Права та обов'язки платників податків

Одним із найважливіших питань формування належних відносин між платниками податків та органами державної податкової служби, безумовного дотримання норм податкового законодавства та підтримки високої податкової дисципліни є чітке визначення та врегулювання у законодавчому порядку прав та обов'язків платників податків.

І. Права платників податків

В умовах чинного податкового законодавства права платників податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюються ст. 10 Закону України «Про систему оподаткування» в редакції від 18.02.97 р. N 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Вони складаються всього із трьох пунктів і на сьогодні уже не в повному обсязі відображають увесь комплекс взаємовідносин платників податків з податковими органами.

Проект Податкового кодексу України значно розширює перелік прав платників податків і додатково встановлює такі з них, які сприятимуть створенню партнерських відносин між платниками податків та податковими органами, уникненню можливих конфліктних ситуацій та поліпшенню інформатизації суб'єктів підприємницької діяльності.

Порівняємо права платників податків, які визначені чинним законодавством, із переліком таких прав, передбачених у проекті Податкового кодексу України.

Розглянемо детальніше вищезазначені права платників податків, передбачені у проекті Податкового кодексу України.

Щодо окремих податків для юридичних та фізичних осіб у проекті Податкового кодексу передбачено пільги. Порядок встановлення, скасування та використання податкових пільг регулюється ст. 1007 проекту Кодексу. Податкові пільги можуть бути встановлені шляхом:

зменшення бази або об'єкта оподаткування;

запровадження знижених податкових ставок;

зменшення нарахованих сум податків;

звільнення від сплати податків окремих категорій платників;

надання відстрочки (розстрочки) у сплаті податків.

Таким чином, за наявності відповідних підстав платники податків мають невід'ємне право користуватися податковими пільгами у порядку, встановленому Податковим кодексом.

Принципово новою нормою у проекті Кодексу є застосування податкового компромісу. Податковий компроміс -- це досягнення згоди між платником податків та органом державної податкової служби щодо обсягів та умов погашення податкового зобов'язання або його частини, з нарахуванням пені або без такої. Застосування податкового компромісу полягає у наданні відстрочки, розстрочки або часткового списання податкового боргу для сумлінних платників податків, які в силу об'єктивних причин чи форс-мажорних обставин опинились в скрутному фінансовому становищі. Розстроченню та відстроченню податкових зобов'язань присвячено окрему статтю --16067 проекту Кодексу.

У переліку прав, передбачених у проекті Кодексу, особлива увага приділяється питанням інформаційного обслуговування платників податків. Кожен платник податків має право одержувати безоплатну інформацію про чинні податки, збори та інші обов'язкові платежі, консультації з питань застосування податкового законодавства. Такі послуги платникам податків надають управління та відділи по роз'ясненню податкового законодавства. Юридичним особам необхідно звертатися до податкових органів за місцем своєї реєстрації, а фізичним особам -- за місцем проживання. Крім усних консультацій, у тому числі наданих через інформаційно-довідкову телефонну службу «007», платники податків мають право одержувати письмові роз'яснення з питань застосування податкового законодавства від органів державної податкової служби на підставі відправлених на їхню адресу письмових запитів.

Відносно прав платників податків під час здійснення перевірок органами державної податкової служби або опитування щодо правильності нарахування, повноти й своєчасності сплати податків та фінансових санкцій за правопорушення в сфері оподаткування, то платник податків має право бути присутнім під час проведення таких перевірок, ознайомлюватися з актами цих перевірок та одержувати їх копії, давати пояснення щодо обчислення та сплати податків.

Органами державної податкової служби можуть провадитися безвиїзні, виїзні та оперативні перевірки. Присутність платників податків під час проведення безвиїзних перевірок, які здійснюються податковими органами за своїм місцезнаходженням на підставі бухгалтерських звітів, балансів, декларацій, -- не обов'язкова. Виїзні перевірки можуть бути плановими (документальними та оперативними) або позаплановими (документальними, повторними документальними, оперативними та зустрічними). Всі вони провадяться за місцезнаходженням платників податків, місцем провадження господарської діяльності чи за місцем розташування об'єктів оподаткування.

У статті 16088 «Порядок проведення перевірок» проекту Кодексу зазначено, що право на проведення документальної планової виїзної перевірки надається лише у тому разі, коли суб'єкту господарської діяльності не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки належним чином вручено письмове повідомлення, у якому зазначені підстава перевірки, дата початку і термін, у який передбачається її проведення, а також права і обов'язки платника податків.

Слід зазначити, що без попереднього повідомлення платників податків здійснюються оперативні, документальні позапланові виїзні (в тому числі повторні) та зустрічні позапланові виїзні податкові перевірки.

