Потреба заводу у формуванні оборотних активів (ОА_необ) залежить від обсягів товарообороту (Т), тривалості кругообороту (ПООА) та тривалості періоду (Д). Кількісно ця залежність може бути представлена наступним чином [33, с.205 ]:

ОА_необ = Т х ПООА / Д (3.5)

Розрахуємо потребу ВАТ “Полтавський ТРЗ” в формуванні оборотних активів на основі даних за 2006-2008 рік:

ОА_необ2006 = 50020,10 х 155,94 / 360=21667 тис. грн.

ОА_необ2007 =77366,9 х 155,94 / 360=33512,8 тис. грн.

ОА_необ2008 = 70255,3 х 155,94 / 360 = 30432,25 тис. грн.

Таким чином, враховуючи розмір обсягу товарообороту у 2008 р. та тривалість обороту оборотних коштів, у 2008 р. потреба підприємства в оборотних коштах складає 30432,25 тис. грн. При тому, що у 2007 році вона складала 33512,8 тис грн. (зменшилась на 3080,55 тис.грн)

Зростання обсягів діяльності потребує адекватного збільшення потреби в оборотних активах, і відповідно - витрат на їх формування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообігу, що дозволяє скоротити потребу в них.

Можливе скорочення потреби підприємства за рахунок прискорення швидкості кругообороту (СОА) може бути обчислене так [33, с.206]:

СОА = (ПООА_ф - ПООА_норм) х Т / Д, (3.6)

де: ПООА_ф - фактичне значення періоду кругообороту активів, в днях;

ПООА_норм - оптимальна (нормативна) тривалість кругообороту, в днях.

Для ВАТ “Полтавський ТРЗ” цей показник буде дорівнювати:

СОА = (155,94 - 150) х 120255,3 / 360 = 1984,21 тис. грн.

Тобто, за рахунок прискорення швидкості обороту оборотних активів підприємство може скоротити свої потреби в них на 1984,21 тис. грн.

Прискорення оборотності оборотного капіталу досягається за рахунок кращої організації його кругообігу. Внаслідок цього зменшуються запаси планових оборотних засобів і збільшується частка власного оборотного капіталу у їх формуванні.

Прискорення оборотності оборотних активів призводить до вивільнення оборотних коштів з обороту, а уповільнення до додаткового залучення, а активне нарощування власного оборотного капіталу при одночасному прискоренні оборотності оборотних активів - реальний шлях зміцнення фінансового стану і забезпечення фінансової незалежності.

3. Необхідно забезпечити поточну платоспроможність та ліквідність активів ВАТ “Полтавський ТРЗ” .

Це одне із найвагоміших завдань управління оборотними активами. Управління ліквідністю та платоспроможністю відбувається шляхом дотримання певних пропорцій між обсягом формування матеріальних оборотних активів, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами підприємства.

4. Потрібно також підвищити прибутковість використання оборотних активів.

Будь-яке підприємство зацікавлене у зростанні доходу (прибутку) за рахунок ефективного використання оборотного капіталу. Для вирішення цього завдання ВАТ “Полтавський ТРЗ” необхідно:

дослідити кожний етап кругообігу активів для визначення понаднормативних активів; тих, що не використовуються в господарському обігові, а також тих, що приносять збитки;

розробити та реалізувати програму ліквідації виявлених активів та вивільнення грошових коштів;

- включення „мертвого капіталу” до роботи.

5. Необхідно забезпечити інфляційну захищеність оборотного капіталу.

Вагомим недоліком оборотного капіталу є його інфляційна незахищеність. Перш за все це стосується монетарних активів (грошових коштів, дебіторської заборгованості покупців тощо). Гроші, авансовані у формування немонетарних оборотних активів (товарних та інших матеріальних запасів, дебіторської заборгованості постачальників) також певною мірою страждають від інфляції, але рівень інфляційних втрат порівняно менший.

Забезпечення інфляційної захищеності потребує, з одного боку, додержання пропорцій між обсягом монетарних та немонетарних активів, з другого - розробки та впровадження спеціальних інструментів захисту оборотних активів від інфляції.

6. Також необхідно знизити вартість формування оборотного капіталу.

Формування оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” проводиться за рахунок різних джерел фінансування, що є в його розпорядженні. Оскільки кожне з них має свою вартість залучення, необхідно мінімізувати витрати за рахунок удосконалення управління структурою фінансування.

Це досягається за рахунок визначення джерел фінансування та підтримання певних пропорцій їх використання.

Особливе значення для фінансової стійкості та платоспроможності ВАТ “Полтавський ТРЗ” має наявність власного оборотного капіталу, тобто оборотних активів, що формуються за рахунок власних джерел фінансування. Зростання частки власного оборотного капіталу досягається як за рахунок збільшення їх величини, так і за рахунок прискорення оборотності (зниження коефіцієнта завантаження обороту) і на цій основі зменшення загальної потреби в оборотних коштах.

