Розробка логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ "Карніка"
Організаційна й економічна характеристика та структура керування підприємства. Значення, мета й методи проведення аналізу діяльності підприємства. Постановка мети, завдань роботи й формулювання вимог до інформаційної системи, матеріальні запаси, витрати.
| Рубрика | Экономико-математическое моделирование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.10.2009 |
| Размер файла | 997,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
69
Міністерство освіти та науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
_____________________________________________________________
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ
Фінансово економічний факультет
Кафедра економічної кібернетики та інформаційних технологій
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Спеціаліста
Спеціальності 7.050102 Економічна кібернетика
НА ТЕМУ: «Розробка логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ «Карніка»
ВИКОНАЛА: Дудник Юлія Ігорівна
|
Керівники |
Ф.І.П |
Оцінка |
Підпис |
|
|
Проекту |
Нецветаєв В.А. |
|||
|
Розділів: |
||||
|
Фінансовий |
Нецветаєв В.А. |
|||
|
Спеціальний |
Нецветаєв В.А. |
|||
|
Інформаційний |
Нецветаєв В.А. |
|||
|
Охорона праці |
Нецветаєв В.А. |
|||
|
Рецензент |
||||
|
Нормоконтроль |
Нецветаєв В.А. |
Дніпропетровськ
2008
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Завідувач кафедри
Економічної кібернетики та
інформаційних технологій
___________Кочура Є.В.
ЗАВДАННЯ
з дипломної роботи
спеціаліста
студентки групи ЕК- 03-1
Тема дипломного проекту: «Розробка логістичних моделей
в умовах підприємства ТОВ «Карніка»
Затверджено наказом ректора НГУ від ____________№______
|
Розділ |
Зміст завдання |
Термін виконання |
|
|
Інформаційно-аналітичний розділ |
Виконати економічний аналіз діяльності ТОВ «Карніка». Зробити огляд літературних джерел. Сформулювати цілі та завдання дослідження. |
03.09.07-30.10.07 |
|
|
Моделювання, системний аналіз і прийняття рішень |
Виявити приховані закономірності попиту на підшипники за допомогою технологій Data Mining. Виявити сезонні компоненти. Розробити логістичні моделі на основі систем контролю стану запасів. Визначити економічну ефективність впровадження таких моделей. |
31.10.07-25.01.08 |
|
|
Інформаційна система підтримки прийняття рішень (СППР) по розробці логістичних моделей в умовах підприємства ТОВ «Карніка» |
Побудувати узагальнену структуру СППР, створити основні елементи інформаційної системи. |
26.01.08-30.03.08 |
|
|
Техніка безпеки й охорона праці |
Охорона праці та техніка безпеки при експлуатації ЕОМ і при роботі на складі. |
31.03.08-15.04.08 |
Дніпропетровськ
2008
Реферат
Пояснювальна записка: 160 с., 99 рисунків, 30 таблиць, 20 джерел, 2 додатки.
Об'єкт розробки - інформаційна логістична система підтримки прийняття рішень в умовах ТОВ «Карніка»
Мета дипломного проекту - виявити закономірності попиту на продукцію ТОВ «Карніка», розробити логістичну модель, що оптимальним чином регулює процес постачання продукції та розробити інформаційну логістичну систему задля автоматизації цих процесів.
У першому розділі наведено опис і аналіз структури балансу ООО «Карніка», показників фінансової стійкості, аналіз тенденцій їхнього розвитку, а також обґрунтовано актуальність теми дослідження.
У другому розділі розглянуто питання запасів, а саме видатки з ними пов'язані та системі контролю стану запасів, зроблені розрахунки цих моделей стосовно 10 підшипників, розраховані показники ефективності цих систем.
У третьому розділі наведена інформація про інформаційні логістичні системи та системи підтримки прийняття рішень, проаналізовані можливості використання для їх створення табличного процесора Excel, розроблена інформаційна логістична СППР в умовах ТОВ «Карніка».
У четвертому розділі проаналізовано шкідливі фактори пов'язанні з реалізацією цього проекту та наведено вимог техніки безпеки.
Практичне значення дипломного проекту полягає у підвищенні ефективності використання коштів, що вкладаються у запаси, знижені рівня утворення та зберігання та підвищенні прибутковості продажів.
ПІДШИПНИКИ, ПОПИТ, МОДЕЛЮВАННЯ, ЛОГІСТИКА, ВИТРАТИ, СИСТЕМА КОНТРОЛЮ СТАНУ ЗАПАСІВ, ІНФОРМАЦІЙНА ЛОГІСТИЧНА СИСТЕМА, СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, ІНТЕРФЕЙС, КНОПКОВИЙ ІНТЕРФЕЙС РОБОЧОГО ЛИСТА.
ЗМІСТ
- ВСТУП
- 1 ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ
- 1.1 Організаційна й економічна характеристика та структура керування підприємства
- 1.1.1 Загальні відомості про підприємство
- 1.1.2 Загальні відомості про основну продукцію
- 1.2 Економічний аналіз діяльності ТОВ «Карніка»
- 1.2.1 Значення, мета й методи проведення аналізу діяльності підприємства.
- 1.2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ «Карніка».
- 1.3 Постановка мети, завдань роботи й формулювання вимог до інформаційної системи
- 1.4 Висновки по розділу I
- 2. МОДЕЛЮВАННЯ, СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
- 2.1 Розробка економіко-математичних моделей і їхнє дослідження
- 2.1.1 Моделювання попиту на підшипники
- 2.1.2 Моделювання системи контролю стану запасів
- 2.1.2.1 Матеріальні запаси й витрати з ними пов'язані
- 2.1.2.2Системи контролю стану запасів
- 2.1.2.3 Моделі систем контролю стану запасів для всіх розглянутих видів підшипників
- 2.2 Розрахунок економічної ефективності впровадження системи контролю стану запасів
- 2.3 Висновки за розділом II.
- 3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ (СППР) ПО РОЗРОБЦІ ЛОГІСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ В УМОВАХ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «КАРНІКА»783.1 Розробка структури та вимог до СППР
- 3.2 Розробка основних компонентів інформаційної логістичної системи
- 3.3 Інструкція користувача використанню системи
- 3.4 Висновки за розділом III
- 4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Й ОХОРОНА ПРАЦІ
- 4.1 Загальний аналіз шкідливих факторів.
- 4.2 Заходи безпеки при роботі з обчислювальною технікою та копіювально-множними апаратами
- 4.3 Заходи безпеки при роботі в складських приміщеннях
- ВИСНОВКИ
- СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ВСТУП
В умовах ринкових відносин величезне значення для ефективності господарсько-економічної діяльності суб'єктів підприємництва має будь-яка можлива конкурентна перевага. Таку перевагу може надати підприємству раціональна організація й керування логістичними витратами.
Логістика - це стратегічне керування закупівлею, постачанням, перевезеннями та зберіганням матеріалів, деталей і готової продукції, а також керування відповідними потоками інформації. Її основною метою є мінімізація витрат і максимізація прибутку при довгостроковому плануванні.
