Розробка логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ "Карніка"

96

2.3 Висновки за розділом II

1. У цьому розділі було проведено моделювання попиту на підшипники, яки виявило деякі сезонні тенденції, що полягають у підвищенні попиту напередодні піків активності сільськогосподарських робіт (кінець зими та початок весни або початок і середина літа).

2. Розроблені моделі попиту не мають достатньої адекватності для використання їх для прогнозування. Це спричинено тим, що на попит значним чином впливає ряд непередбачуваних факторів навколишньої середи: політика уряду та інших гілок влади, щодо дотацій виробникам сільськогосподарської продукції, оподаткування, мита банківської політики, загальна нестабільність влади, нестабільність міжнародних відносин (з країнами постачальниками).

3. Розроблено логістичні моделі, які засновані на різних системах контролю стану запасів. Розраховано ефективність цих моделей та прийнято рішення щодо доцільності впровадження системи з двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу через те, що цій системі відповідає найвищий показник ефективності який враховує як прибуток, так і витрати на закупівлю і утримання запасів та кошти, які у них вкладені.

3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ (СППР) ПО РОЗРОБЦІ ЛОГІСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ В УМОВАХ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КАРНІКА»

В поточному розділі розглянуто поняття інформаційної логістичної системи та СППР, розроблено архітектуру та структуру інформаційної логістичної системи підтримки прийняття рішень для ТОВ «Карніка». Також розроблено інтерфейс отриманої інформаційної системи та інструкції щодо її застосування.

3.1 Розробка структури та вимог до СППР

Інформаційна логістична система - це певним чином організована сукупність взаємозалежних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших завдань по керуванню рухом матеріальних потоків.

Предметом автоматизації за допомогою логістичних інформаційних систем є:

– ведення й оновлення єдиної довідкової бази по номенклатурі продукції, перевізникам, відправникам вантажу й вантажоодержувачам, маршрутам, тарифам, нормативно-правовій інформації та ін.;

– відстеження статусу й стану різних процесів при реалізації замовлення;

– імпорт і експорт даних з інших програмних додатків, включаючи систему забезпечення фінансових розрахунків;

– звітність і аналітика.

Цілі створення інформаційної системи:

1. забезпечити підвищення ефективності діяльності фірми відповідно до вимог ринку;

2. забезпечити працівникам нормальний трудовий процес;

3. усунути плутанину в одержанні інформації та її використанні.

Система підтримки прийняття рішень (СППР) - комп'ютерна автоматизована система, метою якої є допомога людям, що приймають рішення в складних для повного й об'єктивного аналізу галузях діяльності. СППР виникли в результаті злиття управлінських інформаційних систем і систем керування базами даних.

Для аналізу й вироблення пропозицій у СППР використовуються різні методи. Це можуть бути: інформаційний пошук, інтелектуальний аналіз даних, пошук знань у базах даних, імітаційне моделювання, нейронні мережі й ін.

Сучасні системи підтримки ухвалення рішення являють собою системи, максимально пристосовані до вирішення завдань повсякденної управлінської діяльності, є інструментом, покликаним надати допомогу особам, що приймають рішення (ОПР). За допомогою СППР може провадиться вибір рішення деяких неструктурованих або слабкоструктурованих завдань, у тому числі й багатокритеріальних.

СППР - це інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають ОПР, використовувати дані й моделі для вирішення слабкоструктурованих проблем.

СППР має наступні чотири основні характеристики:

1. використовує дані і моделі;

2. вони призначені для допомоги менеджерам у прийнятті рішень для слабкоструктурованих і неструктурованих завдань;

3. підтримують, а не заміняють, вироблення рішень менеджерами;

4. ціль: поліпшення ефективності рішень.

Класифікації СППР

I. На рівні користувача:

– пасивні (система, що допомагає процесу ухвалення рішення, але не може винести пропозицію, яке рішення прийняти);

– активні (можуть зробити пропозицію, щодо того, яке рішення варто вибрати);

– кооперативні (дозволяє ОПР змінювати, поповнювати або поліпшувати рішення, пропоновані системою, посилаючи потім ці зміни в систему для перевірки).