Як було видно із попередніх розрахунків, у товариства достатньо власного оборотного капіталу для формування оборотних коштів, оскільки головним власним джерелом поповнення оборотних коштів є чистий прибуток, який на даному підприємстві збільшився. Протягом 2006-2008 років питома вага власного оборотного капіталу у загальній вартості джерел формування оборотних активів знижується, але його вартість постійно збільшується.

Основними шляхами збільшення власного оборотного капіталу в обороті є: зростання прибутку в поточному періоді і скерування більшої його частки у плановому періоді на виробничий розвиток, поповнення власних обігових коштів; реалізація або надання в оперативну оренду майна, що не використовується, тощо.

Відтак, раціональне розміщення та ефективне використання оборотних активів в умовах ринкової економіки є одним з центральних завдань виробничих підприємств і, зокрема, ВАТ “Полтавський ТРЗ” . Успішне його виконання може бути досягнуто шляхом:

збільшення обсягів діяльності і прибутку при одночасному прискоренні оборотності оборотного капіталу;

абсолютного і відносного збільшення власного оборотного капіталу у формуванні оборотного капіталу;

раціонального використання власного оборотного капіталу, недопущення його вилучення в необоротні активи, прострочену і нереальну до стягнення дебіторську заборгованість тощо.

Практичне впровадження запропонованих стратегічних завдань по оптимізації джерел формування оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” дозволить максимально ефективно використовувати власні ресурси для забезпечення стабільної фінансової діяльності.

3.2 Оптимізація обсягу та структури капіталу підприємства

Управління структурою капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” - процес визначення співвідношення використання власного й позикового капіталу, при якому забезпечуються оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капіталу й рівнем фінансової стабільності, тобто максимізується ринкова вартість підприємства.

Формування оптимальної структури капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.

Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у працях, опублікованих в 1988-2000 рр.

Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв'язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

ВАТ “Полтавський ТРЗ” для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, як уже зазначалося вище, називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті передбачається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.

Мета управління структурою капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” -- мінімізувати витрати по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових коштів.

Процес оптимізації структури капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” здійснюється у наступній послідовності.

1. Аналіз складу капіталу в динаміці за ряд періодів (кварталів, років) та тенденцій зміни його структури, а також вплив, що вони здійснюють на фінансову стійкість та ефективність використання капіталу. В процесі аналізу розглядаються такі показники, як коефіцієнти фінансової незалежності, заборгованості, співвідношення між довгостроковими та короткостроковими зобов'язаннями, коефіцієнт фінансового важеля. Далі вивчаються показники оберненості та рентабельності активів та власного капіталу.

2. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу. До них відносяться:

галузеві особливості операційної діяльності (характер цих особливостей визначає структуру активів підприємства, їх ліквідність);

стадія життєвого циклу підприємства (молоді компанії з конкурентоспроможною продукцією можуть залучати для свого розвитку більше позикового капіталу, а зрілі -- використовують переважно власні кошти);

кон'юнктура товарного ринку (чим стабільніша кон'юнктура цього ринку, а відповідно, стабільніший попит на продукцію підприємства, тим вище та безпечніше стає використання позикового капіталу, та навпаки);

кон'юнктура фінансового ринку (в залежності від стану цієї кон'юнктури зростає або знижується вартість позикового капіталу);

рівень рентабельності операційної діяльності;

податковий тиск на компанію (частка прямих та непрямих податків, що сплачуються у доході від продаж-брутто);

ступінь концентрації акціонерного капіталу (прагнення капіталовласників зберегти контрольний пакет акцій).

З урахуванням наведених та інших факторів управління структурою капіталу передбачає вирішення двох ключових задач:

а) встановлення прийнятних пропорцій використання власного та позикового капіталу;

б) забезпечення у випадку необхідності залучення додаткового внутрішнього або зовнішнього капіталу.

3. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для таких розрахунків був обраний критерій, який найбільш повно відображає вплив ефективності сформованих джерел фінансування на збільшення доходності вкладених власниками коштів, тобто максимізації фінансової рентабельності. Також для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового важеля.

Сутність фінансового важеля полягає в тому, щоб посилити вплив зміни прибутку на динаміку фінансової рентабельності, тобто у підвищенні еластичності фінансової рентабельності відносно прибутку.

Різниця між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податків утворюється за рахунок ефекту фінансового важеля. Його значення залежить від оподаткування та кредитної політики (у тому числі щодо відстрочок за податками). Він може бути розрахований таким чином:

ЕФВ = (R(1 - Ко) - СВ) ? (ПК / ВК),

де Ко - коефіцієнт оподаткування;

СВ - ставка позичкового відсотка, передбачена контрактом.

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позичкових коштів в оборот підприємства. Він виникає в тих випадках, коли економічна рентабельність вище позичкового відсотка.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

1) різниці між рентабельністю інвестованого капіталу після сплати податку і ставкою відсотка за кредити;

2) плеча фінансового важеля, тобто відношення: ПК/ ВК.

