Економіко-математичне обґрунтування підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканалу"

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій (таблиця 2.9).

Рентабельність підприємства аналізується на підставі розрахунку показників:

1	Рентабельність продукції	=	Чистий прибуток *100
			Виручка від реалізації
2	Рентабельність основної діяльності	=	Чистий прибуток *100
			Витрати на виробництво
3	Рентабельність основного капіталу (еф-ть використання активів)	=	Чистий прибуток *100
			Середня вартість активів
4	Рентабельність власного капіталу (еф-ть використання власного капіталу)	=	Чистий прибуток *100
			Середня вартість власного капіталу

Таблиця 2.9 - Показники рентабельності МКВП "Дніпроводоканалу"

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік	1 квартал 2009 року
Рентабельність продукції, %	-9,82	11,71	-28,64	-29,20
Рентабельність основної діяльності, %	-12,18	11,62	-25,66	-29,01
Рентабельність основного капіталу, %	-3,13	3,29	-7,08	-6,29
Рентабельність власного капіталу, %	-6,07	6,53	-14,84	-15,41

Глибинні причини негативних явищ, що наведені у вище розрахованих показниках всіх груп, витікають з розрахунку показників рентабельності. Показники всіх видів рентабельності (рентабельність продукції, основної діяльності, основного і власного капіталу) є від'ємними.

Але це наслідок не тільки неефективного характеру діяльності підприємства, але й політики ціноутворення на послуги водопостачання та водовідведенням з боку місцевої влади, яка ґрунтується на обмеженні тарифів та й в той же час не компенсується відповідними розмірами дотацій.

Це приводить до дилеми щодо подальшого існування МКВП "Дніпроводоканалу": або державне обмеження цін з відповідними дотаціями, або свобода в ціноутворенні та збереження МКВП "Дніпроводоканалу" як дійсно самостійного суб'єкту ринкової економіки що функціонує на принципу госпрозрахунку (це не скасовує контролю за цінами з боку Антимонопольного комітету). Тільки це може сприяти відродженню ефективної господарської діяльності підприємства.

Без дійсної зміни політики ціноутворення не залучення кредитів для оновлення матеріально-технічної бази підприємства (мережі водопроводу і каналізації) не будь-які інші заходи не будуть мати сенсу, не говорячи вже про реальність повернення можливих кредитів не залежно від джерела їх походження.

Аналіз фінансово-економічного стану МКВП "Дніпроводоканалу" був проведений за допомогою форм бухгалтерської звітності:

- форма № 1 "Баланс" за 2007 - 2008 роки (додаток В);

- форма № 2 "Звіт про фінансові результати" за 2007 - 2008 роки (додаток Г).

3 Підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканал" на підставі методів Економіко-математичного моделювання

У грудні 2008 року Дніпропетровський міськвиконком та комунальне Підприємство "Дніпроводоканал", яке знаходиться у власності м. Дніпропетровська підписало з ЕБРР Кредитну Угоду по проекту реконструкції та модернізації системи водопостачання та водовідведення м. Дніпропетровськ на суму 195 тис. грн.

Об'єкти реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":

1. Кайдакська насосно-фільтрувальна станція;

2. Ломовська насосно-фільтрувальна станція;

3. Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег";

4. Центральна станція аерації;

5. Лівобережна станція аерації;

6. Південна станція аерації.

Головною метою цього проекту є підвищення якості послуг та забезпечення сталого водопостачання в м. Дніпропетровську, яке дозволить:

- сформувати таку водопровідну та каналізаційну мережу, яка б повністю забезпечила всіх споживачів міста безперебійним водопостачанням та відведенням стоків, з урахуванням прогнозу розвитку міста;

- забезпечити споживачів міста якісною питною водою;

- зменшити кількість аварійних ситуацій та ремонтно-відновлювальних робіт;

- зменшити негативний вплив діяльності водопровідно-каналізаційних споруд на довкілля.

Результати проекту:

- сталий режим подачі питної води в усі без виключення райони міста;

- зменшення витрат на аварійно-відновлювальні роботи, що дозволить збільшити витрати на єнерго- та матеріало-зберігаючи технології і покращання системи обліку споживання питної води;

- поліпшення соціально-економічної ситуації в місті (збільшення кількості робочих місць і таким чином поповнення бюджету міста);

- поліпшення здоров'я мешканців міста та зменшення ризику виникнення епідемій інфекційних захворювань;

- зменшення невиробничих витрат питної води ;

- стимулювання до більш раціонального споживання питної води підприємствами та населенням міста.

Загальна вартість проекту складатиме 195 тис грн.

Джерелом коштів для погашення кредиту від МКВП "Дніпроводоканал" мають стати грошові надходження від реалізації питної води та прийому стоків. Це потребує підвищення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення. Після повернення кредиту подальша тарифна політика буде узгоджена з міськвиконкомом.

Умови кредиту є стандартними для ЕБРР і передбачають:

- термін надання кредиту 15 років;

- пільговий період кредиту перші 4 роки;

- повернення основної суми кредиту наступні 11 років;

- відсоткова ставка 1,0% на рік понад шестимісячну ставку EURIBOR;

- комісія за надання позики 1,0% основної суми позики;

- комісія за зобов'язання 0,50% на рік від невикористаної суми позики;

- фінансування проводиться двома траншами по 97,5 тис. грн.

З метою ефективної реалізації Проекту підвищення якості послуг та забезпечення сталого водопостачання, його організація здійснюватиметься на основі прийнятого Порядку підготовки та реалізації проектів, які підтримуються МФО. В МКВП "Дніпроводоканал" створено групу впровадження проекту, підготовлено наказ в якому визначено заходи щодо організації процесу підготовки необхідних матеріалів для укладання Кредитної та Гарантійної угоди.

З свого боку ЄБРР силами своїх експертів теж готує матеріали, щодо обґрунтування доцільності кредиту.

Джерелом погашення кредиту є кошти, отримані МКВП "Дніпроводоканал" від надання послуг водопостачання та водовідведення мешканцям, підприємствам та організаціям міста Дніпропетровська.

У наступних пунктах цього розділу побудовані економіко-математичні моделі оптимального розподілу наданих коштів та результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську.

3.1 Розробка економіко-математичної моделі оптимального розподілу коштів методом динамічного програмування

Динамічне програмування - це область математичного програмування, що включає сукупність прийомів і засобів для знаходження оптимального рішення, а також оптимізації кожного кроку в системі і виробленні стратегії керування, тобто процес керування можна представити як багатокроковий процес. Динамічне програмування, використовуючи поетапне планування, дозволяє не тільки спростити рішення задачі, але і вирішити ті з них, до яких не можна застосувати методи математичного аналізу. Спрощення рішення досягається за рахунок значного зменшення кількості досліджуваних варіантів, тому що замість того, щоб один раз вирішувати складну різноманітну задачу, метод поетапного планування припускає багаторазове рішення щодо простих задач. Плануючи поетапний процес, виходять з інтересів усього процесу в цілому, тобто при ухваленні рішення на окремому етапі завжди необхідно мати на увазі кінцеву мету [9].