II. На концептуальному рівні:

– керовані повідомленнями (підтримує групу користувачів, що працюють над виконанням загального завдання);

– керовані даними (орієнтуються на доступ і маніпуляції з даними);

– керовані документами (здійснюють пошук і маніпулюють неструктурованою інформацією, заданої в різних форматах);

– керовані знаннями (забезпечують рішення завдань у вигляді фактів, правил, процедур);

– керовані моделями (доступ і маніпуляція з математичними моделями).

III. На технічному рівні

– СППР усього підприємства (підключена до великих сховищ інформації й обслуговує багатьох менеджерів підприємства);

– настільна СППР (мала система, що обслуговує лише один комп'ютер користувача)

На рисунку 3.1 наведена архітектура системи підтримки прийняття управлінських рішень по керуванню станом запасів.

Рисунок 3.1 - Архітектура СППР

Інтерфейс розроблювальної системи повинен містити в собі наступні компоненти:

1. Заставка;

2. Головне меню системи (головна керуюча форма);

3. Підсумкові (загальні) розрахунки, графіки й таблиці, кінцеві показники, які представлені на окремих робочих аркушах основної частини ІС;

4. Підсистеми ІС, призначені для кожного підшипника окремо:

4.1 меню підсистем;

4.2 розроблені моделі й системи поставок

Пропонований підхід до побудови СППР дозволяє створити систему, яка зможе забезпечити керівників своєчасною й достовірною інформацією, а також одержувати необхідну й своєчасну допомогу при прийнятті рішень.

Далі на малюнку 3.2 наведена структура розроблювальної інформаційної логістичної системи.

96

Рисунок 3.2 - Структура інформаційної логістичної системи ТОВ «Карніка»

1 Ефективний аналіз і обробка даних:

– швидкий і ефективний аналіз (майстер зведених таблиць дозволяє швидко обробляти великі масиви даних і одержувати підсумкові результати в зручному вигляді);

– механізм автокорекції формул автоматично розпізнає й виправляє помилки при введенні формул;

– використання природної мови при написанні формул;

– проведення різних обчислень із використанням потужного апарата функцій і формул;

– дослідження впливу різних факторів на дані;

– одержання вибірки даних, що задовольняють певним критеріям;

– побудова графіків і діаграм;

2 Багаті засоби форматування й відображення даних:

– засоби форматування роблять оформлення таблиць більш яскравим і зрозумілим;

– майстер створення діаграм дозволяє зробити представлення даних у таблицях більш предметним;

3 Наочний друк;

4 Спільне використання даних і робота над документами;

– доступний режим реальної багатокористувальницької роботи (кілька різних користувачів можуть одночасно працювати з однієї й тією же таблицею й навіть документувати внесені зміни);

5 Убудована мова Visual Basic for Applications.

Visual Basic for Applications (VBA) - трохи спрощена реалізація язика програмування Visual Basic, убудована в лінійку продуктів Microsoft Office. VBA є інтерпретованою мовою.

Ця мова дозволяє створювати додатки, виконувані в середовищі Microsoft Office. Це можуть бути різноманітні аналітичні програми, фінансові системи, системи автоматичного створення офіційних листів/документів за допомогою бібліотеки готових шаблонів і т.п. При цьому інтерфейс створюваної програми може бути несхожим на інтерфейс того додатка, у якому вона написана. VBA поєднує практично необмежені можливості із простотою вивчення й використання. Більшість функцій можна описати, не удаючись до програмування.

Основні принципи побудови інформаційної системи:

– ієрархія;

– агрегованість запитів на різних рівнях;

– надмірність (побудова з урахуванням майбутніх завдань);

– конфіденційність;

– адаптивність до запитів, що змінюються;

– погодженість і інформаційна єдність (розробка системи показників, у якій виключалася б можливість неузгоджених дій);

– відкритість системи для поповнення даних.