Позитивний ефект фінансового важеля виникає, якщо (R(1 - Ко) - СВ) > 0. Якщо (R (1 - Ко) - СВ) < 0, створюється негативний ефект фінансового важеля (ефект “кийка”), у результаті чого відбувається “проїдання” власного капіталу. Друга складова цієї суми -- ефект фінансового важеля -- відображає вплив структури капіталу на підвищення фінансової рентабельності. Вплив важеля обумовлений тим, що при позитивному значенні диференціалу для підприємства доцільне залучення позикових коштів, однак постійне нарощування плеча важеля може знизити загальний ефект, так як залучення великих розмірів кредитних ресурсів, як правило, супроводжується жорсткістю умов їх залучення. В такому випадку ефект важеля не буде давати максимальної віддачі, а при певних умовах (коли диференціал стане менше нуля) буде знижувати фінансову рентабельність.

Таким чином, позитивний вплив ефекту фінансового важеля проявляється тоді, коли економія за рахунок зниження податкових платежів перевищує витрати підприємства за користування позиковими коштами. Значення ефекту фінансового важеля повинно бути таким, щоб компенсувати податкові вилучення з прибутку та забезпечити мінімізацію відхилення між економічною та фінансовою рентабельністю.

Оптимізація структури капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” здійснюється різними методами, основними з яких є:

1. Метод оптимізації структури капіталу за критерієм політики фінансування активів. Цей метод заснований на диференційованому виборі джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. У цих цілях, всі активи підприємства поділяються на три групи:

а) необоротні активи;

б) постійна частина оборотних активів (незмінна частина їхнього розміру, що не залежить від сезонних та інших циклічних особливостей виробничо-комерційної діяльності);

в) змінна частина оборотних активів (яка варіює їхною частиною, обумовлена сезонним або іншим циклічним зростанням обсягу виробничо-комерційної діяльності).

2. Метод оптимізації структури капіталу за критерієм його вартості.
Вартість капіталу диференціюється, залежно від джерел його формування. У процесі оптимізації структури капіталу за цим критерієм виходять із можливостей мінімізації середньозваженої вартості капіталу.

3. Метод оптимізації структури капіталу за критерієм ефекту фінансового левериджу. Цей ефект полягає в підвищенні рентабельності власного капіталу, при збільшенні питомої ваги позикового капіталу в загальній його сумі до певних меж.

Гранична частка позикового капіталу, що забезпечує максимальний рівень ефекту фінансового левериджу, буде характеризувати оптимізацію структури використовуваного капіталу за цим критерієм.

Суть довгострокового фінансування, за рахунок акціонерного капіталу в тому, що в нашій країні цінні папери включають: акції, облігації, векселі, казначейські зобов'язання держави, ощадні сертифікати й ін. Оборот цінних паперів і становить власне фінансовий ринок. Він істотно розширює можливості залучення тимчасово вільних коштів підприємств і громадян, для інвестування на виробничі й соціальні заходи.

Випуск цінних паперів у сучасних умовах повинен сприяти мобілізації розосереджених коштів підприємств, для здійснення великих інвестицій, зм'якшити наслідки скорочення обсягів бюджетного й ліквідації відомчого фінансування.

Економічною основою становлення ринку цінних паперів служать також постійно зростаючі кошти населення, не забезпечені товарним покриттям. У структурі джерел фінансування інвестицій знижується частка довгострокових кредитів банків, у зв'язку з ростом ставки банківського відсотка. Тому методом зовнішнього фінансування інвестиційних програм підприємств стає емісія цінних паперів.

Цей процес, що полягає в заміщенні банківського кредиту ринковими борговими зобов'язаннями (акціями й облігаціями), одержав назву "сек'юритизація".

Суть довгострокового фінансування, за рахунок позикових коштів у тому, що довгострокові кредити комерційних банків залучаються зараз у реальні й швидкореалізовані проекти, з високою нормою прибутковості інвестицій. На відміну від бюджетних коштів, залучення довгострокових кредитів банків на капіталовкладення підвищує відповідальність позичальників за їхнє раціональне використання, завдяки зворотності й платності позикових коштів.

Конкретні строки надання довгострокового кредиту й строки його погашення визначаються договором між позичальником і комерційним банком. Однак довгостроковим кредитуванням капіталовкладень здатні займатися зараз тільки великі комерційні банки, але за умови надання їм податкових пільг, тому що при високій інфляції, відсутні критерії доцільності кредитованих заходів.

Комерційні банки в Україні в сучасних умовах довгостроковим кредитуванням великих об'єктів без пільг, що компенсують втрати, в порівнянні з результатами короткострокового кредитування, навряд чи будуть займатися. Виключення становлять "консорційні кредити", надавані декількома банками одному надійному позичальникові на реалізацію високоприбуткового проекту (якщо норма прибутковості по ньому перевищує ставку позичкового відсотка).

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва ВАТ “Полтавський ТРЗ” можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих виробничих фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня підприємства, а з іншого -- дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції, без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів, за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Чинна система показників ефективності відтворення основних фондів в Україні потребує вдосконалення щодо методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці. Так, наприклад, коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їхньої наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття - відношенням обсягу вибуття основних фондів до їхньої наявності на початок року, що унеможливлює порівнювання цих відносних показників. Тому визначення коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їхньою вартістю треба вважати методологічно більш правильним.