Однак, динамічне програмування має і свої недоліки. На відміну від лінійного програмування, у якому симплексний метод є універсальним, у динамічному програмуванні такого методу не існує. Кожна задача має свої труднощі, і в кожнім випадку необхідно знайти найбільш придатну методику рішення. Недолік динамічного програмування полягає також у трудомісткості рішення багатомірних задач. Задача динамічного програмування повинна задовольняти двом умовам. Першу умову зазвичай називають умовою відсутності післядії, а другу - умовою адитивності цільової функції задачі.

На практиці зустрічаються такі задачі планування, у яких помітну роль грають випадкові фактори, що впливають як на стан системи, так і на виграш. Існує різниця між детермінованою і стохастичною задачами динамічного програмування. У детермінованій задачі оптимальне керування є єдиним і вказується заздалегідь як тверда програма дій. У стохастичній задачі оптимальне керування є випадковим і вибирається в ході самого процесу в залежності від випадково сформованої ситуації. У детермінованій схемі, проходячи процес по етапах від кінця до початку, теж знаходиться на кожнім етапі цілий ряд умовних оптимальних керувань, але з усіх цих керувань, у кінцевому рахунку здійснювалося тільки одне. У стохастичній схемі це не так. Кожне з умовних оптимальних керувань може виявитися фактично здійсненим, якщо попередній хід випадкового процесу приведе систему у відповідне стан [9].

Принцип оптимальності є основою поетапного рішення задач динамічного програмування. Типовими представниками економічних задач динамічного програмування є так називані задачі виробництва і збереження, задачі розподілу капіталовкладень, задачі календарного виробничого планування й інші. Задачі динамічного програмування застосовуються в плануванні діяльності підприємства з урахуванням зміни потреби в продукції в часі. В оптимальному розподілі ресурсів між підприємствами в чи напрямку в часі [10].

Опис характеристик динамічного програмування і типів задач, що можуть бути сформульовані в його рамках, по необхідності повинне бути дуже загальним і трохи невизначеним, тому що існує безліч різних задач, що укладаються в схему динамічного програмування.

Розглянемо застосування методу динамічного програмування на прикладі розподілу коштів між шістьма об'єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу":

1. Кайдакська насосно-фільтрувальна станція;

2. Ломовська насосно-фільтрувальна станція;

3. Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег";

4. Центральна станція аерації;

5. Лівобережна станція аерації;

6. Південна станція аерації.

Загальна сума коштів, що надана на розвиток складає не більш 195 тисяч гривень. На основі техніко-економічних розрахунків установлено, що в результаті реконструкції у залежності від кількості витрачених коштів об'єкти будуть мати продуктивність, приведену у таблиці 3.1. Необхідно визначити оптимальний розподіл коштів між об'єктами реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу", що забезпечить максимальне збільшення продуктивності цих об'єктів. Таким чином, у цій задачі використовується критерій оптимізації - сумарна продуктивність підприємств об'єктів реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу".

Нехай х1, х2, х3, х4, х5, х6 кошти, які вкладаються в розвиток відповідно першого, другого, третього, четвертого, п'ятого та шостого об'єкта, 0 хi 195, i = 1,6. Позначимо f1(x), f2(x), f3(x), f4(x), f5(x), f6(x) функції зміни продуктивності першого, другого, третього, четвертого, п'ятого та шостого об'єкта при вкладенні в їхній розвиток х тис. грн. Цим функціям відповідають рядки 1, 2, 3, 4, 5, 6 у таблиці 3.1.

Визначимо максимум функції цілі:

F (х1, х2, х3, х4, х5, х6) = f1(x) + f2(x) + f3(x) + f4(x) + f5(x) + f6(x).

При цьому на кошти х1, х2, х3, х4, х5, х6 накладено обмеження:

х1 + х2 + х3 + х4 + х5 + х6 = А,

тис. грн.

В основі методу динамічного програмування, використовуваного для розв'язання поставленої задачі, лежить принцип оптимальності [9].

Таблиця 3.1 - Вихідні дані про продуктивність об'єктів реконструкції МКВП "Дніпроводоканалу"

Порядковий номер об'єкта	Обсяг коштів, наданих на розвиток об'єктів (тис. грн.)
	0	15	30	45	60	75	90	105	120	135	150	165	180	195
	Продуктивність об'єктів в результаті розвитку (тис. м3)
1	250	300	320	330	340	350	360	400	430	440	450	460	470	490
2	100	200	300	350	400	500	700	900	1100	1440	1450	1500	1600	1610
3	330	450	460	470	520	530	540	550	560	570	580	600	620	630
4	160	260	310	360	370	410	430	440	460	480	500	510	570	610
5	850	1230	2010	2090	3170	3750	4000	4010	5000	5050	5100	5200	5300	5400
6	45	57	69	81	93	105	117	129	141	153	165	177	189	201

Відповідно до цього принципу, обравши деякий початковий розподіл ресурсів, виконуємо багатокрокову оптимізацію, причому на найближчому кроці вибираємо такий розподіл ресурсів, щоб він у сукупності з оптимальним розподілом на всіх наступних кроках призводив до максимального виграшу на всіх кроках, що залишилися, включаючи даний.

Виділимо в нашій задачі 5 кроків:

А тис. грн. вкладаються в перший та другий об'єкти одночасно;

А тис. грн. вкладаються в перший, другий та третій об'єкти разом;

А тис. грн. вкладаються в чотири об'єкти одночасно;

А тис. грн. вкладаються в п'ять об'єктів одночасно;

А тис. грн. вкладаються в шість об'єктів одночасно.