3.2 Розробка основних компонентів інформаційної логістичної системи

Інтерфейс являє собою комплекс умов, що забезпечують взаємодію об'єктів у навколишньому середовищі, у тому числі в інформаційному просторі. Від нього залежить технологія спілкування людини з комп'ютером.

Найпоширенішим на даний момент є графічний інтерфейс. Характерною рисою цього виду інтерфейсу є те, що діалог з користувачем ведеться не за допомогою команд, а за допомогою графічних образів - меню, вікон, інших елементів

Вся робота із програмами, файлами й документами відбувається у вікнах. Всі програми, файли, документи, пристрої й інші об'єкти представляються у вигляді значків. Всі дії з об'єктами здійснюються за допомогою меню. Широке використання маніпуляторів для вказівки на об'єкти.

У середовищі табличного процесора Excel за допомогою VBA можливе створення трьох основних типів графічного інтерфейсу: кнопковий інтерфейс робочого листа, інтерфейс користувальницьких форм, інтерфейс панелі команд.

Кнопковий інтерфейс робочого листа передбачає, що робоча книга Excel містить необхідну кількість листів, кожен з яких перетворюється в діалогову форму. Причому з головного меню системи здійснюється виклик основних її компонентів, розташованих на інших робочих листах і книгах. Більшість необхідних компонентів можна створювати засобами Excel в інтерактивному режимі роботи без програмування на VBA. На робочих листах, як правило, містяться найпростіші елементи керування - кнопки повернення в головне меню. Крім кнопок можуть використовуватися й інші елементи керування, що втримуються на панелях інструментів Форми й Елементи керування, які зазвичай носять допоміжні функції й не пов'язуються з доступом до інших компонентів і головного меню інформаційної системи. До недоліків інтерфейсу робочого листа варто віднести складність подання робочих листів у надбудовах Excel, що трохи знижує захист інформації в системі.

Інтерфейс користувальницьких форм використовує діалогові вікна, коли від користувача потрібно внести вихідну інформацію для виконання додатком різних завдань, алгоритми розв'язання яких зазвичай сховані від користувача й реалізуються програмним шляхом у надбудовах. Результати розв'язання виводяться на робочі листи. Перевагою інтерфейсу користувальницьких форм є поліпшений захист програм і більш професійний вигляд додатка. Діалогові вікна створюються на основі користувальницьких форм, що розробляються у редакторі VBA і відображуються потім на робочих листах. Користувальницькі форми можуть містити такі ж елементи керування, як і робочі листи і деякі інші, які обумовлені специфікою цього типу інтерфейсу. До недоліків інтерфейсу користувальницьких форм варто віднести порівняльну складність розробки.

Інтерфейс панелей команд робочого листа дозволяє розташовувати на робочих листах кнопки й пункти меню у вигляді лінійок на користувальницьких панелях команд. Кнопки зв'язуються із процедурами, а пункти меню поєднують групи кнопок. На відміну від кнопкового інтерфейсу робочого листа використання панелей команд дозволяє досягти більшої структурованості й упорядкування елементів керування на робочому листи, особливо для випадків, коли окремі компоненти інформаційної системи досить складні і їх неможливо представити на окремому аркуші або користувальницькій формі. Розроблювачами Excel передбачені два режими створення панелей команд: програмний і інтерактивний. При програмному режимі панелі команд, окремі вкладені меню й кнопки розробляються шляхом складання програми мовою VBA. Це найбільш загальний спосіб створення інтерфейсу, у якому можна передбачити як побудову, так і керування окремими елементами панелей команд. Для створення менш складних інформаційних систем передбачено інтерактивний режим, у якому легко створити структурований інтерфейс меню й панелей інструментів.

При розробці інформаційної логістичної системи ТОВ «Карніка» був використаний кнопковий інтерфейс робочого листа, оскільки розроблювальна система не вимагає складно структурованого інтерфейсу або виконання великої кількості користувальницьких функцій і команд. Інтерфейс системи наведений на рисунках 3.3-3.10.