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів -- екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих і спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого.

Поряд з цим, у систему показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нові: коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).

Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них є зрозумілою вже із самої назви. Пояснень потребують лише деякі, а саме:

коефіцієнт змінності роботи устаткування -- відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;

напруженість використання устаткування (виробничих площ) -- випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування -- відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.

З-поміж показників використання устаткування та виробничих площ, найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт змінності роботи устаткування. Проте використовуваний на підприємствах спосіб його розрахунку не можна визнати досконалим, оскільки він не враховує внутрізмінних втрат робочого часу. У зв'язку з цим, коефіцієнт змінності методологічно правильніше буде обчислювати, виходячи з коефіцієнта використання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни. Отже, за коефіцієнта використання календарного фонду часу, наприклад, 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3,0 х 0,6).

Перед підприємством ВАТ “Полтавський ТРЗ” постає невідкладне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. За сучасних умов, слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:

зосередження зусиль на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва;

докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування -- виробництво -- розподіл -- запровадження -- експлуатація нової техніки);

дотримання підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємства;

створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій (нововведень).

Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів ВАТ “Полтавський ТРЗ” потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самого підприємства, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.

Проведені у розділі 2 розрахунки показали, з позиції показника максимальної рентабельності власного капіталу, структура капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” була не досконала.

З метою визначення найбільш наближеної до оптимальної структури капіталу на підприємстві нами були побудовані 8 оптимізаційних моделей, які передбачали перебір фактично можливих структур капіталу підприємства.

Для визначення оптимальної структури, яка забезпечувала б і підвищення рентабельності власного капіталу і "нормальний" рівень ризику, за допомогою показника Чебишева було оцінено ризиковість усіх імітаційних моделей і виявлено, що більш оптимальною за розраховану раніше структуру є структура, де співвідношення власних та позичкових коштів 81,8 : 18,2%. Рентабельність власного капіталу в цьому випадку становила 45,92, ЕФЛ - 5,17. Показник Чебишева дорівнював максимально допустимому - 98,2%.

Алгоритм оптимізації структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості представляв собою:

1. перебір варіантів структури капіталу (співвідношення власного і позикового капіталу), рівня передбачуваних дивідендних виплат, рівня ставки відсотку за кредит з урахуванням премії за ризик, ставки податку на прибуток у десятковому дробу і розрахунок на основі даних показників податкового коректору, рівня ставки відсотку з урахуванням податкового коректору, вартості власної частини капіталу і позикової частини капіталу

2. розрахунок нової середньозваженої вартості капіталу.

Аналіз моделей структури капіталу показав, що найбільш оптимальною по критерію середньозваженої вартості капіталу є структура капіталу 82% : 18%, через мінімальний показник середньозваженої вартості капіталу.

Досягнення даного результату стало можливе при урахуванні того, що підприємство буде проводить ефективну дивідендну політику (з позиції ефективності для підприємства), що передбачає спрямованість чистого прибутку на розвиток виробництва і таким чином зменшує вартість такого елементу власного капіталу як "власний капітал, що функціонує" до 0.

Крім цього при виборі даної структури капіталу було враховано, що підприємство має бездоганну ділову репутацію, добру кредитну історію, що дозволяє йому користуватися кредитними лініями, що значно зменшує вартість кредитних ресурсів.

Визначення даної структури було узгоджене з розрахованою структурою капіталу, визначеною за допомогою попереднього методу, допустимим рівнем ризику виникнення неплатоспроможності підприємства.

3.3 Оптимізація джерел формування капіталу

Управління формуванням структури капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” представляє собою систему принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з встановленням оптимальних параметрів його обсягу та структури, а також його залученням з різних джерел та в різноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства [25].

Ціллю , яку ставить перед собою підприємство при визначенні шляхів управління капіталом є забезпечення добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах.

Визначення оптимальної структури капіталу вимагає вибору компромісу між ризиком та дохідністю, що ґрунтується на положенні того, що:

зростання долі позикового капіталу підвищує звеличує мінливість значень чистого грошового потоку, тобто підвищує фінансовий ризик;

більш високе значення долі позикового капіталу забезпечує більше значення доходності на власний капітал, підвищує рентабельність власного капіталу підприємства, і підвищує величину прибутку, що отримується. Але підвищення долі позичкового капіталу має наслідком зростання фінансового ризику (тобто недостатності у підприємства коштів для сплати відсотків по кредитах).

Процес пошуку оптимальної структури джерел формування оборотного капіталу підприємства ВАТ “Полтавський ТРЗ” , містить шість блоків (етапів): аналіз джерел формування оборотного капіталу підприємства; оцінка основних чинників, які визначають структуру джерел формування оборотного капіталу; оптимізація структури джерел формування оборотного капіталу за критерієм максимізації рівня рентабельності власного оборотного капіталу; оптимізація джерел фінансування оборотного капіталу за критерієм мінімізації його вартості; оптимізація структури джерел фінансування оборотного капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків; формування показника цільової структури джерел формування оборотного капіталу.

