Аналіз системи фінансового контролінгу на ПАТ "ПЛАЗ"
Прийняття рішень у системі фінансового контролінгу. Організаційно-економічні складові діяльності управлінського апарату. Функції, задачі та концепція фінансового контролінгу на сучасному етапі розвитку. Аналіз процесу бюджетування на підприємстві.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.07.2014 |
| Размер файла | 145,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Реферат
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають в себе 9 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота містить: 8 таблиць, 6 рисунків, 2 формули, 1 додаток; список використаних джерел становить 70 найменувань.
Об'єкт дослідження - організаційно-економічні складові діяльності управлінського апарату підприємства.
Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних підходів і надання практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності системи фінансового контролінгу.
В роботі використані методи: групування і порівняння, спостереження, абстрактно-логічний, конкретизування, аналіз і синтез, аналогій та моделювання.
В ході дослідження розкрито економічну сутність, функції та задачі системи фінансового контролінгу; установлено особливості організаційної побудови системи фінансового контролінгу підприємства та її основні елементи і визначити місце контролера в управлінні підприємством; узагальнено елементи інформаційного забезпечення прийняття рішень у системі фінансового контролінгу на підприємстві; розроблено механізм реалізації функцій фінансового контролінгу в управлінні сучасним підприємством; запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності системи бюджетування та інформаційного забезпечення обліку, аналізу і контролю в системі фінансового контролінгу.
ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ, БЮДЖЕТУВАННЯ, УПРАВЛІННЯ, ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, КОНТРОЛЕР, КООРДИНАЦІЯ.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи формування системи фінансового контролінгу на підприємстві
1.1 Функції та задачі фінансового контролінгу
1.2 Концепція фінансового контролінгу на сучасному етапі розвитку
економіки
Розділ 2. Аналіз системи фінансового контролінгу на ПАТ “ПЛАЗ”
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ “ПЛАЗ”
2.2 Аналіз процесу бюджетування на ПАТ “ПЛАЗ”
Розділ 3. Удосконалення системи фінансового контролінгу на ПАТ “ПЛАЗ”
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
фінансовий контролінг бюджетування
Відчутний вплив динамічних змін в економічному середовищі, поступова глобалізація та підвищення конкурентного тиску на етапі трансформації економіки України потребують нових підходів до управління підприємством та створення такої інформаційної системи, яка б забезпечувала менеджмент якісними і вчасними даними для прийняття ефективних управлінських рішень.
Упровадження фінансового контролінгу як принципово нової концепції управління дозволяє підвищити рівень координованості процесів бюджетування, обліку, аналізу і моніторингу, що забезпечить підвищення якості управлінських рішень та ефективності системи управління сучасного підприємства в цілому. Лише комплексний характер спостереження за всіма блоками господарської та фінансової діяльності може забезпечити інформацією про реальне становище підприємства і тенденції, що сприяють зміцненню або послабленню позицій підприємства в економічному середовищі. Отримання такої інформації потребує відповідного інструментарію та методики його використання. Набутий досвід вимагає переходу до нової якості управління, що було б адекватною відповіддю тим загрозам й ризикам, що генерує по відношенню до підприємств ринкове середовище і його динамічні перетворення.
Вагомий внесок у розвиток теоретичних та практичних питань контролінгу в цілому, окремих його аспектів та сфер, зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Ю.П. Аніскін, І. Ансофф, Й. Вебер, С.Ф. Голов, В.Г. Герасимчук, А. Дайле, Н.Г. Данілочкіна, О.М. Деменіна, Л.Є. Довгань, Р. Ентоні, О.М. Кармінський, О.В. Коваленко, С.В. Козаченко, І.М. Крейдич, П.В. Круш, Е. Майєр, Р. Манн, В.Я. Нусінов, О.І. Орлов, С.Н. Петренко, Н.Ю. Петрусевич, М.С. Пушкар, Я.В. Соколов, О.П. Степанов, Д.М. Стеченко, Л.О. Сухарева, О.О. Терещенко, Є.А. Уткін, Х. Фольмут, Д. Хан, П. Хорват, О.Г. Чумаченко, Г.К. Яловий та ін.
Водночас поза увагою більшості вчених залишаються окремі питання фінансового контролінгу, наприклад осмислення методологічних та методичних аспектів координації бюджетування, обліку, контролю й аналізу діяльності підприємства в системі прийняття управлінських рішень на основі реалізації механізму фінансового контролінгу; недостатньо обґрунтованими залишаються питання щодо механізму його реалізації в умовах трансформації економіки України; відсутність однозначного підходу до визначення економічної сутності фінансового контролінгу, його основних функцій і завдань; значна кількість досліджень з питань фінансового контролінгу сконцентрована на безумовно важливих, але локальних питаннях, контролінг розглядається як окремий елемент бюджетування, управлінського обліку або діагностики фінансово-економічного стану підприємства. Висновкам і рекомендаціям, які вони містять, бракує елементів системності. Курсова робота є однією зі спроб усунути цей недолік, що зумовлює своєчасність та актуальність теми даного дослідження.
Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних підходів і надання науково-методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності системи фінансового контролінгу.
Відповідно до мети в курсовій роботі поставлено такі завдання:
- розкрити економічну сутність, функції та задачі системи фінансового контролінгу;
- установити особливості організаційної побудови системи фінансового контролінгу підприємства та її основні елементи і визначити місце контролера в управлінні підприємством;
- узагальнити елементи інформаційного забезпечення прийняття рішень у системі фінансового контролінгу на підприємстві;
- розробити механізм реалізації функцій фінансового контролінгу в управлінні сучасним підприємством.
Об'єкт дослідження - організаційно-економічні складові діяльності управлінського апарату підприємства.
Предмет дослідження - сукупність теоретичних і практичних положень формування системи фінансового контролінгу на підприємстві.