Для початку роботи з інформаційною системою використовуємо заставку (Рисунок 3.3), у якості якої використаний робочий лист, перетворений у форму. Заставка виводиться відразу ж при запуску додатка. На ній відображена назва додатка, дві кнопки «Вхід в ІС» і «Вихід з ІС» і зазначений розроблювач.

Рисунок 3.3 - Заставка інформаційної системи

Для керування окремими частинами додатка використане головне меню (Рисунок 3.4), у яке користувач потрапляє при натисканні кнопки «Вхід в ІС» заставки й з будь-якого іншого елемента системи або з підсистеми.

У головному меню відображена назва, і елементи керування, які дозволяють переміщуватися до різних складових частин додатка, з яких, у свою чергу, реалізовані переходи назад у головне меню. З основного меню також є перехід до заставки, де знаходиться кнопка «Вихід із ІС» для виходу з додатка.

Рисунок 3.4 - Головне меню інформаційної системи

Рисунок 3.5 - Результати розрахунків систем контролю стану запасів для всіх підшипників

У розробленому додатку використовується досить багато графіків, оскільки таке подання інформації дозволяє користувачеві краще її сприймати.

Рисунок 3.6 - Коефіцієнти приросту основних абсолютних характеристик систем контролю стану запасів

Додаток розбитий на основні логічні компоненти і для кожного з них створена окрема користувальницька форма: робочий лист або робоча книга (для підсистем). На кожну користувальницьку форму доводиться по одному завданню.

Рисунок 3.7 - Головне меню інформаційної підсистеми

Рисунок 3.8 - Розрахунки, пов'язані з фактичним станом продажів

Рисунок 3.9 - Результати розрахунків, пов'язаних з фактичним станом продажів, і графік зміни кількості продукції на складі

Рисунок 3.10 - Моделювання попиту на підшипники

3.3 Інструкція користувача використанню системи

Споживачі інформаційної системи: відділ маркетингу, відділ збуту, склад, управлінська ланка підприємств.

Зовнішні споживачі й постачальники інформації: споживачі продукції, постачальники продукції, посередники, підприємства-конкуренти.

Призначення інформаційної системи: розробка й аналіз моделей попиту на підшипники; моделювання систем контролю стану запасів; автоматизований розрахунок результатів впровадження визначених систем контролю.

Порядок виконання робіт при експлуатації ІС:

1. Початок роботи:

1) Завантажити «ІС ТОВ «Карніка».

2) У вікні заставки, що з'явилося, нажати на одну з кнопок: «Вхід в ІС» (перехід до головного меню) або «Вихід з ІС».

2. Основна робота:

1) Для використання ІС за основним призначення треба в підсистемі відповідного підшипника ввести необхідні вихідні дані й деякі бажані параметри систем контролю стану запасів.

2) Якщо буде потреба за допомогою убудованого математичного апарата «Пошук рішення» знайти оптимальні показники моделей.

3) Вивчити результати, отримані в користувальницьких формах «Підсумки» і «Ефективність» і на їхній підставі зробити висновки.

3. Завершення роботи:

1) Для закриття додатка ІС необхідно з Головного меню системи перейти на заставку натиснути кнопку «Вихід з ІС».

3.4 Висновки за розділом III

У поточному розділі було розроблено інформаційну логістичну систему підтримки прийняття рішень для ТОВ «Карніка», призначенням якої є підвищення ефективності використання підприємством коштів, що вкладаються у запаси, та прибутковості продажів.

Було розроблено архітектуру, структуру, основні компоненти ІС, а також її інтерфейс. Обґрунтовано вибір середи у якій ця система реалізувалася, наведені її переваги.

До основних компонентів інтерфейсу розробленої ІС входять: заставка, головне меню, підсистеми окремих підшипників та підсумки зроблених розрахунків у різних виглядах.

4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Й ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і коштів, спрямованих на збереження життя, здоров'я й працездатності людини в процесі трудової діяльності (згідно ст. 1 Закону України «Про охорону праці»).

