Ефективність використання оборотного капіталу на підприємстві ТОВ "Рукавична фабрика "Славутич""

Склад поточних зобов'язань даного підприємства наведений у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Динаміка складу та структури джерел фінансування майна ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич» за 2011-2012 рр.

Назва статті	На 01.01.__	На 31.12.__	Темп росту, %
	тис. грн.	у % до підсумку	Тис. грн..	у % до підсумку
Всього джерел фінансування, в т.ч.	822	100	448	100	54,5
1. Власні кошти, з них:	722	87,83	398	88,84	55,12
1.1. Власні оборотні кошти	583	70,92	336	75	57,63
2. Забезпечення наступних витрат і платежів	-	-	-	-	-
3. Довгострокові зобов'язання	19	2,31	14	3,13	73,68
4. Поточні зобов'язання, з них:	81	9,85	36	8,04	44,44
4.1. Короткострокові кредити та позики	-	-	-	-	-
4.2. Кредиторська заборгованість	57	6,93	7	1,56	12,28
4.3. Інші поточні зобов'язання	24	2,92	29	6,47	120,83
5. Доходи майбутніх періодів	-	-	-	-

Виходячи з даних таблиці 2.8 можна зробити висновок, що вцілому відбулося зменшення джерел фінансування на 45,5%, в тому числі власні кошти зменшилися на 44,88%, та власні оборотні кошти зменшилися на 42,37%, що є негативною тенденцією.

У 2012 році довгострокові зобовязнання зменшилися на 26,32%, що є позитивною тенденцією. Також відбулося зменшення поточних зобов'язань на 45 тис. грн. або на 55,56%. У 2012 р. кредиторська заборгованість зменшилася на 87,72%. Інші поточні зобов'язання мають тенденцію до збільшення з 24 тис. грн. до 29 тис. грн.

Таким чином, основним джерелом формування оборотних коштів даного підприємства виступає прибуток у складі виручки від реалізації, та позикові засоби, що є позитивним для даного підприємства.

В умовах кризи неплатежів особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження безнадійних боргів. Адже шляхом пом'якшення умов розрахунків з покупцями продукції можна розширити обсяги її реалізації ї тим самим збільшити доходи і прибутки від основної діяльності.

Аналізуючи додаток 1, можна сказати, що протягом двох років на даному підприємстві переважає дебіторська заборгованість над кредиторською. Отже, підприємство не залежить від зовнішніх джерел фінансування.

Що стосується дебіторської заборгованості, то у 2011 році її сума складала 272 тис.грн. У 2012 році цей показник знизився до 158 тис. грн., тобто на 41,42 %.

Що стосується кредиторської заборгованості, то протягом двох років її сума її сума зменшується з 57 тис. грн. до 7 тис грн. Це пов'язано з хорошим платіжним становищем дебіторів.

2.4 Аналіз ефективності використання оборотного капіталу на підприємстві

Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього капіталу підприємства, тобто джерела фінансування оборотних коштів справляють значний вплив на їх оборотність.

Оборотність оборотних коштів неоднакова на підприємствах як однієї, так і різних галузях економіки, що залежить від організації виробництва і збуту продукції, розміщення оборотних коштів та інших факторів [13].

Оборотність оборотних коштів характеризується рядом взаємозв'язаних показників:

Коефіцієнт оборотності розраховується за формулою (1.7.) і складає

2011 К, = 2068/((525+664)/2)=3,5 обертів

2012 К₂ = 1753/((664+372)/2)=3,4 обертів

Тривалість одного обороту розраховується за формулою (1.6.) і складає:

2011 О₁ = 594,5*365/2068=105 днів

2012 О₂ = 518*365/1753= 108 днів

Коефіцієнт завантаження розраховується за формулою (1.8) і складає:

2011 Кз₁=594,5/2068=0,29

2012 Кз₂=518/1753=0,3

Рентабельність оборотного капіталу розраховується за формулою (1.10) і складає

2011 Р₁=108/2068*100%=5,22%

У 2012 році даний показник не розраховуємо, бо підприємство у поточному році отримало чистий збиток у розмірі 236 тис. грн..

Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів показує кількість оборотів за рік, і визначається за формулою:

Ко=РП:ТМЗ, (2.1)

Де ТМЗ - товарно-матеріальні запаси

2011 Ко₁=2068/(306+377)/2=6,1

2012 Ко₂=1753/(377+205)/2= 6

Темп обертів товарно - матеріальних запасів показує тривалість одного обороту і розраховується:

2011 ТоТМЗ₁=365/6,1=59(днів)

2012 ТоТМЗ₂=365/6=61(днів)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує кількість оборотів,здійснених за рік, і визначається за формулою:

Ко=РП:ДЗ, (2.2)

Де ДЗ - дебіторська заборгованість

2011 Ко1 =2068/(195+272)/2= 8,9

2012 Ко₂=1753/(272+158)/2=8,2

Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості в в днях показує за скільки днів здійснюється один повний кругообіг. Зменшення тривалості одного обороту свідчить про покращення використання оборотних коштів, визначається за формулою:

Тод = Д/Кодз, (2.3)

2011 Тодз₁=365/8,9=41(день)

2012 Тодз₂=365/8,2=44,5(днів)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує кількість оборотів, здійснених за рік, і визначається за формулою:

Ко=РП/КЗ, (2.4)

Де КЗ - кредиторська заборгованість

2011 КЗ₁=2068/(99+57)/2=26,5

2012 КЗ₂=1753/(57+7)/2=54,8

Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості в днях показує за скільки днів здійснюється один повний кругообіг, і розраховується:

Тод = Д/Кокз, (2.5)

2011 Токз₁=365/26,5=13,8 (дня)

2012 Токз₂=365/54,8=6,7 (днів)

Отримані результати зведемо в таблицю 2.9

Таблиця 2.9

Показники використання оборотних коштів ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич» за 2011 - 2012 роки

Показники	2011	2012	Темп зростання, %
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	3,5	3,4	-2,86
Тривалість одного обороту,дні	105	108	2,86
Коефіцієнт завантаження, грн..	0,29	0,30	3,45
Рентабельність оборотного капіталу,%	5,22	-	-
Коефіцієнт оборотності ТМЗ	6,1	6,0	-1,64
Тривалість обороту ТМЗ, днів	59	61	3,39
Коефіцієнт оборотності ДЗ	8,9	8,2	-7,87
Тривалість обороту в розрахунках з дебіторами, днів	41	44,5	8,54
Коефіцієнт оборотності КЗ	26,5	54,8	106,79
Тривалість обороту в розрахунках з кредиторами	13,8	6,7	-51,45

Із таблиці видно, що оборотність оборотних коштів підприємства за 2012 рік уповільнилась на 3 дня. Це призвело до зменшення кількості оборотів здійснюваних оборотними коштами на 0,1 оборотів у 2012 році і до збільшення вартості оборотних коштів, які припадають на одну гривню реалізованої продукції на 0,01 грн. за 2012 рік діяльності.

Так як на даному підприємстві уповільнилась оборотність оборотних коштів, (тобто зменшилась кількість оборотів здійснюваних оборотними ко штами за рік) то це свідчить про погіршення ефективності використання оборотного капіталу. Збільшення величини оборотних коштів, які припадають на 1 грн. реалізованої продукції говорить про менш раціональне використання оборотного капіталу в періоді, який аналізується.

Отже, можна зробити висновок, що не ефективне використання оборотного капіталу приводить до погіршення фінансового стану підприємства.

В умовах економічної кризи й, кризи неплатежів важливе значення має аналіз оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості. За умови стабільної економіки, якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це може розцінюватись як прояв потужного нарощення обсягів продажу. Але в умовах інфляції, високих процентних ставок таке явище призводить до збитків.

В даному випадку за 2012 рік збільшився середній термін погашення дебіторської заборгованості на 3,5 дня у. Підприємство збільшило швидкість сплати кредиторської заборгованості, так як збільшилась кількість оборотів здійснюваних кредиторською заборгованістю за 2012 рік на 28,3. Також зменшився коефіцієнт обертання товарно-матеріальних запасів на 0,1 у 2012 році. Аналіз цього показника дає змогу виявити резерви скорочення операційного циклу за рахунок інтенсифікації виробничого процесу, прискорення розрахункових операцій.