Для досягнення поставленої в роботі мети використовувалися наступні методи: історико-економічний - при аналізі еволюції поглядів на місце та роль контролінгу в управлінні підприємством; метод логіко-структурних схем - для з'ясування ролі, місця і функцій системи контролінгу в процесі управління господарською діяльністю підприємства; статистично-економічний і порівняльний аналіз для аналізу сучасного стану підприємства; спостереження - для вивчення стану планування, обліку та аналізу на підприємстві; структурно-функціональний - при встановленні особливостей організаційної побудови системи фінансового контролінгу підприємства; методи інвестиційних розрахунків - для розробки методики оцінки ефективності впровадження системи контролінгу на підприємстві, методи імітаційного моделювання, порівняльного аналізу, статистичного оцінювання експериментальних даних; графічний метод для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного зображення ряду теоретичних і практичних положень дослідження; абстрактно-логічний для аналітичного узагальнення і формулювання висновків.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають в себе 9 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Обсяг роботи складає 60 сторінок. Робота містить: 8 таблиць, 6 рисунків, 2 формули, 1 додаток; список використаних джерел становить 70 найменувань.
Розділ 1. Теоретичні основи формування системи фінансового контролінгу на підприємстві
1.1 Функції та задачі фінансового контролінгу
В сучасних умовах ефективне управління підприємством вимагає створення такої інформаційної системи, яка забезпечує якісні, надійні та своєчасні дані для прийняття рішень, що призвело до підвищення ролі контролінгу як складової системи управління підприємством. В період трансформації умов господарювання відбувається зміна концепції, парадигми управління, що передбачає зміну цілей і завдань підприємства, систем забезпечення прийняття ефективних рішень. Ефективність функціонування системи управління підприємством характеризує передусім ступінь досягнення цілей підприємства та вирішення конкретних оперативних і стратегічних задач. Для прийняття ефективних управлінських рішень потрібно систематизувати значний обсяг інформації з бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. Саме передумови вирішення цих задач і привели до того, що в світовій економічній практиці з'явився контролінг як процес, здатний поєднати функції обліку, контролю і аналізу для здійснення ефективного управління економічною інформацією підприємства.
Контролінг - це явище в теорії та практиці сучасного управління, що виникло на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку і менеджменту [2, 5, 19, 24, 31, 41, 48-50, 57, 67].
Є думки про те, що поняття “контролінг”, має англійські лінгвістичні корені, вперше почало використовуватись в межах німецької школи ділового адміністрування і при своєму народженні найбільшою мірою відповідало українському слову “координування”. На даний час у зв'язку з низкою причин, пов'язаних передусім з розвитком інформаційних систем, поняття контролінгу все більше наближається до значень “керування, регулювання, управління” і відображає нову концепцію управління, породжену практикою сучасного менеджменту [22, 49].
Новий механізм управління потребує нових підходів, одним з яких є контролінг, що виник на межі поєднання економічного аналізу, планування, управлінського обліку та менеджменту. Контролінг передбачає поєднання теорії прийняття рішень, математичного моделювання, теорії систем, інформаційного та організаційного моделювання [19, 21, 40, 47, 60].
В сучасній економічній літературі існують різні підходи до трактування поняття контролінг. Його класифікують як систему управління процесом досягнення кінцевих цілей і результатів діяльності підприємства [24, с. 15] і як систему управління прибутком підприємства [47, с. 12], як процес оволодіння економічною ситуацією на підприємстві, де кожен менеджер несе відповідальність за організацію контролінгу [32, с. 24]. Контролінг деякі науковці розуміють, як систему, що орієнтована на виявлення слабких місць в діяльності підприємства [19, 47, 75], а також система забезпечення життєдіяльності фірми [2, с. 143]. Контролінг - це управління через поєднання цілей [2, 24, 31]. С.Ф. Голов визначає контролінг як синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, реалізація яких забезпечує вироблення різних підходів при здійсненні фінансового і стратегічного управління процесом досягнення кінцевих цілей та результатів діяльності підприємства [16, с. 42]. Пушкар М.С. визначає його як систему перевірки того, наскільки успішно підприємство просувається до своєї мети. Метою контролінгу є підтримання ефективного функціонування підприємства [49, с. 9].
Задачі контролінгу формулюють як процес контролю (керівництва) за процесом управління [1, 14, 36]. Функції контролю управлінським процесом є необхідною умовою, з цієї точки зору поняття контролінгу не тотожне поняттю координації процесу управління. За таких умов контролінг орієнтований на створення передумов для планування, координації та моніторингу [38, 61, 65, 74]. Проте не варто зводити задачі контролінгу до контролю над системою контролю.
Перед контролінгом стоїть завдання підготовки та надання необхідної управлінської інформації для того, щоб орієнтувати систему управління на прийняття ефективних та обґрунтованих управлінських рішень. Відповідно основна задача фінансового контролінгу складається в підтримці керівництва підприємства, що відображається у виконанні функцій консультацій та обслуговування, підготування прийняття та реалізація управлінських рішень у сфері фінансів.
Варто відзначити, що контролінг та реалізований в його рамках управлінський облік несуть в собі мету оптимізації економічної діяльності підприємства орієнтований в часі як на майбутній так і на теперішній, на відміну від фінансового обліку націленого на фіксацію даних минулого та теперішнього часу і виконуючого функцію контролю.
Таким чином, враховуючи поставлені перед підприємством цілі і завдання фінансовий контролінг виконує наступні функції: координація управлінської діяльності; інформаційна та консультаційна підтримка управлінських рішень у сфері фінансів; створення та забезпечення функціонування загальної інформаційної системи управління фінансами підприємства; забезпечення раціональності управлінського обліку.
Пушкар М.С. стверджує: “Система контролінгу ґрунтується на комплексі стратегічних наукових дисциплін - прогнозуванні, плануванні, маркетингу, обліку, статистиці, аналізі та менеджменті” [49, с. 12].
Система контролінгу поширюється на усі сфери діяльності підприємства, визначає центри відповідальності та організовує наступні елементи управління: системи планування та бюджетування, що формуються на підставі центрів відповідальності; системи управлінського обліку, що побудована на підставі центрів відповідальності та їх бюджетів; системи стратегічного управління, що побудована на аналізі факторів формування доходів і витрат підприємства; систему документообігу (інформаційних потоків), що дозволяє оперативно фіксувати факти господарської діяльності і їх вплив на фінансово-економічний стан підприємства за місцями їх виникнення та центрами відповідальності; моніторинг та аналіз результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства; виявлення причин відхилення та формування адекватних управлінських дій.