Позначимо F1,2 (А), F1,2,3 (А), F1,2,3,4 (А), F1,2,3,4,5 (А), F1,2,3,4,5,6 (А) відповідно умовно оптимальні розподіли коштів для першого, другого, третього, четвертого та п'ятого кроків. Алгоритм методу динамічного програмування складається з двох етапів. На першому етапі виконується умовна оптимізація, що полягає в тому, що для кожного з п'яти кроків знаходять умовний оптимальний виграш F1,2 (А), F1,2,3 (А), F1,2,3,4 (А), F1,2,3,4,5 (А), F1,2,3,4,5,6 (А). На другому етапі виконується безумовна оптимізація. Використовуючи результати першого етапу, знаходять величини інвестицій у розвиток об'єктів х1, х2, х3, х4, х5, х6 що забезпечують максимальну продуктивність групи об'єктів. Перший етап включає такі кроки: 1) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються тільки для об'єктів 1 і 2. Розрахунок ведеться за формулою:

F1,2 (А) = max [ f1(x) + f2 (A x) ];

0 x 195;

0 A 195.

Результати розрахунку наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого та другого об'єктів

		х2 = А - х
		0	15	30	45	60	75	90	105	120	135	150	165	180	195
		f2 (А - x)
А	f1 (x)	100	200	300	350	400	500	700	900	1100	1440	1450	1500	1600	1610
0	250	350	450	550	600	650	750	950	1150	1350	1690	1700	1750	1850	1860
15	300	400	500	600	650	700	800	1000	1200	1400	1740	1750	1800	1900
30	320	420	520	620	670	720	820	1020	1220	1420	1760	1770	1820
45	330	430	530	630	680	730	830	1030	1230	1430	1770	1780
60	340	440	540	640	690	740	840	1040	1240	1440	1780
75	350	450	550	650	700	750	850	1050	1250	1450
90	360	460	560	660	710	760	860	1060	1260
105	400	500	600	700	750	800	900	1100
120	430	530	630	730	780	830	930
135	440	540	640	740	790	840
150	450	550	650	750	800
165	460	560	660	760
180	470	570	670
195	490	590

Найбільше з отриманих значень буде F1,2 (195). Інші F1,2 (х) одержуються як найбільше значення кожної діагоналі в таблиці (ці значення в таблиці виділені):

F1,2 (0) = 350;

F1,2 (15) = 450;

F1,2 (30) = 550;

F1,2 (45) = 600;

F1,2 (60) = 650;

F1,2 (75) = 750;

F1,2 (90) = 950;

F1,2 (105) = 1150;

F1,2 (120) = 1350;

F1,2 (135) = 1690;

F1,2 (150) = 1740;

F1,2 (165) = 1760;

F1,2 (180) = 1850;

F1,2 (195) = 1900.

2) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються тільки для об'єктів 1,2 і 3.

Розрахунок проводиться за формулою:

F1,2,3 (А) = max [ F1,2 (A) + f3 (A x) ];

0 x 195;

0 A 195.

Результати розрахунків наведені у таблиці 3.3, у якій замість f1(x) у вказано значення F2 (А), а f2 (A x) замінена на f3(Ax).

Значення F1,2,3 (A) будуть такими:

F1,2,3 (0) = 680;

F1,2,3 (15) = 830;

F1,2,3 (30) = 950;

F1,2,3 (45) = 1070;

F1,2,3 (60) = 1130;

F1,2,3 (75) = 1190;

F1,2,3 (90) = 1390;

F1,2,3 (105) = 1680;

F1,2,3 (120) = 1860;

F1,2,3 (135) = 2210;

F1,2,3 (150) = 2330;

F1,2,3 (165) = 2350;

F1,2,3 (180) = 2410;

F1,2,3 (195) = 2520.

3) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються для чотирьох об'єктів.

Таблиця 3.3 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого та третього об'єктів

		х3 = А - х
		0	15	30	45	60	75	90	105	120	135	150	165	180	195
		f3 (А - x)
А	F1,2 (x)	330	450	460	470	520	530	540	550	560	570	580	600	620	630
0	350	680	800	810	820	870	880	890	900	910	920	930	950	970	980
15	500	830	950	960	970	1020	1030	1040	1050	1060	1070	1080	1100	1120
30	620	950	1070	1080	1090	1140	1150	1160	1170	1180	1190	1200	1220
45	680	1010	1130	1140	1150	1200	1210	1220	1230	1240	1250	1260
60	740	1070	1190	1200	1210	1260	1270	1280	1290	1300	1310
75	850	1180	1300	1310	1320	1370	1380	1390	1400	1410
90	1060	1390	1510	1520	1530	1580	1590	1600	1610
105	1300	1630	1750	1760	1770	1820	1830	1840
120	1530	1860	1980	1990	2005	2050	2060
135	1880	2210	2330	2340	2350	2400
150	1900	2230	2350	2360	2370
165	1960	2290	2410	2420
180	2070	2400	2520
195	2100	2430

Розрахунок проведемо за формулою:

F1,2,3,4 (А) = max [ F1,2,3(A) + f4 (A - x) ];

0 x 195;

0 A 195.

Результати розрахунків представлені у таблиці 3.4.

Значення F1,2,3,4 (А) у результаті розрахунку будуть такими:

F1,2,3,4 (0) = 840;

F1,2,3,4 (15) = 1110;

F1,2,3,4 (30) = 1240;

F1,2,3,4 (45) = 1340;

F1,2,3,4 (60) = 1420;

F1,2,3,4 (75) = 1540;

F1,2,3,4 (90) = 1760;

F1,2,3,4 (105) = 2010;

F1,2,3,4 (120) = 2250;

F1,2,3,4 (135) = 2610;

F1,2,3,4 (150) = 2710;

F1,2,3,4 (165) = 2760;

F1,2,3,4 (180) = 2850;

F1,2,3,4 (195) = 2950.

4) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються для п'яти об'єктів.

Розрахунок проведемо за формулою:

F1,2,3,4,5 (А) = max [ F1,2,3,4(A) + f5 (A - x) ];

0 x 195;

0 A 195.

Результати розрахунків представлені у таблиці 3.5.

Значення F1,2,3,4,5 (А) у результаті розрахунку будуть такими:

F1,2,3,4,5 (0) = 1690;

F1,2,3,4,5 (15) = 2070;

F1,2,3,4,5 (30) = 2850;

F1,2,3,4,5 (45) = 3220;

F1,2,3,4,5 (60) = 4010;

F1,2,3,4,5 (75) = 4590;

F1,2,3,4,5 (90) = 4960;

F1,2,3,4,5 (105) = 5210;

F1,2,3,4,5 (120) = 5840;

F1,2,3,4,5 (135) = 6210;

F1,2,3,4,5 (150) = 6390;

F1,2,3,4,5 (165) = 6510;

F1,2,3,4,5 (180) = 6030;

F1,2,3,4,5 (195) = 6790.