Обов'язки роботодавця в сфері охорони праці:

– створення відповідних служб і призначення посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

– розробка при участі сторін колективного договору й реалізація комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

– забезпечення виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

– забезпечення належного утримання будівель і споруд, виробничого встаткування, моніторинг за їхнім технічним станом;

– усунення причин, що викликають нещасні випадки, професійні захворювання, і здійснення профілактичних заходів;

– організація проведення аудита охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінки технічного стану виробничого встаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам по охороні праці, і по їхніх підсумках вживання заходів з усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

– розробка й затвердження положень, інструкцій, інших актів по охороні праці, що діють у межах підприємства;

– здійснення контролю за дотриманням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог по охороні праці;

Обов'язки роботодавця в сфері охорони праці:

– турбота про особисту безпеку й здоров'я, а також про безпеку й здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства;

– знання й виконання вимог нормативно-правових актів по охороні праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту;

– проходження у встановленому законодавством порядку попередніх і періодичних медичних оглядів.

4.1 Загальний аналіз шкідливих факторів

Предмет дослідження даної дипломної роботи передбачає два основних джерела небезпеки: робота з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами, а також складські роботи.

До шкідливих і/або небезпечних факторів при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами можна віднести ймовірність поразки працівників електричним струмом, можливість виникнення осередку загоряння в результаті несправності або неправильної експлуатації техніки, а також вплив на працівників випромінювання, яке виробляється працюючою технікою.

При виконанні складських робіт або при перебуванні на території складу шкідливими і/або небезпечними факторами є:

– рухомі транспортні машини та частини вантажопідіймальних машин і механізмів;

– вантаж, що рухається по інерції або під дією власної ваги по схилу;

– понижена температура повітря робочої зоні;

– гострі краї, задирки і шорсткість на поверхнях інструментів, обладнання та ящиків з продукцією, матеріалами, речовинами;

– фізичні перевантаження статичної та динамічної дії;

– падіння вантажу;

– ураження електричним струмом.

4.2 Заходи безпеки при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами

Забезпечення безпеки при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами проводиться шляхом виконання всіх вимог «Інструкції з охорони праці при роботі з обчислювальною технікою й копіювально-множними апаратами», які наведені нижче:

1. Загальні вимоги безпеки:

1.1. До самостійної роботи з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами допускаються працівники, що пройшли вступний інструктаж і навчання роботі на обчислювальній техніці та копіювально-множних апаратах, а також, що мають навички, роботи з устаткуванням.

1.2. Користувачі не мають права самостійно розкривати блоки обчислювальної техніки.

2. Загальні вимоги гігієни праці:

2.1. Вимоги до розміщення:

2.1.1. Монітори обчислювальної техніки повинні розташовуватися на відстані не менше 1 м від стін і не менше 1,5 м між собою. Не допускається розташування моніторів екранами один до одного.

2.1.2. Не допускається розташування інших робочих місць ближче, ніж на відстані 1 м від задньої та бічної стінок монітора, а також копіювально-множних апаратів.

2.1.3. Екран монітора повинен розташовуватися на відстані 40-80 см від очей оператора.

2.2. Вимоги до електроживлення:

2.2.1. Електропостачання обчислювальної техніки повинне здійснюватися через окреме розведення й окремий контур робочого заземлення. Електророзетки та вилки повинні бути тільки трьохконтактними.

2.3. Вимоги до освітлення:

2.3.1. Система освітлення може бути загального або локальної, переважно відбитого або розсіяного світлорозподілу. Розміщення джерела світла повинне виключати влучення прямого світла в очі або на екран монітора. Не допускається наявність відблисків на екрані моніторів.

2.3.2. Приміщення з обчислювальною технікою повинні забезпечувати відсутність перепадів яскравості між природним освітленням і екраном монітора.

2.4. Інші вимоги:

2.4.1. Робоче місце оператора обчислювальної техніки повинне мати можливість створення зручної робочої пози, у тому числі з можливістю регулювання елементів робочого місця відповідно зросту працюючих.