На сьогоднішній день проблема оптимізації оборотних коштів є досить актуальною для підприємств України, в тому числі і для ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич». Знаходження ефективних шляхів оптимізації оборотних коштів та їх адаптація до специфіки функціонування вітчизняних підприємств дозволить суттєво зменшити витрати суб'єктів господарювання, підвищити ефективність бізнесу та забезпечити отримання максимального прибутку.

Система управління організації оборотними коштами є важливою частиною забезпечення ефективної діяльності підприємства. Це пояснюється тим, що:

1) оборотний капітал охоплює велику кількість елементів їхнього внутрішнього матеріально - речового й фінансового складу, які потребують індивідуалізації управління;

2) оборотний капітал відіграє головну роль у забезпеченні платоспроможності підприємства;

3) оборотний капітал повинен генерувати певний прибуток при його використанні у виробничо-збутовій діяльності [19].

Отже, вірно та досконало складена та розроблена система організації оборотних коштів є запорукою успішної майбутньої діяльності підприємства.

Розділ ІІІ. Напрямки удосконалення процесу планування та ефективності використання оборотного капіталу підприємства

3.1 Політика управління оборотним капіталом підприємства

Політика управління оборотним капіталом підприємства являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування. Реалізація вказаної політики має забезпечити довгострокову виробничу і ефективну фінансову діяльність підприємства, що досягається через пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи.

Розглянемо етапи формування політики управління оборотними коштами більш детально.

Рис. 3.1 Основні етапи формування політики управління оборотними коштами підприємства [23]

1. Аналіз оборотних коштів підприємства в минулому періоді.

На першому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу оборотних коштів, що використовується підприємством - темпи зміни середньої їх суми у співставленні з темпами зміни обсягу реалізації продукції та середньої суми всіх активів; динаміка питомої ваги оборотних коштів в загальній сумі активів підприємства.

На другому етапі аналізу розглядається динаміка складу оборотних коштів підприємства у розрізі основних їх видів - запасів сировини, матеріалів та напівфабрикатів; запасів готової продукції; дебіторської заборгованості; залишків грошових активів. В процесі цього етапу аналізу розраховуються та вивчаються темпи зміни суми кожного з цих видів оборотних коштів у співставленні з темпами зміни обсягу виробництва та реалізації продукції.

На третьому етапі аналізу вивчається оборотність окремих видів оборотних коштів до їх загальної суми. Цей аналіз проводиться з використанням показників - коефіцієнта оборотності та періоду обороту оборотних коштів. В процесі аналізу встановлюється загальна тривалість та структура операційного, виробничого та фінансового циклів підприємства; вивчаються основні фактори, які визначають тривалість цих циклів.

На четвертому етапі аналізу визначається рентабельність оборотних коштів, вивчаються фактори, що її визначають.

На п'ятому етапі аналізу вивчається склад основних джерел фінансування оборотних коштів - динаміка їх суми та питомої ваги в загальному обсязі фінансових ресурсів, інвестованих у ці кошти; визначається рівень фінансового ризику, що генерується структурою джерел фінансування оборотних коштів.

Висновки проведеного аналізу дозволяють визначити загальний рівень ефективності управління оборотними коштами на підприємстві та виявити основні напрямки її підвищення в наступному періоді.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних коштів підприємства. Такі принципи відображають загальну ідеологію фінансового управління підприємством з позицій прийнятного співвідношення рівня доходності та ризику фінансової діяльності. Стосовно оборотних коштів, то вони визначають вибір визначеного типу політики їх формування.

Теорія фінансів розглядає три принципових підходи до формування оборотних коштів підприємства - консервативний, поміркований та агресивний.

Консервативний підхід до формування оборотних коштів передбачає не тільки повне задоволення теперішньої потреби у всіх їх видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але і створення високих розмірів їх резервів на випадок непередбачених труднощів у забезпеченні підприємства сировиною та матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних та фінансових ризиків, але негативно впливає на ефективність використання оборотних коштів - на оборотність та рівень рентабельності.

Поміркований підхід до формування оборотних коштів спрямований на забезпечення повного задоволення теперішньої потреби в усіх видах оборотних коштів та створення нормальних страхових їх розмірів на випадок найбільш типових перебоїв у ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для ймовірних господарських умов співвідношення між рівнем ризику та рівнем ефективності використання фінансових ресурсів.