Таблиця 3.4 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого, третього та четвертого об'єктів

		х4 = А - х
		0	15	30	45	60	75	90	105	120	135	150	165	180	195
		f4 (А - x)
А	F1,2,3 (x)	160	260	310	360	370	410	430	440	460	480	500	510	570	610
0	680	840	940	990	1040	1050	1090	1110	1120	1140	1160	1180	1190	1250	1290
15	950	1110	1210	1260	1310	1320	1360	1380	1390	1410	1430	1450	1460	1520
30	1080	1240	1340	1390	1440	1450	1490	1510	1520	1540	1560	1580	1590
45	1150	1310	1410	1460	1510	1520	1560	1580	1590	1610	1630	1650
60	1260	1420	1520	1570	1620	1630	1670	1690	1700	1720	1740
75	1380	1540	1640	1690	1740	1750	1790	1810	1820	1840
90	1600	1760	1860	1910	1960	1970	2010	2030	2040
105	1850	2010	2110	2160	2210	2220	2260	2280
120	2090	2250	2350	2400	2450	2460	2500
135	2450	2610	2710	2760	2810	2820
150	2480	2640	2740	2790	2840
165	2560	2720	2820	2870
180	2690	2850	2950
195	2730	2890

Таблиця 3.5 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого, третього, четвертого та п'ятого об'єктів

		х5 = А - х
		0	15	30	45	60	75	90	105	120	135	150	165	180	195
		f5 (А - x)
А	F1,2,3,4 (x)	850	1230	2010	2090	3170	3750	4000	4010	5000	5050	5100	5200	5300	5400
0	840	1690	2070	2850	2930	4010	4590	4840	4850	5840	5890	5940	6040	6140	6240
15	1210	2060	2440	3220	3300	4380	4960	5210	5220	6210	6260	6310	6410	6510
30	1390	2240	2620	3400	3480	4560	5140	5390	5400	6390	6440	6490	6590
45	1510	2360	2740	3520	3600	4680	5260	5510	5520	6510	6560	6610
60	1630	2480	2860	3640	3720	4800	5380	5630	5640	6630	6680
75	1790	2640	3020	3800	3880	4960	5540	5790	5800	6790
90	2030	2880	3260	4040	4120	5200	5780	6030	6040
105	2290	3140	3520	4300	4380	5460	6040	6290
120	2550	3400	3780	4560	4640	5720	6300
135	2930	3780	4160	4940	5020	6100
150	2980	3830	4210	4990	5070
165	3070	3920	4300	5080
180	3260	4110	4490
195	3340	4190

5) Обчислення максимуму критерію оптимізації для різноманітних значень коштів х = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195, що використовуються для шести об'єктів.

Розрахунок проведемо за формулою:

F1,2,3,4,5,6 (А) = max [ F1,2,3,4,5(A) + f6 (A - x) ];

0 x 195;

0 A 195.

Результати розрахунків представлені у таблиці 3.6.

Значення F1,2,3,4,5,6 (А) у результаті розрахунку будуть такими:

F1,2,3,4,5,6 (0) = 1735;

F1,2,3,4,5,6 (15) = 2485;

F1,2,3,4,5,6 (30) = 3445;

F1,2,3,4,5,6 (45) = 3645;

F1,2,3,4,5,6 (60) = 4845;

F1,2,3,4,5,6 (75) = 5585;

F1,2,3,4,5,6 (90) = 6075;

F1,2,3,4,5,6 (105) = 6345;

F1,2,3,4,5,6 (120) = 7595;

F1,2,3,4,5,6 (135) = 8025;

F1,2,3,4,5,6 (150) = 8125;

F1,2,3,4,5,6 (165) = 8315;

F1,2,3,4,5,6 (180) = 8605;

F1,2,3,4,5,6 (195) = 8785.

На цьому перший етап розв'язання задачі динамічного програмування закінчується. Перейдемо до другого етапу розв'язання задачі динамічного програмування безумовної оптимізації [9]. На цьому етапі використовуються попередні розрахунки (таблиці 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6). Визначимо оптимальний розмір коштів, що вкладається в розвиток об'єктів для А = 0, 15, 30, 45, 60, 75, ..., 195 тис. грн. Для цього виконаємо наступні розрахунки.

Нехай обсяг коштів, виділений на розвиток об'єктів, складає А = 195 тис. грн. Визначимо обсяг коштів на розвиток шостого об'єкта. Для цього використовуємо таблицю 3.6. Виберемо діагональ, що відповідає А = 195, з цих чисел візьмемо максимальне F1,2,3,4,5,6 (195) = 8785 тис. м3. Відзначаємо стовпчик, у якому стоїть ця величина. Далі визначаємо у відзначеному стовпчику обсяг коштів у шостий об'єкт - х6 = 0тис. грн.

Таблиця 3.6 - Обчислення максимуму критерію оптимізації для першого, другого, третього, четвертого, п'ятого та шостого об'єктів

		х6 = А - х
		0	15	30	45	60	75	90	105	120	135	150	165	180	195
		f6 (А - x)
А	F1,2,3,4,5 (x)	45	57	69	81	93	105	117	129	141	153	165	177	189	201
0	1690	1735	1747	1759	1771	1783	1795	1807	1819	1831	1843	1855	1867	1879	1891
15	2440	2485	2497	2509	2521	2533	2545	2557	2569	2581	2593	2605	2617	2629
30	3400	3445	3457	3469	3481	3493	3505	3517	3529	3541	3553	3565	3577
45	3600	3645	3657	3669	3681	3693	3705	3717	3729	3741	3753	3765
60	4800	4845	4857	4869	4881	4893	4905	4917	4929	4941	4953
75	5540	5585	5597	5609	5621	5633	5645	5657	5669	5681
90	6030	6075	6087	6099	6111	6123	6135	6147	6159
105	6300	6345	6357	6369	6381	6393	6405	6417
120	7550	7595	7607	7619	7631	7643	7655
135	7980	8025	8037	8049	8061	8073
150	8080	8125	8137	8149	8161
165	8270	8315	8327	8339
180	8560	8605	8617
195	8740	8785

На розвиток першого, другого, третього, четвертого та п'ятого об'єктів залишається:

А = 195 - х6 = 195 тис. грн.

Визначимо обсяг коштів, виділений на розвиток п'ятого об'єкта. Для цього використовуємо таблицю 3.5. Виберемо в цій таблиці діагональ, що відповідає А = 195 тис. грн. Відзначаємо стовпчик, у якому стоїть максимальна (виділена) величина продуктивності F1,2,3,4,5 (195) = 6790 тис. м3. Визначаємо значення х5 = 120 тис. грн. у відзначеному стовпчику.

На розвиток першого, другого та третього об'єктів залишається сума:

А = 195 - х6 - х5 =75 тис. грн.

Визначимо обсяг коштів на розвиток четвертого об'єкта. Використовуємо для цього таблицю 3.4. Виберемо в таблиці діагональ, що відповідає А = 75 тис. грн. Відзначаємо стовпчик із максимальною величиною продуктивності F1,2,3,4 (75) = 1540 тис. м3. Тоді в цьому стовпчику х4 = 0 тис. грн.

Обсяг коштів на розвиток першого, другого та третього об'єктів складатиме:

А = 195 - х6 - х5 - х4 =75 тис. грн.

Цьому значенню відповідає продуктивність F1,2,3 (75) = 1190 тис. м3.

Визначаємо значення х3 = 15 тис. грн. у відзначеному стовпчику (таблицю 3.3).

На розвиток першого та другого об'єктів залишається сума:

А = 195 - х6 - х5 - х4 - х3 =60 тис. грн.

