Фінансові бюджети підприємств

Дуже часто на підприємствах не формується плановий баланс і не аналізується його структура, не прогнозується динаміка зміни фінансової стійкості й ліквідності. Відсутність такого аналізу на етапі довгострокового планування істотно знижує його ефективність як інструменту управління підприємством. Фінансовий план лише тоді стане реальним інструментом управління компанією, коли його виконання можна буде оперативно контролювати.

Дослідження проблем фінансового планування свідчить, що разом із зростанням розміру малих підприємств і переходом їх у статус середніх зростає потреба у фінансовому аналізі і обґрунтованому фінансовому плануванні. Для малих підприємств значною потребою є прогнозування грошових потоків, оскільки тільки стабільність надходження виручки та правильність визначення витрат виступають гарантом їх безперервної діяльності [23].

Перехід національної економіки України на ринкові принципи функціонування та розвитку обумовлює необхідність кардинальних змін в системі управління, в тому числі, в плануванні діяльності підприємства. Особливо це стосується фінансового планування і прогнозування [16].

Шляхи вдосконалення фінансового бюджетування на підприємстві:

1 Використання при фінансовому бюджетуванні діяльності підприємства достатньої інформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і за якістю.

2. Фінансове бюджетування завжди повинно відповідати принципу обґрунтованості, що передбачає економічне обґрунтування фінансових показників, а також відображення в них реальних процесів економічного і соціального розвитку, збалансованості в них усіх фінансових ресурсів.

3. Самостійність підприємств у фінансовому плануванні дасть змогу їм при розробці фінансового плану гнучко реагувати на зміни зовнішніх та внутрішніх умов виробництва та збуту. Необхідність самостійності підприємства в фінансовому плануванні довів досвід примусового планування в колишньому СРСР, коли плани були нереальними, а фактичні дані завищеними.

4. Політика цін є одним з найважливіших елементів фінансового планування діяльності підприємства. Ціноутворення - складний процес, оскільки ціна є величиною принципово нестійкою. На неї впливає стан економіки, кон'юнктури ринку, політика конкурентів, посередники, покупці. Процес ціноутворення повинен відображати загальні цілі підприємства, бути тісно пов'язаними із ними. Підприємство повинно постійно вести роботу зі збору та аналізу цінової інформації про товари, аналогічні своїм, яка використовується при виборі цінової політики. При цьому стратегія цін повинна включати систематичні дії з цінами та планування рішень пов'язаних із ними, а також стратегії, які діють протягом певного часу для досягнення ширших цілей, що є в загальних або маркетингових планах підприємства.

5. Слід приділяти значну увагу проблемі гнучкості та надійності фінансового планування, актуальність якої зростає зі збільшенням обсягу виробництва, розширенням його структури та номенклатури, умовам, які склалися на ринку реалізації товарів і послуг. Гнучке фінансове планування необхідно розглядати як процес визначення фінансових потреб підприємства на плановий період, який дає змогу проводити структурну, організаційну, фінансову адаптацію до внутрішніх або зовнішніх умов, що змінюються. Застосування оптимізаційних розрахунків у практиці фінансового планування дає можливість підприємству гнучко та швидко реагувати на зміни ринку, підтримувати свою конкурентоспроможність, а також, прискорювати свій розвиток.

Практичне впровадження вказаних заходів дасть можливість усунути причини, що стримують впровадження фінансового планування на підприємствах і удосконалити фінансове планування відповідно до ринкових вимог, що позитивно вплине на фінансову діяльність підприємств різних форм власності. Планування повинно охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а також всі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера, то неминуче виникнення у цій ланці неузгодженості, і як наслідок цього зривів або порушення фінансово-господарської діяльності підприємства. Слід відзначити, що упровадження бюджетування на українських підприємствах практично завжди зіштовхується з методичними та організаційними проблемами. Трудомісткий процес упровадження системи бюджетування може тривати місяцями і навіть роками. Крім тимчасових витрат він вимагає наявності висококваліфікованих фахівців в області бюджетування та комп'ютерних технологій, без яких цей процес здійснити неможливо. Як правило, українські підприємства залучають фахівців консалтингових фірм, адже це обходиться їм дешевше і значно надійніше. Крім того, консалтингові фірми не тільки можуть здійснювати фінансове планування, фінансовий аналіз та розробляти необхідні прогнозні фінансові моделі для конкретного підприємства, а і надалі супроводжувати його та проводити консультації [17].