Агресивний підхід до формування оборотних коштів передбачає мінімізацію всіх форм страхових резервів по кожному виду цих коштів. При відсутності перешкод у ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних коштів забезпечує найбільш високий рівень ефективності їх використання. Однак, будь-які перешкоди у здійсненні нормального руху операційної діяльності, що викликані дією внутрішніх або зовнішніх факторів, призводять до суттєвих фінансових втрат через скорочення обсягу виробництва та реалізації продукції.

Таким чином, обрані принципові підходи до формування оборотних коштів підприємства, відображаючи різні співвідношення рівня ефективності їх використання та ризику, в кінцевому рахунку визначають суми цих коштів та їх рівень по відношенню до обсягу операційної діяльності. Це можливо проілюструвати графіком, що зображений на рисунку 3.2.

Сума оборотних коштів, ум гр.од.

При консервативному

підході

При поміркованому

підході

При агресивному

підході

Обсяг виробництва та реалізації продукції, ум.гр.од.

Рис.3.2. Відображення різних підходів до формування оборотних коштів підприємства [12]

З наведених даних ми бачимо, що при альтернативних підходах до формування оборотних коштів підприємства, їх сума та рівень по відношенню до обсягу операційної діяльності змінюються в широкому діапазоні.

3. Оптимізація обсягу оборотних коштів. Така оптимізація повинна виходити з обраного типу політики формування оборотних коштів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їх використання та ризику. Процес оптимізації обсягу оборотних коштів на цій стадії формування політики управління ними складається з трьох основних етапів.

На першому етапі з врахуванням результатів аналізу оборотних коштів в минулому періоді визначається система заходів з реалізації резервів, що направлені на скорочення тривалості операційного, а в його межах - виробничого та фінансового циклів підприємства. При цьому скорочення тривалості окремих циклів не повинно призводити до зниження обсягів виробництва та реалізації продукції.

На другому етапі на основі обраного типу політики формування оборотних коштів, планового обсягу виробництва, реалізації окремих видів продукції та віднайдених резервів скорочення тривалості операційного циклу оптимізується обсяг та рівень окремих видів активів. Засобом такої оптимізації виступає нормування періоду їх оберту та їх суми.

На третьому етапі визначається загальний обсяг оборотних коштів підприємства на наступний період

4. Оптимізація співвідношення постійної та змінної частини оборотних коштів. Потреба в окремих видах оборотних коштів та їх сума в цілому суттєво коливається в залежності від сезонних особливостей здійснення операційної діяльності. Так, на підприємствах багатьох галузей агропромислового комплексу закупівля сировини здійснюється протягом визначених сезонів, що визначає підвищену потребу в оборотних коштах в цей період у формі запасів цієї сировини. На підприємствах окремих галузей є можливість обробки сировини тільки протягом “сезону переробки” з наступною ритмічною реалізацією продукції, що визначає підвищену потребу в такі періоди в оборотних коштах у формі запасів готової продукції. Коливання розмірів потреби в окремих видах оборотних коштів можуть спричинятися й сезонними особливостями попиту на продукцію підприємства. Тому в процесі управління оборотними коштами слід визначати їх сезонну складову, котра представляє собою різницю між максимальною та мінімальною потребою в ній протягом року.

Процес оптимізації співвідношення постійної та змінної частин оборотних коштів здійснюється за наступними етапами:

1) за результатами аналізу щомісячної динаміки рівня оборотних коштів в днях оберту або у сумі за ряд попередніх років будується графік їх середньої “сезонної хвилі ”

2) за результатами графіку “сезонної хвилі” розраховуються коефіцієнти нерівномірності (мінімального та максимального рівней) оборотних коштів по відношенню до середнього рівня.

3) визначається сума постійної частини оборотних коштів за наступною формулою:

оборотний капітал ефективність

ОА пост = ОА м * К мін, (3.6)

де ОА пост - сума постійної частини оборотних коштів в майбутньому періоді;

ОАм - середня сума оборотних коштів підприємства у майбутньому періоді;

К мін - коефіцієнт мінімального рівня оборотних коштів.

4) визначається максимальна та середня сума змінної частини оборотних коштів в майбутньому періоді.

