -Динаміка частки доходів від діяльності малих і середніх туристичних підприємств у ВВП України, 2003-2008 рр. [48]

Рік	ВВП, млн грн	Доходи від реалізації тур. послуг, млн грн	Частка доходів малих та середніх туристичних підприємств у загальних доходах галузі, %	Темпи зростання ВВП, %	Темпи зростання доходів від реалізації тур. послуг, %
		туристи-ними підприєм-ствами загалом	у т.ч. малими та середніми підприєм-ствами			туристичними підприємствами загалом	у т.ч. малими та середніми підприєм-ствами
1	2	3	4	5	6	7	8
2003	182351	380,329	257,102	67,6	98,1	...	...
2004	181986	517,703	369,640	71,4	99,8	136,1	143,8
2005	192724	830,601	595,541	71,7	105,9	155,2	161,1
2006	210454	1206,668	774,681	64,2	109,2	150,2	130,1
2007	220556	1386,132	935,639	67,5	104,8	114,9	120,8
2008	240406	2093,160	1423,348	68,0	109	131,1	152,1

Економічну результативність розвитку малого туристичного підприємництва в Україні наочно проілюструємо за допомогою порівняння динаміки таких складових ВВП: частки, отриманої від сектора вітчизняного малого бізнесу в цілому; частки доходів від усіх туристичних підприємств та окремо від малих і середніх (рис. 2.4).

Базисний темп приросту частки продукції малих підприємств у загальних обсягах виробництва протягом досліджуваного періоду склав лише 32,7 %. Водночас приріст у ВВП часток доходів усіх туристичних підприємств, а також сектора малого туристичного підприємництва досягнув набагато вищих значень: відповідно 261,9 % та 321,4 %. Таким чином, незважаючи на повільніший темп приросту кількості малих туристичних підприємств в Україні порівняно із аналогічним показником загального числа суб'єктів малого підприємництва, складова у ВВП як результат діяльності перших зростала швидше, що наведено на рисунку 2.4. Завдяки цьому частка малих туристичних підприємств у загальному внеску малого бізнесу до головного показника стану економіки зросла протягом досліджуваного періоду від 2,5 % до 8,1 % [49,с.42].

Рисунок 2.4 - Динаміка часток продукції досліджуваних підприємств у ВВП, 2003-2008 рр.

Дослідження другого аспекту соціальної результативності функціонування туристичного підприємництва (у т.ч. і малого) дозволило визначити його позитивний вплив (хоча й не дуже суттєвий) на зменшення рівня безробіття, що наведено на рисунку 2.5 [51].



Рисунок 2.5 -Динаміка кількості зайнятих у туризмі та інших галузях економіки України, 2002-2008 рр.

Порівняння динаміки кількості зайнятих в усіх галузях економіки та туризмі вказує, що середньорічний темп приросту для туристичної галузі складав 7,86 % (по малих і середніх туристичних підприємствах відповідно 27,9 %), у той час як аналогічний показник в цілому по державі був від'ємним і дорівнював -3,14 %. Наведені розрахунки ще раз вказують на потужний потенціал для розвитку вітчизняного туризму навіть за відсутності державної підтримки. При цьому зауважимо, що розраховані значення позитивного впливу туристичної галузі на зайнятість населення будуть вищими у 14-17 разів, якщо врахувати працівників, що обслуговували туристів у інших галузях.

Зважаючи на те, що малі та середні туристичні підприємства є частиною сектора малого бізнесу України, вважали за доцільне провести ще один напрям порівняльного аналізу, результати якого представлені у таблиці 2.2 [52].

Дані таблиці 2.2. свідчать про вразливість малого туристичного бізнесу порівняно з іншими видами підприємництва досліджуваного сектора. Якщо на загальній кількості зайнятих у малому бізнесі вплив кризи 2008 р. не позначився негативно, то число зайнятих у малому туристичному підприємництві під дією названого фактора скоротилося на 19 %. Незважаючи на такий суттєвий, хоч і тимчасовий спад, базисний темп приросту частки зайнятих у малому бізнесі в туризмі протягом 2001-2008 рр. був вищим від цього ж показника загалом по сектору малого підприємництва: порівняємо 243,9 % та 209,5 % [53].

Втім вищі темпи зростання зайнятості у туризмі можна пояснити також дуже низьким значенням бази порівняння, особливо якщо зважити на загальногосподарську пропозицію робочих місць, де досліджуваний сектор на початку періоду займав лише 0,11 %.

Таблиця 2.2 - Динаміка показників зайнятості на малих та середніх туристичних підприємствах України

Показники	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Середньорічна кількість найманих працівників на МП, тис. осіб	1202,3	1178,1	1395,5	1559,9	1677,5	1709,8	1807,6	1918,5
Частка працівників МП у загальній кількості найманих працівників, %	6,3	6,2	7,8	9	10,1	10,8	12	13,2
Кількість зайнятих на малих та середніх туристичних підприємствах, тис. осіб	21,7	24,3	19,7	20,1	24,9	29,1	29,6	40,3
Частка зайнятих на малих та середніх туристичних підприємствах від загальної зайнятості на МП, %	1,80	2,06	1,41	1,29	1,48	1,70	1,64	2,10
Частка зайнятих на малих та середніх туристичних підприємствах від загальної кількості зайнятих, %	0,11	0,13	0,11	0,12	0,15	0,18	0,20	0,28

Цікаві дані отримані також завдяки аналізу динаміки структури зайнятості на туристичних підприємствах за їх величиною, що наведено на рисунку 2.6.

Рисунок 2.6 - Динаміка структури зайнятості за величиною туристичних підприємств, 2001-2008 рр.

Найбільші структурні зрушення у зайнятості на суб'єктах туристичного підприємництва відбулися по групах малих та великих підприємств: перші збільшили частку своїх працівників у загальній кількості зайнятих по галузі майже на 6 %, водночас другі на таку ж величину цю частку скоротили. Зміни в структурі зайнятості відбулися завдяки тому, що темпи приросту кількості великих підприємств були повільнішими, ніж малих. З іншого боку, протягом 2005-2008 рр. у туристичній галузі активізувалися процеси інтеграції, які мали неоднозначний вплив на розподіл трудових ресурсів:

Кількість працівників на найбільших туристичних підприємствах зменшилася, а на великих зросла, завдяки чому скоротилася різниця між числом зайнятих на цих двох видах підприємств. Для порівняння: якщо на початку досліджуваного періоду найбільші підприємства мали середню кількість працівників в чотири рази більшу, ніж на великих, то в кінці його - лише вдвічі.

Кількість великих та середніх підприємств зросла не лише за рахунок розростання колективів окремих компаній, а й у результаті їх об'єднання. Були створені перші мережі туристичних підприємств (“Мережа з продажу гарячих путівок”, “Галопом по Європах” і т.д.) [55].