Отже, для забезпечення обґрунтованого фінансового планування та виконання фінансового плану необхідною є підготовка регламенту його складання залежно від розміру підприємства та специфіки діяльності, організаційно-правової форми, належним чином опрацьованої та достовірної інформації. А приділяючи більше уваги фінансовому плануванню можна досягти зміцнення фінансової стабільності підприємства за умови виконання прогнозованих бізнес-планом обсягів операційної та інвестиційної діяльності на засадах фінансової стійкості, створення передумов для отримання чистого прибутку, достатнього для самоокупності та самофінансування підприємства.

ВИСНОВКИ

1. Бюджетування - це адаптована до динамічних ринкових умов система планування, обліку та контролю ресурсів і результатів діяльності комерційного підприємства по центрах відповідальності (сегментам бізнесу), яка дозволяє аналізувати прогнозні та отримані економічні показники з метою управління бізнес-процесами.

2. До функцій бюджетування належать: функція регулювання фінансових компетенцій, функція прогнозування, функція координації та функція мотивації.

3. Фінансове бюджетування діяльності підприємств здійснюється з дотриманням таких принципів: необхідність, єдність, безперервність, гнучкість і точність. Також застосовуються загальноекономічні принципи: системність, цілеспрямованість, комплексність, оптимальність, ефективність, конкретність, об'єктивність, динамічність та ін.

4. Методи бюджетного планування представляють собою способи і прийоми розроблення планових бюджетів підприємства. В основі розроблення усіх бюджетів лежить балансовий метод, який допомагає узгодити потреби і ресурси залежно від виду балансу. Зміст такого методу полягає в тому, що балансуються не тільки підсумкові показники надходжень і видатків, а й для кожної статті витрат визначаються джерела покриття. Вибір конкретних методів бюджетного планування залежить від розміру підприємства, етапу життєвого циклу підприємства, рівня розвитку бюджетної системи на підприємстві, рівня кваліфікації працівників, залучених до бюджетного процесу тощо.

5. В інвестиційному бюджеті визначають об'єкти інвестування, обсяг інвестицій, строки здійснення капітальних інвестицій. Вихідні умови для формування інвестиційного бюджету підприємства дають можливість визначити, що у разі основних засобів у період придбання кредиторська заборгованість не виникає, а сума витрат на придбання постійних активів автоматично потрапляє в бюджет руху грошових коштів. По закінченні розроблення інвестиційного бюджету складають кредитний план.

6. Призначення бюджету руху грошових коштів полягає у забезпеченні збалансованості надходжень коштів (відповідно до плану доходів) і їх використання (відповідно до плану витрат) за бюджетними періодами. Бюджет руху грошових коштів відображає також потребу в зовнішньому фінансуванні - кредитах, інвестиціях - і забезпечує обґрунтоване їх визначення. БРГК показує передбачувані умовами договорів надходження передоплати за продукцію, що поставляється, затримку надходжень за відвантажену раніше продукцію - дебіторську заборгованість, використання негрошових форм платіжних документів тощо.

7. Бюджетний баланс активів і пасивів - це звичайний бухгалтерський баланс, який підприємство складає в укрупненому вигляді. Він включає статті, найбільш важливі з позиції фінансового обліку. Значення прогнозного балансу полягає в тому, що він дає змогу підприємницьким структурам оцінити фінансовий стан підприємства. Прогнозний баланс дає можливість з'ясувати можливі негативні для підприємства фінансових наслідків рішень, прийнятих на плановий період; здійснити перевірку правильності розроблення бюджету руху грошових коштів; провести прогнозне оцінювання фінансового стану підприємства на кінець розрахункового періоду; визначити майбутні джерела фінансових ресурсів і зобов'язань підприємства за їхньою структурою.