Питання, розв'язувані в логістиці, діляться на три групи:
– глобальні: досягнення максимального ефекту c мінімумом витрат в умовах нестабільної обстановки на ринку, а також моделювання логістичних систем.
– загальні: створення інтегрованої системи регулювання матеріальних і інформаційних потоків; контроль руху матеріальних потоків; визначення стратегії й технології переміщення товарів; розробка способів керування рухом товарів; прогнозування попиту на товари, що переміщуються в рамках логістичної системи; розподіл транспортних засобів; оптимізація технічної й технологічної структур автоматизованих транспортно-складських комплексів.
– окремі: створення мінімальних запасів; максимальне скорочення часу зберігання продукції в запасах; скорочення часу перевезень продукції й т.п.
Для забезпечення оперативної адекватної реакції на вимоги ринку, оптимізації функціонування якісної доставки й своєчасного постачання розробляють логістичні інформаційні системи.
Актуальність логістичних досліджень і розробок, як для окремого підприємства, так і для більших економічних систем, у сучасних умовах ринкового зовнішнього середовища є визначальним чинником вибору теми даного дипломного проекту.
Мета дипломного проекту - виявлення закономірностей попиту на продукцію ТОВ «Карніка», а також розробка логістичної моделі, що регулює процес постачання продукції задля його оптимізації.
Завдання дослідження дипломного проекту визначаються його метою та складаються з наступного:
1. Аналіз організаційної структури ТОВ «Карніка».
2. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства.
3. Виявлення прихованих закономірностей попиту на продукцію.
4. Розробка моделей попиту і вибір найбільш адекватної та достовірної з них.
5. Дослідження існуючих моделей поставок продукції та розрахунок ефективності їхнього застосування.
6. Аналіз розрахованих моделей поставок і вибір найбільш ефективної.
7. Розробка логістичної інформаційної системи підтримки прийняття рішень в умовах ТОВ «Карніка».
Новизна дипломного проекту:
– уперше досліджуються закономірності попиту на продукцію в умовах ТОВ «Карніка»;
– на цей час на підприємстві не використовується жодна з моделей закупівель продукції та систем контролю стану запасів;
Практична цінність полягає в тому, що закономірності, які виявлені в даній роботі будуть використані підприємством з метою підвищення ефективності його діяльності, а найбільш ефективна з розроблених модель поставок буде впроваджена на підприємстві.
Результати розрахунків зроблені в рамках даного дипломного проекту були впроваджені підприємством ТОВ «Карніка» у сфері керування запасами, що дозволило підвищити ефективність використання коштів вкладених у запаси.
1 ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РОЗДІЛ
Даний розділ призначений для характеристики підприємства, в умовах якого відбувається розробка інформаційної системи. Також тут зроблений аналіз фінансового становища й фінансової стійкості даного підприємства. Проведено структурний аналіз балансу підприємства, на підставі якого проаналізована роль матеріальних запасів у діяльності підприємства й поставлені мета й завдання даного дипломного проекту.
1.1 Організаційна й економічна характеристика та структура
керування підприємства
1.1.1 Загальні відомості про підприємство
Товариство з обмеженою відповідальністю «Карніка» утворено в січні 1993 р. Основним профілем діяльності цієї фірми, є поставки підшипників виробництва українських і російських ДПЗ (Державних підшипникових заводів) загальнопромислового й спеціалізованого призначення, а також гарячекатаних і холоднодеформованих труб для підшипникової промисловості.
Фірма здійснює постачання підшипників найрізноманітнішої номенклатури, як по разовим замовленням, так і по довгостроковим програмам. ТОВ «Карніка» є дилером ВАТ "Харківський підшипниковий завод" (ДПЗ-8), ВАТ "Вінницький підшипниковий завод" (ДПЗ-18), АТВТ "Двадцятий підшипниковий завод" (ДПЗ-20), ЗАТ "Вологодський підшипниковий завод" (ВПЗ-23) і офіційним представником ВАТ "Саратовський підшипниковий завод" (ДПЗ-3), АТВТ "Волзький підшипниковий завод" (ДПЗ-15). Окрім того підприємство займається постачанням підшипників з Болгарії й Китаю.
Реквізити:
«Карніка», ТОВ
Місто: Ювілейне, Дніпропетровська область, Україна
Адреса: 49034 , вул. Білостоцького, 143;
Організаційна структура підприємства наведена на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 - Організаційна структура ТОВ «Карніка»
Оскільки саме постачання підшипників є основним напрямком діяльності підприємства, то дослідження, проведені в поточній роботі, будуть присвячені даному питанню.
1.1.2 Загальні відомості про основну продукцію
Підшипник - це технічний пристрій, що є частиною опори, яка підтримує вал, вісь або іншу конструкцію, фіксує положення в просторі, забезпечує обертання, хитання або лінійне переміщення з найменшим опором, сприймає й передає навантаження на інші частини конструкції.
Основні типи підшипників:
– підшипники кочення;
– підшипники ковзання;
– газостатичні підшипники;
– газодинамічні підшипники;
– гідростатичні підшипники;
– гідродинамічні підшипники
– магнітні підшипники.
Основні типи підшипників, що застосовуються в машинобудуванні - це підшипники кочення й підшипники ковзання.
Підшипники кочення
Підшипники кочення складаються із двох кілець, тіл кочення й сепаратора, що відокремлює тіла кочення один від іншого та втримує на рівній відстані й направляє їхній рух. По зовнішній поверхні внутрішнього кільця й внутрішньої поверхні зовнішнього кільця виконують жолоба - доріжки кочення, по яких при роботі підшипника котяться тіла кочення.
Закриті підшипники кочення (такі що мають захисні кришки) практично не вимагають обслуговування (заміни, змащення), відкриті - чутливі до потрапляння сторонніх предметів, що може призвести до швидкого руйнування підшипника.
Види підшипників кочення:
– кулькові підшипники кочення:
– роликові підшипники кочення із циліндричними роликами:
– роликові підшипники кочення з конічними роликами:
– роликові підшипники кочення зі сферичними роликами:
– роликові підшипники кочення з голчастими роликами:
Підшипники ковзання
Підшипник ковзання, опора або напрямна механізму або машини, у якій тертя відбувається при ковзанні сполучених поверхонь. Підшипник ковзання являє собою корпус, що має циліндричний отвір, у яке вставляється втулка з антифрикційного матеріалу й устрій, що змащує. Між валом і отвором втулки підшипника є зазор, заповнений мастильним матеріалом, що дозволяє вільно обертатися валу.
Мастило є однією з основних умов надійної роботи підшипника й забезпечує: низьке тертя, розділення рухомих частин, тепловідвід, захист від шкідливого впливу навколишнього середовища й може бути: рідким, пластичним, твердим й газоподібним.