Для визначення сутності і задач функцій фінансового контролінгу в системі управління фінансами сучасного підприємства необхідно навести їх в узагальненому вигляді: 1. Функція планування (бюджетування), котра використовується як базова при визначені основних короткострокових та довгострокових задач в діяльності підприємства. Метою цієї функції є обробка інформації для складання і координації планів і бюджетів різного призначення, це створення виробничих планів, планів буту продукції та багатьох інших. 2. Обліково-аналітична функція, котра використовується для фіксації, вимірювання і оцінки господарських фактів в діяльності підприємства, що виникають на шляху до поставленої підприємством мети. 3. Контрольно-аналітична функція, до задач якої входить визначення основних підконтрольних величин, порівняння планових і фактичних показників, виявлення відхилень, негативних явищ та їх причин, встановлення допустимих меж відхилень, розробка заходів по зниженню впливу негативних факторів, запобігання впливу цих факторів у подальшій діяльності підприємства. 4. Інформаційна функція, суть якої є результатом оброки величезних за обсягом, змістом і якістю даних для трансформації їх в ефективну контролінгову інформацію, для передачі її керівництву, а також формування системи забезпечення інформацією щодо зовнішніх і внутрішніх умов функціонування підприємства. 5. Управлінська функція, координація зусиль кожного підрозділу підприємства і адміністративного (управлінського) апарату для досягнення цілей і задач, які ставить підприємство для себе у виробничий, фінансовій та управлінській діяльності, а також оптимізація взаємозв'язків та залежностей інформаційних потоків між усіма основними управлінськими підрозділами для забезпечення можливостей отримання повної і якісної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Управлінська функція є найбільш важливою і реалізується вона завдяки іншим функціям (рис. 1.1).
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Рис. 1.1 Контролінг в межах управлінських задач підприємства
Фактично всі автори сходяться в думках, що в залежності від реальних умов діяльності підприємства функції контролінгу, ступінь їх прояву та ефективність використання залежить від таких факторів як: розміри підприємства; виду діяльності; кваліфікації управлінського персоналу; фінансового стану підприємства; розуміння керівництвом ролі і значення контролінгу та багатьох інших факторів [2, 19, 47].
Сучасний розвиток фінансового контролінгу в світовій практиці управління відбувається в умовах посилення ринкової орієнтації підприємства, що призводить до зростання значення управління і якісного перевороту в структурах і методах управління, як до фактору зростання конкурентоспроможності підприємства. Динамічно відбувається процес трансформації та інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, планування та контролю в єдину систему отримання, обробки інформації та прийняття на її основі управлінських рішень, в систему управління підприємством, орієнтовану на досягнення оперативних та стратегічних цілей.
Важливою на даному етапі розвитку контролінгу є інтеграція методів контролінгу з метою досягнення кількісних та якісних цілей підприємства, у зв'язку з чим говорять про подвійний характер концепції контролінгу: якісна орієнтація та кількісна орієнтація концепції контролінгу.
Інтегрованість системи контролінгу передбачає кооперацію представлених двох підходів з метою підвищення ефективності функціонування системи, що, в свою чергу, передбачає оптимальну інтеграцію стратегічного та фінансового аспектів контролінгу та їх інструментів.
Для дослідження тенденцій розвитку функцій та задач контролінгу доцільним є вивчення сучасних поглядів вітчизняних та зарубіжних економістів-науковців щодо функцій фінансового контролінгу на промисловому підприємстві. Згідно з роботами [4, 7, 39, 55, 60], до сучасних функцій та задач контролінгу належать такі: - облік; - підтримка процесу планування; - контроль за виконанням планів; - забезпечення керівництва аналітичною інформацією, необхідною для прийняття рішень; - виявлення відхилень в реалізації планових завдань та розробка рекомендацій для керівництва щодо ліквідації негативних відхилень; - розробка рекомендацій щодо проведення спеціальних досліджень для збору додаткової інформації стосовно змін внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.
Мета фінансового контролінгу - інформаційна підтримка управлінських рішень для підвищення їх якості. В свою чергу, якість управлінського рішення - це сукупність параметрів рішення, що задовольняють конкретних споживачів і забезпечують реальність його реалізації [58, 65, 67]. Фінансовий контролінг пов'язує результати аналізу відхилень зі всіма рівнями та площинами процесу прийняття рішень.
Контролінг відіграє важливу роль при формуванні та координації планів підприємства, при їх організаційному втіленні, контролює і керує процесом виробництва, координує і концентрує інформаційні потоки і пропонує напрями вдосконалення системи цілей підприємства.
Завдяки наявності зворотного зв'язку в системі контролінгу, що забезпечує процес управління підприємством інформацією про відхилення, існує можливість координації процесу планування та реалізації діяльності підприємства для досягнення цілей.
Важливим є усвідомлення відмінностей системи контролінгу порівняно з традиційною системою планування і контролю, що існувала в умовах планової економіки. Визначальний вплив на діяльність підприємства здійснювали завдання вищої організації. Саме вони визначали процес планування, реалізації та контролю на підприємстві. Слід зазначити, що завдяки контролю виявлялися відхилення, виявлення та покарання винних у недосягненні планових показників. Через надмірну централізацію управління за умов планової економіки не було можливості врахування впливу факторів зовнішнього середовища на процеси планування та реалізації діяльності підприємства.
Поняття інформаційної системи зі зворотним зв'язком є основою для створення базової структури, що інтегрує різні сторони процесу управління. Інформаційна система зі зворотним зв'язком існує там, де навколишнє середовище призводить до прийняття рішення, що викликає дію, яка, в свою чергу, впливає на навколишнє середовище, а, отже, на майбутні рішення. Все, що ми робимо як індивідууми, як підприємство або як суспільство, здійснюється у тому ж контексті інформаційної системи зі зворотним зв'язком [6, 35, 75].
У будь-якій інформаційній системі зі зворотним зв'язком завжди використовується доступна інформація про минуле, як основа для прийняття рішень щодо майбутніх дій. Однак, інформації про минуле недостатньо для прийняття адекватних управлінських рішень, тому важливу роль у процесі прийняття рішень відіграє прогнозування.
В цілому всю інформацію, необхідну для функціонування системи контролінгу, можна розділити на дві основні групи: - вхідну-планову (директивну, нормативну, прогнозовану, довідкову тощо), на основі якої розробляються варіанти планів робіт з реалізації програми і здійснюється вибір варіанта, найбільш близького до оптимального; - звітну, що надходить в порядку зворотного зв'язку, на основі якої вирішуються задачі фінансового управління ходом виконання програми.