Для пошуку оптимальної структури джерел формування оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” за критерієм максимізації рівня рентабельності власного оборотного капіталу використано ефект фінансового важеля для джерел фінансування потреби в оборотному капіталі. Відносно оптимальною буде вважатися така структура джерел формування оборотного капіталу, за якої простежується найвищий рівень рентабельності власного капіталу, спрямованого на фінансування потреби в оборотному капіталі.

Оптимальна структура оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” , яка б максимізувала рівень рентабельності власного капіталу, спрямованого на фінансування потреби в оборотному капіталі, мінімізувала вартість оборотного капіталу та рівень фінансових ризиків визначається шляхом вибору з оптимальних структур, виявлених за окремими критеріями оптимізації. Підприємство повинно оптимізувати структуру джерел фінансування оборотного капіталу за кожним критерієм і при визначенні цільової оптимальної структури вибирати критерій, який матиме перевагу над іншими критеріями і відігравати визначальну роль при формуванні такої структури.

Контроль за дебіторською (кредиторською) заборгованістю ВАТ “Полтавський ТРЗ” пропонується здійснювати в такій послідовності: 1) розрахунок гранично допустимої величини дебіторської (кредиторської) заборгованості; 2) аналіз заборгованості за видами, строками виникнення, величиною та дебіторами (кредиторами); 3) розподіл сум заборгованості на допустиму, сумнівну, прострочену і безнадійну; 4) застосування заходів з усунення причин, що призвели до появи простроченої та безнадійної заборгованості; 5) визначення оптимального розміру заборгованості та заходів щодо наближення поточного її розміру до оптимального.

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела - прибуток та амортизаційні відрахування.

Так, для удосконалення діяльності ВАТ “Полтавський ТРЗ” треба здійснити наступне:

1. Прискорити оборотність оборотних коштів через активізацію системи постачання;

2. Знизити витрати електроенергії через проведення ревізії обладнання, блокування деяких машин та впровадження блочного, місцевого включення світла та інших заходів;

3. Зменшення витрат на обробку продукції через модернізацію обладнання та нові технології.

Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні.

Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки , а також прибутку на необхідну величину, що дозволить підвищити рентабельність капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” .

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу власних фінансових коштів в мінімально можливі строки.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Поряд з власним капіталом ВАТ “Полтавський ТРЗ” певну частину своїх фінансових ресурсів формує за рахунок позикового капіталу. За питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Але ж як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:

1. Відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;

2. Виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;

3. Вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;

4. Залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” враховується по нульовій ставці, тому що це безплатне фінансування підприємства за рахунок цього позикового капіталу. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці приведе до виплати штрафів, санкцій та погіршити фінансовий стан .

Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.

Оптимізація фінансової структури капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” є одним з найбільш важливих та складних завдань фінансового менеджменту. Оптимальна структура капіталу - це таке співвідношення його власних і залучених джерел, при якому забезпечується оптимальне співвідношення між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізація ринкової вартості підприємства.

Хоча залучення кредитів можливо, коли вже забезпечена висока рентабельність капіталу іншим способом. Це дозволить зрівняти суми дебіторської та кредиторської заборгованості.

Таким чином, в результаті розглянутих варіантів можна сказати, що політика оптимізації структури капіталу спрямована на підвищення долі власного капіталу. А саме прибутку, через неможливість залучення кредитів. Але ж якщо взяти за мету підвищення рентабельності власного капіталу, то теоретично найкращий варіант - залучення позик. Але є обмеження по коефіцієнту платоспроможності, який не дозволяє збільшити позиковий капітал без збільшення оборотних активів. Збільшення питомої ваги оборотних активів дозволяє збільшити позиковий капітал та зменшити власний і зберегти платоспроможність. Рентабельність капіталу тим більша, чим нижче його сума і вище прибуток, а при заміні власного капіталу позиковим вона підвищується.

Щодо управлінням дебіторською заборгованістю ВАТ “Полтавський ТРЗ” , то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

Визначення термінів прострочених залишків на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

Періодичний перегляд граничної суми кредиту, виходячи з реального фінансового становища клієнтів;

Якщо виникають проблеми з одержанням грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

Використання арбітражних судів для стягнення боргів при наявності порук чи гарантій;

Продаж рахунків дебіторів факторинговій компанії чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

При продажу великої товарної партії негайне виставлення рахунка покупця;

Використання циклічної виписки рахунків для підтримання одноманітності операцій;

Відправлення поштою рахунків покупцям за декілька днів до настання терміну платежу;

Пропозиція відстрочки у виплаті грошей для стимулювання попиту;

Страхування кредитів для захисту від значних збитків за безнадійними боргами;

ВИСНОВКИ

Капітал є одним з фундаментальних понять економічної науки, його змістовне поповнення є певним відображенням історичного процесу еволюції самої науки. В цілому існують різноманітні визначення поняття „капітал”, які можна звести до двох підходів - загальноекономічного та фінансового. В останньому випадку (саме цей підхід використано в роботі) капітал трактується як фінансові ресурси підприємства, що необхідні для організації його господарської діяльності та використовуються в господарському обігу для одержання відповідних доходів.