Збільшилася також кількість малих підприємств із числом зайнятих більше 5 осіб, що позитивно вплинуло на продуктивність їх праці. Дивитися у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 -Динаміка співвідношення часток обсягів реалізації та кількості зайнятих на туристичних підприємствах

Розмір турпідприємства	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Малі	0,4	0,5	0,6	0,8	0,6	0,7	0,8	0,8
Середні	1,3	1,3	1,5	1,3	1,6	1,2	1,1	1,0
Великі	1,1	0,9	0,7	0,6	0,6	1,1	1,1	1,6
Найбільші	3,4	3,3	2,5	2,2	2,5	2,7	1,7	1,5

Джерело: таблицю складено автором за [11 с 51 ]

На основі співставлення даних рис.2.3 та рис.2.6 встановили, що від 2001 р. до 2008 р. відбулося урівноваження співвідношення часток обсягів реалізації туристичних продуктів та кількості зайнятих на підприємствах галузі. До 2008 р. малі підприємства вдвічі підвищили значення цього показника, водночас у найбільших компаній він зменшився в 2,3 рази. Описані зміни відбувалися під впливом таких чинників: малі підприємства, функціонуючи як агенти з продажу туристичних продуктів великих і середніх операторів, зазнавали найбільшого конкурентного тиску. Це змушувало їх активно боротися за посилення конкурентних позицій, що в даному контексті означає - за довіру не лише з боку споживачів, а й з боку операторів. З цією метою малі фірми збільшували обсяги закупівлі туристичних продуктів, запроваджували сучасні технології організації продажу, удосконалювали менеджмент, зміцнювали зв'язки зі споживачами тощо [56].

2.2 Перешкоди розвитку та характеристика факторів, що впливають на розвиток малого туристичного підприємництва в Україні

На завершення проведеного нами аналізу, вважаємо за доцільне вказати на головні перешкоди на шляху більш інтенсивного розвитку малого та середнього туристичного підприємництва в Україні.

Перш за все, - це велика кількість регулятивних документів, їх недосконалість та непостійність. Від початку втілення в життя демократичних перетворень в Україні почала активно формуватися правова база підприємництва. Розпочався бурхливий процес законотворення, у результаті якого за 1991-1997 рр. видано більш як 600 законів, з яких близько 40 % стосувалося підприємницької діяльності. Від 1997 р. до наших днів законодавча база України продовжувала перебувати в стані активного реформування. На сьогодні діяльність малого та середнього підприємства України регулюють тридцять два закони, двадцять дві постанови Кабінету міністрів та чотирнадцять указів Президента України. Протягом 2000-2004 рр. у ці законодавчі акти було внесено більше тисячі змін та доповнень, які часто вступали у протиріччя з чинними нормами та принципам доцільності для держави. Наприклад, новий Закон “Про внесення змін до Закону України “Про туризм” спрямований на стимулювання виїзного, а не в'їзного туризму, що створює умови для монополізації ринку найближчим часом українськими туроператорами, а потім і крупними іноземними компаніями [57].

В Україні державна підтримка малого підприємництва досі ще носить декларативний характер. Втім усі висловлені чи навіть задокументовані обіцянки щодо сприяння малому бізнесу перекреслюються реальним негативним впливом чинних законодавчих актів, а також діями представників влади, що користуються недосконалістю останніх. Ця важлива проблема широко висвітлюється у періодиці. Зокрема обговорюється пропозиція створити новий адміністративний орган на захист малого підприємництва (на зразок Адміністрації малого бізнесу України (АМБУ), яка б предметно і постійно займалася вирішенням його нагальних проблем [4]. На думку авторів пропозиції вказаний орган мав би такі функції: реєстрація суб'єктів малого бізнесу, надання їм фінансової підтримки, захист від незаконних перевірок контролюючих органів, юридичні консультації, навчання підприємців та тих, хто бажає займатися підприємництвом.

Однак, на нашу думку, слід звернутися до досвіду країн, що вже відпрацювали умови створення сприятливого для розвитку малого підприємництва правового клімату. Прикладом гідним наслідування може бути розробка спеціального закону про мале та середнє підприємництво на зразок діючого з 1963 р. в Японії чи федерального закону про малий бізнес, що чинний у США з 1953 р. Ми переконані, що в Україні також необхідно створити кодекс малого підприємництва, який би містив комплексні рішення з усіх ключових питань малого бізнесу.

Не менш суттєвою перешкодою для підприємництва (у т.ч. і для малого) є чинна система оподаткування, яка має суто фіскальний характер і спрямована на максимальне вилучення коштів підприємств, що фактично позбавляє підприємців прибутку - головної мотивації їх діяльності. За аналітичними даними, сукупні стягнення до бюджетів усіх рівнів у вигляді податків та обов'язкових платежів сягали 90 % балансового прибутку підприємницьких структур, а в деяких випадках перевищували і 100 %.

Зрозуміло, що за таких умов значна частина підприємств знаходиться в тіні, - за результатами експертного опитування їх біля 60 %. Звідси одним із головних завдань, що стоять перед владою є легалізація малого бізнесу. Перші кроки - створення спрощеної системи оподаткування - вже зроблені. Однак, по-перше, вони не закріплені законодавчо, а по-друге, мають бути гарантії того, що ці кроки збережуться в новому Податковому кодексі.

Окремо варто зупинитися на стримуючому для підприємництва чиннику, що є специфічним для України - низькому рівні підприємницької культури. Нагадаємо, що особливості процесу становлення підприємництва у нашій державі значною мірою обумовлені специфікою менталітету населення в цілому та бізнес-класу зокрема [58]. У цьому зв'язку доречно згадати, що давні (ще дореволюційні) традиції вітчизняних підприємців, для яких “слово честі” було безумовною гарантією виконання взятих на себе обов'язків, були втрачені ще задовго до початку ринкових реформ. Тривалий час цей менталітет формувався в умовах “переплавки” мас у напрямку соціалістичних ідеалів, далеких від ідеалів ринку. Саме у планово-розподільній системі господарювання та управління, яка існувала у Радянському Союзі понад сім десятиріч, поступово склалася “комунальна” свідомість, для якої не були органічними свобода діяти, мислити, творити і, звичайно, свобода ініціативи, розумного ризику, не кажучи вже про підприємництво в розумінні самореалізації кожної економічно вільної та самостійно мислячої людини. З огляду на сказане зрозуміло, чому на сьогодні має місце відчутний дефіцит ринкової культури серед населення.

Водночас розвиток ринкових відносин вимагає від підприємництва, як і від будь-якого виду людської діяльності, цивілізованого підходу та дотримання високих загальновизнаних етичних і культурних стандартів. Наблизитись до них допоможуть такі риси, як ввічливість, самоповага, порядність, вихованість, повага до освіченості, професіоналізму, інтелекту тощо. Слід пам'ятати, що успіх у бізнесі обумовлений здатністю та вмінням підприємця брати на себе відповідальність, ризикувати, робити вибір, бути в постійному пошуку [59].

З огляду на сказане, ще одна важлива перешкода, про яку часто згадують аналітики, - відсутність відповідної інфраструктури - перетворюється на додаткову нішу, де можуть знайти себе підприємливі співвітчизники. Що ж стосується громадських організацій, метою яких є захист інтересів підприємців, - їх на сьогодні існує велика кількість. У кожному великому місті України функціонують десятки бізнес-центрів, по кілька бізнес-інкубаторів та фондів підтримки підприємництва. На найвищому рівні справами підприємців опікується Комітет Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва, допомагають йому Асоціація бізнес-інкубаторів і різні об'єднання підприємців.