2.4.2. Не допускається наявність пилу на екранах моніторів. При необхідності пил видаляється м'якою, сухою серветкою.

3. Вимоги безпеки перед початком роботи:

3.1. Перед вмиканням обчислювальної техніки й копіювально-множних апаратів в електромережу провести зовнішній огляд всіх пристроїв обчислювальної техніки та копіювально-множних апаратів і переконатися в:

– цілісності всіх пристроїв;

– відсутності видимих ушкоджень ізоляції проводів, кабелів, гнізд, розеток, качан;

– відсутності вологи на елементах всіх пристроїв.

4. Вимоги безпеки під час роботи:

4.1. Категорично забороняється від'єднання (приєднання) будь-яких пристроїв і кабелів при увімкненому живленні обчислювальної техніки та копіювально-множних апаратів.

4.2. У випадку зникнення або зміни напруги в електромережі вимкнути обчислювальну техніку або копіювально-множні апарати до відновлення нормальних параметрів електроживлення.

4.3. У випадку виникнення несправностей обчислювальної техніки або копіювально-множних апаратів негайно припинити експлуатацію, відключити встаткування від мережі й викликати фахівця з технічного обслуговування. Продовження експлуатації встаткування дозволяється після усунення несправності.

4.4. Постійна робота з монітором повинна мати регламентовані перерви щогодини 10 хв.

5. Вимоги безпеки при закінченні робіт:

5.1. Після закінчення робіт відключити встаткування від електроживлення.

4.3 Заходи безпеки при роботі в складських приміщеннях

Безпека при виконанні вантажно-розвантажувальних і інших типів робіт на складі забезпечується дотриманням «Інструкції з охорони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт», «Інструкції з охорони праці працівників складу» і «Інструкції про дотримання вимог пожежної безпеки» основні положення яких буду наведені далі:

Основні положення інструкції з охорони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт:

1. Не приступати до роботи без попереднього ознайомлення з майбутньою роботою та без інструктажу завідуючого складом.

2. Не захаращувати й не засмічувати проходи, проїзди в складі ящиками, тарою й іншими матеріалами. Зберігання вантажів на рампі забороняється. Складувати підшипники, тару в спеціально відведених місцях.

3. Коробки, ящики з підшипниками укладати в правильні й стійкі штабелі на піддони та стелажі. При необхідності повинні застосовуватися різного роду прокладки й інші засоби. Штабеля не можна укладати впритул до стін приміщення.

4. При укладанні коробок і ящиків з підшипниками на стелажі, на нижніх полках варто розміщати більш важкі вироби. Брати ящики, коробки з підшипниками тільки починаючи з верхнього ряду.

5. Категорично забороняється при знятті коробок, ящиків з підшипниками з верхніх полиць стелажів ставати ногами на нижні полки, тому що при цьому можлива поломка стелажа й падіння робітника.

6. Стелажі, встановлені на складі, повинні бути міцними та розрахованими на відповідне навантаження. Необхідно постійно стежити за їхнім справним станом.

7. При переміщенні вантажів у дерев'яних ящиках, кожен ящик повинен попередньо оглядатися. Цвяхи, що стирчать, повинні бути загнуті.

8. Підніматися на стелажі дозволяється тільки по сходці або приставних сходах.

9. При вивантаженні вантажів з автомобіля варто застосовувати міцний настил шириною не менш 1 м. Місток треба укладати так, щоб не було кочення, для цього застосовувати підкладки.

10. Не провадити самостійно ніяких робіт і операцій з електроустаткуванням, освітленням складу. Проводити цю роботу повинен тільки електрик.

11. Не доторкатися до будь-яких електропроводів. Про всі випадки удару струмом необхідно повідомлю вати керівництво фірми.

12. Не допускати неузгоджених дій при роботі вдвох при транспортуванні вантажу.

13. По закінченні роботи необхідно пройти по складу й уважно оглянути приміщення. Ідучи погасити світло й виключити пакетник на рампі складу. Включити охоронну сигналізацію.

