Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"

Поняття міжнародного валютного права та світової валютної системи. Групи валютно-кредитних відносин у міжнародному співробітництві. Загальна характеристика Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.11.2010
Размер файла 35,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Контрольна робота

з Управління зовнішньою економічною діяльністю

на тему: Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”

Виконав: студент 5 курсу

Факультет економічний

Спеціальності: міжнародна економіка

Огороднік О.П.

Перевірила: Сербина Г. М.,

старший викладач

Київ, 2011

План

ВСТУП

1 Міжнародне валютне право

2 Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

ВСТУП

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Питання існування правових підстав фінансової відповідальності та дотримання законної процедури її реалізації вже тривалий час є предметом наукової дискусії. Генезис фінансового законодавства України все більш насичується такими категоріями фінансового права як фінансове правопорушення, фінансові санкції, фінансова відповідальність. Однак практично відсутній розвиток законодавства та наукові дослідження, які б мали предмет пошукувань у галузі низки процесуальних проблем реалізації фінансової відповідальності.

Водночас питання дотримання законності при притягненні до фінансової відповідальності за податкові правопорушення мають дуже важливе практичне завдання. Законне та обґрунтоване донарахування сум податкових зобов'язань та їх стягнення призведе, з одного боку, до підвищення рівня фінансового правопорядку, з другого - до зростання надходжень до державного та зведеного бюджетів. Дуже важливим буде дотримання критерію законності під час здійснення повноважень органами державної податкової служби.

З метою демократизації суспільства, надійного захисту прав і свобод його громадян і вставлення верховенства права у будь-якій демократичній державі законодавчо закріплений принцип жорсткого регламентування та обмеження впливу Держави на громадян та інших суб'єктів правового регулювання державної влади. Власне це й є однією з основних гарантій прав і свобод людини, виконання якої в Україні забезпечено Конвенцією “Про захист праві основних свобод людини”, до якої приєдналасяУкраїна[1].

Тому Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185 від 23.09.94р., і його складові розглянемо надалі, з врахуванням інших підзаконних актів і міжнародного права, щодо порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Дана письмова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел 10 найменувань та додатку. Загальний обсяг контрольної роботи становить __ сторінок.

1 Міжнародне валютне право

Міжнародні фінанси вважаються засобом обслуговування процесу перерозподілу грошового капіталу та переміщенні товарів і послуг через митні кордони країн. Відносини, що виникають у сфері розширенням і поглибленням міжнародного економічного співробітництва в умовах глобалізації, мають фінансово-валютні риси. Ці відносини регулюються нормами і принципами міжнародного валютного права.

У сучасних умовах світова валютна система - це форма організації міжнародних валютних відносин, що обумовленні розвитком світового господарства та юридично зафіксовані у міжнародних угодах.

У сфері міжнародного економічного співробітництва валютно-кредитні відносини поділяються на чотири великих групи:

- торгові та платіжні угоди, що передбачають виконання кредитних операцій на основі довготермінового клірингу;

- угоди про економічне та промислово-технічне співробітництво;

- міждержавні угоди про постачання товарів на компенсаційній основі;

- спеціальні кредитні угоди.

Конкретними факторами подібних угод можуть бути: міжнародний факторинг, міжнародний форфейтинг, міжнародний фінансовий лізинг тощо. Для регулювання міжнародних валютних відносин використовуються міжнародно-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах (наприклад, Ямайські угоди 1978р. про перехід країн - членів Міжнародного валютного фонду до багато валютної системи).

Міжнародне валютне право має за предмет правового регулювання саме міжнародні валютні відносини. Вони виникають з приводу валютних коштів та цінностей, що беруть участь у сфері міжнародного економічного співробітництва держава та інших суб'єктів. До валютних коштів належить іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо), цінні папери в іноземній валюті (акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності.

Таким чином, міжнародне валютне право - це система міжнародно-правових норм і принципів, що регулюють міжнародні валютні відносини.

Міжнародне валютне право відповідає розробленим критеріям і резервної одиниці СПС (спеціальних прав позичання) в системі МВФ.