Ці розрахунки визначаються за наступними формулами:

ОА з макс = ОА з сер *(К макс - К мін); (3.7)

ОА з сер = (ОА м * (К макс - К мін)/2) = (ОА з макс - ОА пост)/2, (3.8)

де ОА з макс - максимальна сума змінної частини оборотних коштів в майбутньому періоді;

ОАз сер - середня сума змінної частини оборотних коштів в майбутньому періоді;

ОАпост - сума постійної частини оборотних коштів в майбутньому періоді;

К макс - коефіцієнт максимального рівня оборотних коштів;

К мін - коефіцієнт мінімального рівня оборотних коштів.

Співвідношення постійної та змінної частини оборотних коштів є основою управління їх оборотністю та вибору конкретних джерел їх фінансування.

5) забезпечення необхідної ліквідності оборотних коштів. Хоча усі види оборотних коштів в тому чи іншому ступені є ліквідними (крім видатків майбутнього періоду та безнадійної дебіторської заборгованості) загальний рівень їх миттєвої ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства за теперішніми фінансовими зобовязаннями (особливо миттєвими). З цією метою з врахуванням обсягу та графіку майбутнього платіжного обороту повинна бути визначена частина оборотних коштів у формі грошових засобів, високо- та середньоліквідних активів.

6) Забезпечення підвищення рентабельності оборотних коштів. Як і будь-який вид активів оборотні кошти повинні генерувати визначений прибуток при їх використанні у виробничій, збутовій діяльності підприємства. Разом з тим, окремі види оборотних коштів можуть приносити підприємству прямий дохід у процесі фінансової діяльності у формі процентів та дивідендів (короткострокові фінансові вкладення). Тому складовою частиною розраховуємої політики є забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфелю короткострокових фінансових вкладень.

7) забезпечення мінімізації втрат оборотних коштів у процесі їх використання. Усі види оборотних коштів в тому чи іншому ступені ризику інфляційних втрат; короткострокові фінансові вкладення - ризику втрати частини доходу в зв'язку з негативною кон'юнктурою фінансового ринку, ризику втрат від інфляції; дебіторська заборгованість - ризику неповернення або несвоєчасного повернення, а також інфляційному ризику; запаси товарно-матеріальних цінностей - втратам від звичайних збитків. Тому політика управління оборотними коштами повинна бути направлена на мінімізацію ризику їх втрат, особливо в умовах дії інфляційних факторів.

8) формування принципів фінансування окремих видів оборотних коштів. Виходячи із загальних принципів фінансування активів, що визначають формування структури та вартості капіталу, повинні бути конкретизовані принципи фінансування окремих видів та складових частин оборотних коштів. Сформовані принципи можуть визначати широке коло підходів до фінансування оборотних коштів - від консервативного до агресивного.

9) формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних коштів. У відповідності з раніше визначеними принципами фінансування у процесі розробки політики управління оборотними коштами формуються підходи до вибору конкретної структури джерел фінансування та їх приросту з врахуванням тривалості окремих стадій фінансового циклу та оцінки вартості залучення окремих видів капіталу [29].

Політика управління оборотними коштами отримує своє відображення у системі розроблених на підприємстві фінансових нормативів. Основними з таких нормативів є:

1) норматив власних оборотних коштів підприємства;

2) система нормативів оборотності основних видів оборотних коштів та тривалості операційного циклу в цілому;

3) система коефіцієнтів ліквідності оборотних коштів;

4) нормативне співвідношення окремих джерел фінансування оборотних коштів.

Мета та характер використання окремих видів оборотних коштів мають суттєві особливості. Тому на підприємствах з великим обсягом оборотних коштів розробляється самостійна політика управління окремими їх видами:

1) запасами товарно-матеріальних цінностей (вони включають запаси сировини, матеріалів та готової продукції);

2) дебіторською заборгованістю;

3) грошовими активами (до них прирівнюються і короткострокові фінансові вкладення, котрі розглядаються як форма тимчасового використання вільного залишку грошових активів).

У розрізі цих груп оборотних коштів конкретизується політика управління ними, котра підпорядкована загальній політиці управління оборотними коштами підприємства [7].