1.2 Економічний аналіз діяльності ТОВ «Карніка»
1.2.1 Значення, мета й методи проведення аналізу діяльності підприємства
Висування на перший план фінансово-економічних аспектів діяльності суб'єктів господарювання є тенденцію, що характерна для всіх країн.
Фінансовий аналіз - це комплексне системне вивчення фінансових результатів господарської діяльності й факторів його формування з метою оцінки ступеню фінансових ризиків.
Аналіз проводиться з використанням наступних основних методів:
– горизонтального - порівняння кожної позиції балансу або іншої форми звітності з даними попереднього періоду;
– вертикального - визначення структури складових показника, впливу кожної позиції на результат у цілому;
– трендового - аналіз показника за ряд років і визначення тренда за допомогою математичної обробки ряду динаміки.
Аналіз може вестися як по абсолютним, так по відносним показникам. Особливе значення має розрахунок відносних показників ліквідності й ринкової стійкості, а також рентабельності підприємства.
Прибуток і рентабельність є важливими показниками ефективності діяльності підприємства, однак, ці показники становлять комерційну таємницю й не можуть бути розглянуті в поточній роботі.
Аналіз фінансового стану підприємства необхідний для оцінки його фінансової стійкості. Дані показники характеризують розміщення й використання коштів підприємства. Вони розраховуються на підставі даних річних балансів підприємства й здебільшого є відносними величинами.
Здатність підприємства успішно функціонувати й розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у внутрішньому і зовнішньому середовищі, що постійно змінюється, підтримувати свою платоспроможність у межах припустимого рівня ризику свідчить про його стійке фінансове становище, і навпаки.
Таким чином, основні цілі аналізу фінансового становища підприємства:
– своєчасна й об'єктивна діагностика фінансового становища підприємства;
– пошук резервів поліпшення фінансового становища підприємства, його платоспроможності й фінансової стійкості;
– розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового становища підприємства.
Основні показники фінансової стійкості підприємства:
1. Коефіцієнт автономії:
(де СК - власний капітал підприємства; ВБ - валюта (підсумок) балансу)
2. Коефіцієнт маневреності:
(де ТФП - поточні фінансові потреби підприємства, які складаються із суми матеріальних запасів і дебіторської заборгованості за винятком розміру кредиторської заборгованості)
3. Коефіцієнт фінансової стійкості:
(де ПП - постійні пасиви підприємства, які є сумою власного капіталу й довгострокових зобов'язань підприємства)
4. Коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власного капіталу:
(де ПА - постійні (необоротні) активи підприємства)
5. Частка необоротних активів у вартості майна:
6. Частка власних оборотних коштів у вартості оборонних активів:
(де СОС - власні оборотні кошти, різниця між постійними пасивами й постійними активами; ТА - поточні (оборотні) активи підприємства)
7. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів:
(де ЗК - позиковий капітал)
8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
(де ДС - кошти підприємства; ТП - поточні пасиви, що складаються з короткострокових зобов'язань і кредиторської заборгованості)
9. Уточнений коефіцієнт ліквідності:
(де ДЗ - дебіторська заборгованість підприємства)
10. Поточний (загальний) коефіцієнт ліквідності:
1.2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ «Карніка»
Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться на основі його фінансової звітності (сукупності форм звітності, складених на основі даних бухгалтерського обліку). Тому що фінансова звітність підприємства становить комерційну таємницю, то в поточному розділі всі розрахунки будуть проведені на основі відносних показників, що відображають структуру балансу.
Таблиця 1.1 - Вертикальний аналіз агрегованого балансу ТОВ «Карніка» за 2004 рік
|
Актив балансу |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Темп приросту, % |
Вплив показника на зміну підсумку |
|
|
1 Майно всього |
100,0% |
100,0% |
49,9% |
49,9% |
|
|
1.1 Необоротні активи |
19,7% |
25,1% |
91,0% |
17,9% |
|
|
1.2 Оборотні активи |
80,3% |
74,9% |
39,8% |
32,0% |
|
|
1.2.1 Запаси |
36,9% |
37,4% |
51,9% |
19,1% |
|
|
1.2.2 Дебіторська заборгованість |
35,5% |
34,2% |
44,3% |
15,7% |
|
|
1.2.3 Кошти |
7,8% |
3,2% |
-38,5% |
-3,0% |
|
|
Пасив балансу |
|||||
|
2. Джерела майна всього |
100,0% |
100,0% |
49,9% |
49,9% |
|
|
2.1 Власний капітал |
42,8% |
34,6% |
21,0% |
9,0% |
|
|
2.2 Позиковий капітал |
57,2% |
65,4% |
71,5% |
40,9% |
|
|
2.2.1 Довгострокові зобов'язання |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
|
|
2.2.2 Короткострокові зобов'язання |
34,1% |
46,6% |
104,9% |
35,7% |
|
|
2.2.3 Кредиторська заборгованість |
23,1% |
18,9% |
22,4% |
5,2% |
Таблиця 1.2 - Показники фінансового становища й фінансової стійкості ТОВ «Карніка» за 2004 рік
|
|
Бажані |
На |
На |
Темп приросту, % |
|
|
Коефіцієнт автономії |
>0,5 |
0,43 |
0,35 |
-19,26% |
|
|
Коефіцієнт маневреності |
0,5 |
1,15 |
1,52 |
32,40% |
|
|
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0,43 |
0,35 |
-19,26% |
||
|
Відношення необоротних активів до власного капіталу |
0,46 |
0,73 |
57,80% |
||
|
Частка необоротних активів у вартості майна |
0,20 |
0,25 |
27,41% |
||
|
Частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів |
0,29 |
0,13 |
-56,14% |
||
|
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів |
1,34 |
1,89 |
41,72% |
||
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
>0,2-0,7 |
0,14 |
0,05 |
-64,15% |
|
|
Уточнень коефіцієнт ліквідності |
>0,8-1,0 |
0,76 |
0,57 |
-24,51% |
|
|
Поточний коефіцієнт ліквідності |
>2 |
1,87 |
2,17 |
15,51% |
За даними, наведеним у таблицях 1.1 і 1.2 можна зробити висновок про те, що за 2004 рік структура активу балансу підприємства погіршилася. Збільшення майна балансу, відбулося в основному за рахунок збільшення необоротних активів, запасів і дебіторської заборгованості. При цьому відбулося значне скорочення коштів підприємства. Також погіршилася структура пасиву балансу, оскільки основним джерелом його збільшення став позиковий капітал, зокрема короткострокові зобов'язання.
Такі зміни в структурі балансу призвели до:
– значного зниження коефіцієнта автономії, тобто підвищення залежності підприємства від кредиторів;
– на початок періоду поточні фінансові потреби перевищували власний капітал на 15%, а на кінець періоду - на 52%;
– зниження фінансової стійкості підприємства;
– с 29% до 13% зменшилася частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів;
– значного зниження показників абсолютної й уточненої ліквідності (при цьому як на початок, так і на кінець періоду вони знаходяться нижче нормального рівня);
– збільшенню поточної ліквідності (вона перевищила необхідний рівень).