Загальне уявлення про систему управління підприємством як про інформаційну систему зі зворотним зв'язком важливе тому, що така модель характеризує поведінку системи в цілому, яка не може бути виявлена при дослідженні окремих частин системи. До того часу, поки всі частини системи не будуть узгоджені, загальні результати виявляться неповноцінними, навіть якщо окремі частини системи управління є ефективними.
У літературних джерелах розрізняють в основному стратегічний та оперативний контролінг [3, 20, 30, 34, 69, 71]. При цьому вважається, що стратегічний та оперативний контролінг мають одну спільну мету - підвищення якості управлінських рішень для досягнення цілей підприємства. Оскільки сучасна теорія управління виділяє стратегічні та оперативні цілі діяльності підприємства, то очевидно, що й контролінг як система містить два основні аспекти: стратегічний та оперативний. Цілі контролінгу є похідними від цілей підприємства. Найвища ціль полягає в збереженні і успішному подальшому розвитку підприємства. Незважаючи на те, що фінансовий контролінг не виділяють в окрему складову, тобто не виділяють як основний елемент системи, все ж таки принижувати його важливість не потрібно, адже ефективне управління фінансами підприємства є найголовнішою метою його діяльності. І варто відзначити, що він є основною складовою стратегічного, а отже і фінансового контролінгу, відповідно йому відповідають їх риси, цілі і задачі.
Фінансовий контролінг слід розуміти як систему управління оперативною діяльністю підприємства за умов синтезу елементів фінансового обліку, бюджетування, контролю і аналізу для прийняття ефективних управлінських рішень.
У зв'язку з багатоманітністю існуючих підходів до визначення поняття контролінгу, що пов'язані з розвитком концепції, задач та інструментів контролінгу, доцільним вважаємо уточнення даного поняття.
Фінансовий контролінг в роботі розглядається як система управління за відхиленнями від запланованих цільових показників підприємства, яка базується на принципах зворотного зв'язку та представляє механізм саморегулювання його діяльності.
Фінансовий контролінг дозволяє кардинально поліпшити якість управлінських рішень та підвищити ефективність системи управління фінансами підприємства. В умовах фінансової нестабільності, гострої конкуренції та зниження прибутковості операцій застосування контролінгу у вигляді цілісної системи є реальною конкурентною перевагою підприємства. Основою контролінгу як концепції системного управління організацією є забезпечення успішного функціонування підприємства за рахунок: - орієнтації на ефективну роботу підприємства в довгостроковій перспективі; - структуризації процесу управління та виділення циклів управління для забезпечення ітеративності процесів планування, контролю виконання планів та прийняття коригуючих рішень; - створення інформаційної системи, що буде адекватною задачам цільового управління підприємством; - підтримки різноманітних функцій виконавців операцій; - формування організаційної структури, орієнтованої на сприяння досягнення стратегічних та оперативних цілей підприємства; - координації дій всіх підрозділів підприємства для досягнення його цілей [15, с. 45].
Система контролінгу є новим поєднанням методів та принципів управління, що дозволяє в іншій площині поглянути на проблему довгострокового існування підприємства в умовах ринку.
Під механізмом фінансового контролінгу розуміємо сукупність методів та інструментів фінансового контролінгу, що призначена для досягнення оперативних цілей підприємства шляхом координації основних процесів діяльності підприємства (планування, організація, облік, контроль, аналіз і регулювання). Організаційно-економічний механізм фінансового контролінгу розглядається як сукупність організаційних, ресурсних, методичних та інших складових, які виконують функцію забезпечення ефективного функціонування процесу фінансового контролінгу на підприємстві.
Для забезпечення ефективності фінансового контролінгу на підприємстві необхідне досягнення збалансованої роботи всіх складових його організаційно-економічного механізму: інформаційного забезпечення фінансового контролінгу (сукупності інформаційних потоків, що забезпечують безперервне функціонування процесу фінансового контролінгу); матеріально-технічного забезпечення фінансового контролінгу (засобів, що забезпечують виконання необхідних операцій щодо збирання, обліку, обробки, зберігання та передавання інформації в системі фінансового контролінгу); методичного забезпечення фінансового контролінгу (сукупності методів фінансового планування, організації, обліку, контролю, аналізу та регулювання в межах системи контролінгу); кадрового забезпечення фінансового контролінгу, а також системи розподілу задач і функцій фінансового контролінгу між підрозділами підприємства; механізму оцінки ефективності системи фінансового контролінгу та окремих управлінських рішень в системі фінансового контролінгу; конкретних інструментів фінансового контролінгу (системи показників фінансового контролінгу, що відображає цілі та обмеження системи фінансового управління та ін.).
Підвищення ефективності фінансової діяльності вітчизняних підприємств машинобудування може бути досягнуте за рахунок впровадження ефективної системи фінансового контролінгу. Дана робота присвячена розробці методологічних положень та методичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму фінансового контролінгу на підприємствах України. Більш детального теоретичного дослідження потребують такі питання, як уточнення поняття контролінгу взагалі і фінансового контролінгу зокрема, цілі та задачі обліку, бюджетування, аналізу і контролю на основі концепції контролінгу та особливості процесу прийняття управлінських рішень в системі фінансового контролінгу, чому і буде присвячено даний розділ.
1.2 Концепція фінансового контролінгу на сучасному етапі розвитку економіки
В даній роботі система фінансового контролінгу розглядається не як облікова система, а як концепція управління, виникнення та необхідність застосування якої зумовлені сучасними реаліями ринкової економіки: жорсткою конкурентною боротьбою, великими потоками різноманітної інформації, наявністю великої кількості альтернативних варіантів вирішення проблем.
Планування і контроль в межах концепції фінансового контролінгу становлять замкнений цикл або контур регулювання діяльності підприємства [28, 31, 33]. Планування є динамічною та цілеспрямованою діяльністю, пов'язаною із спрямуванням зусиль на переведення системи із можливого стану в бажаний [53, с. 13]. З огляду на концепцію підприємства як інформаційної системи, планування становить комплексний процес обробки інформації, входом для якого є інформація про зовнішнє та внутрішнє середовище організації, а виходом - планово-контрольна інформація у формі планів та звітів.
