Фінансовий потенціал розвитку підприємства
Фінансові ресурси підприємства - склад і характеристика, джерела формування. Сутність та структура власного та позичкового капіталу підприємства. Дослідження узагальнюючих показників фінансового стану і його основних коефіцієнтів на прикладі ВАТ "ІПЗ".
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.05.2008 |
Размер файла | 59,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Треба порівняти ефективність фінансування проекту придбання виробничої лінії компанією А й компанією Б.
Порівняння значень показника РЕІ для двох схем фінансування дає можливість зробити висновок: незважаючи на те, що сума "переплати" за ус-таткування у компанії Б більша, ніж у компанії А (6 000 + 63 000 + 63 000 +
+ 42 000 = 174 000 грош. од. проти 150 000 х 3 - 300 000 = 150 000 грош. од.), саме компанія Б у цьому випадку фінансується ефективніше, тому що FЕІБ > FЕІА (0,926 > 0,896). Така різниця в оцінках зумовлена урахуванням у показнику FЕІ графіків руху фінансових потоків, а також урахуванням інших витрат, що мають місце при фінансуванні.[21]
Отже, практичне застосування запропонованої моделі дає змогу вибрати оп-тимальне для кожної конкретної ситуації поєднання джерел фінансування і має такі переваги:
-- дає змогу здійснювати комплексну оптимізацію фінансування;
-- відображає чистий фінансовий результат залучення ресурсів;
-- враховує графік руху фінансових потоків і зміну вартості коштів у часі;
-- найповніше враховує всі виграти, пов'язані із залученням і використан-ням фінансування;
-- дає змогу робити оцінку при будь-якому типі і будь-якій кількості джерел фінансування,
-- дає можливість аналізувати і порівнювати різні варіанти фінансування, струк-туру вартості кожного варіанта, окремі елементи вартості кожного джерела та ін.
Однак, практична діяльність вітчизняних підприємств здій-снюється в умовах досить нестабільного зовнішнього середовища, і в разі дов-гострокового фінансування має місце зміна деяких умов (розмірів процентних ставок, розмірів додаткових витрат й інше). Тому майбутнє вивчення розгляну-тої проблеми має бути спрямоване на прогнозування стану фінансового ринку та його інструментів і подальше врахування цих прогнозів у динамічній моделі.
3.2.Роль позичкового капіталу, як невід'ємної складової розвитку
підприємства
Крім власних фінансових ресурсів підприємство має можливість на безоплатній основі протягом певного періоду використовувати для свого розвитку кошти, що прирівнюються до власних - стійкі пасиви.
Під стійкими пасивами розуміють постійну заборгованість під-приємства перед робітниками, бюджетом та позабюджетними фонда-ми, що обумовлена періодичністю виконання цих зобов'язань та постійним утворенням коштів для їх покриття. В якості стійких пасивів може розглядатися лише нормальний поточний обсяг заборгованості, в межах, що не перевищують встановлені терміни проведення розрахунків.[16]
Формування цього джерела коштів підприємства пов'язане з тим, що в складі виручки передбачається певна частка на проведення розрахунків з робітниками, бюджетом та позабюджетними фондами. Але оскільки ці розрахунки проводяться періодично (в означені терміни) грошові кошти не витрачаються, а нагромаджуються підприємством. До встановленого терміну розрахунків сформований обсяг стійких пасивів поряд з іншими дже-релами капіталу знаходиться в обігу підприємства. При рівномірному процесі формування обсяг використання цього джерела капіталу дорівнює 50% від максимального обсягу нагромадження стійких пасивів, що відповідає обсягу зобов'язань, які виконуються одноразово. [14]
Тимчасова потреба в додатковому фінансуванні задовольняється за рахунок позикових ресурсів, що дозволяє підприємствам найбільш ефективно використовувати власні обігові кошти. Оскільки потреба в коштах з часом змінюється, її забезпечення тільки за рахунок власних коштів з економічної точки зору є недоціль-ним. Застосування лише власних коштів для фінансування діяльності обумовило б необхідність їх формування з розрахунку на максимальну потребу, що призвело б до уповільнення швидкості обертання обігових коштів та зниження ефективності їх використання.
Ринкові умови господарювання породжують об`єктивну необхідність використання суб`єктами підприємницької діяльності позичених фінансових ресурсів поряд із власними коштами, які є у їх розпорядженні, тобто поряд зі статутними, резервними, амортизаційними і іншими фондами цільового призначення. За питомою вагою перше місце серед позичених ресурсів у більшості підприємств займає банківський кредит.