8. Аналіз існуючої практики складання фінансових планів дозволяє виділити основні причини, що стримують впровадження фінансового планування на підприємствах України: високий рівень невизначеності на ринку та загальне зниження рівня та ролі планування на підприємствах, що зумовлене об'єктивними і суб'єктивними причинами.

9. Шляхами вдосконалення фінансового бюджетування на підприємстві є використання при фінансовому бюджетуванні діяльності підприємства достатньої інформаційної бази, фінансове бюджетування завжди повинно відповідати принципу обґрунтованості, самостійність підприємств у фінансовому плануванні, слід приділяти значну увагу проблемі гнучкості та надійності фінансового планування.

підприємництво бюджет посткризовий економіка

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Батенко Л.П. Основи бюджетування: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Л.П.Батенко. - Київ: Київський національний університет імені Вадима Гетьмана. - 2010.-202с.

2. Бень Т.Г. Бюджетування як інструмент удосконалення системи фінансового менеджменту підприємств / Т.Г. Бень, С.Б. Довбня // Фінанси України. - 2000. - № 7. - С. 48-55.

3. Білик М.Д. Бюджетування у системі фінансового планування// Фінанси України. - 2003. - №3. - С.97-109

4. Білик М.Д. Основи бюджетування: навчальний посібник/ М.Д. Білик. - Київ: КНЕУ, 2009.- 454 с.

5. Білобловський С. Складові елементи процесу бюджетування / С. Білобловський // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 8. - С. 20-24.

6. Василенко В. О. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. Вид. 2-ге, виправл. і доп. / В.О. Василенко. - К.: Центр навчальної літератури. - 2005. - 504 с.

7. Ґудз С. Типові помилки у постановці бюджетування/ С. Ґудз // Круглий стіл. - № 10. - 2006.

8. Ілляшенко Т.О. Бюджетування як напрямок удосконалення системи управління діяльністю підприємств / Т. О. Ілляшенко, К. В. Ілляшенко, М. В. Скобенко // Вісник СумДУ. Серія “36 Економіка”, №3'2012. - 2012 .- С.36-44

9. Качагіна Л.В. Бюджетування як найбільшефективний напрямок фінансового менеджменту /Л.В. Качагіна // Вісник Криворізького економічного інституту КНЕУ №4 (20), 2009. - 2009.

10. Кірсанова Т.О. Проблеми та перпективи фінансового планування на підприємств / Т. О. Кірсанова, Н. А. Дьяченко // Вісник СумДУ. Серія “48 Економіка”, №4'2011. - 2011. - С. 48-57

11. Коваленко Л.О.Фінансовий менеджмент.: Навчальний посібник.-2-ге видання,перероблене і доповнене / Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньова -К.:Знання,2005.-485 С.-С.435-455.

12. Коркуна Д. Бюджетування у системі фінансового планування підприємства / Д. Коркуна // Формування ринкової економіки в Україні. - Вип. 19. - 2009. - С. 330-334

13. Падерін І.Д. Методи прогнозування діяльності промислових підприємств в умовах перехідної економіки / І.Д. Падерін // Економіка. Фінанси. Право.-2005.-№7.-С.6-10.

14. Пазинич В.І.Фінансовий менеджмент. Навч. Посібник. / В.І. Пазинич, А.В. Шулешко. - К.: Центр учбової літератури,2011.-408 С.-С.334-359.

15. Філіна Г.І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання/ Філіна Г.І. 2-ге вид., перероб. та допов. Навч. пос. - К: Центр учбової літератури, 2009. - 320 с.

16. Швиданенко Г.О., Лаврененко В.В., Дерев'яненко О.Г., Приходько Л.М. Контролінг.Навч.посіб./ - Вид. 2-ге, без змін. - К.:КНЕУ,2009. - 264с.

17. Шеремета О.В. Методи розробки бюджетів / О.В. Шеремета // Наука й економіка. - 2007. - № 1 (5). - С. 60-63.

Размещено на Allbest.ur