Таблиця 1.3 - Вертикальний аналіз агрегованого балансу ТОВ «Карніка» за 2005 рік
|
Актив балансу |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Темп приросту, % |
Вплив показника на зміну підсумку |
|
|
1 Майно всього |
100,0% |
100,0% |
17,0% |
17,0% |
|
|
1.1 Необоротні активи |
25,1% |
21,2% |
-1,2% |
-0,3% |
|
|
1.2 Оборотні активи |
74,9% |
78,8% |
23,1% |
17,3% |
|
|
1.2.1 Запаси |
37,4% |
52,6% |
64,7% |
24,2% |
|
|
1.2.2 Дебіторська заборгованість |
34,2% |
24,7% |
-15,5% |
-5,3% |
|
|
1.2.3 Кошти |
3,2% |
1,4% |
-48,1% |
-1,5% |
|
|
Пасив балансу |
|||||
|
2. Джерела майна всього |
100,0% |
100,0% |
17,0% |
17,0% |
|
|
2.1 Власний капітал |
34,6% |
31,7% |
7,4% |
2,6% |
|
|
2.2 Позиковий капітал |
65,4% |
68,3% |
22,1% |
14,4% |
|
|
2.2.1 Довгострокові зобов'язання |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
|
|
2.2.2 Короткострокові зобов'язання |
46,6% |
43,6% |
9,5% |
4,4% |
|
|
2.2.3 Кредиторська заборгованість |
18,9% |
24,7% |
53,1% |
10,0% |
Таблиця 1.4 - Показники фінансового становища й фінансової стійкості ТОВ «Карніка» за 2005 рік
|
|
Бажані значення |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Темп приросту, % |
|
|
Коефіцієнт автономії |
>0,5 |
0,35 |
0,32 |
-8,20% |
|
|
Коефіцієнт маневреності |
0,5 |
1,52 |
1,66 |
8,74% |
|
|
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0,35 |
0,32 |
-8,20% |
||
|
Відношення необоротних активів до власного капіталу |
0,73 |
0,67 |
-8,06% |
||
|
Частка необоротних активів у вартості майна |
0,25 |
0,21 |
-15,59% |
||
|
Частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів |
0,13 |
0,13 |
5,92% |
||
|
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів |
1,89 |
2,15 |
13,64% |
||
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
>0,2-0,7 |
0,05 |
0,02 |
-57,47% |
|
|
Уточнень коефіцієнт ліквідності |
>0,8-1,0 |
0,57 |
0,38 |
-33,05% |
|
|
Поточний коефіцієнт ліквідності |
>2 |
2,17 |
2,48 |
14,63% |
На підставі даних таблиць 1.3 і 1.4 можна стверджувати, що у 2005 році структура балансу підприємства як і в 2004 році погіршилася. Про це свідчить той факт, що єдиним показником приросту майна підприємства є запаси, тоді як інші статті активу навпаки зменшилися. При цьому значно знизився темп приросту валюти балансу. Зростання ж пасивів в основному обумовлено збільшенням кредиторської заборгованості й короткострокових зобов'язань.
Основні зміни показників фінансового становища й фінансової стійкості:
– незначне зниження коефіцієнта автономії;
– зростання співвідношення поточних фінансових потреб до власного капіталу;
– зниження фінансової стійкості підприємства;
– збільшення співвідношення позикових і власних коштів - на кінець року розмір позикових коштів більш ніж в 2 рази перевищив власні кошти;
– значне зниження показників абсолютної й уточненої ліквідності;
– збільшення поточної ліквідності.
Таблиця 1.5 - Вертикальний аналіз агрегованого балансу ТОВ «Карніка» за 2006 рік
|
Актив балансу |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Темп приросту, % |
Вплив показника на зміну підсумку |
|
|
1 Майно всього |
100,0% |
100,0% |
31,0% |
31,0% |
|
|
1.1 Необоротні активи |
21,2% |
12,6% |
-22,1% |
-4,7% |
|
|
1.2 Оборотні активи |
78,8% |
87,4% |
45,3% |
35,7% |
|
|
1.2.1 Запаси |
52,6% |
62,6% |
56,0% |
29,5% |
|
|
1.2.2 Дебіторська заборгованість |
24,7% |
23,6% |
25,2% |
6,2% |
|
|
1.2.3 Кошти |
1,4% |
1,1% |
1,3% |
0,0% |
|
|
Пасив балансу |
|||||
|
2. Джерела майна всього |
100,0% |
100,0% |
31,0% |
31,0% |
|
|
2.1 Власний капітал |
31,7% |
29,1% |
20,2% |
6,4% |
|
|
2.2 Позиковий капітал |
68,3% |
70,9% |
36,1% |
24,6% |
|
|
2.2.1 Довгострокові зобов'язання |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
0,0% |
|
|
2.2.2 Короткострокові зобов'язання |
43,6% |
36,7% |
10,3% |
4,5% |
|
|
2.2.3 Кредиторська заборгованість |
24,7% |
34,2% |
81,7% |
20,2% |
Таблиця1.6 - Показники фінансового становища й фінансової стійкості ТОВ «Карніка» за 2006 рік
|
|
Бажані значення |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Темп приросту, % |
|
|
Коефіцієнт автономії |
>0,5 |
0,32 |
0,29 |
-8,30% |
|
|
Коефіцієнт маневреності |
0,5 |
1,66 |
1,79 |
7,80% |
|
|
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0,32 |
0,29 |
-8,30% |
||
|
Відношення необоротних активів до власного капіталу |
0,67 |
0,43 |
-35,17% |
||
|
Частка необоротних активів у вартості майна |
0,21 |
0,13 |
-40,55% |
||
|
Частка власних оборотних коштів у вартості оборотних активів |
0,13 |
0,19 |
41,20% |
||
|
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів |
2,15 |
2,44 |
13,26% |
||
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
>0,2-0,7 |
0,02 |
0,02 |
-25,55% |
|
|
Уточнень коефіцієнт ліквідності |
>0,8-1,0 |
0,38 |
0,35 |
-8,95% |
|
|
Поточний коефіцієнт ліквідності |
>2 |
2,48 |
3,00 |
20,95% |
З показників у таблицях 1.5 і 1.6 видно, що за 2006 рік структура балансу підприємства також погіршилася, але менш ніж у 2005 році. При значному (на 22%) зменшенні необоротних активів, приріст майна забезпечений зростанням запасів і дебіторської заборгованості. Одночасно із цим виросла й кредиторська заборгованість.
Як зміни структури балансу відбилися на показниках фінансового становища й фінансової стійкості:
– знизився коефіцієнт автономії;
– зросло співвідношення поточних фінансових потреб до власного капіталу;
– знизилася фінансова стійкість підприємства;
– незначно збільшилося співвідношення між оборотними коштами й вартістю оборотних активів;
– збільшилося співвідношення позикових і власних коштів;
– незначно знизився показників уточненої ліквідності;
– збільшилася поточна ліквідність.