Визначимо обсяг коштів на розвиток другого об'єкта. Використовуємо для цього таблицю 3.2. Виберемо в таблиці діагональ, що відповідає А = 60 тис. грн. Відзначаємо стовпчик із максимальною величиною продуктивності F1,2 (60) = 650 тис. м3. Тоді в цьому стовпчику х2 = 45 тис. грн.

Визначимо обсяг коштів на розвиток першого об'єкта:

А = 195 - х6 - х5 - х4 - х3 - х2 =15 тис. грн.

Таким чином, для коштів обсягом А = 195 тис. грн. оптимальним є вкладення в розвиток Кайдакської насосно-фільтрувальної станції 15 тис. грн., Ломовської насосно-фільтрувальної станції - 45 тис. грн., Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег" - 15 тис. грн. та Лівобережної станції аерації - 120 тис. грн. Вкладання грошей в розвиток Центральної станції аерації та Південної станції аерації не є можливим, тому що обсяг коштів вичерпано. При цьому сумарна продуктивність шести об'єктів складе 8785 тис. м3. Оптимальний розподіл коштів на реконструкцію, яка буде проводитися у 2009 році наведений у наступній таблиці.

Таблиця 3.7 - Оптимальний розподіл коштів між об'єктами реконструкції МКВП "Днепроводоканалу"

№ п/п	Об'єкт реконструкції	Обсяг коштів (тис. грн.)
1	Кайдакська насосно-фільтрувальна станція	15
2	Ломовська насосно-фільтрувальна станція	45
3	Водопровідні насосні станції перекачки "Правий берег"	15
4	Центральна станція аерації	0
5	Лівобережна станція аерації	120
6	Південна станція аерації	0

У зв'язку з тим, що вкладання грошей у розвиток Центральної та Південної станцій аерації у 2009 році не є можливим, реконструкція цих об'єктів буде проводитися у 2005 році. Кошти для проведення всіх необхідних робіт будуть виділені з місцевого бюджету.

3.2 Результати моделювання платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську

Прогнозні розрахунки здійснено за послугами водо-, теплопостачання та водовідведення у м. Дніпропетровську. Базою для розрахунків послужили: 1) оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом "малих територій" на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році) [12]; 2) результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року [11]; 3) дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року [12].

При моделюванні платоспроможного попиту використовувалося два підходи.

3.2.1 Аналіз попиту на комунальні послуги за допомогою методу статистичних групувань

Метод статистичних групувань використовується для аналізу реакції однорідних груп споживачів на зміну основних факторних ознак (зокрема, доходів, тарифів), які визначають попит населення на комунальні послуги. За допомогою цього методу вивчаються структурні зрушення в попиті, головним чином шляхом оцінювання та аналізу емпіричних коефіцієнтів еластичності, які характеризують інтенсивність зміни попиту при зміні фактору, який його визначає, на 1%. Метою аналізу коефіцієнтів еластичності є визначення ступеню впливу зміни основних факторних ознак на попит.

Коефіцієнти еластичності було розраховано лише для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники (за даними вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг, яке було проведено у грудні 2006 року, лічильниками холодної води обладнано оселі 27,5% домогосподарств; лічильниками гарячої води - 37% домогосподарств). Це обумовлено тим, що вплив доходів на обсяг споживання послуги безпосередньо реалізується лише за умови, що домогосподарство може впливати на обсяги споживання і регулювати їх залежно від реальних доходів.

Для домогосподарств, які не мають індивідуальних лічильників, еластичність попиту як за доходом, так і за тарифами, розраховувати неможливо, оскільки вони мають лише дві альтернативи - або сплачувати нарахування і споживати скільки потрібно, або відмовитися від оплати послуги чи її споживання взагалі.

3.2.1.1 Оцінка коефіцієнту еластичності за доходом

Розрахунок коефіцієнтів еластичності попиту за доходом здійснювався окремо за послугами холодного і гарячого водопостачання за формулою:

, (3.1)

де - середній по місту обсяг спожитої холодної/гарячої води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);

Y - середньодушовий сукупний дохід по місту (грн.);

- символ, що позначає абсолютну зміну.

Розрахунки були виконані на базі даних комунальних підприємств про обсяги спожитих послуг домогосподарствами з лічильниками у лютому 2007 року [11].

Всі домогосподарства, які мають лічильники, були розшаровані медіанним доходом на дві рівні групи і розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної (гарячої) води та середньодушові доходи [12].

У таблиці 3.8 наведено результати розрахунків.

Таблиця 3.8 - Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної/гарячої води)

Вид послуги	Розрахунок показника
Холодне водопостачання
Гаряче водопостачання

Отже, як видно з наведених даних:

платоспроможний попит на холодну і гарячу воду зростає з ростом доходів населення. Зокрема, значення коефіцієнта еластичності Einc=0,812 означає, що при зростанні рівня доходу домогосподарства на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зростає на 0,812%. Іншими словами, для домогосподарства з середньодушовим доходом 230 грн. на місяць при зростанні рівня доходу на 23 грн. на одну особу (на 10%) платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання підвищиться на 8,12%, або на 2,36*0,0812=0,19 м3 на особу на місяць;

значення коефіцієнтів еластичності є меншим за одиницю (тобто попит зростає повільніше за доходи), що в цілому характерно для попиту на житлово-комунальні послуги.

3.2.1.2 Оцінка коефіцієнту еластичності за ціною

Оцінити еластичність попиту за ціною (тарифом) у даному випадку проблематично, оскільки тарифи на послуги, що розглядаються, фактично з 2005 року залишалися незмінними [13].

Для наближеної оцінки коефіцієнту еластичності попиту за ціною можна скористатися тим фактом, що починаючи з 2007 року було відновлено надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг, в результаті чого домогосподарства фактично стали оплачувати послуги за різними тарифами. Розмір пільги складає переважно 50%, хоча є домогосподарства, які одержують 75-ти та 100-відсоткові пільги [13].

Розрахунок коефіцієнта еластичності попиту за ціною (тарифом) здійснювався за формулою:

, (3.2)

де - середній по місту обсяг спожитої холодної води в розрахунку на одну особу на місяць (м3);

- фактична (з врахуванням пільг) ціна (тариф) на послугу холодного водопостачання (грн./);

- символ, що позначає абсолютну зміну.

Всі домогосподарства, які мають лічильники холодної води, були розшаровані на дві групи - пільговики і непільговики. Розрахунок проводився на підставі даних про їх середньодушові обсяги споживання холодної води та розмір пільги [11].

У таблиці 3.9 наведено результати розрахунків.

Таблиця 3.9 - Коефіцієнт еластичності попиту за ціною послуги (для домогосподарств, які мають індивідуальні лічильники холодної води)

Вид послуги	Розрахунок показника
Холодне водопостачання

Як видно з наведених даних, платоспроможний попит населення на холодну воду зменшується зі зростанням тарифів. Значення коефіцієнта еластичності = - 0,220 означає, що при зростанні тарифу на 1% платоспроможний попит на послуги холодного водопостачання за інших незмінних умов зменшується на 0,220%.