Розвиток тої чи іншої галузі залежить від цілого ряду факторів. Готельний сектор не є виключенням. Перелічуючи фактори, що здійснюють безпосередній вплив на розвиток готельної галузі, необхідно, перш за все, розмежувати фактори, обумовлені місцем готельного сектора в системі економічних зв'язків і специфічні умови функціонування галузі в конкретній країні. Основною групою факторів є економічні фактори (загальний стан економіки, фінансова стабільність, розвиток туристичного сектору, інвестиційна привабливість, середній дохід на душу населення, рівень безробіття, рівень оподаткування, банківський відсоток на кредит, наявність сильної конкуренції зі сторони стихійного ринку апартаментів і квартир і т.д.). Макроекономічні показники в українській економіці в цілому створюють картину стійкого економічного розвитку [60].

Разом з тим, важливу роль в розвитку галузі, по відношенню до внутрішнього споживача, також відіграють соціальні і соціально - економічні фактори: розподіл населення по рівню доходів, рівень освіти, культури, естетичні потреби населення, спосіб життя, вікова структура, співвідношення міського і сільського населення (міське населення більш рухоме), рівень злочинності, розвиток туризму, зростаюча потреба у відпочинку, внаслідок збільшення стресового навантаження і т.д. Особливе місце серед цих факторів відводиться збільшенню об'ємів ділового туризму, що є наслідком зростання ділової активності як вітчизняних, так і іноземних підприємців. Зростання кількості ділових переговорів і їх рівня організації, в на слідок підвищення інвестиційної привабливості України стимулює розвиток готельних комплексів класу „люкс”, включаючи до себе інфраструктуру забезпечення переговорного процесу. Слід зазначити, що витрати на ділову поїздку бізнесмена в середньому в три рази перевищують витрати звичайного туриста. І, як показують маркетингові дослідження, на відмінність від інших турпоїздок, бізнес-туризм цілорічно забезпечує завантаження готельних підприємств, що особливо важливо в період міжсезоння. Під час будь-яких економічних спадів і криз сфера ділового туризму страждає менш за все, а деколи і збільшує свій об'єм. В середньому, обслуговування корпоративних бізнес - туристів приносить готелям до 40 - 50 % доходу і значно сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності. Такі показники характерні саме для бізнес - готелів з розвинутою інфраструктурою відповідних послуг [61].

Особливий вплив надають і демографічні фактори. В цьому аспекті особливо важливі тенденції змінення чисельності населення, коефіцієнт народжуваності і смертності, природній приріст, міграційні явища. Кількість населення, його склад і структура здійснюють безпосередній вплив на формування споживацьких сегментів готелів, а також їх переваги. На сьогоднішній день в Україні негативною є тенденція зміни чисельності населення і доволі висока міграційна активність.

Важливою особливістю туристичних послуг, відрізняючи їх, перш за все від послуг промисловості, де в великій мірі використовуються машини і автомати, є широка участь людей у виробничому процесі. Залучення людського фактору надає сильний вплив на неоднорідність, мінливість якості і зв'язаний разом із ними недолік стандартизації, що представляє одну із важливих проблем в сфері розвитку готельних послуг. Для рішення цієї проблеми на багатьох готельних підприємствах введені стандарти обслуговування - комплекс обов'язкових для ви конання правил обслуговування споживачів готельних послуг, які мають гарантувати установлений рівень якості всіх виконавчих операцій. На сьогоднішній день в Україні основною проблемою є недостатня кількість кваліфікованого персоналу. Хоча підготовку по спеціальності „Туризм” здійснюють більше ста вищих учбових закладів країни, вона відірвана від реальності. Ідеальним варіантом при підготовці кадрів для підприємств готельного комплексу є виробнича практика, бажано на одному й тому ж підприємстві в різних службах, в результаті чого студент може вибрати відділ, в якому він буде надалі працювати, а готель забезпечує себе підготовчими кадрами, які знайомі з влаштуванням підприємства і спроможні ефективно працювати, починаючи з перших днів кар'єри [62].

Визначний вплив на розвиток готельного сектору надає правова сфера. За допомогою прийняття законодавчих актів, регламентуючих діяльність суб'єктів готельної галузі створюється нормативно правова база: податкове і трудове законодавство, правила ліцензування, санітарно - гігієнічні вимоги, правила пожежної безпеки, закони про права споживачів і т.д. В особливу рубрику можна винести проблеми, зв'язані з рішенням запитань видачі земельних ділянок. В Україні сьогодні склалась неоднорідна ситуація в цьому плані. В Києві вже сьогодні спостерігається дефіцит будівельних майданчиків, а також труднощі, зв'язані з процесом їх документального оформлення. В регіонах земельні ділянки можна купити значно дешевше, простіше вирішуються багато питань. Найбільш цікаві в плані реалізації проектів великі міста: Одеса, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, а також Крим, як один із курортних центрів України.

Визначний вплив на структуру туристичних потоків, а отже і на кон'юнктуру на ринку послуг, надає політична обстановка в країні. Українська політична сфера в 2007 році характеризується непередбачуваністю подій, що певною мірою позначається на зовнішньоекономічних відносинах з іншими країнами. Наприклад, в курортному сезоні 2009 році в Криму прогнозують зменшення частини туристів із Росії і збільшення частини європейських приїжджих. Це зв'язане з тим, що на фоні неоднозначних відносин України і Росії багато туристів побоюються закриття кордону і введення закордонного паспорту [63].

Крім загальних факторів на економіку готельної галузі великий вплив надає і ряд специфічних факторів. В Україні таким великим поштовхом до розвитку готельного сектору є майбутня організація чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Тільки в столиці України повинно бути 5-10 готелів класу "п'ять зірок" (на даний момент 2) і до 30 готелів класу "чоти-три зірки" (на даний момент 8), а також понад 30 малих готелів. Містами, що приймають чемпіонат, стануть Київ, Дніпропетровськ, Донецьк і Львів, А також розглядаються Одеса і Харків. В даний момент готелі української столиці спроможні прийняти 15,5 тис. чоловік, в регіонах існуючий рівень готелей і номерний фонд не може задовольнити потреби для проведення чемпіонату. Наприклад, Донецьк може запропонувати послуги всього 19 готелів, Львів - 38, в Дніпропетровську - всього 40 готелів необхідного рівня. Найбільш дефіцитною категорією у всіх містах являється трьох-, чотирьох зіркові готелі на 150-200 місць з розвинутим конференц - сервісом і вартістю проживання до 100 доларів за добу. Велика нестача усіх міст й в малих готелях [64,с.22].

Таким чином, в перебігу найближчих років прогнозується пожвавлення інвестиційної активності в туристичному секторі України.

Хоча, що ж до інвестиційного клімату в Україні, то тут дуже важливо відзначити, що законодавство України поки ще не сприяє залученню інвестицій в будівництво готелів як такових, не говорячи вже про міні-готелі. Проте, в цілях залучення коштів інвесторів на розвиток інфраструктури туризму, Державна туристична адміністрація внесла пропозиції про зміну деяких законів, зокрема забороняючих приватизацію курортних об'єктів (санаторіїв, будинків відпочинку). Гостурадміністрация пропонує дозволити приватизацію санаторно-курортних будинків відпочинку за умови збереження профілю їх діяльності.

Залучення інвесторів для розвитку інфраструктури туристичної галузі можливо лише шляхом введення більш привабливих для них правил гри на ринку. Проте, слід зазначити, що іноземні інвестори ще з побоюванням дивляться на можливість капіталовкладення в Український ринок готельних послуг. В першу чергу їх цікавить прозорість фінансових операцій, чиста податкова схема і, безумовно, прийнятний рівень прибутковості. Також слід врахувати, що Україна на сьогоднішній день ще вважається ризиквою в економічних і політичних відносинах країною. Проте, можна з упевненістю сказати, що в найближчому майбутньому сектор міні-готелів чекає не тільки кількісне, але і якісне зростання.