Підсумовуючи все вищесказане у дипломній роботі, можна сказати, що оборотний капітал - це фінансові ресурси виробничих підприємств, які інвестуються ними на формування оборотних активів з метою отримання прибутку, перебуваючи в постійному кругообороті, переходять з однієї функціональної форми в іншу і можуть бути перетворені в кошти протягом одного року або одного операційного циклу, забезпечуючи тим самим безперервність процесу господарської діяльності. Від раціональності його розміщення та ефективності використання залежать процес матеріального виробництва, фінансові результати та фінансова стійкість підприємства.

Проаналізовано роботу підприємства протягом 2006-2008 років, з яких у 2008 році на підприємство вплинула економічна і фінансова кризи, що сказалось на його стані взагалому і стані оборотних коштів.

Щодо досліджуваного підприємства, то протягом 2006 - 2008 років відбулося збільшення середньорічної вартості майна та капіталу з 58345,05 тис.грн. до 82076,10 тис.грн., що свідчить про розширення обсягів виробництва та збільшення виробничих можливостей підприємства у 2007 і заслуговує позитивної оцінки. Відбулися зміни і у структурі майна заводу, а саме: вартість основних засобів у 2007 році проти 2006 зменшилась на 8575,40 тис.грн., а у 2008 році проти 2007 збільшилась на 5708,80 тис.грн. ВАТ “Полтавський ТРЗ” має досить застарілі та зношені основні засоби і дуже повільними темпами їх оновлює. Середньорічна вартість оборотних активів постійно збільшувалась до середини 2008 року. Так, протягом 2006-2008 років вона збільшилась на 25674,95 тис.грн., або на 197,40%, а потім у 2 півріччі 2008 року відбулось різке зменшення оборотних коштів в середньому на 43%. Це падіння середньорічної вартості оборотних активів викликано падінням у звязку з кризовими явищами в економіці обсягів реалізації протягом періоду, що аналізується.

Протягом досліджуваного періоду збільшилась середньооблікова чисельність працівників на 44 особи у 2007 році, при цьому у 2008 році було помітне скорочення кількості працівників, оскільки підприємство вимушено було зменшити кількість кадрів, спостерігалося також зменшення середньомісячної заробітної плати з 713,67 грн. у 2006 році до 683,48 грн. у 2008 році.

За період, що аналізується збільшився чистий дохід від реалізації продукції з 50020,10 тис.грн до 120255,30 тис.грн., але при цьому слід відмітити, що у 2008 році чистий дохід зростав меншими темпами, ніж собівартість продукції, що призвело до зменшення суми отриманого у 2008 році чистого прибутку.

Значною мірою діяльність підприємства залежить від забезпеченості його оборотним капіталом. Як узагальнюючі, підсумкові результати аналізу оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” можна виділити наступні висновки:

1. Становище оборотних активів у структурі майна є панівним. Їх питома вага у загальній вартості майна постійно збільшується з % у 2006 році до 65,25% у 2008 році. Середньорічна вартість оборотних активів збільшилась з 26413,80 тис.грн. у 2006 році до 32088,75 тис.грн. у 2008 році. Але у порівнянні з 2007 роком вона була зменшена на 12,34%

2. Найбільш питому вагу у структурі оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” складають розрахунки з дебіторами та інші оборотні активи (54,59 %; 65,29 % та 55,49 % відповідно по роках 2006, 2007, 2008).

3. Питома вага дебіторської заборгованості за товари має тенденцію до збільшення і складає у 2006 році - 40,68% питомої ваги загальної вартості оборотних актитвів, у 2007 - 32,86%, у 2008-65,55%, але це відбувалося за рахунок появи заборгованості з бюджетом та за виданими авансами, а сума цієї заборгованості мала тенденцію до зростання і залишається досить значною, що свідчить про труднощі в реалізації виробленої продукції.

Як вже зазначалося вище, у 2007 та 2008 роках виникла дебіторська заборгованість за виданими авансами, яка складає 27,56% та 23,72% у загальній вартості оборотних активів.

Інші статті розрахунків з дебіторами через їх малий розмір мали порівняно незначний вплив на структуру оборотного капіталу. 4. Питома вага запасів у загальній сумі оборотних активів є значною і складає 44,79%; 33,28%; 37,65% відповідно у 2006, 2007, 2008 роках. Слід зазначити, що основною складовою частиною запасів у 2006-2007 роках є виробничі запаси, що пов'язано з характером діяльності підприємства. Їх розмір у 2007 році порівнянні з 2006 роком збільшився на 1758,2 тис.грн. і склав 6907,1 тис.грн., а питома вага зменшилась на 4,14 п.п. У 2008 році проти 2007 відбулося зменшення суми виробничих запасів на 1756,4тис.грн., а питома вага зменшилась на 6,3п.п. і складала 8,8% загального обсягу оборотних активів заводу.