Слід також зауважити, що для аналізу зміни попиту залежно від ціни можна використовувати той факт, що значення коефіцієнту еластичності за ціною для послуг холодного водопостачання, як правило, коливається в межах від -0,2 до -0,5.

3.2.2 Прогнозування платоспроможного попиту споживачів комунальних послуг на основі функції корисності

Модель було побудовано на базі даних вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг та баз даних комунальних підприємств про суми нарахувань за надані домогосподарствам послуги [12]. З цією метою в масивах мікроданих було створено нові змінні:

1) "Чи згодні Ви платити більше за холодне водопостачання та водовідведення?". Ця змінна приймала значення 1, якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами холодного водопостачання та водовідведення;

2) "Чи згодні Ви платити більше за централізоване гаряче водопостачання?" Ця змінна приймала значення 1 якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами гарячого водопостачання;

3) "Чи згодні Ви платити більше за централізоване опалення?". Змінна приймала значення 1 якщо змінна "Чи готові Ви платити більше, якщо послуги будуть якісними?" мала значення більше 1 (домогосподарство готове платити більше) та домогосподарство користується послугами централізованого опалення.

На основі цих змінних було створено результативну ознаку "бажання платити більше за послуги належної якості" по кожній групі домогосподарств, які визначаються обраними факторними змінними (дивіться нижче), і користуються відповідними послугами. Бажання платити більше по кожній групі визначалось як відношення кількості домогосподарств, які бажають платити більше, до всіх обстежених домогосподарств.

В якості факторних змінних використовувалися такі бінарні ознаки:

1) HSIZE_2 - домогосподарство складається з двох осіб (1 - так, 0 - ні);

HSIZE_3 - домогосподарство складається з трьох осіб (1 - так, 0 - ні);

HSIZE_4 - домогосподарство складається з чотирьох та більше осіб (1 - так, 0 - ні);

2) INC_2 - домогосподарство належить до другої квінтильної групи (1 - так, 0 - ні);

INC_3 - домогосподарство належить до третьої квінтильної групи (1 - так, 0 - ні);

INC_4 - домогосподарство належить до четвертої квінтильної групи (1 - так, 0 - ні);

INC_5 - домогосподарство належить до п'ятої квінтильної групи (1 - так, 0 - ні);

3) ID_PENS - наявність в домогосподарстві пенсіонерів (1 - так, 0 - ні);

4) ID_CH3 - наявність в домогосподарстві дітей віком до 3 років (1 - так, 0 - ні).

Окрім цих змінних, які за результатами виконаних досліджень увійшли до кінцевих моделей, було розглянуто чимало інших бінарних змінних (наявність в домогосподарстві дітей, наявність працюючих осіб, місце розташування домогосподарства, тип житла тощо), вплив яких на готовність платити більше виявився відносно незначним.

Загальний вигляд лінійної імовірнісної моделі для кожної послуги задається формулою:

, (3.3)

де - емпірична імовірність готовності сплачувати більше за більш якісну послугу;

- бінарні факторні змінні (група за доходом, розмір домогосподарства тощо), ;

- вільний член, який має значення емпіричної імовірності готовності сплачувати більше для групи домогосподарств, яка відповідає нульовим значенням всіх бінарних факторних ознак;

- коефіцієнти регресії, які відображають вплив кожної факторної змінної (при =1) на емпіричну імовірність готовності сплачувати більше, .

Результати моделювання. Моделі будувались для домогосподарств, які споживають послуги холодного водопостачання та водовідведення, централізованого гарячого водопостачання, центрального опалення.

Кінцевий вигляд моделей, які були побудовані на даному етапі дослідження, наведено у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - Готовність населення оплачувати за більш високими тарифами послуги кращої якості

№	Модель	Середня готовність сплачувати	Характеристики якості моделі
1	Для домогосподарств, які споживають послуги холодного водопостачання та водовідведення :	0,285	()
2	Для домогосподарств, які споживають послуги централізованого гарячого водопостачання:	0,290	()
3	Для домогосподарств, які споживають послуги центрального опалення:	0,284	()

Слід пам'ятати, що всі незалежні (факторні) ознаки в цій моделі є бінарними змінними, тобто вони можуть приймати лише одне із двох можливих значень (0 або 1) (додаток Д).

Необхідно звернути увагу, що в окремих моделях, наведених у таблиці 3.10, використовуються не всі факторні ознаки, перелічені вище. Наприклад, модель за послугою холодного водопостачання та водовідведення не містить змінних INC2, INC3, HSIZE_2. Це відображає той факт, що вказані змінні несуттєво впливають на значення результативної ознаки (коефіцієнти при них значно менші від коефіцієнтів при інших факторних змінних), а їх використання погіршує якість моделі.

Крім того, при моделюванні слід враховувати, що відсутність змінних INC2, INC3 означає, що домогосподарства з доходами, які відповідають першій, другій і третій квінтильним групам розглядаються як домогосподарства однієї групи за доходами. Аналогічно відсутність змінної HSIZE_2 означає, що домогосподарства, які складаються з 1 або 2 осіб, розглядаються як домогосподарства однієї групи за розміром.

Основними характеристиками якості обрано коефіцієнт детермінації R2 та F-відношення.

Коефіцієнт детермінації показує частку змін результативної ознаки (дисперсії результативної ознаки), яка пояснюється регресійною моделлю. змінюється від 0 до 1. Чим ближчі значення до 1, тим краще лінійна модель апроксимує результативну ознаку.

- відношення відображає ступінь взаємозв'язку між результативною і факторними ознаками. Якщо розрахункове значення F- відношення перевищує критичне, то це свідчить про наявність взаємозв'язку між результативною та факторними ознаками. У таблиці 3.10 наведено також критичні значення F- відношення для 95-ої процентілі F- розподілу. Це відповідає 95% імовірності наявності взаємозв'язку між результативною та факторними ознаками.

Значення цих характеристик для кожної із одержаних моделей наведено у таблиці 3.10. Оскільки у всіх випадках значення коефіцієнта детермінації є близьким до 1, а розрахункове значення F- відношення суттєво перевищує його критичне значення , є всі підстави стверджувати, що зв'язок між результативною та обраними факторними ознаками адекватно описується одержаними регресійними рівняннями.

Розглянемо зміст та правило користування моделлю, наведеними в таблиці 3.10.