3.2 Шляхи удосконалення ефективності оборотного капіталу на підприємстві

Ефективність використання обігових коштів - одна з головних умов успішної діяльності підприємства. У сучасних умовах практично кожне підприємство має самостійно вирішувати питання про формування механізму управління обіговими коштами і визначити напрямки щодо підвищення ефективності їх використання [20].

Значний обсяг обігових коштів, задіяних у виробничому процесі, різноманітність їх елементів, визначальна роль у пришвидшенні обігу, забезпечення постійної платоспроможності зумовлюють складність завдань, пов'язаних з управлінням рухом обігових коштів. У зв'язку з цим мають бути чітко конкретизовані напрями побудови ефективної системи управління обіговими коштами підприємства, які заслуговують на першочергову увагу, зокрема:

Забезпечення економії під час використання обігових коштів.

Вибір ефективного методу оцінювання грошових коштів і матеріально-виробничих запасів.

Виявлення і використання можливостей пришвидшення обертання обігових коштів.

Упорядкування інформаційних потоків системи управління обіговими коштами підприємства.

5. Чітке розмежування етапів процесу управління оборотними коштами підприємства.

При чому виділені напрями побудови ефективної системи управління обіговими коштами повинні реалізуватись з урахуванням галузевих особливостей кожного окремого підприємства та специфіки його стратегічного курсу.

Значення економії під час використання обігових коштів полягає в такому:

а) зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву значні економічні вигоди, що дає змогу з певної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції й тому є однією з вагомих передумов збільшення масштабів виробництва;

б) прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалення технологічних процесів;

в) економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивної праці;

г) економія матеріальних ресурсів сприяє зниженню собівартості продукції та позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів, під якими варто розглядати можливості, що виникли або виникають, але ще не використані (повністю або частково) для поліпшення використання матеріальних ресурсів. Основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості поділяють на виробничо-технічні й організаційно-економічні. Визначальними є виробничо-технічні напрями, до яких відносять заходи, пов'язані з якісною підготовкою сировини до виробничого споживання, удосконаленням конструкції устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, впровадженням нової техніки і прогресивних технологій, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів [10].

Пришвидшення оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами:

а) від швидкості оборотності обігових коштів залежить обсяг річного обігу, адже підприємство, що має невеликий обсяг обігових коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю оборотності;

б) з оборотністю пов'язують відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції;

в) пришвидшення обігу на тій чи інший стадії кругообігу коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.

Підприємства мають значні внутрішні резерви пришвидшення оборотності мобільних коштів, на які воно може істотно вплинути, але на практиці майже не звертаються до їх використання. При цьому на різних стадіях руху обігових коштів джерела зазначених резервів відрізняються.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути: впровадження економічно обґрунтованих норм запасу; наближення постачальників сировини до споживачів, широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами і устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва: пришвидшення науково-технічного прогресу (впровадження прогресивної техніки і технологій, особливо безвідходних), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів; удосконалення системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів; збільшення питомої ваги продукції, на яку є підвищений попит.

На стадії обігу: наближення споживачів продукції до її виробників; удосконалення системи розрахунків; збільшення обсягу реалізованої продукції внаслідок виконання замовлень за прямими зв'язками, дотермінового випуску продукції, виготовлення продукції із зекономлених матеріалів; ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, за партіями, асортиментом, транзитною нормою, відвантаження в точній відповідності з укладеними договорами [9].

У системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце належить питанням раціонального використання обігових коштів. Проблема поліпшення використання обігових коштів стала ще актуальнішою в умовах негативних наслідків фінансово-економічної кризи. Оскільки фінансове положення підприємств перебуває в прямій залежності від стану обігових коштів і передбачає порівняння витрат з результатами у господарській діяльності, підприємства зацікавлені в раціональній організації і використанні обігових коштів [27].

Висновки

Оборотний капітал слід розглядати як авансовану вартість в елементи оборотних виробничих фондів і фондів обігу для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з метою досягнення достатнього рівня прибутковості підприємства. Цим наголошено, по-перше, вартісну природу оборотного капіталу, по-друге, виділяється його речове втілення-оборотні виробничі фонди і фонди обігу, по-третє, визначається мета авансування-досягнення достатнього рівня прибутковості [22].