Планування повинне будуватись на визначених принципах, дотримання яких забезпечує виконання його функцій і завдань. У сучасній вітчизняній та іноземній теорії управління виділяють такі принципи планування: принцип єдності, координації, інтеграції, безперервності, гнучкості, принцип участі, принцип оптимальності використання застосовуваних ресурсів, принцип збалансованості [2, 7, 35].
План має три основні компоненти: початковий стан, ціль (або кінцевий стан) та засоби, що використовуються для переведення системи з існуючого стану (початкового) у бажаний (кінцевий). Виділяють два різні підходи до процесу планування: планування від досягнутого рівня та планування від кінцевого результату. Планування від досягнутого рівня визначається початковим станом, наявними ресурсами підприємства та відображає бажаний можливий результат реалізації плану, що забезпечує оптимальне використання ресурсів для досягнення максимального ефекту та не передбачає завдання чітких цільових показників. Структурно-логічна схема планування в рамках системи контролінгу зображена на рис. 1.2 [61].
Процес планування від кінцевого результату, на відміну від планування від досягнутого рівня, є процесом планування в зворотному напрямі. Процес планування від кінцевого результату починається із встановлення бажаного результату в період часу “Т”. Потім процес розглядається в зворотному напрямі у часі з метою оцінки факторів та проміжних результатів, що необхідні для досягнення бажаного кінцевого стану.
Система фінансового контролінгу передбачає комплексну систему бюджетування, при якій процес планування здійснюється в прямому та зворотному напрямах, тобто передбачає поєднання розглянутих вище підходів.
Рис. 1.2 Структурно-логічна схема планування в рамках системи контролінгу
Процес бюджетування, що поєднує планування від досягнутого рівня та планування від кінцевого результату, передбачає наявність двох цілей. Перша - це логічна та досяжна ціль, при постановці якої спираються на те, що фактори та припущення, які впливають на результат, істотно не зміняться щодо початкового стану. Друга ціль - бажана, досягнення якої потребує більших змін на вході системи.
Описана схема планування є складовою управління по відхиленнях, що закладена в основу концепції контролінгу. Контроль є продовженням планування і супроводжує процес реалізації планів [35, 39, 70].
Деякі автори [36, 52, 73] розглядають контроль як самостійний вид діяльності і характеризують його як порівняльний аналіз двох величин - планової та фактичної. На практиці ж планування та контроль невід'ємно пов'язані, оскільки контроль супроводжує кожну фазу планового процесу.
Залежно від об'єкта контролю розрізняють контроль результатів та контроль процесів. Контроль результатів у загальному випадку є контролем досягнення цілей. Контроль процесів охоплює технічні та інформаційні характеристики процесів під кутом зору їх відповідності запланованим характеристикам.
Виділяють три основні рівні процесу контролю: попередній, поточний та заключний контроль. Метою попереднього контролю є перевірка гіпотез, що лежать в основі моделей системи планування і контролю, а також вибір підконтрольних показників. Метою поточного контролю є виявлення потенційних відхилень від встановлених планових показників безпосередньо перед початком або у процесі виконання конкретного бізнес-процесу. Постфактум контроль ставить за мету зіставлення реально досягнутих результатів із встановленими плановими показниками та бажаними показниками, а також визначення та аналіз відхилень, що виникли у системі планування і контролю.
Об'єктом контролю можуть бути різні комплекси явищ: - проблеми, пов'язані із реалістичністю поставлених цілей, тобто з їх досяжністю; - результати діяльності, тобто відхилення між плановими та фактичними показниками; - самі методики здійснення планування і контролю, які повинні давати максимально адекватне відображення діяльності підприємства у минулому та майбутньому.
Д. Хан визначає систему планування і контролю як цілеорієнтовану множину процесів планування і контролю, між якими існують специфічні взаємозв'язки [65, с. 452]. П. Хорват розглядає систему планування і контролю в кількох площинах, виділяючи мета-рівень та операційний рівень системи, а також функціональний та інституціональний аспекти [65, с. 45].
Загалом можна виділити такі принципи побудови системи планування та контролю: - цілеорієнтованість. Відповідно до цього принципу формування підрозділів плану повинно відбуватись, виходячи із цілей підприємства та враховуючи ієрархію цілей; - цілісність і повнота. Система взаємопов'язаних планів підприємства повинна надавати повну та системну інформацію про економічні процеси; - диференціація планів за змістом, масштабом та часовими параметрами. За змістом виділяють плани функціональних сфер діяльності організації (план збуту, план виробництва, план постачання, фінансовий план і т.д.). Залежно від масштабу та ступеню деталізації планової інформації розрізняють узагальнені та деталізовані плани. Під кутом зору часових параметрів розрізняють короткострокові, середньострокові та довгострокові плани з відповідними плановими періодами; - змістовна та часова інтеграція розділів плану. Цей принцип пов'язаний із організаційними аспектами планування. Змістовна інтеграція планів та процесів планування і контролю, що покладені в їх основу, здійснюється в межах організаційної структури. Плани та звіти повинні бути узгодженими у вертикальному та горизонтальному розрізах. Інтеграція у часі досягається за рахунок використання методу гнучкого планування, в межах якого під час виконання детальних планів з урахуванням змін, що відбуваються у зовнішньому та внутрішньому середовищі організації, здійснюється поетапна деталізація узагальнених планів та їх адаптація до нового горизонту планування; - гнучкість та актуальність, що відображають здатність до своєчасного реагування системи на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства; - ефективність [12, 17, 29, 40].
Розробка та практична реалізація системи планування і контролю є однією з найважливіших функцій системи фінансового контролінгу під кутом зору системно-збудованої координації процесів управління.
П. Хорват зазначає такі проблеми в питаннях координації системи планування та контролю на практиці [67, с. 49]: - оперативне планування має пріоритет над стратегічним, що відрізняється недостатньою структурованістю та інтенсивністю; - плани часто не деталізовані щодо конкретних цілей та заходів; - комплексна система планування і контролю не функціонує; - контроль та адаптація планів здійснюються нерегулярно; - інформаційна база планування нерозвинена, замість систематичних прогнозів використовуються суб'єктивні оцінки; - планування є виключною функцією спеціалістів, у той час як лінійні керівники недостатньо залучені до планового процесу. Побудова системи планування і контролю на основі концепції контролінгу призначена вирішити проблему координації планово-контрольної діяльності.