Проте вже на сьогоднішній день Держтурадміністрация спільно з Мінекономіки розробляють новий закон, що сприяєтиме залученню внутрішніх і зовнішніх інвестицій для будівництва і реконструкції готелів. Інвесторів планується звільнити від сплати 20 % ПДВ на придбання спеціального імпортного обладнання, що не виготовляється в Україні. Також пропонується зняти ПДВ (зробити ставку 0 %) на будівельні послуги із зведення санаторно-курортних об'єктів готельного господарства.

В цілому тенденції розвитку даного сектора на Українському ринку є позитивними і зводяться до того, що найближчим часом кількість міні-готелів збільшуватиметься. В першу чергу через те, що термін повернення інвестицій скорочуватиметься в порівнянні з великими готелями, на сьогоднішній день він складає 3-5 років. Крім цього чинника, явно зростає попит на міні-готелі. Клієнти віддають перевагу невеликим готелям, з відчуттям затишку, домашнього тепла і більш індивідуальний підхід до себе, а також і більш вигідні ціни на проживання.

2.3 Аналіз діяльності туристичної фірми «Гамалія»

Туристична фірма «Гамалія» (далі - ТФ «Гамалія») було засновано в 1994 р. на підставі рішення Учасників (внесли в статутний капітал підприємства по 20 %, що склало 1680 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Ліцензія Держкомітету України по туризму АВ № 158075 від 10.11.2007 р. Штат співробітників нараховує 18 чоловік.

Фірма надає наступні види послуг:

- послуги в галузі туризму, організація й участь в організації й експлуатації готелів, турбаз, мотелів, послуги з організації екскурсій, обслуговування приватних і ділових поїздок, культурних, гастрольних, благодійних і інших заходів;

- організація туристичних поїздок, відряджень фахівців;

- участь міжнародної туристичної діяльності в ближнім і далекому зарубіжжі;

- продаж авіаквитків на внутрішні і закордонні рейси авіакомпаній різних країн;

- реалізація путівок у санаторії і будинку відпочинку.

Організаційна структура ТФ «Гамалія» наведена на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 - Організаційна структура ТФ «Гамалія»

ТФ «Гамалія» здійснює відправлення клієнтів більш ніж у 30 країн світу і є туроператором по напрямках: Чехія, Угорщина, Італія, Голландія, Франція, Австрія, Англія, Швейцарія.

Так само ТФ «Гамалія» надає послуги з продажу авіаквитків практично в будь-які точки світу, більш ніж на 20 авіакомпаніях, у тому числі такі як: “Аерофлот”, CSA, KLM, Malev, AirFrance та ін.

На сьогоднішній день ТФ «Гамалія» має велику агентську мережу, як Харкові, так і в багатьох регіонах України.

Основні показники, що характеризують результативність діяльності ТФ «Гамалія» протягом останніх 3 років, наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Динаміка показників господарської діяльності ТФ «Гамалія» за 2006-2008 рр., тис.грн.

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення 2008 р. від 2006 р.	Відхилення 2008 від 2007 р.
				Абс.	%	Абс.	%
Виручка від реалізації продукції товарів, робіт, послуг	95564,9	154308,8	277620,2	182055,3	190,50	123311,4	79,91
Чистий дохід	78905,0	128384,0	230517,3	151612,3	192,15	102133,3	79,55
Собівартість реалізованої продукції товарів, робіт, послуг	66335,1	105758,1	176540,0	110204,9	166,13	70781,9	66,93
Валовий прибуток	12569,9	22625,9	53977,3	41407,4	329,42	31351,4	138,56
Інші операційні доходи	1092,4	3084,3	5430,5	4338,1	397,11	2346,3	76,07
Адміністративні витрати	3729,6	4878,7	6231,9	2502,3	67,09	1353,2	27,74
Витрати на збут	7678,8	14856,5	26714,3	19035,5	247,90	11857,8	79,82
Інші операційні витрати	2079,0	7541,5	10124,4	8045,4	386,98	2582,9	34,25
Чистий прибуток	-366,9	-2667,3	7699,7	8066,6		10367,0
Середньооблікова чисель-ність робітників, чол.	93	96	104	11	111,83	8	108,33
Фонд оплати праці	513,36	714,24	1010,88	497,52	196,91	296,64	141,53
Середня заробітна плата (грн./чол./міс.)	460	620	810	350	176,09	190	130,65
Середньорічна вартість основних фондів	13928,92	26865,04	43773,50	29844,59	314,26	16908,46	162,94
Фондовіддача (грн./грн.)	6,86	5,74	6,34	-0,52	92,44	0,60	110,42

Джерело: таблицю складено автором за додатком В, Г

Аналіз даних таблиці 2.1 свідчить про нестабільність у діяльності ТФ «Гамалія» в 2006-2008 рр., що підтверджується наступними розрахунками.

Дохід від реалізації продукції протягом усього періоду збільшився на 182055,3 тис. грн., або на 190 %. При цьому чистий дохід збільшився на 151612,3 тис.грн. або на 192,15 %.

Собівартість на підприємстві протягом 2007 р. у порівнянні з 2006р. зросла на 102,2 %, в абсолютному значенні - на 40237,7 тис. грн. В 2008 р. у порівнянні з 2007 р. собівартість продукції зросла менше, ніж виручка від реалізації, а саме на 70781,9 тис. грн. або 66,93 % (виручка від реалізації - на 79,91 %, або на 123311,4 тис.грн.).

Аналіз даних таблиці 2.1 показує, що протягом 2006-2008 рр. відбулося зростання валового прибутку підприємства: з 12569,9 тис. грн. в 2006 р. до 53977,3 тис. грн. в 2008 р., тобто на 41407,4 тис. грн. або та 329,4 %.

Фінансовий результат від операційної діяльності ТФ «Гамалія» протягом 2006-2008 рр. був нестабільним і переважно від'ємним, особливо в 2007 р. В 2006 р. ТФ «Гамалія» отримало збиток від операційної діяльності в розмірі 366,9 тис. грн. В 2008 р. завдяки зменшенню деяких статей операційних витрат та за рахунок суттєвого збільшення виручки від реалізації (на 79,9 %) ТФ «Гамалія» отримало чистий прибуток у розмірі 7699,7 тис.грн.

Найбільш суттєво на позитивну динаміку чистого прибутку вплинуло те, що підприємство протягом періоду, що аналізується, збільшило виручку від реалізації на 182055,3 тис.грн. При цьому чистий дохід підприємства збільшився на 151612,3 тис.грн. Зауважимо також, що темпи й абсолютний розмір зростаня собівартості реалізованої продукції за період 2006-2008 рр.був значно меншим й склав 166,13 % (або 110294,9 тис.грн.) це дозволило збільшити розмір валового прибутку у 2008 р. на 41407,4 тис.грн. проти рівня 2006 р.

Зростають також й інші операційні доходи підприємства. Так, лише протягом 2008 р.вони збільшилися на 2346,3 тис.грн., а у цілому за 2 роки, що аналізуються, - на 4338,1 тис.грн., або майже у 4 рази. Збільшення адміністративних витрат є також суттєвим, особливо у 2007 р., хоча у 2008 р.спостерігається зниження темпів їх зростання (до 27,7 4 % на рік проти 42,5 % у попередньому році).