Оперативна перевірка провадиться у випадках, передбачених п. 7 ст. 16088 проекту Кодексу, за рішенням керівника податкового органу у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щодо дотримання суб'єктами підприємницької діяльності чинного порядку проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти.

Документальні та зустрічні позапланові виїзні перевірки (в тому числі повторні) провадяться органами державної податкової служби також в окремих випадках, передбачених пунктами 8 -- 9 ст. 16088 проекту Кодексу.

Платнику податків необхідно також знати, що право посадових осіб органів державної податкової служби на проведення як планових, так і позапланових перевірок підтверджується відповідним посвідченням за підписом керівника податкового органу або його заступника.

Що стосується актів перевірок, то платник податків зобов'язаний їх підписувати, а у разі незгоди з ними має право подавати письмові мотивування таких незгод (письмово засвідчити свою відмову від підписання акту з викладенням її причин).

Крім того, у проекті Податкового кодексу за платниками податків не лише зберігається, а й доповнюється по суті свого змісту право оскаржувати в установленому законом порядку рішення та дії або бездіяльність органів державної податкової служби. Передбачено більш справедливу апеляційну процедуру, протягом якої не застосовуються нарахування пені та штрафних санкцій.

Необхідно підкреслити, що новизною та однією із переваг проекту Податкового кодексу над чинним податковим законодавством є те, що в ньому чітко визначено порядок узгодження податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, а також новий механізм подання платником податків скарг та їх розгляду органами державної податкової служби (ст. 16049).

Особливої уваги заслуговує право платника податків представляти свої інтереси в органах державної податкової служби безпосередньо або через уповноваженого чи законного представника. У проекті Кодексу ці питання врегульовані статтею 1038. Враховуючи, що такі положення є новими у переліку прав платників податків, розглянемо їх детальніше.

Законними представниками юридичної особи є відповідальні посадові особи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, договором, актом органу юридичної особи або адміністративним актом.

Законними представниками фізичної особи у випадках, передбачених Кодексом, можуть бути батьки (усиновителі), опікуни, піклувальники або особи, призначені органом опіки і піклування, якщо фізична особа безвісти відсутня, чи інші особи за наявності у них документів, що посвічують їх родинні зв'язки або повноваження.

Уповноваженим представником платника податків може бути особа, яка уповноважена платником податків представляти його інтереси в контролюючих органах або в судах (арбітражних судах).

Не можуть бути представниками платника податків посадові особи контролюючих органів, судді, слідчі, прокурори, а також колишні особи контролюючих органів протягом встановленого терміну.

У випадках, передбачених Податковим кодексом, платник податків має право на своєчасне повернення або залік сум надміру сплачених або стягнених податків. Порядок заліку та повернення надміру сплачених податків визначено в окремій 108-й главі проекту Кодексу (статті 16094 --16096).

Так, суми податків і фінансових санкцій, що надміру надійшли до бюджетів внаслідок їх неправильного обчислення або сплати, підлягають заліку в рахунок платежів майбутніх періодів або поверненню платникам податків (крім випадків наявності у таких платників податкової заборгованості). У разі наявності у платників податків податкової заборгованості залік або повернення надміру сплачених податків провадяться лише після повного погашення такої заборгованості.

Підставою для проведення заліку або повернення сум податків є письмова заява платника податків та висновок податкового органу про наявність суми переплати за видами податків. Слід підкреслити, що у проекті Кодексу окремо визначено порядок заліку або повернення сум податків, які надміру надійшли до бюджетів з вини платників податків та з вини органів державної податкової служби.

У проекті Податкового кодексу передбачено адекватну відповідальність за порушення податкового законодавства. Тому платники податків мають право вимагати від посадових осіб органів державної податкової служби під час здійснення ними дій щодо платника податків додержання вимог податкового законодавства та міжнародних договорів України.

До переліку обов'язків контролюючих органів, передбаченого у проекті Кодексу, входить дотримування податкової таємниці та порядку зберігання інформації про платників податків. Відповідно до цього платники податків мають право вимагати від органів державної податкової служби та їх посадових осіб додержання податкової таємниці та конфіденційної інформації.

Конфіденційною податковою інформацією є інформація обмеженого доступу, яка перебуває у володінні, користуванні або розпорядженні органів державної податкової служби, крім інформації, що становить державну таємницю. До конфіденційної податкової інформації, зокрема, належить інформація про платників податків -- фізичних та юридичних осіб, отримана органами державної податкової служби у зв'язку з виконанням покладених на них функцій, крім інформації про невиконання ними податкових зобов'язань та вчинення інших правопорушень у сфері оподаткування.

Органи державної податкової служби мають право надавати інформацію про платників податків у порядку та у випадках, передбачених законом, а також за згодою платників податків.