Поряд з міжнародним валютним правом, участь у правовому регулюванні відносин в міжнародній валютній системі беруть й такі правові комплекси, як внутрішньодержавне право та транснаціональне право. Головними провідниками транскордонного руху фінансів виступають банки, біржі, фонди (ТНК/ТНБ) - основні оператори системи. Предметом правовідносин у міжнародній валютній системі є національні правові режими валютної сфери, форми міжнародних розрахунків, стан платіжного балансу, правові режими міжнародних валютних ринків, умови обігу валют, кредити, боргові зобовязання і т п.

Міжнародні валютні відносини здійснюються на основі внутрішнього права держав-учасниць відносин, а також за допомогою транснаціонального права та звичаїв ділового обігу.

Основними джерелами правового регулювання цих відносин є зовнішньоекономічні договори, міжбанківські двосторонні та багатосторонні договори та ін..

Як відомо, валютні платежі та надходження держави у її взаємодії з іншими державами умовно розподіляються на: операції зовнішньоторгові (за поточними рахунками), операції інвестиційні; операції з набуття резервів (за рахунками офіційних резервів). Для регулювання платіжного балансу часто використовують методи корегування валютного курсу шляхом девальвації або ревальвації національної валюти. Девальвація - це зниження її ціни відносно інших валют, що дозволяє виробнику за ту ж кількість іноземної валюти тримати більшу кількість національної валюти.

Взагалі, сфера валютних відносин сьогодені значно нерегульована. У механізмі правового регулювання діє принцип «дозволено усе, що прямо не заборонено законом».

Валютні операції здійснюються у формі купівлі-продажу валюти, цінних паперів та в деяких інших форомах. Що пов'язані з рухом капіталів, з інвестуванням.

Основна частина (80-90%) операцій з валютою здійснюється між великими банками за уніфікованими правилами шляхом угод із негайним постачанням валюти (на другий робочий день з дня укладання угод) або термінових угод (форвардних, опціонів, угодів своп) тощо [2].

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Слід зазначити, що розрахункові операції банків здійснюютьсяі керуються у Господарському Кодексу України статтею 341 Розрахункові операції банків, у якій зазначається[3]:

1. Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахінків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері.

2. Для здійснення розрахунків суб'єктами господарювання зберігають грошові кошти банків на відповідних рахунках.

3. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог є, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних вимог та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів.

4. При безготівкових розрахунках усі платежі проводяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків.

5. Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування . договір повинен містити реквізити сторін, умови відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надається банком, обов'язки сторін та відповідальність за іх невиконання, а також умови припинення договору.

Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. { Частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 1108-V ( 1108-16 ) від 31.05.2007 }

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею [4].

У кримінальному кодексі України, розділі VII злочини у сфері господарської діяльності, передбачено:

Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнання та їх виготовлення

1. Підробка документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а так само придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю

1. Здійснення без державної реєстрації, як субекта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької діяльності та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензування відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, - карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

2. Здійснення банківської діяльності або банківських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без державної реєстрації або без спеціального дозволу, одержання якого передбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

У разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента [5].

Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку.

Якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин, наприклад, див. (ДОДАТОК А) [6].

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

2 Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”

Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке значення:

1) «валютні цінності»:

- валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

- іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

- банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

2) «валютні операції»:

- операції пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезення, переказування і пересилання за її межі валютних цінностей;

3) «уповноважений банк» - будь-який комерційний банк офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів;

4) «конвертована валюта» - іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України;

5) «резиденти»:

- фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

6) «нерезиденти»:

- фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають а території України;

- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Щодо операцій з валютними цінностями, то право власності на валютні цінності передбачено статтею 2:

1. Резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків передбачених законодавчими актами України.

2. Резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Стаття 3. Статус валюти України

1. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

2. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України. Суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.

Стаття 4. Порядок використання надходжень у іноземній валюті Пункти 1, 2, 3 виключено на підставі Закону N 295/97-ВР від 03.06.97.

Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів, які випливають з абзаців четвертого, п'ятого, шостого підпункту «а» пункту 4 статті 5 цього Декрету.

Національний банк України зобов'язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і з цією метою може виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

Стаття 5. Ліцензії Національного банку України

1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування з цим Декретом.

2. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

3. Уповноважені банки та інші фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку, що одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами.

4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентами і нерезидентами на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальні ліцензії потребують такі операції:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:

- вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;

- вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

- платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;

- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;

- Вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;

- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що справляється Європейською організацією з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, вчиненої в м. Брюселі 12 лютого 1981 року та інших міжнародних договорів;

б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України.

Стаття 6. Порядок організації торгівлі іноземною валютою

1. Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

2. Уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України:

а) від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

б) мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

Стаття 7. Порядок організації розрахунків у іноземній валюті

У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Стаття 8. Валютний (обмінний) курс

1. Для валютних операцій використовуються валютні курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України

2. Національний банк може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

3. Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями купівлі і продажу іноземної валюти готівкою національного оператора поштового зв'язку.

Стаття 9. Зобовязання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна. Національний банк України гарантує таємницю інформації, відповідно до положень статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Стаття 10. Звітність про валютні операції

1. Порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України.

2. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею16 цього Декрету.

Стаття 12. Сфера валютного контролю.

1. Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, а також про майно, що підлягає декларуванню.

Звісно велику роль відіграють функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю. Національний банк України є головним органом валютного контролю, що :

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компенсації інших державних органів;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

ВИСНОВКИ

Міжнародні розрахунки здійснюють безготівковим способом через уповноважені банки, які організовують ці розрахунки, кредитують відповідних клієнтів і надають їм гарантії. Державне регулюванняоперацій із міжнародних розрахунків за експортні та імпортні товари і послуги організовується згідно з валютним законодавством України.

Одним з головних методів державного регулювання валютнихоперацій є ліцензування валютних операцій здійснюється відповіднодо Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютногорегулювання і контролю» та «Порядку надання ліцензій» НБУ на правоздійснення комерційними банками операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою № 243 правління НБУ від 27.09.1995 р.

Відповідно до ст. 1 і 2 цього Закону “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” , виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Не допускається здійснення імпортних операцій резидентів, якщо відстрочення поставки перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Внаслідок порушення резидентами зазначених термінів податкові органи нараховують пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 ст.14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам [7].

Отже, розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами можуть здійснюватись у будь-яких формах, які прямо не заборонені законом, у т. ч. як у грошовій формі, так і шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Законом №185/94-ВР передбачені обмеження щодо термінів зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їхні валютні рахунки в уповноважених банках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конвенція про захист прав і основних свобод людини, ратифікована Україною17.07.97 р. // Офіційний вісник України, N 13, 1998 р.

2. Веприняк Д.М., Боярська З.І., Терещенко Н.М. Міжнародне економічне право: Навчальний посібник / Загальна ред.. Д.М. Веприняка. - К.: «Інтерсервіс», 2009. - 260 с.

3. Господарський кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 берез. 2008 р.: - К.: Вид. ПАЛИВОДА А,В,, 2008. - 192 с.

4. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=185%2F94-%E2%F0

5. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 лип. 2008 р.: - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. - 188 с.

6. http://www.kyivsta.gov.ua/news/2008/02/0219_8.htm

7. http://www.marazm.org.ua/zed/17_9.html

8. http://enbv.narod.ru/text/Econom/finance/stoyko/str/32.htm

9. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185 від 23.09.94р.

10. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KMD93017.html

ДОДАТОК А

Для захисту інтересів держави в сфері зовнішньоекомічних відносин у структурі Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва створено відділ контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Одним із завдань, що стоять перед працівниками цього відділу, є здійснення контролю за станом розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами.

У ході перевірок працівники підрозділу виявляють несвоєчасне проведення розрахунків по заборгованості, яка виникла при здійсненні експортних та імпортних операцій та у відповідності до статті 4 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховують пеню за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, до моменту повернення валютних цінностей.