Незавершене виробництво у загальному обсязі оборотних активів становить 15%, 8,32% та 9,61% відповідно по роках 2006, 2007 та 2008. Протягом періоду, що аналізується відбувалося збільшення обсягів незавершеного виробництва з 4013,3 тис.грн. до 5620,6 тис.грн Готова продукції за 2006-2008 роки збільшився з 2799,9 тис.грн. до 11227,6 тис.грн. Це свідчить про нагромадження продукції на складі, разом с тим завод платить витрати по зберіганню готової продукції, пов'язаних зі складськими витратами. Аналогічну ситуацію маємо і з товарними запасами.

5. Розмір грошових коштів ВАТ “Полтавський ТРЗ” невеликий, питома вага найбільш ліквідної частини оборотних активів у їх загальній вартості зростала протягом 2006-2008 років з 0,61% до 6,83%. У 2008 році завод придбав акції іншого підприємства за аналогічною сферою діяльності на суму 122,4 тис.грн. Збільшення частки грошових коштів у складі оборотних активів є позитивним показником у фінансово-господарській діяльності ВАТ. Питома вага витрат майбутніх періодів у вартості оборотних активів ВАТ “Полтавський ТРЗ” є незначною і не перевищує 0,03%. За період, що аналізується вартість витрат майбутніх періодів збільшилась з 2,9тис.грн. до 19,5 тис.грн.

Отже, у структурі оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” в 2006 - 2008 роках відбулись не надто серйозні зміни. Розрахунки з дебіторами та запаси зберегли вагому частку у його структурі.

7. Основним джерелом формування оборотних активів заводу був власний оборотний капітал. Так, у 2006 році власний оборотний капітал становив - 15334,6 тис.грн, у 2007 - 25124,8 тис.грн., у 2008 - 18990,8 тис.грн. Але хоча і відбувається збільшення розмірів власного оборотного капіталу, його питома вага в загальній сумі джерел формування має тенденцію до зниження (частка власного оборотного капіталу у формуванні оборотних активів складала 57,32%, 54,98% і 49,55% відповідно по роках 2006, 2007, 2008). Це свідчить про те, що збільшується питома вага та обсяги позикових коштів у формуванні оборотних активів ВАТ. Розмір позикових коштів у 2007 році проти 2006 збільшився на 9159,4 тис.грн. (2,34 %), а у 2008 році проти 2007 на 8940,1 тис.грн. (5,43%). Збільшення частки позикових коштів є негативною тенденцією, так як збільшується фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел формування.

Слід зазначити, що підприємство мало довгострокові зобов'язання у виді відстрочених податкових зобов'язань у 2007 році на суму 500,7 тис.грн, у 2008 році - на 84,8 тис.грн. та короткострокові кредити банків у 2006 році на суму - 335,5 тис.грн, у 2007 - на 5250,8 тис.грн., у 2008 - на 1121,2 тис.грн. Зменшення цих пунктів є позитивним моментом у діяльності ВАТ (підприємство своєчасно розраховується за короткостроковими кредитами та має хороші стосунки з банком). Векселі видані займають незначну частку у залучених коштах. Але їх питома вага у джерелах фінансування оборотних активів зростає з 0,2% у 2006 році до 0,6% у 2008 році, а сума з 52,4 тис.грн. до 350,8 тис.грн., що свідчить про нестачу грошових коштів у заводу для розрахунків за товари і послуги. Немаловажним джерелом формування оборотних активів є також і кредиторська заборгованість. У 2006 році кредиторська заборгованість становила 41,23% загальної суми оборотного капіталу заводу, що дорівнює 11029,6 тис. грн., у 2006 році - 32,32% , або 14825,4 тис.грн., у 2008 році - 47,79%, або 28311,0 тис.грн. Збільшення розмірів кредиторської заборгованості пов'язане зі збільшенням розмірів дебіторської заборгованості. Таким чином, протягом 2006-2007 років оборотний капітал був в основному сформований за рахунок власних коштів, а у 2008 році за рахунок позикових коштів, більшу частину яких склала кредиторська заборгованість.

8. Показники ефективності використання оборотного капіталу у 2008 році порівняно із 2007 роком змінились у певних напрямках: погіршення фондовіддачі оборотних активів відбулось за рахунок того, що темпи росту середньорічного розміру оборотних активів нижче темпів росту виручки від реалізації, а збільшення середньорічного розміру оборотних активів вплинуло на збільшення виручки. Взаємодія цих факторів і призвела до збільшення виручки. Рентабельність оборотних активів заводу також знизилась. Це відбулось за рахунок зменшення фінансового результату діяльності підприємства. Під впливом збільшення розміру оборотних активів та зниження рентабельності оборотних активів чистий прибуток заводу знизився. Зменшення інтегрального показника свідчить про неефективне використання оборотного капіталу тепловозоремонтного заводу у 2008 році.