Далі наведено трендовий аналіз показників фінансового становища й фінансової стійкості за 2003, 2004, 2005 і 2006 роки
69
Рисунок 1.2 - Графік зміни коефіцієнта автономії
69
Рисунок 1.3 - Графік зміни коефіцієнта маневреності
Через те, що у підприємства відсутні довгострокові зобов'язання, коефіцієнти автономії й фінансової стійкості рівні. Отже, тенденції зміни коефіцієнта фінансової стійкості відображені на малюнку 1.2
69
Рисунок 1.4 - Графік зміни частки необоротних активів у вартості майна
69
Рисунок 1.5 - Графік зміни частки власних оборотних коштів у вартості оборотних активів
69
Рисунок 1.6 - Графік зміни коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів
69
Рисунок 1.7 - Графік зміни коефіцієнта абсолютної ліквідності
69
Рисунок 1.8 - Графік зміни уточненого коефіцієнта ліквідності
69
Рисунок 1.9 - Графік зміни коефіцієнта поточної ліквідності
Таким чином, можна зробити загальні висновки про фінансово-економічне становище ТОВ «Карніка»:
– Зміна майже всіх показників фінансового становища й стійкості має негативний характер.
– Постійне падіння коефіцієнтів автономії й фінансової стійкості, а також зростання коефіцієнта співвідношення позикових і власних коштів викликане тим, що приріст позикових коштів набагато випереджають приріст власних.
– Зменшення частки власних оборотних коштів у вартості оборотних активів також свідчить про велику частку короткострокових зобов'язань у структурі балансу.
– Зменшення ж ліквідності підприємства (абсолютної й уточненої) викликане недостатньою кількістю коштів - їхня питома вага в балансі зменшується з 7,8% на початок 2004 до 1,1% на кінець 2006 року.
– До позитивних змін можна віднести тільки зменшення частки необоротних активів у вартості майна, що свідчить про підвищення мобільності активів, а також підвищення коефіцієнта поточної ліквідності.
1.3 Постановка мети, завдань роботи й формулювання вимог до інформаційної системи
Проаналізувавши структуру балансу ТОВ «Карніка» за три роки можна виявити, що на запаси припадає значна питома вага майна, причому спостерігається тенденція до його збільшення з 36,9% від валюти балансу на початок 2004 року до 62,6% від валюти балансу на кінець 2006 року.
Отже, керування запасами в умовах даного підприємства буде мати значний вплив на ефективність його функціонування.
За станом на даний момент на досліджуваному підприємстві не застосовується жодна із систем контролю стану запасів. Замовлення й постачання продукції відбувалося за рішенням менеджера відділу маркетингу, що приймалося тільки на підставі його інтуїції й попередніх домовленостей з покупцями.
Метою даної дипломної роботи є розробка економічно обґрунтованих логістичних моделей заснованих на різних системах контролю стану запасів і розрахунок їхньої ефективності та подальший вибір оптимальної моделі постачання продукції.
Завдання, розв'язувані при розробці логістичних моделей:
1. Виявлення закономірностей у попиті на підшипники реалізовані ТОВ «Карніка» шляхом моделювання обсягів попиту в часі.
2. Побудова різних систем контролю запасів.
3. Аналіз показників ефективності побудованих систем, виявлення їхніх достоїнств і недоліків.
4. Вибір системи контролю запасів і постачальника, що забезпечує максимальну ефективність.
5. Створення інформаційної логістичної для ТОВ «Карніка».
6. Техніка безпеки й охорона праці в офісі й на складі підприємства.
1.4 Висновки по розділу I
Розрахунки та аналіз показників, які зроблені у цьому розділі дають підстави зробити наступні висновки
1. Структура балансу ТОВ «Карніка» не є оптимально, що виражено у співвідношенні показників фінансової стійкості підприємства до бажаних значень.
2. Найбільшу питому вагу в активі балансу мають статті, що пов'язані з запасами, а в пасиві - короткострокові зобов'язання, за рахунок яких у більшості випадків і закупляється продукція.
3. На підставі двох попередніх висновків було обґрунтовано вибір теми та мети дослідження поточного дипломного проекту.
2. МОДЕЛЮВАННЯ, СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ
У цьому розділі проведено моделювання та аналіз отриманих моделей попиту на продукцію ТОВ «Карніка», зроблені висновки щодо можливості використання отриманих моделей. Проведено огляд, аналіз і розрахунок моделей існуючих систем контролю стану запасів у застосуванні до умов підприємства. Окрім того розраховано ефективність впровадження кожної з цих систем.
2.1 Розробка економіко-математичних моделей і їхнє дослідження
У рамках даного дипломного проекту неможливо зробити моделювання по всьому асортименту продукції ТОВ «Карніка» оскільки він вимірюється тисячами найменувань, у подальших дослідженнях і розрахунках будуть використані дані по десяти підшипниках: 206, 1206, 2206, 7206 60206, 80206, 180206, 986714, 1580207 і 1680206.
Також для зручності здійснення подальших розрахунків і побудови моделей, всі постачальники підприємства умовно об'єднані в 6 груп:
- Болгарія (включає наступних постачальників Bearing Trade House Inc, ООД «Лимар Инвестмент», ООД «Трієра»)
- ВПЗ-23 (ВАТ «Вологодський підшипниковий завод»);
- Китай;
- Росія (об'єднує всіх постачальників з Росії крім ВПЗ-23, у тому числі ЗАТ «Томський підшипник», ЗАТ «Десятий підшипниковий завод», АТВТ «Двадцятий підшипниковий завод АПЗ-20», ТОВ «Курський завод упорних підшипників»);
- Україна (всі постачальники з України крім ХАРП, наприклад, АТЗТ «Дніпропідшипник», ЗАТ «Запорожпідшипник», ВАТ «Гниваньський підшипниковий завод»);
- ХАРП (ВАТ «Харківський підшипниковий завод»).
2.1.1 Моделювання попиту на підшипники
З огляду на той факт, що попит на підшипники має сезонний характер, що пов'язано з галузями у яких вони найбільше використовуються, наприклад багато з них використовуються в сільськогосподарській техніці, у процесі моделювання необхідно враховувати сезонну складову й моделювання повинне відбуватися по місяцях.
З огляду на велику питому вагу в попиті випадкових коливань єдиним методом апроксимації, який з логічної й практичної сторони адекватно відображає тенденції зміни обсягів попиту, у даній ситуації можна вважати тільки побудову лінійної залежності попиту від часу з наступним накладенням на нього сезонних складових.