14. Необхідно дотримуватися правил носіння спецодягу. Спецодяг повинен бути завжди справним і чистим, застебнутим на всі ґудзики, черевики добре зашнуровані.

Основні вимоги пожежної безпеки:

Відповідальність за протипожежний стан на складі несе комірник, що зобов'язаний виконувати вимоги «Правил пожежної безпеки», затверджені Обласним управлінням пожежної охорони.

Приміщення складу та закріплена за ним територія повинні постійно утримуватися в чистоті та порядку. По закінченні робочого дня все сміття, яке меже спалюватися, пакувальний матеріал і займиста тара, що звільнилася, зі складу та прилягаючої території повинні бути прибрані.

Складування вантажу на рампи й у безпосередній близькості від складу категорично забороняється. Рампи повинні утримуватися постійно вільними.

Забороняється захаращувати підступи до протипожежних щитів. Використовувати протипожежний інвентар не за призначенням категорично забороняється. Комірник зобов'язаний стежити за тим, щоб пожежні щити були постійно укомплектовані необхідними засобами пожежогасіння. Вогнегасники в холодну пору року повинні зберігатися в опалювальних приміщеннях.

При розміщенні товарів у складі забороняється захаращувати проходи й запасні виходи. Відстань між стелажами повинна бути не менш 1,5 м, інші проходи - не менш 0,8 м.

Категорично забороняється в приміщенні складу та біля нього палити, користуватися відкритим вогнем і нагрівальними приладами. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях.

Комірник зобов'язаний суворо стежити за станом внутріскладської електропроводки. Всі електролампочки повинні бути в закритих плафонах. При виявленні короткого замикання або інших несправностей електропроводки необхідно негайно знеструмити весь склад і негайно доповісти адміністрації. По закінченні робочого дня внутрішнє освітлення повинне бути вимкнено.

При виявленні випадків загоряння варто негайно дзвонити в пожежну частину по міському телефоні 01 і доповісти про те, що трапилося, адміністрації підприємства.

До прибуття пожежної команди вжити заходів по гасінню вогню штатними й підручними засобами й евакуювати зі складу матеріальні цінності.

ВИСНОВКИ

У цьому дипломному проекті було вперше поставлене завдання й розроблена логістична модель, що регулює процес постачання продукції в умовах ТОВ «Карніка»

Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства показав, що структура його балансу та показники фінансової стійкості з кожним роком погіршуються, що викликано значною питомою вагою в активі оборотних коштів, вкладених у запаси, а в пасиві - короткострокових зобов'язань, і ці показники збільшуються з кожним роком.

Також було вирішене завдання з виявлення закономірностей попиту на продукцію (підшипники) з метою побудови прогнозу залежності обсягів реалізації від часу. Однак жодна з отриманих моделей попиту не має достатню адекватність і точністю для побудови на її основі прогнозу й прив'язки до нього розрахунків інших показників. Це обумовлено значною нестабільністю зовнішнього середовища: політичною й фінансовою нестабільністю усередині країни, а також нестабільністю в міжнародних відносинах.

У ході роботи були виявлені деякі закономірності зміни попиту на підшипники. Так для багатьох підшипників чітко виражені періодичні сезонні коливання (особливо чітко вони спостерігаються для підшипників 1580207 і 1680206), що пов'язано з їхнім використанням для виробництва й ремонту сільськогосподарської техніки.

Також у дипломній роботі для кожного з 10 розглянутих підшипників було розроблено по 4 моделі контролю стану запасів і поставок (система рівномірної поставки, система поповнення запасу до максимального рівня, система з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу й система із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу). Через відсутність достатньо адекватних моделей попиту всі розрахунки для цих моделей проводилися на підставі реального розміру попиту за період з 01.07.02 по 30.06.07. Такі розрахунки показали, що якби протягом усього досліджуваного періоду була впроваджена система із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу, це значно скоротило б транспортні витрати й витрати на зберігання, визволило значну частину оборотних коштів із запасів, а також призвело до підвищення прибутковості продажів.