9. Аналізуючи показники оборотності оборотного капіталу, зробимо наступні висновки про те, що у 2006 році оборотний капітал проходив всі стадії кругообороту за 190,19 днів, у 2007 - за 168,53 днів, у 2008 - за 155,94 дня. Отже оборотність оборотного капіталу за період 2006-2008 років прискорилась. Це пояснюється тим, що темпи росту виручки вищі ніж темпи росту середніх залишків оборотних коштів. Коефіцієнт оборотності збільшився з 1,89 до 2,31 раз, а коефіцієнт закріплення оборотних активів навпаки зменшився з 0,528 до 0,433. Прискорення оборотності призвело до вивільнення оборотних коштів з обороту. Так, у 2007 році вивільнення складало 4637,76 тис.грн., у 2008 році - 4205,56 тис.грн., З вищесказаного можна зробити висновок, що головним завданням при здійсненні фінансово-господарської діяльності заводу є збільшення частки власного оборотного капіталу у загальній його сумі. Збільшення питомої ваги власного оборотного капіталу ВАТ “Полтавський ТРЗ” повинно проходити в контексті вирішення завдань стратегії управління оборотним капіталом. Досягненню поставленої нами основної мети покращення стану оборотних активів заводу сприятиме подальше прискорення їх оборотності та більш активне формування виробничих запасів за рахунок власних джерел капіталу. Для більш ефективного використання оборотного капіталу заводу потрібно, по-перше, оптимізувати розмір оборотних активів, які обслуговують господарські потреби товариства, шляхом нормування обсягів окремих груп обігових активів; по-друге, дослідити кожний етап кругообороту активів для визначення понаднормативних активів, активів, що не використовуються в господарському обігу або приносять збитки; по-третє, розробити програми ліквідації виявлених активів та вивільнення грошових коштів, що в них вкладені.

Підприємство має велику дебіторську заборгованість, що має негативний вплив на фінансовий стан підприємства, оскільки значна частина грошових коштів вилучається з обігу. ВАТ “Полтавський ТРЗ” необхідно проводити всебічну оцінку партнерів підприємства, яким надається комерційний або споживчий кредит, з точки зору їх надійності як дебіторів; визначати максимальну суму боргу, який надається одному дебітору; використовувати різні форми забезпечення боргових зобов'язань; юридично оформлювати всі документи, що регламентують взаємовідносини з дебіторами, їх обов'язки щодо обсягів, термінів та умов повернення боргу. Необхідно проводити постійний контроль за ходом погашення заборгованості окремими дебіторами, їх оперативне інформування про порушення термінів проведення розрахунків. За несвоєчасне проведення розрахунків було б доцільно застосовувати штрафні санкції. Робота управлінського апарату заводу повинна передбачати підвищення ефективності використання оборотного капіталу шляхом додержання раціональних пропорцій в його структурі, а також здійснення заходів, спрямованих на підвищення прибутку від основної діяльності. В цьому повинно допомогти ефективне управління та планування оборотних активів. Велика дебіторська заборгованість зумовлена падінням темпів виробництва взагалі, і неможливістю погашення заборгованостей покупціми підприємства.

Як зазначалось, основними напрямками в цій роботі є збільшення обсягів діяльності при одночасному прискоренні оборотності оборотних активів, виявлення незадіяних активів та їх реалізація або здача в оренду, раціональне використання власного оборотного капіталу, недопущення його вилучення в необоротні активи, прострочену і нереальну до стягнення дебіторську заборгованість. Стан підприємства у 2006-2007 роках був стабільним, але за початком і розвитком економічної кризи у 2008 році фінансовий стан став погіршуватись, необхідно розробляти антикризову програму, для того, щоб підприємство могло працювати в даних умовах з найменшими втратами.

Вирішення такого завдання ВАТ “Полтавський ТРЗ”, як найбільш раціональне використання оборотного капіталу при ефективній аналітичній та плановій роботі, буде сприяти його фінансовій стабілізації і підвищення ефективності поточної фінансово-господарської діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України -К.: Преса України, 1997. - 80 с.

2. Господарський кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 304 с.

3. Авраменко Е.В. Экономические аспекты управления оборотными средствами предприятия //Вісник ХДЕУ. -- 1997. -- №1. -- С. 80 82.

4. Авраменко Е.В., Погореленко Н.В. Анализ состава, структуры и источников формирования оборотных средств //Вісник ХДЕУ. -- 1997. -- №4. -- С. 25-30.

5. Авраменко Е.В. Роль кредита в управлении оборотным капиталом в условиях рынка //Вісник УАБС. -- 1998. -- №4. -- С. 17 20.

6. Ареф'єва Е.В. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. - К.: ЄУ, 2002. - 94 с.

7. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 416 с.

8. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2002. - 480 с.

9. Гусєва О. Оцінка забезпеченості торговельних підприємств власними обіговими коштами // Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Випуск 9. Том 2. - Донецьк: ДонДУЕТ, 1999. - С.233-237.

10. Гусєва О. Оцінка джерел фінансування поточних активів торговельних підприємств//Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Випуск 10. Том 3. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. - С.159-168.

11. Гусєва О.Ю. Оцінка витратоємності оборотних активів торговельних підприємств//Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 51. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С.85-91.

12. Гусєва О. Прискорення оборотності обігових коштів - фактор підвищення ефективності їх використання//Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування. Випуск 12. Том ІV. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - С. 34 - 39.

13. Гусєва О.Ю. Управління оборотними активами торговельних підприємств за умов стабільного товарообороту // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 112. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 147 - 158.