У першому розділі ми визначили економічну сутність, функції та джерела формування оборотного капіталу підприємства, розглянули методику планування оборотного капіталу на підприємстві, визначили показники використання оборотного капіталу на підприємстві та розглянули правове регулювання оборотного капіталу на підприємстві.

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Оборотним капіталом (обіговими коштами) називають засоби виробництва, що, на відміну від основних фондів, беруть участь тільки в одному виробничому циклі, під час якого цілком переносять свою вартість на вартість готової продукції. Оборотні кошти виконують такі основні функції: виробнича та платіжно-розрахункова. До джерел формування оборотного капіталу підприємства належать власні, позикові та залучені кошти.

Планування оборотних коштів здійснюється такими методами: метод прямого розрахунку, який має за основу розрахунок нормативів потреби в оборотних коштах; аналітичний (дослідно-статистичний) метод визначення потреби в оборотних коштах базується на здійсненні розрахунків з урахуванням середніх фактичних залишків та змін обсягів виробництва; коефіцієнтний метод дає змогу здійснити розрахунок потреби в оборотних активах з урахуванням тенденцій і співвідношень у змінах обсягу виробництва та окремих видів запасів і затрат; метод суми строків оборотності визначає потреби в оборотних коштах, що генеруються операційним циклом.

В системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних активів. Ефективність використання оборотних коштів вимірюється за допомогою таких показників: термін обертання оборотних коштів, коефіцієнт обертання, коефіцієнт завантаження, коефіцієнт ефективності, рентабельність оборотних коштів.

У другому розділі ми дослідили особливості обігу оборотного капіталу на підприємствах України, охарактеризували фінансово-економічну діяльність ТОВ «Рукавична фабрика «Славутич», оцінили склад та структуру оборотного капіталу підприємства та джерела їх формування, проаналізувати ефективність використання оборотного капіталу на підприємстві.

Щодо підприємств на Україні взагалі, то на сьогоднішній день, переважно, більшість підприємств існують сьогоднішнім днем не роблячи ставку на майбутнє, і, у зв'язку з цим, методика організації такого підприємства веде до його банкрутства, що ми можемо спостерігати в більшості з випадків. І хоча банкрутство є одночасно двигуном прогресу і забезпечує механізм природного відбору найбільш конкурентоспроможних підприємств в ринковому середовищі, не можна недооцінювати його руйнівних наслідків для власників капіталу, працівників, партнерів по бізнесу і суспільства в цілому [19].

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рукавична фабрика «Славутич» займається такими видами діяльності, як виробництво різних текстильних виробів (серветки для миття підлоги, посуду, витирання пороху, пояси та жилети рятувальні, чохли для автомобілів, тенісних ракеток, викройки одягу і т. ін.), виробів панчішно-шкарпеткових трикотажних машинного чи ручного в'язання, рукавичок трикотажних, рукавичок, рукавиць та мітенок з тканини.

Дане підприємство неефективно використовує свої виробничі та фінансові ресурси для господарської діяльності. Підтвердженням неефективної діяльності підприємства є отримання збитку, що негативно характеризує підприємство. Також відбулися зміни в структурі оборотних активів, які не сприяють зміцненню його фінансового стану, загалом є негативними.

У третьому розділі було розглянуто політику управління оборотним капіталом підприємства та запропоновано шляхи удосконалення ефективності використання оборотного капіталу на підприємстві.

Політика управління оборотним капіталом підприємства являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації і оптимізації структури джерел їх фінансування.

У зв'язку з цим мають бути чітко конкретизовані напрями побудови ефективної системи управління обіговими коштами підприємства, які заслуговують на першочергову увагу, зокрема: забезпечення економії під час використання обігових коштів, вибір ефективного методу оцінювання грошових коштів і матеріально-виробничих запасів, виявлення і використання можливостей пришвидшення обертання обігових коштів, упорядкування інформаційних потоків системи управління обіговими коштами підприємства, чітке розмежування етапів процесу управління оборотними коштами підприємства [9].

Список використаних джерел

Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15

Цивільний кодекс від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15

Наказ Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13

Указ Президента України. № 87 від 31.03.99 р. “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436/95

Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків № 69 від 11.08.1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0202-94

Азаренкова, Г. М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для самостійного вивчення дисципліни / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287 с.

Андрієць В.С. Дослідження основних сутнісних характеристик грошових потоків підприємства / В.С. Андрієць // Актуальні проблеми економіки: наук. економ. журнал. - 2011. -№ 8(86). - С. 167-170.

Бланк ИА. Управление капиталом / И.А. Бланк. - К.: Изд-во "Ника-Центр", "Эльга", 2004. - 576 с.

Бутенко В. Оборотный капитал предприятия. Прогнозирование статей финансовой отчетности: справ. экономиста / В. Бутенко - 2010. - № 6 - С. 77-84.

Ватченко О.Б. Управління оборотним капіталом підприємства / О.Б. Ватченко, І. Б. Тахмазова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./Ekpr/2011_50/statti/23.pdf

Грузинов В.П. Экономика предприятия: учебное пособие // В.П. Грузинов, В.Д. Грибов. - М.: «ЮНИТИ», 2009 г.- 310 с.

Данько Ю. Г. Аналіз ефективності формування та використання оборотного капіталу / Ю. Г. Данько. [Електронній ресурс]. -- Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uproz/2010_14/u1014dan.pdf

Демченко Т. А. Оборотні активи та їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. Актуальні проблеми економіки / Т. А. Демченко. - 2012. - №9. - 227 c.

Дороніна М. С. Управління рухом оборотного капіталу підприємства: [монографія] / М. С. Дороніна, Л. С. Мартюшева, Д. А. Горовий. - Запоріжжя: ХНАДУ, 2012. - 196 с.

Дубровська Е. В. теоретичні основи управління оборотними коштами підприємств / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vetp/2012_38/12dyvmas.pdf

Кравчук Н. Оцінка впливу оборотних активів на фінансовий стан підприємства / Н. Кравчук // Економічний аналіз: зб. наук. праць. - 2013. -Вип. 4. - С. 249-251.

Лепейко Т.І. Сутність оборотних коштів та їх аналіз на підприємстві/ Т.І. Лепейко, Є.Г. Ромаза. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./VUbsNbU/2012_1/12_1_46.pdf

Лиса О. В. Особливості визначення потреби підприємства в оборотному капіталі / О. В. Лиса // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць: Т. ІІІ. - Д.: ДНУ, 2013. - Вип. 217. - С. 598 - 603.

Мануйлович Ю. М. Проблеми управління оборотними засобами підприємства в сучасних умовах функціонування / Ю. М. Мануйлович. [Електронній ресурс]. -- Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./Vchnu_ekon/2012_1/zmist.files/_32.pdf

Нашкерська М. М. Вплив обсягу та джерел фінансування оборотного капіталу на дохідність підприємства / М. М. Нашкерська. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_12/215_Nasz.pdf

Павленко О. І. Методичні підходи до оцінювання ефективності використання обігових коштів/ О.І. Павленко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/22_7/220_Paw.pdf

Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

Рилєєв С. В. Роль політики управління оборотними активами в системі фінансового менеджменту підприємства / С. В. Рилєєв, С.М. Юрій // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Серія: Економічні науки. - 2010. - №4 (36). - С. 311 - 319.

Рудюк Л. В. Еволюція категорії «оборотний капітал» /Л. В. Рудюк.. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/Nvamu_Ekon/2009_7/09rlvafc.pdf

Сословський В.Г. Вибір методу планування оборотних активів підприємства/ В.Г. Сословський, І.О. Лисненко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

Статистичний щорічник України за 2012 р. / За ред. О. Г. Осауленка. [Електронній ресурс]. -- Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/publ1_u.htm

Стаханова Н. В. Ефективність управління оборотним капіталом в економіці України / Н. В, Стаханова. [Електронній ресурс]. -- Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znptdau/2012_2_6/18-6-33.pdf

Фаринович І. В. Економічна сутність оборотних коштів та джерела їх формування / І. В. Фаринович. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Menegment./2011_704/18.pdf

Чобіток В. І. Управління оборотними активами підприємств / В. І. Чобіток, Пятилокотова К. С. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vetp/2013_41/13cvieic.pdf

Шурпенкова Р. К. Сутність та основи організації аналізу оборотних коштів / Р. К. Шурпенкова, О. Й. Іванчук.. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vznu/eco/2010_3/150-154.pdf

Размещено на Allbest.ru