Рівняння лінійного тренду має вигляд:
(де y - модельне значення попиту для t-ого місяця, засноване на лінії тренда; a і b - параметри рівняння)
(де n - кількість місяців, за які є фактичні дані; y і t - середні значення відповідних показників)
Сезонна компонента попиту може бути розрахована двома способами:
1. Сезонна складова дорівнює математичному очікуванню відхилення фактичного попиту від лінійного тренду для розглянутого місяця:
(де m - кількість років, за які є фактичні дані; yij - фактичний попит в j-ом місяці i-ого року; yij - модельне значення попиту в j-ом місяці i-ого року, засноване на лінії тренда)
Таким чином, загальна модель попиту буде мати вигляд:
- сезонна модель № 1
2. Сезонна складова розрахована на підставі лінійної моделі відхилення фактичного попиту від лінійного тренда для кожного місяця:
А загальна модель попиту буде мати наступний вигляд:
- сезонна модель № 2
Далі наведені характеристики моделей попиту всіх розглянутих підшипників, а також графік моделі, що має найкращі характеристики.
Таблиця 2.1 - Характеристика моделей попиту на підшипник 206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
32524114 |
28807648 |
25664807 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
5703 |
5367 |
5066 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
84,61% |
79,63% |
75,16% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,0685 |
0,3442 |
0,4633 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,0047 |
0,1185 |
0,2146 |
Таблиця 2.2 - Характеристика моделей попиту на підшипник 1206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
48396 |
39390 |
24066 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
220 |
198 |
155 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
110,30% |
99,51% |
76,86% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,0600 |
0,4348 |
0,7109 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,0036 |
0,1890 |
0,5054 |
Таблиця2.3 - Характеристика моделей попиту на підшипник 2206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
2525 |
2122 |
1297 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
50 |
46 |
36 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
139,58% |
127,54% |
97,22% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,2554 |
0,4635 |
0,7229 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,0652 |
0,2148 |
0,5225 |
Таблиця 2.4 - Характеристика моделей попиту на підшипник 7206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
57512 |
47053 |
29761 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
240 |
217 |
173 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
199,74% |
165,99% |
132,34% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,3520 |
0,5440 |
0,7438 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,1239 |
0,2960 |
0,5532 |
Таблиця2.5 - Характеристика моделей попиту на підшипник 60206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
12848361 |
10550658 |
6544986 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
3584 |
3248 |
2558 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
72,61% |
65,80% |
51,83% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,0328 |
0,4239 |
0,7008 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,0011 |
0,1797 |
0,4911 |
Таблиця 2.6 - Характеристика моделей попиту на підшипник 80206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
6116340 |
4611126 |
2811146 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
2473 |
2147 |
1677 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
105,29% |
91,42% |
70,78% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,2366 |
0,5371 |
0,7526 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,0560 |
0,2884 |
0,5664 |
Таблиця 2.7 - Характеристика моделей попиту на підшипник 180206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
2639116 |
2044463 |
1651903 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
1625 |
1430 |
1285 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
62,81% |
55,28% |
49,69% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,3800 |
0,5810 |
0,6815 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,1444 |
0,3375 |
0,4645 |
Таблиця 2.8 - Характеристика моделей попиту на підшипник 986714
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
9291 |
7852 |
4974 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
96 |
89 |
71 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
198,61% |
169,74% |
135,88% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,3398 |
0,5070 |
0,7300 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,1155 |
0,2571 |
0,5329 |
Таблиця 2.9 - Характеристика моделей попиту на підшипник 1580207
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
424550 |
288779 |
201489 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
652 |
537 |
449 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
88,17% |
72,20% |
60,68% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,3068 |
0,6212 |
0,7550 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,0941 |
0,3858 |
0,5701 |
Таблиця 2.10 - Характеристика моделей попиту на підшипник 1680206
|
Характеристика |
Лінійний тренд |
Сезонна модель № 1 |
Сезонна модель № 2 |
|
|
Дисперсія |
973933 |
485703 |
459800 |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
987 |
697 |
678 |
|
|
Відносне середнє квадратичне відхилення, % |
159,23% |
112,44% |
109,40% |
|
|
Коефіцієнт кореляції |
0,0329 |
0,7084 |
0,7269 |
|
|
Коефіцієнт детермінації |
0,0011 |
0,5018 |
0,5284 |
Як видно з наведених таблиць найбільш адекватними (з найбільшими коефіцієнтами детермінації) є моделі попиту на підшипник 1580207. Графік цих моделей наведено нижче.
Графіки моделей попиту на інші підшипники наведені в додатку A
Точність і адекватність розрахованих моделей недостатньо висока для того, щоб на їхній підставі прогнозувати попит на підшипники.
69
Рисунок 2.1 - Фактичний і змодельований попит на підшипник 1580207 за період 01.07. 02-30.06.08
2.1.2 Моделювання системи контролю стану запасів
2.1.2.1 Матеріальні запаси й витрати з ними пов'язані
Матеріальні запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання й інші товари, що очікують процесу особистого або виробничого споживання, і перебувають на різних стадіях виробництва й обігу.
З урахуванням специфіки діяльності ТОВ «Карніка», а саме відсутності виробничого процесу й можливості досить тривалого зберігання продукції, перелік витрат, які пов'язані з запасами має такий вигляд:
I. витрати, що викликані наявністю запасів:
- заморожені фінансові кошти, вкладені в ці запаси;
- витрати на транспортування продукції
- витрати на утримання спеціально обладнаних приміщень (складів) і оплата праці спеціального персоналу;
II. витрати, що викликані відсутністю запасів:
- витрати від відсутності товару на складі в момент пред'явлення попиту (становлять неодержаний прибуток).
При цьому до прямих витрат можна віднести тільки транспортні видатки та видатки на зберігання.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що створення запасів доцільно у випадках, коли втрати від відсутності запасів перевищують витрати на їхню доставку й зберігання.
Отже, основні вимоги, які повинні бути враховані в процесі керування запасами:
1. Розмір запасу повинен бути достатнім для задоволення попиту на продукцію (повністю або частково), дозволяючи при цьому максимізувати прибуток підприємства;
2. Оскільки утворення запасу означає іммобілізацію матеріальних ресурсів, те його розмір повинен бути мінімальним;
3. Утворення запасу і його зберігання викликає певні витрати; керування запасами повинне сприяти їхній мінімізації.
Видатки, пов'язані з утримуванням і зберіганням містять у собі витрати пакування: вартість зберігання пакування, придбання або оренди встаткування для пакування; витрати зберігання на складі: трудові витрати й експлуатаційні витрати; витрати на страховку; витрати у зв'язку з виходом з ладу, дрібною крадіжкою; старінням; витрати на податки; інвестиційні або непередбачені витрати.
Видатки на здійснення замовлення або закупівлі містять у собі витрати на керування, зарплату службовців, телефон, поштові витрати, факсимільний зв'язок, бухгалтерію, транспортні витрати, інспекцію й витрати, пов'язані із закупівлею або замовленням на виробництво.
Витрати постачання (транспортні) умовно можна вважати пропорційними частоті поновлення запасів. Кожна чергова поставка збільшує загальні видатки на запаси продукції.