Негативний вплив на розмір чистого прибутку завдає постійне зростання витрат на збут - протягом 2 останніх років їх абсолютна величина збільшилася на 19035,5 тис.грн, або майже у 2,5 разу. При цьому лише за 2008 р. ці витрати зросли на 11857,8 тис.грн., або на 79,82 % порівняно з 2007 р [66,с.33].

Зростає також й рівень інших операційних витрат. За весь період, що аналізується, вони збільшилися на 8045,4 тис.грн. (майже у 4 рази), а протягом 2008 р. - на 2582,9 тис.грн., тобто на 34,25 % порівняно з попереднім- 2007 р.

Протягом періоду, що аналізується, чисельність працівників підприємства збільшилася на 11 осіб, фонд оплати праці зріс на 497,52 тис.грн., а середня заробітна плата збільшилася на 350 грн. (або на 176,09 %).

Середньорічна вартість основних фондів підприємства за 2 останні роки зросла більш ніж у 3 рази (на 29844,59 тис.грн.), що призвело до зменшення фондовіддачі з 6,86 грн./грн. у 2005 р. до 6,34 грн./грн. у 2008 р.

У цілому, розглядаючи результативність діяльності підприємства протягом останніх 3-х років можна зробити висновок про позитивну динаміку більшості з показників.

Суттєве зростання виручки від реалізації продукції за умов скорочення темпів зростання витрат операційної діяльності та зменшення приросту собівартості призвело до виходу підприємства зі збиткового стану й отримання досить великого чистого прибутку.

Стан та співвідношення майна й джерел його формування відбивається на показниках, що характеризують фінансовий стан підприємства. Далі розглянемо більш детальніше показники, що характеризують платоспроможність, фінансову стійкість та ділову активність підприємства[67,с.33].

Показники ліквідності балансу підприємства за 2005-2008 рр. (за даними Ф.1 «Баланс», дод.А, Б) наведені у таблиці 2.2.

Аналіз даних таблиці 2.2 свідчить про те, що протягом останніх 3 років розмір високоліквідних активів підприємства збільшився на 4036,41 тис.грн., у той час як розмір невідкладних зобовязань збільшився на 27318,58 тис.грн.

Таблиця 2.2 -Динаміка ліквідності балансу ТФ «Гамалія» за 2005-2008 роки, тис.грн.

Показник	01.01.2005	01.01.2006	01.01.2007	01.01.2008	Абсолютне відхилення
					2008 від 2005	2008 від 2006	2008 від 2007
Високоліквідні активи (А1)	340,84	3411,5	5741,5	4377,25	4036,41	965,75	-1364,25
Швидкореалізовані (А2)	2234,67	4316,66	5080,92	7990,16	5755,49	3673,5	2909,24
Слабколіквідні активи (А3)	6849,42	7030,08	11831,16	11925,41	5075,99	4895,33	94,25
Важколіквідні активи (А4)	10534,25	17323,58	36406,5	51140,5	40606,25	33816,92	14734
Невідкладні зобов'язання (П1)	15481,8	27235,3	42917,6	42800,3	27318,5	15564,9	-117,25
Короткострокові зобов'язання (П2)	1127	189933	61042	134317	133190	-55616	73275
Довгострокові зобов'язання (П3)	2054,5	20824	103269	2324875	2322821	2304051	2221606
Забезпечення наступних витрат і платежів (П4)	222	87,83	42,33	117,58	-104,42	29,75	75,25
Постійні пасиви (П5)	1873,25	1797,5	6612,75	9965,42	8092,17	8167,92	3352,67

Джерело: таблицю складено автором за додатком А, Б

Станом на 1.01.06 р. розмір високоліквідних активів є меншим майже у 10 разів порівняно із невідкладними зобовязаннями.

Що стосується розміру швидкореалізованих активів, то їх розмір збільшився на 5755,49 тис.грн. й станом на 1.01.2008 р. становив 7990,16 тис.грн., у той час, як короткострокові зобовязання підприємства зросли за той самий період на 133190 тис.грн. й станом на 1.01.2008 р. становлять 134317 тис.грн., тобто є у 2,8 разу більше за розмір швидкореалізованих активів підприємства[68,с.78].

Найбільшим серед активів підприємства є розмір важколіквідних активів - їх вартість станом на 1.01.2008 р. складає 51140,5 тис.грн.

Серед пасивів найбільший розмір притаманний довгостроковим зобовязаням - станом на 1.01.2008 р. вони дорівнюють 232487,5 тис.грн.

Таким чином, можна зробити попередній висновок про низький рівень ліквідності балансу підприємства та неефективну структуру його майна й фінансових ресурсів.

Показники ліквідності підприємства за 2005-2008 рр. (за даними ф.1 «Баланс») наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Динаміка показників ліквідності ТФ «Гамалія» за 2005-2008 роки

Показник	01.01.05	01.01.06	01.01.07	01.01.08	Абсолютне відхилення
					2008/ 2005	2008 /2006	2008 / 2007
Коефіцієнт негайної (абсолютної) ліквідності	0,07	0,07	0,07	0,07	0	0	0
Загал. коеф. покриття	1,01	1,01	1,01	1,01	0	0	0
Рівень операційної платоспроможності	7,57	7,57	7,57	7,57	0	0	0
Індекс ліквідності обігових коштів	52,51	20	37,51	22,5	-30,01	2,5	-15,01
Проміжний коеф.покриття	0,07	0,07	0,07	0,07	0	0	0

Джерело: таблицю складено автором за додатком А, Б

Аналіз даних таблиці 2.3 свідчить, що рівень абсолютної ліквідності підприємства є дуже низьким та незмінним протягом усього періоду, що аналізується.

Значення загального коефіцієнту покриття є також незмінним протягом усього періоду, але знаходиться майже на рівні рекомендованого.

Про зменшення платоспроможності підприємства свідчить також зниження індексу ліквідності обігових коштів підприємства з 52,51 на 1.01.2005 р. до 22,5 на 1.01.2008 р.

Подальший аналіз фінансового стану підприємства повязаний із дослідженням показників його ділової активності, які наведені у таблиці 2.4.

Внаслідок суттєвого зростання обсягів виробництва (виручки від реалізації) протягом 2006-2008 рр. спостерігається суттєве зростання показників ділової активності підприємства.

Таблиця 2.4 - Динаміка показників ділової активності ТФ «Гамалія» за 2005-2008 рр.

Показник	01.01.2005	01.01.2006	01.01.2007	01.01.2008	Абсолютне відхилення
					2008 від 2005	2008 від 2006	2008 від 2007
Оборотність обігових коштів	0,10	0,14	0,09	0,18	0,09	0,04	0,09
Оборотність тов-матер.запасів	0,14	0,22	0,14	0,28	0,14	0,06	0,14
Оборотність дебіторської заборгованості	6,00	8,87	7,51	18,36	0,09	0,04	0,09
Тривалість операційного циклу	649,69	425,98	640,91	326,61	0,14	0,06	0,14
Оборотність кредиторської заборгованості	0,09	0,14	0,09	0,17	0,09	0,04	0,09
Тривалість фінансового циклу	6,05	8,95	7,56	18,47	0,14	0,06	0,14

Джерело: таблицю складено автором за додатком А, Б

Аналіз даних таблиці 2.4 свідчить, що оборотність обігових коштів підприємства зросла протягом періоду, що аналізується на 0,085, товарно-матеріальних цінностей - на 0,138, дебіторської заборгованості - на 12,367.