Вважаємо, що для виживання та розвитку в сучасних умовах конкурентної боротьби вітчизняні промислові підприємства також повинні використовувати більш ефективні інструменти фінансового менеджменту, зокрема фінансового планування і контролю. Існуюча на даний час система фінансового планування і контролю на вітчизняних промислових підприємствах має ряд суттєвих недоліків, що зумовлені недостатнім рівнем внутрішніх організаційно-економічних перетворень на підприємствах, який не відповідає темпам ринкової трансформації їх зовнішнього середовища. Одними з найбільш суттєвих недоліків є такі: - висока тривалість та трудомісткість процесу фінансового планування; - низька швидкість реакції системи фінансового управління на зміни факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, тобто низька гнучкість управління; - низький рівень координування бізнес процесів підприємства в системі планування підприємства; - при плануванні діяльності основна увага приділяється питанням виробництва продукції, а не її реалізації; - при плануванні та аналізі результатів діяльності не враховуються важливі поняття фінансового аналізу, а саме поняття грошових потоків підприємства, фінансової рівноваги підприємства, ліквідності, фінансової стійкості та ін.; - економічне планування не доводиться до рівня фінансового планування, що не дає можливості визначати планові обсяги фінансування діяльності підприємства за рахунок власних та позикових джерел фінансування; - відсутність можливості здійснювати аналіз сценаріїв, що передбачали б можливість прогнозування наслідків прийняття різних управлінських рішень в змінних умовах господарювання; - відсутність забезпечення керівництва вчасною інформацією про відхилення в оперативній діяльності підприємства; - наявна система контролю не надає можливості комплексного аналізу виявлених відхилень в діяльності підприємства; - існуюча система планування і контролю не передбачає ефективного зворотного зв'язку в контурі фінансового управління для забезпечення прийняття коригуючих управлінських рішень.
Планування є початковим етапом цього процесу і дуже відповідальним, чим більш уваги цьому процесу буде надано тим біль ефективним він буде. Планування як інструмент фінансового контролінгу є задачею кожного управлінського працівника (менеджера), що здійснює керівництво певним підрозділом підприємства. Плани здебільшого виконують функцію “розкладу руху” підприємства до поставленої мети, тобто як повинна здійснюватися поточна діяльність підприємства в його окремих підрозділах або взагалі. Це приводе нас до твердження, що планування задача не тільки планового (планово-фінансового) відділу, а всього управлінського персоналу. Саме тому разом з принципами управління на підприємстві повинні бути сформульовані принципи планування. Ці принципи потрібно побудувати таким чином, щоб кожний з управлінських працівників розумів, що розуміється під плануванням, який його особистий внесок в цей процес і як в практичній діяльності підприємства це буде виглядати. Не варто зводити процес планування на просте перенесення тенденцій з минулого в майбутнє, це помилкова дія в сучасному швидко змінному світі.
Основна мета планування полягає у можливості планування тоді коли все дуже швидко змінюється, це дозволить завжди бути готовим до зміни ситуацій, надзвичайних чинників або взагалі зміни “правил гри”. Звісно з допомогою планування неможливо попередити відхилення, що виникають, непередбачені ситуації та виправити їх, проте переваги планування складаються в іншому ми можемо побачити це відхилення, як не банально це звучить без планування ми б цього не знали, і відповідно не змогли б вчасно попередити негативні явища за допомогою колекційної дії. Ось тут на арену “управлінських дій” виходить аналіз лише за допомогою якого ми можемо проаналізувати відхилення від планових показників і далі виявити причини таких тенденцій і явищ. Проведення аналізу в загальному вигляді нам дозволить виконати наступні задачі: 1. Об'єктивно та повно вивчити за даними обліку та звітності виконання встановлених на підприємстві планів і нормативів, як по кількості, якості так і по структурі заданих параметрів. 2. Визначення економічної ефективності використання матеріальних трудових, фінансових ресурсів на шляху досягнення поставленої мети. 3. Контроль за здійсненням вимог аналізу, розрахунок та оцінка кінцевих фінансових результатів. 4. Виявлення та зміна внутрішніх резервів, що дозволять більш ефективно здійснювати основну мету діяльності підприємства. 5. Складається в обґрунтуванні та випробуванні (перевірки) оптимальності управлінських рішень.
Аналіз виконує ще одну задачу нерозглянуту вище - це науково-економічне обґрунтування планів і нормативів, що досягається шляхом діагностики (моніторингу) аналізованих ситуацій та за допомогою методів ретроспективного аналізу господарської діяльності підприємства за період, що аналізувався. В основному експертну діагностику не виділяють в окрему складову інструментарію фінансового контролінгу проте складність сучасних економічних процесів призвели до швидкого розвитку експертної діагностики (моніторингу) як окремого елементу, що дозволяє на даних проведеного аналізу здійснювати процес наступного планування більш ефективно.
Експертна діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства займається оцінкою різних сторін діяльності суб'єкта господарювання з метою виявлення “вузьких місць”, можливостей та небезпек для прийняття оптимальних, оперативних та якісних управлінських рішень в майбутньому.
Розгляд окремих елементів інструментарію фінансового контролінгу неможливий без встановлення взаємозв'язків і залежностей між ними при реалізації задач контролінгу. В загальному вигляді взаємозв'язок окремих елементів інструментарію фінансового контролінгу зображено на рис. 1.3.
Рис. 1.3 Взаємозв'язок між інструментами фінансового контролінгу
Зображена схема демонструє напрямок зв'язків, що виникають між окремими інструментами фінансового контролінгу і показують їх вплив один на одного. З моделі можна зрозуміти їх значення, наприклад, аналіз ситуацій немає сенсу якщо відсутні конкретні плани по досягненню результатів, побудування чітких, реальних і ефективних планів неможливе без моніторингу чи діагностики ситуації, яка в свою чергу будується на результатах аналізу ситуацій. Зворотній зв'язок, відображений на рис. 1.3, між управлінським рішенням і інструментами фінансового контролінгу дає можливість з одного боку контролювати процес на кожній його стадії з іншого вчасно впливати на ті чи інші результати отримані службою контролінгу підприємства. На основі дослідження етапів процесу прийняття рішень можуть бути визначені необхідні та достатні умови прийняття рішення.