Витрати по зберіганню запасу пропорційні його розмірам: чим більше запас, тим вище витрати по втримуванню будинків, споруджень, оплата праці складських робітників.
2.1.2.2 Системи контролю стану запасів
Розроблені логістичні моделі, засновані на різних системах керування запасами, дозволяють визначити, коли й у якій кількості необхідно замовляти продукцію, щоб вона вчасно надходила на підприємство, забезпечуючи тим самим максимальний розмір прибутку при, бажано, найменшому розмірі витрат на їхню доставку й зберігання.
Керування запасами передбачає організацію контролю їхнього фактичного стану, тобто фіксацію й регулювання їхнього рівня.
Основні методи контролю стану запасів, можна класифікувати по наступних ознаках:
I. Порядок перевірки:
- періодична;
- безперервна;
II. Граничний рівень:
- є;
- відсутній;
III. Величина замовляється партії, що:
- постійна;
- змінна.
Класифікація систем контролю стану запасів наведена нижче, на рисунку 2.2
69
Рисунок 2.2 - Класифікація систем контролю стану запасів
2.1.2.2.1 Система оперативного керування
Ця система контролю стану запасів продукції (у цьому випадку підшипників) заснована на тому, що замовлення нової партії здійснюється за рішенням менеджера, прийнятому через рівні проміжки часу, про те, що кількість продукції на складі необхідно збільшити. При цьому для кожної окремої поставки характерні свої обсяги замовлення, які не обмежені ні якими раніше введеними показниками (відсутня мінімальна або максимальна кількість товару, що повинне зберігатися на складах).
На рисунку 2.3 графічно відображена залежність обсягів запасів від часу при використанні системи оперативного контролю стану запасів. t = const - інтервали між перевірками фактичного рівня запасів; Рi - розміри окремих замовлень.
69
Рисунок 2.3 - Система оперативного керування
Методика розрахунку логістичної моделі при системі оперативного контролю:
1. Встановлюємо часовий інтервал (t) між перевірками стану запасів, виражений у днях.
2. Відповідальний за постачання менеджер перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі) через кожні t днів.
3. Менеджер ухвалює рішення щодо необхідності, або її відсутності, замовлення партії продукції або ресурсів.
4. Менеджер ухвалює рішення щодо розміру партії продукції або ресурсів, що замовляється (Pi).
У цьому випадку величина загальних логістичних витрат за період часу T розраховується як сума витрат на замовлення підшипників, їхнє зберігання на складі й прибутку, що був упущений через відсутність необхідної кількості товару на складі.
2.1.2.2.2 Система рівномірної поставки
Однією з найбільш відомих і широко розповсюджених систем контролю є система рівномірної поставки. Вона передбачає сталість, як обсягів поставок, так і їхньої періодичності.
Регулювання запасів по цій системі передбачає визначення по кожній позиції крім норми запасу ще й запасу «точки замовлення». Запас «точки замовлення» встановлюють відповідно до мінімально необхідного часу, що забезпечує поновлення планової наявності товару.
Залежність обсягів запасів, що зберігаються на складі від часу для такої системи наведена на рисунку 2.4, де ф = const - інтервали між поставками; t = const; Р = const.
69
Рисунок 2.4 - Система рівномірної поставки
Методика розрахунку логістичної моделі при системі рівномірної поставки у випадку, коли відсутнє обмеження мінімального й/або максимального розміру поставки, а також не задана й не обмежена періодичність перевірок стану запасів:
1. Розраховуємо загальну кількість підшипників (Q), що знадобитися підприємству за певний період часу (T = 5 років = 1826 днів). Визначаємо разові витрати на розміщення замовлення (Cз) і витрати на зберігання одиниці продукції в добу (Cх)
2. Розраховуємо по нижче наведеній формулі оптимальний розмір замовлення, при якому сума всіх витрат на розміщення замовлень і зберігання продукції або ресурсів на складі за період часу T приймає найменше значення:
Якщо отримане значення являє собою дробове число, то округляємо його до цілих у більшу й у меншу сторони.
3. Розраховуємо загальну суму видатків на розміщення замовлень і витрат на зберігання продукції на складі для обох випадків округлення оптимального розміру замовлення:
Вибираємо значення qопт, якому відповідають мінімальні витрати TCзх. Подальші розрахунки робимо, використовуючи саме це значення.
4. Розраховуємо по нижче наведеній формулі оптимальну періодичність поставок:
Робимо округлення отриманого результату аналогічно оптимальному розміру замовлення.
5. Один раз в tопт днів замовляємо qопт одиниць продукції.
При цьому загальні логістичні витрати за період часу T складуть:
(де Pн - розмір упущеного (неодержаного через відсутність товару на складі) прибутку за період T)
Ця величина залежить від точності, з якої розрахована загальна потреба в продукції за період T.
Якщо ж попередньо є обмеження мінімального й/або максимального розміру поставки, продукція або сировина поставляється впакована в стандартизовану тару із заданою кількістю одиниць або певної ваги, тоді округлення оптимального розміру поставки провадимо так, як зазначено в п.2 але не до цілих одиниць, а до найближчих розмірів пакування, тари або ваги.
Якщо задано періодичність поставок, тоді розрахунок розміру замовлення зводиться до наступного:
2.1.2.2.3 Система поповнення запасів до максимального рівня
При використанні такої системи контролю стану запасів встановлюється максимальне значення кількості продукції, яка зберігається на складі (smax). При цьому через рівні проміжки часу замовляються партії товару, обсяг яких заповнює склад до встановленого максимуму.
Тут керуючими елементами системи є максимальний рівень запасу й тривалість періоду замовлення. При цій системі замовлення, незалежно від їхнього розміру, повторюються через рівні проміжки часу в суворій відповідності до тривалості заготівельного циклу, що забезпечує постійний рівень запасу.
Для системи поповнення запасів до максимального рівня залежність обсягів запасів, що зберігаються на складі, від часу графічно відображає рисунок 2.5, де ф = const; t = const; Рi ? const.
69
Рисунок 2.6 - Система поповнення запасу до максимального рівня
Методика розрахунку логістичної моделі при системі поповнення запасів до максимального рівня:
1. Установлюємо часовий інтервал (t=7) між перевірками стану запасів, виражений у днях.
2. Задаємо максимальний рівень запасів, які зберігаються на складі (smax)
3. Відповідальний за поставки менеджер перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі) через кожні t днів.
4. Якщо кількість товару на складі менше встановленого максимального рівня, він ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить:
(де sj - поточний розмір запасів на складі; d - середньодобова витрата товару; t' - час необхідний на доставку замовленого товару)
2.1.2.2.4 Система з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)
При використанні даної системи контролю стану запасів рівень запасів перевіряється через рівні проміжки часу. Рішення про замовлення товару або ресурсу приймається тільки за умови, що фактичний рівень запасу на момент перевірки виявляється меншим або дорівнює встановленому мінімальному (граничному) рівню.