За рахунок зростання виручки від реалізації тривалість операційного циклу зменшилася майже наполовину - на 323,077 днів., а тривалість фінансового циклу, навпаки, зросла на 12,4 днів, що повязане, насамперед, із збільшенням розміру кредиторської заборгованості та довгострокових пасивів підприємства.

Що стосується показників фінансового стану підприємства, то їх динаміка (за даними ф.1 «Баланс») зображена у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Динаміка показників фінансової стійкості ТФ «Гамалія» 2005-2008 рр.

Показник	01.01.2005	01.01.2006	01.01.2007	01.01.2008	Абсолютне відхилення
					2008 від 2005	2008 від 2006	2008 від 2007
Коеф.забезпеченості власними коштами	-0,31	-0,43	-0,47	-0,54	-0,22	-0,11	-0,06
Коеф.фінансової автономії	0,62	0,58	0,56	0,58	-0,04	-0,01	0,02
Коеф.заборгованості	0,38	0,42	0,44	0,42	0,04	0,01	-0,02
Коеф.фінансового лівериджу	1,61	1,40	1,28	1,37	-0,24	-0,03	0,08
Коеф.співвідношення кредит.та дебітор.заборгованості	1,97	1,53	1,70	1,69	-0,28	0,16	-0,01

Джерело: таблицю складено автором за додатком А, Б

Аналіз даних таблиці 2.5 свідчить, що протягом усього періоду, що аналізується, підприємство фінансує поточні потреби виключно за рахунок позикових коштів.

Про це свідчить розмір та динаміка коефіцієнту забезпеченості власними коштами, який, незважаючи на досить великий рівень фінансової автономії (частка власних коштів у складі пасивів не була, за аналізований період, меншою за 56 %), є відємним та таким, що зростає.

Позитивним фактом є збільшення протягом 2007 р. коефіцієнту фінансового лівериджу, що свідчить про зростання ефективності використання позикового капіталу. Окрім того, у цілому слід визнати позитивною динаміку співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості. Хоча треба наголосити на тому, що перевищення розміру кредиторської заборгованості у 1,68 разу рівень дебіторської заборгованості станом на 1.01.2008 р. є негативним фактом.

Для того, щоб отримати ясну оцінку сил підприємства і ситуації на ринку, існує SWOT-аналіз.

Ми визначили, що повинно бути результатом SWOT-аналіза.

Крок 1. Визначення сильних і слабких сторін ТФ «Гамалія».

Проводити SWOT аналіз ми будемо на основі ТФ «Гамалія»

Керівник ТФ «Гамалія»- Турчинов Валерій Іванович має 10 літній досвід роботи в туристичному бізнесі. ТФ «Гамалія» фінансово стійке і динамічно розвивається. Агентство “Гамалія” надає послуги з продажу авіаквитків практично в будь-які точки світу, більш ніж на 20 авіакомпаніях|, у тому числі такі як: “Аєрофлот”, CSA, KLM, Malev, AirFrance та ін.

Цього року ТФ «Гамалія» пропонує тури в більш ніж у 30 країн світу і є туроператором по напрямках: Чехія, Угорщина Італія, Голландія, Франція, Австрія, Англія, Швейцарія, використовуючи нові можливості. Реалізація туристичного продукту планується через інтернет. На сьогоднішній день “Гамалія” має велику агентську базу, як Харкові, так і у багатьох регіонах Україні. Недоліком є - сезонний характер надходження основного потоку грошових коштів, невпізнання продукції ТФ «Гамалія» на ринку необхідність налагодження гарантованого збуту.

Перший етап дозволить нам визначити, які сильні сторони і недоліки ТФ «Гамалія»[71,с.103].

Для того, щоб визначити сильні і слабкі сторони ТФ «Гамалія» необхідне:

- скласти перелік параметрів, по якому буде оцінено підприємство;

- по кожному параметру визначити, що є сильною, а що- слабкою стороною.

Для оцінки ТФ «Гамалія» можна скористатися наступним списком параметрів:

- організація (тут може оцінюватися рівень кваліфікації співробітників, їх зацікавленість в розвитку підприємства, наявність взаємодії між відділами підприємства і тому подібне);

- виробництво (можуть оцінюватися якість пропонованих послуг, наявність патентів і ліцензій (якщо вони необхідні), собівартість послуг, надійність постачальників і тому подібне);

- фінанси (можуть оцінюватися доступність капіталу, швидкість обороту капіталу, фінансова стійкість ТФ «Гамалія», прибутковість бізнесу і тому подібне);

- інновації (тут може оцінюватися частота впровадження нових послуг в ТФ «Гамалія», ступінь їх новизни (незначні або кардинальні зміни), терміни окупності засобів, вкладених в розробку новинок і тому подібне);

- маркетинг (тут можна оцінювати якість послуг (як цю якість оцінюють споживачі), популярність, повнота асортименту, рівень цін, ефективність реклами, репутація ТФ «Гамалія», ефективність вживаної моделі збуту, асортимент пропонованих додаткових послуг, кваліфікація обслуговуючого персоналу), що наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Визначення сильних і слабких сторін ТФ «Гамалія»

Параметри оцінки	Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Організація	-Високий рівень кваліфікації і заповзятливість керівника ТФ «Гамалія»	-З розширенням номенклатури товарів знижується якість роботи;
2. Виробництво	-Перевірений і надійний постачальник турпродукту. - Собівартість продукції нижче чим у регіональних конкурентів на 10 %	-Задовільна якість послуг
3. Фінанси	-Можливість впровадження нових турів на туристичний ринок за конкурнтоспроможніми цінами	- Сезонний характер надходження основного потоку грошових коштів
4. Інновації	-Розробка нового туристичного продукту до Китаю	-Відсутність попиту на іновації
5. Маркетинг	-Можливість торгувати туристичною продукцією круглий рік) -Наявність відділу маркетингу на підприємстві	-Невпізнання продукції ТФ «Гамалія» на ринку -Необхідність налагодження гарантованого збуту.

Джерело: таблицю складено автором за [75, с.23.]

Крок 2. Визначення ринкових можливостей і загроз ТФ «Гамалія».

Другий крок SWOT-аналіза- це своєрідна "розвідка місцевості" - оцінка ринку. Цей етап дозволить нам оцінити ситуацію поза нашим підприємством і зрозуміти, які є можливості, а також яких погроз слід побоюватися (і, відповідно, заздалегідь до них підготуватися) [72,с.326].

Методика визначення ринкових можливостей і погроз практично ідентична методиці визначення сильних і слабких сторін підприємства.

За основу при оцінці ринкових можливостей і погроз візьмемо наступний список параметрів.

Чинники попиту (тут доцільно взяти до уваги ємкість ринку, темпи його зростання або скорочення, структуру попиту на продукцію ТФ «Гамалія» і тому подібне)

Обсяг наданих туристичних послуг суб`єктами туристичної діяльності в Україні у 2008 році збільшився, у порівнянні з 2007 роком на 44 % (зростання у 2007_р. - 37 %) і становить 5,5 млрд. грн. Це результат, який зумовлений такими тенденціями: на фоні збільшення загальної кількості туристів відбулося зменшення тривалості подорожей (в середньому на v18 %) і збільшення їх вартості - в середньому на 11 %., що наведено на рисунку 2.8.