Розділ 2. Аналіз системи фінансового контролінгу на ПАТ “ПЛАЗ”
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ “ПЛАЗ”
ПАТ “ПЛАЗ” підприємство з виробництва техніки для сільського господарства, харчової та переробної промисловості, виробів суднового машинобудування і гідравліки, обладнання для основних галузей промисловості, оцинкованих металоконструкцій, товарів широкого вжитку. Це молоде підприємство, яке свою історію розпочало з серпня 1979 року як підприємство оборонного комплексу, на якому було налагоджено будівництво суднових механізмів. Вже того року була випущена перша партія аксіально-поршневих насосів АПН-200. Паралельно з цим велася підготовка виробництва суднових лебідок, засобів механізації технологічних процесів та нестандартного обладнання для суднобудівної галузі.
За період існування ПАТ “ПЛАЗ” визначився певний стиль його діяльності, заснований на високій продуктивності та якості, використанні нової техніки та передових технологій, професіоналізмі персоналу. Але з розпадом Радянського Союзу припинили існування загальнодержавні програми розвитку суднобудування та меліорації. Продукція заводу перестала мати попит, тому було прийнято рішення використовувати виробничі потужності підприємства для випуску нових виробів, що мають попит на ринку. Після ретельних маркетингових досліджень було вибрано три основні напрямки: сільськогосподарське машинобудування, обладнання для нафтогазового комплексу та оцинковані металоконструкції.
У найкоротші терміни інженерами підприємства були спроектовані унікальні гідравлічні агрегати для обслуговування нафтових та газових свердловин. Протягом 2-х років освоєно і почато серійний випуск посівних агрегатів АПП-6, борін-плугів дискових шириною обробки 2,4 м і 4,2 м, обприскувача штангового ОСШ-2500, широкої номенклатури млиново-елеваторного устаткування. Розширена сфера діяльності цеху гідравліки. Окрім суднової гідроапаратури, випускаються вироби для гірничорудної та автомобільної промисловості.
Виробництво оцинкованих дорожніх бар'єрів розпочалося з пропозиції німецької фірми про поставки цих виробів до Німеччини. Перша партія готової продукції була відвантажена до Німеччини в 1998 р. З введенням в дію нових стандартів на дорожнє будівництво в Україні, відкривається широка перспектива по комплектації українських автобанів нашими виробами.
Зараз структура покупців різноманітна. Це провідні дорожньо-будівельні організації і сільськогосподарські підприємства, суднобудівні, машинобудівні заводи та будівельні організації.
Основна продукція заводу: борони-плуги дискові важкі БПД-2.4, БПД-4.2, БПД-4.2-01; вироби гідравліки 60 типів; обприскувачі причіпні зі стабілізуючою штангою ОСШ-2500; обприскувачі навісні ОНШ-600; культиватори для суцільної обробки ґрунту АПП-6.02-01; дощувальні машини універсальні; млиново-елеваторне обладнання (живильники шлюзові для зерна і муки, затвори шлюзові, норії стрічкові ковшові); оцинковані металоконструкції; оцинковані дорожні огорожі європейських стандартів і якості; вишки мобільного зв'язку; евакуаторні платформи на різні типи автомобілів; причіп універсальний вантажний до легкового автомобіля; гаряче оцинковування та різні види гальванічного покриття; риштування стоякові приставні модульні.
Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Детальний аналіз цих питань дає можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти.
Отже, особливу увагу слід приділити майновому стану ПАТ “ПЛАЗ” в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка зміни розміру майна ПАТ “ПЛАЗ”
|
Показники |
На кінець 2011 року, тис. грн. |
На кінець 2012 року, тис. грн. |
Абсолютне відхилення, тис. грн. |
Темп росту, % |
|
|
Майно - разом |
33039,9 |
36322,1 |
3282,2 |
109,9 |
|
|
Нематеріальні активи |
19,1 |
23,4 |
4,3 |
122,6 |
|
|
Незавершене будівництво |
2399,5 |
2957,6 |
558,1 |
123,3 |
|
|
Основні засоби |
10712,5 |
10497,4 |
-215,1 |
98,0 |
|
|
Виробничі запаси |
4527,4 |
5514,9 |
987,5 |
121,8 |
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
3060,8 |
3479,0 |
418,2 |
113,7 |
|
|
Інша дебіторська заборгованість |
1928 |
2246,5 |
318,5 |
116,5 |
|
|
Грошові кошти |
2123,5 |
2563,2 |
439,7 |
121,0 |
З даних аналітичної таблиці можна зробити висновок, що у 2012 році вартість майна в розпорядженні підприємства становила 36322,1 тис. грн., тобто за два роки майно підприємства збільшилось на 9,9% за рахунок збільшення величини нематеріальних активів (22,6%) та незавершеного будівництва (23,3%). Проте частка основних засобів в загальній вартості майна зменшилась на 2,0%. Розмір дебіторської заборгованості збільшилась на 13,7%, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства.
Ліквідність господарюючого суб'єкта - здатність його швидко погашати свою заборгованість. Вона визначається співвідношенням величини заборгованості і ліквідних засобів, тобто засобів, які можуть бути використані для погашення боргів (готівка, депозити, цінні папери, елементи оборотних коштів і ін., що реалізовуються). По суті, ліквідність господарюючого суб'єкта означає ліквідність його балансу. Ліквідність балансу виражається в ступені покриття зобов'язань господарюючого суб'єкта його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань (табл. 2.2).
Коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом досліджуваного періоду коливається в межах від 0,2% до 0,3%, що не задовольняє рекомендовані межі (20%-50%) в жодному з періодів.
Таблиця 2.2
Показники ліквідності ПАТ “ПЛАЗ”
|
Показники |
На кінець 2011 року, тис. грн. |
На кінець 2012 року, тис. грн. |
Абсолютне відхилення, тис. грн. |
Темп росту, % |
|
|
Коефіцієнт поточної ліквідності |
4,397 |
3,173 |
-1,224 |
72,2 |
|
|
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
1,573 |
1,122 |
-0,451 |
71,3 |
|
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,281 |
0,221 |
- 0,06 |
78,7 |
Це свідчить про те, що підприємство має недостатньо грошових коштів в національній та іноземній валюті, а також їх еквівалентів і таким чином може одночасно погасити лише незначну частку короткострокової кредиторської заборгованості.
Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона пов'язана з рівнем залежності від кредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів.
Усі нижченаведені показники (табл. 2.3) дають загальну оцінку фінансової стабільності.
Таблиця 2.3
Показники фінансової стійкості ПАТ “ПЛАЗ”
|
Показники |
Оптимальне значення |
2011 р. |
2012 р. |
Відхилення (+,-) |
Темп росту, % |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Коефіцієнт автономії |
Мінімальне значення 0,5. Перевищення показує на ріст фінансової незалежності, розширення можливості залучення коштів зі сторони. |
0,870 |
0,811 |
- 0,059 |
93,2 |
|
|
Коефіцієнт фінансування |
К п.в.к. < 0,7. Перевищення межі означає залежність підприємства від зовнішніх джерел коштів, втрату автономності |
0,149 |
0,233 |
0,084 |
156,4 |
|
|
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами |
Коефіцієнт ? 0,1. Чим вище показник, тим більше у підприємства можливостей проведення незалежної фінансової політики |
3,397 |
2,173 |
-1,224 |
64,0 |
|
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
0,2 < Коефіцієнт < 0,5. Чим ближче значення показника до верхньої границі, тим більша можливість фінансового маневру у підприємств |
0,492 |
0,497 |
0,005 |
101,0 |
Коефіцієнт автономії показує, що ПАТ “ПЛАЗ” знизив рівень фінансової незалежності на 6,8%, тим самим забезпечивши зниження рівня коефіцієнта забезпечення власними оборотними засобами (на 36,0%). Однак, позитивним моментом за досліджуваний період є незначне збільшення коефіцієнта маневреності власного капіталу, що дає ПАТ “ПЛАЗ” можливість фінансового маневру.
Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами: по-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту; по-друге, з оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції; по-третє, прискорення обороту на будь-якій стадії кругообігу коштів змушує прискорити оборот на інших стадіях.
Отже, аналізуючи стан оборотних коштів за умов ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів і розробляти конкретні заходи для усунення таких причин. За даними ф. 1 “Баланс”, ф. 2 “Звіт про фінансові результати” визначаються й аналізуються показники, які представлені в табл. 2.4.
Коефіцієнти оберненості активів та дебіторської заборгованості змінилися за аналізуємий період приблизно однаково на 39,0% та 38,7% відповідно. При цьому позитивним моментом в діяльності ПАТ “ПЛАЗ” є скорочення періодів погашення заборгованості. Причиною цього є поліпшення платіжної дисципліни дебіторів, зменшення кількості несвоєчасно оплачених платежів за відвантажені товари, надані роботи та виконані послуги.
Таблиця 2.4
Показники ділової активності ПАТ “ПЛАЗ”
|
Показники |
2011 р. |
2012 р. |
Відхилення (+,-) |
Темп росту, % |
|
|
Коефіцієнт оберненості активів |
0,349 |
0,485 |
0,136 |
139,0 |
|
|
Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості |
2,206 |
3,060 |
0,854 |
138,7 |
|
|
Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості |
Подобные документы
Аналіз фінансового стану і формування планів розвитку ПАТ "Нікопольський завод феросплавів". Місце і структура служби контролінгу. Функції відділу фінансового контролінгу. Посадова інструкція фінансового контролера, каталог його функцій і завдань.
реферат [76,8 K], добавлен 14.05.2014Cутність фінансового контролінгу, аналіз його практичного застосування на ТОВ "Автоден Україна". Фінансово-економічний аналіз діяльності ТОВ "Автоден Україна". Розробка пропозиції щодо вдосконалення системи фінансового контролінгу на підприємстві.
курсовая работа [128,3 K], добавлен 13.11.2011Фінансовий стан і динаміка показників використання системи фінансового контролінгу ТОВ "Добробут". Вдосконалення фінансової діяльності з використанням координації функціональних блоків підприємства. Розробка системи попередження кризових ситуацій.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 05.07.2014Роль та значення бюджетування та контролінгу в попередженні кризових ситуацій на підприємстві. Характеристика основних видів бюджетування. Методи здійснення контролінгу та аналіз відхилень фактичних показників діяльності структурного підрозділу.
курсовая работа [71,4 K], добавлен 09.05.2011Аналіз системи фінансового планування і прогнозування на прикладі компанії "Оболонь". Застосування бюджетування у вдосконаленні системи фінансового планування. Запровадження сучасних систем моделювання із використанням новітніх інформаційних засобів.
курсовая работа [140,4 K], добавлен 23.11.2011Основи формування фінансового бюджету підприємства. Аналіз особливостей фінансового бюджетування діяльності суб’єктів підприємництва. Напрями підвищення ефективності фінансового бюджетування діяльності підприємств у посткризовий період розвитку економіки.
курсовая работа [497,0 K], добавлен 19.09.2014Сутність, задачі і функції, контролінгу як функціонально відособленого напряму економічної роботи на підприємстві. Поняття, характеристика і класифікація фінансових ризиків підприємства. Основні методи нейтралізації і мінімізації фінансових ризиків.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 19.05.2011Особливості фінансового планування на підприємстві. Необхідність фінансового забезпечення розширення кругообігу виробничих засобів. Характерні риси стратегічного фінансового планування. Процес бюджетування на прикладі підприємства "Енергоресурси-7".
дипломная работа [157,8 K], добавлен 07.06.2011Суть, функції, механізми, зарубіжні концепції і теорії розвитку фінансового менеджменту. Аналіз застосування закордонного досвіду фінансового менеджменту в окремих сферах управління колективними інвестиціями. Система підготовки фінансових менеджерів.
курсовая работа [62,7 K], добавлен 21.08.2010Аналіз тактичного та стратегічного планування з наведенням порівняльної характеристики. Висвітлення умов проведення фінансового планування на підприємстві. Розгляд системи методів планування як процесу розробки майбутніх сценаріїв розвитку підприємства.
статья [272,1 K], добавлен 13.11.2017