Рисунок 2.7 ілюструє взаємозв'язок між розміром запасів, що зберігаються, і часом при використанні системи з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу, де Р = const; t = const; ф ? const.
69
Рисунок 2.7 - Система з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці
Методика розрахунку логістичної моделі при системі з фіксованим розміром замовлення при періодичній перевірці фактичного рівня запасу:
1. Встановлюємо часовий інтервал (t=7) між перевірками стану запасів, виражений у днях.
2. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він враховував кількість товарів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення.
3. Визначаємо фіксований обсяг замовлення (qпост).
4. Відповідальний за поставки менеджер перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі) через кожні t днів.
5. Якщо кількість товару на складі менше або дорівнює встановленому граничному рівню, він ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить qпост.
2.1.2.2.5 Система з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)
Ця система діє в такий спосіб: у момент досягнення запасами граничного мінімального значення приймається рішення про замовлення нової партії товару постійного обсягу.
Залежність обсягів запасів від часу у випадку використання системи з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасу графічно відображена на рисунку 2.8. Для цієї системи: ti - випадкові періоди часу між замовленнями; Р = const; ф ? const.
69
Рисунок 2.8 - Система з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці
Методика розрахунку логістичної моделі при системі з фіксованим розміром замовлення при безперервній перевірці фактичного рівня запасу:
1. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він враховував кількість товарів або ресурсів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення.
2. Визначаємо фіксований обсяг замовлення (qпост).
3. Відповідальний за поставки менеджер постійно перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі).
4. Коли кількість товару або ресурсу падає до заданого граничного рівня, менеджер ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить qпост.
2.1.2.2.6 Система із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)
При використанні зазначеної системи контролю стану запасів фактичний рівень запасу перевіряється через рівні проміжки часу. Якщо він виявляється меншим або дорівнює мінімальному (граничному), то приймається рішення замовити партію, обсяг якої дорівнює різниці між установленим максимумом запасу й поточним фактичним з урахуванням очікуваної за час доставки реалізації.
Для розглянутої системи залежність обсягів запасів, що зберігаються на складі, від часу проілюстрована на рисунку 2.9, де t = const; ф ? const; Рi ? const.
69
Рисунок 2.9 - Система із двома рівнями при періодичній перевірці
Методика розрахунку логістичної моделі при системі із двома рівнями при періодичній перевірці фактичного рівня запасу:
1. Установлюємо часовий інтервал (t=7) між перевірками стану запасів, виражений у днях.
2. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він ураховував кількість товарів або ресурсів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення (smin).
3. Задаємо максимальний рівень запасів які зберігаються на складі (smax).
4. Відповідальний за поставки менеджер перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі) через кожні t днів.
5. Якщо кількість товару на складі менше встановленого мінімального рівня, він ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить:
2.1.2.2.7 Система із двома рівнями при безперервній перевірці фактичного рівня запасу (із граничним рівнем запасу)
Рішення про замовлення нової партії товарів або ресурсів, приймається при досягненні граничного (мінімального) рівня запасів. Розмір кожної партії приймається рівним різниці між установленим максимумом запасу й поточним фактичним зі збільшенням на розмір очікуваної реалізації за час виконання замовлення.
Залежність обсягів запасів від часу графічно відображена на рисунку 2.10. Для розглянутої системи: ti - випадкові періоди часу між замовленнями; Рi ? const; ф ? const.
69
Рисунок 2.10 - Система із двома рівнями при безперервній перевірці
Методика розрахунку логістичної моделі при системі із двома рівнями при безперервній перевірці фактичного рівня запасу:
1. Задаємо граничний (мінімальний) рівень запасів так щоб він враховував кількість товарів або ресурсів, що буде витрачено за час необхідний для доставки замовлення (smin).
2. Задаємо максимальний рівень запасів, які зберігаються на складі (smax)
3. Відповідальний за поставки менеджер постійно перевіряє стан запасів (фіксує кількість продукції, ресурсів на складі).
4. Коли кількість товару або ресурсу падає до заданого граничного рівня, менеджер ухвалює рішення щодо необхідності замовлення партії товару, розмір якої становить:
Подобные документы
Теорія, напрями, сутність інвестиційної діяльності в Україні. Оцінка інвестиційної діяльності підприємства засобами інформаційної системи: "Аналіз діяльності підприємства для фінансового забезпечення інвестиційних проектів". Програмне забеспечення.
дипломная работа [407,6 K], добавлен 24.11.2007Менеджмент конкурентоспроможності і маркетинг. Конкурентоспроможність та її роль в діяльності підприємства. Аналіз фінансово-маркетингової діяльності підприємства. Виявлення конкурентів і оцінка їх можливостей. Розробка цінової політики підприємства.
дипломная работа [591,5 K], добавлен 06.11.2013Поняття фінансової безпеки підприємства, існуючі загрози. Особливості дослідження фінансової безпеки підприємства на основі методів багатомірного статистичного аналізу. Розробка комплексу моделей оцінки рівня фінансової безпеки сучасного підприємства.
дипломная работа [987,5 K], добавлен 18.11.2013Організаційна структура роботи підприємства, фінансово-економічний аналіз роботи підприємства. Дослідження об’ємів закупівель та продажів, їх оптимізація, перевірка моделі на контрольному прикладі; інформаційна система. Охорона праці користувача ПК.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 14.11.2009Методи і методики визначення ефективності роботи підприємства, аналіз фінансового стану. Економіко-математичне моделювання взаємозв‘язку елементів собівартості та прибутку. Інформаційна система підтримки прийняття рішень. Інтерфейс інформаційної системи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 14.11.2009Характеристика підприємства ВАТ "Титан", виробничо-господарська діяльність, розрахунок основних економічних показників фінансової діяльності. Методика моделювання та розробка автоматизованої інформаційної системи максимізації прибутку на ВАТ "Титан".
дипломная работа [1,6 M], добавлен 14.03.2010Дослідження категорійного апарату оцінки та аналізу ринкової вартості підприємства. Концептуальна схема взаємозв’язку моделей. Прогноз за методом експоненційного згладжування з урахуванням експоненційного тренду. Організація управління охороною праці.
дипломная работа [486,5 K], добавлен 20.11.2013Цілі і задачі методики аналізу фінансово-господарської діяльності. Система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, аналіз прибутку і рентабельності. Постановка транспортної задачі і її вирішення за допомогою додатків Ms.Excel.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 11.03.2010Економічна суть моделювання в прогнозуванні показників діяльності фірми. Особливості економічних моделей. Суть, принципи побудови та складання фінансової звітності підприємства. Оцінка і аналіз операційної діяльності підприємства ВАТ "Дніпропетровськгаз".
курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.07.2010Модель оптимального виробництва, збуту і зберігання продукції. Поєднання фінансово-економічного аналізу та економіко-математичних методів. Координація діяльності структурних підрозділів. Підготовка і оформлення наказів. Структура майна підприємства.
курсовая работа [6,0 M], добавлен 20.02.2011