Крім зазначених вище, платники податків мають також інші права, визначені у положеннях проекту Податкового кодексу щодо окремих податків. Наприклад, право платників податку на прибуток, що мають філії (відділення), сплачувати консолідований податок (п. 2 ст. 2006), право застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3 (п. 2 ст. 2080), право суб'єктів малого бізнесу застосовувати спеціальну систему оподаткування, обліку та звітності (глава 98), право сільськогосподарських підприємств сплачувати фіксований сільськогосподарський податок (глава 99) та багато інших.

II. Обов'язки платників податків

У чинному податковому законодавстві обов'язки платників податків визначені ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» в редакції від 18.02.97 р. N 77/97-ВР (зі змінами та доповненнями). Але цей перелік не повний. Окремі обов'язки сьогодні передбачені також іншими законодавчими та нормативними актами з питань оподаткування та обліку платників податків.

У проекті Податкового кодексу перелік обов'язків платників податків не збільшується, але стає більш упорядкованим, зрозумілим та вичерпаним.

Розглянемо перелік обов'язків платників податків який передбачено чинним податковим законодавством в порівнянні з переліком, визначеним у проекті Податкового кодексу.

Порядок та строки сплати податків і зборів встановлені відповідними положеннями Податкового кодексу окремо для кожного податку. Своєчасна сплата податків -- найважливіший обов'язок платників, тому вона займає стартову позицію у загальному переліку обов'язків платників податків.

Наступним обов'язком платників податків є своєчасна постановка на облік в органах державної податкової служби. Проектом Податкового кодексу України передбачено, що юридичні та фізичні особи -- суб'єкти підприємницької діяльності повинні у п'ятиденний термін з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (фізичні особи -- за своєю податковою адресою) для постановки на облік. Податковою адресою фізичної особи визначається місце постійного або переважного проживання та(або) місце одержання основного доходу.

Слід зазначити, що обліку платників податків відведено окрему главу 104 проекту Податкового кодексу, у статтях якої чітко викладені питання щодо порядку взяття на облік та зняття платників податків з обліку в органах державної податкової служби. Складання податкової звітності -- окрема ділянка роботи платника податків. Для складання податкової звітності та звітності про фінансово-господарську діяльність платники податків зобов'язані окремо від фінансового обліку вести податковий облік. Декларації (розрахунки) та інша податкова звітність заповнюється платниками податків відповідно до інструкцій про порядок її заповнення. Звітність платника податків повинна зберігатися у терміни, встановлені законами, якщо інше не передбачено Податковим кодексом. Порядок складання та подання податкової звітності до органу державної податкової служби, а також внесення змін до податкової звітності визначено у статтях 16011 -- 16014 проекту Податкового кодексу. Слід підкреслити, що платник податків -- суб'єкт підприємницької діяльності незалежно від того, чи провадив він підприємницьку діяльність у звітному періоді, повинен подати податкову звітність за такий період. Податкова звітність подається за кожний звітний період.

Ряд обов'язків у платників податків виникає під час проведення перевірок органами державної податкової служби. Насамперед вони зобов'язані допускати посадових осіб органів державної податкової служби до перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства, до обстеження приміщень, які використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування.

Порядок, періодичність і терміни проведення виїзних податкових перевірок регулюються окремими статтями проекту Податкового кодексу. Щодо обстеження територій, то проектом Кодексу передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби для перевірки правильності обчислення баз оподаткування та нарахування податків можуть обстежувати території, які використовуються для здійснення господарської діяльності, виробничі, складські, торговельні та будь-які інші приміщення (споруди) суб'єктів господарської діяльності, що є об'єктами оподаткування або використовуються для одержання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування.

Платники податків зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень і підписувати акти перевірок. У разі відмови від підписання акта необхідно письмово засвідчити таку відмову з обов'язковим викладенням її причин.

Банки та інші фінансово-кредитні установи мають право відкривати розрахункові та інші рахунки юридичним та фізичним особам -- суб'єктам підприємницької діяльності. Органи державної податкової служби повинні бути повідомлені у триденний термін з дня відповідно відкриття або закриття банківських рахунків.

Знання та використання прав, безумовне виконання обов'язків кожним платником податків -- найважливіші умови формування високої податкової культури, ділового та безконфліктного спілкування підприємців і податківців. Податковий кодекс як економічна конституція України не лише сприяє поліпшенню податкового клімату в державі, а й установлює єдині «правила гри», за порушення яких передбачається адекватна відповідальність.

Література

1. Гега П. та ін. Основи податкового права. - К.: «Знання», 2002

2. Закон України « Про систему оподаткування»

3. Головна державна податкова інспекція України. Основи оподаткування в Україні.-Київ. «Укртиппроект», 2003.