Крім банківського кредиту, у складі позичених фінансових ресурсів підприємства всіх галузей народного господарства значне місце посідає кредиторська заборгованість усіх видів, яка виникає у розрахунках з іншими юридичними і фізичними особами, постачальниками, покупцями, бюджетом, організаціями соціального страхування, позабюджетними фондами, а також у розрахунках з робітниками і службовцями підприємства. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” кваліфікує частину кредиторської заборгованості, залученої до складу позичених фінансових ресурсів, як товарний кредит і кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики. Вони являють собою дві форми поза банківського кредиту.
Банківський кредит - це закономірне явище ринкової економіки, притаманне нормальному і ефективному функціонуванню господарюючих суб`єктів.
Необхідність кредиту як джерела фінансування ресурсів підприємств визначається характером кругообігу і обігу основних коштів. Відомо, що в процесі кругообігу і обігу основних коштів підприємств постійно переходять з однієї функціональної форми в іншу: спочатку з грошової форми вони переходять у продуктивну, потім набувають товарної форми і знову грошової. Інакше не може відбуватися процес виробництва та реалізації продукції, процес відтворення.
Розміри чистого прибутку, що реінвестується, визначаються пропорціями між розподілом отриманого чистого прибутку на частину, що споживається та нагромаджується власником у поточному періоді. Основним фактором, що визначає цю пропорцію є дивідендна політика підприємства.
Потреба підприємств у кредиті виникає у зв'язку з:
- необхідністю створення сезонних запасів матеріальних цінностей або здійснення сезонних витрат;
- виникненням ускладнень зі своєчасним розрахунком з постачальниками товарів та виконанням інших фінансових зобов'язань при затримці надходження грошових коштів за реалізовані товари (послуги) або у зв'язку з іншими недоліками в господарсько-фінансовій діяльності підприємства;
- здійснення інвестиційної діяльності, пов'язаної з новим будів-ництвом, проведенням реконструкції матеріально-технічної бази, закупівлею нового обладнання тощо.
Використання різних форм кредитування підприємства дозволяє прискорити рух грошових та матеріальних ресурсів підприємства шляхом забезпечення своєчасних розрахунків, перерозподілу коштів, що дозволяє підприємству максимально ефективно здійснювати свою господарсько-фінансову діяльність.
Залучення позичкових ресурсів для фінансування інвестиційної діяльності підприємства створює умови для скорочення термінів вводу в експлуатацію нових основних фондів підприємства та зниження тер-мінів окупності інвестицій.
Використання позичкових ресурсів дозволяє збільшити обсяги діяльності підприємства, а також, незважаючи на платність позикових ресурсів, підвищити прибутковість власного капіталу підприємства.
3.3.Удосконалення політики формування позичкових коштів підприємства
Одним із напрямів поліпшення способів та ефективності залучення кредитного капіталу суб'єктами економічної діяльності в Україні є розроблення на державному рівні рекомендаційних методик оцінки ефективності джерел залучення кредитних ресурсів, а на рівні підприємств - внутрішніх нормативних методик, адаптованих до особливостей діяльності того чи іншого суб'єкта економічної діяльності. Методики повинні розроблятися на базі алгоритму:
1. Спочатку потрібно оцінити здатність підприємства виконати в подальшому кредитні зобов'язання.
2. Виявити потенційні способи залучення кредитного капіталу.
3. Оцінити ефективність способів залучення кредитного капіталу.
4. Оцінити варіанти диверсифікації способів залучення кредитного капіталу.
5. Проаналізувати результати упровадження стратегії залучення кредитного капіталу
Також важливою є розробка системи критеріїв, з допомогою яких фінансист може оцінити переваги та недоліки залучення позичкового капіталу, зовнішніх та внутрішніх джерел фінансування. До типових критеріїв можна віднести такі:
1. Прибуток та рентабельність. Слід розрахувати, як вплине та чи інша форма фінансування на результати діяльності підприємства. При цьому потрібно виходити з того, що рентабельність активів підприємства має перевищувати вартість залучення капіталу, а також враховувати, що зростання частки заборгованості в структурі капіталу в окремих випадках може привести до підвищення прибутковості підприємства, а в інших - до її зниження.
2. Ліквідність. Фінансист має розрахувати, як вплине форма фінансування на рівень теперішньої та майбутньої платоспроможності підприємства.
3. Незалежність. Вдаючись до тієї чи іншої форми фінансування, слід прогнозувати як це вплине на рівень автономності і самостійності підприємства при використанні коштів, на збереження інформаційної незалежності та контроль над підприємством у цілому. Крім цього, необхідно виявити можливі ризики, зокрема, ризик порушення структури капіталу.
4. Накладні витрати, пов'язані із залученням коштів. Наприклад, емісійні витрати на обов'язкові аудиторські перевірки, на обов'язкову публікацію звітності в засобах масової інформації.
5. Мінімізація оподаткування. Доцільно вибирати таку форму фінансування, яка дасть найбільший ефект з точки зору зменшення податкових платежів. Податковий фактор слід розглянути у контексті його впливу на вартість залучення капіталу в цілому.
6. Об'єктивні обмеження. Відсутність кредитного забезпечення, необхідною для залучення позичок, низький рівень кредитоспроможності, законодавчі обмеження щодо використання тієї чи іншої форми фінансування, договірні обмеження тощо.
7. Максимізація вартості власників. Відповідно до цього критерію всі рішення менеджменту підприємства, в тому чисті у сфері фінансування, мають спрямовуватися на досягнення головної мети діяльності суб'єкта господарювання - максимізації доходів власника . Цього можна досягти або на основі збільшення прибутковості та дивідендних виплат, або забезпечивши зростання вартості корпоративних прав підприємства.
Для того, щоб процес управління позиковими ресурсами був якомога ефективнішим, підприємство повинно дотримуватися таких основних принципів:
1. Цільовий характер залучення позикових ресурсів.
2. Оптимізація розміру потреби в кредиті та термінів його використання.
3. Оптимізація співвідношення позикових та власних джерел фінансування розвитку підприємства.
4. Забезпечення ефективності використання позикових ресурсів не нижче їх вартості.
5. Забезпеченість позикових ресурсів наявними активами підприємства у всіх формах.
6. Виконання умов залучення позикових ресурсів стосовно сплати позикових ресурсів (або інших передбачених договором платежів) та повернення суми боргу в зазначені терміни та в повному обсягу.
Для того, щоб посісти своє місце на ринку й успішно працювати, підприємство має враховувати багато чинників, що впливають на його діяльність, планувати й прогнозувати власні кроки . Звичайно, досить важливе значення має професійна діяльність маркетингової служби підприємства. Також не останню роль відіграє формування інформаційної бази управління позиковими ресурсами, яке потребує моніторингу ринку позикових ресурсів. Ще одним із головних резервів поліпшення параметрів діяльності підприємства є підвищення рівня кваліфікації фахівців, відповідальних за управління фінансами підприємства, і розробка якісно нових підходів до організації роботи фінансових служб саме у сфері фінансування .[9]
Отже, удосконалення політики управління позиковими фінансовими ресурсами підприємства слід розглядати як один із головним чинників підвищення ефективності будь - якої виробничо - господарської діяльності. Від цього залежить поліпшення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток. Головна спрямованість реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства полягає в оптимізації використання ресурсів підприємства. Система управління фінансовими ресурсами підприємства вважається досить ефективною лише у тому випадку, коли вона дає змогу не лише раціонально використовувати наявні ресурси, а й забезпечувати активний системний пошук можливостей подальшого розвитку підприємства.
ВИСНОВОК
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
В роботі було досліджено еволюцію поглядів на суть капіталу підприємств, охарактеризовано значення влас-ного капіталу в діяльності підприємств, проаналізовано тенденції капіталоутворення та особ-ливості формування структури власного капіталу підприємств в сучасних умовах, а також проведено структуризацію процесу оптимізації фінансування діяльності підприємства, про-аналізовано найпоширеніші джерела фінансування, Запропоновано економіко-математичну модель, що дає змогу оптимізувати структуру джерел фінансування діяльності підприємства за критерієм вартості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-ХІV із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. №1707-ІІІ, від 08.06.2000 р. №1829-ІІ.
2. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. -- М.: Финансы и статистика - 1998 -с 54-118.
3. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підруч. для студ. вищ. навч. закл., що навч. за освітньо-проф. програмою спеціаліста зі спец."Фінанси", "Банківська справа":"Облік і аудит". -- 2.вид., перероб. і доп. -- К.: Либідь, 2003. -- 384 с.
4. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.:Ника-Центр. - 2000. - с.12.
5. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М.:Дело Лтд. - 1994. - с.167
6. Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємства//Фінанси України. - 2002. - №3 - с.36-40
7. Довбня С.Б Модель комплексної оптимізації фінансування підприємства // Фінанси підприємств. - 2006,№5.
8. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. -- К.: Кондор, 2003. -- 364 с.
9. Костирко Л.А. Формування механізму фінансової стратегії сталого розвитку підприємства.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук. - Донецьк : ІЕП НАН України. - 2004.
10. Мамрак О.Н. Бюджетирование как прогрессивный способов повышения эффективности работы предприятия//Економіка, фінанси, право - 2003. - №8 - с.17-18.
11. Марченко А.А. Аналіз джерел формування фінансових ресурсів// Фінанси України - 2002 - №9 - с.102-108.
12. Маршалл А. Принципы экономической науки // Пер. с англ. - М.:”Прогрес” - 1993 - с.193.
13. Петрович И.М. Атаманчук Р.П. Производственная мощность и экономика предприятия. - М.: ИНФРА-М 1990. - 298 с.
14. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. / Харківський держ. економічний ун-т. -- Х.: ХДЕУ, 2002. -- 164 с.
15. Плисак В.Й. Управління ризиком фінансової стійкості підприємства // Фінанси України - №1, 2001 р. с 67 - 72.
16. Порохня В.М. Методика оптимізації структури капіталу в КІС динамічного управління потоками // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004,№3
17. Слав'юк Р.А. Структурування власного капіталу підприємств України // Фінанси України -№8,2005р
18. Хикс Дж.Р Стоимость и капитал - М.: ”Прогрес” - 1993 - с.79.
19. Хрипач В.Я.Экономика предприятия. - Минск: Лата, 2004. - 254 с.
20. Шевцова О.Й. Управління вартісно-ризиковими чинниками та часовими аспектами фінансування потреб у капіталі підприємств // Фінанси України - 2006,№3.
21. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. -- К.: А.С.К., 2003. -- 229 с.
Подобные документы
Сутність потенціалу підприємства, його структура та конкурентоспроможність. Фінансові ресурси підприємства, їх склад, характеристика і джерела формування. Аналіз фінансового потенціалу підприємства та шляхи вдосконалення його ефективності в умовах кризи.
научная работа [44,9 K], добавлен 26.09.2009Поняття капіталу, його структура, загальна характеристика. Особливості позичкового капіталу, основні недоліки. Основний напрям діяльності ВАТ "Електромотор", аналіз фінансового стану, джерела формування майна. Формування оптимальної структури капіталу.
курсовая работа [181,2 K], добавлен 16.04.2012Форми функціонування власного капіталу підприємства. Джерела формування власних фінансових ресурсів. Придбання лессором майна на замовлення лізера. Амортизаційні відрахування. Основні засади управління та політика формування капіталу підприємства.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 21.02.2014Капітал підприємства: суть, значення, джерела формування. Аналіз комплексу методів управління процесами розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів. Оцінка джерел власного і позичкового капіталу акціонерного товариства за рахунок планування.
дипломная работа [693,1 K], добавлен 20.01.2011Сутність, формування, структура та складові елементи економічного потенціалу підприємства та його властивості. Основні економічні показники господарської діяльності підприємства. Динаміка показників формування фінансових результатів підприємства.
курсовая работа [467,2 K], добавлен 29.04.2014Економічна сутність фінансового стану підприємства. Показники та фактори, які впливають на майновий стан фірми. Організаційно-економічна характеристика підприємства ПрАТ "Сільгоспмашина". Шляхи вдосконалення оцінки фінансового стану підприємства.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 19.11.2013Теоретичні основи формування капіталу підприємства. Сутність капіталу підприємства. Особливості формування складових власного капіталу підприємства. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Форми реалізації структури капіталу.
курсовая работа [140,0 K], добавлен 28.08.2010Фінансовий капітал підприємства, джерела його формування. Грошові надходження підприємства, його оборотні кошти. Формування та розподіл прибутку, організація грошових розрахунків. Кредитування підприємства, оцінка фінансового стану, оподаткування.
отчет по практике [153,0 K], добавлен 13.08.2008Сутність операційної діяльності підприємства. Особливості розробки виробничої програми підприємства. Формування операційного прибутку. Характеристика діяльності ТзОВ ВАП "Шаяни". Аналіз показників фінансового стану та ділової активності підприємства.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 09.03.2013Сутність, структура, джерела та організація управління капітальними ресурсами підприємства. Загальна характеристика, аналіз та комплексна оцінка фінансового стану ПП "Байда". Рекомендації щодо вдосконалення методики оцінки фінансового стану підприємства.
курсовая работа [96,4 K], добавлен 10.09.2010