Так, у листопаді 2007 року перевіряючи зовнішньоекономічну діяльність ТОВ «М», працівниками підрозділу було встановлено, що зазначене підприємство відповідно до контракту від 02.02.2007р. з компанією «L» (Кіпр) здійснило передплату за обладнання на загальну суму 1202,5 тис. доларів США. За вказаним контрактом обладнання товариству не надійшло. Валютні кошти на загальну суму 1202,5 тис. доларів США були повернуті нерезидентом на валютний рахунок ТОВ «М» з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортних операціях. За порушення вимог Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» товариству «М» нараховано пеню у розмірі 141,2 тис.грн.

Нарахована податківцями сума пені сплачена підприємством до бюджету держави.

Протягом 2007 року працівниками підрозділу проведено 131 перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо дотримання ними вимог валютного законодавства. За результатами таких перевірок податківцями донараховано 1553,6 тис.грн.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва


Подобные документы

  • Основні напрями валютного регулювання. Особливості правового регулювання валютних відносин в Україні. Принципи валютного контролю. Відповідальність за порушення валютного законодавства. Форми організації валютного регулювання та валютного контролю.

    курсовая работа [32,7 K], добавлен 19.11.2010

  • Валюта та валютні цінності. Передумови та періоди становлення валютного ринку України. Сучасна система регулювання валютного ринку в Україні. Резиденти та нерезиденти. Порядок обов'язкового продажу частини надходжень у іноземній валюті.

    реферат [23,2 K], добавлен 08.10.2007

  • Сутність валютного ринку, його класифікація, структура, основні функції. Поняття та різноманітність фінансових операцій. Дослідження валютного ринку України та його сучасного стану. Нормативно-правова основа функціонування та принципи його регулювання.

    курсовая работа [69,3 K], добавлен 29.12.2013

  • Поняття та структура валютного ринку, методи валютного регулювання. Аналіз функціонування валютного ринку в Україні: оцінка попиту і пропозиції; динаміка валютного курсу. Вдосконалення валютного законодавства, його вплив на розвиток фінансового ринку.

    курсовая работа [261,2 K], добавлен 19.04.2014

  • Історія виникнення та організаційна структура Міжнародного валютного фонду (МВФ). Аналіз діяльності МВФ в Україні. Вплив фінансової кризи на відносини України з міжнародними фінансовими організаціями. Основні проблемні моменти у стосунках України з МВФ.

    курсовая работа [386,4 K], добавлен 14.12.2013

  • Сутність валютної системи та валютного ринку. Види та основні елементи валютної системи. Валютний ринок: види, функції та учасники. Механізм формування валютного курсу. Особливості формування валютної системи та валютного ринку, аналіз її сучасного стану.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 13.02.2010

  • Поняття та класифікація валютних операцій, їх завдання та значення у структурі валютного ринку. Сучасний стан валютного ринку в Україні та його вплив на банківську систему. Поняття валютного курсу, його різновиди та фактори, які впливають на нього.

    дипломная работа [4,3 M], добавлен 16.12.2013

  • Сутність валютного ринку та його структура. Функції валютного ринку, групи суб'єктів. Структура та особливості функціонування. Валютні операції на світовому валютному ринку. Валютний ринок України та проблеми його існування в умовах української економіки.

    реферат [21,0 K], добавлен 18.10.2007

  • Суть валютного ринку, функції. Ринкове та державне регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин. Особливості сучасних міжбанківських валютних ринків. Валютні операції та торгівля валютою. Порядок переміщення валюти через митний кордон України.

    курсовая работа [137,2 K], добавлен 08.04.2014

  • Валютний курс та способи його визначення. Принципи функціонування валютного ринку. Світовий досвід регулювання валютного ринку. Роль держави в процесі курсоутворення. Запровадження плаваючого валютного курсу: переваги й недоліки механізму курсоутворення.

    дипломная работа [414,8 K], добавлен 24.09.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.