Приклад 1. Розглянемо спершу модель прогнозування готовності споживачів послуг холодного водопостачання та водовідведення платити більше за послуги кращої якості. Ця модель має вигляд (таблиця 3.10, модель 1):



Інтерпретацію значень параметрів цього рівняння наведено в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 - Приклад інтерпретації параметрів регресійного рівняння

Параметр	Значення параметру	Пояснення
Вільний член рівняння	+0.177	Це готовність платити більше за більш якісні послуги холодного водопостачання та водовідведення тих домогосподарств, які складаються з однієї або двох осіб, належать за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильної групи, не мають у своєму складі дітей у віці до 3-х років та пенсіонерів. А саме, 17,7% таких домогосподарств готові платити більше
Коефіцієнт регресії при змінній INC4	+0.144	За інших рівних умов для домогосподарств, які належать до четвертої квінтильної групи за рівнем доходів, готовність платити більше зростає в середньому на 14,4%
Коефіцієнт регресії при змінній INC5	+0.201	За інших рівних умов для домогосподарств, які належать за рівнем доходів до п'ятої квінтильної групи, готовність платити більше зростає в середньому на 20,1%
Коефіцієнт регресії при змінній HSIZE 3	+0.101	За інших рівних умов для домогосподарств, які складаються з трьох осіб, готовність платити більше зростає в середньому на 10,1 %
Коефіцієнт регресії при змінній HSIZE 4	+0.193	За інших рівних умов для домогосподарств, які складаються з чотирьох і більше осіб, готовність платити більше зростає в середньому на 19,3 %
Коефіцієнт регресії при змінній ID_PENS	-0.124	За інших рівних умов для домогосподарств, які мають у своєму складі пенсіонерів, готовність платити більше зменшується в середньому на 12,4%
Коефіцієнт регресії при змінній ID_CH3	+0.196	За інших рівних умов для домогосподарств, які мають у своєму складі дітей віком до трьох років, готовність платити більше зростає в середньому на 19,6%

Використовуючи це рівняння, можна розрахувати готовність платити більше для будь-якого домогосподарства із 55 можливих типів, які представлено у додатку Д.

Зокрема, розглянемо домогосподарство з набором факторних ознак за номером 1. Таке домогосподарство складається з однієї або двох осіб (оскільки HSIZE_3 = HSIZE_4 = 0), належить за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильних груп (оскільки INC4 = INC5 = 0), не має у своєму складі пенсіонерів (ID_PENS = 0) та дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 0). Для такого домогосподарства готовність сплачувати більш високі тарифи за послуги холодного водопостачання та водовідведення складає:

Іншими словами, лише 17,7% таких домогосподарств готові платити більше за послуги вищої якості.

Приклад 2. Розглянемо далі модель прогнозування готовності споживачів послуг гарячого водопостачання платити більше за послуги кращої якості. Ця модель має вигляд (таблиця 3.10, модель 2):

Параметри цього рівняння пояснюються аналогічно тому, як це було зроблено у прикладі 1. Зокрема, вільний член рівняння +0.017 означає, що у домогосподарств, які складаються з однієї або двох осіб, належать за рівнем доходів до першої, другої або третьої квінтильних груп, не мають у своєму складі пенсіонерів та дітей у віці до трьох років, готовність платити за послуги гарячого водопостачання складає в середньому 1,7%. Коефіцієнт регресії, наприклад, при змінній INC5, який становить +0.319, означає те, що за інших рівних умов для домогосподарств, які належать до п'ятої квінтильної групи за рівнем доходів, готовність платити більше зростає в середньому на 31,9%.

Використовуючи дане рівняння, розрахуємо готовність платити для домогосподарства, яке складається з 4 або більше осіб (HSIZE_4 = 1), належить за рівнем доходів до п'ятого (найвищого) квінтилю (INC5= 1) і має у своєму складі дітей у віці до 3-х років (ID_CH3 = 1). Цей тип домогосподарства розміщено у додатку Д під номером 16.

Для такого домогосподарства готовність сплачувати більш високі тарифи за послуги гарячого водопостачання складає:

Тобто, близько 89% домогосподарств такого типу готові сплачувати більш високі тарифи за гарячу воду, якщо якість цієї послуги покращиться.

У таблиці 3.10 наведено також середні значення готовності платити більше за кожним видом послуги окремо, які були розраховані як середньозважені з врахуванням кількості домогосподарств кожного типу. На підставі цих даних, приходимо до висновку, що готові сплачувати більше за вищу якість:

28,5% домогосподарств - за послуги холодного водопостачання та водовідведення;

29,0% домогосподарств - за послуги централізованого гарячого водопостачання;

28,4% домогосподарств - за послуги центрального опалення.

Отже, в цілому, населення найшвидше є готовим оплачувати за більш високими тарифами послуги централізованого гарячого водопостачання порівняно з іншими видами комунальних послуг.

Готовність платити більше залежно від типу домогосподарства. На основі використання цієї моделі було розраховано середню готовність оплачувати комунальні послуги за більш високими тарифами для домогосподарств різного типу і складу. Зокрема, було проведено додаткові розрахунки для домогосподарств залежно від:

рівня середньодушових сукупних доходів (табл. 3.12);

кількості членів сім'ї (табл. 3.13);

наявності у їхньому складі пенсіонерів (табл. 3.14);

наявності у їхньому складі дітей у віці до 3 років (табл. 3.15);

Як свідчать результати аналізу:

вищою є готовність платити у домогосподарств, які складаються з трьох та більшої кількості осіб;

наявність у складі домогосподарств пенсіонерів завжди негативно впливає на готовність сплачувати більш високі тарифи;

щодо дітей у віці до 3-х років, то їх наявність у складі домогосподарства позитивно впливає на готовність платити більше.

Разом з тим, результати розрахунків, наведені у таблиці 3.12, не відображають наявність чіткого зв'язку між середньодушовими сукупними доходами домогосподарств та їх готовністю платити більше. Це пояснюється тим, що в таблицях наведено середні значення готовності платити, які визначаються впливом декількох факторів одночасно. А саме, одержані результати сформовано під впливом таких факторів, як доход, розмір домогосподарства, наявність дітей та пенсіонерів (а їх вплив на готовність платити є різним як за напрямком, так і за інтенсивністю).

Більш чіткий взаємозв'язок між доходами та готовністю домогосподарств платити більше простежується у моделях, наведених у таблиці 3.10. Зокрема, результати свідчать, що домогосподарства, які належать до вищих квінтилей за рівнем доходів, за інших рівних умов висловлюють більшу готовність сплачувати послуги за вищими тарифами.

Недоліком лінійної імовірнісної моделі є те, що інколи значення показника "готовність платити більше" може перевищувати одиницю або ж бути від'ємним (наприклад, для домогосподарств, які складаються з однієї особи пенсіонера і відносяться до першого квінтиля за доходами, готовність оплачувати за вищими тарифами послуги гарячого водопостачання дорівнює - 0.023). У таких випадках слід вважати, що значення готовності сплачувати більш високі тарифи дорівнює відповідно 1 та 0.