Рисунок 2.8 - Структура туристичного ринку 2007-2008 рр.

Найбільше зросла середня вартість путівки по виїзному туризму (майже у 4 рази), хоча тривалість подорожі залишилась на рівні минулого року - 8,2 туродні. Суттєво подорожчали й путівки у в'їзному туризмі - в середньому на 32 %. Тривалість подорожі для іноземних туристів теж залишилася майже на рівні 2007 року - 7,3 туродні. Водночас середня вартість путівки внутрішнього туризму суттєво впала - на v-37,4 %. Як підсумок середня вартість одного туродня збільшилася біль, ніж на 76 %

Чинники конкуренції (слід враховувати кількість основних конкурентів, наявність на ринку товарів-замінників, висоту бар'єрів входу на ринок і виходу з нього, розподіл ринкових доль між основними учасниками ринку і тому подібне)

Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів дорівнює 22,2 тис. осіб, що на 7 % більше, у порівнянні з 2007року.

Пріоритетними видами туристичної діяльності у 2008 року, як і в аналогічному періоді 2007 року, залишаються виїзний та внутрішній туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 47 % туристів, обслугованих ліцензіатами, на виїзний туризм - 42 % та в'їзний - 11 %. Ця тенденція продовжується з 2005 р. У 2003-2004 рр. турфірми України віддавали перевагу в роботі в'їзному туризму, який за чисельністю потоку перевищував виїзний туризм.

Всього протягом 2008 року туристичними підприємствами обслуговано 2,3 млн. туристів (на 7 % більше, ніж у 2007 році) та 918,7 тис екскурсантів (на 51 % більше) в т. ч. за видами туризму:

- в`їзний - 245,5 тис. осіб (на 25 % більше, ніж у 2007 році);

- виїзний - 950,6 тис. осіб (на 24 % більше, ніж у 2007 році);

- внутрішній - 1,1 млн. осіб (на v8 % менше, ніж у 2007 році).

Туроператорами обслуговано загалом 1,1 млн. туристів (на 10 % більше, ніж у 2007 році) в т. ч. за видами туризму:

- в`їзний - 135,6 тис. осіб (на 46 % більше, ніж у 2007 році);

- виїзний - 604,0 тис. осіб (у 4,3 рази більше, ніж у 2007 році);

- внутрішній - 698,3 тис. осіб (на v17 % менше, ніж у 2007 році).

Чинники збуту (необхідно приділити увагу кількості посередників, наявності мереж розподілу, умовам постачань і тому подібне)

Збільшення обсягів в'їзного потоку у 2008 р. відбулося за рахунок зростання кількості поїздок з приватною метою на 16 % з таких країн: Польща (на 16 % або на 336,6 тис. осіб), Білорусь (на 33 % або на 304,5 тис. осіб), Молдова (на 16 % або на 264 тис. осіб), Росія (на 9,4 % або на 226 тис. осіб), Румунія (на 33,7 % або на 160,4 тис осіб). Цей сегмент займає 90 % усього в'їзного туристичного потоку.

Варто відзначити, що змінилася тенденція у сфері організованого туризму. У 2008 р. Спостерігається зростання цього сегменту на 59 % (+223,8 тис. осіб), тоді як відповідний період 2007 р. показав зменшення на 15 %. Збільшення потоків організованого туризму спостерігаються з Польщі (збільшення на 235,5 %, або на 143,3 тис. осіб), Росії (збільшення на 49,7 %, або на 47 тис осіб), Німеччини (збільшення на 42 %, або на 8,7 тис. осіб), що наведено на рисунку 2.9.



Рисунок 2.9- Динаміка в`їзного туризму 2006-2008 рр.

Структура в'їзного турпотоку за мотивацією наведена у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Структура в'їзного турпотоку за мотивацією

Службова поїздка	543,5 тис. осіб	5 % потоку	зростання на 34,5 %, або на 139,5 тис. осіб
Організований т-м	602,5 тис. осіб	5 % потоку	зростання на 59 % або на 23,8 тис. осб
Приватний туризм	10112,7 тис. осіб	90 % потоку	зростання на 15,8 % або на 1,4 млн. осіб

Джерело: таблицю складено автором за [47, с. 43.]

Економічні чинники (враховується курс гривні (долара, євро), рівень інфляції, зміна рівня доходів населення, податкова політика держави і тому подібне.

Конфлікти в економічній сфері, передусім активізація перерозподілу приватизованої власності в країні протягом кінця минулого-початку нинішнього року екстраполюється на політичну сферу і створює додаткові небезпеки для політичної стабільності в країні. Фахівці відзначають сплеск рейдерства в зазначений період часу і його перетворення в Україні на туристичий бізнес [73,с.52].

Політичні і правові чинники: нинішня політична система нездатна сформувати інституційні механізми вирішення соціальних, етнокультурних, політичних та економічних конфліктів та культуру досягнення консенсусів, консолідації українського суспільства, що є базовими умовами забезпечення гідного місця України в спільноті демократичних держав.

Науково-технічні чинники (зазвичай береться до уваги рівень розвитку науки, ступінь впровадження інновацій (нових товарів, технологій) в туристичну діяльність, рівень державної підтримки і тому подібне)

У 2008 український Інтернет поставив новий знаковий рекорд. Кількість Інтернет-користувачів України перевищило число 7,7 млн. чоловік. Якщо вивчити ці цифри, то опиниться, що київська аудиторія найпопулярніших Інтернет-сайтів починає бути зіставною з аудиторією телеканалів, а Інтернет-реклама стає серйозною альтернативою рекламі на ТБ, це позитивно впливає на розвиток туризму.

Соціально-демографічні чинники (слід врахувати чисельність структуру населення регіону, в якому працює підприємство, рівень народжуваності і смертності, рівень зайнятості населення і тому подібне)

Населення Харкова становить приблизно 2 796,5 тис. осіб

Соціально-культурні чинники (зазвичай враховуються традиції і система цінностей суспільства, існуюча культура споживання товарів і послуг, наявні стереотипи поведінки людей і тому подібне): м.Харків є культурним, урядовим, індустріальним, науковим та транспортним центром України. Найбільш давні будови Києва відносяться до ХI-XII сторіч, коли Харків був центром потужної європейської держави - Русі. Зберіглися також будинки ХVII-XVIII століть, проте переважають в архітектурному обличчі міста будови другої половини ХIX століття, та початку ХХ століття, виконані у стилі модерн та конструктивізму.

Природні і екологічні чинники (враховується мікроклімат курорту: відсутність різких перепадів основних метеопараметрів, помірне жарке літо, сонячна і майже безвітряна зима., стан навколишнього середовища, відношення громадськості до захисту навколишнього середовища і тому подібне): Природно-заповідний фонд м. Харкова складають 15 територій та об'єктів загальною площею 46765 га (що складає приблизно 1,4 % від усієї міської території) [74]: Ботанічний сад ХНУ ім. В.Н. Каразіна, загальна площа - 41,9 га; Зоологічний парк, площа - 22,0 га; Сад ім. Т.Г. Шевченка, площа - 0,75 га; Помірки (ботанічна пам'ятка), загальна площа - 120,4 га; Сокольники-Помірки, загальна площа - 163,1 га; Інститутська, загальна площа - 0,35 га; Будинок учених, загальна площа - 0,1 га; Чорноглазівська, загальна площа - 0,2 га; Пушкінська, загальна площа - 0,2 га; Дерева Гінкго, загальна площа - 0,1 га; Чорноглазівські дуби, загальна площа - 0,15 га; Дуб Бабушкін, загальна площа - 0,1 га; Григорівський бір, загальна площа - 76,0 га; Залютинська, загальна площа - 3,0 га; Крюківський, загальна площа - 39,3 га.