Таблиця 3.12 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від рівня середньодушових сукупних доходів

Групи за сукупними доходами на особу	Середній розмір домогос-подарства (осіб)	Частка домогоспо-дарств з пенсіонерами (%)	Частка домогоспо-дарств з дітьми до 3 років (%)	середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу)
				за холодне водопостачання та водовідведення	за централізоване гаряче водопостачання	за центральне опалення
1	3,69	32,10	13,38	29,82	29,43	29,13
2	3,32	24,26	7,03	31,01	24,10	29,51
3	2,55	30,19	4,86	26,64	28,88	28,05
4	2,12	41,47	2,54	28,69	32,40	28,33
5	1,50	48,21	1,90	26,20	30,45	26,66
Всього	2,64	35,25	5,94	28,48	28,96	28,35

Таблиця 3.13 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від кількості членів

розмір домогосподарства	середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей , що мають відповідну послугу)
	за водопостачання та водовідведення	за централізоване гаряче водопостачання	за центральне опалення
одна особа	19,95	23,87	20,91
дві особи	25,26	27,26	24,73
три особи	31,31	29,64	31,96
чотири та більше осіб	32,40	31,30	31,39
Всього	28,48	28,96	28,35

Таблиця 3.14 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі пенсіонерів

наявність пенсіонерів в домогосподарстві	середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу)
	за водопостачання та водовідведення	за централізоване гаряче водопостачання	за центральне опалення
немає пенсіонерів	33,92	31,72	32,96
є пенсіонери	17,98	19,45	17,84
Всього	28,48	28,96	28,35

Таблиця 3.15 - Середня готовність домогосподарств оплачувати послуги за більш високими тарифами залежно від наявності у їхньому складі дітей у віці до трьох років

наявність в домогосподарстві дітей до трьох років	середня готовність сплачувати більше (у % до загальної кількості сімей, що мають відповідну послугу)
	за водопостачання та водовідведення	за централізоване гаряче водопостачання	за центральне опалення
Ні	27,37	27,37	27,08
Так	45,82	53,06	47,07
Всього	28,48	28,96	28,35

4 Проектування і розробка інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення інформаційної системи

Розвиток комп'ютерної інформаційної технології нерозривно пов'язаний з розвитком інформаційних систем, які в економіці використовуються для автоматизованого (людини-машинного) розв'язування економічних задач. Для розв'язування будь-якої задачі з допомогою комп'ютера необхідно створити інформаційне забезпечення (забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розв'язування задачі, за якою складається програма для електронно-обчислювальної машини (ЕОМ). Спрощену схему розв'язування економічної задачі, у даному випадку, оптимального розподілу інвестицій, зображено на рисунку 4.1. Необхідна для розв'язування інформація може надходити безпосередньо (вхідна інформація) або через систему інформаційного забезпечення, яка може поповнюватися за рахунок нової інформації.

Рисунок 4.1 - Схема автоматизованого розв'язування економічних задач

4.1 Інформаційне забезпечення

Загальна характеристика інформаційного забезпечення

Загальну структуру інформаційного забезпечення представлено на рисунку 4.2. Важливою складовою інформаційного забезпечення є інформаційна база, що складається з машинної і позамашинної інформаційної бази.

Рисунок 4.2 - Структура інформаційного забезпечення

Машинна інформаційна база - частина інформаційної бази ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, що зберігаються в пам'яті ЕОМ і на магнітних носіях.

Машинна інформаційна база складається з інформаційних файлів, що можуть бути організовані у виді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних чи файлів у виді бази даних, тобто інтегрованої сукупності зв'язаних між собою файлів, якими керує система керування базами даних (СУБД).

Файл - це ідентифікована сукупність логічно зв'язаних між собою даних, що розташовані поза програмою в зовнішній пам'яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.

Організація збирання й передавання первинної інформації

Первинна інформація збирається автоматизовано, тобто виписування первинного документа відбувається за допомогою технічного устаткування що доповнюється рівнобіжним формуванням машинного носія. У випадку автоматичного збору інформації вона автоматично реєструється.

Перелік джерел та носіїв інформації:

- продуктивність об'єктів, яка установлена на основі техніко-економічних розрахунків;

- оцінки доходів і витрат домогосподарств (одержані методом "малих територій" на підставі даних Держкомстату за результатами вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у 2005 році);

- результати вибіркового обстеження споживачів комунальних послуг у м. Дніпропетровську, проведеного у грудні 2006 року;

- дані про суми нарахувань комунальних підприємств за надані населенню послуги станом на лютий 2007 року.

Побудова системи класифікації та кодування

Класифікація і кодування - це дві невід'ємні частини одного процесу - перекладу різної економічної інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ.

Класифікація - це поділ об'єктів на частині по їхній подобі чи відмінності згідно з прийнятими методами.

Кодування - це створення і присвоєння коду класифікаційному групуванню й об'єкту класифікації (чи присвоєння об'єкту визначеного коду).

Класифікатори техніко-економічної інформації можуть створюватися системним чи локальним способом. По системному способі інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів керування (підприємство, міністерство, відомство й ін.), по локальному - у рамках одного підприємства, чи організації установи.

Класифікація та кодування об'єктів відбувається за допомогою абревіатур їх повної назви, а також нумерування. Кодування відбувається локальним способом.

Проектування форм первинних документів, машинограм та відеокадрів

Всі форми документів розроблені відповідно до державних стандартів та узгоджені відповідно.

4.2 Організаційне забезпечення

Посібник користувача наведений у додатку Е і має такі підрозділи:

§ вступ;

§ системні вимоги

§ підготовка до роботи;

§ опис операцій;

§ аварійні ситуації.

4.3 Технічне забезпечення

Для створення інформаційної системи управління для вирішення задач економіко-математичного моделювання може використовуватися на автоматизованому робочому місці (АРМ) будь-якого працівника управління МКВП "Дніпроводоканалу". Установлена на АРМ комп'ютерна техніка має відповідати таким мінімальним вимогам:

процесор AMD Athlon XP;

системна плата;

оперативна пам'ять не менше 32 Мбайт;

жорсткий диск (об'їм не менше 6 Гбайт);

накопичувач гнучких магнітних дисків;

привід CD-ROM;

клавіатура;

маніпулятор "миша";

монітор;

принтер;

модем.

4.4 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення системи є взаємопов'язаним комплексом модулів, об'єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим розв'язку задачі. При цьому користувачу надана можливість в діалоговому режимі управляти роботою програми.

Загальна характеристика програмного забезпечення

Для реалізації об'єкта розроблення необхідна операційна система Windows 9x, інтегрований пакет Microsoft Office. Безпосередньо для створення інформаційної системи використан додаток Microsoft Excel. Вибір цього пакета прикладних програм зумовлений тим, що він є найдоступнішим та найпопулярнішим у наш час. Важливим є такий аспект, що для користування цим пакетом непотрібно особливих знань та умінь.