Cеред територій та об'єктів природно-заповідного фонду 2 -- загальнодержавних (Зоопарк і Ботанічний сад), всі інші -- місцевого значення: 2 заказники (лісовий та гідрологічний) і 11 ботанічних пам'яток природи.

У SWOT-аналізі необхідно не тільки розкрити сильні і слабкі сторони, погрози і можливості, але і спробувати оцінити їх з погляду того, наскільки важливим вони є для ТФ «Гамалія». Для цього кожну сильну і слабку сторону, можливість (або загрозу) потрібно оцінити по двох параметрах, поставивши собі два питання: "Наскільки висока вірогідність того, що це трапиться?" і"Наскільки це може вплинути на ТФ «Гамалія»?"

Таблиця 2.8 - Визначення ринкових можливостей і загроз ТФ «Гамалія»

Параметри оцінки	Можливості	Погрози
1	2	3
1.Конкуренція	-Розширити асортимент туристичної продукції за рахунок впровадження нових турів.	-Наплив дешевих неякісних тур-продуктів -Велика кількість конкурентів за рахунок продажів продукції
2.Збут	-Розширити збутову мережу за рахунок укладення нових договорів з країнами Азії - Уявлення на ринку повного спектру туристичних послуг: у будь-який час в будь-яке місце	-Труднощі в реалізації продукції з причини відсутності купівельної здатності населення
3.Попит	-Із зростанням доходів населення збільшуються об'єми тих, що набувають туристичні продукти: у свята	-Відсутність попиту на іновації
4.Природні і екологічні чинники	-Збільшення кількості і якості туристичних послуг до Китаю у сфері оздоровлення	мікроклімат курорту: відсутність різких перепадів основних метеопараметрів|, помірне жарке літо, сонячна і майже безвітряна зима.
5.Економічні чинники	-Розширення економічної території	-Падіння попиту унаслідок зниження доходів населення

Джерело: таблицю складено автором за [70, с 199.]

Виберемо ті 3-4 події, які відбудуться з великою часткою вірогідності занесемо у відповідні осередки SWOT аналізу. Дивитися таблицю 2.9.

Крок 3. Зіставлення сильних і слабких сторін ТФ «Гамалія» з можливостями і погрозами ринку

Таблиця 2.9 - Оцінка сильних і слабких сторін, можливостей і загроз ТФ «Гамалія»

Сильні сторони	5	Високий рівень кваліфікації і заповзятливість керівника ТФ «Гамалія»
	4	Можливість торгувати туристичною продукцією круглий рік
	3	-Наявність відділу маркетингу на підприємстві
	2	Собівартість продукції нижче чим у регіональних конкурентів на 10 %
	1	Перевірений і надійний постачальник туристичний продуктів
Слабкі сторони	1	Невпізнання продукції ТФ «Гамалія» на ринку.
	2	- Падіння попиту унаслідок зниження доходів населення
	5	Необхідність налагодження гарантованого збуту
	3	Сезонний характер надходження основного потоку грошових коштів
	4	Задовільна якість продукції

Подобные документы

• Малий бізнес в Україні

  Теоретичні засади розвитку малого бізнесу. Характеристика ринкового середовища господарювання підприємства малого бізнесу. Нормативно–правове забезпечення сталого розвитку малого бізнесу в Україні. Стан та перспективи розвитку малого бізнесу.
  
  курсовая работа [60,0 K], добавлен 30.03.2007
  

• Розвіток малого та середнього бізнесу в Україні

  Економічні основи розвітку підприємництва в Україні. Малий та середній бізнес в Україні. Розвиток, труднощі та перспективи становлення малого та середнього бізнесу в Україні в 90-ті роки. Напрямки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні.
  
  курсовая работа [31,2 K], добавлен 27.07.2003
  

• Напрямки розвитку малого бізнесу в Миколаївській області

  Роль малого бізнесу в економіці. Державне регулювання та нормативно-правове забезпечення розвитку дрібного підприємництва в Україні. Діючі системи оподаткування для суб’єктів малого бізнесу та організаційні форми здійснення господарської діяльності.
  
  дипломная работа [166,5 K], добавлен 02.06.2011
  

• Малий бізнес - основа розвитку економіки в ринкових умовах

  Поняття ринкової економіки та місце малого бізнесу в ній. Аналіз малого бізнесу в Україні. Значення діяльності малого підприємства в ринкових умовах на прикладі діючого підприємства ТОВ "Лекс Консалтінг". Зарубіжний досвід підтримки малого бізнесу.
  
  курсовая работа [3,1 M], добавлен 17.12.2012
  

• Основи економіки підприємства малого бізнесу

  Малий бізнес і його роль у ринковій економіці. Характеристика підприємства малого бізнесу згідно із Законом України "Про підприємства". Особливості малого бізнесу в Україні. Поняття, види і значення інфраструктури підприємства, умови його продуктивності.
  
  контрольная работа [64,6 K], добавлен 01.05.2009
  

• Особливості розвитку підприємництва в Україні

  Сутність, функції і види підприємництва; суб'єкти підприємницької діяльності. Труднощі і суперечності становлення вітчизняного малого бізнесу та перспективи його розвитку. Причини, що впливають на ефективність господарської діяльності в Україні.
  
  курсовая работа [412,3 K], добавлен 31.01.2014
  

• Розвиток малого бізнесу в Україні та світі

  Аналіз світового досвіду розвитку і державної підтримки малого бізнесу. Державна підтримка виробництва і реалізації продукції, що передбачає надання державних замовлень; фінансово-кредитна підтримка; сприятлива податкова політика, пільгове оподаткування.
  
  реферат [32,7 K], добавлен 10.05.2011
  

• Світовий досвід державної підтримки малого бізнесу

  Аналіз світового досвіду через моделі господарського розвитку. Заходи державного впливу на збільшення фінансових можливостей малого та середнього підприємництва, фінансування через товариства ризикового капіталу. Функції Адміністрації малого бізнесу.
  
  реферат [43,4 K], добавлен 29.03.2016
  

• Державна підтримка розвитку малого і середнього бізнесу в Україні: фінансовий аспект

  Малий бізнес як самостійна, систематична господарська діяльність малих підприємств будь-якої форми власності та громадян-підприємців, характеристика функцій. Знайомство з особливостями державної підтримки розвитку малого і середнього бізнесу в Україні.
  
  курсовая работа [260,5 K], добавлен 20.05.2014
  

• Підприємницька діяльність в умовах конкурентного господарювання

  Підприємництво як сучасна форма господарювання. Формування структур бізнесу. Принципи та умови організації підприємницького бізнесу. Розвиток малого підприємництва в умовах ринкової економіки. Порівняння розвитку підприємництва у країнах ЄC та в Україні.
  
  курсовая работа [157,8 K], добавлен 04.12.2008
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам